Хроніка подій 1908 року

Головні події 1908 року

Політичні лідери 1908 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Великобританія: Генрі Кемпбелл-Баннерман (1905-08), Герберт Генрі Асквіт (1908-16), Едвард VII (1901-10)
• Китайська Цін: Пуї (Гунцзун) (1908-12)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл III (1900-46)
• Королівство Баварія: Отто I (1886-1913)
• Королівство Португалія: Карлуш I Дипломат (1889-1908), Мануел II Нещасливий (1908-10)
• Королівство Саксонія: Фрідріх Август III (1904-18)
• Німецька імперія: Вільгельм II (1888-1918), Бернгард фон Бюлов (1900-09)
• Османська імперія: Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія: Микола II (1894-1917), Петро Столипін (1906-11)
• США: Теодор Рузвельт (1901-09)
• Французька республіка: Арман Фальєр (1906-13), Жорж Клемансо (1906-09)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1908 року

11 січня • Розпорядженням президента США Теодора Рузвельта 450-кілометровий каньйон вздовж ріки Колорадо оголошено пам'яткою націнального значення. 26 лютого 1919 року він був узятий під охорону держави як Національний парк Гранд-Каньйон.

13 січня • Французький пілот Анрі Фарман на біплані «Voisin 1907» Габріеля Вуазена першим у світі подолав відстань 1 км, пролетівши по замкнутому маршруту над полем Іссі-ле-Муліно в Парижі.

24 січня • В Англії опубліковано першу частину книги генерала Роберта Баден-Пауелла для хлопців-розвідників (скаутів). Твір широко відомого в країні героя Англо-бурської війни швидко став популярним і викликав ентузіазм багатьох підлітків, і до квітня, коли вийшли решта книг Баден-Пауелла, що попуярно розповідали про способи розбиття наметових містечок, орієнтації на місцевості, ведення розвідки, порятунку життя в екстремальних умовах і все це на патріотично-джентельменському виховному тлі, по всій Британії вже з'явилися сотні загонів бойскаутів. Вони були об'єднані в єдину органцізацію у вересні 1909 року, а в 1910 році Баден-Пауел створив окремий загальнонаціональний підрозділ дівчат-скаутів.

лютий
1 лютого • В ході повстання проти диктаторського режиму Хосе Франко у Ліссабоні революціонери здійснили замах і вбили короля Португалії Карлоса I і його сина Луї-Філіпа, котрі проїжджали містом на кареті. Спадкоємцем трону став другий син Карлоса Мануель, однак у жовтні революційні події змусили Мануеля II і його сім'ю виїхати до Англії. Цього ж року письменник Тейфіло Брага був обраний першим президентом нової демократичної республіки Португалія.

12 лютого • У Нью-Йорку на Таймс-сквер почалися знамениті перегони Нью-Йорк — Париж, траса яких пролягла через Аляску та Сибір, а потім — через усю Європу. Шість авто спочатку доїхали до Сан-Франциско, потім морем переправились до Японії, а звідти — до Росії. Закінчились змагання через 170 днів перемогою Георга Шустера, котрий 26 липня першим фінішував біля Тріумфальної арки у Парижі.

березень
8 березня • За закликом нью-йоркської соціал-демократичної жіночої організації відбувся мітинг з гаслами про рівноправність жінок. У цей день більше 15 000 жінок пройшлися маршем через усе місто, вимагаючи скорочення робочого дня і рівних умов оплати з чоловіками. Крім того, висувалася вимога надання жінкам виборчого права.

21 березня • У Києві після тривалої важкої хвороби помер історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат, український громадсько-політичний діяч Володимир Боніфатійович Антонович. Створена ним при університеті св. Володимира київська школа істориків заклала підмурівок сучасної української історичної науки.

квітень
27 квітня • У Лондоні почались перші змагання IV Олімпійських ігор. У змаганнях з 22 видів спорту взяло участь 2008 спортсменів, більше, ніж в усіх попередніх Олімпіадах разом взятих, з 22 країн.

червень
9 червня • В Ревелі (сьогодні — Таллін) відбулася перша в історії стосунків між Росією та Великою Британією зустріч короля Едуарда VII і царя Миколи II.

30 червня • О 7-15 за місцевим часом поблизу ріки Мала Тунгуска у Східному Сибіру (Росія) прогримів потужний вибух, яким було повалено 80 мільйонів дерев у радіусі до 70 км, звук був чутний за півтори тисячі кілометрів, а на відстані до тисячі кілометрів відчувався струс землі. Це явище отримало назву«Тунгуський метеорит», хоча на сьогодні немає жодної загальноприйнятої теорії, яка б пояснювала вибух, що відбувся над сибірською тайгою.

липень
10 липня • Нідерландський фізик Хейке Камерлінг-Оннес розробив метод напівпромислового отримання рідкого гелію.

12 липня • У Празі почався перший Всеслов'янський з'їзд, в якому брало участь 250 делегатів із Росії, Польщі, Чехії, Галичини, Болгарії, Сербії, Славонії та Хорватії. Робота з'їзду проходила під сильним впливом російських неославістів, які виступали за необхідність слов'янського єднання з метою "досягнення рівноправності і вільного розвитку всіх народів".

13 липня • Під егідою Міжнародного олімпійського комітету у Лондоні відбулась церемонія відкриття IV Літніх Олімпійських ігор; ця церемонія стала першою, на якій відбувся парад країн-учасниць. В Іграх взяли усасть 2008 спортсменів з 22-х країн, серед яких дебют здійснили Фінляндія та Османська імперія. Було розіграно 110 комплектів у 24-х видах спорту.

23 липня • В ході Молодотурецької революції, що мала на меті повалення деспотичного режиму султана Абдула-Гаміда II, армійські загони на чолі з членами підпільної організації «Єднання і прогрес» зайняли Салоніки і проголосили відновлення конституції 1876 року. Цей заклик знайшов підтримку в більшій частині османської армії, що змусило султана Абдул-Хаміда ІІ прийняти умови повсталих і скликати парламент, в якому молодотурки отримали більшість.

26 липня • У Парижі фінішували перші кругосвітні автоперегони, котрі стартували у Нью-Йорку 12 лютого цього ж року. Першим до фінішу прийшов німець Кьоппен на автомобілі «Протос» компанії Siemens-Schuckertwerke Gmb, проте перемогу було присуджено американцю Джорджу Шустеру, оскільки після поламки автомобіль Кьоппена був доставлений до Сіетла залізницею, щоб він міг відплисти в Росію разом із конкурентами. Історія цих змагань стала основою сценарію популярної кінокомедії «Великі перегони» 1965 року.

26 липня • Міністр юстиції США Чарльз Бонапарт віддав розпорядження про створення спеціальної групи під назвою Бюро розслідувань для розслідування випадків порушення федеральних законів. Першим керівником Бюро, котре в 1935 році було трансформоване в Федеральне Бюро Рослідувань (ФБР), став Стенлі Фінч.

серпень
17 серпня • У Франції на екрани вийшов перший анімаційний фільм «Фантасмагорія» (Fantasmagorie) французького художника-карикатуриста Еміля Коля.

вересень
16 вересня • У штаті Нью-Джерсі Вільям Дюран заснував компанію "General Motors", майбутнього виробника автомобілів Cadillac, Buick, Oldsmobile, Pontiac, Chevrolet.

17 вересня • На льотному полі форту Маєр (штат Вайомінг) під час тестування біплану, зконструйованого братами Райт на замовлення американської армії, пропелер літака, котрим керував Орвілл Райт, перестав працювати і біплан з висоти 50 метрів зпікирував у землю. Сам пілот отримав тяжкі поранення, а його пасажир — лейтенант Томас Селфрідж — загинув і став першою жертвою в історії авіації.

26 вересня • Бойовиками Польської соціалістичної партії під керівництвом майбутнього глави держави Юзефа Пілсудського здійснено пограбування поїзда, який перевозив гроші з Варшави до Петербурга. Група нападників складалась з 20 чоловік, серед яких крім Пілсудського було ще три майбутніх прем'єр-міністра Польщі, за що цей розбійний напад відомий як «Акція чотирьох прем'єрів».

жовтень
1 жовтня • В Детройті (США) Генрі Форд продемонстрував нову модель свого автомобіля — двомісний "Форд Модель Т", котрий завдяки своїй дешевизні та економічності став однією з найпопулярніших моделей першої третини 20-го століття. Початкова ціна в 850 доларів була згодом знижена до 825-и завдяки застосуванню конвеєрного способу збирання автомобілів, а в 1924 році "Жерстянка", як в народі називали "Модель Т", продавалась вже за 300 доларів. З часом в "Моделі Т" з'явився електричний стартер і електричні фари. До 1927 року, коли "Модель Т" зняли з виробництва, їх було виготовлно 15 мільйонів екземплярів.

5 жовтня • Після молодотурецької революції Австрія оголосила про анексію Боснії і Герцеговини, котра була окупована австро-угорськими військами за рішенням Берлінського конгресу (липень 1878 р.). Османська імперія згодом визнала анексію в обмін на грошову компенсацію.

5 жовтня • Скориставшись черговим ослаблення Османської імперії, яка втратила Боснію і Герцоговину у конфлікті із Австро-Угорщинию, у Великому Тирново князь Болгарії Фердинанд Кобург проголосив створення незалежного Болгарського царства. Об'єднавшись із Сербією, Грецією, Румунією і Чорногорією, через чотири роки Болгарія розпочала війну з Портою і приєднала Фракію, більшу частину Македонії, отримавши вихід до Егейського моря.

7 жовтня • Оголошення Австро-Угорщиною анексії Боснії і Герцеговини привело до політичної кризи, що загрожувала перерости у велику європейську війну. Незважаючи на успіх дипломатії у її подоланні, Боснійська криза загострила відносини Австро-Угорщини і Сербії й поглибила суперечності між Антантою і Троїстим союзом, ставши одним із важливих етапів на шляху до Першої світової війни.

грудень
26 грудня • Перемігши нокаутом канадця Томмі Бернса в 14 раунді бою, який відбувся в астралійському місті Сідней, Джек Джонсон став першим афроамериканцем, що здобув титул чемпіона світу з боксу у надважкій категорії. Він зумів утримати титул до 1915 року, коли програв чемпіонський бій американцю Джессу Уілларду.

28 грудня • Південь Італії вразив потужний землетретрус, магнітудою понад 7 балів за шкалою Ріхтера, який разом з цунамі практично повністю зруйнував міста Мессіна та Реджио-Калабрія і призвів до загибелі понад 100 тисяч чоловік. За кількістю жертв Мессінський землетрус належить до найбільш руйнівних катастроф ХХ століття у світі і вважається найбільшим з документально зареєстрованих землетрусів у Європі.

Народились 1908 року

9 січня — †14 квітня 1986Сімона де Бовуар, французька письменниця, філософ, ідеолог феміністського руху.

15 січня — †10 вересня 2003Едвард Теллер, американський фізик-ядерник мадярського походження, один з розробників атомної бомби (1945) і керівник проекту зі створення водневої бомби (1952).

22 січня — †1 квітня 1968 • Лев Давидович Ландау, російський фізик, лауреат Нобелівської премії (1908).

лютий
14 лютого — †22 січня 1996Петро Юхимович Шелест, український державний діяч, перший секретар ЦК Компартії України (1963-72 рр.).

25 лютого — †5 червня 1975Олексій Іларіонович Кириченко, український радянський партійний та державний діяч, перший секретар ЦК КПУ (1953-57 рр.).

березень
5 березня — †2 червня 1990 • Рекс (Реджинальд Кері) Гаррісон, американський актор, лауреат премії «Оскар» ("Моя прекрасна леді" [1964], "Клеопатра", "Доктор Дулітл").

7 березня — †26 вересня 1973Анна Маньяні, італійська актриса ("Міраж", "Рожеве татуювання", "Рим — відкрите місто", "Мама Рома").

17 березня — †12 липня 1981 • Борис Миколайович Полєвой (Кампов), російський письменник ("Повість про справжню людину", "Золото").

22 березня — †10 червня 1988 • Луїс Ламур, американський письменник, найзнаменитіший автор вестернів — випустив 101 книгу, кожна з яких стала бестселером («Вершники високих скель», «Хондо», «Диявол з револьвером», «Фаллон», «Сакетт»).

23 березня — †1 червня 1984 • Архип Михайлович Люлька, український конструктор авіаційних двигунів, академік АН СРСР.

25 березня — †16 квітня 1991 • Дейвід Лін, англійський кінорежисер ("Міст через ріку Квай", "Лоуренс Аравійський", "Доктор Живаго").

квітень
5 квітня — †6 жовтня 1989 • Бетт Девіс (Рут Елізабет Девіс), американська актриса, лауреат премії «Оскар» ("Небезпечний" [1935], "Ізабель" [1938]; "Все про Різдво").

5 квітня — †16 липня 1989Герберт фон Караян, австрійський диригент, керівник Віденського і Західноберлінського філармонічних оркестрів, диригент Віденської опери, організатор Зальцбурзьких музичних фестивалів.

21 квітня — †19 грудня 1954 • Віктор Семенович Абакумов, міністр держбезпеки СРСР (1946-51); під час Другої Світової війни керував контрозвідкою СМЕРШ; розстріляний за звинуваченням у шпигунстві та зраді.

28 квітня — †9 жовтня 1974Оскар Шиндлер, німецький промисловець; врятував майже 1200 євреїв під час Голокосту.

травень
20 травня — †2 липня 1997Джеймс (Мейтленд) Стюарт, американський кіноактор, лауреат премії «Оскар» ("Філадельфійська історія" [1940]; "Таке прекрасне життя", "Анатомія убивства", "Містер Сміт їде у Вашингтон") і "Почесного Оскара" [1985] за 50 років успішної кінокар'єри; за думкою англійського журналу "Empire" Стюарт є десятим у списку 100 кращих кіноакторів за всю історію кіно.

23 травня — †30 січня 1991Джон Бардін, американський фізик, винахідник напівпровідникового транзистора; єдина людина, що двічі ставала Нобелівським лауреатом з фізики (1956, 1972 рр.).

28 травня — †12 серпня 1964Ян Ланкастер Флемінг, англійський розвідник, письменник, автор 14 романів про Джеймса Бонда ("Кафе "Рояль", "Діаманти вічні", "На таємній службі ЇЇ Величності").

червень
12 червня — †6 липня 1975Отто Скорцені, німецький військовик, диверсант, оберштурмбанфюрер СС; найвідоміший за операцією зі звільнення з-під арешту Беніто Мусоліні (Операція «Дуб»).

26 червня — †11 вересня 1973Сальвадор Альєнде, президент Чилі (1970-73 рр.); убитий під час путчу генерала Піночета.

липень
1 липня — †24 квітня 2004Есте Лаудер (Жозефін Естер Ментцер), засновниця косметичної імперії.

серпень
23 серпня — †16 березня 1970 • Артюр Адамов, францзький письменник-авангардист (Весна 71-го року, Вторгнення).

31 серпня — †18 травня 1981 • Вільям Сароян, американський письменник (Час вашого життя, Некрологи, Людська комедія).

вересень
2 вересня — †10 січня 1989 • Валентин Петрович Глушко, український вчений в ракетно-космічній галузі, академік АН УРСР та АН СРСР.

4 вересня — †1 липня 1999Едвард Дмитрик, американський кінорежисер українського походження (Молоді леви, Міраж, Шалако, Вбий мене, коханий, Перехресний вогонь), батько жанру "чорного фільму" (нуар). У його стрічках знімались Марлон Брандо, Шон Коннері, Грегорі Пек, Бриджитт Бардо, Кірк Даглас, Роберт Мітчум. У 1947 році в числі десяти видних діячів Голівуду Дмитрик відмовився свідчити Комісії по розслідуванню антиамериканської діяльності (комісія Маккарті), за що провів шість місяців у тюрмі і був позбавлений права займатись професійною діяльністю.

9 вересня — †27 серпня 1950 • Чезаре Павезе, італійський письменник (Прекрасне літо, Місяць і вогнища).

17 вересня — †11 червня 1973 • Джон Крізі, американський письменник, автор більше 600-т детективних романів під 28-а псевдонімами.

30 вересня — †24 жовтня 1974 • Давид Федорович Ойстрах, російський скрипаль, педагог.

жовтень
3 жовтня — †18 серпня 1994 • Вазген I (Левон-Карапет Абрамович Палчян), католікос всіх вірмен (1955-94 рр.).

9 жовтня — †4 листопада 1982 • Жак Таті (Татіщев), французький кінорежисер, лауреат «Оскара» (Мій дядько [1958]; Парад).

16 жовтня — †14 квітня 1985 • Енвер Ходжа, албанський політичний і державний діяч, голова Албанської компартії (з 1943 р., пізніше перейменованої в Албанську партію праці), глава уряду (1945-85 рр.).

листопад
14 листопада — †2 травня 1957Джозеф Реймонд Маккарті, американський політик, голова «Комісії з розслідування антиамериканської діяльності».

грудень
13 грудня — †30 червня 1989 • Ростислав Янович Плятт, російський театральний і кіноактор (Сімнадцять миттєвостей весни).

17 грудня — †8 вересня 1980 • Віллард Френк Ліббі, американський хімік, автор вуглецевого методу датування археологічних і антропологічних знахідок (1947), лауреат Нобелівської премії (1960).

17 грудня — †12 квітня 2002Юрій Володимирович Шевельов (Юрій Шерех), український славіст, літературознавець, історик літератури; академік НАН України (1991), лауреат Шевченківської премії (2000).

Померли 1908 року

6 січня • Джордж Діксон, американський боксер; перший чорношкірий чемпіон світу в професійному боксі. 113 років тому у 38 років (нар. 29 липня 1870 р.).

23 лютого • Фрідріх фон Есмарх, німецький військовий хірург, котрий першим став застосовувати бандажні пов'язки на полі бою як обов'язковий елемент першої медичної допомоги. 113 років тому у 85 років (нар. 9 січня 1823 р.).

11 березняЙозеф Главка, чеський архітектор (резиденція митрополита Буковини у Чернівцях, 1864-82 рр.). 113 років тому у 77 років (нар. 15 лютого 1831 р.).

21 березняВолодимир Боніфатійович Антонович, український історик, археолог, етнограф, археограф. 113 років тому у 74 роки (нар. 30 січня 1834 р.).

21 червня • Микола Андрійович Римський-Корсаков, російський композитор, диригент, автор 15 опер ("Садко", "Іспанське капріччо", "Шехерезада"). 113 років тому у 64 роки (нар. 18 березня 1844 р.).

25 серпняАнтуан Анрі Беккерель, французький фізик, відкривач явища радіоактивності, лауреат Нобелівської премії (1903; разом з П'єром і Марією Кюрі). 113 років тому у 56 років (нар. 15 грудня 1852 р.).

3 листопада • Буч Кессіді, легендарний невловимий бандит, що орудував на Дикому Заході. 113 років тому у 42 роки (нар. 13 квітня 1866 р.).

4 листопадаТомас Пальма Естрада, перший президент Куби (1902-06 рр.). 113 років тому у 73 роки (нар. 9 липня 1835 р.).

15 листопада • Цисі, імператриця і дружина імператора Ічжу династії Цін, регентка Китайської імперії (1861-1873 рр.). 113 років тому у 73 роки (нар. 29 листопада 1835 р.).

20 листопадаГеоргій Феодосійович Вороний, український математик («Діаграма Вороного»). 113 років тому у 40 років (нар. 28 квітня 1868 р.).

Головні події 1908 року

Помер Володимир Антонович

21 березня

Падіння Тунгуського метеориту

30 червня

Молодотурецька революція

23 липня

Безданська експропріація чотирьох прем'єрів

26 вересня

Третє Болгарське царство

5 жовтня

Найбільший землетрус у Європі

28 грудня