15 січня • У Львові почався закритий політичний процес над 59-ма молодими членами ОУН, переважно учнями старших класів та студентами Львівських вишів, звинуваченими у приналежності до ОУН, антирадянській діяльності та підготовці до збройного повстання. 42-є з них (в тому числі 11 дівчат) були засуджені до смертної кари, решта — до різних термінів ув'язнення.
22 січня • Після трьох днів боїв 40-тисячне британсько-австралійське військо під керівництвом генерала О'Коннора захопило лівійський порт Торбук, в обороні якого брало участь 80 тисяч італійців, більшість з яких була взята в полон.
лютий
12 лютого • Перші частини німецької армії під командуванням генерал-фельдмаршала Ервіна Роммеля висадились в Тріполі (Лівія) для підтримки своїх союзників італійців, котрі зазнавали поразки у боях з британцями. У березні почалась спільна італо-німецька операція, в результаті якої вдалось повернути місто Кіренаїка.
12 лютого • У Лондоні Говард Флорі і Ернст Чейн вперше використали пеніцилін для лікування людини — їх пацієнтом став поліцейський, що помирав від зараження крові. Після декількох ін'єкцій вдалось збити температуру і покращити самопочуття пацієнта, однак запас ліків швидко закінчився, і хворий за кілька днів помер. Другому пацієнту — підлітку Артуру Джонсу — пощастило більше і його вдалось врятувати.
15 лютого • На студії Victor у Голлівуді оркестр Дюка Еллінгтона записав одну з кращих свої композицій, що сьогодні вже стала класикою, — "Take the "A" Train".
23 лютого • Групою співробітників Каліфорнійського університету в Берклі під керівництвом Глена Сіборга завершено серію експериментів, які привели до відкриття нового хімічного елементу — плутонія.
березень
1 березня • З початком Другої світової війни, Болгарія, яка у Першій світовій війні невдало вибравши союзника (Австро-Угорщина і Німеччина) втратила значну частину території, оголосила про свій нейтралітет. Однак, повіривши в обіцянки Гітлера повернути Болгарії Південну Добруджу і сподіваючись після поразки Греції на частину її північних земель, цього дня у Відні болгарський цар Борис підписав угоду, за якою Болгарія приєднувалась до країн Осі (Німеччина-Італія-Японія).
3 березня • Компанія Mars розпочала випуск шоколадних цукерок M&M's. Завдяки спеціальній оболонці вони не мурзали руки споживачів. Сьогодні різнокольорові драже продаються більше, ніж у 100 країнах світу.
7 березня • Для підтримки грецької армії у бойових діях проти Італії прем'єр-міністр Великої Британії Уінстон Черчілль направив до Греції 58 тисяч британських і австралійських військових, раніше дислокованих у Єгипті. Наступ Італії вдалось відбити, однак британсько-австралійські і грецькі війська зазнали нищівної поразки, коли у квітні на Грецію почала наступ німецька армія.
11 березня • Набув чинності закон, прийнятий Конгресом США за ініціативою президента Ф.Д. Рузвельта, "Про передачу в борг або в оренду зброї і військових матеріалів" (закон про лендліз). Його метою було надання економічної і технічної допомоги Великій Британії у її військовому протистоянні Німеччині, що мало б зміцнити власну безпеку США і підняти моральний дух британців. У листопаді, після гарячих дебатів, конгрес поширив дію Закону про лендліз і на СРСР, хоча вже на цей час американці надали йому допомогу на суму понад 1 мільярд доларів, а до кінця Другої світової війни 44 країни світу по лендлізу отримали від США матеріальної допомоги на суму більше 50 мільярдів доларів. Після війни програма лендлізу трансформувалась у план Маршалла з надання фінансової підтримки "дружнім демократіям", навіть якщо під час війни вони були ворогами.
21 березня • Під натиском британських військ Італія втратила свої останні позиції у Північній Африці.
22 березня • В Київській області утворено місто Чорнобиль.
25 березня • У Відні Югославія приєдналась до Троїстого пакту (Німеччина, Італія, Японія), що визначав зони впливу країн при встановленні нового світового порядку. Віденський протокол так і не був ратифікований Югославією, а в квітні, після початку нацистської окупації Югославії, фактично втратив чинність.
30 березня • Німецький корпус "Afrika" під командуванням генерала Ервіна Роммеля провів у Лівії першу атаку на англійські позиції.
квітень
2 квітня • Німецькі війська під командуванням генерал-лейтенанта Ервіна Роммеля розпочали наступ поблизу міста Кіренайка і через дев'ять днів знову захопили територію сучасної Лівії, втрачену раніше їх італійськими союзниками під натиском британських військ.
6 квітня • Розпочалась операція «Ауфмарш 25» — без оголошення війни німецькі війська увійшли на територію Югославії і провели бомбардування Белграду та усіх югославських аероромів; у перший же день несподіваної атаки було знищено майже 600 літаків і загинуло 17 тисяч мирних мешканців. У цей же день німецька авіація провела бомбардування грецького порту Пірей, а 24 дивізії та 1200 танків почали наступ на Салоніки. 17 квітня капітулювала Югославія, а 21-го — Греція, котру у жовтні 1940 року не змогла здолати Італія. Незапланована Балканська кампанія змусила Гітлера на шість тижнів перенести реалізацію плану "Барбаросса" — нападу на СРСР, котрий мав розпочатись 15 травня.
10 квітня • Після інтервенції на початку квітня італійських та німецьких військ на територію Югославії Хорватія проголошена незалежною державою на чолі з правим радикалом Анте Павелічем. На території, що включала власне Хорватію, а також Боснію і Герцеговину, уряд усташів розпочав кампанію терору проти сербів, циган, євреїв та антифашистськи настроєних хорватів, кількість загиблих серед котрих оцінюється в 350-450 тисяч чоловік. Спорадичний опір хорватських сербів був малоефективний, і лише діяльність комуністичних партизанських загонів, очолюваних Йосифом Броз-Тіто (етнічним хорватом), прискорила звільнення в 1944 році території Хорватії від італійських та німецьких військ. Під кінець Другої світової війни багато хорватів, особливо тих, хто співробітничав з режимом Павеліча, намагались здатись військам антигітлерівської коаліції, однак британське командування передало їх югославським партизанам, котрі розстріляли і замордували десятки тисяч з них, включаючи велику кількість цивільного населення.
13 квітня • У Москві представниками СРСР і Японії підписано пакт про нейтралітет тривалістю 5 років. Цей договір дозволив багаторічним ворогам звільнити значні військові ресурси, задіяні у протистоянні на спірних територіях в Манчьжурії та Зовнішній Монголії. На початку 1945 року на Ялтинській конференції Йосиф Сталін на прохання президента США Франкліна Рузвельта погодився оголосити війну Японії після перемоги над Німеччиною, і 8 серпня 1945 року Радянський Союз порушив пакт про нейтралітет з Японією, оголосивши їй війну.
13 квітня • Німецькі війська захопили столицю Югославії місто Белград.
17 квітня • Поразкою закінчилось 11-денне протистояння югославської армії німецькому вермахту — в Белграді укладено перемиря з нацистською Німеччиною. Більше 300 тисяч югославських солдатів та офіцерів попало у полон; кількість загиблих з німецького боку склала 200 чоловік. Разом з німецькими військами в інтервенції в Югославію брали участь війська Угорщини, Італії та Болгарії, і після капітуляції територія Югославії (за виключенням Хорватії) була поділена між чотирма країнами-агресорами. До кінця року в Югославії сформувалось два потужних рухи опору: один під керівництвом полковника Драголюба Михайловича, лояльного до югославського уряду в еміграції, другий — під керівництвом Йосипа Броз Тіто, що спирався на членів підпільної компартії.
22 квітня • По завершенні операції «Штрафгеріхт» на зустрічі міністрів закордонних справ Німеччини, Італії, Болгарії та Угорщини у Відні Королівство Югославія припинило своє існування. Його територія була поділена на три протекторати: Незалежна держава Хорватія, Недичевська Сербія і Королівство Чорногорія. Остаточно це рішення було закріплене підкріплено Римським договором від 18 травня 1941 року, який зберігав юридичну силу до лютого 1947 року.
27 квітня • Німецькі війська увійшли в столицю Греції Афіни. До 11 травня вся континентальна частина країни і всі острови, крім Кріта, були окуповані німцями. В ході протистояння німецьким та італійським окупантам загинуло близько 16 тисяч греків. Греція була звільнена лише в 1944 році силами британських військ.
травень
6 травня • Головою ради народних комісарів СРСР став Йосиф Сталін. В'ячеслав Молотов, котрий займав цей пост більше десяти років, став заступником Сталіна із збереження посади наркома закордонних справ.
7 травня • В голлівудській звукозаписуючій студії «RCA-Victor» оркестр Гленна Міллера записав одну з найпопулярніших своїх композицій — «Chattanooga Choo Choo», відому за кінофільмом «Серенада Сонячної долини». Пісня написана поетом Маком Гордоном і композитором Dаррі Уорреном/ Вокальні партії виконав музикант оркестру Текс Бенеке і група Modernaires. 7 грудня 1941, платівка на 78 об/хв випущена компанією «Bluebird» із записом «Чаттануга Чу-чу» піднялася на першу сходинку хіт-парадів США і перебувала там 9 тижнів. 10 лютого 1942 року продажі перевищили 1 200 000 примірників і платівка стала першим офіційним «золотим диском» в історії грамзапису.
10 травня • Заступник Гітлера в нацистській партії Рудольф Гесс, сам пілотуючи "Мессершмітт-110", таємно вилетів з Аугсбурга до Шотландії, де планував провести сепаратні переговори з британським керівництвом. Не розрахувавши пального, Гесс був змушений вистрибнути з парашутом; після приземлення його заарештовали, а на Нюрнберзькому процесі засудили на довічне ув'язнення.
12 травня • Науковій громадськості Берліна представлена створена німецьким інженером Конрадом Цузе і представлена працююча обчислювальна машина Z3, яка була першою повнофункціональною програмно керованою і вільно програмованою в двійковому коді з плаваючою комою обчислювальною машиною, яка мала всі властивості сучасного комп'ютера. Z3 містила 2600 реле, мала пам'ять на 64 слова довжиною 22 біта і працювала на тактовій частоті близько 5Гц.
13 травня • Після арешту у Великобританії заступника гітлера по партії Рудольфа Гесса Партійну канцелярію НСДАП очолив Мартін Борман. Він підпорядковувався безпосередньо Адольфу Гітлеру і перебував на цій посаді до своєї смерті 2 травня 1845 року.
18 травня • Італійський князь Аймоне, герцог Сполето під іменем Томіслав II проголошений королем Хорватської незалежної держави, створеної на території сучасних Хорватії та Боснії і Герцоговини. За весь час свого правління Томіслав II не побував у своєму королівстві і втратив престол після виходу Італії з війни в 1943 році.
24 травня • У Північній Атлантиці в протоці між Гренландією та Ісландією німецький лінкор "Бісмарк" одним залпом з відстані 18 км відправив на дно флагман британського флоту крейсер "Худ". Корабель затонув за три хвилини і забрав життя 1415 чоловік (врятуватись вдалось лише трьом).
27 травня • Поблизу берегів Франції масова атака трьох англійських кораблів дала змогу затопити німецький лінкор «Бісмарк»; загинули всі 2300 чоловік, що перебували на його борту.
червень
13 червня • В Латвії, Литві та Естонії, котрі невдовзі перед тим були окуповані Радянським Союзом, почалась масова депортація громадян до Сибіру. З Естонії було вивезено близько 60 тисяч осіб, Латвії та Литви — приблизно по 35 тисяч. Цей день в прибалтійських державах відмічається як День пам'яті жертв комуністичних репресій.
21 червня • Радянським льотчикам віддано наказ не піддаватись на провокації і не відкривати вогонь по німецьких літаках в разі порушення ними повітряного простору СРСР.
22 червня • О 3 годині 15 хвилин без попередження і в порушення Радянсько-німецького пакту про ненапад від 1939 року Німеччина почала війну проти Радянського Союзу — на фронті шириною 3 тисячі кілометрів чотири групи армій загальною чисельністю 157 дивізій і 12 бригад розгорнули наступ в трьох напрямках. Цього ж дня війну СРСР оголосили Італія і Румунія.
22 червня • Після нападу Німеччини на Радянський Союз прихильники незалежності Литви підняли збройне повстання проти радянської влади. Повстанням керували члени Литовського фронту активістів, які 23 червня сформували тимчасовий уряд на чолі з Юозасом Амброзявічусом. У Вільнюсі було сформовано самостійний Цивільний комітет Вільнюського повіту і міста.
23 червня • В районі Луцьк-Рівне-Дубно-Броди почалася найбільша танкова битва початкового етапу Німецько-радянської та одна з найбільших танкових битв Другої світової війни — у битві з обох сторін взяло участь понад 3200 танків — близько 2500 радянських і близько 800 німецьких. Битва під Дубном завершилась поразкою радянських військ, яким, проте, вдалось на тиждень затримати наступ німців на Київ.
24 червня • «З метою прискореного розвантаження тюрем Львівської області від контрреволюційного, кримінально-політичного елемента» у трьох тюрмах Львова було розстріляно 2072 особи.
26 червня • Поблизу Мінська екіпаж, під керівництвом 34-річного льотчика капітана Миколи Гастелло, на підбитому літаку «ДБ-3Ф» здійснив вогняний таран — направив палаючу машину на німецьку механізовану колону. Посмертно Гастелло був нагороджений зіркою Героя Радянського Союзу.
28 червня • Розпорядженням президента США Франкліна Рузвельта створено Управління наукових досліджень і розробок, основним завданням якого стало створення ядерної зброї. Практична реалізація проекту розпочалась 13 серпня 1942 року, коли біля нью-йоркської мерії на Манхеттені, Нью-Йорк, був сформований штаб Північного Атлантичного Дивізіону інженерного корпусу Армії США.
30 червня • У день вступу до Львова німецьких військ у місті розпочалось переслідування євреїв, апогей якого припав на 1 липня. Кількість жертв погрому, що став першим у насильницькій хвилі, яка супроводжувала нацистську окупацію Галичини, достовірно не встановлена і за приблизними оцінками коливається від кількох сотень до кількох тисяч осіб.
30 червня • В окупованому німецькими військами Львові в будинку «Просвіти» на зборах, скликаних членами ОУН(б), проголошено Української держави і сформовано її уряд — Українське Державне Правління — на чолі з Ярославом Стецьком. Українська держава проіснувала трохи більше двох місяців і була ліквідована рішенням рейсхміністра у справах східних територій Альфреда Розенберга після арешту Степана Бандери і Ярослава Стецька, які відмовились відкликати «Акт проголошення Української Держави».
липень
1 липня • Силами румунських і німецьких військ розпочалась операція «Мюнхен», в ході якої до 24 липня під контроль Румунії перейшли Північна Буковина і Бессарабія, які рік перед тим були приєднані до СРСР.
4 липня • На виконання наказу № 2445/М наркому державної безпеки СРСР Всеволода Меркулова про терміновий облік усіх в'язнів у тюрмах та розподіл на тих, що підлягають депортації в концтабори ГУЛАГу і тих, кого необхідно знищити, у Заліщиках (Тернопільська область) було облито пальним, підпалено і скинуто із зруйнованого моста 14 вагонів із в'язнями Чортківської і Коломийської тюрем. Заліщицька трагедія забрала життя від 700 до 1000 чоловік.
4 липня • Вранці на околиці Льова було розстріляно 45 польських вчених і викладачів львівських вузів, головно Університету Яна Казиміра (сьогодні національний університет ім. Івана Франка), а також членів їхніх родин старших 18 років, заарештованих у попередні дні німецькою поліцією.
7 липня • Не дивлячись на проголошений нейтралітет, американські війська висадились в Ісландії і взяли на себе відповідальність за захист військових конвоїв в навколишніх водах від атак німецьких підводних човнів. Звільнений від цих задач британський флот зміг більш ефективно діяти в Північному і Середземному морях.
7 липня • В ході Другої світової війни почалась битва за Київ між німецькою групою армій «Південь» і «Центр» та військами Південно-Західного фронту. Битва завершилась 26 вересня перемогою німецьких військ та втратою 700 тисяч вбитими і полоненими з радянського боку.
10 липня • На головному московському напрямі оборони почалась Смоленська битва проти німецької групи армій «Центр» і частини сил групи армій «Північ». Протягом двох місяців запеклі бої тривали на фронті довжиною до 650 км по фронту.
12 липня • У Москві підписано радянсько-британську угоду «Про спільні дії у війні проти Німеччини». Сторони зобов'язувались надавати одна одній допомогу і підтримку, а також не вести сепаратні переговори про мир чи перемир'я.
13 липня • В Чорногорії роозпочалось одне з найбільших в Югославії антифашистських повстань, організоване комуністами і в якому взяло участь близько 30 тисяч чоловік. Воно було придушене 16 липнями італійськими військами
14 липня • На березі Дніпра під Оршею радянська армія вперше застосувала ракетну мінометну установку «Катюша». Німці цю зброю називали "сталінським органом" із-за пронизливого виючого звуку снарядів.
15 липня • Англійський фармаколог Говард Волтер Флорі вперше отримав придатний для лікувальних цілей пеніцилін, виділений Александром Флемінгом ще 1929 року. В 1945 році він та його помічник Ернст Чейн разом із Флемінгом стали лауреатами Нобелівської премії з фізіології та медицини «за відкриття пеніциліну і його цілющого впливу при різних інфекційних хворобах».
16 липня • У штаб-квартирі Адольфа Гітлера відбулася нарада партійних та військових керівників Німеччини, на якій обговорювалося питання майбутнього України. Було вирішено передати територію "староавстрійської Галичини" до Генерального губернаторства, а Північну Буковину, Бессарабію і територію за Дністром (Трансністрію) з центром в Одесі — до Румунії; Крим повинен був стати "територією Рейху", а рейхскомісаром решти України, яка "протягом наступних трьох років буде найважливішою територією", ухвалено призначити Еріха Коха.
26 липня • У Канаді засновано «Українське товариство допомоги Батьківщині» (УТДБ), згодом перейменоване в «Товариство об`єднаних українських канадців» (ТОУК), головною задачею якого було зібрання коштів для 40 тисяч українців, які вступили до канадських збройних сил.
29 липня • За численні прорахунки, поразки, оточення частин РСЧА, генерал армії Георгій Жуков звільнений з посади начальника Генерального штабу та призначений командувачем Резервним фронтом.
1 серпня • на підставі декрету Адольфа Гітлера від 17 липня 1941 року окуповані нацистами західні області УРСР, які у міжвоєнний період були частиною Польщі, увійшли до складу Генерального губернаторства як адміністративна одиниця під назвою дистрикт «Галичина».
5 серпня • Військами Окремої Приморської армії, Одеської військово-морської бази і Чорноморського флоту почалась оборона Одеси проти військ 4-ї румунської армії, що взяли місто в кільце. Порівняно невеликим силам вдалось захищати місто до 16 жовтня, коли за наказом Ставки верховного головнокомандування Приморська армія була евакуйована в Крим. За 73 дні оборони німецькі і румунські війська, котрі штурмували місто, втратили убитими і пораненими 155 тисяч, а радянські — 41 тисячу чоловік.
8 серпня • П'ять радянських бомбардувальників ДБ-3, що базувались на естонських островах Хіумаа і Саарема, здійснили перший авіаналіт на Берлін. До цілі долетів лише один літак. Пізніше було здійснено ще дев'ять нальотів, допоки Естонія не була окупована Німеччиною.
14 серпня • На борту англійського лінкора «Принц Вельський» в бухті Арджентія (острів Ньюфаундленд) президент США Франклін Рузвельт і прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчілль підписали спільну декларацію, відому як «Атлантична хартія». Вона проголошувала «деякі загальні принципи національної політики» своїх країн, а саме: суверенітет, територіальну недоторканність, безпеку й економічне співробітництво країн, прагнення досягти для всіх людей «більш ,високого рівня життя, економічного розвитку і соціального забезпечення», утворення системи загальної безпеки і роззброєння агресивних країн. Однією з умов, якою США обумовлювали свою допомогу Британії у війні з нацистами була вимога розпустити її колоніальну імперію.
16 серпня • В Червоній армії видано наказ Верховного головнокомандування №270 «Про відповідальність військовослужбовців за здачу в полон і залишення ворогові зброї», підписаний Йосипом Сталіним. Він визначав хто і за яких умов оголошувався зрадником країни — кожен командир або політпрацівник був зобов'язаний битися до останньої можливості, навіть якщо військове з'єднання було оточене силами противника; заборонялося здаватися в полон ворогові. Порушники могли бути розстріляні на місці; при цьому вони вважалися дезертирами, а їхні родини підлягали арешту і позбавлялися всіх державних допомог та підтримки.
18 серпня • За наказом Генштабу відступаючої Червоної Армії було підірвано греблюДніпроГЕсу, що привело до руйнівної повені і загибелі значної кількості людей з числа жителів прибережних сіл і радянських військовослужбовців, які евакуйовувались на Лівобережжя Дніпра. До осені наступного року електростанція була відновлена німецькими будівельними підрозділами і запрацювала на привезеному новому обладнанні.
19 серпня • Декретом верховного головнокомандувача румунської армії маршала Іона Антонеску встановлено румунську адміністрацію на окупованій території України між Дністром і Бугом, яка отримала назву "Трансністрія", із центром у Тирасполі.
20 серпня • Рейхсканцлер нацистської Німеччини Адольф Гітлер видав декрет про створення райхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному, очолити який призначено гауляйтера Східної Прусії Еріха Коха. До складу РКУ згодом увійшли території Рівненської, Луцької, Кам'янець-Подільської, Вінницької, Житомирської, Київської, Полтавської, Миколаївської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Запорізької областей УРСР та південні райони Пінської, Брестської та Поліської областей БРСР
25 серпня • У ході операції «Підтримка» війська Великобританії з півдня і заходу та СРСР з півночі увійшли на територію нейтрального Ірану, щоб взяти під контроль транзитний транспортний коридор з Перської затоки до Каспійського моря і Закавказзя. Іранська армія до опору виявилась не готовою і вже за чотири дні, коли Тегеран опинився в оточенні, склала зброю. Англо-радянська окупація Ірану завершилась у грудні 1946 року.
28 серпня • Остерігаючись нелояльності німців в умовах війни, президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ «Про переселення німців, які проживають у районах Поволжя», яким було санкціоновано їх депортацію углиб СРСР та фактичну ліквідацію Автономної Радянської Соціалістичної Республіки Німців Поволжя, територія якої була розділена між Саратовською і Сталінградською (нині — Волгоградською) областями. До кінця року німці були виселені також з України та Закавказзя і вилучені з Червоної армії.
30 серпня • В ході Другої світової війни німецькі війська захопили міста Мгу і Шліссельбург, чим відрізали Ленінград зі сходу і блокували його з півдня; з 8 вересня зв'язок з містом підтримувався лише по Ладозькому озеру і повітрям.
вересень
8 вересня • В ході Другої світової війни німецькі війська повністю оточили Ленінград і взяли його в кільце. Облога, відома як "Блокада 900 днів", тривала 872 дні і привела до смерті більше мільйона жителів і захисників міста. Лише у січні 1943 році Радянській армії вдалось частково прорвати блокаду біля Ладозького озера і прокласти по його замерзлій поверхні "дорогу життя" для постачання міста продовольством і товарами першої необхідності. Остаточно блокаду було розірвано 27 січня 1943 року. Лише в 1960-х роках населення Ленінграда досягло довоєнної чисельності в три мільйони осіб.
15 вересня • Під Києвом німецькі війська завершили оточення п'яти радянських армій.
16 вересня • Під тиском союзників Реза-шах Пехлеві зрікся престолу і новим шахом Ірану став його син Мохаммед Реза Пехлеві, котрий правив країною до 1979 року, коли його режим був повалений в результаті масових антиамериканських і панісламських виступів.
19 вересня • Після двох місяців оборони німецькі війська захопили Київ. В результаті виконання стратегічно необгрунтованого наказу Сталіна утримувати місто за будь-яку ціну, при обороні Києва загинуло кілька десятків тисяч чоловік, включаючи командуючого Південно-Західним фронтом генерал-полковника М.П.Кирпоноса, а від двохсот до шестисот тисяч попало в оточення і були захоплені в полон.
24 вересня • На п'ятий день окупації Києва німецькими військами, у центрі міста, головним чином, вздовж Хрещатика, підірвано численні будівлі, заміновані радянськими диверсантами. У результаті вибухів, що тривали й у наступні дні, і пожеж Київ назавжди втратив істотну частину історичної забудови.
29 вересня • В окупованому нацистами Києві в Бабиному Яру почались масові розстріли мирного населення міста — за два дні було вбито 34 тисячі євреїв, включаючи жінок і дітей. Їхні тіла були скинуті у яр і закидані землею і камінням. До 1943 року Бабин Яр став місцем розстрілу до 200 000 чоловік.
жовтень
1 жовтня • За підсумками триденної зустрічі у Москві представників СРСР, США і Великої Британії підписано угоду про надання західними країнами допомоги Радянському Союзу військовою технікою і матеріальними ресурсами.
2 жовтня • В ході Другої світової війни почалась операція "Тайфун" по захопленню німцями столиці СРСР Москви. Згідно з планом німецького командування Москва мала бути завойована за три — три з половиною місяці, але вже через два місяці німці зазнали поразки і почався контрнаступ радянських військ.
17 жовтня • Уряд принца Фумімаро Коноє, прем'єр-міністра Японії з 1933 року, подав у відставку. Поміркований політик, Коноє свого часу вивчав західну філософію, економіку та літературу і, перебуваючи при владі намагався провести в країні війському реформу, щоб ослабити вплив військових на політичне життя країни. Після відставки Коноє прем'єром Японії став міністр оборони, найвпливовіша людина країни генерал Хідекі Тодзіо, котрий зберіг і свій попередній пост. Висунення переконаного мілітариста на вищий пост в Японії зробив практично невідворотною війну з Британією і США. В 1945 році, після капітуляції Японії, Тойо намагався покінчити життя самогубством, але вижив і був повішений 22 грудня 1948 року за вироком міжнародного трибуналу як військовий злочинець.
20 жовтня • Німецькі війська зайняли Сталіно (нині — Донецьк).
21 жовтня • У відповідь на ряд терористичних актів, проведених югославськими партизанами на окупованій німцями території, німецькими солдатами у місті Карагуєвач розстріляно 2300, у Кралєво — більше 7 тисяч чоловіків і хлопчиків, а в Макві — близько 6 тисяч чоловіків, жінок і дітей.
30 жовтня • Прагнучи уникнути прямого військового втручання в Другу Світову війну, обмежившись лише матеріальною допомогою, президент США Франклін Рузвельт підписав указ про виділення Радянському Союзу кредиту в 1 мільярд доларів в рамках програми Ленд-ліз. Позика була безпроцентною і мала бути повернутою через п'ять років по закінченні війни.
30 жовтня • З битви в районі села Миколаївка озпочалася восьмимісячна оборона Севастополя, падіння якого знаменувало ліквідацію стратегічного радянського плацдарму в Криму, що давав вихід на всю чорноморську акваторію. Німецькі сили, що звільнилися після операції «Лови осетра», спрямували під Ленінград та на підсилення операцій на Кавказі й Таманському півострові.
листопад
17 листопада • Посол США в Японії Джозеф Грю телеграфував на батьківщину, що йому стало відомо про "плани Японії завдати найближчим часом несподіваного удару по США в районі Перл-Харбора". Ця інформація була проігнорована керівництвом американської розвідки як недостовірна.
26 листопада • З бухти Ітуруп (Курильські острови) в умовах повної "радіотиші" під командуванням віце-адмірала Чуйчі Нагумо в море ввийшли 6 японських авіаносців з 400 літаками і прикриттям з 2 лінкорів, 3 крейсерів, 9 міноносців, котрі, згідно з планом адмірала Ісороку Ямамото, мали нанести несподіваний і потужний удар по американській базі Перл-Харбор.
28 листопада • В області Гондар (Східна Африка) останні італійські військові частини здались військам Великої Британії.
грудень
7 грудня • Японська палубна авіація авіаносного об'єднання віце-адмірала Нагумо Тюїті та японські карликові підводні човни, доставлені підводними човнами Японського імператорського флоту, завдали удару по американській військово-морській та повітряній базах, розташованих в околицях Перл-Харбора на острові Оаху (Гавайські острови).
8 грудня • Після нападу японців на військово-морську та повітряну бази в Перл-Харборі, президент США Франклін Рузвельт отримав дозвіл від Конгресу на оголошення війни Японській імперії і підписав відповідне розпорядження. Цього ж дня війну Японії оголосила і Велика Британія. У відповідь 11 грудня війну США оголосили Німеччина та Італія, 13 грудня — Румунія, Угорщина і Болгарія.
10 грудня • Чотиритисячний японський десант висадився на Філіппінах. Завдяки захопленому цього ж дня Гуаму і значним втратам американців при атаці на Перл-Харбор за три дні перед цим, Японія встановила практично повний контроль на Тихому океані.
11 грудня • Підтримуючи свого союзника Японію, Німеччина оголосила війну США. Нейтральні до тих пір США виявилися втягнутими у європейський збройний конфлікт.
18 грудня • Після масованого артобстрілу японські війська висадились в Гонконзі і швидко зламали опір невеликого британського гарнізону. За наказом японського командування, не було взято жодного полоненого, а всі захисники міста були вбиті, навіть ті, хто не чинив ніякого опору або належав до медперсоналу.
18 грудня • Американським Конгресом введено цензуру над усією інформацією, що входить або виходить за межі країни. Відповідальність за організацію і здійснення цензури було покладено на директора новин агенства Associated Press Байрона Прайса. Незважаючи на введення деяких обмежень на тематику і характер повідомлень, Прайс не застосував екстремальних заходів, поклашись на "самоцензурування" газет і радіостанцій. Але навіть в таких ліберальних умовах вдалось зберегти в таємниці процес розробки і виготовлення атомної бомби.
19 грудня • Після невдалої спроби захопити Москву і першої у 2-й Світовій війні поразки німецьких військ Адольф Гітлер прийняв на себе командування армією і провів кадрові перестановки серед вищих армійських офіцерів.
22 грудня • Британський прем'єр-міністр Вінстон Черчілль прибув до Вашингтона для проведення переговорів з президентом Франкліном Рузвельтом щодо об'єднання англо-американських зусиль і вироблення спільної стратегії у війні проти Німеччини і Японії. В ході кількаденних зустрічей було прийнято рішення про створення спільного військового штабу, збільшення виробництва озброєння для потреб обох армій і підписано декларацію, до якої запрошено приєднатись ще 24 держави, вперше названих терміном "Об'єднані нації", котрі закликались до докладення максимальних зусиль для перемоги над країнами осі Рим-Берлін-Токіо та їх сателітами і відмови укладання з ними сепаратного миру.
25 грудня • Після семиденної атаки японських військ з моря і суші і захоплення частини території міста, британський гарнізон, що захищав Гонконг, був змушений капітулювати.
26 грудня • Менш, ніж через три тижні після втупу США в Другу Світову війну, Вінстон Черчілль став першим прем'єр-міністром Британії, що виступив у Конгресі США. Він закликав парламентарів підтримати намір президента Рузвельта перетворити Америку в "арсенал демократії" і застеріг, що країни Осі не зупиняться ні перед чим в досягненні своєї мети підкорити світ.
Народились 1941 року
14 січня • (Дороті) Фей Данауей, американська актриса, лауреат Оскара ("Мережа" [1976]; "Історія Жанни д'Арк", "Афера Томаса Крауна", "Дон Жуан Демарко", "Перший смертний гріх", "Китайський квартал", "Три дні кондора", "Чайнатаун", "Бонні та Клайд").
21 січня • Пласідо Домінго, іспанський оперний співак (тенор).
24 січня — †10 вересня2008 • Юрій Володимирович Покальчук, український письменник («Анатомія гріха», «Хуліган Зайчик», «Мама Рома і пацани», «Озерний вітер»), перекладач, літературознавець.
28 січня — †5 серпня2021 • Євген Кирилович Марчук, український державний діяч, генерал армії України, перший голова СБУ (1991-94 рр.), 6-й міністр оборони (2003-04 рр.), 4-й прем'єр-міністр України (1995-96 рр.).
29 січня • Борис Вікторович Івченко, український актор і режисер ("Зоряне відрядження", "Олеся", "Пропала грамота").
лютий
1 лютого — †24 липня2000 • Анатолій Васильович Фірсов, радянський хокеїст; тричі здобував Олімпійське (1968, 1972, 1976) і вісім разів світове золото (1964-1971).
8 лютого • Нік Нолт, американський актор ("Глибина", "Розворот", "Кращий ворог", "Сніданок чемпіонів", "Мис страху").
12 лютого — †13 лютого1984 • Наомі Уемура, японський мандрівник; відомий своїми подорожами, які першим у світі здійснив самостійно — підкорив Північний полюс (1978), проплив по Амазонці, підкорив гору Мак-Кінлі (1984).
березень
4 березня • Едріан Лайн, англійський режисер ("Непристойна пропозиція", "Лоліта", "9 1/2 тижнів").
8 березня — †16 серпня1987 • Андрій Олександрович Миронов (Менакер), російський актор ("Бережись автомобіля", "Діамантова рука", "Солом'яний капелюшок", "Неймовірні пригоди італійців у Росії", "Мій друг Іван Лапшин").
15 березня • Майк Лав, американський рок-співак, соліст групи The Beach Boys.
квітень
10 квітня • Яків Ілліч Желєзняк, український спортсмен (стрільба), Олімпійський чемпіон (1976).
12 квітня — †24 лютого1993 • Боббі Мур, англійський футболіст, капітан збірної, що перемогла у фіналі світу 1966 року.
14 квітня • Пола Ракса, польська кіноактриса ("Рукопис, знайдений в Сарагосі", "Чотири танкісти і собака", "Зося").
15 квітня • Роман Гургенович Балаян, український кінорежисер ("Польоти уві сні і наяву", "Бережи мене, мій талісман", "Леді Макбет Мценського повіту", "Перша любов").
16 квітня • Сергій Петрович Никоненко, російський кіноактор ("Люди і звірі", "Незакінчена п'єса для механічного піаніно", "Каменська", "Самітня жінка бажає познайомитись", "Інспектор ДАІ"), режисер ("Птахи над містом", "Циганське щастя").
18 квітня • Майк Вікерс, англійський рок-гітарист (Manfred Mann: "Why Should We Not", "Cock-A-Hoop", "If You Gotta Go, Go Now", "Just like a Woman", "The Mighty Quinn", "The One in the Middle").
травень
5 травня — †17 листопада2004 • Олександр Павлович Рагулін, російський хокеїст, триразовий Олімпійський чемпіон, десятиразовий чемпіон світу.
7 травня — †24 липня2016 • Орест Мирославович Субтельний, канадський історик українського походження («Мазепинці: український сепаратизм XVIII ст.», «Україна: Історія»).
8 травня • Джеймс Мічам, американський актор ("Кодове ім'я "Зебра", "Голлівудський поліцейський", "Помічений смертю").
11 травня • Ерік Бердон, англійський рок-співак (The Animals: "When I was Young", "Good Times", "San Franciscan Nights", "Sky Pilot", "Ring of Fire", "House of the Rising Sun"; Eric Burdon and War: "Spill the Wine").
22 травня — †17 листопада2009 • Микола Володимирович Олялін, український кіноактор ("Білий птах з чорною ознакою", "Звільнення", "Біг", "Джентельмени удачі", "Легенда про княгиню Ольгу").
24 травня • Боб Ділан (Роберт Аллен Циммерман), американський рок-співак, поет, композитор, лауреат премії "Греммі" ("Gotta Serve Somebody" [1980]; "Like a Rolling Stone", "Lay Lady Lay", "Positively 4th Street", "Rainy Day Women #12 & 35", "Hurricane"), актор ("Пет Геррет і пацан Біллі", "Реналдо і Клара"); член Залу слави рок-н-ролу (з 1988 р.); лауреат "Пожиттєвої Нагороди Греммі" (1991).
25 травня — †3 березня1981 • Олег Іванович Даль, російський кіноактор ("Погана хороша людина", "Не може бути").
червень
2 червня • (Волтер) Стейсі Кіч, американський актор ("Майк Хаммер", "Вечірня спека", "Техас", "Ігри в дорозі", "Втеча з Лос-Анжелеса", "Мілена").
5 червня • Барбара Брильська, польська актриса ("Вірус", "Пан Володийовський", "Фараон", "Анатомія кохання", "Іронія долі").
5 червня — †19 березня2006 • Анатолій Кирилович Пузач, український футболіст і тренер («Динамо», Київ).
9 червня — †16 липня2012 • Джон(атан Дуглас) Лорд, англійський рок-музикант (клавішник: Artwoods, Flowerpot Men, Deep Purple: "When A Blind Man Cries", "Black Night", "Strange Kind of Woman", "Fireball", "Smoke on the Water").
10 червня • Юрген Прохнов, німецький актор ("Остання зупинка", "П'ятий ступінь свободи", "Смертельний вибір", "Крик кохання").
10 червня • Ширлі Оуенс Елстон, американська співачка (The Shirelles: "Will You Love Me Tomorrow", "Soldier Boy", "Tonight's the Night", "Dedicated to the One I Love", "Foolish Little Girl").
12 червня • Чик (Армандо) Коріа, американський джазовий музикант, композитор, лауреат чотирьох "Греммі".
15 червня — †3 серпня1987 • Іван Васильович Миколайчук, український режисер, актор ("Тіні забутих предків", "Білий птах з чорною відзнакою", "Захар Беркут", "Тривожний місяць вересень", "Вівілон ХХ", "Легенда про княгиню Ольгу"), письменник.
18 червня • Роже Лемер, тренер збірної Франції з футболу; під його керівництво виграно чемпіонат сіту (1998) і Європи (2000).
21 червня — †30 березня2013 • Валерій Сергійович Золотухін, російський актор («Бумбараш», «Хазяїн тайги»)
26 червня • Елдріч Еймс, високопоставлений офіцер ЦРУ, завербований КДБ СРСР; продавав секретну інформацію Радянському Союзу і Росії; заарештований 1994 року і засуджений на довічне ув'язнення.
27 червня — †13 березня1996 • Кшиштоф Кесльовський, польський кінорежисер («Три кольора», «Декалог»).
29 червня — †15 листопада1998 • Кваме Туре (Стоклі Кармайкл), американський борець за громадянські права (Студенти проти насильства, Чорні пантери), співзасновник і голова Всеафриканської Народної Революційної партії.
липень
3 липня — †4 липня2009 • Богодар Антонович Которович, український скрипаль, диригент; народний артист УРСР (1979), один із засновників сучасної української скрипкової школи.
3 липня — †23 лютого2007 • Геннадій Анатолієвич Корольков, російський актор ("Трактир на П'ятницькій", "Коней на переправі не міняють").
12 липня • Ярослав Михайлович Кендзьор, український політик, депутат Верховної Ради.
13 липня • Роберт Фостер, американський актор (Дипломатична недоторканість, Загін Дельта, Загін смерті).
18 липня • Френк Фаріан (Франц Ройтер), німецький співак, композитор, продюсер (Boney M, Eruption, Milli Vanilli).
19 липня — †19 лютого2008 • Наталія Ігорівна Безсмертнова, російська балерина (Большой театр).
29 липня • Девід Ворнер, американський актор (Аватар, Планета мавп, Том Джонс, Стартрек, Людина-морозиво, Людина з двома мозками).
30 липня • Пол Анка, канадський співак, композитор (33 хіта за тридцять років: Diana, You Are My Destiny, Lonely Boy, Put Your Head on My Shoulder, Puppy Love, You're Having My Baby).
серпень
6 серпня — †26 серпня2006 • Євген Мефодієвич Кучеревський, український футболіст, тренер ("Дніпро" Дніпропетровськ, "Ротор" Волгоград).
23 серпня — †1 квітня2010 • Едвард Робертс, американський інженер, підприємець, розробник першого комерційно успішного персонального комп'ютера ( Altair 8800, 1975).
27 серпня — †22 липня2012 • Богдан Сильвестрович Ступка, український актор (Мазепа, Чорна рада, Схід-Захід, Вогнем і мечем, Юденкрайц, Данило — князь Галицький, Діти сонця, Білий птах з чорною ознакою), міністр культури (2000).
вересень
3 вересня — †24 серпня1990 • Сергій Донатович Довлатов, російський письменник («Компроміс», «Заповідник», «He лише Бродський).
9 вересня • Денніс Мак-Алістер Рітчі, американський вчений-інформатик, розробник мови програмування C, розробник операційних систем Multics і UNIX.
11 вересня — †26 червня2014 • Іван Степанович Плющ, український політик, голова Верховної ради (з 1991 р.).
13 вересня • Дейвід Клейтон-Томас, американський співак (Blood, Sweat and Tears: You Made Me So Very Happy, Spinning Wheel).
15 вересня • Мирослав Гермашевський, перший польський космонавт.
19 вересня — †29 липня1974 • Кесс Елліотт (Еллен Наомі Коен), американська співачка (The Mamas & The Papas: California Dreamin', Creeque Alley; соло: Dream a Little Dream of Me, It's Getting Better, Make Your Own Kind of Music).
24 вересня — †17 квітня1998 • Лінда Маккартні (Істмен), англійська співачка (Wings: Silly Love Songs), фотограф (журнал "Rolling Stone"); дружина Пола Маккартні.
жовтень
3 жовтня • Чаббі Чекер (Ернест Еванс), американський музикант, один з піонерів рок-н-ролу (The Twist, Pony Time, Let's Twist Again, The Fly, Limbo Rock, Slow Twistin').
5 жовтня • Вадим Леонтійович Скуратівський, український мистецтвознавець, журналіст, письменник ("Мистецькі проблеми в німецькому романі ХХ ст.", "Історія та культура", "Проблема авторства "Протоколів сіонських мудреців", "Українське барокко"), телеведучий ("Монологи. Надії і втрати", телеканал 1+1).
8 жовтня • Джессі Джексон, американський бабтистський священник, борець за громадянські права чорношкірих, перший чорношкірий кандидат на президента США (1984).
13 жовтня • Пол Саймон, американський композитор, співак, музикант (дует Simon and Garfunkel: Bridge Over Troubled Water, I Am a Rock, The Sounds of Silence, Cecilia; соло: Mother and Child Reunion, Me and Julio, Kodachrome, 50 Ways to Leave Your Lover, Slip Slidin' Away).
19 жовтня • Жанна Андріївна Болотова, російська актриса (Дім, в котрому я живу, Доля резидента, Любити людину, Втеча містера Мак-Кінлі, Підранки, І життя, і сльози, і любов...).
листопад
5 листопада • Арт Гарфункель, американський співак (дует Simon and Garfunkel: Bridge Over Troubled Water, Homeward Bound, I Am a Rock, Mrs. Robinson, Scarborough Fair, The Sounds of Silence, Cecilia; соло: All I Know, Second Avenue, I Only Have Eyes for You, Wonderful World).
9 листопада — †6 вересня1990 • Том Фогерті, американський рок-музикат, гітарист, співак, композитор (Creedence Clearwater Revival: Bad Moon Rising, Down on the Corner, Proud Mary, Lookin' Out My Back Door, Up Around the Bend; соло: Goodbye Media Man, Lady of Fatima, Beauty is Under the Skin, Joyful Resurrection).
23 листопада • Франко Неро, італійський актор (Зізнання комісара поліції прокурору республіки, Убивство Маттео, Міцний горішок 2)
грудень
19 грудня • Моріс Уайт, американський співак, композитор, музикант, засновник групи Earth, Wind & Fire (Shining Star, Sing a Song, Got to Get You into My Life, After the Love Has Gone, Best of My Love).
31 грудня • Александр Чепмен Фергюсон, шотландський футболіст, тренер («Манчестер Юнайтед»).
Померли 1941 року
4 січня • Анрі Бергсон, французький філософ, письменник (Творча еволюція, Матерія і пам'ять), лауреат Нобелівської премії з літератури (1927). 83 роки тому у 82 роки (нар. 18 жовтня1859 р.).
11 січня • Емануїл Ласкер, німецький шахіст, другий чемпіон світу (1894-1921 рр.). 83 роки тому у 73 роки (нар. 24 грудня1868 р.).
13 січня • Джеймс Августин Алоізіус Джойс, ірландський письменник ("Камерна музика", "Дублінці", "Портрет художника замолоду", "Поминки по Фіннеганові", "Улісс"). 83 роки тому у 59 років (нар. 2 лютого1882 р.).
21 лютого • Фредерік Грант Бантінг, канадський фізіолог, лауреат Нобелівської премії з медицини (разом з Джоном Маклеодом) «за виділення чистого інсуліну і розробку методу лікування ним цукрового діабету», 1923). 83 роки тому у 50 років (нар. 14 листопада1891 р.).
28 лютого • Альфонс XIII (Альфонс Бурбон), король Іспанії (1902-31 рр.); позбавлений влади після перемоги республіканців на виборах, він виїхав з Іспанії, не зрікшись престолу. 83 роки тому у 55 років (нар. 17 травня1886 р.).
8 березня • Шервуд Андерсон, американський письменник (Вайнсберґ, Історія одної людини, Шедевр Блекфута, Я хочу знати чому). 83 роки тому у 65 років (нар. 13 вересня1876 р.).
28 березня • Вірджинія Вулф, англійська письменниця («Ніч і день», «Місіс Делловей», «Орландо»), літературний критик. 83 роки тому у 59 років (нар. 25 січня1882 р.).
29 червня • Ігнаций Ян Падеревський, польський піаніст-віртуоз, композитор (Манру, Польська фантазія, Фантастичний краков'як), політик і ромадський діяч (перший прем'єр-міністр Польщі, 1919); родом з України. 83 роки тому у 81 рік (нар. 18 листопада1860 р.).
21 липня • Богдан Сильвестрович Лепкий, український поет, прозаїк, літературознавець. 83 роки тому у 69 років (нар. 9 листопада1872 р.).
7 серпня • Рабіндранат Тагор, бенгалський і індійський поет ("Вечірні пісні", "Гітанджалі"), письменник ("Гора", "Дім і мир"), композитор, громадський діяч; лауреат Нобелівської премії (1913). 83 роки тому у 80 років (нар. 7 травня1861 р.).
14 серпня • Поль Сабатьє, французький хімік, основоположник органічного каталізу, лауреат Нобелівської премії з хімії "за метод гідрогенізації органічних з'єднань в присутності дрібнодисперсних металів". 83 роки тому у 87 років (нар. 5 листопада1854 р.).
31 серпня • Марина Іванівна Цвєтаєва, російська поетеса (Вечірній альбом, Вірші до сина, Вересень). 83 роки тому у 49 років (нар. 8 жовтня1892 р.).
11 вересня • Християн Георгійович Раковський, російський і український радянський політик, голова РНК УСРР (1919-23 рр.). 83 роки тому у 68 років (нар. 13 серпня1873 р.).
12 листопада • Костянтин Антонович Левицький, український політичний діяч, голова Державного секретаріату ЗУНР, голова УНРади (1941 р.). 83 роки тому у 82 роки (нар. 18 листопада1859 р.).
9 грудня • Дмитро Сергійович Мережковський, російський письменник, релігійний філософ (Христос і Антихрист, Данте); чоловік поетеси Зінаїди Гіппіус. 83 роки тому у 76 років (нар. 14 серпня1865 р.).
20 грудня • Ігор Сєвєрянін (Ігор Васильович Лотарєв), російський поет ("Ананаси в шампанському"). 83 роки тому у 54 роки (нар. 16 травня1887 р.).