Хроніка подій 1940 року

Головні події 1940 року

Політичні лідери 1940 року

• Іспанія: Франсиско Франко (1939-75)
• Вільна Франція: Шарль де Голль (1940-44)
• Великобританія: Невілл Чемберлен (1937-40), Вінстон Черчілль (1940-45), Георг VI (1936-52)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл III (1900-46), Беніто Муссоліні (1922-45)
• Ліга націй: Жозеф Авеноль (1933-40), Шон Лестер (1940-46)
• СРСР: Йосиф Сталін (1922-53)
• США: Франклін Делано Рузвельт (1933-45)
• Третій Рейх: Адольф Гітлер (1933-45)
• УНР: Борис Мартос (1939-40)
• УРСР: Микита Хрущов (1938-47)
• Угорське королівство: Міклош Хорті (1920-44)
• Французька держава: Філіпп Петен (1940-44)
• Французька республіка: Альбер Лебрен (1932-40), Едуард Даладьє (1938-40), Філіпп Петен (1940)

Всі події 1940 року

5 січня • У Федеральній комунікаційній комісії США проведено першу демонстрацію роботи радіо ультра-короткого діапазону хвиль (FM). Пристрій був розроблений майором Е.Г.Армстронгом. Перший реально працюючий передавач був запущений в дію у 1941 році.

лютий
5 лютого • На студії RCA Victor записано одину із класичних пісень епохи "біг бенд" — "Tuxedo Junction" Глена Міллера.

9 лютого • Перемігши чилійського боксера Артуро Годоя у 15-раундовому поєдинку, американець Джо Луїс захистив титул чемпіона світу у напівважкій категорії.

10 лютого • У Кракові Степан Бандера та група його прихильників, що представляли переважно західноукраїнську молодь, створили Революційний Провід ОУН, який взяв курс на зміну подальшої стратегії боротьби українських націоналістів. Це поклало початок розколу організації, що набув форми протистояння поколінь і привів до створення двох фракцій — ОУН(м) та ОУН(б), які перетворилися на непримиренних опонентів.

20 лютого • У 9-хвилинному мультфільмі "Puss Gets the Boot" кіностудії Metro-Goldwyn-Mayer, що вийшов на екрани США, вперше з'явились популярні персонажі кіт Том і мишка Джері.

25 лютого • У США відбулася перша телетрансляція хокейного матчу — компанія W2XBS показала глядачам поєдинок "Нью-Йорк Рейнджерз" і "Монреаль Канадієнс", що проходив у Медісон-Сквер-Гардені у Нью-Йорку. Матч закінчився з рахунком 6-2 на користь господарів.

29 лютого • Американська академія кінематографічних вистецтв визнала фільм "Віднесені вітром" Віктора Флемінга кращим у восьми номінаціях. Епічна драма на тлі Громадянської війни в США виграла майже всі всі найпрестижніші "Оскари", влючаючи нагороди за "Кращий фільм", "Кращий режисер", "Кращий сценарій" і "Краща актриса". Але найсенсаційнішою виявилася нагорода кращій актрисі в епізодичній ролі, яку здобула Хетті Макденіел, — вона стала першою чорношкірою актрисою хто удостоївся вищої нагороди Американської кіноакадемії.

березень
5 березня • У Москві політбюро ЦК ВКП(б) на чолі з Йосифом Сталіним прийнято рішення про знищення майже 26 тисяч поляків, здебільшого офіцерів з числа інтернованих після радянської окупації Речі Посполитої. Їх страти пройшли в Калініні, Харкові, містах Західної України і Білорусії та Катинському лісі під Смоленськом, де через три роки німцями було знайдене їх перше масове поховання і ексгумовано більше 4 тисяч тіл.

12 березня • У Москві між СРСР і Фінляндією підписано мирний договір, який завершував радянсько-фінську війну, розпочату СРСР у листопаді 1939 року. Згідно з договором, радянсько-фінський кордон пересунуто від Ленінграду на 150 км в глибину Фінляндії, а військово-морська база на півострові Ханко передавалась Радянському Союзу в оренду на 30 років; крім того Фінляндія втратила Західну Карелію.

18 березня • Під час зустрічі Адольфа Гітлера і Беніто Муссоліні, фюрер Німеччини заручився підтримкою Італії у війні проти Великої Британії та Франції.

31 березня • Карело-Фінська РСР стала дванадцятою республікою у складі СРСР, коли до Карельскої АРСР було приєднано захоплені фінські території (республіка проіснувала в цьому статусі до 1956 року).

квітень
4 квітня • У Кракові створено Революційний Провід ОУН на чолі зі Степаном Бандерою, куди війшли його послідовники після розколу, що відбувся на ІІ-му Великому Зборі ОУН в Римі.

9 квітня • У відповідності з оперативним планом «Маневри на Везері» німецькі війська почали окупацію нейтральних Данії і Норвегії. Данія протрималась кілька годин, доки король Крістіан X не був змушений оголосити про капітуляцію країни, його рідний брат Хокон VII німецький ультиматум відхилив, закликавши Норвегію до спротиву, який вона чинила два місяці.

24 квітня • Після поразки грецької армії у її протистоянні військам Осі британські, австралійські, новозеландські та польські війська почали евакуацію з Греції. Протягом шести днів країну залишило понад 50 тисяч військовослужбовців, а зброя, техніка і літаки були залишені напризволяще.

27 квітня • За наказом Генріха Гімлера поблизу Кракова (Польща) створено концентраційний табір Освенцим (Аушвіц). Він став першим концтабором, призначеним для масового знищення людей. За оцінками спеціалістів, у Освенцимі за роки Другої світової війни було вбито від 1 до 4-х мільйонів людей.

травень
6 травняДжон Стейнбек отримав Пулітцерівську премію за роман «Грона гніву».

8 травня • Німецькі командос у формі голандських військових перетнули німецько-нідерландський кордон і взяли під контроль стратегічні мости для наступного просування армії фашистської Німеччини.

10 травня • Після відставки уряду Невілла Чемберлена Вінстон Черчілль очолив коаліційний уряд Великобританії. Песимістично налаштований щодо готовності країни до війни, він, тим не менш, відкинув ідею пошуку шляхів до перемир'я і надихнув країну на опір, коли Британська імперія півтора роки практично самотужки воювала проти гітлерівської Німеччини.

10 травня • Авіанальотом на аеродроми Бельгії і ударом сухопутних військ по Голландії та Люксембургу розпочалась реалізація німецького плану «Гельб», яка привела до капітуляції Голландії, Бельгії і Франції. За п'ять тижнів Битви за Францію вбитими, пропалими безвісті і пораненими союзні війська втратили 357 тисяч чоловік, а Німеччина та Італія — 161 тисячу, і ще півтора мільйони французів, бельгійців, нідерландців та британців попало в полон.

13 травняВінстон Черчілль в якості прем'єр-міністра Великобританії виступив зі своєю першою промовою в Палаті громад: "Я не обіцяю вам нічого іншого, крім крові, поту, сліз і тяжкої праці".

15 травня • У містечку Бернардіно, штат Каліфорнія, Моріс та Річард Макдональди відкрили ресторан «McDonald's Bar-B-Q». Через кілька років бізнес братів був придбаний їх партнером Роєм Кроком, який перетворив мережу «McDonald's» на всесвітньо відому корпорацію.

17 травня • В ході Другої світової війни німецькі війська зайняли столицю Бельгії Брюссель.

23 травня • На студії Victor Records Френк Сінатра з оркестром Томмі Дорсі записав сьогодні вже класичну сентиментальну пісню "I'll Never Smile Again".

24 травня • Лівацьке угрупування під керівництвом художника Давида Сікейроса здійснило невдалу спробу замаху на Льва Троцького, російського комуніста, висланого з СРСР і проживаючого у Мексиці. Через три місяці агент НКВД Рамон Меркадер льодорубом таки вбив головного ідеологічного опонента Сталіна.

24 травня • У Вашингтоні за участі понад 800 делеґатів від 188 міст створено Український конгресовий комітет Америки, безпартійну неприбуткову організацію, яка репрезентує українську громаду Сполучених Штатів Америки.

26 травня • В ході Другої світової війни з Дюнкерка (Франція) почалась евакуація оточених німцями військ союзників — до 3 червня вдалось евакуювати більше 330 тисяч французьких і британських військових.

28 травня • В результаті 18-денної операції «Гельб» німецькі війська повністю зайняли Бельгію і окуповували її до зими 1944-45 років. Під час бельгійської кампанії відбулась перший у Другій Світовоій війні танковий бій біля Анно. Після капітуляції, рішення про яку прийняв король Леопольд III, Британія і Франція звинуватили Бельгію у зраді. За час бельгійської кампанії втрати Бельгії склали 6093 чоловіка вбитими, 15 850 пораненими і 202 тисяч полоненими; Британія і Франція втратили вбитими, пораненими і полоненими 2,3 мільйона чоловік.

28 травня • Франко-польсько-британо-норвезькі війська звільнили норвезьке місто Нарвік — це була перша перемога союзницьких військ у Другій Світовій війні.

31 травня • Емігрантський уряд Бельгії оголосив незаконним акт про капітуляцію бельгійської армії, підписаний пронімецьким урядом у Брюсселі.

червень
3 червня • Завершилась операція «Динамо» з евакуації союзницьких військ, які попали під загрозу німецького оточення поблизу Дюнкерка на півночі Франції. За 9 днів військовими кораблями і сотнями приватних суден, човнів та катерів було врятовано 338 226 британців, французів і бельгійців і ще 59 тисяч британців були вивезені до початку операції.

4 червня • У Москві відкрито стадіон "Динамо". В першому футбольному матчі на полі нового стадіону зустрілись динамівці Москви та Києва. Матч закінчився з рахунком 8:5 на користь господарів. До 1956 року стадіон "Динамо", що вміщав 54 тисячі глядачів, був найбільшою спортивною ареною Москви.

4 червня • Німецькі війська блокувли Дюнкерк і взяли в полон 40 тисяч чоловік, що не встигли евакуюватись під час операції «Динамо».

8 червня • В Норвезькому морі німецькі лінійні крейсери «Шарнхорст» і «Гнейзенау» в ході операції «Juno» знищили британський авіаносець «Глорієс» і два есмінця «Акаста» і «Ардент». В цьому бою англійці втратии 1519 людей убитими і пропалими без вісті (врятувалось лише 40 моряків). Це був перший і єдиний в історії випадок, коли лінкор отримав перемогу над авіаносцем.

8 червня • Під час бомбардування уранової мішені дейтронами, прискореними у циклотроні, в американському Берклі Глен Сиборг, Едвін Макмілан, Кенеді та Артур Волх відкрили новий, 94-й хімічний елемент, плутоній.

9 червня • В ході Другої світової війни після двох місяців опору останні норвезькі та британські загони зазнали поразки і Норвегія була повністю окупована військами нацистської Німеччини.

10 червня • В ході Другої світової війни Італія оголосила війну Франції та Британії. У відповідь Канада оголосила війну Італії.

10 червня • У Москві підписано радянсько-німецьку конвенцію про порядок урегулювання прикордонних конфліктів та інцидентів.

11 червня • В ході Другої світової війни війська союзників почали облогу Мальти. Битва за Мальту, завдяки виключно важливому розташуванню острова, стала одним з ключових епізодів війни і завершилась 20 листопада 1942 року поразкою німецько-італійських військ.

14 червня • На території окупованої німцями Польщі, поблизу Кракова почав діяти концентраційний табір смерті Освенцим (Аушвіц), створений у відповідності з наказом Генріха Гімлера від 27 квітня 1940 року. Освенцим був найбільшим і найбільш довгодіючим нацистським табором знищення, в якому в 1941-1945 роках було вбито 1,4 млн чоловік.

15 червня • Незважаючи на прийняття ультиматуму про зміну уряду і дозвіл на розміщення на своїй території необмеженого контингенту Червоної Армії, радянські війська окупували Литву, а наступного дня — Латвію і Естонію. За результатами проведених через місяць парламентських виборів в усіх трьох країнах перемогли прокомуністичні сили і на початку серпня Литва, Латвія і Естонія увійшли до складу СРСР на правах радянських республік.

16 червня • Литва окупована радянськими військами.

16 червня • Щоб зберегти Францію як союзницю і її збройні сили, британський прем'єр Вінстон Черчілль запропонував створити нову державу з подвійним громадянством під назвою "Нерозривний союз Франції і Англії". Пропозиція знайшла підтримку з боку генерала де Голля, але французький уряд Поля Рейно, не дійшовши згоди, змушений був подати у відставку. Формування нового уряду було доручено 84-літньому маршалу Анрі Петену, герою Першої світової війни, котрий зразу ж запропонував перемир'я німцям і пізніше у Віши сформував колаборационістський пронімецький уряд.

17 червня • В Латвію та Естонію введено війська Червоної Армії. Після окупації Литви, проведеної двома днями раніше, вся Прибалтика опинилася під владою Радянського Союзу.

18 червня • Генерал французької армії Шарль де Голль виступив з Лондона по радіо Бі-Бі-Сі та звернувся до французів, які продовжували чинити опір нацистським військам з промовою, яка увійшла в історію як звернення «До всіх французів», — він закликав не припиняти боротьби проти нацистської Німеччини. У 2005 році ЮНЕСКО включила промову Шарля де Голля в реєстр «Пам'ять світу».

22 червня • В ході Другої світової війни через вісім днів після падіння Парижу у Комп'єні, в тому ж вагоні, в котрому в 1918 році підписувала акт про капітуляцію Німеччина, Франція підписала акт про припинення військових дій проти Німеччини на умовах, продиктованих нацистами.

23 червня • Французьий генерал Шарль де Голль оголосив про створення в Лондоні Французького національного комітету.

24 червня • Франція підписала з Італією договір про примирення.

26 червня • Радянський уряд передав румунському посланцю в Москві заяву з вимогою "... в інтересах справедливості разом з Румунією негайно перейти до рішення питання про передачу Бессарабії Радянському Союзу ... і тієї частини Буковини, населення котрої ... пов'язане з Радянською Україною як спільністю історичної долі, так і спільністю мови і національного складу". Цей ультиматум був прийнятий і 28 червня почалось приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР.

26 червня • Указом Президії Верховної ради СРСР в Радянському Союзі введено восьмигодинний робочий день, семиденний робочий тиждень і кримінальна відповідальність за запізнення на роботу більше, ніж на 21-у хвилину.

27 червня • В СРСР поновлено дію Григоріанського календаря.

28 червня • Після прийняття Румунією радянського ультиматуму підрозділи Червоної армії перейшли Дністер, щоб зайняти Північну Буковину та Бессарабію. У серпні на їх території було утворено Молдавську РСР і Чернівецьку та Акерманські області УРСР.

28 червня • Великобританія визнала генерала де Голля лідером руху "Вільна Франція" і він зразу ж зайнявся створенням нових французьких збройних сил.

липень
3 липня • Велика Британія почала виконання плану «Катапульта», згідно з котрим передбачалось захоплення або знищення флоту Франції, яка капітулювала перед Німеччиною, — англійці здійснили спробу захопити французьку ескадру, що розміщувалась в алжирському порту Оран. Отримавши від французів відмову на ультимативну вимогу здатися, англійці відкрили вогонь по кораблях і берегових укріпленнях, що привело до знищення трьох кораблів і загибелі близько 1300 французьких моряків. Наступного дня глава уряду Франції Петен перервав офіційні переговори з Великобританією, чим згодом скористався Гітлер.

6 липня • Французький військовий суд в Тулузі заочно засудив лідера Опору генерала Шарля де Голля до чотирьох років тюрми.

10 липня • Скликані в містечку Віші Національні збори 569-а голосами проти 80-и прийняли рішення про надання 74-річному маршалу Філіпу Петену надзвичайних повноважень, котрий у першому ж своєму виступі заявив про ліквідацію Третьої Французької республіки.

10 липня • У доповіді по "єврейському питанню" глава департаменту в справах євреїв Німеччини Франц Радемахер висунув план про переселення євреїв на Мадагаскар.

10 липня • В ході Другої світової війни Німеччина почала проводити регулярні і активні авіанальоти на південь Англії — почалась 114-денна Битва за Британію, в ході якої у боях за домінування у повітряному просторі німці втратили 1887 літаків, а Британія 1963 літаків і 27450 мирних людей.

11 липня • На півдні Франції у місті Віши сформовано колабораністський уряд, на чолі якого став герой Першої світової війни маршал Анрі Петен. Уряд Петена проіснував до 22 квітня 1945 року (де-факто до 25 серпня 1944 року) і офіційно дотримувався нейтралітету, але фактично діяв в інтересах країн «осі».

18 липня • Розпочались систематичні бомбові та ракетні нальоти Люфтваффе на міста Великої Британії та бої за домінування у повітряному просторі Великої Британії, між Люфтваффе Німеччини та Королівськими Повітряними Силами (КПС) ВеликобританіїЮ які увійшли в історію як «Битва за Британію».

20 липня • Американський музичний журнал «Billboard» опублікував свій перший рейтинг популярності пісень. Подібні списки публікувались і раніше, але базувались на даних фірм-виробників платівок і групувались по лейблах. Тепер всі дані були зведені в один рейтинг і давали більш об'єктивну картину популярності. виконавців. Першим лідером списку Тор 10 стала пісня "I'll Never Smile Again" (Я більше ніколи не посміхнусь), записана оркестром Томмі Дорсі з Френком Сінатрою і вокальною групою The Pied Pipers.

21 липня • Народні сейми Латвії і Литви та Державна дума Естонії оголосили про встановлення в своїх країнах радянської влади і звернулись до Верховної ради СРСР з проханням прийняти їх до складу Радянського Союзу. В умовах окупації радянськими військами це стало можливо через тиждень після того, як у всіх трьох країнах на виборах здобули перемогу прокомуністичні "блоки трудового народу" — єдині виборчі списки, допущені до виборів.

22 липня • Головнокомандувач сухопутними військами Вальтер фон Браухіч вперше отримав вказівку Гітлера розпочати «теоретичну підготовку» плану військової кампанії проти СРСР — швидко розгромити Червону Армію або принаймні зайняти таку територію, яка убезпечить Берлін і Сілезький промисловий район від авіанальотів радянської авіації та дозволить проводити бомбардування промислових центрів противника. В результаті було розроблено стратегічну наступальну операцію, що отримав назву операція «Барбаросса».

27 липня • На екрани США вийшов мультиплікаційний фільм «В чому справа, Док?» студії Warner Brothers, в якому вперше з'явився персонаж Багз Банні, створений художником Роберта МакКімсона.

серпень
1 серпня • Адольф Гітлер підписав наказ № 17 про початок масованих авіанальотів на Англію і про призначення на 15 вересня дати висадки на острові.

2 серпня • Верховна Рада СРСР ухвалила закон про включення Північної Буковини, а також Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії, які від Румунії перейшли до СРСР, до складу УРСР.

2 серпня • Верховна Рада СРСР ухвалила закон про перетворення Молдавської АРСР у складі УРСР на окрему Молдавську РСР (до її складу увійшла більша частина щойно приєднаної до СРСР Бессарабії)

2 серпня • Суд в Віші заочно засудив французького бригадного генерала Шарля де Голля до смертної кари і позбавлення всіх військових звань і нагород за його заклик до французів продовжувати збройну боротьбу з нацистською Німеччиною.

20 серпня • У передмісті Мехіко льодорубом смертельно поранено російського емігранта-революціонера Лева Троцького, котрий помер наступного дня. Убивцею був іспанський революціонер Рамон Меркадер, агент НКВД, що виконував особисте замовлення Йосифа Сталіна. Помер Троцький наступного дня, а Меркадер був засуджений до 20 років ув'язнення — його особу остаточно вдалось ідентифікувати лише в 1946 році, після передачі поліцейського архіву з Іспанії.

30 серпня • За рішенням Другого Віденського арбітражу, здійсненого міністрами закордонних справ Німеччини та Італії, Угорщина отримала від Румунії Північну Трансільванію, яку втратила за підсумками Першої світової війни.

вересень
4 вересня • У Румунії до влади прийшов профашистський уряд генерала Йона Антонеску.

6 вересня • Під тиском глави уряду генерала Йона Антонеску король Кароль II, за час правління котрого Румунія втратила Північну Буковину і Бессарабію, зрікся престолу на користь свого сина Міхая I.

7 вересня • В цей день 300 німецьких бомбардувальників здійснили наліт на Лондон і скинули на нього 337 тон бомб, від яких загинуло 448 цивільних осіб. Це був перший з 57 авіанальотів на Лондон, які тривали до травня 1941 року.

12 вересня • Поблизу селища Монтіньяк (Франція) чотирма місцевими підлітками знайдено печеру-грот з настінними малюнками віком 15 — 17 тисяч років, котрі на сьогодні є однією з найкращих колекцій доісторичного живопису періоду пізнього палеоліту. Першим грот Ласко розміром приблизно 5 на 22 метри вивчав французький археолог Анрі-Проспер Брюіль.

13 вересня • Скориставшись ослабленням британських позицій у Африці, італійські війська розпочали окупацію Єгипту — давня мрія Муссоліні "відродити італійську гордість" у вигляді давніх римських колоній в Африці почала здійснюватись.

15 вересня • В ході "Битви за Британію", котра почалась 13 серпня, королівські повітряні сили у годинному бою над Лондоном збили 56 німецьких літаків, втративши 40 своїх. Ця поразка змусила німецьке командування визнати неспроможність люфтваффе взяти під свій контроль простір над британськими островами і відкласти операцію "Морський лев" — вторгнення на острови — на невизначений термін. Із-за неспроможності здобути швидку перемогу, інтенсифікації військових поставок озброєння із США в Англію і початок в червні 1941 року війни з СРСР ця операція так ніколи і не була почата.

16 вересня • В умовах неминучого вступу в бойові дії Другої світової війни в США прийнято закон про загальну військову повинність для всіх чоловіків віком від 21 до 35 років.

27 вересня • В Берліні Німеччина, Італія та Японія підписали Троїстий пакт, підписали оборонний воєнний союз, згідно з яким союзники у Другій Світовій війні надання протягом наступних 10 років взаємної підтримки у досягненні геополітичних цілей і встановлення нового світового порядку. У 1940-41 роках до Берлінського пакту (або Троїстого союзу) приєнались Угорщина, Румунія, Болгарія, Словаччина, Югославія, Хорватія і Таїланд.

жовтень
7 жовтня • В рамках стратегічного плану Гітлера по створенню нерозривного Східного фронту проти СРСР, Німеччина окупувала Румунію.

12 жовтня • У штаті Арізона в автомобільній катастрофі загинув кіноактор Том Мікс, найбільш високооплауваний актор 1920-х років, зірка німого кіно, визнаний публікою і практично всіма критиками кращим ковбоєм на кіноекрані. Багатьом здалось символічним, що Мікс загинув на Дикому Заході, події на котрому він стільки разів зображав на екрані, і в ковбойському костюмі, котрий він так і не зняв після завершення зйомок попереднього дня.

15 жовтня • На екрани США вийшов фільм «Великий диктатор» — перший повністю звуковий фільм в творчості Чарлі Чапліна.

23 жовтня • На іспано-французькому кордоні відбулась зустріч генерала Франко і Адольфа Гітлера, на якій обговорювалась можливість використання німцями іспанської території для захопленя Гібралтару, — Гітлер отримав відмову.

28 жовтня • Через п'ять місяців після вступу у Другу Світову війну на боці Німеччини шість італійських дивізій з території окупованої Албанії перетнули кордон і почали вторгнення в Грецію.

28 жовтня • Президія Верховної ради СРСР прийняла указ про депортацію у східні регіони країни за звинуваченням у "сприянні фашистам" цілого народу — калмиків. Згодом аналогічні укази були прийняті і щодо інших потенційно "небезпечних" народів і до червня 1944 в райони Сибіру та Середньої Азії було виселено 140 тисяч калмиків, 200 тисяч кримських татарів, 400 тисяч чеченців, 100 тисяч інгушів, 80 тисяч карачаєвців і 40 тисяч балкарців.

листопад
4 листопада • Президія Верховної Ради СРСР встановила деталізовану лінію кордону між Українською РСР та новоутвореною Молдавською РСР. При їх розмежуванні максимально можливо враховувався етнічний чинник, внаслідок чого у складі УРСР було залишилося 8 із 14 районів колишньої Молдавської АРСР, а до України було приєднано три повіти Бессарабії.

5 листопада • На президентських виборах у США демократ Франклін Рузвельт вперше в історії країни обраний президентом США на третій термін.

7 листопада • Ірландія оголосила про свій нейтралітет у 2-й Світовій війні і відмовила Великій Британії у праві використання ірландських портів для ведення бойових дій проти Німеччини.

11 листопада • Британський королівський флот провів першу велику авіаційну атаку супротивника з авіаносця. Цього дня з борту "Illustrious" піднялось дванадцять бомбардувальників і завдали удару по італійських кораблях поблизу Таранто в Середземному морі: перші шість літаків завдали бомбового удару по портових спорудах, а інші шість торпедами потопили два бойові кораблі. Через сорок хвилин атака повторилась, що привело до втрати ще одного, з шести, італійських кораблів і змусило італійців рятуватись втечею. Британські дії виявились настільки ефективними, що були взяті за основу японським адміралом Ісороку Ямамото при плануванні атаки на американську базу Перл-Харбор у Тихому океані.

14 листопада • 500 німецьких бомбардувальників зруйнували англійське місто Ковентрі, згідно з обіцянкою Гітлера відповісти на бомбардування Мюнхена 8 листопада: "... атака на столицю нацистського руху не лишиться безкарною". Німецькі літаки скинули на місто 150 тисяч запалювальних бомб, 503 тони вибухових речовин і 130 парашутних мін. В Ковентрі було зруйновано сім важливих військових підприємств, згоріло 60 тисяч із 75 тисяч будівель, загинуло 568 чоловік. Більшість із жертв настільки обгоріли в пожежі, що їх не вдалось ідентифікувати і вони були поховані в братській могилі.

14 листопада • У Берліні невдачею закінчились радянсько-німецькі переговори про розділ сфер впливу і приєднання СРСР до Троїстого пакту (Німеччина — Італія — Японія).

16 листопада • У відповідь на жорстоку авіаційну атаку німців на Ковентрі, британська авіація здійснила перший із надалі числених нальотів на Гамбург. Із-за великої хмарності провести прицільне бомбардування стратегічних об'єктів було неможливо і скинуті бомби привели до загибелі 233 мирних жителів. До кінця війни від атак британських бомбардувальників у Гамбурзі загинуло близько 50 тисяч чоловік.

23 листопада • Румунія приєналась до Троїстого союзу (Німеччина — Італія — Японія).

27 листопада • Через два місяці після захоплення генералом Йоном Антонеску влади в Румунії і вимушеного зречення престолу короля Кароля II, екстремісти з профашистського руху "Залізна гвардія", створеного в 1920-х роках Корнелієм Кодряну за зразком німецької нацистської партії, заарештували і вбили більше 60 послідовників і соратників висланого за кордон короля, включаючи Ніколае Йорге, колишнього міністра і віддомого історика.

грудень
9 грудня • Почалась стратегічна наступальна операція «Компас» збройних сил Великої Британії, Австралії, Індії та Вільної Франції проти італійських військ з метою відвоювання Єгипту і розгрому 10-ї італійської армії в ході Північно-Африканської кампанії Другої світової війни.

18 грудняАдольф Гітлер підписав секретну директиву і план нацистського нападу на СРСР. Війна, згідно з планом "Барбаросса", мала початися в червні 1941 року і бути виграна за 2-3 місяці.

29 грудня • Лондон зазнав найруйнівнішого за всю Другу світову війну авіанальоту німецьких бомбардувальниіків. Від скинутих кількох тисяч запалювальних бомб місто охопила гігантська пожежа, що призвела до загибелі сотень людей і руйнації чисельних історичних пам'яток міста.

Народились 1940 року

19 лютогоСмокі (Вільям) Робінсон, американський співак, композитор в стилі ритм-енд-блюз (The Miracles: "Shop Around", "I Second That Emotion", "Tears of a Clown"; соло: "Bein' with You").

19 лютого — †21 грудня 2006 • Сапармурад Ніязов, перший президент Туркменістану (з 1995 р.).

23 лютого — †16 серпня 2019 • Пітер Фонда, американський кінорежисер ("Вершник", "Світ майбутнього", "Дикий ангел"), актор; син Генрі Фонда, брат Джейн Фонди, батько Бріджит Фонди.

29 лютогоЙожеф Сабо, радянський футболіст, український футбольний тренер.

29 лютогоВарфоломій I (Дімітріос Арходоніс), Вселенський патріарх, архієпископ Константинополя — Нового Риму (з 1991 р.).

березень
10 березняЧак Норріс (Карлос Рей), американський спортсмен, багаторазовий чемпіон світу з карате в середній вазі, кіноактор ("Повернення дракона", "Код тиші", "Загін Дельта", "Вторгнення в США", "Уокер, техаський рейнджер").

12 березня — †15 червня 2000 • Григорій Ізраїлевич Горін, російський письменник, драматург ("Маленькі комедії великого дому"), сценарист ("Той самий Мюнхгаузен", "Формула кохання", "Убити дракона").

16 березня — †26 листопада 2018Бернардо Бертолуччі, італійський поет, драматург, кінорежисер, лауреат премії «Оскар» ("Останній імператор" [1987]; "Швидкоплинна краса", "Маленький Будда", "Останнє танго в Парижі").

26 березня • Джеймс Каан, американський актор («Хрещений батько», «Мізері», «Дік Трейсі», «Стирач»).

квітень
13 квітня • Владімір Козма, французький композитор.

16 квітня • Маргрете II, королева Данії (з 1972 р.), дочка короля Фредеріка IX.

25 квітня • (Алфредо Джеймс) Ал Пачіно, американський актор, лауреат премії «Оскар» ("Запах жінки" [1992]; "Безсоння", "Адвокат диявола", "Обличчя зі шрамом", "Серпіко", "Хрещений батько", "Сутичка", "Дік Трейсі").

26 квітняДжорджо Мородер (Хансйорг), італійський композитор, продюсер і виконавець, піонер електронної музики, один з перших відкривачів диско-музики сімдесятих; лауреат трьох премій «Оскар» за музичний супровід до фільмів.

30 квітня • Берт Янг, американський актор ("Роккі", "Колись в Америці", "Сімейні обставини", "Конвой").

травень
5 травняЛенс Хенріксен, американський актор ("Пудра", "Мертвяк", "Колір ночі", "Чужий 3", "Останній самурай", "Біля темряви", "Омен 2: Дам'єн", "Термінатор").

8 травня • Пітер Бенчлі, американський письменник ("Щелепи", "Безодня", "Острів").

15 травня — †28 серпня 2017 • Мірей Дарк (Егроз), французька кіноактриса ("Високий блондин у чорному черевику", "Борсаліно і компанія", "Смерть негідника"); колишня дружина Алена Делона.

20 травня • Стен Мікіта, канадський хокеїст ("Chicago Blackhawks") чеського походження; чотири рази ставав кращим бомбардиром НХЛ.

24 травня — †28 січня 1996 • Йосиф Олександрович Бродський, російський і американський поет, прозаїк, есеїст, Нобелівський лауреат (1987).

червень
2 червня • Констянтин II (Костянтин Глюксбург), останній грецький король. В 1967 році після перевороту "чорних полковників" емігрував з країни; в 1973 році за результатами проведеного референдуму Грецію було проголошено республікою.

7 червняТом Джонс (Томас Джонс Вудворд), британський співак ("Принц Уельський"), лауреат премії "Греммі" ("She's a Lady", "What's New Pussycat?", "I'll Never Fall in Love Again", "Green Green Grass of Home").


8 червня • Ненсі (Сандра) Сінатра, американська співачка («Bang Bang», «These Boots Are Made For Walking»), акторка («Для тих, хто думає по-молодому», «Дикі ангели», «Спідвей»); дочка Френка Сінатри.


13 червня • Гойко Митич, югославський актор ("Скаут", "Северіно", "Ульзана", "Оцеола", "Чингачгук, Великий Змій", "Віннету, вождь аппачів").

23 червня — †10 квітня 1962 • Стюарт Саткліфф, перший бас-гітарист у складі The Beatles (до 1961 р.).

25 червня • Клінт Уорвік (Еклз), бас-гітарист групи The Moody Blues (The Magnificent Moodies).

липень
2 липня • Георгі Іван Іванов, перший болгарський космонавт (1979).

6 липня • Нурсултан Назарбаєв, казахський політичний діяч, перший секретар Компартії Казахстану (1986-90 рр.), 1-й президент Казахстану (1990-2019 рр.).

7 липняРінго Старр (Річард Старкі), британський рок-музикант (The Beatles), співак (It Don't Come Easy, Photograph, You're Sixteen).

9 липня • Браян Деннехі, американський актор («Кокон», «Презумпція безвинності», «Сілверадо», «Рембо: Перша кров»).

13 липня • Патрік Сюарт, американський актор (Історії Лос-Анжелеса, Теорія змови).

серпень
3 серпняМартін Шин (Рамон Естевез), американський актор («Дж.Ф.К.», «Волл-стріт», «Апокаліпсис сьогодні», «Ганді», «Останній відлік»); батько акторів Чарлі Шина і Еміліо Естевеза.

8 серпня • Паул Буткевич, латвійський кіноактор (Випадок у квадраті 36-80, Віват, гардемарини!).

8 серпняДенніс Тіто, американський бізнесмен, перший космічний турист.

10 серпня • Веніамін Борисович Смєхов, російський актор (Три мушкетери, Майстер і Маргарита, Доктор Живаго).

16 серпня • Брюс Бірсфорд, американський кінорежисер, лауреат «Оскара» (Водій міссіс Дейзі [1990]; Мовчазне падіння).

25 серпня • Микола Григорович Жулинський, український політик, державний діяч.

29 серпня • Гарі Габелич, американський автогонщик; в 1970 році встановив світовий рекорд — на спеціально сконструйованій машині з ракетним двигуном розвинув швидкість 1001,67 км/год.

вересень
5 вересня • Рекуел Уелш, американська кіноактриса (Мільйон років до нашої ери, Чотири мушкетери, Чудовисько, Жінка року, Фантастична подорож, Голий пістолет 1/3: Фінальний інсульт).

11 вересняБрайан Де Пальма, американський кінорежисер (Лють, Недоторкані, Місія неможлива).

22 вересня • Анна Каріна, французька актриса датського походження (Маленький солдат, Острів скарбів).

жовтень
6 жовтня — †24 серпня 2006 • Віктор Павлович Павлов, російський актор (Місце зустрічі змінити не можна, 12 стільців).

6 жовтня • Юозас Будрайтіс, литовський актор (Ніхто не хотів помирати, Щит і меч, Це солодке слово — свобода).

9 жовтня — †8 грудня 1980Джон (Уінстон) Леннон, англійський рок-музикант, композитор, співзасновник The Beatles.

14 жовтняКліфф Річард (Гаррі Уебб), англійський поп-співак (Move It, Devil Woman, High Class Baby, Livin' Doll, Travelin' Light, Please Don't Tease, I Love You, The Young Ones, The Next Time, Bachelor Boy, Summer Holiday, The Minute You're Gone, Power to all Our Friends).

14 жовтня — †26 травня 2010Лесь Сердюк (Олександр Олександрович Сердюк), український актор («Тарас Бульба», «Молитва за гетьмана Мазепу», «Роксолана», «Така пізня, така тепла осінь»).

21 жовтня • Манфред Менн (Майкл Любовіц), південноафриканський співак, музикант (Mann-Hugg Blues Brothers: Do Wah Diddy Diddy, The Mighty Quinn; Manfred Mann's Earth Band: Blinded by the Light, Nightingales and Bombers; соло: High Time, I've Been a Bad, Bad Boy).

23 жовтня — †29 грудня 2022Пеле (Едсон Арантес ду Нассіменто), бразильський футболіст, триразовий чемпіон світу [1958, 1962, 1970]; рекордсмен світу з абсолютної кількості забитих голів, голів, забитих у міжнародних матчах (97 за 1957-70 рр.), хет-тріків (92 за 1956-77 рр.).

листопад
27 листопада — †20 липня 1973Брюс Лі (Лі Юен Кам), американський кіноактор (Залізний кулак, Шлях дракона, Шторм, Сльози матері, Помилка батька), сценарист (Залізна рука), режисер (Повернення дракона), продюсер (Великий бос).

грудень
21 грудня — †4 грудня 1993Френк Заппа, американський музикант, композитор, співак (групи Mothers of Invention; Valley Girl).

Померли 1940 року

27 січняІсаак Еммануїлович Бабель, російський новеліст (Одеські оповідання, Захід, Марія). 84 роки тому у 46 років (нар. 13 липня 1894 р.).

2 лютого • Всеволод Емільович Меєрхольд (Карл Казимир Майергольд), російський режисер. 84 роки тому у 66 років (нар. 9 лютого 1874 р.).

4 лютогоМикола Іванович Єжов, російський державний діяч, генеральний комісар безпеки (1937), нарком внутрішніх справ СРСРР (1936-38 рр.); один із головних реалізаторів "сталінського терору", розстріляний як іноземний шпигун. 84 роки тому у 45 років (нар. 1 квітня 1895 р.).

10 березняМихайло Афанасійович Булгаков, російський письменник ("Майстер і Маргарита", "Дні Турбіних", "Собаче серце"). 84 роки тому у 49 років (нар. 15 травня 1891 р.).

16 березняСельма Лагерлеф, шведська письмениця, лауреат Нобелівської премії з літератури (1909) "за високий ідеалізм, яскраве зображення і духовне проникнення, які відрізняють її твори" (Єрусалим, Легенди Христа, Чудесна подорож Нільса Хольгерссона). 84 роки тому у 82 роки (нар. 20 листопада 1858 р.).

15 липня • Оксана Андріївна Петрусенко, видатна українська співачка (лірико-драматичне сопрано). 84 роки тому у 40 років (нар. 2 лютого 1900 р.).

22 липня • Борис Ростиславович Хрещатицький, російський, український і французький військовий діяч; отаман Далекосхідного українського війська Зеленого Клину (1918-23 рр.), кавалер ордена «Почесного легіону». 84 роки тому у 59 років (нар. 23 липня 1881 р.).

4 серпняВолодимир Євгенович Жаботинський, єврейський письменник і публіцист, один з лідерів сіоністського руху; співзасновник держави Ізраїль. 84 роки тому у 60 років (нар. 18 жовтня 1880 р.).

5 серпняДмитро Іванович Яворницький, український історик («История запорожских казаков»), археолог, етнограф («Древнейшие обыватели Южной России»), фольклорист, лексикограф («Словник української мови»), письменник («За чужий гріх»). 84 роки тому у 85 років (нар. 6 листопада 1855 р.).

18 серпня • Волтер Крайслер, американський підприємець, засновник корпорації "Крайслер". 84 роки тому у 65 років (нар. 2 квітня 1875 р.).

21 серпняЛев Давидович Троцький (Лейба Бронштейн), російський марксист, один з керівників Жовтневого перевороту в Росії (1917), нарком (міністр) іноземних справ (1917-18 рр.) більшовицької Росії, головком Червоної армії (1918-25 рр.), керівник антисталінської опозиції в РКП(б). 84 роки тому у 61 рік (нар. 7 листопада 1879 р.).

22 серпня • Олівер Джозеф Лодж, англійський фізик і винахідник в галузі радіо. 84 роки тому у 89 років (нар. 12 червня 1851 р.).

29 серпняЄвген Омелянович Петрушевич, український громадсько-політичний діяч, президент і диктатор Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). 84 роки тому у 77 років (нар. 3 червня 1863 р.).

30 серпняДжозеф Джон Томсон, британський фізик, першовідкривач електрона, лауреат Нобелівської премії (1906). 84 роки тому у 84 роки (нар. 18 грудня 1856 р.).

17 вересняПанас Карпович Саксаганський (Тобілевич), український актор і режисер, театральний діяч, засновник Народного театру в Києві (1918, нині — театр ім. М. Заньковецької у Львові); брат Миколи Садовського і Івана Карпенка-Карого. 84 роки тому у 81 рік (нар. 27 травня 1859 р.).

9 листопадаНевілл Чемберлен, британський державний діяч, прем'єр-міністр Великої Британії (1937-40 рр.). 84 роки тому у 71 рік (нар. 18 березня 1869 р.).

21 грудняФренсіс Скотт Фіцджеральд, американський письменник, один з представників "втраченого покоління" (По цей бік раю, Прекрасні й приречені, Великий Гетсбі, Ніч лагідна). 84 роки тому у 44 роки (нар. 24 вересня 1896 р.).


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН

Головні події 1940 року

Створення Революційного Проводу ОУН

10 лютого

Катинські розстріли

5 березня

Німецька окупація Данії і Норвегії

9 квітня

Вінстон Черчілль — прем'єр-міністр Великобританії

10 травня

Битва за Францію

10 травня
headset

Операція «Динамо»

3 червня

Радянська окупація країн Балтії

15 червня

Капітуляція Франції

22 червня

Гітлер в Парижі

23 червня

Приєднання Бессарабії і Буковини до СРСР

28 червня

Режим Віші

10 липня

Відкриття печери Ласко

12 вересня

Троїстий союз

27 вересня

Розмежування українсько-молдавського кордону

4 листопада

Переговори Гітлера і Молотова в Берліні

13 листопада

Бомбардування Ковентрі

14 листопада

Бомбардування Лондона

29 грудня

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН