Головні події 1929 року

• Створення Організації українських націоналістів, 3 лютого
• Латеранські угоди, 11 лютого
• Перше вручення премії «Оскар», 16 травня
• Перший кругосвітній переліт, 29 серпня
• «Чорна п'ятниця», 25 жовтня
• Велика депресія, 29 жовтня
• Початок суцільної колективізації, 27 грудня

Політичні лідери 1929 року

• Веймарська республіка: Герман Мюллер (1928-30)
• Великобританія: Стенлі Болдвін (1924-29), Джеймс Рамсей Макдональд (1929-35), Георг V (1910-36)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл III (1900-46), Беніто Муссоліні (1922-45)
• Ліга націй: Ерік Драммонд (1920-33)
• СРСР: Йосиф Сталін (1922-53)
• США: Калвін Кулідж (1923-29), Герберт Кларк Гувер (1929-33)
• Туреччина: Кемаль Ататюрк (1923-38)
• УРСР: Влас Чубар (1923-34), Станіслав Косіор (1928-38)
• Угорське королівство: Міклош Хорті (1920-44)
• Французька республіка: Гастон Думерг (1924-31), Раймон Пуанкаре (1926-29), Арістід Бріан (1929)

Всі події 1929 року

6 січня • Александр I, монарх Королівства сербів, хорватів і словенців, здійснив переворот і встановив "королівську диктатуру" — було відмінено конституцію 1921 року, розпущено парламент і заборонено діяльність всіх політичних партій.

17 січня • В серії щоденних коміксів «Thimble Theatre» компанії «King Features Syndicate», що друкувалися в «New York Journal», вперше з'явився персонаж моряк Попай, створений американським художником Елзі Сегаром. Згодом він став героєм і мультфільмів. У більшості випадків Попай постає перед читачами і глядачами моряком середнього віку з незалежним характером, своєрідним голосом і манерою мови (перекручує слова і «ковтає» звуки), сили которого неймовірно збільшувались після з'їденої порції шпинату.

лютий

3 лютого • У Відні завершив роботу Конгрес представників націоналістичних організацій, на якому було проголошено створення Організації українських націоналістів на чолі з полковником Євгеном Коновальцем і озвучені загальні світоглядні засади, політичне бачення поточної ситуації та форми діяльності.

11 лютого • Італія підписала з папою Пієм XI т. зв. Латеранські угоди, у відповідності з якими було створено нову папську державу Ватикан, який Італія визнавала як рівноправний суб'єкт міжнародного права. Згідно з угодами, папа римський відмовлявся від участі в політичному житті Італії, міжнародних конференціях на державному рівні, залишаючись лише главою католицької церкви і папської держави.

18 лютого • Американська Академія кіномистецтв, заснована в 1927 році, оголосила перших лауреатів нагород Академії за стрічки, зняті в 1927-28 роках: кращим було названо фільм "Крила", кращим режисером — Френка Борзага ("Сьоме небо"), кращою актрисою — Джанет Гейнор ("Сьоме небо"), а Еміль Дженнінгс отримав дві нагороди як кращий актор — за головні ролі у фільмах "Все живе" (1927 р.) і "Остання команда" (1928 р.). Офіційне вручення золотих статуеток, створених художником Седріком Гіббонсом і скульптором Джорджем Стенлі, відбулось в травні цього ж року.

квітень

23 квітня • На пленумі ЦК ВКП(б) у Москві Йосиф Сталін добився засудження групи Бухаріна — Рикова — Томського, звинувачених в "правому ухилі". У листопаді Бухарін був виведений зі складу Політбюро (ще раніше він був усунутий від керівництва Комінтерном), що посилило позиції Сталіна у більшовицькій партії.

23 квітня • На XVI конференції ВКП(б) прийнято 1-й п'ятирічний план, виконання якого в 1933 році дозволило перетворити СРСР з аграрної країни в індустріальну.

травень

16 травня • У готелі «Hollywood Roosevelt Hotel» в Лос-Анжелесі за присутності 270 гостей вперше пройшла церемонія вручення нагород Американської академії кіномистецтв. Кращим фільмом визнано стрічку «Крила» продюсера Люсьєна Хаббарда, кращим режисером — Френка Борзейгі за фільм «Сьоме небо», кращою актрисою — Джанет Гейнор, а Еміль Янінгс отримав дві нагороди як кращий актор.

28 травня • У Нью-Йорку продемонстровано перший повністю кольоровий і повністю звуковий фільм «On with the Show» компанії Warner Brothers. Його особливістю крім кольорового зображення, стала повна звукова синхронізація діалогів акторів.

червень

12 червня • У Москві відкрився II Всесоюзний з'їзд безбожників, який зібрав 1200 делегатів. Він затвердив новий статут Союзу войовничих безбожників і створив організацію Юні войовничі безбожники.

27 червня • В нью-йоркських лабораторіях компанії Белла продемонстровано систему передачі кольорового телезображення.

серпень

3 серпня • У Ростві-на-Дону почала працювати перша в СРСР автоматична телефонна станція (АТС) на 6 тисяч номерів, збулована при підтримці шведської компанії «Ерікссон».

29 серпня • У місті Лейкхерст (штат Нью-Джерсі) німецький дирижабль «Граф Цеппелін» завершив перший в історії повітроплавання кругосвітній переліт. За 20 днів дирижабль подолав 34 тисячі кілометрів із середньою швидкістю польоту 115 км/год і перед посадкою зробив лише три проміжні посадки у Фрідріхсхафене, Токіо і Лос-Анджелесі. Основною метою перельоту була пропаганда можливостей жорстких дирижаблів.

вересень

14 вересня • На "Червоному" стадіоні в Києві футбольна команда "Динамо" провела свою першу міжнародну зустріч, в котрій програла збірній Нижньої Австрії з рахунком 3-4.

18 вересня • На Запорізькому заводі "Комунар" випущений перший український комбайн.

жовтень

3 жовтня • За ініціативою короля-диктатора Олександра I Королівство сербів, хорватів і словенців, утворене в грудні 1918 року з незалежних королівств Сербії і Македонії, контрольованих Угорщиною регіонів Хорватії і Словенії, австрійських провінцій Далмація і Карніола, а також частини Штирії, Карінтії та Істрії, і кероване сербською монархічною династією Караеоргієвичів, перейменоване у Королівство Югославія.

24 жовтня • На американських біржах відбулось обвальне падіння цін акцій, яке набуло катастрофічних масштабів. «Чорний четвер» став початком краху американської економіки став початком Великої депресії.

25 жовтня • Курс проданих напередодні на Нью-йоркській біржі 13 мільйонів акцій впав на 90%, що викликало паніку у Нью-Йорку та інших містах світу. Цей день увійшов у історію як «чорна п'ятниця» і став початком економічної кризи, що охопила США і європейські держави.

29 жовтня • Слідом за «чорною п'ятницею» після тимчасового затишку наступив «чорний вівторок» — на нью-йоркській біржі в паніці за демпінговими цінами були продані 16 410 039 акцій, тисячі інвесторів втратили мільярди доларів, ціни на споживчі товари почали різко зростати; у США почалась Велика депресія, що годом охопила економічно розвинуті держави світу.

листопад

7 листопада • За підтримки родини Рокфеллерів у шести залах офісної будівлі на Манхеттені в Нью-Йорку засновано Музей сучасного мистецтва (МоМА).

29 листопада • Американський пілот Річард Берд з трьома компанйонами першим у світі перелетів Південний полюс літаком. Взявши старт 28 листопада о 15-29 із спеціального базового табору "Літл Америка" на шельфі Росса в Уельській затоці, він близько 1 ночі 29 листопада пролетів над полюсом і скинув на нього невеличкий американський прапор. Пам'ятаючи, що в 1926 році багатьма була поставлена під сумнів правдоподібність польоту Берда над Північним полюсом, цього разу Берд описав у повітрі над теоретично визначеним місцем полюсу коло діаметром декілька миль, і о 10-11 екіпаж успішно повернувся на базу.

грудень

27 грудня • На останньому пленарному засіданні Всесоюзної конференції аграрників-марксистів, що відбувалася у Москві, Йосиф Сталін виступив з доповіддю "До аграрної політики в СРСР", в якій доводив необхідність колективізації і переходу від політики обмеження експлуататорських тенденцій куркульства до політики ліквідації куркульства як класу. Це означало згортання НЕПу та перехід до другого комуністичного штурму.

Народились 1929 року

3 січня — †30 квітня 1989 • Серджио Леоне, італійський сценарист, кінорежисер ("Якось в Америці", "Мене звати Ніхто", "Жменя доларів", "Якось на Дикому Заході", "Сім месників").

12 січня — †2 травня 2013 • Микола Павлович Мащенко, український актор ("Сон"), сценарист, кінорежисер ("Комісари", "Овод", "Паризька драма", "Вінчання зі смертю", "Мамо, рідна, кохана").

15 січня — †4 квітня 1968 • Мартін Лютер Кінг, американський бабтистський священник, діяч негритянського руху за рівноправ'я, лауреат Нобелівської премії миру (1964).

23 січня • Філарет (Михайло Антонович Денисенко), предстоятель Української православної церкви Київського Патріархату.

лютий

15 лютого — †29 листопада 1975 • Грем Хілл, англійський автогонщик, дворазовий переможець перегонів "Формула-1" (1962, 68 рр.); батько автогонщика Деймона Хілла.

23 лютого — †5 грудня 2008 • Алексій II (Олексій Михайлович Рідігер), єпископ Російської Православної Церкви, 15-й патріарх Московський (з 1990 р.).

березень

6 березня — †31 липня 2016 • Фазіль Іскандер, російський письменник ("Кролики і удави", "Людина і її околиці", "Сандро з Чегема").

7 березня — †23 січня 1980 • Ернст Оцвірк, австрійський футболіст, кращий футболіст світу (1952).

21 березня — †6 червня 2019 • Юрій Михайлович Мушкетик, український письменник, Герой України («Гайдамаки», «З'їж серце лева», «Крапля крові», «Жорстоке милосердя»).

квітень

6 квітня — †25 листопада 1996 • Едісон Васильович Денисов, російський композитор, автор творів у жанрі інструментального концерту, музики до кінофільмів, театральних постановок.

6 квітня • Андре Превен, американський піаніст, композитор, лауреат премії «Оскар» ("Моя прекрасна леді" [1965]), диригент (Лондонський і Лос-анжелеський філармонічні оркести).

10 квітня — †8 березня 2020 • Макс (Карл Адольф) фон Зюдов, шведський кіноактор ("Дюна", "Екзорсист", "Сьома печатка", "Емігранти", "Ганна та її сестри", "Три дні Кондора").

травень

4 травня — †20 січня 1993 • Одрі (Едда Кетлін) Хепберн (ван Хеемстра), американська кіноактриса бельгійського походження, лауреат премії «Оскар» ("Римські канікули" [1953]; "Війна і мир", "Незабутній", "Шарада", "Моя прекрасна леді"); в останні роки свого життя була Спеціальним послом ЮНІСЕФ.

12 травня • Семюел Нуйома, перший президент Намібії (1990-2005 рр.).

червень

1 червня — †10 лютого 1977 • Стасіс Красаускас, литовський графік.

6 червня — †28 жовтня 1998 • Алоїз Бренч, латиський кінорежисер ("Довга дорога в дюнах").

12 червня — †12 березня 1945 • Анна Франк, єврейська дівчинка з Амстердама, що увійшла в історію як автор щоденника, котрий вела два роки, поки сім'я переховувалась від нацистів.

17 червня — †14 серпня 1984 • Тигран Петросян, вірменський шахіст, 9-й чемпіон світу з шахів (1963-69 рр.).

липень

25 липня — †2 жовтня 1974 • Василь Макарович Шукшин, російський письменник, кінорежисер, актор (Калина червона).

28 липня — †19 травня 1994 • Жаклін (Був'є) Кеннеді-Онасіс, дружина президента США Джона Кенеді, дружина грецького магната Арістотеля Онасіса.

серпень

4 серпня — †11 листопада 2004 • Ясір Арафат, голова Організації визволення Палестини (з 1969 р.); лауреат Нобелівської премії миру (1993).

10 серпня • Олег Олександрович Стриженов, російський актор ("Овод", "Сорок перший", "Мексиканець").

14 серпня — †14 грудня 1971 • Дік Тайгер (Іхету), чемпіон світу з боксу у середній [1962-1963, 1964] і легкій [1965-1968] вагових категоріях; провів 81 бій (виграв 61, програв 17, нічиїх 3; перемог нокаутом — 26).

21 серпня — †11 жовтня 2008 • Вія Артмане, латиська актриса (Театр, Ніхто не хотів помирати).

вересень

28 вересня — †29 січня 2023 • Дмитро Васильович Павличко, український письменник, поет (Любов і ненависть, Моя земля), перекладач, політик.

жовтень

15 жовтня — †30 листопада 2009 • Мілорад Павич, сербський поет, прозаїк («Хозарський словник», «Пейзаж, намальований чаєм»), літературознавець.

22 жовтня — †21 березня 1990 • Лев Іванович Яшин, радянський футболіст, воротар, кращий футболіст Європи (1963).

31 жовтня — †27 червня 2016 • Бад Спенсер (Карло Педерсолі), італійський спортсмен, співак, актор («Бог пробачить… Я — ні!», «Ганнібал», «Орел або решка», «Суперкопи з Маямі», ), сценарист, продюсер.

листопад

8 листопада — †28 квітня 1994 • Олег Борисов, (Альберт Іванович Борисов), російський театральний і кіноактор (Олекса Довбуш, За двома зайцями, Дайте книгу скарг, Живий труп, Перевірка на дорогах, Крах інженера Гаріна, Рафферті, Поїзд зупинився, Луна-парк).

9 листопада • Олександра Миколаївна Пахмутова, російський композитор, автор пісень (Надежда, Как молоды мы были, Старый клен, Беловежская пуща, Нежность).

12 листопада — †6 жовтня 1998 • Ролан Анатолійович Биков, російський актор (Служили два товариша, Мертвий сезон, Андрій Рубльов) і режисер (Опудало) українського походження.

12 листопада — †14 вересня 1982 • Грейс (Патрісія) Келлі, американська кіноактриса, лауреат «Оскара» (Високий місяць [1952], Провінційна дівчина [1954]; Вище суспільство, Наберіть "М" для вбивства, Заднє вікно, Піймати злодія), принцеса Монако.

грудень

28 грудня — †31 травня 1970 • Террі Савчук, легендарний канадський воротар українського походження, один з кращих голкіперів за всю історію НХЛ, чотириразовий володар призу Везини як кращому воротарю ліги.

Померли 1929 року

28 лютого • Клеменс Пірке, австрійський педіатр; запропонував діагностичний тест на туберкульоз («реакція Пірке»). 95 років тому у 55 років (нар. 12 травня 1874 р.).

20 березня • Фердинанд Фош, французький військовий, маршал Франції, командуючий військами Антанти в роки Першої світової війни. 95 років тому у 78 років (нар. 20 жовтня 1851 р.).

4 квітня • Карл Фрідріх Бенц, німецький інженер, автопромисловець, конструктор першого у світі бензинового автомобіля. 95 років тому у 85 років (нар. 25 листопада 1844 р.).

20 червня • Євген Харламович Чикаленко, український громадський діяч, благодійник, меценат, агроном, землевласник, видавець, публіцист. 95 років тому у 68 років (нар. 21 грудня 1861 р.).

0 серпня • Михайло Єремійович Кривецький, український громадсько-політичний діяч, економіст, фінансист, перший директор Державного банку УНР (1917-18 рр.), мінстр фінансів УНР (1919). 95 років тому у 60 років (нар. 12 жовтня 1869 р.).

3 серпня • Еміль Берлінер, американський винахідник німецького походження (грамофон, 1887 р.). 95 років тому у 78 років (нар. 20 травня 1851 р.).

19 серпня • Сергій Павлович Дягілев, російський театральний діяч. 95 років тому у 57 років (нар. 31 березня 1872 р.).

12 вересня • Яніс Райніс (Плієкшанс), латиський поет (Далекі відгуки у синій вечір, Посіви бурі), драматург (Вогонь і ніч). 95 років тому у 64 роки (нар. 11 вересня 1865 р.).

3 жовтня • Густав Штреземан, німецький політичний діяч, один із засновників Німецької народної партії, рейхсканцлер і міністр іноземних справ (1923), лауреат Нобелівської премії миру (1926). 95 років тому у 51 рік (нар. 10 травня 1878 р.).

17 листопада • Герман Холлеріт, американський інженер, винахідник першої табулятивної машини (попередника калькулятора), засновник компанії Tabulating Machine Company, попередниці IBM. 95 років тому у 69 років (нар. 29 лютого 1860 р.).

24 листопада • Жорж Клемансо, французький політик, прем'єр-міністр Франції (1906-09, 1917-20 рр.). 95 років тому у 88 років (нар. 28 вересня 1841 р.).

29 грудня • Вільгельм Майбах, німецький інженер та підприємець, конструктор першого «Мерседеса». Засновник фірми Maybach. 95 років тому у 83 роки (нар. 9 лютого 1846 р.).