Хроніка подій 1938 року

Головні події 1938 року

Політичні лідери 1938 року

• Великобританія: Невілл Чемберлен (1937-40), Георг VI (1936-52)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл III (1900-46), Беніто Муссоліні (1922-45)
• Ліга націй: Жозеф Авеноль (1933-40)
• СРСР: Йосиф Сталін (1922-53)
• США: Франклін Делано Рузвельт (1933-45)
• Третій Рейх: Адольф Гітлер (1933-45)
• Туреччина: Кемаль Ататюрк (1923-38)
• УРСР: Станіслав Косіор (1928-38), Микита Хрущов (1938-47)
• Угорське королівство: Міклош Хорті (1920-44)
• Французька республіка: Альбер Лебрен (1932-40), Едуард Даладьє (1938-40), Леон Блюм (1938)

Всі події 1938 року

27 січня • Пленум ЦК КП(б)У формально підтвердив ухвалене в Москві трьома дням раніше рішення про відкликання з України Станіслава Косіора та призначення виконуючим обов'язки Першого секретаря ЦК КП(б)УМикити Хрущова, у спадок якому дісталася спустошена репресіями компартійно-радянська вертикаль влади в УРСР.

28 січня • Німецький водій Рудольф Карачола на автобані Франкфурт-Драмштадт встановив новий рекорд швидкості — 268,496 миль/год (близько 500 км/год). Цей рекорд, правда, не визнаний жодною з відповідних організацій, був і залишається найвищим результатом, досягнутим не на спеціалізованих трасах, а на громадських шляхах сполучень.

лютий
4 лютого • У США почалась прем'єра мультфільму «Білосніжка і сім гномів» Волта Діснея — перший в історії повнометражний мультиплікаційний фільм. За цей мультфільм Дісней отримав "Оскар" і сім маленьких його копій (по кількості гномів).

24 лютого • В США почали продаватись нейлонові зубні щітки, перші вироби із щойно відкритого нового матеріалу.

березень
10 березня • Уперше з часу свого заснування у 1927 році імена лауреатів премії Американської кіноакадемії тримались у секреті до моменту їх оголошення на урочистій церемонії — цього разу кращим фільмом 1937 року стала стрічка "Життя Еміля Золя" режисера Вільяма Дітерле, кращим актором було названо Спенсера Трейсі ("Відважні капітани"), кращою актрисою — Луїзу Райнер ("Хороша земля").

12 березня • У Москві відбувся процес у справі про т. зв. "антирадянський правотроцькістський блок". На підставі зфабрикованих звинувачень у вбивстві С.Кірова, отруєнні В.Куйбишева та М.Горького і змові проти Сталіна 17 звинувачених із 21-го були засуджені до розстрілу. Серед них відомі у минулому керівники більшовицької партії М.Бухарін, О.Риков, М.Крестинський, Х.Раковський, а також колишній шеф НКВС Г.Ягода. Цей процес став кульмінацією радянських репресій 1930-х років і знаменував остаточну перемогу лінії Сталіна і його прибічників над усіма іншими фракціями у більшовицькій партії. Згодом всі засуджені, крім Генріха Ягоди, були реабілітовані.

13 березня • Після завершення інтервенції у Лінці канцлери Адольф Гітлер і Артур Зейсс-Інкварт підписали закон «Про возз'єднання Австрії з Німецькою державою», за яким Австрійська Республіка стала однією з земель Третього рейху. Проведенений через місяць в обох державах плебісцит переконливою більшістю голосів підтвердив бажання австрійців і німців жити в єдиній державі.

квітень
6 квітня • Рой Планкет, що працював у лабораторії компанії Дюпон у Нью-Джерсі, створив новий полімер, політетрафлуороетилен, котрий сьогодні більш відомий під назвою тефлон.

12 квітня • Після падіння уряду Народного фронту прем'єр-міністром Французької Республіки став лідер партії радикалів і радикал-соціалістів Едуард Даладьє. Після відміни новим урядом 40-годинного робочого тижня комуністи і соціалісти перейшли в опозицію.

23 квітня • Першим президентом Естонії обрано Константина Пятса.

травень
2 травняЕлла Фіцджеральд записала з оркестром Чіка Вебба один зі своїх найбільших хітів — «A-Tisket, A-Tasket».

13 травня • На студії Decca Records Луї Армстронг записав сьогодні вже класичну композицію «When the Saints Go Marching In».

23 травня • В результаті організованого радянськими спецслужбами теракту в Роттердамі загинув лідер ОУН полковник Євген Коновалець. Це поглибило існуючі у середовищі українських націоналістів протиріччя і зрештою призвело до розколу організації на дві ворогуючі фракції, які увійшли в історію під іменами своїх провідників — Андрія Мельника та Степана Бандери, як ОУН (м) та ОУН (б).

26 травня • У містечку Фаллерслебен (нині — частина міста Вольфсбург, Нижня Саксонія) канцлер Німеччини Адольф Гітлер особисто заклав перший камінь в заводську новобудову — майбутній автомобільний завод «Фольксваген». Сьогодні концерн Volkswagen AG входить у трійку найбільших автовиробників світу і випускає автомобілі Audi, Bentley, Bugatti, Lamborghini, Seat, MAN, Scania, Skoda, Porsche і Volkswagen.

червень
1 червня • У США вийшов перший номер журналу коміксів «Action Comics», в котрому з'явився сьогодні вже знаменитий Супермен. Авторами коміксу були Джеррі Сігел і художник Джо Шустер, а за сюжетну основу було взято біблейну легенду про Мойсея, батьки котрого, щоб врятувати життя сину, були змушені підкинути його чужим людям. Перша новела коміксу розповідала про народження маленького хлопця по імені Кал-Ел на планеті Криптон, котрого незадовго до вибуху планети ракетою було відправлено на Землю. Перші примірники "Action Comics" коштували 10 центів, а в 1995 році на аукціоні за них давали вже по 75 тисяч доларів. У 2011 році оригінальна колекція коміксів першого року випуску, яка належала актору Ніколасу Кейджу, була продана на аукціоні за 2,16 млн. доларів.

19 червня • Збірна Італії перемогла команду Угорщини з рахунком 4-2 і вдруге стала чемпіоном світу з футболу.

липень
3 липня • На невеликому ухилі Стоук-Банк на південь від міста Гретема на Магістралі Східного Узбережжя Англії паровоз Mallard, розроблений сером Найджелом Грейслі, встановив світовий рекорд швидкості серед парових локомотивів розвинувши швидкість 202,7 км/год.

5 липня • На міжнародній конференції в Евіан-ле-Бене (Франція) всі європейські країни відмовились приймати у себе єврейських біженців з Німеччини.

серпень
28 серпня • В англійському місті Ноттінген закінчився шаховий турнір, в котрому взяли участь чотири чемпіони світу — Емануїл Ласкер, Хосе Рауль Капабланка, Олександр Альохін і Макс Ейве. Переможців турніру виявилось двоє — Капабланка і радянський шахіст Михайло Ботвинник.

вересень
16 вересня • Оркестр Томмі Дорсі записав на студії Victor Records сьогодні вже класичну свінгову композицію "Boogie Woogie".

24 вересня • Американець Дон Бадж виграв відкритий чемпіонат США з тенісу і став першим у світі володарем Великого шолому (переможцем протягом одного року чотирьох найскладніших турнірів — відкритих чемпіонатів Австралії, Великобританії, США і Франції).

30 вересня • У Мюнхені прем'єр-міністр Франції Едуард Даладьє і Великобританії Невіл Чемберлен при посередництві дуче Італії Беніто Муссоліні підписали з рейхсканцлером Німеччини Адольфом Гітлером угоду, за якою Чехословаччина повинна була поступитись Німеччині прикордонною Судетською областю, населеною в основному етнічними німцями. Мюнхенський пакт став останнім договором в політиці "умиртворення", котру сповідували керівники Франції та Великої Британії по відношенню до експансіоністськи настроєного Гітлера.

жовтень
1 жовтня • Згідно з рішенням Мюнхенського договору, німецькі війська зайняли Судетську область Чехословаччини, населену в переважній більшості етнічними німцями. Договір, про котрий його ініціатор прем'єр Великобританії Невіл Чемберлен, заявив по прибутті з Німеччини на батьківщину "Я привіз вам мир", дав поштовх до початку Другої світової війни в Європі.

6 жовтня • У Жиліні відбулась зустріч представників Словацької Народної, Аграрної, Націонал-соціалістичної, Ремісничої і Народної партій, на якій було прийнято рішення проголосити незалежність Словаччини і передати владу в країні уряду на чолі з Йозефом Тисо. 18 грудня відбулись перші вибори до словацького парламенту.

8 жовтня • Розстріляно 52-річного українського письменника, артиста, мистецтвознавця Гната Мартиновича Хоткевича ("Поезії в прозі", "Гірські акварелі", "Камінна душа").

8 жовтня • Після Мюнхенської змови, коли частина чехословацької території була передана Німеччині, прем'єр-міністр Чехословаччини генерал Сирови дав згоду на створення у Закарпатті автономної області. 11 жовтня був затверджений перший уряд Карпаторуської держави, що отримала рівні з Чехією і Словаччиною федеративні права. Український уряд очолив лідер Автономного землеробського союзу Андрій Бродій, який вже через два тижні був заарештований як угорський агент. Новим прем'єром 26 жовтня став Августин Волошин.

22 жовтня • В імпровізованій лабораторії, розташованій в підсобному приміщенні косметичного салону готелю «Асторія» в Нью-Йорку, американський адвокат Честер Карлсон продемонстрував сконструйований ним апарат для отримання копій паперових документів, котрий базувався на методі сухого електростатичного друку, що пізніше отримав назву "ксерографія". За свій винахід, який вважається одним з головних в історії XX століття, Карлсон боровся протягом 17 років, допоки не зміг переконати інвесторів у його перспективності.

27 жовтня • Американська фірма "Дюпон" оголосила про створення нового синтетичного матеріалу, котрий отримав назву нейлон.

листопад
2 листопада • З санкції Німеччини Угорщина окупувала південну частину Словаччини і Закарпатську Україну.

9 листопада • Міністр пропаганди Німеччини Йозеф Геббельс і керівництво Націонал-соціалістичної робітничої партії (НСДАП) організували в країні єврейський погром, який увійшов у історію під назвою «Кришталева ніч», оскільки в ході його було розбито багато вітрин і віконного скла. Штурмові загони (СА) і нацисти підпалювали синагоги, рограбовували єврейські магазини, приміщення єврейських організацій та громад. Під час погрому було спалено 267 синагог, заарештовао і відправлено до концтаборів близько 20 тисяч євреїв, 91 з них було вбито.

10 листопада • У Стамбулі на 57-у році життя помер засновник і перший президент Турецької республіки Мустафа Кемаль Ататюрк. Наступного дня новим президентом Туреччини парламент обрав прем'єр-міністра Ісмета Іненю, за час правління якого сформувався культ особистості Ататюрка, а висунута ним ідеологія турецького націоналізму стала офіційною ідеологією країни.

16 листопада • Англійський футболіст Джордж Холл під час матчу Англія-Ірландія зробив найшвидший хет-трік — за 3,5 хвилини він забив у ворота суперника три голи.

грудень
20 грудня • Піонер телебачення Володимир Кузьмич Зворикін, американський інженер російського походження, запатентував два революційних по своїй суті пристрої — кінескоп, який і сьогодні використовується в мільйонах телевізорів і моніторів, та іконоскоп, передавач зображення, котрий застосовувався в усіх телекамерах протягом наступних 50-и років.

Народились 1938 року

5 січняХуан Карлос I (Хуан Карлос Бурбон), король Іспанії (1975-2014 рр.).

6 січня — †4 вересня 1985Василь Семенович Стус, український поет, правозахисник ("Зимові дерева", "Свіча в свічаді", "Полімпсести", "Веселий цвинтар").

6 січня — †2 червня 1979Лариса Юхимівна Шепітько, український кінорежисер, сценарист ("Ти і я", "Сходження", "Крила", "Спека", "Жива вода").

6 січняАдріано Челентано, італійський співак, кіноактор ("Блеф", "Бархатні руки", "Ас", "Гранд-отель "Ексельсіор").

23 січня — †8 грудня 1986 • Анатолій Тихонович Марченко, російський письменник ("Мої свідчення", "Живи як всі") українського походження; дисидент, загинув у радянській тюрмі.

25 січня — †25 липня 1980Володимир Семенович Висоцький, російський актор ("Маленькі трагедії", "Місце зустрічі змінити не можна", "Казка про те, як цар Петро арапа женив", "Втеча містера Мак-Кінлі", "Погана хороша людина", "Небезпечні гастролі", "Господар тайги", "Короткі зустрічі", "Вертикаль"), поет, співак.

28 січня — †14 січня 2016Леонід Іванович Жаботинський, український спортсмен, важкоатлет, дворазовий Олімпійський чемпіон (1964, 1968), чемпіон світу (1964-66, 1968) і Європи (1966, 1968), неодноразовий рекордсмен світу (1963-74), письменник ("Стиль і серце").

30 січня — †29 серпня 2016 • Іслам Абдуганієвич Карімов, узбецький державний і політичний діяч, Перший секретар ЦК Комуністичної партії Узбекистану (1989–1991 рр.), Голова Ради Міністрів Узбецької РСР (1990–1991 рр.), Президент Узбекистану (з 1990 р.).

31 січня • Беатрікс II (Вільгельміна Армгард), королева Нідерландів (1980-2013 рр.) з династії Орансьих-Нассау.

лютий
10 лютого — †11 червня 2009 • Георгій Олександрович Вайнер, російський письменник ("Ера милосердя", "Євангеліє палача"). Автор ста п'ятдесяти книг і сценаріїв до двадцяти двох фільмів. Популярність письменникові принесли детективні романами, написаними в співавторстві з братом Аркадієм Вайнером.

11 лютого — †29 травня 2017Мануель Антоніо Норьєга, президент-диктатор Панами (1981-89 рр.).

18 лютого • Іштван Сабо, угорський кінорежисер, лауреат премії «Оскар» ("Мефістофель", "Полковник Редль", "Пора мрій").

21 лютого • Петро Толочко, український історик, віце-президент Національної Академії Наук України (1993-98), політик.

березень
1 березня — †10 березня 2004Борислав Миколайович Брондуков, український актор ("Вавілон ХХ", "Афоня", "Гараж").

17 березня — †6 січня 1993Рудольф Нурієв (Нурєєв), російський танцівник, новатор балету.

26 березня — †22 лютого 2017Олексій Васильович Петренко, російський актор ("Двадцять днів без війни", "Распутін", "Як цар Петро арапа женив", "Агонія").

квітень
8 квітня — †18 серпня 2018Кофі Аннан, 7-й Генеральний секретар ООН (1997—2006 рр.); родом з Гани — його батько був верховним вождем племені фанте і губернатором одної з провінцій країни.

9 квітня — †3 листопада 2010Віктор Степанович Чорномирдін, російський політик, глава уряду Російської Федерації в адміністрації Бориса Єльцина (1995-99 рр.), посол Росії в Україні (з 2001 р.).

20 квітня • Елізабет Катберт, австралійська спортсменка, п'ятиразова олімпійська чемпіонка з бігу (1956, 1964 рр.).

27 квітня — †21 листопада 2015Роберт «Шериф» Фостер, американський боксер, абсолютний чемпіон світу в напівважкій вазі (1968-70, 1972-74 рр.), чемпіон світу в напівважкій ваговій категорії (WBC: 1968-74 рр.; WBA: 1968-70, 1972-74 рр.).

28 квітня — †25 квітня 2001 • Віктор Максимович Банников, український футболіст, воротар київського "Динамо"; перший президент Федерації футболу України (1991-96 рр.).

травень
10 травня • Марина Владі (Марина Володимирівна Полякова-Байдарова), французька актриса театру і кіно ("Чарівниця", "Дні кохання", "Королева бджіл", "Ти — ненависть"); вдова Володимира Висоцького.

22 травня • Річард Бенджамін, американський актор ("Щоденник божевільної домогосподарки", "Він і вона", "Перший етап кохання"), режисер ("Маленька Нікіта", "Зроблено в Америці").

червень
2 червня • Анатолій Максимович Зленко, український дипломат, перший Міністр закордонних справ України (1990—1994, 2000—2003).

липень
6 липня • Олег Петрович Базилевич, український футболіст ("Динамо" Київ), тренер ("Динамо" Київ, "Шахтар" Донецьк), володар Кубка кубків (1975, "Динамо" Київ).

8 липня — †18 лютого 2021 • Андрій Васильович Мягков, російський актор (Іронія долі, Гараж, Дні Турбіних, Службовий роман).

8 липня — †18 березня 2016Лесь Танюк (Леонід Степанович Танюк), український письменник, режисер, політик.

9 липняЛія Меджидівна Ахеджакова, російська актриса родом з України (Старі клячі, Вино з кульбабок, Небеса обітованні, Сучі діти, Гараж).

13 липня — †1 червня 2020Мирослав Михайлович Скорик, український композитор і музикознавець; герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка; внучатий племінник Соломії Крушельницької.

18 липня • Пол Верховен, голландський кінорежисер (Робокоп, Згадати все, Основний інстинкт).

19 липня — †15 січня 2023Вахтанг Костянтинович Кікабідзе, грузинський співак, актор («Не журись!», «Мелодії Верійського кварталу», «Міміно»).

20 липня — †29 листопада 1981 • Наталі Вуд (Наталія Миколаївна Захаренко), американська актриса (Вестсайдська історія, Звідси і у вічність, повстанець без причини, Циган, Любов з незнайомцем,).

20 липня • Олексій Юрійович Герман, російський режисер (Перевірка на дорогах, Мій друг Іван Лапшин, Двадцять днів без війни).

21 липняНані Георгіївна Брегвадзе, грузинська співачка.

28 липня • Альберто Фухіморі, колишній президент Перу (1990-2001 рр.).

28 липня • Хуань Лікпай, прем'єр-міністр Таїланду (1997-2001 рр.).

серпень
6 серпня • Пол Бартел, американський сценарист (Не для друку), режисер (Сцени класової боротьби в Беверлі-Хіллз), актор (Звичайні підозрювані, Гремліни 2).

9 серпняЛеонід Данилович Кучма, 3-й Президент України (1994-2004 рр.), Прем'єр-міністр України (1992-93 рр.).

9 серпняОлександр Олександрович Омельченко, мер Києва (1996-2006 рр.).

9 серпня • Род Лейвер, австралійський тенісист, єдиний у світі дворазовий володар Великого шолому: Australian Open [1960, 62, 69], French Open [1962, 69], Вімблдон [1961, 62, 68, 69], U.S. Open [1962, 69].

14 серпняБеата Тишкевич, польська актриса (Марися і Наполеон, Європейська історія).

21 серпня — †20 березня 2020 • Кенні Роджерс (Кеннет Рей Роджерс), американський співак, піаніст, композитор у стилі джаз, фолк і кантрі.

25 серпня • Фредерік Форсайт, англійський письменник (День шакала, Пси війни).

вересень
2 вересня • Джуліано Джемма, італійський актор (Леопард, Анжеліка — маркіза ангелів, Пустеля Тартарі).

10 вересня — †19 лютого 2019Карл Отто Лагерфельд, німецький модельєр (Chanel, Karl Lagerfeld) і фотограф.

22 вересня — †13 червня 1986 • Дін Рід, американський співак і актор (Брати по крові).

23 вересня — †29 травня 1982Ромі Шнайдер (Розмарі Магдалена Альбах-Ретті), французька актриса австрійського походження (Свідок убивства, Головне — кохати, Поїзд, Кривавий слід).

28 вересня • Олександр Олександрович Голобородько, український актор (Остання реліквія, Царське полювання, Розбіг, Кохана жінка механіка Гаврилова).

жовтень
24 жовтня — †11 травня 1990 • Венедикт Васильович Єрофеєв, російський письменник (Москва-Пєтушкі, Василь Розанов очима ексцентрика, Моя маленька ленініана, Вальпургієва ніч, або Кроки Командора).

25 жовтня • Тамара Петрівна Сьоміна, російська актриса (Воскресіння, Вічний поклик, Трактир на П'ятницькій).

листопад
5 листопада • Сезар Луїс Менотті, аргентинський футбольний тренер, чемпіон світу (Збірна Аргентини, 1976).

5 листопада — †21 серпня 1980 • Джо Дассен, французький естрадний співак.

19 листопада • Тед Тернер (Роберт Едвард Тернер), американський бізнесмен, медіамагнат, засновник і власник телеканалів WTBS, CNN, TBS, TNT, The Cartoon Network, власник бейсбольної (Atlanta Braves) і баскетбольної (Atlanta Hawks) команд, філантроп — організатор і спонсор Ігор Доброї Волі (1986), в 1990 році пожертвував на потреби ООН 1 мільярд доларів; чоловік актриси Джейн Фонди.

грудень
10 грудня • Юрій Хатуєвич Темірканов, російський музикант, диригент Петербурзького, Лондонського і Філадельфійського симфонічних оркестрів.

29 грудняДжон(атан) Войт, американський кіноактор (Лара Крофт, Перл Харбор, Ворог народу, Анаконда, Місія неможлива, Олов'яні солдатики, Поїзд втікачів, Останій зі свого племені, Нічний ковбой).

31 грудня • Паоло Вілладжо, італійський актор (Сенйор Робінзон, Фантоцци, Фантоцци проти всіх).

Померли 1938 року

2 січняМихайло Андрійович Коссак, український композитор, диригент і музикознавець, педагог. 86 років тому у 64 роки (нар. 8 квітня 1874 р.).

19 січняБраніслав Нушич, сербський письменник, драматург (Народний депутат, Д-р, Покійник, Дитя громади, Автобіографія). 86 років тому у 74 роки (нар. 8 жовтня 1864 р.).

14 березня • Олексій Іванович Риков, російський революціонер-більшовик, радянський державний діяч, другий після Леніна голова Раднаркому (1924-30 рр.) СРСР. 86 років тому у 57 років (нар. 25 лютого 1881 р.).

15 березняГенріх Григорович (Генох Гіршович) Ягода, радянський державний і політичний діяч, перший нарком внутрішніх справ СРСР (1934-36 рр.). 86 років тому у 47 років (нар. 7 листопада 1891 р.).

12 квітняФедір Іванович Шаляпін, російський оперний співак (бас). 86 років тому у 65 років (нар. 13 лютого 1873 р.).

23 травняЄвген Михайлович Коновалець, полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу ОУН (з 1927). 86 років тому у 47 років (нар. 14 червня 1891 р.).

29 липня • Володимир Петрович Затонський, український радянський партійний і державний діяч, голова Всеукраїнського ЦВК (1918), голова Галицького Ревкому (1920). 86 років тому у 50 років (нар. 8 серпня 1888 р.).

7 серпня • Костянтин Сергійович Станіславський (Алексєєв), російський театральний діяч, засновник відомої театральної системи. 86 років тому у 75 років (нар. 17 січня 1863 р.).

12 серпня • Людвіг Борхардт, німецький єгиптолог; відомий як людина, що знайшла бюст Нефертіті. 86 років тому у 85 років (нар. 5 жовтня 1853 р.).

25 серпня • Олександр Іванович Купрін, російський письменник (Яма). 86 років тому у 68 років (нар. 7 вересня 1870 р.).

29 серпня • Бела Кун, угорський і радянський комуністичний політичний діяч; лідер Угорської радянської республіки (1919). 86 років тому у 52 роки (нар. 20 лютого 1886 р.).

15 вересняТомас Вулф, американський письменник (Додому нема вороття, Про час і ріку, Подивись на свою домівку, ангеле). 86 років тому у 38 років (нар. 3 жовтня 1900 р.).

17 вересняВолодимир Левкович Симиренко, український помолог і селекціонер плодових культур. 86 років тому у 47 років (нар. 29 грудня 1891 р.).

8 жовтня • Гнат Мартинович Хоткевич, український письменник, історик, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч. 86 років тому у 61 рік (нар. 31 грудня 1877 р.).

17 жовтня • Карл Каутський, німецький економіст, теоретик соціал-демократії, лідер II Інтернаціоналу. 86 років тому у 84 роки (нар. 16 жовтня 1854 р.).

10 листопадаМустафа Кемаль Ататюрк, турецький політичний діяч, засновник і перший президент Турецької республіки (1923-38 рр.). 86 років тому у 57 років (нар. 12 березня 1881 р.).

15 листопада • Андре Блондель, французький фізик, винахідник осцилографа. 86 років тому у 75 років (нар. 28 серпня 1863 р.).

15 грудняВалерій Павлович Чкалов, російський льотчик-ас; розробив ряд фігур вищого пілотажу, здійснив безпосадковий переліт через Північний полюс з СРСР до США (1936). 86 років тому у 34 роки (нар. 2 лютого 1904 р.).

25 грудня • Карел Чапек, чеський письменник ("Війна з саламандрами", "Засіб Макропулоса"); "хрещений батько" терміну "робот". 86 років тому у 48 років (нар. 9 січня 1890 р.).

29 грудня • Броніслав Адамович Тарашкевич, білоруський політичний діяч, мовознавець («Беларуская граматыка для школаў»), перекладач. 86 років тому у 46 років (нар. 20 січня 1892 р.).

Головні події 1938 року

Микита Хрущов — перший секретар ЦК КП(б)У

27 січня

Аншлюс Австрії

13 березня

Вбивство Євгена Коновальця

23 травня

Народний автомобіль Адольфа Гітлера

26 травня

Початок перемовин у Мюнхені

29 вересня

Перша ксерокопія

22 жовтня

Помер Мустафа Кемаль Ататюрк

10 листопада