Хроніка подій 1874 року

Головна подія 1874 року

Політичні лідери 1874 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Бенджамін Дізраелі (1874-80), Вільям Гладстон (1868-74), Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл II (1861-78)
• Королівство Баварія: Людвіг II (1864-86)
• Королівство Пруссія: Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія: Вільгельм I (1871-88), Отто фон Бісмарк (1871-90)
• Папська держава: Пій IX (1846-78)
• Російська імперія: Олександр II (1855-81)
• США: Улісс Грант (1869-77)
• Французька республіка: Патріс де Мак-Магон (1873-79)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1874 року

13 січня • У Росії введено загальну військову повинність — військову службу мали відбувати всі особи чоловічої статі віком від 21 до 40 років. Термін служби в армії зменшувався з 25 років до 6 — в армії і 7 — у флоті.

22 березня • Французи Т.Сівель і Ж.Кроче-Спінеллі піднялись на аеростаті на висоту 7300 метрів.

5 квітня • У Відні пройшла прем'єра оперети Йоганна Штрауса «Летюча миша».

15 квітня • В майстерні французького фотографа Надара в Парижі відкрилась виставка 30 художників, які представили 165 своїх робіт, що здивували публіку новим прийомом відображення світу. Вона отримала здебільшого негативні відгуки у пресі за аморальність і бунтівний настрій художників, яких один з критиків зневажливо назвав «імпресіоністами» за представленою на виставці картиною Клода Моне «Враження. Схід сонця». Цей термін прижився, з часом втратив свій первинний негативний зміст і увійшов у широкий вжиток для позначення однієї з мистецьких течій останньої третини XIX — початку XX століть.

16 червня • При Кембріджському університеті відкрито Кавендишську лабораторію, яка стала одним зі світових центрів експериментальної фізики, біології та інших фундаментальних наук.

9 жовтня • За ініціативою генерального поштмейстера Північнонімецького союзу фон Штефана 21 держава підписала в Берні угоду про поштовий зв'язок і створення Міжнародного поштового союзу, що забезпечувало безперешкодне пересилання міжнародної кореспонденції.

6 листопада • В Аделаїді засновано третій університет в Астралії.

7 листопада • В газеті "Harper's Weekly" опубліковано карикатуру Томаса Наста, що зображала слона, падаючого у велику яму. Під слоном малась на увазі Республіканська партія і її претендент на третій термін президентства Уліс Грант. Ця алегорія закріпилась за Республіканською партією США і використовується тепер як карикатуристами, так і нею самою.

24 листопада • Американський фермер Джозеф Гліден отримав патент на колючий дріт, першочергове призначення якого було обгородження пасовиськ для недопущення втечі худоби і забрідання тварин на сусідські ділянки. З цим винаходом пов'язаний початок боротьби за земельні наділи на Заході США, котра часто переростала у збройні сутички і фактично стала першопричиною кінця ери ковбоїв.

29 грудня • В результаті військового перевороту під керівництвом генерала Арсеніо Мартінеса Кампоси в Іспанії припинала існування республіка, проголошена в лютому 1873 року, і відновлено монархію Бурбонів — іспанський трон зайняв Альфонс XII, син Ізабелли II.

Народились 1874 року

11 січня — †23 червня 1956Рейнгольд Моріцевич Глієр, український композитор, диригент, педагог.

25 січня — †16 грудня 1965 • (Вільям) Сомерсет Моем, англійський письменник ("Точка зору", "Театр", "Місяць і гріш").

29 січня — †11 травня 1960Джон Дейвісон Рокфеллер, американський індустріаліст, засновник компанії Standard Oil, філантроп.

3 лютого — †27 липня 1946Гертруда Стайн, американська письменниця ("Три життя", "Становлення американців", "Матір всім нам").

9 лютого — †2 лютого 1940 • Всеволод Емільович Меєрхольд (Карл Казимир Майергольд), російський режисер.

15 лютого — †5 січня 1922 • Ернест Генрі Шеклтон, англійський полярний дослідник; перша людина, що спробувала досягти Південного полюсу.

21 лютого — †7 квітня 1960 • Дмитро Гуліа, народний поет Абхазії (1937), засновник абхазької літератури.

17 березня — †19 липня 1945Авґустин Іванович Волошин, український політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України (1938), президент (1939), Герой України (посмертно).

18 березня — †23 березня 1946 • Микола Олександрович Бердяєв, російський релігійний і політичний філософ ("Мета творчості", "Філософія вільного духу", "Російська ідея").

24 березня — †31 жовтня 1926Гаррі Гудіні (Еріх Вейс), знаменитий американський ілюзіоніст, гіпнотизер, трюкач.

26 березня — †29 січня 1963 • Роберт Фрост, американський поет, чотириразовий лауреат Пулітцерівської премії, перший поет, що виступив на церемонії інаугурації американських президентів (Джон Кеннеді, 1963).

8 квітня — †2 січня 1938Михайло Андрійович Коссак, український композитор, диригент і музикознавець, педагог.

25 квітня — †19 липня 1937Гульємо Марконі, італійський вчений і винахідник («батько радіо»); Нобелівський лауреат в галузі фізики (1909) за роботи в галузі безпровідної телеграфії.

9 травня — †2 березня 1939Говард Картер, англійський археолог-єгиптолог, першовідкривач гробниці Тутанхамона (1922).

12 травня — †28 лютого 1929Клеменс Пірке, австрійський педіатр; запропонував діагностичний тест на туберкульоз («реакція Пірке»).

26 травня — †18 липня 1958Анрі Фарман, французький авіатор, спортсмен, авіаконструктор; першим літаком подолав рубіж у 1 км (1908), 2 км (1908), 180 км (1909).

29 травня — †14 червня 1936Гілберт Кіт Честертон, англійський письменник ("Недовірливість отця Брауна", "Наполеон з Ноттінгхілла"), філософ ("Ортодоксія").

13 червня — †25 квітня 1927 • Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк), український письменник ("Несамовиті", "Керманич"), перекладач.

10 серпня — †9 січня 1944Антанас Сметона, перший президент Литви (1919-20, 1926-40 рр.).

13 вересня — †13 липня 1951 • Арнольд Шонберг, австрійський композитор-новатор (Врятовані з Варшави).

9 жовтня — †13 грудня 1947 • Микола Костянтинович Реріх, російський художник-символіст, археолог, мандрівник, письменник (Ворота в майбутнє, Серце Азії).

27 листопада — †9 листопада 1952 • Хайм Вейцман, перший президент Ізраїлю (1948-52 рр.).

29 листопада — †13 грудня 1955 • Антоніо Егас Моніш, португальський невропатолог, засновник сучасної психохірургії, лауреат Нобелівської премії (1949) в галузі медицини за впровадження хірургічного методу лікування шизофренії (лоботомія).

30 листопада — †24 січня 1965Вінстон Леонард Спенсер Черчілль, британський політичний діяч, прем'єр-міністр країни (1940-45, 1951-55 рр.), один з лідерів антигітлерівської коаліції в роки Другої світової війни, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури (1953), перший почесний громадянин США (1963).

Померли 1874 року

17 січня • Чанг і Енг Банкері, найзнаменитіші сіамські близнюки; народились в Сіамі (нині Таїланд), що й дало назву такій медичній паталогії; Енг пережив брата на три години. 147 років тому у 63 роки (нар. 11 травня 1811 р.).

8 березня • Міллард Філлмор, 13-й президент США (1850-53 рр.). 147 років тому у 74 роки (нар. 7 січня 1800 р.).

21 червняАндерс Йонас Ангстрем, шведський фізик і астроном; виявив водень в атмосфері Сонця, основоположник спектроскопії. 147 років тому у 60 років (нар. 13 серпня 1814 р.).

12 вересня • Франсуа П'єр Гізо, французький державний діяч, дипломат, історик, 17-й прем'єр-міністр Франції (1847-48 рр.). 147 років тому у 87 років (нар. 4 жовтня 1787 р.).

Головні події 1874 року

Перша виставка імпресіоністів

15 квітня