Хроніка подій 1934 року

Головні події 1934 року

Політичні лідери 1934 року

• Великобританія: Джеймс Рамсей Макдональд (1929-35), Георг V (1910-36)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл III (1900-46), Беніто Муссоліні (1922-45)
• Ліга націй: Жозеф Авеноль (1933-40)
• СРСР: Йосиф Сталін (1922-53)
• США: Франклін Делано Рузвельт (1933-45)
• Третій Рейх: Адольф Гітлер (1933-45)
• Туреччина: Кемаль Ататюрк (1923-38)
• УРСР: Влас Чубар (1923-34), Станіслав Косіор (1928-38)
• Угорське королівство: Міклош Хорті (1920-44)
• Французька республіка: Альбер Лебрен (1932-40), Едуард Даладьє (1934)

Всі події 1934 року

26 січня • У Москві почав свою роботу XVII з'їзд ВКП(б), який, проголосивши перемогу генеральної лінії партії в побудові соціалізму, в радянській пресі іменувався як «з'їзд переможців». Однак через загибель у хвилі терору більшості його делегатів в історію він увійшов як «з'їзд розстріляних».

26 січня • У Берліні підписано «Договір про ненапад між Німеччиною та Польщею». Він був односторонньо розірваний Гітлером 28 квітня 1939 під приводом того, що Польща відмовилася надати Німеччині можливість будівництва екстериторіальної шосейної дороги в Кенігсберг (нині Калінінград) через територію т. н. Польського коридору.

30 січня • Радянські авіатори П.Ф.Федосеєнко, І.Д.Усискін і А.Б.Васенко на стратостаті "Осоавиахим-1" встановили рекорд — досягли рекордної висоти підняття 22 тисячі метрів. При спуску стратостат зазнав катастрофи і всі учасники підйому загинули.

лютий
13 лютого • У Чукотському морі, роздушений льодами, затонув радянський пароплав "Челюскін". Учасники експедиції висадились на лід і за два місяці партіями були вивезені літаками.

березень
1 березня • У Харбіні імператором створеної в 1932 році маріонеткової держави Манчжоу-го проголошено колишнього китайського імператора Пу I (зрікся китайського престолу в 1912 році після утворення Китайської республіки). Проголошення монархії мало надати легітимності новій державі, яку не визнали основні країни світу.

7 березня • В американському місті Атлантик-Сіті Чарльз Дарроу подав заявку на патент на популярну й нині гру в жанрі економічної стратегії «Монополія».

9 березня • У Києві засноване видавництво дитячої літератури Дитвидав УРСР. У 1964 році було перейменоване у видавництво «Веселка»; з 2010 року отримало статус національного.

12 березня • В Естонії відбувся державний переворот. Було накладено заборону на всі політичні партії, диктатором став прем'єр-міністр Костянтин Пятс. У 1938 році він був обраний президентом і втратив владу в 1940 році після окупації Естонії Радянським Союзом.

22 березня • США оголосили про надання Філіппінам незалежності, котра мала набути чинності у 1945 році.

квітень
12 квітня • У Нью-Йорку опубліковано роман Френсіса Скотта Фіцджеральда «Ніч лагідна».

20 квітня • В Нью-Йорку пройшла прем'єра кінофільму "Встань і посміхайся", в якому у віці 6 років дебютувала Ширлі Темпл. Згодом вона стала однією з найвисокооплачуваніших актрис США й досі є намолодшим лауреатом премії «Оскар».

травень
7 травня • На Далекому Сході Росії створено Єврейську автономну область з центром в місті Біробіджан.

15 травня • В Латвії відбувся переворот — прем'єр-міністр Карліс Улманіс розпустив сейм (парламент), політичні партії, призупинив дію конституції та обмежив демократичні свободи. Через два роки самопроголосив себе президентом і залишався «батьком нації» до зайняття Латвії військами СРСР в 1940 році, коли його було заарештовано та вислано в Середню Азію.

17 травня • В Аргентині вийшло перше число української газети «Наш клич».

23 травня • Поблизу хутора Сейлз (штат Луїзіана) із засідки розстріляно машину марки "Форд-Делюкс", в котрій знаходились Бонні Паркер та Клайд Берроу. Це поклало край діяльності найбільш романтизованої пари убивць і грабіжниківна рахунку яких понад сотня злочинів і 13 життів. У 1997 році сорочка Бонні, продірявлена кулями, була продана з аукціону в одному з невадських казино за 85 тисяч доларів (найбільша сума, викрадена бандою, становила 4 тисячі).

червень
8 червня • У СРСР введено кримінальну відповідальність родичів підсудних за "недонесення" про "державний злочин", який відбувся або планувався.

9 червня • У мультфільмі студії Волта Діснея «Маленьке мудре каченя» на екрані вперше з'явився знаменитий персонаж Дональд Дак. В наступні роки він "знявся" ще в 127 мультфільмах. Остання стрічка з Дональдом Даком була знята в 1961 році.

10 червня • При НКВС УРСР створено Головне управління виправно-трудових таборів і трудових поселень (ГУТАБ). У таборах були встановлені важкі умови, не дотримувалися елементарні людські права, застосовувалися суворі покарання за найменші порушення режиму.

16 червня • У Харкові розпочав свою роботу перший з'їзд письменників України, на якому було створено Спілку радянських письменників України (СРПУ) як складову частина Спілки письменників СРСР, створеної того ж року. Статут СРПУ визначав єдино дозволений для радянської літератури творчий метод — соціалістичний реалізм, в основу якого було покладено засади «партійності та народності». Першим керівником СПРУ став Іван Юліанович Кулик (Ізраїль Юделевич).

18 червня • У зв'язку з убивством міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького поліція провела масові арешти серед членів ОУН і заарештувала Романа Шухевича. 7 липня без достатніх доказів вини він був поміщений в концентраційний табір у Березі Картузькій.

24 червня • Рішенням Раднаркому Української СРР столиця республіки перенесена з Харкова до Києва. Цього ж дня почався переїзд до нього вищих державних і компартійних установ, з нагоди чого в новій столиці відбулись урочистості і військовий парад.

30 червня • За наказом Адольфа Гітлера почалась кривава чистка, котра згодом отримала назву «Ніч довгих ножів», — було вбито близько сотні та заарештовано близько тисячі як політичних опонентів, так і соратників по нацистські партії і керівництво чотиримільйонного загону штурмовиків СА (парамілітарної організації НСДАП), при підтримці котрого Гітлер прийшов до влади в 1933 році. Загинули, зокрема керівник СА Ернст Рьом і колишній канцлер Німеччини Курт фон Шлейхер.

липень
8 липня • Генеральна рада Андорри затвердила конституційні реформи, запропоновані напередодні авантюристом Борисом Скосирєвим і за якими колишній росіянин став королем незалежної Андорри Борисом І. Через тиждень короля арештували іспанські жандарми.

10 липня • Постановою ВЦИК СРСР ОГПУ перетворене в Головне управління державної безпеки в складі вперше створеного Наркомату (міністерства) Внутрішніх справ (НКВД). Наркомом став Генріх Ягода.

22 липня • У Чикаго (штат Іллінойс) агентами ФБР смертельно поранений відомий грабіжник і вбивця, "ворог нації №1 в США" 31-річний Джон Диллинджер. За його недовгу бандитську кар'єру, що тривала всього рік, Діллінджер пограбував 11 банків, викрав більше 300 тисяч доларів і вбив сімох поліцейських і трьох федеральних агентів.

23 липня • СРСР і Болгарія встановили дипломатичні відносини.

25 липня • У паризькому шпиталі на 46-у році життя помер анархо-комуніст, ватажок селянського повстанського руху на півдні України у 1918-21 роках Нестор Махно. Урна з його прахом була похована в стіні комунарів на цвинтарі Пер-Лашез.

25 липня • Під час заколоту у Відні австрійськими нацистами застрелено канцлера Австрії Енгельберта Дольфуса, який активно протидіяв аншлюсу Австрії.

серпень
2 серпня • Зі смертю 87-річного президента Німеччини Пауля фон Гінденбурга, Гітлер став абсолютним диктатором, об'єднавши посади президента і канцлера, котру обіймав до цього, під єдиною назвою рейхсфюрер. Армія принесла присягу новому верховному командуючому і останні залишки німецької демократії були знищені на шляху до створення Третього рейху.

4 серпня • На «Криворіжсталі» запущено першу доменна піч «Комсомолка». Вже через чотири місяці вона дала рекордну кількість чавуну — 337 тонн замість запланованих 220 тонн.

19 серпня • В ході референдуму 89,9% громадян Німеччини (38 мільйонів) проголосувало за об'єднання посад президента і рейхсканцлера. Згідно із «Законом про верховного голову німецького райху», фюрера і рейхсканцлера об'єднала посади президента і канцлера, зробивши Адольфа Гітлера одноосібним правителем Німеччини.

вересень
18 вересня • Радянський Союз вступив до Ліги Націй і став її 59-м членом. На прийнятті СРСР особливо наполягала Франція. За це рішення проголосувало 38 країн, проти — 3, утрималось — 4, не брало участі в голосуванні — 7. Через п'ять років, після нападу на Фінляндію, СРСР був виключений з Ліги Націй.

26 вересня • У Великобританії на верфі в Глазго спущено на воду океанський лайнер «Queen Mary», перший корабель водотонажністю більше 75 000 тон. В 1936 році під час свого шостого рейсу лайнер встановив рекорд швидкості перетинання Антлантики — 3 дні 20 годин і 42 хвилини.

жовтень
9 жовтня • У Марселі македонські і хорватські націоналісти вчинили замах на короля Югославії Олександра Карагеоргієвича і міністра іноземних справ Франції Луї Барту, які того ж дня померли від отриманих поранень. Спадкоємцем югославського престолу став 11-літній син короля Петро II, який правив при регентстві свого двоюрідного дядька князя Павла Карагеоргієвича.

16 жовтня • Китайські комуністи на чолі з Мао Цзедуном почали свій знаменитий "Великий похід" з метою вивести основні війська китайської Червоної Армії з оточення гомінданівської армії Чан Кайши на Південному Заході країни.

24 жовтня • Розчарувавшись у політиці Індійського національного конгресу, котрий викристав кампанію громадянської непокори у власних вузькопартійних цілях, Махатма Ганді заявив, що залишає ряди партії і починає співробітництво з Всеіндійською асоціацією сільськогосподарських робітників.

листопад
24 листопада • У Кисловодську у віці 68-и років помер перший Голова Центральної Ради Української Народної Республіки, визначний історик, літературознавець, публіцист і громадський діяч Михайло Сергійович Грушевський.

грудень
1 грудня • В Ленінграді (нині — Санкт-Петербург) в Смольному інституті, резиденції місцевого парткерівництва, був вбитий лідер комуністів міста і області Сергій Миронович Кіров. Обставини злочину, скоєного комуністом Ніколаєвим, до сих пір залишаються невиясненими, однак вбивство одного з чільних керівників ВКП(б) було використане Сталіним для організації в країні Великого Терору — цього ж дня ввечері було прийнято документ, що скорочував термін слідства по справах державної ваги до 10 днів, дозволяв розглядати справи за відсутності звинуваченого і виносити смертні вироки без права подальшого оскарження. Протягом року за звинуваченням у причетності до вбивства Кірова було страчено 14 чоловік і 103 отримали різні терміни ув'язнення.

5 грудня • В центральному органі партії більшовиків газеті «Правда» опублікована урядова постанова «Про внесення змін у діючі кримінально-процесуальні кодекси союзних республік», яка дала старт масовим репресіям, котрі почались із пошуку ворогів народу серед різноманітних «антипартійних угрупувань» і за кілька років переросли у тотальний терор усього суспільства.

15 грудня • У Києві, в підвалах Народного комісаріату внутрішніх справ УСРР (пізніше Жовтневий палац), за вироком виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР розстріляні 28 «членів» вигаданого чекістами «Об'єднання українських нацiоналiстiв», серед яких — українські письменники Дмитро Фальківський, Григорій Косинка, Кость Буревій, Олекса Влизько, Іван Крушельницький.

Народились 1934 року

10 січня — †10 травня 2022Леонід Макарович Кравчук, український політик, перший народно обраний президент України (1991-94 рр.).

16 січня — †28 січня 2021Василь Семенович Лановий, російський актор українського походження ("Рицарський роман", "Падіння", "Війна і мир", "Сімнадцять миттєвостей весни", "Петровка, 38", "Дні Турбіних").

лютий
2 лютого • Отар Іоселіані, грузинський кінорежисер ("Листопад", "Фаворити Місяця", "Полювання на метеликів").

14 лютого — †31 липня 2020Алан (Вільям) Паркер, англійський кіносценарист, кінорежисер («Стіна», «Серце ангела», «Міссісіпі у вогні», «Евіта»).

15 лютого • Ніклаус Вірт, швейцарський програміст, автор мови програмування Паскаль.

18 лютого • Пако Рабанн (Франсіско Рабанеда і Куерво), французький модельєр-кутюр'є, революціонер у світі моди 1960-х років.

березень
6 березня — †6 листопада 2020Михайло Михайлович Жванецький, російський письменник-сатирик, автор і виконавець фейлетонів, гуморесок, мініатюр.

9 березня — †27 березня 1968Юрій Олексійович Гагарін, радянський льотчик, перший у світі космонавт (1961).

квітень
1 квітня • Володимир Володимирович Познер, російський тележурналіст, телеведучий, організатор і ведучий перших токшоу і міжнародних телемостів періоду "перестройки".

24 квітняШирлі Маклейн (Бітті), американська актриса, лауреат премії «Оскар» ("Час ніжності" [1983]; "Квартира", "Неприємності з Гаррі", "Точка повороту"); сестра актора і режисера Уоррена Бітті.

травень
4 травня — †5 травня 2014 • Тетяна Євгенівна Самойлова, російська кіноактриса ("Летять журавлі", "Анна Кареніна").

21 травня • Гліб Анатолійович Панфілов, російський кінорежисер ("Прошу слова", "Тема", "Романови").

23 травня — †21 серпня 2005 • Роберт Муг, америманський інженер, винахідник музичного синтезатора.

30 травня — †10 жовтня 2019Олексій Архипович Леонов, російський льотчик-космонавт; першим у світі вийшов у відкритий космос ("Восход-2", 1965 р.).

червень
6 червня • Альберт II (Альберт Саксен-Кобург-Гот), король Бельгії (з 1993 року).

26 червня • Дейв Грузин, американський музикант, композитор (автор музики до фільмів, що отримали "Оскари" — На золотому ставку, Небеса зачекають, Тутсі).

липень
1 липня — †26 травня 2008Сідні Поллак, американський актор, продюсер, кінорежисер, лауреат премії «Оскар» ("Із Африки" [1985]; "Фірма", "Тутсі", "Такими ми були", "Загнаних коней пристрілюють, хіба ні?", "Три дні "Кондора").

11 липняДжоржио Армані, італійський модельєр.

12 липня — †27 лютого 2013 • Ван (Харві Лаван) Кліберн, американський піаніст-віртуоз.

13 липня • Воле Шоїнка, нігерійський письменник (Лев і перлина, Інтерпретатори), лауреат Нобелівської премії (1986).

25 липняКлод Зіді, французький кінорежисер (Новобранці йдуть на війну, Він сердиться, Роззява, Королі жартів).

серпень
3 серпня — †22 лютого 2002 • Жонаш Савімбі, ангольський політичний діяч, борець за незалежність Анголи.

16 серпняП'єр Рішар Моріс Шарль Леопольд Дефе, французький комедійний актор (Татусі, Високий блондин в чорному черевику).

22 серпня • Норман Шварцкопф, американський генерал, командуючий операцією "Буря в пустелі" по звільненню Кувейту (1990-91 рр.).

30 серпня — †11 червня 1982 • Анатолій Олексійович Солоніцин, російський актор (Андрій Рубльов, Перевірка на дорогах, Соляріс, Сталкер).

вересень
20 вересняСофі Лорен (Софія Шиколоне), італійська кіноактриса, лауреат «Оскара» (Дві жінки [1961]; Чорна орхідея, Одруження по-італійськи, Людина з Ламанча).

21 вересня — †7 листопада 2016 • Леонард Коен, канадський поет і співак («Suzanne», «Hallelujah», «I'm Your Man»), член Залу слави рок-н-ролу (2008).


26 вересняОлег Валеріанович Басілашвілі, російський театральний і кіноактор (Раба кохання, Службовий роман, Осіній марафон, Вокзал для двох, Дні Турбіних, Обітовані небеса, Бандитський Перербург 2).

28 вересняБрижитт Бардо (Камілла Жавал), французька актриса (І створив бог жінку, Віва Марія, Бабетта іде на війну), жіночий символ Франції 1960-х років, активістка руху захисту тварин (з 1973 р.).

жовтень
12 жовтняЮрій Миколайович Щербак, український письменник, громадський діяч, політик, посол України в США, Ізраїлі, Канаді.

14 жовтня — †22 квітня 2011 • Михайло Михайлович Козаков, російський актор (Людина-амфібія, Здрастуйте, я ваша тьотя), режисер (Покровські ворота).

22 жовтня • Георгій Юнгвальд-Хількевич, український кінорежисер (Небезпечні гастролі, Д'Артаньян і три мушкетери, Ах, водевіль, В'язень замку Іф, Мистецтво жити в Одесі).

листопад
5 листопада — †6 червня 2018Кіра Георгіївна Муратова, український кінорежисер (Короткі зустрічі, Довгі проводи, Астенічний синдром, Захоплнення, Три історії, Лист до Америки, Другорядні люди), народна артистка України.

9 листопада — †20 грудня 1996Карл (Едуард) Саган, американський астроном, один з основоположників космічної біології, популяризатор астрономії, письменник, лауреат Пулітцерівської премії (Дракони з Ідена, [1974]; Космос, Мільярди зірок...).

24 листопада — †3 серпня 1998 • Альфред Гаррієвич Шнітке, російський композитор, автор п'яти симфоній, концертів для інcтрументів з оркестром і для хору, камерно-інструментальних творів, музики до балетів (Реквієм, Лабіринти, Ескізи, Життя з ідіотом).

грудень
8 грудняАліса Брунівна Фрейндліх, російська актриса (Службовий роман, Сталкер, Жорстокий романс).

15 грудня — †3 травня 2022 • Станіслав Станіславович Шушкевич, білоруський державний діяч, перший голова Верховної ради незалежної Білорусії.

23 грудня • Наталія Миколаївна Фатєєва, російська кіноактриса українського походженя (Джентельмени удачі, Пісні моря, Місце зустрічі змінити не можна, Отець Сергій, Час літати).

24 грудня • Степан Месіч, хорватський державний діяч, останній президент СФРЮ, президент Хорватії (з 2000 р.).

27 грудняЛариса Семенівна Латиніна, українська спортсменка, дев'ятиразова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики; друга в історії спорту за кількістю олімпійських нагород — 18 (9 золотих, 5 срібних, 4 бронзових).

27 грудня • Микола Сліченко, циганський співак, актор, керівник театру "Ромен".

Померли 1934 року

29 січняФріц Габер, німецький хімік, лауреат Нобелівської премії за «за каталітичний синтез аміаку» (1919), «батько газової війни». 90 років тому у 66 років (нар. 9 грудня 1868 р.).

16 лютого • Едуард Георгієвич Багрицький, російський поет. 90 років тому у 39 років (нар. 3 листопада 1895 р.).

19 лютого • Калеб Бредхем, американський фармацевт, винахідник «Пепсі-Кола». 90 років тому у 67 років (нар. 27 травня 1867 р.).

21 лютого • Аугусто Сесар Сандіно, національний герой Нікарагуа, очолював боротьбу (з 1926 р.) проти військ США, які окупували країну. 90 років тому у 39 років (нар. 18 травня 1895 р.).

3 березня • Олесь Досвітній (Олександр Федорович Скрипаль-Міщенко), український письменник. 90 років тому у 43 роки (нар. 8 листопада 1891 р.).

1 липняЕрнст Рем, організатор і керівник штурмових загонів СА німецької нацистської партії (1923-34 рр.). 90 років тому у 47 років (нар. 28 листопада 1887 р.).

4 липняМарія Склодовська-Кюрі, французький фізик і хімік польського походження, перша жінка-лауреат Нобелівської премії (з фізики, 1903), перша людина, що двічі стала лауреатом Нобелівської премії (з хімії, 1911); дружина П'єра Кюрі. 90 років тому у 67 років (нар. 7 листопада 1867 р.).

22 липняДжон Діллінджер, американський грабіжник, невловимий бандит середини 1930-х років, "ворог суспільства №1". 90 років тому у 31 рік (нар. 22 червня 1903 р.).

25 липняНестор Іванович Махно, український революціонер-анархіст, один з керівників селянського руху в 1918-21 роках на півдні України в роки Громадянської війни. 90 років тому у 46 років (нар. 7 листопада 1888 р.).

2 серпняПауль фон Гінденбург, німецький військовий, фельдмаршал, командуючий німецькими військами (1914-16 рр.) на Східному фронті в роки Першої світової війни, начальник польового Генштабу (1916-18 рр.), президент Німеччини (1925-33 рр.). 90 років тому у 87 років (нар. 2 жовтня 1847 р.).

4 жовтняМарія Костянтинівна Заньковецька (Адасовська), українська актриса; народна артистка України (1922). 90 років тому у 80 років (нар. 4 серпня 1854 р.).

24 листопадаМихайло Сергійович Грушевський, український політик, голова Центральної ради (1917-19 рр.), історик (Історія України-Руси, Нарис історії українського народу, Історія української літератури). 90 років тому у 68 років (нар. 29 вересня 1866 р.).


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН

Головні події 1934 року

Мітинг британських фашистів у Бірмінгемі

21 січня

З'їзд «розстріляних переможців»

26 січня

«Знімок хірурга»

19 квітня

Акробати на Емпайр Стейт Білдінг

травень

Вбивство Бонні та Клайда

23 травня

«Ніч довгих ножів»

30 червня

Убивство Джона Діллінджера

22 липня

Помер Нестор Махно

25 липня

Свято врожаю

30 вересня

Марсельське царевбивство

9 жовтня

Великий похід Мао Цзедуна

16 жовтня

Убивство Сергія Кірова

1 грудня

«Велика чистка»

5 грудня

Справа «Об'єднання українських націоналістів»

15 грудня

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН