Головна подія 1887 року
Політичні лідери 1887 року
• Австрійська імперія:
Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Роберт Гаскойн-Сесіл (1886-92),
Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Умберто I (1878-1900)
• Королівство Баварія: Отто I (1886-1913)
• Королівство Пруссія: Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія:
Вільгельм I (1871-88),
Отто фон Бісмарк (1871-90)
• Османська імперія:
Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія: Олександр III (1881-94)
• США: Гровер Клівленд (1885-89)
• Французька республіка: Жуль Греві (1879-87), Саді Карно (1887-94)
• Японія:
Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)
Всі події 1887 року
7 січня • Завершилася перша майже трьохлітня кругосвітня подорож Томаса Стівенса, яку він здійснив велосипедом, подолавши з квітня 1884 року більше 13500 миль.
5 лютого • В міланському театрі Ла Скала пройшла прем'єра опери Джузеппе Верді "Отелло".
12 лютого • Австро-Угорщина, Італія та Велика Британія заключили т. зв. Другий троїстий союз, метою якого було збереження статус-кво у Східному Середземномор'ї.
2 серпня • Американець Роуелл Ходж запатентував колючий дріт, котрий призначався для огородження пасовиськ домашньої худоби.
11 серпня • Американський астроном Асаф Холл відкрив перший супутник Марса — Деймос.
18 серпня • Американський астроном Асаф Холл відкрив другий супутник Марса — Фобос.
28 вересня • У Китаї на Жовтій річці (Хуанхе) почалась повінь, яка забрала від 900 тисяч до 2 мільйонів життів.
29 вересня • Шляхом злиття двох клубів «Гохенфайдер» і «Вандсбек-Маренталер» в «Спортивний клуб Німеччина» створено спортивний клуб «Гамбург». Під цією назвою клуб був зформований в 1919 році шляхом злиття трьох міських команд, ослаблених Першою світовою війною, «Спортивний клуб Німеччина», «Гамбург ФК» і «ФК Фальке Еппендорф». Вперше чемпіоном Німеччини «Гамбург» став у 1923 році.
11 жовтня • Американський винахідник Томас Едісон запатентував електричну машину для підрахунку голосів на виборах.
6 листопада • У Глазго (Шотландія) засновано футбольний клуб «Селтік». Перший матч клуб провів 28 травня 1888 року проти «Рейнджерс» і переміг з рахунком 5:2. Через чотири року «Селтік» завоював свій перший трофей Кубок Шотландії, а ще через рік, в 1893 році, став чемпіоном країни.
29 листопада • У лондонському журналі «Beeton's Christmas Annual» надруковано першу повість 27-річного Артура Дойла «Етюд у багряних тонах». Попри те, що автор скептично ставився до детективного жанру і написав чимало історичних, пригодницьких й фантастичних творів, саме 56 оповідань і чотири повісті про ексцентричного розслідувача Шерлока Холмса і його приятеля доктора Ватсона принесли йому світове визнання.
Народились 1887 року
1 січня — †
9 квітня 1945 • Вільгельм Франц Канаріс, німецький військовий, адмірал, керівник німецької військової розвідки (абвер) періоду Другої світової війни.
28 січня — †
20 грудня 1982 • Артур Рубінштейн, американський піаніст польського походження.
лютий
9 лютого — †
5 вересня 1919 •
Василь Іванович Чапаєв, командир Червоної армії, учасник Першої Світової і Громадянської війни у Росії, кавалер трьох Георгіївських хрестів.
25 лютого — †
3 листопада 1937 •
Лесь (Олександр-Зенон Степанович) Курбас, український режисер, актор,
реформатор українського театру, народний артист УРСР (1925).
27 лютого — †
8 вересня 1914 •
Петро Миколайович Нестеров, російський військовий льотчик-ас, першим виконав «
мертву петлю» (1913).
квітень
13 квітня — †
3 грудня 1978 •
Іван Петрович Кавалерідзе, український скульптор (пам'ятник Ярославу Мудрому у Києві), кінорежисер («Ключі щастя», «Коліївщина», «Повія»), драматург.
травень
16 травня — †
20 грудня 1941 • Ігор Сєвєрянін (Ігор Васильович Лотарєв), російський поет ("Ананаси в шампанському").
24 травня — †
26 липня 1918 • Мік (Едвард) Меннок, англійський льотчик-ас, герой
Першої світової війни; збив 73 літакіи; загинув у бою.
30 травня — †
25 лютого 1964 •
Олександр Порфирович Архипенко, український скульптор і художник, один із основоположників кубізму в скульптурі.
31 травня — †
20 вересня 1975 • Перс Сен-Жон (Алексі Леже), французький поет ("Вигнання", "Вітри"), Нобелівський лауреат (1960).
червень
7 червня — †
11 грудня 1967 • Сидір Артемович Ковпак, радянський воєнначальник, керівник партизанських загонів в Україні під час
Другої Світової війни.
22 червня — †
14 лютого 1975 • Джуліан Хакслі, англійський біолог, політик; перший директор ЮНЕСКО.
липень
6 липня — †
28 березня 1985 •
Марк Шагал, французький художник-сюрреаліст і графік.
18 липня — †
24 жовтня 1945 •
Відкун (Абрахам) Квіслінг, норвезький воєнний і політичний діяч, міністр оборони в 1931-32 роках, засновник профашистської партії Національне Об'єднання, прем'єр-міністр країни в роки окупації Норвегії (1942-45 рр.), колабораціоніст.
22 липня — †
30 жовтня 1975 • Густав Людвіг Герц, німецький фізик, лауреат
Нобелівської премії з фізики (1925); племінник Генріха Герца.
серпень
12 серпня — †
4 січня 1961 •
Ервін Шредінгер, австрійський фізик-теоретик, один з основоположників квантової механіки; Нобелівський лауреат (1933, разом з Полем Діраком).
17 серпня — †
1 квітня 1922 •
Карл I,
останній імператор Австрії (1916-18 рр.),
король Угорщини, Богемії, Далмації, Хорватії та Славонії, титулярний король Галичини, Володомирії, Іллірії та Єрусалиму з династії Габсбургів-Лотаринзьких.
вересень
23 вересня — †
3 березня 1932 • Альфьєрі Мазераті, італійський автомобільний інженер (Maserati).
жовтень
6 жовтня — †
27 серпня 1965 •
Шарль Едуард Ле Корбюзьє (Шарль-Едуард Жаннере-Грі), французький архітектор, швейцарського походження, художник, письменник, основоположник модернізму в архітектурі ("дім — це машина для проживання", "крива вулиця — стежка для віслюків, пряма вулиця — шлях для людини").
13 жовтня — †
18 квітня 1947 • Йозеф Тісо, словацький римо-католицький священик, теолог і політик; президент першої
Словацької Республіки (1939–45 рр.).
31 жовтня — †
5 квітня 1975 •
Чан Кайши, китайський політик, генералісімус, керівник Гоміньдану (1927-49 рр.), президент Китайської Республіки (1927-49 рр.), президент Китайської Республіки Тайвань (1949-75 рр.).
листопад
8 листопада — †
2 серпня 1919 •
Дмитро Дмитрович Вітовський, український політик,
військовик і літератор, начальний командант Української Галицької армії, Державний секретар військових справ ЗУНР.
17 листопада — †
24 березня 1976 •
Бернард Лоу Монтгомері, британський військовий, фельдмаршал, командуючий британськими військами у
Північній Африці і Нормандії в роки Другої світової війни, начальник Генштабу (1946-48 рр.), перший заступник командуючого НАТО (1951-58 рр.).
23 листопада — †
2 лютого 1969 •
Борис Карлофф (Вільям Генрі Пратт), британський актор (Франкенштейн, Наречена Франкенштейна, Дім Франкенштейна, Син Франкенштейна, Помри, монстр!, Чорна кімната, Острів мертвих, Мумія).
25 листопада — †
26 січня 1943 • Микола Іванович Вавілов, російський генетик, основоположник вчення про біологічні основи селекції, вчення про імунітет рослин (1919), автор закону про гомологічні зміни в спадкоємній мінливості організмів (1920).
28 листопада — †
1 липня 1934 •
Ернст Рем, організатор і
керівник штурмових загонів СА німецької нацистської партії (1923-34 рр.).
грудень
25 грудня — †
3 січня 1979 • Конрад Ніколсон Хілтон, американський підприємець, засновник мережі готелів Hilton.
Померли 1887 року
27 лютого • Олександр Порфирович Бородін, російський композитор (Князь Ігор, Богатирська симфонія, Пісня темного лісу). 137 років тому у
54 роки (нар.
12 листопада 1833 р.).
17 жовтня •
Густав Роберт Кірхгоф, німецький фізик, один з основоположників спектрального аналізу; відкрив цезій (1860), рубідій (1861), автор методу розрахунку струмів у електричних мережах. 137 років тому у
63 роки (нар.
12 березня 1824 р.).