Хроніка подій 1887 року

Головна подія 1887 року

Політичні лідери 1887 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Роберт Гаскойн-Сесіл (1886-92), Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Умберто I (1878-1900)
• Королівство Баварія: Отто I (1886-1913)
• Королівство Пруссія: Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія: Вільгельм I (1871-88), Отто фон Бісмарк (1871-90)
• Османська імперія: Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія: Олександр III (1881-94)
• США: Гровер Клівленд (1885-89)
• Французька республіка: Жуль Греві (1879-87), Саді Карно (1887-94)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1887 року

7 січня • Завершилася перша майже трьохлітня кругосвітня подорож Томаса Стівенса, яку він здійснив велосипедом, подолавши з квітня 1884 року більше 13500 миль.

5 лютого • В міланському театрі Ла Скала пройшла прем'єра опери Джузеппе Верді "Отелло".

12 лютого • Австро-Угорщина, Італія та Велика Британія заключили т. зв. Другий троїстий союз, метою якого було збереження статус-кво у Східному Середземномор'ї.

2 серпня • Американець Роуелл Ходж запатентував колючий дріт, котрий призначався для огородження пасовиськ домашньої худоби.

11 серпня • Американський астроном Асаф Холл відкрив перший супутник Марса — Деймос.

18 серпня • Американський астроном Асаф Холл відкрив другий супутник Марса — Фобос.

28 вересня • У Китаї на Жовтій річці (Хуанхе) почалась повінь, яка забрала від 900 тисяч до 2 мільйонів життів.

29 вересня • Шляхом злиття двох клубів «Гохенфайдер» і «Вандсбек-Маренталер» в «Спортивний клуб Німеччина» створено спортивний клуб «Гамбург». Під цією назвою клуб був зформований в 1919 році шляхом злиття трьох міських команд, ослаблених Першою світовою війною, «Спортивний клуб Німеччина», «Гамбург ФК» і «ФК Фальке Еппендорф». Вперше чемпіоном Німеччини «Гамбург» став у 1923 році.

11 жовтня • Американський винахідник Томас Едісон запатентував електричну машину для підрахунку голосів на виборах.

6 листопада • У Глазго (Шотландія) засновано футбольний клуб «Селтік». Перший матч клуб провів 28 травня 1888 року проти «Рейнджерс» і переміг з рахунком 5:2. Через чотири року «Селтік» завоював свій перший трофей Кубок Шотландії, а ще через рік, в 1893 році, став чемпіоном країни.

29 листопада • У лондонському журналі «Beeton's Christmas Annual» надруковано першу повість 27-річного Артура Дойла «Етюд у багряних тонах». Попри те, що автор скептично ставився до детективного жанру і написав чимало історичних, пригодницьких й фантастичних творів, саме 56 оповідань і чотири повісті про ексцентричного розслідувача Шерлока Холмса і його приятеля доктора Ватсона принесли йому світове визнання.

Народились 1887 року

1 січня — †9 квітня 1945 • Вільгельм Франц Канаріс, німецький військовий, адмірал, керівник німецької військової розвідки (абвер) періоду Другої світової війни.

28 січня — †20 грудня 1982 • Артур Рубінштейн, американський піаніст польського походження.

лютий
9 лютого — †5 вересня 1919Василь Іванович Чапаєв, командир Червоної армії, учасник Першої Світової і Громадянської війни у Росії, кавалер трьох Георгіївських хрестів.

25 лютого — †3 листопада 1937Лесь (Олександр-Зенон Степанович) Курбас, український режисер, актор, реформатор українського театру, народний артист УРСР (1925).

27 лютого — †8 вересня 1914Петро Миколайович Нестеров, російський військовий льотчик-ас, першим виконав «мертву петлю» (1913).

квітень
13 квітня — †3 грудня 1978Іван Петрович Кавалерідзе, український скульптор (пам'ятник Ярославу Мудрому у Києві), кінорежисер («Ключі щастя», «Коліївщина», «Повія»), драматург.

травень
16 травня — †20 грудня 1941 • Ігор Сєвєрянін (Ігор Васильович Лотарєв), російський поет ("Ананаси в шампанському").

24 травня — †26 липня 1918 • Мік (Едвард) Меннок, англійський льотчик-ас, герой Першої світової війни; збив 73 літакіи; загинув у бою.

30 травня — †25 лютого 1964Олександр Порфирович Архипенко, український скульптор і художник, один із основоположників кубізму в скульптурі.

31 травня — †20 вересня 1975 • Перс Сен-Жон (Алексі Леже), французький поет ("Вигнання", "Вітри"), Нобелівський лауреат (1960).

червень
7 червня — †11 грудня 1967 • Сидір Артемович Ковпак, радянський воєнначальник, керівник партизанських загонів в Україні під час Другої Світової війни.

22 червня — †14 лютого 1975 • Джуліан Хакслі, англійський біолог, політик; перший директор ЮНЕСКО.

липень
6 липня — †28 березня 1985Марк Шагал, французький художник-сюрреаліст і графік.

18 липня — †24 жовтня 1945Відкун (Абрахам) Квіслінг, норвезький воєнний і політичний діяч, міністр оборони в 1931-32 роках, засновник профашистської партії Національне Об'єднання, прем'єр-міністр країни в роки окупації Норвегії (1942-45 рр.), колабораціоніст.

22 липня — †30 жовтня 1975 • Густав Людвіг Герц, німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1925); племінник Генріха Герца.

серпень
12 серпня — †4 січня 1961Ервін Шредінгер, австрійський фізик-теоретик, один з основоположників квантової механіки; Нобелівський лауреат (1933, разом з Полем Діраком).

17 серпня — †1 квітня 1922Карл I, останній імператор Австрії (1916-18 рр.), король Угорщини, Богемії, Далмації, Хорватії та Славонії, титулярний король Галичини, Володомирії, Іллірії та Єрусалиму з династії Габсбургів-Лотаринзьких.

вересень
23 вересня — †3 березня 1932 • Альфьєрі Мазераті, італійський автомобільний інженер (Maserati).

жовтень
6 жовтня — †27 серпня 1965Шарль Едуард Ле Корбюзьє (Шарль-Едуард Жаннере-Грі), французький архітектор, швейцарського походження, художник, письменник, основоположник модернізму в архітектурі ("дім — це машина для проживання", "крива вулиця — стежка для віслюків, пряма вулиця — шлях для людини").

13 жовтня — †18 квітня 1947 • Йозеф Тісо, словацький римо-католицький священик, теолог і політик; президент першої Словацької Республіки (1939–45 рр.).

31 жовтня — †5 квітня 1975Чан Кайши, китайський політик, генералісімус, керівник Гоміньдану (1927-49 рр.), президент Китайської Республіки (1927-49 рр.), президент Китайської Республіки Тайвань (1949-75 рр.).

листопад
8 листопада — †2 серпня 1919Дмитро Дмитрович Вітовський, український політик, військовик і літератор, начальний командант Української Галицької армії, Державний секретар військових справ ЗУНР.

17 листопада — †24 березня 1976Бернард Лоу Монтгомері, британський військовий, фельдмаршал, командуючий британськими військами у Північній Африці і Нормандії в роки Другої світової війни, начальник Генштабу (1946-48 рр.), перший заступник командуючого НАТО (1951-58 рр.).

23 листопада — †2 лютого 1969Борис Карлофф (Вільям Генрі Пратт), британський актор (Франкенштейн, Наречена Франкенштейна, Дім Франкенштейна, Син Франкенштейна, Помри, монстр!, Чорна кімната, Острів мертвих, Мумія).

25 листопада — †26 січня 1943 • Микола Іванович Вавілов, російський генетик, основоположник вчення про біологічні основи селекції, вчення про імунітет рослин (1919), автор закону про гомологічні зміни в спадкоємній мінливості організмів (1920).

28 листопада — †1 липня 1934Ернст Рем, організатор і керівник штурмових загонів СА німецької нацистської партії (1923-34 рр.).

грудень
25 грудня — †3 січня 1979 • Конрад Ніколсон Хілтон, американський підприємець, засновник мережі готелів Hilton.

Померли 1887 року

27 лютого • Олександр Порфирович Бородін, російський композитор (Князь Ігор, Богатирська симфонія, Пісня темного лісу). 137 років тому у 54 роки (нар. 12 листопада 1833 р.).

17 жовтняГустав Роберт Кірхгоф, німецький фізик, один з основоположників спектрального аналізу; відкрив цезій (1860), рубідій (1861), автор методу розрахунку струмів у електричних мережах. 137 років тому у 63 роки (нар. 12 березня 1824 р.).

Тімоті Снайдер «Історична відповідальність Німеччини перед Україною»
Пряма Мова
Тімоті Снайдер «Історична відповідальність Німеччини перед Україною»

Головні події 1887 року

Шерлок Холмс Артура Конан Дойла

29 листопада
Пряма Мова
Тімоті Снайдер «Історична відповідальність Німеччини перед Україною»