• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916) • Великобританія: Генрі Кемпбелл-Баннерман (1905-08), Герберт Генрі Асквіт (1908-16), Едвард VII (1901-10) • Китайська Цін: Пуї (Гунцзун) (1908-12) • Королівство Італія: Віктор Еммануїл III (1900-46) • Королівство Баварія: Отто I (1886-1913) • Королівство Португалія: Карлуш I Дипломат (1889-1908), Мануел II Нещасливий (1908-10) • Королівство Саксонія: Фрідріх Август III (1904-18) • Німецька імперія: Вільгельм II (1888-1918), Бернгард фон Бюлов (1900-09) • Османська імперія: Абдул-Хамід II (1876-1909) • Російська імперія: Микола II (1894-1917), Петро Столипін (1906-11) • США: Теодор Рузвельт (1901-09) • Французька республіка: Арман Фальєр (1906-13), Жорж Клемансо (1906-09) • Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)
Всі події 1908 року
11 січня • Розпорядженням президента США Теодора Рузвельта 450-кілометровий каньйон вздовж ріки Колорадо оголошено пам'яткою націнального значення. 26 лютого 1919 року він був узятий під охорону держави як Національний парк Гранд-Каньйон.
13 січня • Французький пілот Анрі Фарман на біплані «Voisin 1907» Габріеля Вуазена першим у світі подолав відстань 1 км, пролетівши по замкнутому маршруту над полем Іссі-ле-Муліно в Парижі.
24 січня • В Англії опубліковано першу частину книги генерала Роберта Баден-Пауелла для хлопців-розвідників (скаутів). Твір широко відомого в країні героя Англо-бурської війни швидко став популярним і викликав ентузіазм багатьох підлітків, і до квітня, коли вийшли решта книг Баден-Пауелла, що попуярно розповідали про способи розбиття наметових містечок, орієнтації на місцевості, ведення розвідки, порятунку життя в екстремальних умовах і все це на патріотично-джентельменському виховному тлі, по всій Британії вже з'явилися сотні загонів бойскаутів. Вони були об'єднані в єдину органцізацію у вересні 1909 року, а в 1910 році Баден-Пауел створив окремий загальнонаціональний підрозділ дівчат-скаутів.
лютий
1 лютого • В ході повстання проти диктаторського режиму Хосе Франко у Ліссабоні революціонери здійснили замах і вбили короля Португалії Карлоса I і його сина Луї-Філіпа, котрі проїжджали містом на кареті. Спадкоємцем трону став другий син Карлоса Мануель, однак у жовтні революційні події змусили Мануеля II і його сім'ю виїхати до Англії. Цього ж року письменник Тейфіло Брага був обраний першим президентом нової демократичної республіки Португалія.
12 лютого • У Нью-Йорку на Таймс-сквер почалися знамениті перегони Нью-Йорк — Париж, траса яких пролягла через Аляску та Сибір, а потім — через усю Європу. Шість авто спочатку доїхали до Сан-Франциско, потім морем переправились до Японії, а звідти — до Росії. Закінчились змагання через 170 днів перемогою Георга Шустера, котрий 26 липня першим фінішував біля Тріумфальної арки у Парижі.
березень
8 березня • За закликом нью-йоркської соціал-демократичної жіночої організації відбувся мітинг з гаслами про рівноправність жінок. У цей день більше 15 000 жінок пройшлися маршем через усе місто, вимагаючи скорочення робочого дня і рівних умов оплати з чоловіками. Крім того, висувалася вимога надання жінкам виборчого права.
21 березня • У Києві після тривалої важкої хвороби помер історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат, український громадсько-політичний діяч Володимир Боніфатійович Антонович. Створена ним при університеті св. Володимира київська школа істориків заклала підмурівок сучасної української історичної науки.
квітень
27 квітня • У Лондоні почались перші змагання IV Олімпійських ігор. У змаганнях з 22 видів спорту взяло участь 2008 спортсменів, більше, ніж в усіх попередніх Олімпіадах разом взятих, з 22 країн.
червень
9 червня • В Ревелі (сьогодні — Таллін) відбулася перша в історії стосунків між Росією та Великою Британією зустріч короля Едуарда VII і царя Миколи II.
30 червня • О 7-15 за місцевим часом поблизу ріки Мала Тунгуска у Східному Сибіру (Росія) прогримів потужний вибух, яким було повалено 80 мільйонів дерев у радіусі до 70 км, звук був чутний за півтори тисячі кілометрів, а на відстані до тисячі кілометрів відчувався струс землі. Це явище отримало назву«Тунгуський метеорит», хоча на сьогодні немає жодної загальноприйнятої теорії, яка б пояснювала вибух, що відбувся над сибірською тайгою.
липень
10 липня • Нідерландський фізик Хейке Камерлінг-Оннес розробив метод напівпромислового отримання рідкого гелію.
12 липня • У Празі почався перший Всеслов'янський з'їзд, в якому брало участь 250 делегатів із Росії, Польщі, Чехії, Галичини, Болгарії, Сербії, Славонії та Хорватії. Робота з'їзду проходила під сильним впливом російських неославістів, які виступали за необхідність слов'янського єднання з метою "досягнення рівноправності і вільного розвитку всіх народів".
13 липня • Під егідою Міжнародного олімпійського комітету у Лондоні відбулась церемонія відкриття IV Літніх Олімпійських ігор; ця церемонія стала першою, на якій відбувся парад країн-учасниць. В Іграх взяли усасть 2008 спортсменів з 22-х країн, серед яких дебют здійснили Фінляндія та Османська імперія. Було розіграно 110 комплектів у 24-х видах спорту.
23 липня • В ході Молодотурецької революції, що мала на меті повалення деспотичного режиму султана Абдула-Гаміда II, армійські загони на чолі з членами підпільної організації «Єднання і прогрес» зайняли Салоніки і проголосили відновлення конституції 1876 року. Цей заклик знайшов підтримку в більшій частині османської армії, що змусило султана Абдул-Хаміда ІІ прийняти умови повсталих і скликати парламент, в якому молодотурки отримали більшість.
26 липня • У Парижі фінішували перші кругосвітні автоперегони, котрі стартували у Нью-Йорку 12 лютого цього ж року. Першим до фінішу прийшов німець Кьоппен на автомобілі «Протос» компанії Siemens-Schuckertwerke Gmb, проте перемогу було присуджено американцю Джорджу Шустеру, оскільки після поламки автомобіль Кьоппена був доставлений до Сіетла залізницею, щоб він міг відплисти в Росію разом із конкурентами. Історія цих змагань стала основою сценарію популярної кінокомедії «Великі перегони» 1965 року.
26 липня • Міністр юстиції США Чарльз Бонапарт віддав розпорядження про створення спеціальної групи під назвою Бюро розслідувань для розслідування випадків порушення федеральних законів. Першим керівником Бюро, котре в 1935 році було трансформоване в Федеральне Бюро Рослідувань (ФБР), став Стенлі Фінч.
серпень
17 серпня • У Франції на екрани вийшов перший анімаційний фільм «Фантасмагорія» (Fantasmagorie) французького художника-карикатуриста Еміля Коля.
вересень
16 вересня • У штаті Нью-Джерсі Вільям Дюран заснував компанію "General Motors", майбутнього виробника автомобілів Cadillac, Buick, Oldsmobile, Pontiac, Chevrolet.
17 вересня • На льотному полі форту Маєр (штат Вайомінг) під час тестування біплану, зконструйованого братами Райт на замовлення американської армії, пропелер літака, котрим керував Орвілл Райт, перестав працювати і біплан з висоти 50 метрів зпікирував у землю. Сам пілот отримав тяжкі поранення, а його пасажир — лейтенант Томас Селфрідж — загинув і став першою жертвою в історії авіації.
26 вересня • Бойовиками Польської соціалістичної партії під керівництвом майбутнього глави держави Юзефа Пілсудського здійснено пограбування поїзда, який перевозив гроші з Варшави до Петербурга. Група нападників складалась з 20 чоловік, серед яких крім Пілсудського було ще три майбутніх прем'єр-міністра Польщі, за що цей розбійний напад відомий як «Акція чотирьох прем'єрів».
жовтень
1 жовтня • В Детройті (США) Генрі Форд продемонстрував нову модель свого автомобіля — двомісний "Форд Модель Т", котрий завдяки своїй дешевизні та економічності став однією з найпопулярніших моделей першої третини 20-го століття. Початкова ціна в 850 доларів була згодом знижена до 825-и завдяки застосуванню конвеєрного способу збирання автомобілів, а в 1924 році "Жерстянка", як в народі називали "Модель Т", продавалась вже за 300 доларів. З часом в "Моделі Т" з'явився електричний стартер і електричні фари. До 1927 року, коли "Модель Т" зняли з виробництва, їх було виготовлно 15 мільйонів екземплярів.
5 жовтня • Після молодотурецької революції Австрія оголосила про анексію Боснії і Герцеговини, котра була окупована австро-угорськими військами за рішенням Берлінського конгресу (липень 1878 р.). Османська імперія згодом визнала анексію в обмін на грошову компенсацію.
5 жовтня • Скориставшись черговим ослаблення Османської імперії, яка втратила Боснію і Герцоговину у конфлікті із Австро-Угорщинию, у Великому Тирново князь Болгарії Фердинанд Кобург проголосив створення незалежного Болгарського царства. Об'єднавшись із Сербією, Грецією, Румунією і Чорногорією, через чотири роки Болгарія розпочала війну з Портою і приєднала Фракію, більшу частину Македонії, отримавши вихід до Егейського моря.
7 жовтня • Оголошення Австро-Угорщиною анексії Боснії і Герцеговини привело до політичної кризи, що загрожувала перерости у велику європейську війну. Незважаючи на успіх дипломатії у її подоланні, Боснійська криза загострила відносини Австро-Угорщини і Сербії й поглибила суперечності між Антантою і Троїстим союзом, ставши одним із важливих етапів на шляху до Першої світової війни.
грудень
26 грудня • Перемігши нокаутом канадця Томмі Бернса в 14 раунді бою, який відбувся в астралійському місті Сідней, Джек Джонсон став першим афроамериканцем, що здобув титул чемпіона світу з боксу у надважкій категорії. Він зумів утримати титул до 1915 року, коли програв чемпіонський бій американцю Джессу Уілларду.
28 грудня • Південь Італії вразив потужний землетретрус, магнітудою понад 7 балів за шкалою Ріхтера, який разом з цунамі практично повністю зруйнував міста Мессіна та Реджио-Калабрія і призвів до загибелі понад 100 тисяч чоловік. За кількістю жертв Мессінський землетрус належить до найбільш руйнівних катастроф ХХ століття у світі і вважається найбільшим з документально зареєстрованих землетрусів у Європі.
Народились 1908 року
9 січня — †14 квітня1986 • Сімона де Бовуар, французька письменниця, філософ, ідеолог феміністського руху.
15 січня — †10 вересня2003 • Едвард Теллер, американський фізик-ядерник мадярського походження, один з розробників атомної бомби (1945) і керівник проекту зі створення водневої бомби (1952).
5 березня — †2 червня1990 • Рекс (Реджинальд Кері) Гаррісон, американський актор, лауреат премії «Оскар» ("Моя прекрасна леді" [1964], "Клеопатра", "Доктор Дулітл").
7 березня — †26 вересня1973 • Анна Маньяні, італійська актриса ("Міраж", "Рожеве татуювання", "Рим — відкрите місто", "Мама Рома").
17 березня — †12 липня1981 • Борис Миколайович Полєвой (Кампов), російський письменник ("Повість про справжню людину", "Золото").
22 березня — †10 червня1988 • Луїс Ламур, американський письменник, найзнаменитіший автор вестернів — випустив 101 книгу, кожна з яких стала бестселером («Вершники високих скель», «Хондо», «Диявол з револьвером», «Фаллон», «Сакетт»).
23 березня — †1 червня1984 • Архип Михайлович Люлька, український конструктор авіаційних двигунів, академік АН СРСР.
25 березня — †16 квітня1991 • Дейвід Лін, англійський кінорежисер ("Міст через ріку Квай", "Лоуренс Аравійський", "Доктор Живаго").
квітень
5 квітня — †6 жовтня1989 • Бетт Девіс (Рут Елізабет Девіс), американська актриса, лауреат премії «Оскар» ("Небезпечний" [1935], "Ізабель" [1938]; "Все про Різдво").
5 квітня — †16 липня1989 • Герберт фон Караян, австрійський диригент, керівник Віденського і Західноберлінського філармонічних оркестрів, диригент Віденської опери, організатор Зальцбурзьких музичних фестивалів.
21 квітня — †19 грудня1954 • Віктор Семенович Абакумов, міністр держбезпеки СРСР (1946-51); під час Другої Світової війни керував контрозвідкою СМЕРШ; розстріляний за звинуваченням у шпигунстві та зраді.
28 квітня — †9 жовтня1974 • Оскар Шиндлер, німецький промисловець; врятував майже 1200 євреїв під час Голокосту.
травень
20 травня — †2 липня1997 • Джеймс (Мейтленд) Стюарт, американський кіноактор, лауреат премії «Оскар» ("Філадельфійська історія" [1940]; "Таке прекрасне життя", "Анатомія убивства", "Містер Сміт їде у Вашингтон") і "Почесного Оскара" [1985] за 50 років успішної кінокар'єри; за думкою англійського журналу "Empire" Стюарт є десятим у списку 100 кращих кіноакторів за всю історію кіно.
28 травня — †12 серпня1964 • Ян Ланкастер Флемінг, англійський розвідник, письменник, автор 14 романів про Джеймса Бонда ("Кафе "Рояль", "Діаманти вічні", "На таємній службі ЇЇ Величності").
червень
12 червня — †6 липня1975 • Отто Скорцені, німецький військовик, диверсант, оберштурмбанфюрер СС, відомий за операцією «Дуб» зі звільнення з-під арешту Беніто Мусоліні.
26 червня — †11 вересня1973 • Сальвадор Альєнде, президент Чилі (1970-73 рр.); перший в Латинській Америці демократично обраний марксистський лідер країни.
липень
1 липня — †24 квітня2004 • Есте Лаудер (Жозефін Естер Ментцер), засновниця косметичної імперії.
серпень
23 серпня — †16 березня1970 • Артюр Адамов, францзький письменник-авангардист (Весна 71-го року, Вторгнення).
31 серпня — †18 травня1981 • Вільям Сароян, американський письменник (Час вашого життя, Некрологи, Людська комедія).
вересень
2 вересня — †10 січня1989 • Валентин Петрович Глушко, український вчений в ракетно-космічній галузі, академік АН УРСР та АН СРСР.
4 вересня — †1 липня1999 • Едвард Дмитрикамериканський кінорежисер українського походження (Молоді леви, Міраж, Шалако, Вбий мене, коханий, Перехресний вогонь), батько жанру «чорного фільму» (нуар).
9 вересня — †27 серпня1950 • Чезаре Павезе, італійський письменник (Прекрасне літо, Місяць і вогнища).
17 вересня — †11 червня1973 • Джон Крізі, американський письменник, автор більше 600-т детективних романів під 28-а псевдонімами.
3 жовтня — †18 серпня1994 • Вазген I (Левон-Карапет Абрамович Палчян), католікос всіх вірмен (1955-94 рр.).
9 жовтня — †4 листопада1982 • Жак Таті (Татіщев), французький кінорежисер, лауреат «Оскара» (Мій дядько [1958]; Парад).
16 жовтня — †14 квітня1985 • Енвер Ходжа, албанський політичний і державний діяч, голова Албанської компартії (з 1943 р., пізніше перейменованої в Албанську партію праці), глава уряду (1945-85 рр.).
13 грудня — †30 червня1989 • Ростислав Янович Плятт, російський театральний і кіноактор (Сімнадцять миттєвостей весни).
17 грудня — †8 вересня1980 • Віллард Френк Ліббі, американський хімік, автор вуглецевого методу датування археологічних і антропологічних знахідок (1947), лауреат Нобелівської премії (1960).
17 грудня — †12 квітня2002 • Юрій Володимирович Шевельов (Юрій Шерех), український славіст, літературознавець, історик літератури; академік НАН України (1991), лауреат Шевченківської премії (2000).
Померли 1908 року
6 січня • Джордж Діксон, американський боксер; перший чорношкірий чемпіон світу в професійному боксі. 116 років тому у 38 років (нар. 29 липня1870 р.).
23 лютого • Фрідріх фон Есмарх, німецький військовий хірург, котрий першим став застосовувати бандажні пов'язки на полі бою як обов'язковий елемент першої медичної допомоги. 116 років тому у 85 років (нар. 9 січня1823 р.).
11 березня • Йозеф Главка, чеський архітектор (резиденція митрополита Буковини у Чернівцях, 1864-82 рр.). 116 років тому у 77 років (нар. 15 лютого1831 р.).
21 червня • Микола Андрійович Римський-Корсаков, російський композитор, диригент, автор 15 опер ("Садко", "Іспанське капріччо", "Шехерезада"). 116 років тому у 64 роки (нар. 18 березня1844 р.).
25 серпня • Антуан Анрі Беккерель, французький фізик, відкривач явища радіоактивності, лауреат Нобелівської премії (1903; разом з П'єром і Марією Кюрі). 116 років тому у 56 років (нар. 15 грудня1852 р.).
3 листопада • Буч Кессіді, легендарний невловимий бандит, що орудував на Дикому Заході. 116 років тому у 42 роки (нар. 13 квітня1866 р.).
4 листопада • Томас Пальма Естрада, перший президент Куби (1902-06 рр.). 116 років тому у 73 роки (нар. 9 липня1835 р.).
15 листопада • Цисі, імператриця і дружина імператора Ічжу династії Цін, регентка Китайської імперії (1861-1873 рр.). 116 років тому у 73 роки (нар. 29 листопада1835 р.).
20 листопада • Георгій Феодосійович Вороний, український математик («Діаграма Вороного»). 116 років тому у 40 років (нар. 28 квітня1868 р.).
ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ
Роберта Баден-Пауелла для хлопців-розвідників (скаутів). Твір широко відомого в країні героя