Хроніка подій 1945 року

Головні події 1945 року

Атомна бомба «Штучка» (фото)
Біженці з міста Бастонь, січень (фото)
Помер Володимир Вернадський, 6 січня
Вісло-Одерська операція Червоної армії, 12 січня
Зникнення Рауля Валленберга, 17 січня
Звільнення табору смерті Аушвіц-Біркенау, 27 січня
Остання страта американського дезертира, 31 січня
Кримська конференція, 4 лютого
Бомбардування Дрездена, 13 лютого
Підняття прапора на Іводзімі, 23 лютого (фото)
Битва за Іводзіму, 26 березня
Звільнення табору Бухенвальд, 11 квітня
Битва за Берлін, 16 квітня
Помер Павло Скоропадський, 26 квітня
Останнє фото Адольфа Гітлера, 28 квітня (фото)
Страта Беніто Муссоліні, 28 квітня
Страта Беніто Муссоліні, 29 квітня (фото)
Самогубство Адольфа Гітлера, 30 квітня
Черчілль у Берліні, травень (фото)
Перейменування вулиці, травень (фото)
Прапор Перемоги над Берліном, 1 травня (фото)
Капітуляція Німеччини в Реймсі, 7 травня
Друга капітуляція Німеччини, 8 травня
Арешт генерала Власова, 12 травня
Входження Закарпаття до складу УРСР, 29 червня
Атомна бомба «Товстун», липень (фото)
Початок ядерної епохи, 16 липня
Конференція у Потсдамі, 17 липня
Перша відставка Вінстона Черчілля, 26 липня
Атомне бомбардування Хіросіми, 6 серпня
Атомне бомбардування Нагасакі, 9 серпня
День перемоги над Японією, 14 серпня (фото)
Вступ України в ООН, 22 серпня
Капітуляція Японії, 2 вересня
Незалежність В'єтнаму, 2 вересня
Генерал Макартур і імператор Хірохіто, 27 вересня (фото)
Статут Організації Об'єднаних Націй, 24 жовтня
Початок роботи Нюрнберзького трибуналу, 20 листопада
Вступ США в ООН, 4 грудня

Політичні лідери 1945 року

• Іспанія: Франсиско Франко (1939-75)
• Великобританія: Вінстон Черчілль (1940-45), Клемент Еттлі (1945-51), Георг VI (1936-52)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл III (1900-46), Беніто Муссоліні (1922-45)
• Ліга націй: Шон Лестер (1940-46)
• СРСР: Йосиф Сталін (1922-53)
• США: Франклін Делано Рузвельт (1933-45), Гаррі Трумен (1945-53)
• Третій Рейх: Адольф Гітлер (1933-45), Йозеф Геббельс (1945), Людвіг Шверін фон Крозіг (1945)
• УРСР: Микита Хрущов (1938-47)
• Угорське королівство: Ференц Салаші (1944-45)
• Французька республіка: Шарль де Голль (1944-46)

Всі події 1945 року

1 січня • Польський Комітет національного звільнення (Люблінський комітет), керований комуністами, всупереч протестам польського емігрантського уряду в Польщі, проголосив себе тимчасовим урядом Польщі. 5 січня цей уряд було визнано СРСР. Головною задачею нової влади проголошувалось звільнення Польщі в гітлерівських загарбників і проведення в країні націоналізації важкої промисловості, банків і транспортних підприємств.

5 січня • Напередодні генерального наступу на Польщу Радянський Союз визнав прорадянський Люблінський комітет в якості Тимчасового уряду Польщі, проігнорувавши повноваження антикомуністично настроєного Уряду в засланні, що розміщувався у Лондоні.

6 січня • У Москві на 82-му році життя помер визначний вчений і мислитель світового рівня, природознавець, перший президент Української академії наук академік Володимир Іванович Вернадський. Похований на Новодівочовому кладовищі.

11 січня • Після року боїв між Демократичною Національною Армією і прокомуністичним Національним Фронтом Визволення у Греції тимчасово припинилась громадянська війна — ДНА, підтримувана Великою Британією здобула ряд важливих перемог, чим змусила НФВ скласти зброю і погодитись на проведення плебісциту про майбутній устрій країни. За його підсумками у вересні в Греції було поновлено монархію, що привело до продовження громадянської війни.

12 січня • Ударом 1-го Українського фронту з Сандомирського плацдарму Червона армія розпочала Вісло-Одерську операцію на ділянці фронту від Балтики до Карпат. Завдяки значній перевазі у людських і технічних ресурсах вона за три тижні зуміла зайняти усю Польщу і вийти на східне узбережжя ріки Одер.

16 січня • Після прийняття рішення залишатись в Берліні до остаточного вирішення долі війни, не зважаючи на загрозу наступу на місто радянських військ, Адольф Гітлер спустився в підземний бункер, що розміщувався на глибині 18 метрів під його канцелярією, і залишався в ньому протягом наступних 105 днів аж до дня свого самогубства. Гітлер залишав бункер лише один раз і, займаючись питаннями оборони, спілкувався виключно з колегами по партії, в основному з Германом Герінгом, Гайнріхом Гімлером та Іоахімом Ріббентропом. Тут же, в бункері, 29 квітня Адольф Гітлер одружився зі своєю давньою пасією Євою Браун.

17 січня • В ході Вісло-Одерської військової операії радянські війська під командуванням Георгія Жукова звільнили від німців столицю Польщі Варшаву. На цей час з 1.3 мільйона передвоєнного населення в місті залишилося лише 153 тисячі чоловік.

17 січня • У Будапешті, зайнятому радянськими військами, зник шведський дипломат Рауль Валленберг, людина, яка зберегла життя десяткам тисяч переслідуваних фашистами євреїв. Лише у 1957 році російські власті офіційно визнали, що Рауль Валленберг був заарештований НКВС як військовополонений і вивезений до Радянського Союзу, де помер у тюрмі через два роки.

20 січня • У Вашингтоні відбулась інаугурація Франкліна Рузвельта, обраного президентом США на четвертий термін. Через три місяці він помер і став єдиним президентом США, що протягом 13 років правив країною. Поправка до конституції 1947 року обмежила можливість перебування на посту президента США двома термінами.

27 січня • Близько 3 години дня солдати 107-ї дивізії 60-ї армії 1-го Українського фронту під командуванням генерал-майора Василя Петренка увійшли на територію одного з найбільших німецьких таборів смерті Аушвіц-Біркенау біля міста Освенцим, де за чотири роки загинуло близько 1,1 мільйона чоловік. Більшість з його в'язнів були заздалегідь вивезені до Німеччини і врятувати вдалось лише кілька тисяч кинутих напризволяще людей.

30 січня • У бухті міста Данциг (Гданськ) за присутності кораблів супроводу радянський підводний човен під командуванням капітана Олександра Маринеско потопив найбільший німецький лайнер "Вільгельм Густлофф", на борту якого знаходилось більше 5 тисячів солдатів і офіцерів. У Німеччині було оголошено триденний траур, командир німецького конвою розстріляний, а Маринеско оголошений особистим ворогом Гітлера.

31 січня • Біля французького села Сент-Марі-о-Мін у Ельзасі був розстріляний 24-річний американський солдат Едвард Словік. Він став останнім американським військовослужбовцем, розстріляним за дезертирство, і єдиним, хто за цей злочин був страчений у роки Другої світової війни.

лютий
4 лютого • В Ялті відкрилась Кримська конференція глав держав Великої трійки — СРСР, США, Великобританія, — рішення якої визначили геополітичну ситуацію в Європі на багато років уперед. Попри досягнення Йосифом Сталіним, Франкліном Рузвельтом і Вінстоном Черчіллем важливих стратегічних угод щодо подальшої війни з Німеччиною і Японією, в питаннях повоєнного устрою Європи, зокрема долі Польщі, взаєморозуміння знайдено не було, що заклало основи протистояння між Заходом і Сходом, яке по закінченні Другої світової війни переросло в т. зв. Холодну війну.

13 лютого • Розпочався триденний наліт англо-американської авіації на Дрезден, який зруйнував до тла майже все місто і призвів до загибелі більше 20 тисяч чоловік.

14 лютого • Перу, Парагвай, Чилі та Еквадор вступили до Організації Об'єднаних Націй.

23 лютого • В ході битви за Іводзіму на вершині гори Сурібаті на знак перемоги був встановлений прапор США. Серед шести солдатів, які підняли його, — старшим по званню був сержант морської піхоти 5 дивізії лемко-українець Михайло Стренк. Він, як і двоє інших з цієї шестірки, не повернувся з війни, загинувши через два тижні, 1 березня.

березень
1 березня • Підрозділами польської Армії Крайової знищено близько 300 українських мешканців села Павлокоми.

3 березня • Під тиском США і Радянського Союзу Фінляндія, яка у вересні 1944 року підписала з СРСР угоду про перемир'я, оголосила війну Німеччині, своєму недавньому союзнику у 2-й Світовій війні.

9 березня • Американська авіація розпочала одне з найбільших бомбардувань Токіо — протягом ночі 334 бомбардувальника "B-29" скинули на місто 2 тисячі тон запалювальних бомб, що привело до величезних пожеж і загибелі від 80 до 120 тисяч цивільних людей. Протягом наступних девяти днів були здійснені аналогічні бомбардування міст Нагої, Осака і Кобе.

10 березня • У результаті дводенного бомбардування американською авіацією столиці Японії у Токіо загинуло до 100 тисяч цивільних людей, близько мільйона осіб залишилося без даху над головою. Літаки збройних сил США скинули на місто 1665 тонн запалювальних бомб і напалму. Бомбардування Токіо стало найкривавішим бомбардуванням в історії воєн.

16 березня • За 20 хвилин британська авіація зруйнувала 90% баварського міста Вюрсбург; від бомбардувань загинуло більше 5 тисяч чоловік.

19 березня • Близько восьмисот чоловік загинуло під час масової атаки камікадзе на американський авіаносець "Franklin"; корабель уцілів.

19 березня • Адольф Гітлер видав т.зв. "Закон Нерона" про знищення всіх німецьких об'єктів, котрі можуть потрапити у розпорядження військ антинімецької коаліції. Відповідальність за його виконання була покладена на міністра озброєннь і військового виробництва Альберта Шпеєра, який, втративши віру в фюрера, саботував виконання наказу Гітлера.

22 березня • В Каїрі підписаний «Пакт арабської ліги», що створював Лігу Арабських держав, до складу якої увійшли Єгипет, Сирія, Ліван, Ірак, Трансіорданія (нині Іорданія), Саудівська Аравія и Йемен.

25 березня • 650 бомбардувальників ВПС США, що піднялись з аеродромів Італії, здійснили авіаналіт на Прагу, в результаті якого загинуло 235 людей.

26 березня • Сирія оголосила війну Німеччині.

26 березня • Завершилась битва за Іводзіму, одна з найзапекліших битв Другої світової війни, в ході якої втрати армії США перевищили втрати Японії і стали найбільшими у воєнній історії цієї країни.

30 березня • Радянські війська вступили на територію Австрії.

квітень
1 квітня • Почалася остання американська воєнна кампанія в ході Другої світової війни — 130-тисячна армія висадилася на японському острові Окінава. Їм протистояв 100-тисячний контингент японської армії, подолати опір котрого американцям вдалося після трьох місяців тяжких боїв.

4 квітня • Радянська армія зайняла Братіславу, столицю Словаччини, а американська — звільнила в'язнів табору смерті Ордруф (Німеччина).

5 квітня • У відповідності з рішеннями Ялтинської конференції про вступ СРСР у війну проти Японії, Радянський Союз денонсував радянсько-японський пакт про нейтралітет.

5 квітня • Югославія і Радянський Союз підписали Договір про дружбу і ненапад, згідно з яким, радянські війська "отримували дозвіл на тимчасове входження на територію Югославії". Усвідомлюючи бажання Сталіна закріпитись на Балканах, керівник Югославії, партизанський лідер, генсек компартії Югославії Йосип Броз Тіто домігся включення у договір пункту про виведення радянських військ з Югославії "після завершення виконання ними оперативних задач". Цим він намагався забезпечити Югославії незавлежність як від СРСР, так і від західно-європейських країн, що йому врешті-решт і вдалось ціною фактичного розриву зв'язків з СРСР на початку 1950-х.

5 квітня • Уряд Національного фронту чехів і словаків, об'єднання шістьох антифашистських партій на чолі з соціал-демократом Зденеком Ферлінгером, що прибув з Москви до Кошице, фактично усунувши від участі лондонський Чехословацький уряд у вигнанні, оголосив про початок реалізації програми, яка серед іншого передбачала націоналізацію великих земельних угідь, ключових промислових підприємств та енергетичних компаній, конфіскацію власності зрадників, якими були означені "німці, угорці та їх приспішники", боротьбу з "банківськими, промисловими і сільськогосподарськими баронами".

5 квітня • На острові Тексел (Нідерланди) відбулось повстання 882-й піхотного батальйону вермахту «Цариця Тамара», що складався із радянських військовополонених грузинського походження. За короткий час острів був захоплений, вбито близько 400 німецьких солдатів. Однак берегові укріплення захоплені не були, і німецьке командування висадило на острів десант з 2000 піхотинців, які протягом двох тижнів придушили повстання. За час "грузинського повстання" загинуло близько 2 тисяч німців, 560 грузин і 120 місцевих жителя.

7 квітня • Поблизу острова Окінава 19-а повітряними торпедами, випущеними з літаків, американцями зруйнувано і потоплено найбільший у світі японський лінкор "Ямато", місткістю 27.8 тисяч тон; загинули 2498 членів екіпажу корабля.

9 квітня • Війська 3-го Білоруського фронту під командуванням маршала Василевського при підтримці Балтійського флоту від командуванням адмірала Трібуца зайняли німецьке місто Кьонінсберг (нині — Калінінград, Росія).

9 квітня • У концтаборі Флоссенбюрг за участь у змові проти Гітлера (1944) страчений німецький адмірал Фрідріх Вільгельм Канаріс, начальник управління військової розвідки і контррозвідки нацистської Німеччини (з 1935 року).

11 квітня • У Львові радянськими властями заарештовано митрополита Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого, єпископів Никиту Будку, Миколу Чарнецького, Григорія Хомишина та Івана Латишевського, а також ряд католицьких владик. Тривалий час після арешту доля митрополита була невідомою і лише в середині 1946 року було оголошено, що митрополит звинувачений у «ворожій діяльності проти УРСР, співпраці з німецькими окупантами» за що був засуджений на 8 років ув'язнення.

11 квітня • Війська Третьої армії США під командуванням генерала Джорджа Паттона звільнили в'язнів нацистського табору Бухенвальд біля Веймара, через застінки котрого пройшло біля 240 тисяч в'язнів, 56 тисяч з яких загинули. Нині цей день відзначається як Міжнародний день звільнення в'язнів фашистських концтаборів.

12 квітня • В Уорм-Спрінгсі (штат Джорджия) у віці 63-х років від крововиливу в мозок помер 32-й президент США Франклін Делано Рузвельт. 12-річний термін його президентства ознаменувався серйозними змінами у внутрішньому житті США і їх зовнішній політиці — адміністрації Рузвельта вдалось вивести країну з економічної кризи, подолати Велику депресію, перейти від політики "ізоляціонізму" до активної участі США в справах Європи та інших регіонів світу. Після вступу США у Другу Світову війну Рузвельт відіграв велику роль в створенні і зміцненні антигітлерівської коаліції. Завдяки своєму авторитету Франклін Рузвельт всупереч 22-й поправці до конституції США чотири рази обирався на пост президента.

12 квітня • Віце-президент Гаррі С. Трумен дав присягу президента і став 33-м лідером Сполучених Штатів Америки.

13 квітня • Війська 3-го (командуючий маршал Федір Толбухін) і 2-го (командуючий маршал Родіон Малиновський) Українських фронтів Радянської армії захопили місто Відень. В ході боїв за столицю Австрії, що тривали з 16 березня, було розбито 11 німецьких танкових дивізій і взято в полон більше 130 тисяч солдатів і офіцерів супротивника.

15 квітня • Британські та канадські війська звільнили в'язнів нацистського концентраційного табору Берген-Белзен поблизу Гамбурга.

16 квітня • Поблизу Данцигської бухти радянський підводний човен «Л-3» торпедував німецький корабель «Гойя», що привело до загибелі від 6 до 7 тисяч чоловік — одна з найбільших морських катастроф.

16 квітня • 7-а армія США зайняла німецькі міста Нюрнберг і Штутгарт, а війська 1-го, 2-го Білоруських та 1-го Українського фронтів Радянської армії почали Берлінську операцію, вирішальну операцію Другої світової війни в Європі.

16 квітня • Розпочалась остання великомасштабна наступальна операція радянських військ у Другій світовій війні на східному фронті, у ході якої Червона Армії зайняла столицю Німеччини і поклала кінець війни в Європі.

22 квітняАдольф Гітлер, отримавши повідомлення від одного зі своїх генералів, що німецька армія фактично не в змозі стримати радянський наступ, оголосив, що війна програна і самогубство — єдиний гідний вихід з положення. Цього ж дня радянські війська вийшли на рубіж за 60 кілометрів від Берліну.

22 квітня • Евакуйований після звільнення Парижу військами союзників, до німецького міста Зігмарінген, формально припинила своє існування Французька держава, відома як режи Віші.

25 квітня • На річці Ельба в районі міста Торгау відбулась зустріч передових частин американських і радянських військ. Це означало воєнне розчленування Німеччини і безумовна капітуляція німецької армії ставала лише питанням часу. Цього ж дня вісім армій 1-го Білоруського (командуючий Г.К. Жуков) і 1-го Українського (командуючий І.С. Конєв) повністю оточили Берлін.

26 квітня • У лікарні бенедиктинського чоловічого монастиря у баварському місті Меттен на 72-му році життя помер український державний, політичний та громадський діяч, військовий, останній гетьман України Павло Петрович Скоропадський.

27 квітня • У містечку Донго, провінція Комо, при спробі втечі під виглядом німецького солдата італійськими партизанами заарештовано керівника фашистської Італії Беніто Муссоліні.

28 квітня • На околиці села Меццегра в провінції Комо партизани розстріляли диктатора Беніто Муссоліні, який беззміно правив Італією 21 рік. Наступного дня тіла Муссоліні, його коханки Клари Петаччі разом з тілами ще п'ятьох страчених фашистів були повішені на глум натовпу за ноги на автозаправці в Мілані.

29 квітня • В оточеному радянськими військами Берліні в підземному бункері імперської канцелярії відбулось одруження Адольфа Гітлера та його давньої подруги Єви Браун.

29 квітня • В Мілані на глум публіки на заправці поблизу площі Лоретто повішено тіло Беніто Муссоліні, напередодні розстріляного італійськими партизанами разом зі своєю коханкою Кларою Петаччі та ще п'ятьма лідерами Республіки Сало. Після цього мотузки підрізали, і тіла деякий час лежали в стічній канаві. 1 травня Муссоліні і Петаччі були поховані на міланському цвинтарі Музокко (Чімітеро Маджиоре), в безіменній могилі на ділянці для бідних.

29 квітня • Після годинного бою 45-а піхотна дивізія 7-ї армії США звільнила 33 тисячі в'язнів концентраційного табору Дахау, першого концтабору, збудованого за 20 кілометрів від Мюнхена всього через 5 тижнів після приходу Гітлера до влади. Першими його в'язнями були 5 тисяч політичних опозиціонерів нацистського режиму, до яких згодом долучили свідків Єгови, циган, гомосексуалістів і кримінальників-рецидивістів; з 1938 року табір став поповнюватись в основному за рахунок євреїв. Жах, який побачли американці в Дахау, зокрема біля 9 тисяч трупів, завантажених у вагонетки, змусив їх розстріляти взятих у полон охоронців табору (за офіційними даними — 30-х, за неофіційними — близько 300). Лише через основний табір Дахау за роки його існування пройшло 160 тисяч людей (ще 90 тисяч — через 150 менших "підтаборів"), 32 тисячі з яких було вбито або загинуло від голоду, тяжких умов існування і медичних експериментів.

30 квітня • Після зради близьких соратників і перед загрозою захоплення імперської канцелярії 56-літній фюрер Німеччини Адольф Гітлер і його 33-літня дружина Єва Браун покінчили життя самогубством — вони прийняли цианід, після чого Гітлер, для певності, вистрілив собі у висок. За його попереднім наказом їх тіла були кремовані у дворику канцелярії. Своїм спадкоємцем на посту керівника рейху Гітлер призначив адмірала Карла Деніца.

30 квітня • В ході Берлінської операції радянські війська розпочали штурм рейхстагу.

30 квітня • Військами 2-го Білоруського фронту звільнено 3000 в'язнів, а також обслуговуючий медичний персонал з числа в'язнів найбільшого жіночоого концентраційного табору Равенсбрюк. За весь час його існування з 1939 року через його застінки пройшло більше 130 тисяч чоловік.

травень
1 травня • В Берліні над Рейхстагом піднято радянський прапор.

2 травня • Війська 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів Радянської армії повністю оволоділи столицею Німеччини Берліном.

4 травня • Поблизу містечка Люнебург (біля Гамбурга) британський фельдмаршал Бернард Монтгомері прийняв беззастережну капітуляцію німецьких військ в Бельгії, Нідерландах і Північній Німеччині.

5 травня • Почалась Празька наступальна операція військ 1-го, 2-го і 4-го Українських фронтів Червоної армії зі знищення німецьких військ. Цього ж дня у Празі розпочалося народне повстання проти німецької окупації. Першим їм на надала підтримку Російська визвольна армія Власова, яка пішла на відкритий розрив з німцями, однак 8 травня була змушена залишити місто під загрозою бути оточеною Червоної армії. Повстання закінчилось 12 травня, коли радянські війська оточило і взяло в полон близько 860 тисяч німецьких солдатів.

5 травня • Американськими військами звільнено в'язнів концтабору Маутхаузен (Австрія). Його в'язнями з 1940 року було близько 335 тисяч осіб, з них страчено понад 122 тисячі чоловік.

7 травня • У французькому місті Реймс об 2:41 за середньоєвропейським часом начальник Оперативного штабу Вермахту генерал-полковник Альфред Йодль підписав Акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил, який встановив перемир'я на спрямованих проти Німеччини фронтах Другої світової війни і зобов'язав німецьких військовослужбовців до припинення опору, здачі особового складу в полон і передачі матеріальної частини збройних сил противнику. Капітуляцію прийняли: від англо-американської сторони генерал-лейтенант армії США, начальник Головного штабу Союзних експедиційних сил Волтер Беделл Сміт, від СРСР — представник Ставки Верховного Головнокомандування при командуванні союзників генерал-майор Іван Суслопаров, від Франції , як свідок, — заступник начальника Штабу національної оборони Франції бригадний генерал Франсуа Севез. Капітуляція нацистської Німеччини набула чинності 8 травня о 23:01.

8 травня • В Алжирі в місті Сетіфе демонстрація з нагоди капітуляції Німеччини переросла стихійне народне повстання проти французької колонізації. Воно тривало до 17 травня і охопило 20 міст на сході Алжиру. Проти 50 тисяч повсталих були залучені армійські частини і частини Іноземного легіону. За офіційними даними в ході Алжирського повстання загинуло 88 європейців та більше 10 тисяч алжирців; 1208 алжирців були засуджені до тривалих термінів увязнення, а 99 — до смертної кари.

8 травня • О 22:43 за центральноєвропейським часом (о 00:43, 9 травня за московським) у берлінському передмісті Карлсхорст в будівлі колишньої їдальні військово-інженерного училища був підписаний другий «Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини». Його текст в основному дослівно повторював аналогічний документ, підписаний напередодні в Реймсі і підтвердив час припинення вогню — 8 травня в 23:01 за центральноєвропейським часом (9 травня в 1:01 за московським часом).

11 травня • У Празі розбито останнє велике військове німецьке угруповування. На допомогу повсталим пражанам прийшли американці і армія генерала Власова.

12 травня • Під час Празької наступальної операції радянськими військами заарештовано генерала Андрія Власова, головнокомандуючого Російською визвольною армією, створеною у Німеччині для участі у війні проти СРСР.

21 травня • На мосту Бервеверде біля Люнебурга (Нижня Саксонія) радянсько-британський патруль затримав трьох підозрілих німців, один з яких через два дні був випадковим чином ідентифікований як колишній райхсфюрер СС Генріх Гіммлер. Під час огляду в управлінні контррозвідки 2-ї британської армії він роздавив роздавив ампулу ціанистим калієм, яку тримав між зубами, і помер.

22 травня • Управління стратегічних служб США розпочало операцію «Скріпка» з вербування вчених Третього Рейху для роботи в Сполучених Штатах Америки після Другої світової війни.

червень
5 червня • Воєначальники союзних держав підписали в Берліні Декларацію про поразку Німеччини й прийняття верховної влади в ній урядами СРСР, США, Великої Британії та Франції.

22 червня • Після 81-го дня боїв закінчилась американо-японська битва за острів Окінава, стратегічно важливий тихоокеанський острів між Японією і Тайванем. В ході боїв американці втратили 12,5 тисяч убитими і 35 тисяч пораненими, а японці — більше 120 тисяч осіб. Захопивши Окінаву, американці планували в листопаді провести висадку на Японські острови, а в березні 1946-го року захопити головний острів архіпелагу — Хонсю. Але, провівши в липні вдале випробування атомної бомби, США скинули дві атомні бомби на Хіросіму і Нагасакі, і в кінці серпня Японія капітулювала.

24 червня • У Москві пройшов Парад перемоги Радянської армії у війні проти Німеччини. Командував парадом маршал Рокоссовський, приймав парад заступник Верховного головнокомандуючого Сталіна маршал Жуков. Кульмінацією параду було кидання нацистських штандартів і прапорів, зібраних Смершем у травні 1945 року до мавзолею Леніна на Красній площі.

26 червня • У Сан-Франциско делегатами 50-и країн підписано Статут Організації Об'єднаних Націй, котрий вступив у силу 24 жовтя цього ж року після його ратифікації п'ятьма постійними членами ООН і більшістю країн-засновниць. Статут складався з преамбули і 19 розділів, розділених на 111 статей, в котрих були сформульовані цілі та задачі організації, шляхи їх досягнення, і визначені керівні органи ООН.

26 червня • Указом Президії Верховної ради СРСР введено звання генералісімус Радянського Сюзу. Наступного дня за пропозицією Політбюро ЦК ВКП(б) першим і єдиним його носієм став Йосиф Сталін на знак його виключних заслуг у Великій Вітчизняній війні.

27 червня • За пропозицією Політбюро ЦК ВКП(б) Йосиф Сталін на знак його виключних заслуг у Великій Вітчизняній війні став першим і єдиним генералісімусом СРСР. Крім того, він був нагороджений орденом «Перемоги» і йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

29 червня • СРСР та Чехо-Словаччина підписали договір, за яким Закарпаття приєднано до Української РСР. 22 січня наступного року було створено Закарпатську область з центром у місті Ужгород.

липень
6 липня • Нікарагуа стала першою у світі державою, що ратифікувала Хартію ООН.

6 липня • Укладено радянсько-польську угоду «Про обмін населенням», яка формально надала право вільного добровільного виходу з радянського громадянства особам польської та єврейської національностей та членам їх сімей, що перебували у польському громадянстві до 17 вересня 1939 року, і переселення їх до Польщі. Відповідно до цієї угоди відправка почалася в лютому 1946 року, займалося цим Переселенське управління під контролем Спеціальної контрольної комісії при Раді міністрів Союзу РСР.

14 липня • Італія оголосила війну Японії.

16 липня • В пустелі поблизу авіабази Аламогордо, штат Нью-Мексико (США), підірвано перший американський експериментальний ядерний заряд «Gadget» потужністю еквівалентною дев'ятнадцяти тисячам тон тринітротолуолу. Це було результатом 28 місяців інтенсивної наукової роботи вчених під керівництвом Роберта Оппенгеймера над проектом, що носив кодову назву "Манхеттенський".

17 липня • У передмісті Берліну почалась Потсдамська конференція глав урядів Великої Британії, СРСР і США, на якій затверджено програму післявоєнного устрою Німеччини — денацифікацію, демілітаризацію, демократизацію Німеччини та її поділ на чотири зони окупації, знищення німецьких монополій, репарації, про західний кордон Польщі. Потсдамська конференція також прийняла декларацію, яка вимагала капітуляції Японії.

23 липня • Французький маршал Анрі Петен, глава колабораціоністського уряду Віші, постав перед судом за звинуваченням у зраді. Згодом його було засуджено до страти, але з огляду на похилий вік і заслуги перед батьківщиною у період до 1940 року, смертну кару замінено на довічне ув'язнення.

24 липня • На Потсдамській конференції президент США Гаррі Трумен повідомив Сталіна про створення "надзвичайно потужної зброї" — атомної бомби.

26 липня • Попри велику особисту популярність, Вінстон Черчілль залишив пост прем'єр-міністра Великобританії після нищівної поразки Консервативної партії на парламентських виборах, на яких перемогу здобули лейбористи. Уряд країни очолив Клемент Еттлі, лідер Лейбористської партії.

26 липня • Після нищівної поразки консервативної партії на парламентських виборах Вінстон Черчілль пішов з поста прем'єр-міністра Великої Британії. Уряд країни очолив Клемент Еттлі, лідер Лейбористської партії. За результатами виборів 1951 року Черчілль знову став прем'єр-міністром. Через два роки він отримав Нобелівську премію в галузі лутератури за шеститомне історичне дослідження подій Другої світової війни, а ще через два, в 1955 році, залишив пост прем'єра, проте до 1964 року залишався членом Парламенту.

27 липня • Російський письменник Олександр Солженіцин отримав вісім років таборів за антирадянську пропаганду.

29 липня • Американський військовий корабель "Індіанаполіс", що доставив компоненти атомної бомби на американську базу на острові Тініан, був затоплений японським підводним човном в шестисот милях від Гуама. Із 1199 чоловік екіпажу врятувались лише 318.

30 липня • Через декілька хвилин після опівночі за 600 миль на захід від острова Гуам американський крейсер «Індіанаполіс» потоплено японським підводним човном. Перед цим від доставив до місця призначення компоненти атомної бомби, скинутої через декілька днів на Японію. З 1196 членів екіпажу вижило лише 316 моряків. Капітан крейсера Чарльз Батлер Маквей став першим в історії США офіцером, відданим під суд за втрату корабля у військовий час. Його звинуватили в порушенні правил маневрування у ворожих водах. Однак суд врахував бездоганну репутацію капітана, кавалера ордену Пурпурового серця і медалей Срібна та Бронзова Зірка, і помилував його. У 1949 році Маквей пішов у відставку у чині контр-адмірала, але так і не зміг пережити сором суду і в 1969 році покінчив життя самогубством.

31 липня • П'єр Лаваль, один з чільних діячів вішистського уряду Франції, перебуваючи в Австрії, здався американським окупаційним властям, котрі передали його до Франції для проведення над ним слідчих дій і суду.

серпень
1 серпня • У Потсдамі під Берліном завершилась конференція країн антигітлерівської коаліції, у роботі якої брали участь голова Ради Народних Комісарів СРСР Йосип Сталін, президент США Гаррі Трумен, прем'єр-міністри Великої Британії Вінстон Черчилль та Клемент Еттлі. На конференції були прийняті рішення про денацифікацію, демілітаризацію, демократизацію Німеччини та її поділ на чотири зони окупації, знищення німецьких монополій, репарації, про західний кордон Польщі, про вступ СРСР у війну проти Японії.

2 серпня • Закінчилась робота Потсдамської мирної конференції держав-переможниць Другої світової війни, на якій були прийняті рішення про денацифікацію, демілітаризацію, демократизацію Німеччини та її поділ на чотири зони окупації, знищення німецьких монополій, репарації, про західний кордон Польщі та про вступ СРСР у війну проти Японії.

3 серпня • Уряд Чехословаччини позбавив етнічних німців і мадяр права на отримання чехословацького громадянства.

6 серпня • О 8-15 ранку американський бомбардувальник Б-29 «Енола Гей» скинув атомну бомбу "Малюк" на японське місто Хіросіма. Це був перший випадок в історії людства, коли атомна зброя застосовувалась поза межами полігонів. Від вибуху загинуло близько 75 тисяч чоловік і ще більше 250 тисяч отримали радіоактивне зараження.

8 серпня • Радянський Союз оголосив війну Японії і почав ввід військ у Манчжурію.

9 серпня • Через три дні після атомного бомбардування Хіросіми США скинули другу атомну бомбу, названу «Товстун», на японське місто Нагасакі. Бомба вибухнула на висоті 500 метрів від поверхні і привела до загибелі близько 100 тисяч осіб та поранення отримали 200 тисяч осіб.

9 серпня • Радянський Союз в односторонньому порядку розірвав радянсько-японський пакт про ненапад і згідно із секретними Ялтинськими домовленостями оголосив Японії війну.

14 серпня • Імператор Хірохіто видав указ про безумовну капітуляцію Японії. Цієї ж ночі прихильники продовження війни підняли путч і захопили імператорський палац, але до ранку 15 серпня заколот було придушено. У США і Великобританії цей день відмічають як день перемоги над Японією, хоча саме підписання акту про капітуляцію відбулося лише 2 вересня.

14 серпня • У Москві між СРСР і Китаєм, представленим урядом Чан Кай Ші, підписано Договір про дружбу і союз на 30 років. Згідно з ним Гоміньданівський уряд визнавав незалежність Монголії, Радянський Союз зобов'язувався не втручатися в хід громадянської війни в Китаї, а в обмін отримував право спільно з Китаєм володіти Східно-Китайською і Південно-Манчжурською залізницею, арендувати порт Дальній і створити в Порт-Артурі військову базу.

16 серпня • У Москві підписано «Договір між СРСР і Польською Республікою про радянсько-польський державний кордон». Він набував чинності 6 лютого 1946 року і юридично фіксував перехід Західної України та Західної Білорусі від Польщі до СРСР — лінія кордону між країнами прохола на захід від «лінії Керзона», згідно з рішенням Ялтинської конференції.

17 серпня • Скориставшись поразкою японців, індонезійські націоналісти на чолі з Сукарно проголосили незалежність Індонезії, колишньої голландської колонії, окупованої під час Другої світової війни Японією. Сукарно згодом став президентом і доклав чимало зусиль для того, щоб комуністи в Індонезії зайняли міцні плітичні позиції.

18 серпня • Комісія з підготовки незазалежності Індонезії обрала першим президентом країни Ахмеда Сукарно. Крім того, Комісією була прийнята тимчасова конституція Індонезії.

19 серпня • У ході Серпневої революції проти французької колоніальної влади війська В'єтміня захопили столицю В'єтнаму місто Ханой.

19 серпня • У Маньчжурії капітулювала перед радянськими військами японська Квантунська армія. Одночасно в Мукдені радянські війська взяли в полон імператора маріонеткової прояпонської держави Маньчжоу-Го Пу І. Це стало одною з передумов поразки Японії у Другій світовій війні.

20 серпня • Після атомного бомбардування американцями Хіросіми і Нагасакі в Радянському Союзі створено Спецкомітет уряду під керіництвом Лаврентія Берії, метою котрого стало прискорення розробки власної ядерної зброї.

22 серпня • Радянські війська висадились на Квантунському півострові (Китай) і захопили Порт-Артур (Люйшунь) та порт Дальній (Далянь).

22 серпня • Президія Верховної ради Української РСР ратифікувала Статут Організації Об'єднаних Націй і УРСР стала однією з 51 країн-засновниць ООН.

24 серпня • Імператор В'єтнаму Бао Дай зрікся престолу

24 серпня • Радянські війська зайняли столицю Кореї Пхеньян.

25 серпня • Китайськими комуністами страчений як шпигун Джон Берч, баптистський місіонер і офіцер американської розвідки. Американці вважають його першою жертвою "холодної війни". У 1958 році в США було створено Товариство ім. Джона Берча для боротьби з комунізмом.

вересень
2 вересня • В гавані Токіо на борту лінкора "Міссурі" піднято прапори США, Британії, Радянського Союзу та Китаю і о 9-00 за місцевим часом Акт про капітуляцію Японії був підписаний міністром закордонних справ Японії Мамору Шігеміцу від уряду країни, генералом Йошихіро Умезу від збройних сил і верховним головнокомандуючим союзних військ МакАртуром. Потім свої підписи на документі поставили представники США, Китаю, Британії, СРСР, Австралії, Канади, Франції, Нідерландів і Нової Зеландії. Ця 20-хвилинна процедура завершила найстрашнішу війну в історії людства.

2 вересня • Через декілька годин після капітуляції Японії, у Ханої в'єтнамські комуністи на чолі з Хо Ши Міном проголосили незалежність В'єтнаму від Франції і утворення нової держави — Демократичної Республіки В'єтнам.

10 вересня • В Осло засуджено до страти Відкуна Квіслінга, норвезького політичного діяча, що в роки окупації Норвегії німецькою армією був прем'єр-міністром колабораціоністського уряду.

25 вересня • Радянський льотчик Василь Романюк здійснив затяжний стрибок із стратосфери — він залишив літак на висоті 13.1 кілометра і, пролетівши у вільному падінні 167 секунд, відкрив парашут на висоті близько кілометра. Було перекрито всі існуючі досягнення, як по висоті, так і за тривалістю падіння з нерозкритим парашутом.

жовтень
15 жовтня • У Парижі страчено прем'єр-міністра профашистського французького уряду Віши 62-річного П'єра Лаваля. Його було засудженно до смертної кари за співробітництво в роки Другої світової війни з режимом гітлерівської Німеччини і геноциді євреїв, громадян Франції. Після поразки Німеччини Лаваль переховувався у Іспанії, звідки був висланий, та Австрії, де його було заарештовано американськими окупаційними властями і передано Франції. Дізнавшись про вирок суду, Лаваль намагався покінчити життя самогубством, але був врятований від смерті і згодом розстріляний.

20 жовтня • У результаті всенародного плебісциту Монгольська Народна Республіка підтвердила намір залишатись незалежною від Китаю державою.

24 жовтня • Менш, ніж через два місяці після завершеня Другої світової війни, набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний у червні 1945 року і ратифікований п'ятьма постійними членами ООН та 29-а країнами — учасницями установчої конференції у Сан-Франциско.

24 жовтня • В Осло розстріляний як військовий злочинець 58-річний Відкун Абрахам Квіслінг, норвезький воєнний і політичний діяч, міністр оборони в 1931-32 роках, засновник профашистської партії Національне Об'єднання, прем'єр-міністр країни в роки окупації Норвегії (1942-45 рр.) німецькими військами.

25 жовтня • Китайський гомінданівський уряд, очолюваний Чан Кайши, включив до складу Китаю острів Тайвань, який до 1895 року належав Японії.

29 жовтня • У Нью-Йорку вперше надійшли у продаж кулькові ручки. Продемонстровані на ярмарку за декілька днів перед цим, вони рекламувались як "перша ручка, здатна писати під водою" і лише за перший день в універмазі Джилберта їх було продано близько 10 тисяч штук по ціні 12 доларів за кожну.

листопад
16 листопада • До США прибуло 88 німецьких вчених, котрі мали бути включені в роботу над американськими проектами з розробки ракетної техніки. Більшість з них працювало на нацистів і уряд США був підданий жорсткій критиці за використання колишніх ворогів для роботи в секретних воєнних пограмах. Але американці керувались не тільки можливістю використання ноу-хау кращих спеціалістів, що працювали над створенням ракет ФАУ-1 і ФАУ-2, але й страхом за те, що німецькі інженери і вчені будуть вивезені до СРСР і використані для розробки зброї масового знищення, направленої проти США.

20 листопада • У Нюрнберзі за участю представників Великої Британії, США, СРСР та Франції розпочались засідання Міжнародного військового трибуналу проти 24-х високопоставлених нацистських діячів, звинувачених у злочинах проти людства та військових злочинах. Керував процесом, що тривав десять місяців і складався з 216 судових сесій, британський суддя Джоффрі Лоуренс.

29 листопада • Югославська скупщина (парламент) проголосила Югославію Федеративною Народною Республікою. Прем'єр-міністром країни і міністром закордонних справ став лідер югославських комуністів, Верховний головнокомандуючий Народно-визвольної армії Югославії Йосип Броз Тіто.

грудень
4 грудня • 65 голосами проти 7 Сенат США затвердив участь країни в роботі Організації Об'єднаних Націй, в найбільшій міжнародній організації, призначеній для врегулювання міждержавних конфліктів мирним шляхом і уникнення воєнної конфронтації.

27 грудня • У Нью-Йорку представники 28 країн підписали угоду про створення Міжнародного Валютного Фонду (МВФ) і Міжнародного банку реконструкції і розвитку. Більш відомий як Світовий банк, МВФ почав свою діяльність в 1947 році.

Народились 1945 року

10 січняРод Стюарт, англійський рок-співак ("Sailor", "Da Ya Think I'm Sexy?", "Maggie May").

11 січня — †4 лютого 2017 • Георгій Георгієвич Тараторкін, російський актор ("Справжнє англійське вбивство", "Злочин і кара", "Відкрита книга").

27 січня • Нік(олас Берклі) Мейсон, англійський рок-музикант (Pink Floyd).

29 січняТом Селлек, американський кіноактор ("Магнум", "Містер Бейсбол", "Втеча", "Троє дорослих і дитя").

лютий
6 лютого — †11 травня 1981Боб Марлі (Роберт Неста), ямайкський композитор, співак в стилі реггі ("Get Up, Stand Up", "No Woman No Cry", "I Shot the Sheriff").

9 лютого • Міа Фарроу (Марія де Лурдес Віллерс), американська актриса ("Дитина Розмарі", "Джон і Мері", "Ганна і її сестри", "Смерть на Нілі", "Ураган", "Чоловіки й жінки", "Пурпурова троянда Каїру"); колишня дружина Френка Сінатри і Вуді Алена.

15 лютого • Джон Хеллівел, англійський рок-музикант, саксофоніст (Supertramp: "Dreamer", "Bloody Well Right").

21 лютого • Пол Ньютон, англійський рок-музикант, бас-гітарист із першого складу Uriah Heep.

27 лютого • Даніель Ольбрихський, польський кіноактор ("Попіл", "Структура кристалу", "Пан Володиєвський", "Полювання на мух", "Потоп", "Сімейне життя", "Одні та інші".

березень
30 березняЕрік (Патрік) Клептон, англійський рок-музикант, співак (група Yardbirds), композитор ("Tears from Heaven"), лауреат премії "Гремі" ("Bad Love" [1990], "Unplugged" [1993]).

квітень
2 квітня • Лінда Хант, американська актриса, лауреат «Оскара» (Рік життя в небезпеці [1983]; Папай, Поліцейський для дитсадка).

3 квітня • Берні (Бернард Марсель) Парент, канадський хокеїст; двічі визнавався кращим воротарем НХЛ, двічі вигравав у складі "Філадельфія Флайєрс" Кубок Стенлі.

7 квітня • Василь Іванович Голобородько, український письменник, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1994.).

10 квітня • Юрій Миколайович Стеценко, український спортсмен, весляр на байдарках, Олімпійський чемпіон (1972).

14 квітняРічі Блекмор, англійський рок-музикант (Deep Purple: Deep Purple in Rock, Made in Japan, Who Do We Think We Are?, Machine Head; Rainbow: Rainbow Rising, Straight Between the Eyes, Bent Out of Shape; соло: Getaway, Little Brown Jug).

24 квітня • Дуг Кліффорд, англійський рок-музикант, ударник групи Creedence Clearwater Revival ("Lookin' Out My Back Door", "Up Around the Bend").

25 квітня • Бйорн Улвеус, шведський поп-музикант, співак (ABBA: "Waterloo", "Dancing Queen", "I Have a Dream", "Voulez-Vous", "Super Trouper").


травень
9 травня • Стів Кац, американський рок-музикант (Blood, Sweat and Tears: "And When I Die", "You Make Me So Very Happy", "Spinning Wheel").

19 травня • Пітер Тауншенд, англійський рок-гітарист (The Who: "My Generation", "Happy Jack", "I Can See for Miles", "Magic Bus", "Won't Get Fooled Again"; рок-опера "Tommy", "See Me, Feel Me", "Pinball Wizard"; соло: "Rough Boys", "Let My Love Open the Door", "Exquisitely Bored", "The Sea Refuses No River").

22 травняЮрій Євгенович Рибчинський, український поет, драматург.

24 травня • Євген Арсенійович Кіндінов, російський кіноактор ("Романс про закоханих", "Золота міна", "Повернення резидента").

24 травня • Присцилла Преслі, американська актриса; колишня дружина Елвіса Преслі, колишня теща Майкла Джексона.

28 травня • Джон Фогерті, композитор, англійський рок-співак (Creedence Clearwater Revival: "Proud Mary", "Have You Ever Seen the Rain", "Bad Moon Rising", "Lookin' Out My Back Door"; The Blue Ridge Rangers: "Jambalaya", "Hearts of Stone", "The Old Man Down the Road").

29 травня • Гарі Брукер, рок-музикант, співак (соло: "No More Fear of Flying", "Echoes in the Night"; Procol Harum: "Whiter Shade of Pale").

31 травня — †10 червня 1982 • Райнер Вернер Фассбіндер, німецький театральний та кінорежисер ("Заміжжя Марії Браун", "Сум Вероніки Фосс", "Александрпляц", "Остерігайся святої хвойди"), сценарист, актор, оператор.

червень
16 червня • Йєн Метьюз (Макдональд), рок-музикант (Fairport Convention: Book Song; Matthew's Southern Comfort: Woodstock; solo: I Survived the '70s, LP: If You Saw Through My Eyes, Tigers Will Survive, Stealin' Home, Spot of Interference, Discreet Repeat).

17 червня • Едді Меркс, бельгійський велосипедист, п'ятиразовий переможець «Тур де Франс» (1969, 1970, 1971, 1972, 1974), п'ятиразовий переможець «Джиро д'Італія» (1968, 1970, 1972, 1973, 1974), переможець «Вуельти» (1973), триразовий чемпіон світу з шосейних гонок (1967, 1971, 1974).

19 червня • Аунг Сан Суі Куі, лідер демократичної опозиції в М'янмі, лауреат Нобелівскої премії миру (1991).

28 червня • Дейвід Найтс, рок-музикант (Procol Harum: A Whiter Shade of Pale).

липень
1 липня • Дебі Харрі, американська рок-співачка (Blondie: "The Tide is High", "Heart of Glass", "Call Me").

26 липня • Володимир Борисович Гриньов, український політик, віце-спікер Верховної Ради України (1990-93 рр.).

26 липняГелен Міррен (Єлєна Лідія Міронофф), британська актриса («О, щасливчик!», «Калігула», «Головний підозрюваний», «Довга Страсна п'ятниця», «Ідеальна брехня»), лауреат премії «Оскар» за головну роль у фільмі «Королева» (2006).

28 липня — †15 вересня 2008Річард Райт, англійський рок-музикант, клавішник (Pink Floyd: Another Brick on the Wall).


29 липняМірча Луческу, румунський футболіст і тренер («Інтер» (Мілан), «Галатасарай» (Стамбул), «Шахтар» (Донецьк)); заслужений тренер України.

31 липня • Леонід Аркадійович Якубович, російський шоумен, ведучий програми "Поле чудес" на ОРТ.

серпень
14 серпня • Вім Вендерс, німецький кінорежисер (Париж-Техас, Ліссабонська історія).

14 серпняСтів(ен) Гленн Мартін, американський комедійий кіноактор (Все це я, Роксана, Три амігос, Сержант Білко, Батько нареченої, Крутій, Людина з двома мозками).

19 серпняЙєн Гіллан, британський рок-музикант, вокаліст групи Deep Purple (Deep Purple in Rock, Fireball, Machine Head).

24 серпня — †4 листопада 2020 • Кен(нет) Вілям Хенслі, англійський рок-музикант, клавішник групи Uriah Heep (Lady In Black, July Morning, The Last Dance).


31 серпня • Ван Морісон, ірландський музикант, композитор (Them: Gloria; соло: Brown Eyed Girl, Domino, Blue Money, She Gives Me Religion).

вересень
10 вересня • Хосе Фелісіано, пуерто-ріканський співак, лауреат "Гремі" [1968] (Light My Fire, Feliz Navidad), музикант, композитор.

11 вересня — †7 січня 2024Франц (Антон) Беккенбауер, німецький футболіст, тренер; кращий футболіст Європи (1972, 1976), чемпіон світу як футболіст (1974) і як тренер (1990).

21 вересня • (Джером Леон) Джеррі Брукхаймер, американський кінопродюсер (Американський жиголо, Поліцейський з Беверлі-Хіллз, Ворог держави, Перл Харбор, Пірати Карибського моря, Скарб нації)

26 вересняБраян Феррі, британський рок-музикант, співак (Roxy Music: Virginia Plain, Pyjamarama, Editions of You, Street Life, All I want is You, Love is the Drug, Dance Away, Angel Eyes, More than This; соло: Let's Stick Together).

жовтень
26 жовтня • Луїз Інасіу Лула да Сілва, 35-й президент Бразилії (2003-11 рр.).

листопад
3 листопада — †15 серпня 2021Герд Мюллер, німецький футболіст, чемпіон світу (1974), чеміон Європи (1972), кращий футболіст Європи (1972).

11 листопада • Даніель Ортега Сааведра, нікарагуанський партизанський ватажок, президент Нікарагуа (1985-90 рр.).

12 листопада • Ніл Янг, канадський рок-музикант, співак, композитор (Only Love Can Break Your Heart, Heart of Gold, Philadelphia; групи: Crosby, Stills, Nash & Young: Deja Vu; Buffalo Springfield: For What It's Worth).

15 листопадаФріда Лінгстад (Анне-Фрід Лінгстад-Фредрікссон), шведська поп-співачка (Abba: Fernando, Dancing Queen, Take a Chance on Me, Waterloo).


21 листопадаГолді (Джин) Хоун, американська актриса, лауреат «Оскара» (Квітка кактуса [1969]; Клуб залишених дружин, Пташка на дроті, Нянька, Смерть стає нею, Шампунь, Рядовий Бенджамін).

30 листопада • Роджер Гловер, англійський рок-музикант, бас-гітарист групи Deep Purple (Black Night).

грудень
1 грудняБетт Мідлер, американська співачка, лауреат "Греммі" (The Divine Miss M [1972], You are the Wind Beneath My Wings [1989]; Boogie Woogie Bugle Boy, The Rose), актриса (Що хочуть жінки, Малючи Мону, Клуб колишніх дружин, Фокус-покус, Контракт з коротуном, Друзі назавжди).

1 грудня • Геннадій Хазанов, російський естрадний і кіноактор (Малий гігант великого сексу).

Померли 1945 року

6 січняВолодимир Іванович Вернадський, український вчений, природодослідник, громадський діяч, засновник геохімії, перший президент Української Академії наук (1918). 79 років тому у 82 роки (нар. 12 березня 1863 р.).

лютий
23 лютого • Олексій Миколайович Толстой, російський письменник ("Ходіння по муках", "Гіперболоїд інженера Гаріна", "Петро I", "Аеліта"). 79 років тому у 62 роки (нар. 10 січня 1883 р.).

березень
12 березняАнна Франк, єврейська дівчинка з Амстердама, що увійшла в історію як автор щоденника, котрий вела два роки, поки сім'я переховувалась від нацистів. 79 років тому у 16 років (нар. 12 червня 1929 р.).

27 березня • Вінсент Бендікс, американський винахідник, конструктор автомобільного стартера. 79 років тому у 63 роки (нар. 12 серпня 1882 р.).

квітень
9 квітня • Вільгельм Франц Канаріс, німецький військовий, адмірал, керівник німецької військової розвідки (абвер) періоду Другої світової війни. 79 років тому у 58 років (нар. 1 січня 1887 р.).

12 квітняФранклін Делано Рузвельт, 32-й президент США (1933-45 рр.); єдиний президент США, обраний на цей пост чотири рази. 79 років тому у 63 роки (нар. 30 січня 1882 р.).

26 квітняПавло Петрович Скоропадський, український громадський, державний діяч, Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). 79 років тому у 72 роки (нар. 15 травня 1873 р.).

28 квітняБеніто Муссоліні, італійський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр Італії (1922-43 рр.), дуче Італійської Соціальної Республіки. 79 років тому у 62 роки (нар. 29 липня 1883 р.).

30 квітняЄва Браун, дружина Адольфа Гітлера; одружилась з фюрером за день до того, як вони разом скінчили життя самогубством. 79 років тому у 33 роки (нар. 6 лютого 1912 р.).

30 квітняАдольф Гітлер (Шиккельгрубер), німецький політичний і військовий діяч, фюрер Націонал-соціалістичної партії (1921-45 рр.), канцлер Німеччини (1933-45 рр.); скінчив життя самогубством разом зі своєю дружиною Євою Браун. 79 років тому у 56 років (нар. 20 квітня 1889 р.).

травень
1 травня • (Пауль) Йозеф Геббельс, міністр пропаганди Німеччини (1933-45 рр.), гауляйтер Берліна (1944-45 рр.). 79 років тому у 48 років (нар. 29 жовтня 1897 р.).

2 травняМартін Борман, державний і політичний діяч Третього рейху; один із найближчих сподвижників Гітлера, лідер націонал-соціалістичної партії (з 1940 р.). 79 років тому у 45 років (нар. 17 червня 1900 р.).

23 травня • Генріх Гіммлер, рейхсфюрер СС (з 1929 р.), шеф баварської поліції (з 1933 р.), шеф поліції і таємної поліції (гестапо, з 1936 р.) Німеччини, міністр інутрішніх справ Німеччини (з 1943 р.). 79 років тому у 45 років (нар. 7 жовтня 1900 р.).

липень
19 липняАвґустин Іванович Волошин, український політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України (1938), президент (1939), Герой України (посмертно). 79 років тому у 71 рік (нар. 17 березня 1874 р.).

20 липня • Поль Валері, французький поет (Юна Парка, Морське кладовище, Зошити), філософ. 79 років тому у 74 роки (нар. 30 жовтня 1871 р.).

серпень
10 серпняРоберт Годдард, американський вчений-ракетобудівник; першим запустив ракету на рідкому паливі (1926); автор 214 патентів на винаходи в галузі ракетної техніки. 79 років тому у 63 роки (нар. 5 жовтня 1882 р.).

31 серпня • Стефан Банах, польський математик, один з основоположників функціонального аналізу, професор і декан Львівського університету. 79 років тому у 53 роки (нар. 20 березня 1892 р.).

вересень
26 вересня • Бела Барток, угорський композитор ("Палац герцога Синя Борода"), піаніст, музичний фольклорист. 79 років тому у 64 роки (нар. 25 березня 1881 р.).

жовтень
12 жовтня • Дмитро Володимирович Антонович, український історик мистецтва (300 років українському театру, Т.Шевченко як маляр), член Центральної Ради, морський міністр, міністр мистецтва, голова дипломатичної місії в Римі (1919), співзасновник і ректор Українського вільного університету у Відні і Празі. 79 років тому у 68 років (нар. 14 листопада 1877 р.).

24 жовтняВідкун (Абрахам) Квіслінг, норвезький воєнний і політичний діяч, міністр оборони в 1931-32 роках, засновник профашистської партії Національне Об'єднання, прем'єр-міністр країни в роки окупації Норвегії (1942-45 рр.), колабораціоніст. 79 років тому у 58 років (нар. 18 липня 1887 р.).

листопад
13 листопадаАнтін Кравс (Антон Краус), український військовик, генерал УГА. 79 років тому у 74 роки (нар. 23 листопада 1871 р.).

28 листопадаДуайт Девіс, американський тенісист, ініціатор проведення першості світу серед чоловічих командх (з 1900 року; сьогодні турнір носить його ім'я). 79 років тому у 66 років (нар. 5 липня 1879 р.).

грудень
1 грудня • Фредерік Марк Бекет, канадський металург і винахідник в галузі електрообладнання і хімічних сплавів. 79 років тому у 70 років (нар. 11 січня 1875 р.).

11 грудняМоріс Шарль Фабрі, французький фізик (інтерферометр Фабрі-Перо); відкрив існуючий в стратосфері озоновий шар. 79 років тому у 78 років (нар. 11 червня 1867 р.).

16 грудня • Джованні Аньєллі, італійський промисловець, засновник концерну "ФІАТ" (1899). 79 років тому у 79 років (нар. 13 серпня 1866 р.).

21 грудня • Джордж Сміт Паттон, американський військовий, генерал; командувач 3-ю армією США під час висадки у Нормандії і до закінчення Другої світової війни. 79 років тому у 60 років (нар. 11 листопада 1885 р.).

28 грудняТеодор Драйзер, американський письменник (Сестра Керрі, Американська трагедія, Фінансист). 79 років тому у 74 роки (нар. 27 серпня 1871 р.).


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН

Головні події 1945 року

Атомна бомба «Штучка»

Біженці з міста Бастонь

січень

Помер Володимир Вернадський

6 січня

Вісло-Одерська операція Червоної армії

12 січня

Зникнення Рауля Валленберга

17 січня

Остання страта американського дезертира

31 січня

Кримська конференція

4 лютого

Бомбардування Дрездена

13 лютого

Підняття прапора на Іводзімі

23 лютого

Битва за Іводзіму

26 березня

Звільнення табору Бухенвальд

11 квітня

Помер Павло Скоропадський

26 квітня

Останнє фото Адольфа Гітлера

28 квітня

Страта Беніто Муссоліні

28 квітня

Страта Беніто Муссоліні

29 квітня

Самогубство Адольфа Гітлера

30 квітня

Черчілль у Берліні

травень

Прапор Перемоги над Берліном

1 травня

Капітуляція Німеччини в Реймсі

7 травня

Друга капітуляція Німеччини

8 травня

Арешт генерала Власова

12 травня

Входження Закарпаття до складу УРСР

29 червня

Атомна бомба «Товстун»

липень

Конференція у Потсдамі

17 липня

Перша відставка Вінстона Черчілля

26 липня

Атомне бомбардування Хіросіми

6 серпня

Атомне бомбардування Нагасакі

9 серпня

День перемоги над Японією

14 серпня

Вступ України в ООН

22 серпня

Незалежність В'єтнаму

2 вересня

Генерал Макартур і імператор Хірохіто

27 вересня

Статут Організації Об'єднаних Націй

24 жовтня

Початок роботи Нюрнберзького трибуналу

20 листопада

Вступ США в ООН

4 грудня

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН