Хроніка подій 1919 року

Головні події 1919 року

Закон Директорії УНР про автокефалію, 1 січня
Захоплення Харкова більшовиками, 3 січня
Друга російсько-українська війна, 16 січня
Ірландська війна за незалежність, 21 січня
Акт Злуки, 22 січня
Другий уряд Директорії УНР, 13 лютого
Проскурівський погром, 15 лютого
Померла Віра Холодна, 16 лютого
Перша конституція радянської України, 10 березня
Перша національна автономія Росії, 20 березня
Угорська Радянська Республіка, 21 березня
Евакуація французьких військ з Одеси, 5 квітня
Повстання отамана Григор'єва, 9 травня
Війна за незалежність Туреччини, 19 травня
Військове об'єднання радянських Росії і України, 19 травня
Перший трансатлантичний безпосадковий переліт, 15 червня
Версальський договір, 28 червня
Страта полковника Петра Болбочана, 28 червня
Перехід УГА і уряду ЗУНР за Збруч, 16 липня
Веймарська республіка, 11 серпня
Незалежність Афганістану, 19 серпня
Звільнення Києва українськими військами, 30 серпня
Перегонівський прорив Нестора Махна, 26 вересня
Білогвардійський погром у Києві, 17 жовтня
Махновська радянська республіка, 28 жовтня
Сепаратний договір між УГА і армією Денікіна, 17 листопада
«Трикутник смерті» УНР, 26 листопада
Початок більшовицької українізації, 29 листопада
Зимовий похід Дієвої армії УНР, 6 грудня

Політичні лідери 1919 року

• Веймарська республіка: Фрідріх Еберт (1918-19), Філіп Шейдеман (1919), Густав Бауер (1919-20)
• Великобританія: Девід Ллойд Джордж (1916-22), Георг V (1910-36)
• ЗУНР: Євген Петрушевич (1918-19)
• Китайська республіка: Сюй Шічан (1918-22)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл III (1900-46)
• Османська імперія: Мехмед VI (1918-22)
• Польща: Юзеф Пілсудський (1918-22)
• Російська республіка: Володимир Ленін (1917-22)
• США: Томас Вудро Вільсон (1913-21)
• УНР: Володимир Винниченко (1918-19), Сергій Остапенко (1919), Борис Мартос (1919), Симон Петлюра (1919-20), Ісаак Мазепа (1919-20)
• УРСР: Юрій П'ятаков (1919), Християн Раковський (1919), Григорій Петровський (1919-20)
• Французька республіка: Раймон Пуанкаре (1913-20), Жорж Клемансо (1917-20)

Всі події 1919 року

1 січня • Директорія УНР на чолі з Симоном Петлюрою урядовим законом проголосила автокефалію православної церкви в Українській Народній Республіці. Підготовлений поспіхом і без участі церкви, він не передбачав відокремлення церкви від держави і на практиці його втілення закону не відбулося через спротив єпископату.

3 січня • Війська російської Червоної армії захопили Харків і встановили владу Тимчасового радянського уряду України на чолі з Георгієм П'ятаковим.

5 січня • У Мюнхені шляхом об'єднання Комітету незалежних робітників Антона Дрекслера і Політчного робітничого союзу Карла Харрера створено Німецьку робітничу партію, яка згодом стала відомою світу як Націонал-соціалістична німецька робітнича партія (НСДАП).

6 січня • Декретом Тимчасового Робітниче-Селянського уряду, підписаного Георгієм П'ятаковим, радянська Україна змінила назву з Української Народної на Українську Соціалістичну Ряднську Республіку, яка зберігалася до 1936 року.

6 січня • Війська Червоної армії вибили польський гарнізон з Вільно (нині — Вільнюс, Литва), що стало початком Радянсько-польської війни, яка тривала до 1921 року за участю Росії, Білорусі, Латвії, Литви, УНР, ЗУНР і УСРР.

11 січня • У Берліні придушено комуністичне повстання, що почалось 5 січня з демонстрації прихильників створеної 1 січня Комуністичної партії Німеччини. На Установчому з'їзді партії, що проголосила своєю кінцевою метою здійснення світової соціалістичної революції, її лідери Карл Лібкнехт і Роза Люксембург закликали до повалення уряду, і 5 січня в Берліні почалась загальна забастовка, яка переросла у збройне повстання. Це змусило соціал-демократичний уряд ввести надзвичайний стан і застосувати проти повсталих силу. 15 січня групою офіцерів Лібкнехт і Люксембург були схоплені і розстріляні.

15 січня • Піаніст Ігнацій Ян Педеревський став першим прем'єром тільки-но звільненої Польщі.

15 січня • Після провалу збройного комуністичного повстання в Берліні, урядовими військами схоплено і без суду страчено ініціаторів повстання, засновників німецької Компартії 48-річних Карла Лібкнехта і Розу Люксембург.

16 січня • Після того, як війська Тимчасового робітничо-селянського уряду України, створеного в Курську, без оголошення війни почали наступ на Україну, а ноти протесту Директорії від 31 грудня, 3, 4 і 9 січня лишалися без відповіді, Директорія УНР оголосила війну більшовицькій Росії.

16 січня • Після ратифікації двома третинами штатів набула чинності 18-а поправка до Конституції США, котра "забороняла виробництво, продаж і транспортування алкогольних напоїв" у межах Сполучених Штатів Америки. Вона була введена в дію рівно через рік, 17 січня 1920 року. Через дев'ять місяців Конгрес проголосував за посилення контролю за дотриманням "сухого закону" і створення спеціальних урядових підрозділів для боротьби з незаконними операціями зі спиртним. Однак всі ці зусилля виявились марними — контрабанда і збут алкогольних напоїв лише спровокував ріст організованої злочинності, і в 1933 році у США було ратифіковано 21-у поправку до Конституції, котра відмінила "сухий закон".

17 січня • Польський піаніст і композитор Ігнацій Ян Падеревський став прем'єр-міністром Польщі.

18 січня • У Парижі почалася мирна конференція, скликана країнами-переможницями у Першій світовій війні. В ній взяли участь 27 держав та 5 домініонів. Але ключові питання вирішувала т. зв. велика трійка — прем'єр-міністр Франції Жорж Клемансо, його колега з Великобританії Девід Ллойд Джордж та президент США Вудро Вільсон. Підсумком її річної роботи стали 5 мирних договорів з Німеччиною та її союзниками, котрі створили нову систему післявоєнних міжнародних відносин, яка, проте, виявилась хиткою та не витримала випробування часом.

18 січня • У Лондоні засновано автомобілебудівну компанію "Бентлі Моторз", котра спеціалізувалась на виробництві спортивних і вишуканих автомобілів. У 1931 році "Бентлі" була придбана компанією "Роллс-Ройс".

21 січня • 73 депутати від Ірландії відмовились визнати повноваження парламенту Сполученого Королівства і, створивши власний парламент та уряд, підтвердили проголошення незалежності Ірландії, зроблене під час Великоднього повстання 1916 року. Того ж дня вони прийняли «Послання до вільних народів світу», яким звернулись до світової громадськості з проханням визнати незалежність Ірландії та повідомили, що країна перебуває у стані війни з Великобританією.

22 січня • На Софійському майдані в Києві Директорія УНР проголосила Акт злуки про об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Україну. ЗУНР було перетворено в Західна Область Української Народної Республіки (ЗОУНР).

лютий
5 лютого • Голлівудські суперзірки Чарлі Чаплін, Мері Пікфорд, Дуглас Фербенкс і режисер Д.У.Гріффіт заснували нову кінокомпанію — United Artists Corporation, — яка була покликана дати повну творчу свободу авторам та виконавцям фільмів і звільнити їх від тиску капіталовкладників. Компанія, що зайнялась виготовленням і прокатом фільмів, швидко завоювала престиж завдяки стрічкам за участю як акторів-засновників, так і зірок "німого кіно" Рудольфа Валентіно, Бастера Кітона і Глорії Свенсон. У повоєнний час UA зняла такі відомі стрічки, як "Африканська королева" (1951), "Свідок обвинувачення" (1957) і серіал про Джеймса Бонда, а в 1970-х — "Пролітаючи над гніздом зозулі" (1975), "Рокі" (1976) і "Енні-Холл" (1977). Однак із-за фінансових труднощів у 1981 році компанія була куплена кіногігантом Metro-Goldwyn-Meyer і з 1983 року вони стали іменуватись MGM/UA Entertainment. У 1992 році французький банк Credit Lyonnais придбав цю компанію і змінив її назву на MGM, викинувши з неї навіть згадування про United Artists.

11 лютого • Після відставки Володимра Винниченка головою Директорії став Симон Петлюра.

13 лютого • Після майже двотижневої паузи з часу відставки соціал-демократа Володимира Чехівського, уряд УНР сформував позапартійний Сергій Остапенко. Новий уряд, у якому не було соціалістів і основним у формуванні якого став зовнішньополітичний фактор, протримався майже два місяці, однак зазнав поразок у війні з більшовиками, а взятий ним курс на союз з Антантою — фіаско.

15 лютого • Українська Національна Рада ухвалила закон про вживання української мови у державних установах.

15 лютого • У Проскурові на Поділлі вояки армії Української Народної Республіки, очолювані отаманом Іваном Семесенком, влаштували різанину місцевих євреїв, у якій за два дні загинуло близько 1500 чоловік. Погром, що торкнувся й сусіднього Фельштина, став одним із найкривавіших актів насильства часів Української революції й неодноразово згадувався на судовому процесі над вбивцею тогочасного керівника УНР Симона Петлюри.

16 лютого • В Одесі від «іспанського грипу» померла 25-річна актриса Віра Холодна, зірка німого кіно, яка за п'ять років своєї короткої кар'єри стала «королевою екрану» Російської імперії і естетичним уособленням жіночої краси свого часу.

26 лютого • За рішенням Конгресу США Великий Каньйон, унікальний гірський масив вздовж ріки Колорадо довжиною 320 кілометрів з практично вертикальними береговиви скелями висотою до 1800 метрів, отримав статус Національного парку.

27 лютого • У Вільнюсі проголошено Литовсько-Білоруську Радянську Соціалістичну республіку, яка проіснувала до липня цього ж року.

березень
1 березня • Після смерті імператора Лі Хі група корейських політичних діячів проголосила декларацію незалежності і закликала до проведення демонстрацій і збору петицій на її підтримку. Всю країну охопили масові заворушення і антияпонські виступи.

2 березня • У Москві розпочав роботу установчий конгрес III (Комуністичного) Інтернаціоналу (Комінтерн), який на думку засновників повинен був прийти на зміну II Інтернаціоналу, розпущеному на початку Першої світової війни. У конгресі взяло участь лише 19 делегацій. Головою Комінтерну став російський більшовик Григорій Зінов'єв.

10 березня • У Харкові завершився розпочатий 6 березня ІІІ Всеукраїнський з'їзд рад, який узаконив радянську владу в Україні, схвалив курс на комуністичне будівництво та затвердив у цілому Конституцію УСРР.

18 березня • В Іспанії створено футбольний клуб «Валенсія».

19 березня • В Петрограді почалась епідемія тифу, що забирала по 200 життів щоденно.

20 березня • У Москві укладено угоду про створення першої національної автономії радянської Росії — Автономної Башкирської Радянської Республіки. Вона з'явилася шляхом входження до складу Росії нової держави революційних часів — Башкурдістану, створеної не більшовиками, а башкирськими націоналістами. Згодом Башкирська автономія стала прикладом для нових національних автономних республік Росії, а при уточненні моделі управління нею у квітні 1920 року ЦК РКП(б) вирішив норми її відносин з РСФРР встановити «на основі практики, що склалася на Україні».

21 березня • Президент Угорщини Міхай Карої доручив формування нового уряду соціал-демократам, які прийняли пропозицію та, об'єднавшись з комуністами в Угорську соціалістичну партію, проголосили створення Угорської Радянської Республіки. Не отримавши підтримки від Радянської Росії, вона проіснувала 133 дні, найдовше серед усіх таких утворень, що виникли за межами території колишньої Російської імперії.

22 березня • Відкрито першу міжнародну авіалінію Париж-Брюссель.

23 березня • У Мілані Беніто Муссоліні заснував «Італійський союз боротьби». Основними напрямками діяльності партії були заявлені боротьба з комуністами і забастовками. В 1921 році організація була перетворена на Національну фашистську партію.

квітень
1 квітня • Декретами Ради Народних Комісарів УРСР заповідник Асканія-Нова оголошена народним заповідним парком. З 8 лютого 1921 року він став Державним степовим заповідником УРСР.

4 квітня • В Італії почала діяти пасажирська авіалінія Рим — Неаполь, перевезення по котрій здійснювалось дирижаблями.

5 квітня • Після п'ятимісячного перебування на півдні України французькі окупаційні війська залишили Одесу, в котру увійшли радянські війська отамана Ничипора Григор'єва. Заплутавшись у місцевих політичних хитросплетіннях та не знайшовши порозуміння з іншими антибільшовицькими силами, союзники так і не допомогли побороти більшовизм у Росії й ганебно евакуювалися на батьківщину.

10 квітня • У штаті Морелос в ході операції урядових військ смертельно поранено Емільяно Запату, одного з вождів мексиканської революції, керівника селянських повстанських загонів на півдні Мексики. У 1910 проці Запата організував і очолив селянську армію, що домагалася проведення в країні аграрних реформ. Діючи під гаслом "Земля і свобода" армія Запати протистояла урядовим військам протягом дев'яти років і, не маючи змоги тривалий час утримувати контрольовані нею території, займалась перерозподілом земель на користь дрібних землевласників і фермерів.

12 квітня • У Москві в депо Москва-Сортировочна робітники у вихідний день безоплатно відремонтували три паровоза. Цей захід був активно підтриманий комуністичною пропагандою і з часом з'явився неологізм — "суботник" — безоплатна добровільна праця заради високої ідеї, яка, однак, була повністю дискредитована і доведена до абсурду радянським керівництвом.

13 квітня • Британські війська під командуванням бригадного генерала Реджинальда О'Дайєра жорстоко придушили мирну 10-тисячну демонстрацію в Амрітсарі, священному для сікхів місті в Пенджабі, — 379 неозброєних людей було вбито, близько 1200 — поранено. Заворушення у Пенджабі були викликані рішенням британських властей ввести в дію т. зв. закон Роулетта, котрий продовжував надзвичайне положення, введене в 1915 році, і обмежував права місцевого населення. Кривава бійня в Амрітсарі викликала хвилю націоналістичних виступів по всій Індії, і один з лідерів антиколоніального руху Мохандас Ганді, котрий в роки Першої світової війни активно підтримував Британію в надії на отримання для Індії часткової автономії, закликав до першої кампанії ненасильницького опрору властям і виступив за надання Індії повної незалежності від Великої Британії.

15 квітня • Постановою ВЦИК "Про табори примусових робіт" в радянській Росії розпочато створення системи виправно-трудових таборів ГУЛАГу.

17 квітня • У Франції видано закон про введення 8-годинного робочого дня.

24 квітня • У Литві повалено радянську владу.

28 квітня • На Паризькій мирній конференції прийнято рішення про створення Ліги Націй — організації, покликаної сприяти міжнародному співробітництву і запобігати збройним конфліктам, і затверджено Статут Ліги. Членами Ліги Націй стали держави-союзниці, що отримали перемогу у Першій Світовій війні, а також запрошені ними інші держави. Основними органами Ліги Націй були Асамблея, Рада і Секретаріат з місцеперебуванням у Женеві. Постійними членами Ради ставали основні країни-переможниці — Велика Британія, Франція, США, Італія та Японія, — однак США не ратифікували Версальський мир і до 1934 року не входили до Ліги Націй. При Лізі Націй на правах автономних організацій діяли Постійна палата міжнародного правосуддя та Міжнародне бюро праці. За два наступних десятиліття Ліга Націй не зуміла стала авторитетною міжнародною організацією, їй не вдалось зупинити розв'язання Другої світової війни і навіть її початок не розглядався на засіданні вже фактично бездіяльної організації. У 1946 році Ліга Націй була офіційно розпущена.

травень
1 травня • Проголошена 13 квітня 1919 року Баварська Радянська Республіка припинила своє існування — німецькі урядові війська увйшли в Мюнхен і заарештували керівництво республіки. Згодом до різних термінів ув'язнення були засуджені понад 2000 учасників пролетарського повстання в Баварії.

4 травня • У Ризі засновано Латвійську Академію художеств.

9 травня • На півдні України почалося велике антибільшовицьке повстання українського селянства, яке очолив начдив Червоної армії Ничипір Григор'єв. Залишаючись прихильниками радянської влади, повстанці виступили проти багатьох норм запроваджуваного комуністичного будівництва і попри великий успіх на початкову етапі, до червня були витіснені Червоною армією з переважної більшості захоплених ними населених пунктів.

19 травня • Під жорстким тиском Кремля і, зокрема, за особистої присутності членів політбюро ЦК РКП(б) Льва Троцького та Льва Камєнєва, ВУЦВК затвердив резолюцію про потребу об'єднання військових сил усіх радянських республік та зосередження необхідних для цього матеріальних сил навколо спільного центру. Попри застереження української сторони, у Москві це сприйняли як згоду України увійти до складу єдиної Радянської Росії.

19 травня • В Туреччині почалась війна за незалежність, яка увійшла в історію як Кемалістська революція і завершилась проголошенням Турецької республіки в 1923 році, першої у світі мусульманської світської держави.

25 травня • Рада робітничо-селянської оборони УСРР прийняла таємну постанову про ліквідацію загонів Нестора Махна, які були діючими формуваннями Червоної армії, а сам Махно мав звання комбрига. У червні, після поразки більшовицьких військ від денікінців, Махно був офіційно оголошений «поза законом».

червень
4 червня • Американський Конгрес прийняв 19-у поправку до конституції, котра гарантувала жінкам право брати участь у голосуванні під час виборів. Після ратифікації поправки всіма штатами, у серпні 1920 року вона набула чинності по всій території США.

5 червня • В ході українсько-польської війни (1918-19 рр.) розпочалася Чортківська операція Української Галицької Армії (УГА), в ході котрої від поляків було звільнено Чортків, Тернопіль, Бучач та Перемишляни.

7 червня • В ході Українсько-польської війни Українська Галицька Армія в районі Чорткова розпочала наступальну військову операцію — за кілька днів вдалось вийти із оточення, звільнити Теребовлю, Тернопіль і розгорнути наступ на Львів.

9 червня • Зазнавши невдачі у війні з Польщею, Державний Секретаріат, що зібрався у Бучачі, склав свої повноваження уряду ЗУНР і УНРада призначила Євгена Петрушевича диктатором Західно-Української Народної Республіки.

14 червня • Британські авіатори капітан Джон Вільям Алкок і лейтенант Артур Браун на літаку компанії «Вікерс Вімі» піднялися в повітря з аеродрому міста Сент Джонс у Ньюфаундленді і приземлились наступного дня в ірландському містечку Кліфден, ставши першими, хто здійснив безпосадковий переліт через Атлантику.

15 червня • Британці капітан Джон Вільям Алкок і лейтенант Артур Браун, подолавши за 16 годин 27 хвилин на літаку компанії «Вікерс Вімі» відстань 3190 км, приземлились в ірландському містечку Кліфден, сталии першими у світі авіаторами, хто здійснили безпосадковий переліт через Атлантику. За цей політ вони були удостоєні лицарського звання і премії в сумі 10 тисяч фунтів від лондонської газети «Дейлі Мейл».

23 червня • На півночі Латвії біля міста Цесіс об'єднані війська Естонії та Латвії здобули перемогу над німецькими військами, що знаменувало повне звільнення Естонії і наступне звільнення Латвії.

25 червня • У Німеччині здійснив політ перший у світі цільнометалічний моноплан "Юнкерс F13".

25 червня • Війська російської Добровольчої армії генерала Денікіна захопили Харків, вибивши з міста війська Червоної армії.

28 червня • У Дзеркальному залі Версалю підписано Версальський договір, який поклав кінець Першій світовій війні на вкрай невигідних для Німеччини умовах — вона втратила 13% своєї території, всі заморські колонії, її армія зазнавала значного скорочення, все озброєння конфісковувалось і на країну накладались значні грошові репарації на користь країн-переможців.

28 червня • За політично вмотивованим вироком військового суду розстріляний полковник Армії УНР Петро Болбочан, командир операції із звільнення Криму від більшовиків, який попри політичні розбіжності з керівниками Директорії підтримав їх антигетьманський виступ, але так і не отримав можливості реалізувати себе в повній мірі як полководець.

липень
6 липня • Британський дирижабль R-34 приземлився в Нью-Йорку і став першим повітряним судном, що успішно перетнуло Атлантичний океан.

7 липня • Після відведення загонів угорської Червоної гвардії війська Чехословаччини зайняли Кошице і Пряшів, що поклало край існуванню Словацької Радянської Республіки, проголошеної 16 червня як складова частина Угорської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки.

9 липня • 208 голосами проти 115 німецький парламент ратифікував Версальський договір.

16 липня • Державні установи, армія та цивільні біженці Західної області Української Народної Республіки здійснили перехід через ріку Збруч, колишній кордон Австро-Угорської та Російської імперій, та опинилися на Поділлі поруч з Директорією, урядом та армією Української Народної Республіки. Об'єднання стало порятунком для українського національного руху, проте, попри воєнні успіхи літа 1919 року, так і не призвело до утвердження незалежності України.

17 липня • Закінчилась Польсько-українська війна, збройний конфлікт між Польщею і Західно-Української народної республікою на території Галичини.

17 липня • Регент Фінляндії Карл Маннергейм підписав рішення сейму про проголошення Фінляндії республікою.

25 липня • У Фінляндії відбулись перші вибори президента — ним став Каарло Юхо Стольберг, який переміг генерала Густава Маннергейма.

29 липня • Денікінські війська зайняли Полтаву.

31 липня • Установчі збори, що проходили у Веймарі, прийняли нову конституцію Німеччини — вона стала республікою, в котрій президент призначав рейхсканцлера і міністрів, був головнокомандуючим, мав право розпуску парламенту, призначення нових виборів і введення надзвичайного стану. Першим президентом Веймарської республіки став соціал-демократ Фрідріх Еберт. Веймарська республіка припинила своє існування в 1933 році з установленням фашистської диктатури.

серпень
1 серпня • Увійшовши в Угорщину, румунські війська розгромили проголошену в березні Угорську Радянську Республіку; її лідер комуніст Бела Кун був змушений рятуватись втечею до Італії.

6 серпня • У Будапешт увійшли румунські війська, що поклало край Угорській Радянській Республіці.

8 серпня • Закінчилась Третя англо-афганська війна — війська еміра Аманулла-хана зуміли захистити проголошену незалежність країни у тримісячній війній проти Британської індійської армії.

11 серпня • Президент Німеччини Фрідріх Еберт підписав нову конституцію країни, прийняту у Веймарі 31 липня Національними установчими зборами, що стало початком нового етапу існування Німецької держави. Веймарська республіка, яка офіційно називалась Німецька держава, проіснувала до 1933 року, коли до влади в Німеччині прийшли нацисти.

18 серпня • Добровольча армія Денікіна зайняла Миколаїв.

19 серпня • У Кабулі емір Афганістану Аманулла-хан проголосив відновлення незалежності від Великої Британії.

25 серпня • Між Лондоном і Парижем відкрито першу регулярну комерційну міжнародну авіалінію.

30 серпня • Київська група військ, складена з І і ІІІ галицький корпуси та Запорізька група військ армії УНР на чолі з генералом Української Галицької армії Антіном Кравсом зайняла Київ, що стало найбільшим успіхом українського соборного фронту. Однак наступного дня столиця України без бою перейшла під контроль білогвардійських військ Антона Денікіна, союзницькі відносини з якими сподівалося налагодити українське командування.

вересень
1 вересня • На установчому з'їзді, що проходив у Чикаго з 1 по 5 вересня утворено Комуністичну партію Америки. Цього ж місяця була заснована і Комуністична робітнича партія. Обидві вони перебували в підпіллі і в травні 1921 року утворили Об'єднану комуністичну партію. Тоді ж в партію влилась Ліга професійної пропаганди і пролетарська група Індустріальні робітники світу. В грудні 1921 року Об'єднана компартія влилась в легальну Робітничу партію, котра з 1929 року стала називатись Комуністичною партією США.

10 вересня • За підсумками Першої світової війни країни Антанти і Австрія підписали Сен-Жерменський договір, за яким остання визнала відділення Угорщини, Чехословаччнини, частини польської території, а також погодилась на територіальні поступки Італії, Румунії і Королівству Сербів, Хорватів і Словенців.

12 вересня • Адольф Гітлер вступив до Німецької робітничої партії, майбутньої НСДАП.

26 вересня • Війська отамана Нестора Махна в бою під Перегонівкою прорвали лінію фронту Білої армії, після чого здійснили блискавичний рейд тилами противника і захопили південноукраїнські території від Бердянська до Таганрога.

жовтень
5 жовтня • Двадцятиоднорічний італійський автогонщик Енцо Феррарі дебютував на професійних автоперегонах — на машині Costruzioni Meccaniche Nazionali (CMN) він одинадцятим фінішував у високогірному раллі Parmo-Poggia di Berceto. Наступного року Феррарі перейшов до команди Alfa Romeo, на заводі котрої в 1929 році створив клуб ентузіастів автоперегонів Scuderia Ferrari, який в 1933 році трансформувався в спеціалізований інженерний підрозділ Alfa Romeo, а в 1940 — в самостійне підприємство по розробці гоночних авто. Лише через сім років Феррарі зумів завершити виготовлення першого власного автомобіля, Ferrari 125S, котрий цього ж року виграв престижні змагання Coppa Enrico Faini, перші із наступних 5 тисяч змагань і конкурсів, де переможцем ставали машини Енцо Феррарі.

7 жовтня • В Амстердамі засновано голландську авіакомпанію KLM (Королівські нідерладські авіалінії) — сьогодні найстаріша із нині діючих.

17 жовтня • У Києві, щойно вдруге зайнятому Збройними силами Півдня Росії, розпочався кількаденний погром євреїв, звинувачених у пособництві більшовикам. Здирництво та реквізиції «на потреби Добровольчої армії» переросли в організовані пограбування сотень квартир і будинків, в яких мешкали євреї. Жертвами погрому стало близько 300 осіб.

27 жовтня • Війська Нестора Махно вибили з Катеринослава (нині — Дніпро) більшовиків і зайняли місто.

28 жовтня • Всупереч вето президента Вільсона, конгрес США прийняв закон про заборону виробництва, перевезення і продажу алкогольних напоїв («сухий закон»; до алкогольних були віднесені всі напої, міцністю понад 0.5%), ініціатором котрого були впливові релігійні громади, які вважали алкоголь джерелом соціального зла. «Сухий закон» було введено в дію Вісімнадцятою поправкою до Конституції США, що була ратифікована 16 січня 1919 року, і набула чинності 17 січня 1920 року.

28 жовтня • В Олександрівську (нині — Запоріжжя) розпочав роботу з'їзд представників від селян, робітників і повстанців визволених Революційно-повстанською армією України (махновців) кількох повітів Катеринославської і Таврійської губерній. Серед іншого він розглянув принципи облаштування нового життя і вперше за роки бурхливої революційної діяльності презентував анархо-махновську політичну програму на основі ідеї "вільних рад". Махновська радянська республіка припинила своє існування влітку 1921 року, коли коли переслідуваний більшовиками Нестор Махно був змушений перейти румунський кордон.

листопад
17 листопада • В Одесі делегація Української Галицької Армії уклала договір з представниками Добровольчої армії Півдня Росії про припинення бойових дій та перехід УГА під командування Антона Денікіна. Він поклав край воєнній історії УГА та засвідчив остаточний розрив між УНР та ЗУНР.

26 листопада • В умовах ворожого оточення, відомого як «Трикутник смерті», в Старокостянтинові відбулася інформаційна нарада за участі головного отамана Симона Петлюри, прем'єр-міністра Ісака Мазепи та членів уряду і військових. Вона засвідчила прагнення політичного керівництва продовжувати боротьбу за незалежність, однак продемонструвала радикалізацію настроїв окремих загонів.

28 листопада • Ненсі Астор, американка за походженням, здобула переконливу перемогу на виборах і була обрана до Палати громад британського парламенту на місце, що звільнилось після переходу її чоловіка, впливого політика Уолдорфа Астора до Палати лордів. Згодом вона стала першою жінкою, котра взяла участь в роботі парламенту Великої Британії (Ненсі Астор, однак, не була першою, обраною до Палати громад, — в 1918 році ірландська націоналістка Констанс Маркевич стала членом парламенту від Дубліну, але відмовилась їхати до Лондона на знак протесту проти британської присутності в Ірландії).

29 листопада • Пленум ЦК РКП(б) ухвалив резолюцію «Про Радянську владу на Україні», якою було внесено вагомі корективи у національну і земельну політику. Утверджений резолюцією перехід до українізації та формальне визнання права України на незалежність заклали основи тій політиці більшовиків, яка в епоху творення національних держав змогла надовго подовжити існування централізованої імперії.

грудень
6 грудня • Почався Зимовий похід Дієвої армії Української Народної Республіки в тилу Збройних сил півдня Росії. Упродовж піврічного рейду центральною Україною тилами спочатку білої, а згодом червоної армії українські бійці зберегли кістяк армії та продовжили боротьбу за державність.

8 грудня • Коаліція союзників (члени Антанти) визнала східним кордоном Польщі «лінію Керзона», юридично затвердивши окупацію Польщею етнічних українських земель — Холмщини, Лемківщини, Посяння і Підляшшя.

17 грудня • У Ризі за підтримки російських комуністів та В.І. Леніна була проголошена Латвійська Соціалістична Радянська Республіка. Головою уряду був призначений колишній нарком юстиції РСФСР Петро Стучка. у серпні 1919 року більшовицький уряд Стучки був повалений, а сам він втік до Москви.

Народились 1919 року

1 січня — †27 січня 2010Джером Дейвід Селінджер, американський письменник ("Над прірвою в житі").

13 січня — †6 травня 2013Джуліо Андреотті, італійський політик, прем'єр-міністр Італії (1972-73, 1976-79, 1989-92 рр.).

лютий
18 лютого — †10 листопада 2006 • (Волтер) Джек Паланс (Володимир Палагнюк), американський актор українського походження, лауреат премії «Оскар» ("Міські ошуканці" [1991]; "Кіборг 2", "Ігри патріотів", "Легенди Заходу", "Танго і Кеш", "Бетмен", "Молоді пістолети", "Легіон проклятих", "Аустерліц").

квітень
7 квітня — †29 травня 2006 • Омелян Йосипович Пріцак, український історик, мовознавець, філолог-орієнталіст; засновник і довголітній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету.

8 квітня — †20 листопада 2007 • Ян Дуглас Сміт, зімбабвійський політик, прем'єр-міністр британської колонії Південна Родезія (1964-65 рр.), прем'єр Родезії (1965-79 рр.).

16 квітня — †26 липня 2009 • Мерс(ьє Філіп) Каннінгем, американський хореограф, реформатор сучасного танцю.

травень
7 травня — †26 липня 1956 • (Марія) Ева Перон, аргентинський політик, перша леді Аргентини (дружина 29-го і 41-го президента Хуана Перона).

червень
2 червня — †1 грудня 1986Тарапунька (Юрій Трохимович Тимошенко), український естрадний артист, конферансьє (дует "Тарапунька і Штепсель").

14 червня — †18 грудня 1993 • Сем Уенамейкер, аериканський актор ("Супермен 4", "Шпигун, що прийшов з холоду", "Тарас Бульба"), режисер ("Палач", "Сіндбад і Око Тигра").

18 червня — †5 липня 1995 • Юрі Ярвет, естонський актор (Король Лір, Соляріс).

19 червня — †8 червня 2007 • Богомил Райнов, болгарський письменник (Нема нічого кращого за негоду).

липень
14 липня — †23 жовтня 1986 • Ліно Вентура (Анжоліно Вентура), французький актор (Сто днів у Парижі, Прощай, поліцейський, Ляпас, Зануда).

15 липня — †8 лютого 1999 • Айріс Мердок, англійська письмениця (Чорний принц, Дитя слова).

20 липня — †11 січня 2008Едмунд Персиваль Хілларі, новозеландський альпініст; першим піднявся на найвищу точку планети гору Еверест (1953, разом з Норгеєм Тенцингом).

серпень
8 серпня — †11 листопада 2010 • Діно де Лаурентіс, італійський кінопродюсер (Біблія, Барбарелла).

жовтень
19 жовтня — †15 грудня 1977 • Олександр Галич (Олександр Аркадійович Гінзбург), російський драматург, кіносценарист (Вірні друзі, Вас викликає Таймир), поет, бард.

26 жовтня — †27 липня 1980Мохаммед Реза Пехлеві, останній шах Ірану (1941-79 рр.).

листопад
4 листопада — †13 лютого 1996 • Мартін (Генрі) Балзем, американський актор, лауреат «Оскара» (Тисячі клоунів [1965]; Вся королівська рать, Сніданок з Тіффані, Бажання смерті 3, Загін "Дельта", Прощавайте, люди, Убивство в "Східному експресі", Психо, Дванадцять розсерджених чоловіків).

10 листопада — †23 грудня 2013 • Михайло Тимофійович Калашников, російський конструктор стрілкової зброї (АК, АКМ).

11 листопада — †21 травня 2004 • Штепсель (Юхим Березін), український естрадний артист, Народний артист УРСР (1961).

Померли 1919 року

6 січняТеодор Рузвельт, 26-й президент США (1901-09 рр.), наймолодший в історії країни; лауреат Нобелівської премії миру (1906) за посередництво у підписанні Портсмутського мирного договору між Японією і Росією. 105 років тому у 61 рік (нар. 27 жовтня 1858 р.).

15 січняРоза Люксембург, німецький ліворадикальний політичний діяч, одна з засновниць компартії Німеччини. 105 років тому у 48 років (нар. 5 березня 1871 р.).

15 січня • Карл Лібкнехт, німецький політичний діяч, один із засновників Компартії Німеччини. 105 років тому у 48 років (нар. 13 серпня 1871 р.).

5 лютого • Василь Васильович Розанов, російський релігійний філософ. 105 років тому у 63 роки (нар. 2 травня 1856 р.).

16 лютогоВіра Василівна Холодна (Левченко), російська кіноактриса; зірка німого кіно (Пісня торжествуючого кохання, Останнє танго, Мовчи, смутку). 105 років тому у 26 років (нар. 5 серпня 1893 р.).

4 квітня • Вільям Крукс, англійський хімік та фізик; відкривач явища сцинциляції, хімічного елементу талію, винахідних радіометра. 105 років тому у 87 років (нар. 17 червня 1832 р.).

10 квітняЕміліано Сапата, керівник Мексиканської революції (1910-17 рр.), котрий очолював боротьбу проти трьох президентів, тричі захоплював Мехіко, але ніразу не здобував остаточної перемого; убитий під час сутички з урядовими військами. 105 років тому у 40 років (нар. 8 серпня 1879 р.).

6 травня • Френк Баум, американський письменник ("Чарівник з країни Оз"). 105 років тому у 63 роки (нар. 15 травня 1856 р.).

14 червняОлександр Олександрович Мурашко, український живописець і педагог (Українська Академія образотворчого мистецтва); племінник Миколи Мурашка. 105 років тому у 44 роки (нар. 26 серпня 1875 р.).

27 червняМикола Степанович Рябовіл, український політичний діяч на Кубані; Голова Кубанської Законодавчої Ради Кубанської Народної Республіки. 105 років тому у 36 років (нар. 12 грудня 1883 р.).

28 червняПетро Федорович Болбочан, український військовий діяч, полковник Армії УНР. 105 років тому у 36 років (нар. 17 жовтня 1883 р.).

30 червня • Джон Вільям Стрет, лорд Релей, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії "за дослідження густин найбільш розповсюджених газів і за відкриття аргону в ході цих досліджень" (1904). 105 років тому у 77 років (нар. 12 листопада 1842 р.).

27 липняМатвій Олександрович Григор'єв (Ничипір Олександрович Серветник), український військовий діяч, полковник Армії Української Держави (1918), Головний Отаман повстанських військ Херсонщини, Запоріжжя і Таврії (1919), керівник антирадянського повстання на Півдні України (1919). 105 років тому у 35 років (нар. 9 лютого 1884 р.).

2 серпняДмитро Дмитрович Вітовський, український політик, військовик і літератор, начальний командант Української Галицької армії, Державний секретар військових справ ЗУНР. 105 років тому у 32 роки (нар. 8 листопада 1887 р.).

11 серпняЕндрю Карнегі, американський промисловець і філантроп, один з найбагатших людей свого часу, найбільший філантроп першої половини 20-го століття: "Нема більш принизливого культу, ніж поклоніння грошам". 105 років тому у 84 роки (нар. 25 листопада 1835 р.).

27 серпняЛуїс Бота, перший прем'єр-міністр Південно-Африканського Союзу (1910-19 рр.). 105 років тому у 57 років (нар. 27 вересня 1862 р.).

30 серпня • Микола Олександрович Щорс, командир більшовицьких загонів під час громадянської війни в Україні. 105 років тому у 24 роки (нар. 6 червня 1895 р.).

5 вересняВасиль Іванович Чапаєв, командир Червоної армії, учасник Першої Світової і Громадянської війни у Росії, кавалер трьох Георгіївських хрестів. 105 років тому у 32 роки (нар. 9 лютого 1887 р.).

3 грудняП'єр-Огюст Ренуар, французький художник-імпресіоніст, графік і скульптор ("Не терасі", "Купальниці", "Оголена"). 105 років тому у 78 років (нар. 25 лютого 1841 р.).

18 грудняДжон Вільям Алкок, британський авіатор; пілот першого у світі трансатлантичного безпосадкового перельоту (1919). 105 років тому у 27 років (нар. 5 листопада 1892 р.).

19 грудняВасиль Никифорович Тютюнник, український військовий діяч, полковник генерального штабу Армії УНР, командувач Дієвої Армії УНР (1919). 105 років тому у 29 років (нар. 17 липня 1890 р.).


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН

Головні події 1919 року

Закон Директорії УНР про автокефалію

1 січня

Захоплення Харкова більшовиками

3 січня

Друга російсько-українська війна

16 січня

Ірландська війна за незалежність

21 січня

Акт Злуки

22 січня

Проскурівський погром

15 лютого
headset

Померла Віра Холодна

16 лютого

Перша конституція радянської України

10 березня

Перша національна автономія Росії

20 березня

Угорська Радянська Республіка

21 березня

Евакуація французьких військ з Одеси

5 квітня

Війна за незалежність Туреччини

19 травня

Військове об'єднання радянських Росії і України

19 травня

Перший трансатлантичний безпосадковий переліт

15 червня

Версальський договір

28 червня
headset

Страта полковника Петра Болбочана

28 червня

Перехід УГА і уряду ЗУНР за Збруч

16 липня

Незалежність Афганістану

19 серпня

Звільнення Києва українськими військами

30 серпня

Перегонівський прорив Нестора Махна

26 вересня

Білогвардійський погром у Києві

17 жовтня

Махновська радянська республіка

28 жовтня

Сепаратний договір між УГА і армією Денікіна

17 листопада

Початок більшовицької українізації

29 листопада

Зимовий похід Дієвої армії УНР

6 грудня

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН