Хроніка подій 1918 року

Головні події 1918 року

Проголошення IV Універсалу, 22 січня
Бій під Крутами, 29 січня
Берестейський мирний договір, 9 лютого
Взяття Києва військами радянської Росії, 9 лютого
Проголошення Донецько-Криворізької республіки, 12 лютого
Незалежність Литви, 16 лютого
Введення в Україні Григоріанського календаря, 25 лютого
Запровадження гривні в УНР, 1 березня
Проголошення Кубанської Народної Республіки, 1 березня
Брест-литовський мирний договір, 3 березня
Пандемія «іспанського грипу», 11 березня
Поховання загиблих під Крутами, 19 березня (фото)
Незалежність радянської УНР, 19 березня
Радянська Соціалістична Республіка Тавриди, 21 березня
Березневі погроми в Баку, 2 квітня
Взяття Сімферополя українськими військами, 24 квітня
Падіння Центральної Ради, 28 квітня
Українська Держава Павла Скоропадського, 29 квітня
Попередній мирний договір України з радянською Росією, 12 червня
Створення Комуністичної партії (більшовиків) України, 5 липня
Розстріл царської сім'ї, 17 липня
Замах на Леніна, 30 серпня
Узаконення Червоного терору, 5 вересня
Гітлер в госпіталі, жовтень (фото)
Подвиг Елвіна Йорка, 8 жовтня
Створення Української Національної Ради, 19 жовтня
Перша Чехословацька республіка, 28 жовтня
Листопадове повстання у Львові, 1 листопада
Листопадова революція у Німеччині, 9 листопада
Комп'єнське перемир'я, 11 листопада
Друга Річ Посполита, 11 листопада
Західно-Українська Народна Республіка, 13 листопада
Розпад Австро-Угорської імперії, 13 листопада
Заснування Української Академії Наук, 14 листопада
Революція айстр в Угорщині, 16 листопада
Гуляйполе Нестора Махна, 27 листопада
Тимчасовий робітниче-селянський уряд України, 28 листопада
Зречення гетьмана Павла Скоропадського, 14 грудня
Декларація Директорії Української Народної Республіки, 26 грудня
Білгород — столиця радянської України, 27 грудня

Політичні лідери 1918 року

• Австрійська імперія: Карл I (1916-18)
• Веймарська республіка: Фрідріх Еберт (1918-19)
• Великобританія: Девід Ллойд Джордж (1916-22), Георг V (1910-36)
• ЗУНР: Євген Петрушевич (1918-19)
• Китайська республіка: Фен Гочжан (1917-18), Сюй Шічан (1918-22)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл III (1900-46)
• Королівство Баварія: Людвіг III (1913-18)
• Королівство Саксонія: Фрідріх Август III (1904-18)
• Німецька імперія: Вільгельм II (1888-1918), Георг фон Гертлінг (1917-18), Максиміліан Баденський (1918), Фрідріх Еберт (1918)
• Османська імперія: Мехмед V (1909-18), Мехмед VI (1918-22)
• Польща: Юзеф Пілсудський (1918-22)
• Російська республіка: Володимир Ленін (1917-22)
• США: Томас Вудро Вільсон (1913-21)
• УНР радянська: Євгенія Бош (1917-18)
• УНР: Михайло Грушевський (1917-18), Володимир Винниченко (1918-19)
• УРСР: Микола Скрипник (1918)
• Українська Держава: Павло Скоропадський (1918), Микола Устимович (1918), Микола Василенко (1918), Федір Лизогуб (1918), Сергій Гербель (1918)
• Французька республіка: Раймон Пуанкаре (1913-20), Жорж Клемансо (1917-20)

Всі події 1918 року

5 січня • В Петрограді у Таврійському палаці відкрилось засідання Установчих зборів, вибори до яких проводились за рішенням Тимчасового уряду, але в листопаді-грудні 1917 року, вже після приходу до влади більшовиків. За неповними даними 62% голосів на Установчих зборах мали есери, меншовики та представники інших соціалістичних груп, 25% — більшовики і 13% — кадети та представники ряду буржуазно-ліберальних партій. Засідання Установчих зборів тривало 12 годин 40 хвилин і було припинено караулом Таврійського палацу після відмови більшості обговорювати представлену більшовицьким урядом "Декларацію прав трудящого і експлуатованого народу", підтримка якої означала легітимізацію режиму, встановленого в результаті перемоги Жовтневої революції. Наступного дня більшовики оголосили про розпуск Установчих зборів, підтримка яких декларувалась в їх програмних документах.

5 січня • В УНР увійшли в обіг перші українські банкноти — карбованці номіналом 100 карбованців.

8 січня • Виступаючи перед членами Конгресу, президент США Вудро Вільсон виклав мирну програму з 14 пунктів, що мала сприяти якнайшвидшому закінченню Першої світової війни і налагодженню стосунків між країнами у повоєнний період. Вільсон запропонував Німеччині та її союзникам визнати незалежність Бельгії, повернути Франції Ельзас і Лотарінгію, відмовитись від окупованих територій в Росії та на Балканах, створити незалежну польську державу, надати автономію всім народам, що входили до складу Австо-Угорщини і Османської імперії, з визнанням їх права на самовизначення і власний вибір політичної системи. Крім того, Вільсон запропонував створити Лігу Націй, метою якої було б мирне врегулювання міжнародних конфліктів.

14 січня • У Росії запроваджено Григоріанський календар (новий стиль), який постановив 1 лютого вважати 14 лютого.

18 січня • У Петрограді після відмови більшості делегатів обговорювати більшовицьку "Декларацію прав трудящого і експлуатованого люду" були розігнані Установчі збори, що засідали з 5 січня.

19 січня • Не маючи більшості та втративши контроль над ситуацією, більшовики розігнали Всеросійські установчі збори, скликані для прийняття конституції. О 5-й годині ранку начальник охорони анархіст Железняков закрив засідання і запропонував депутатам розійтись: «Я получил инструкцию, чтобы довести до вашего сведения, чтобы все присутствующие покинули зал заседаний, потому что караул устал». Увечері того ж дня депутати, що прийшли знову на засідання Установчих зборів до Таврійського палацу, були зустрінуті караулом, озброєним кулеметами та артилерією. Наступного дня більшовики видали декрет про розпуск Установчих зборів.

22 січня • У будинку Педагогічного музею в Києві почалось закрите засідання Малої Ради, на якому було затверджено IV Універсал, що проголосив Україну незалежною державою.

27 січня • На екрани США вийшов фільм "Тарзан з племені мавп" з Елмо Лінкольном у головній ролі. Німа стрічка, поставлена за твором Едгара Берроуза, стала першою у цілій низці фільмів про Тарзана. Лише найзнаменитіший виконавець цієї ролі олімпійський чемпіон Джонні Вайсмюллер зіграв з 1932 по 1948 рік у 11 фільмах, а на сьогодні кількість екранізацій пригод Тарзана перевищує сотню.

27 січня • З підняття червоного прапора над одним із будинків в Гельсингфорсі (нині — Гельсінкі), що знаходились під контролем Соціал-демократичної партії Фінляндії, і захоплення місцевими робітниками залізничного вокзалу в країні почалась спроба перевороту Виконавчим комітетом фінляндських робітників, підтримуваних російськими більшовиками. Сформований через два дні революційни уряд оголосив про усунення від влади сенату і парламенту Фінляндії.

29 січня • У Києві почалось повстання робітників кількох київських заводів, підняте більшовиками на підтримку наступаюч ій Червоній армії.

29 січня • В ході Першої російсько-української війни на залізничній станції Крути відбувся бій між загоном юнкерів і київських студентів та гімназистів під командою сотника Аверкія Гончаренка і червоногвардійцями Михайла Муравйова, що вели наступ на Київ.

лютий
4 лютого • Силами полків вільного козацтва, Гордіївського полку і куреня січових стрільців почалось придушення повстання робітників кількох київських заводів, підняте 27 січня на підтримку наступаючим на Київ російським частинам. Зранку військам Центральної Ради вдалося оволодіти територією заводу "Арсенал", і захоплені три сотні арсенальців тут же були розстріляні або заколоті багнетами.

6 лютого • Декретом уряду в Росії введено григоріанський календар, за яким день після 31 січня оголошувався не 1-м, а 14 лютого.

9 лютого • Російські радянські війська під командуванням російського лівого есера Михайла Муравйова після кількаденного артилерійського бомбардування зайняли столицю Української Народної республіки Київ та влаштували у місті терор, жертвами якого стали кілька тисяч осіб.

9 лютого • Німеччина, Туреччина, Болгарія і Австро-Угорщина підписали в Брест-Литовську сепартний мир з Українською Народною Республікою, за умовами якого держави австро-німецького блоку визнавали незалежність УНР, що врятувало її від повного поглинання більшовицькою Росією і звільнення більшої частини України, яку натомість окупували автро-німецькі війська. Брестський договір став одним з етапів Брест-Литовського договору від 3 березня, загальним підсумком якого був вихід Росії з Першої світової війни. Нездатність Центральної Ради виконувати прийняті на себе зобов'язання привела до падіння УНР і приходу до влади в квітні гетьмана Павла Скоропадського.

12 лютого • У Харкові делегатами IV Обласного з'їзду рад робітничих депутатів Донецько-Криворізького басейну ухвалено резолюцію про створення Донецько-Криворізької республіки, яку вони бачили такою, що на рівних з радянською УНР засадах входить до складу радянської федеративної Росії. Так і не отримавши визнання, в тому числі і з боку радянської Росії, вже 19 березня ДКР формально увійшла до складу радянської України, а після зайняття усієї території українсько-німецько-австрійськими військами назавжди припинила своє існування.

14 лютого • Календар у Росії переведений на новий стиль. Після 31 січня по старому стилі наступило не 1-е, а відразу 14 лютого.

16 лютого • Створена у вересні 1917 року Литовська Рада під керівництвом Йонаса Басанавічюса одноголосно проголосила відновлення незалежності Литви як самостійної демократичної держави зі столицею у Вільнюсі.

24 лютого • У Талліні проголошена Естонська Демократична Республіка, незалежна від Радянської Росії. Главою Тимчасового уряду обраний К. Пятс.

25 лютого • На засіданні Центральної Ради у Коростені ухвалено закон про введення в Україні григоріанського календаря, на виконання якого наступним за чинним тоді календарем 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 годину і вісім хвилин назад. На території Західної України, що свого часу знаходилась у складі Речі Посполитої григоріанський календар було введено ще у жовтні 1582 року.

березень
1 березня • У Житомирі Мала Рада під головуванням Михайла Грушевського прийняла "Закон про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів", яким запровадила власну валюту, що отримала назву "гривня", та розмінних грошових знаків — шагів.

1 березня • На Законодавчій раді, що зібралась в Катеринодарі (нині Краснодар, РФ), Кубанський Край проголошено Самостійною Кубанською Народною Республікою. У повній мірі реалізувати ці наміри не вдалось – відсутність війська і міцних інституцій завадила протистояти як «червоній», так і «білій» Росії, і через два роки Кубанська республіка припинила своє існування.

3 березня • Після активізації військових дій країн-учасниць Четверного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина і Болгарія) проти Радянської Росії, остання була змушена підписати у Брест-Литовську сепаратний мирний договір на умовах, запропонованих супротивниками — Росія втрачала майже 1 мільйон квадратних кілометрів території. Вона визнала незалежність України і Фінляндії, мирний договір України з Німеччиною, втрачала Польщу, Естонію, Латвію і Литву, Грузію та ряд вірменських областей, які переходили до Туреччини. Однак після Комп'єнського перемир'я? за яким Німеччина сама у безумовній формі капітулювала пред країнами Антанти, Росія в односторонньому порядку анулювала Брестський договір, у 1919 році завоювала Україну і Грузію, у 1939-у захопила частину Польщі, а в 1940 році — прибалтійські республіки.

11 березня • У форті Райлі американського штату Канзас зафіксовано перший смертельний випадок від невідомої хвороби, а кількість хворих з аналогічними симптомами досягло близько сотні чоловік. Пандемія «іспанського грипу», що за 24 тижні охопила третину людства і тривалий час неправильно ідентифікувалась, привела до загибелі близько 50 мільйонів чоловік, більше, ніж під час Першої світової війни і будь-яка інша епідемія в історії людства.

12 березня • Москва оголошена столицею Радянської Росії. Через наступ німецьких військ напередодні сюди з Петрограда переїхав радянський уряд.

19 березня • У Катеринославі (нині — Дніпро) закінчився ІІ Всеукраїнський з'їзд рад, на якому було схвалено Брестський мирний договір РСФРР з державами Четверного союзу і проголошено незалежність радянської України.

21 березня • У Сімферополі проголошена Радянська Соціалістична Республіка Тавриди — перше комуністичне державне утворення на території Криму. Її проголошення стало завершальним етапом захоплення влади на півострові більшовиками та лівими есерами, що розпочалося у грудні 1917 року. Не визнана ніким, крім радянської Росії, республіка проіснувала до 1 травня 1918 року.

23 березня • Центральна Рада оголосила українську мову мовою діловодства.

25 березня • У МІнську представники національних партій і рухів Білорусі оголосили про створення Білоруської Народної республіки, незалежної від Росії.

квітень
1 квітня • У Великій Британії сформовано новий рід військ — шляхом злиття Королівських повітряних загонів і Королівської морської повітряної служби утворено Королівські військово-повітряні сили. На час завершення Першої світової війни у листопаді 1918 року в них перебувало 300 тисяч рядових і офіцерів, а на озброєнні було майже 22 тисячі літаків, у 1945 році — майже мільйон чоловік, а у повоєнні роки ця цифра скоротилась до 150 тисяч.

2 квітня • Між азербайджанцями і більшовицьким бакинським комітетом було досягнуто перемир'я, однак вбивства і грабежі в азербайджанських кварталах Баку тривали до 5 квітня. У міжетнічних зіткеннях, що тривали тиждень, загинули тисячі людей, в основному мусульмани в Баку та інших містах Бакинської губернії.

4 квітня • В ході Першої світової війни закінчилась 2-а битва на Соммі, одна з найпотужніших спроб німецької армії здобути перемогу на Західному фронті. Битва почалась 21 березня з масованого артилерійського обстрілу англійських позицій, що змусило погано підготовлену 5-у британську армію відступити і дало змогу німцям за тиждень підійти до Парижу на відстань 80 миль. 2 квітня на захист Парижу виступили американські війська під командуванням генерала Джона Першинга, котрим разом з британськими і французькими частинами вдалось зупинити наступ виснажених німецьких армій. У 2-й битві на Соммі кількість вбитих і поранених з обох боків склала близько 400 тисяч чоловік.

8 квітня • В російській Червоній Армії введено інститут військових комісарів для контролю за діями професійних військових "старої школи".

9 квітня • Верховна рада Молдавської Демократичної республіки, яка 6 лютого 1918 року вийшла зі складу Росії, проголосувала за приєднання Бессарабії до складу Румунії, де вона перебувала наступні 22 роки.

20 квітня • За день до своєї загибелі німецький льотчик-ас Манфред фон Ріхтгофен, відомий як "Червоний Барон", збив 79-й і 80-й літаки супротивника. Це найкращий здобуток серед авіаторів за Першу світову війну.

21 квітня • У небі над Францією збито літак 25-літнього Манфреда фон Ріхтгофена, легендарного німецького льотчика-аса: в часи дерев'яних і напівфабричних літаків, коли перемога у 20 боях робила людину героєм, Ріхтгофен, прозваний "червоним бароном" за колір, в який був вифарбуваний його "Фоккер", за три роки збив 80 ворожих літаків, побивши всі рекорди на всіх фронтах Першої світової війни.

22 квітня • У Баку проголошено незалежну від Росії Закавказьку Демократичну Федеративу Республіку. Через місяць вона розпалась на три держави — республіки Грузія (26 травня), Азербайджан (28 травня) і Вірменія (30 травня).

24 квітня • Під містечком Віллер-Бретонне (Північна Франція) відбувся перший танковий бій — група з трьох наступаючих німецьких танків A7V наткнулася на групу з трьох британських танків Mark IV, два з яких були оснащені лише кулеметами для підтримки піхоти. У результаті перестрілки вони були пошкоджені, а третій британський танк, оснащений гарматою, зумів підбити один танк супротивника, після чого решта два німецьких танки відступили. Того ж дня німецький та британські танки були відремонтовані і продовжили бойові дії.

24 квітня • Частини армії УНР на чолі з Петром Болбочаном захопили Сімферополь — столицю Радянської Соціалістичної Республіки Тавриди. Це стало фіналом успішного походу українських військ на Крим з метою визволення його від більшовиків, але через складну зовнішньополітичну ситуацію півострів так і не був приєднаний до України.

28 квітня • Сприяючи планам Української Громади генерала Скоропадського, яка відстоювала необхідність силової зміни влади, німецькиий підрозділ зупинив засідання Центральної Ради, фактично заблокувавши її роботу. Хоча наступного ранку вона ще зуміла прийняти Конституцію Української Народної Республіки, це вийвився останній її документ: до вечора гетьманці перебирали контроль над більшістю адміністративних та урядових установ Києва і Центральна Рада перестала існувати як інституція.

29 квітня • Через день після блокування роботи Центральної Ради на Хліборобському конгресі, що відбувся у Києві за участю 8 тисяч делегатів, гетьманом України був обраний генерал Павло Скоропадський, який став одноосібним главою Української Держави. Завдяки нейтральній позицій щодо гетьманців більшості партій та військових переворот відбувся практично без пострілів і крові.

травень
10 травня • Британський трансатлантичний лайнер «Олімпік», перший із серії з суперлайнерів (інші два — «Титанік» і «Британіка»), переобладнаний в роки Першої світової війни у військове судно, пропливаючи затокою Ла-Манш, на повному ходу протаранив носовою частиною німецький підводний човен U-103, розрубавши його навпіл. U-103 затонув, врятуватись вдалось 31 німецьким морякам. Після війни «Олімпік» був знову реконструйований під пасажирське судно і був у експлуатації до 1935 року, здійснивши 258 трансатлантичних плавання.

26 травня • У Тифлісі (нині — Тбілісі) проголошено незалежність Грузії, котру вона втратила восени 1921 року після окупації країни більшовиками.

28 травня • Після розпаду Транскавказької федеративної республіки Вірменія і Азербайджан проголосили свою незалежність і створення Республіки Вірменія та Азербайджанської Демократичної республіки.

червень
12 червня • Делегації Української Держави та РСФРР, «зібравшись у Києві для утворення між названими двома незалежними державами договору про мир», уклали попередній мирний договір, умови якого мали діяти до завершення переговорів. Згідно документу, який було «складено і підписано на двох мовах — українській і російській», «на весь час ведення мирових переговорів» припинялися будь-які бойові операції, між країнами встановлювалися дипломатичні відносини, поновлювалося залізничне сполучення, визначались умови репатріації громадян обох держав тощо. На початку жовтня російська делегація спочатку призупинила, а після революції в Німеччині відмовилася від поновлення переговорів й Мирного договору так і не було укладено.

18 червня • Щоб не втратити військові кораблі згідно з рішенням Брестського миру, у Цесімській бухті Новоросійська під керівництвом Федора Раскольникова затоплено російський Чорноморський флот (1 лінкор і 9 есмінців).

липень
5 липня • У Москві розпочав роботу установчий з'їзд Комуністичної партії України, створеної шляхом об'єднання наявних в Україні російських більшовиків та лівих українських соціал-демократів. Першим КП(б)У очолив Георгій П'ятаков, але вже в вересні того ж року на цій посаді його замінила Серафима Гопнер. Попри попередні ухвали про організаційну самостійність КП(б)У вона була заснована як невід'ємна складова РКП(б), якою й залишилася до її заборони у серпні 1991 року.

6 липня • У Москві вибухом бомби, кинутої лівим есером Яковом Блюмкіним, смертельно поранено посла Німеччини Мірбаха, що стало сигналом до початку антибільшовицького повстання лівих есерів, котре вдалося придушити 7 липня силами латиських стрілків під керівництвом Вацетіса. Керівництво партії лівих есерів було заарештоване, їх делегати були позбавлені права брати участь у роботі З'їзді рад, а замість Фелікса Дзержинського колегію ВЧК очолив Яків Петерс, який виключив з неї усіх лівих есерів. Невдале повстання лівих есерів привело до створення в Росії однопартійного комуністичного уряду на наступні 73 роки.

8 липня • Згідно із законом, підписаним гетьманом Скоропадським, створено вищу судову інституцію України — Державний сенат Української держави, який очолив міністр освіти Миколу Василенко.

10 липня • Німецький генерал Еріх Людендорф відмовив Україні в проханні дати в її розпорядження частину кораблів захопленого у Росії Чорноморського флоту, як це належало зробити за умовами Брестського договору.

11 липня • Литовська Тариба (Державна рада) проголосила створення Королівства Литва і запросила на престол німецького принца Вільгельма фон Ураха, який мав коронуватися під іменем Міндовг II. Королівство проіснувало до 2 листопада, коли монархія була замінена на республіку.

15 липня • В ході Першої світової війни розпочалась Друга битва на Марні — це був останній наступ німців і він був відбитий після контрнаступу французів.

16 липня • Гетьман Павло Скоропадський затвердив зразок морського прапора України — а білому полі розміщувався прямий синій хрест із каймою такого ж кольору, у лівому верхньому куті зображувався національний прапор невеликого розміру із видрукованою золотом печаткою св. Володимира посередині. Зараз ВМСУ використовують прапор фактично такого ж дизайну (без тризуба).

17 липня • В Єкатеринбурзі більшовики на виконання постанови виконкому Уральського обласної Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів стратили колишнього імператора Миколу ІІ разом із сім'єю — царицею, п'ятьма дітьми і чотирма наближеними особами. Це поклало край існуванню монархічної династії Романових, що правила Росією понад 300 років.

17 липня • Гетьман України Павло Скоропадський підписав Закон про заснування Кам'янець-Подільського державного українського університету. Першим ректором університету було обрано відомого вченого-мовознавця, професора, активного учасника українського державотворення Івана Огієнка. Станом на 1 липня 1919 року в університеті нараховувалось 5 факультетів: історико-філологічний, фізико-математичний, правничий, богословський, сільськогосподарський.

17 липня • Після повалення радянської влади в результаті повстання Чехословацького корпусу в Омську проголошена Сибірська республіка на чолі з Петром Вологодським. У вересні цього ж року республіка була самоліквідована після створення Уфимської директорії, якій була передана влада над Сибіром.

24 липня • Гетьман Павло Скоропадський затвердив закони про загальну військову повинність і кримінальну відповідальність за перевищення максимально встановлених цін і спекуляцію.

серпень
2 серпня • Гетьман України Павло Скоропадський затвердив закон про створення фонду Національної бібліотеки Української держави.

7 серпня • Україна і Область Війська Донського підписали договір про розмежування кордону і взаємне визнання незалежності й суверенності. Цей документ доповнювався "Додатковою секретною угодою" уповноважених донського та гетьманського урядів, згідно з якою Київ зобов'язувався якнайшвидше постачити донському війську озброєння та військове спорядження з розрахунку на три корпуси з майна, що залишилося "понад кількість, необхідну для укомплектування кількості українських військ, встановленої за угодою з Центральними державами".

8 серпня • На Західному фронті почалась Ам'єнська операція англо-французьких війск («Чорний день Німеччини») — широкомасштабний наступ союзних військ проти німецької армії під час Першої світової війни, який завершився 13 серпня проривом німецького фронту і перемогою військ Антанти.

17 серпняГетьман Скоропадський видав розпорядження про встановленя в Україні 8-годинного робочого дня.

30 серпня • На колишньому заводі Міхельсона в Замоськворецькому районі Москви 28-літня есерка Фанні Каплан трьома пострілами тяжко поранила лідера більшовиків Володимира Леніна. Цього ж дня в Петрограді есером Левом Канегіссером був убитий голова петроградського ЧК Моісей Соломонович Урицький. Ці дві події дали поштовх до початку більшовицького "червоного терору", котрий охопив усю країну і призвів до сметрті тисяч людей.

вересень
5 вересня • РНК РСФРР ухвалив постанову «Про червоний терор», якою «забезпечення тилу шляхом терору» було названо «прямою необхідністю» більшовицької влади. У постанові підкреслювалася потреба ізоляції «класових ворогів» у концтаборах та розстрілів усіх причетних до білогвардійців осіб із публічним оголошенням про такі каральні акти. Терор був остаточно узаконений як метод державного управління та став невід'ємною складовою комуністичного будівництва.

15 вересня • В ході Першої світової війни союзницькі війська почали наступ на Македонському фронті, завдавши нищівної поразки болгарській армії. Частина відступаючих військ вчинила заколот і вирушила маршем на Софію для повалення влади царя Фердинанда і пронімецького уряду країни, непродумана політика котрих поставила країну у принизливе положення і привела до загибелі близько 100 тисяч і пораненню близько 300 тисяч військових із 900 тисяч (40% чоловічого населення), мобілізованих на фронти Першої світової. У жовтні заколотники змусили уряд капітулювати і зректися Фердинанда престолу на користь свого сина Бориса III.

жовтень
1 жовтня • В ході Першої світової війни об'єднані арабо-британські війська відвоювали у турків Дамаск, завершивши звільнення Аравії. Стратегічним керівником операції був Т.Лоуренс, легендарний британський розвідник, відомий також як Лоуренс Аравійський. Він сподівався, що Аравія стане єдиною державою, але зразу після звільнення Сирії різні арабські племенні та політичні угруповування почали конфронтувати між собою і Лоуренс залишив Близький Схід, виїхавши до Британії. Вважаючи, що його місія по створенню вільної об'єднаної арабської держави не виконана, Лоуренс відмовився від нагороди, котру король Георг V мав намір йому вручити за перемогу над турками.

8 жовтня • В ході боїв біля Аргону (Франція) під час Першої світової війни американський капрал Елвін Каллем Йорк з примітивної зброї вбив 25 і взяв у полон 132 німецьких солдата. Це врятувало невеликий загін Йорка від знищення під вогнем з німецького дзоту. За свій подвиг капрал був нагороджений Конгресом США Медаллю слави.

16 жовтня • Під тиском Антанти імператор Австро-Угорської імперії Карл I видав маніфест, в котрому визнав право народів, що населяли імперію на самовизначення. Цього ж дня ним було заявлено про намір створит союзну державу чотирьох народів — австро-німецького, чеського, південнослов'янського і українського. На всій території Габсбургської імперії маніфест був сприйнятий як сигнал до утворення національних держав.

16 жовтня • На з'їзді Вільного козацтва у Чигирині делегати від 5 українських губерній і Кубані обрали отаманом Вільного козацтва генерала Павла Скоропадського. Цього ж дня він видав указ про відродження козацтва, в яке було записано близько 150 тисяч сімей.

17 жовтня • Парламент Угорщини розірвав унію з Австрією і проголосив незалежність країни.

18 жовтня • У Львові на зборах українських депутатів австрійської Державної Ради і членів Палати Панів, українських представників галицького і буковинського сеймів було утворено Українську Національну Раду, яка очолила український національний рух в Австро-Угорській імперії.

19 жовтня • На з'їзді у Львові створена Українська Національна Рада, політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії. Її президентом було обрано депутата австрійського парламенту Євгена Петрушевича.

28 жовтня • В умовах військової поразки і розпаду Австро-Угорської імперії створений влітку в Празі Національний комітет, в котрий увійшли представники всіх чеських політичних партій, оголосив про створення незалежної Чехословацької республіки, президентом котрої став відомий політичний діяч і філософ Томаш Масарик.

29 жовтня • У Москві на I Всеросійському з'їзді союзів робітничої та селянської молоді утворено Російський комуністичний союз молоді (РКСМ), котрий у 1924 році став Ленінським, а у 1926-у — Всесоюзним.

29 жовтня • В Загребі Народне віче словенців, хорватів і сербів проголосило незалежну державу, яка через місяць об'єдналось з королівством Сербія.

30 жовтня • В Мудросі на борту англійського лінкора "Агамемнон" Османська імперія капітуляцію в Першій Світовій війні.

30 жовтня • Національні збори Словаччини прийняли «Мартинську декларацію», за якою Словаччина відокремлювалася від Угорщини і входила до складу нещодавно утвореної Чехословаччини.

листопад
1 листопада • Підрозділи українських січових стрільців зайняли найважливіші установи Львова, включаючи будівлі губернаторства, муніципалітету, військові казарми і поліції, вивісили на ратуші жовто-блакитний прапор, проголосивши у місті владу Української Національної Ради. Повстання у Львові, на дві третини населеному поляками, зазнало поразки через три тижні і стало початком Польсько-української війни.

3 листопада • Скликане у Чернівцях народне віче прийняло рішення про приєднання Північної Буковини до України.

3 листопада • Після отримання наказу німецького командування про вихід кораблів у відкрите море для ведення бою з англійським флотом, моряки і солдати кільського гарнізону організували демонстрацію протесту і відмовились виконати наказ. Наступного дня демострація, підтримана робітниками Кіля переросла у повстання всього флоту, локалізувати і придушити котре не вдалось, — воно почало поширюватись на інші міста Німеччини і переросло в Листопадову революцію, котра привела до повалення монархії Гогенцоллернів.

7 листопада • Під тиском революційних робітничих та солдатських рад король Людвіг III залишив свій палац у Мюнхені і разом з родиною перебрався до сусідньої Австрії. Наступного дня соціаліст Курт Айснер оголосив про повалення династії Віттельсбахів і проголосив створення Народної держави Баварія.

8 листопада • Після втечі з Мюнхена родини короля Людвіга III Віттельсбаха на засіданні Мюнхенської ради робітничих і солдатських депутатів соціаліст Курт Айснер проголосив створення Народної держави Баварія, яка стала першою республікою на території колишньої Німецької імперії.

9 листопада • В ході Листопадової революції в Німеччині рейхсканцлер Макс Баденський повідомив про зречення імператора Вільгельма II від престолу і призначення Фрідріха Еберта новим канцлером. Цього ж дня німецькі соціал-демократи проголосили створення Німецької республіки, а крайні ліві — Німецької соціалістичної республіки.

11 листопада • О 5-10 ранку в залізничному вагоні маршала Франції Фердинанда Фоша в Комп'єнському лісі німецька делегація, очолювана депутатом рейхстагу Маттіасом Ерцбергером, підписала перемир'я з Антантою. Висунуті переможцями умови мали ультимативний характер і були безумовно прийняті Німеччиною. Через шість годин угода набула чинності — об 11-й годині 11-го дня 11-го місяця 1918 року закінчилась Перша Світова війна. У Німеччині Комп'єнське перемир'я було сприйняте як національне приниження, натомість у Франції воно сприймалося як торжество історичної справедливості і як вияв військової могутності та провідної ролі у світі країни, яка на своїх плечах винесла основний тягар війни.

11 листопада • Регентська рада Польського королівства склала свої повноваження і передала всю повноту влади генералу Юзефу Пілсудському, який 14 листопада був проголошений Начальником Польської Республіки.

12 листопада • Гетьман України Павло Скоропадський узаконив автокефалію української православної церкви.

12 листопада • Після проголошення напередодні у Відні Тимчасовими урядом, обраним Національними зборами, демократичної республіки Німецька Австрія, імператор Австро-Угорщини Карл I зрікся престолу.

13 листопада • У зв'язку з поразкою Німеччини в Першій Світовій війні уряд Радянської Росії анулював Брестський мир, підписаний у березні, і німецькі війська вимушено почали залишити окуповані території Білорусії та України.

13 листопада • Імператор Австрії Карл I та король Угорщини (під іменем Карл IV) зрікся угорського престолу престолу (угорський парламент проглосив його позбавленим влади ще 5 листопада). Він став останнім австро-угорським монархом з династії Габсбургів.

13 листопада • Українська Національна Рада у Львові затвердила «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», яким проголосила створення на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

14 листопада • На першому засіданні Національних зборів Томаш Масарик обраний президентом Чехословацької республіки.

14 листопада • Гетьман Павло Скоропадський затвердив законопроект про заснування Української академії наук і призначив її перших дванадцятьох академіків. Ними стали геологи Володимир Вернадський та Павло Тутковський, біолог Микола Кащенко, механік Степан Тимошенко, правознавець Федір Тарановський, сходознавці Агатангел Кримський та Микола Петров, лінгвіст Степан Смаль-Стоцький, історики Дмитро Багалій та Орест Левицький, економісти Михайло Туган-Барановський та Володимир Косинський.

16 листопада • Після зречення Карл IV Габсбурга корони Угорщини прем'єр-міністр Міхай Карої проголосив створення Угорської Демократичної республіки і став її тимчасовим президентом. 11 січня 1919 року він був затверджений на цій посаді офіційно і через два місяці втратив свій пост в результаті проголошення соціал-демократами і комуністами Угорської Радянської республіки.

18 листопада • В умовах окупації Латвії німецькими, англійськими і російськими військами проголошено незалежність Латвійської Республіки; першим главою уряду обрано Карліса Улманіса.

18 листопада • Після розгону Уфимської директорії російський адмірал Колчак проголошений Верховним правителем Росії, під владою котрого опинились Урал, Сибір і Далекий Схід. Білогвардійська армія Колчака, головна антибільшовицька сила на Сході Росії, була розбита Червоною Армією в лютому 1920 року.

26 листопада • Велика народна скупщина Чорногорії, що зібралась у місті Подгоріца, прийняла рішення про входження Чорногорії до складу Королівства Сербія.

27 листопада • У Києві відбулося перше установче Спільне зібрання Української Академії Наук, на якому президентом обрано Володимира Вернадського, секретарем — Агатангела Кримського.

27 листопада • Військо Нестора Махна вступило в Гуляйполе, яке він оголосив центром повстанського руху проти буржуазії. Наступного року, після піврічного співробітництва та розриву з більшовиками, Гуляйполе стало столицею величезної території на південному сході України — так званої «Махновії», де в умовах повномасштабної війни тривала розбудова «соціалістичного життя».

28 листопада • У залізничному вагончику в Курську було проголошено створення Тимчасового робітниче-селянського уряду України та чолі з Георгієм П'ятаковим. Поновлення більшовиками вже, здавалося б, відкинутої національної форми радянської державності в Україні допомогло їм використати у своїх цілях потужний український національно-визвольний рух і після майже місячного «накачування м'язів» Українська червона армія почала стрімко захоплювати Україну.

30 листопада • Острів Ісландія визнаний Данією незалежним і пов'язаним з нею лише особистою унією. 17 червня 1944 року Ісландія вийшла із союзу з Данією і була проголошена республікою.

грудень
1 грудня • Від імені сербського короля Петра I спадкоємець престолу Александр I Карагеоргієвич проголосив створення Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. — Югославія). Принц-регентом став його батько, Петр I Карагеоргієвич. Нове Королівство було складене з досі незалежних королівств Сербії і Чорногорії (які об'єднались за місяць до того), а також частини території Австро-Угорщини.

14 грудня • Після дводенних боїв корпус січових стрільців Євгена Коновальця зайняв Київ, що знаменувало перемогу повстання Директорії під головуванням Володимира Винниченка проти влади гетьмана Павла Скоропадського.

14 грудня • Після взяття Києва військами Директорії гетьман зрікся влади і залишив Київ">Павло Скоропадський власноруч підписаним актом зрікся влади і залишив місто. Повноваження склав і кабінет міністрів Сергія Гербеля. Українська Держава припинила своє існування.

26 грудня • У Києві Директорія на чолі з Володимиром Винниченком, яка в результаті повстання повалила владу гетьмана Павла Скоропадського, проголосила відновлення Української Народної Республіки та створення уряду на чолі з Володимиром Чехівським.

27 грудняТимчасовий робітниче-селянський уряд України ухвалив рішення про свій переїзд із Суджі до Білгорода. Невдовзі він перебазувався у захоплений більшовиками Харків, однак Білгород певний час залишався українським і лише сувора директива з Кремля змусила керівників УСРР відмовитися від нього.

Народились 1918 року

15 січня — †19 січня 1981 • Лариса Архипівна Руденко, українська співачка (меццо-сопрано).

15 січня — †28 вересня 1970Гамаль Абдель Нассер, президент Єгипту (1956-70 рр.).

26 січня — †25 грудня 1989Ніколае Чаушеску, перший президент Румунії (1974-89 рр.), генеральний секретар компартії Румунії (1955-89 рр.).

29 січня — †1 квітня 2010Джон Форсайт (Джон Лінкольн Фройд), американський кіноактор ("Готель кохання", "Династія", "До Риму з любов'ю", "Справедливість для всіх").

лютий
17 лютого — †16 лютого 1990Володимир Васильович Щербицький, український політичний діяч, перший секретар ЦК КПУ (1972-89 рр.).

квітень
3 квітня — †14 липня 1995Олесь Гончар (Олександр Терентійович Гончар), український письменник ("Прапороносці", "Тронка", "Собор", "Берег любові", "Циклон"), академік, громадський діяч.

23 квітня — †23 жовтня 2001Георгій Віцин, російський кіноактор ("Самогонники", "Не може бути", "Невиправний брехун").

23 квітня — †14 квітня 2009 • Моріс Дрюон, французький письменник ("Сильні світу цього", "Прокляті королі", "Мемуари Зевса").

25 квітня — †15 липня 1996Елла Фіцджеральд, американська джазова співачка, лауреат 12-и нагород "Греммі" ("Sing Me A Swing Song", "Take Another Guess", "The Dipsy Doodle", "If Dreams Come True", "Showed Me the Way").

26 квітня — †25 січня 2004 • Фанні (Франсина) Бланкерс-Кун, голландська спортсменка-легкоатлетка; перша жінка, що виграла на одній Олімпіаді (1948) чотири золоті медалі (біг 100 м, 200 м, 80 м з бар'єрами, естафета 4х100 м), чемпіонка Європи (1946-50 рр.), рекордсменка світу (1938-54 рр.) з бігу на різні дистанції, стрибках у довжину і висоту, п'ятиборстві.

травень
11 травня — †15 лютого 1988 • Річард Філліпс Фейнман, американський фізик-теоретик, один з основоположників квантової електродинаміки, Нобелівський лауреат (1965).

12 травня — †22 листопада 2001 • Мері Кей Еш, засновниця кометичної компанії Mary Kay Cosmetics.

липень
10 липня • Джеймс Олдрідж, англійський письменник (Справа честі, Останній дюйм, Син земли чужої).

13 липня — †26 травня 1955 • Альберто Аскарі, італійський автогонщик, чемпіон світу в перегонах "Формули-1" (1952, 1953); загинув під час тренувальних заїздів на трасі в Монці.

14 липня — †30 липня 2007 • (Ернст) Інгмар Бергман, шведський театральний і кінорежисер, володар «Оскара» (Крізь темінь скла [1961], Сьома печать, Крики і шепіт, Фанні і Александр, Чарівна флейта, Сором).

18 липня — †5 грудня 2013Нельсон Мандела, борець за права людини (відбув 28 років ув'язнення за свої переконання), перший чорношкірий президент Південно-Африканської республіки (1994-1999 рр.), лауреат Нобелівської премії миру (1993).

серпень
9 серпня — †5 грудня 1983 • Річард Олдріч, американський кінорежисер (Содом і Гоморра, Брудна дюжина, Хлопець з Сан-Франциско).

25 серпня — †14 жовтня 1990Леонард Бернстайн, американський композитор (Вестсайдська історія, Моя сестра Елейн, Вік турботи, Моє місто), піаніст, диригент (Ньюйоркський філармонічний оркестр).

вересень
28 вересня — †2 вересня 1970Василь Олександрович Сухомлинський, український педагог, письменник (Серце віддаю дітям, Про виховання).

жовтень
11 жовтня — †29 липня 1998 • Джером Роббінс (Рабинович), американський хореограф, кінорежисер, лауреат «Оскара» (Вест-сайдська історія [1961], Туфлі на високих підборах, Скрипаль на даху).

17 жовтня — †14 травня 1987Рита Хейворт (Маргарита Кармен Кансіно), американська кіноактриса (Міс Седі Томпсон, Окремі столи, Ти ніколи не розбагатієш); секс-символ 1940-х років.

листопад
21 листопада — †16 червня 2001 • Михайло Андрійович Глузький, російський актор (Кавказька полонянка, Премія, ТАРС уповноважений заявити) українського походження.

27 листопада — †19 серпня 2020Борис Євгенович Патон, український вчений в галузі металургії, директор Інституту електрозварювання (з 1953 р.), президент Академії наук України (1962-2020 рр.).

грудень
1 грудня — †8 липня 1989Платон Іларіонович Майборода, український композитор, автор пісень (Білі каштани, Пісня про рушник), музики до кінофільмів; брат Платона Майбороди.

11 грудня — †3 серпня 2008Олександр Ісаєвич Солженіцин, російський письменник ("Один день з життя Івана Денисовича", "Архіпелаг ГУЛАГ", "В крузі першому"), лауреат Нобелівської премії з літератури (1970).

21 грудня — †14 червня 2007 • Курт Вальдхайм, австрійський політик, Генеральний секретар ООН (1971-81 рр.), президент Австрії (1986-92 рр.).

23 грудня — †10 листопада 2015 • Гельмут (Генріх Вальдемар) Шмідт, німецький політик, п'ятий федеральний канцлер ФРН (1974—82 рр.).

25 грудня — †6 жовтня 1981Анвар ель-Садат, президент Єгипту (1970-81 рр.), лауреат Нобелівської премії миру (1978).

30 грудня — †15 жовтня 1978 • (Вільям) Юджин Сміт, американський фотожурналіст-документаліст.

Померли 1918 року

6 січня • Георг Фердинанд Кантор, німецький математик, основоположник теорії множин. 106 років тому у 73 роки (нар. 3 березня 1845 р.).

31 січняІван Павлович Пулюй, австро-угорський фізик і електротехнік (катодна лампа, рентгенівське випромінювання), перекладач, ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. 106 років тому у 73 роки (нар. 2 лютого 1845 р.).

7 лютого • Володимир (Священомученик), Василь Никифорович Богоявленський, Київський і Галицький православний митрополит (1915—18 рр.), перший новомученик часів комуністичного гоніння на церкву 20 століття. 106 років тому у 70 років (нар. 1 січня 1848 р.).

25 березняКлод Дебюссі, французький композитор-імпресіоніст (Діва-обранниця, Ноктюрни, Струнний квартет). 106 років тому у 56 років (нар. 22 серпня 1862 р.).

2 квітняІван Нечуй-Левицький (Іван Семенович Левицький), український письменник (Микола Джеря, Кайдашева сім'я, Дві московки, Над Чорним морем, Маруся Богуславка), етнограф і фольклорист. 106 років тому у 80 років (нар. 25 листопада 1838 р.).

9 квітня • Ніко Піросмані (Піросманішвілі), грузинський художник. 106 років тому у 56 років (нар. 5 травня 1862 р.).

20 квітня • Фердинанд Браун, німецький фізик, лауреат Нобелівської премії (1909 р.; разом з Гульєльмо Марконі за винайдення безпровідного телеграфа). 106 років тому у 68 років (нар. 6 червня 1850 р.).

21 квітняМанфред фон Ріхтгофен, німецький льотчик-ас («Червоний барон»); у роки Першої світової війни збив 80 літаків; загинув у бою. 106 років тому у 26 років (нар. 2 травня 1892 р.).

28 квітня • Гаврило Принцип, сербський терорист; вбивця австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда. 106 років тому у 24 роки (нар. 25 липня 1894 р.).

11 липня • Михайло Артемович Муравйов, російський революціонер (есер), командир загонів Червоної гвардії. 106 років тому у 38 років (нар. 25 вересня 1880 р.).

17 липняМикола II Олександрович (Романов), останній російський імператор (1894-1917 рр.). 106 років тому у 50 років (нар. 18 травня 1868 р.).

26 липня • Мік (Едвард) Меннок, англійський льотчик-ас, герой Першої світової війни; збив 73 літакіи; загинув у бою. 106 років тому у 31 рік (нар. 24 травня 1887 р.).

3 вересня • Фанні Каплан (Фейга Хаїмівна Ройтблат), російська революціонерка; звинувачена у замаху на Леніна. 106 років тому у 28 років (нар. 10 лютого 1890 р.).

5 жовтняРолан Гаррос, французький льотчик-ас, герой Першої світової війни; першим перелетів Середземне море (1913) 106 років тому у 30 років (нар. 6 жовтня 1888 р.).

9 листопада • Гійом Аполлінер (Вільгельм Аполлінарій Костровицький), французький поет (Життя присвятити коханню, Міст Мірабо, Алкоголи). 106 років тому у 38 років (нар. 26 серпня 1880 р.).

2 грудня • Едмон Ростан, французький поет і драматург ("Сірано де Бержерак"). 106 років тому у 50 років (нар. 1 квітня 1868 р.).


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН

Головні події 1918 року

Проголошення IV Універсалу

22 січня

Бій під Крутами

29 січня

Берестейський мирний договір

9 лютого

Взяття Києва військами радянської Росії

9 лютого

Проголошення Донецько-Криворізької республіки

12 лютого

Введення в Україні Григоріанського календаря

25 лютого

Запровадження гривні в УНР

1 березня

Проголошення Кубанської Народної Республіки

1 березня

Брест-литовський мирний договір

3 березня

Пандемія «іспанського грипу»

11 березня

Поховання загиблих під Крутами

19 березня

Радянська Соціалістична Республіка Тавриди

21 березня

Березневі погроми в Баку

2 квітня

Взяття Сімферополя українськими військами

24 квітня

Падіння Центральної Ради

28 квітня

Українська Держава Павла Скоропадського

29 квітня

Попередній мирний договір України з радянською Росією

12 червня

Розстріл царської сім'ї

17 липня

Замах на Леніна

30 серпня

Узаконення Червоного терору

5 вересня

Гітлер в госпіталі

жовтень

Подвиг Елвіна Йорка

8 жовтня

Створення Української Національної Ради

19 жовтня

Листопадове повстання у Львові

1 листопада

Листопадова революція у Німеччині

9 листопада

Комп'єнське перемир'я

11 листопада

Друга Річ Посполита

11 листопада

Західно-Українська Народна Республіка

13 листопада

Розпад Австро-Угорської імперії

13 листопада

Революція айстр в Угорщині

16 листопада
headset

Гуляйполе Нестора Махна

27 листопада

Тимчасовий робітниче-селянський уряд України

28 листопада

Зречення гетьмана Павла Скоропадського

14 грудня

Декларація Директорії Української Народної Республіки

26 грудня

Білгород — столиця радянської України

27 грудня

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН