Головні події 1769-1773 років

• Перший поділ Речі Посполитої, 5 серпня 1772
• Повстання Ємельяна Пугачова, 28 вересня 1773

Політичні лідери 1769-1773 років

• Бухарське ханство: Абу'л Газі-хан (1758-85)
• Великобританія: Георг III (1760-1820)
• Королівство Пруссія: Фрідріх II Великий (1740-86)
• Королівство Франція: Людовик XV Улюблений (1715-74)
• Королівство Швеція: Адольф Фредерік (1751-71), Густав III (1771-92)
• Курфюрство Саксонія: Фрідріх Август III (1763-1806)
• Османська імперія: Мустафа III (1757-74)
• Річ Посполита: Станіслав Понятовський (1764-95)
• Російська імперія: Катерина II (1762-96)
• Священна Римська імперія: Марія Терезія (1740-80), Йосиф II (1765-90)

Всі події 1769-1773 років

1769 • Після завоювання Бенгалії британською Ост-Індською імперією, вона конфіскувала всю казну країни, вдвоє підвищили податки, заборонили місцевим купцям займатись зовнішньою торгівлею. Це привело до розорення індійських землевласників, селян, ремісників та купців і, як результат, голоду від якого померло від 7 до 10 мільйонів бенгальців.

2 січня 1769 • У Лондоні відбулось перше засідання Королівської Академії Художеств, створення якої було схвалене королем в 1768 році. Першим президентом Академії став Джошуа Рейнольдс, котрий очолював її до 1792 року.

2 серпня 1769 • По дорозі до Сан-Дієго капітан іспанської армії Гаспар де Портола і священник-францисканець Хуан Креспі зробили зупинку в мальовничому місці, котре вони назвали Нуестра Сенйора ла Рейна де Лос Анджелес де Порциунцила. Засноване пізніше тут поселення отримало назву Ел Пуебла де Нуестра Сенйора ла Рейна де Лос Анжелес, котре з часом скоротилось до Лос-Анжелес.

13 грудня 1769 • Почалося перше концертне турне 13-річного Вольфганга Амадея Моцарта по Італії.

1770

5 березня 1770 • У Бостоні під час зіткнення між британськими військами і демонстрантами, які протестували проти введення Великою Британією нових податків і розквартирування у місті солдатів, надісланих метрополією для примусового запровадження нових економічних санкцій, убито п'ять цивільних. Деякими істориками ці п'ять жертв вважаються першими у ході Американської революційної війни проти Британії, яка фактично розпочалася у 1775 році після боїв біля Лексингтона і Конкорда.

22 квітня 1770 • У Парижі французький військовий інженер Ніколя Куньо провів випробування створеного ним "рухомого візка, який приводиться в дію водяною парою, що утворюється вогнем". Попри їх відносну успішність подальші роботи над, як вважається, першим у світі транспортним самохідним засобом, які велись для потреб армії, були припинені.

29 квітня 1770 • Під час свого першого кругосвітнього плавання англійський капітан Джеймс Кук уперше висадився в Австралії. На березі затоки, у водах якого зупинився «Індевор», експедиції вдалося знайти багато невідомих раніше видів рослин, тому Кук назвав цю затоку Ботанічною. Далі Кук попрямував на північний захід уздовж східного узбережжя Австралії.

16 травня 1770 • 14-літня Марія-Антуанетта, дочка австрійської ерцгерцогині Марії Терезії та імператора Священної Римської імперії Франсиска І, вийшла заміж за 15-літнього дофіна Франції, майбутнього короля Людовика XVI.

11 червня 1770 • Англійський мореплавець Джеймс Кук відкрив біля узбережжя Австралії Великий Бар'єрний риф.

22 серпня 1770 • Джеймс Кук оголосив східну частину Австралії власністю британської корони і назвав її Новий Східний Уельс.

14 листопада 1770 • Шотландський мандрівник Джеймс Брюс першим з європейців відкрив витік ріки Голубий Ніл.

1771

19 лютого 1771 • Ведучи спостереження за кометами, у сузір'ї Діви французький астроном Шарль Мессьє відкрив першу галактику. Сьогодні вона носить його ім'я.

20 липня 1771 • Під час Російсько-турецької війни запорозькі козаки полковника Опанаса Ковпака, що входили до складу російського війська, захопили Кафу (Феодосію).

17 серпня 1771 • Англійський хімік Джозеф Прістлі відкрив явище фотосинтезу, виявивши, що зіпсоване диханням або горінням повітря очищається за присутності зелених рослин. Наступного року він доказав, що рослини поглинають вуглекислий газ і виробляють кисень.

1772

23 квітня 1772 • Капітуляцією Кракова перед австрійськими військами, котрі виступали на боці Росії, закінчилось повстання т. зв. Барської Конфедерації, військово-політичного об'єднання польської шляхти, спрямованого проти короля Станіслава Августа Понятовського та Російської імперії.

28 квітня 1772 • У Копенгагені за любовний зв'язок з королевою Кароліною Матільдою страчений датський державний діяч граф Іоган Фредерік Струенсе. Використовуючи своє положення особистого лікаря психічно хворого короля Крістіана VII, Струенсе зблизився з молодою королевою, став кабінет-міністром Данії, секретарем Таємної ради і, отримавши доступ до всіх державних документів, зосередив у своїх руках величезну владу, — за 16 місяців видав 600 законів і розпоряджень, які викликали невдоволення у чиновництва. Проти Струенсе була організована змова, він був заарештований, засуджений до страти і четвертований.

5 серпня 1772 • На основі секретних конвенцій, підписаних в лютому в Санкт-Петербурзі і Відні, Росія, Пруссія і Австрія розділили між собою територію Речі Посполитої за т. зв. санітарними смугами. Щоб надати законності своїм анексіям, союзники домоглися затвердження Першого поділу польським сеймом і королем Станіславом Понятовським.

1773

17 січня 1773 • Джеймс Кук і його екіпаж корабля Resolution стали першими європейцями, що проплили південніше Південного полярного кола.

27 квітня 1773 • Англійський парламент прийняв «чайний акт», який дозволяв майже збанкрутілій Ост-Індській компанії завезти у північно-американські колонії півмільйона фунтів чаю з мінімальним митом. Це привело до монополізації чайної торгівлі на американському ринку, що викликало протести колоністів і, після прийнятих Великобританією жорстких заходів, до війни за незалежність.

21 липня 1773 • Під тиском католицьких монархів Європи папа Климент XIV видав буллу, що забороняла діяльність ордена ієзуїтів. Орден був відновлений в 1814 році указом папи Пія VII.

11 серпня 1773 • Колишній донський козак Ємельян Пугачов оголосив себе російським імператором Петром III і видав маніфест, що закликав "козаків, калмиків і татар повалити владу дворян-злодіїв"; згодом під знамена Пугачова стало близько 25 тисяч невдоволених і повстання охопило значну частину південної Росії.

28 вересня 1773 • На Уралі і в Поволжі почалося повстання під керівництвом донського козака Ємельяна Пугачова. Цього дня він видав маніфест від імені російського царя Петра III, котрому нібито вдалось уникнути смерті, яким наділяв "козаків, калмиків і татар" землею, провіантом і зброєю.

16 грудня 1773 • "Бостонське чаювання" — переодягнуті індіанцями 60 жителів Бостона на чолі з ремісником Полом Ревіром з радикальної організації "Сини свободи" здійснили напад на три судна Ост-Індської компанії і викинули за борт 342 ящики з чаєм. Так вони виразили протест проти безмитного ввезення чаю, виключне право на здійснення якого було надане англійським парламентом британській компанії і зробило її в Північній Америці фактичним монополістом. У відповідь уряд Великої Британії постановив закрити порт Бостона до повної компенсації збитків (70 тисяч фунтів), в колонії Массачусетс було оголошено військове положення і розквартировано надіслані з Європи війська. Це викликало активний спротив північноамериканських колоній і привело до війни за незалежність від Великобританії, котра закінчилась утворенням США.

24 грудня 1773 • Після смерті халіфа і султана Мустафи III влада в Туреччині перейшла до його брата Абдул-Хаміда I, період правління якого відмічений помітним послабленням центральної влади і значними територіальними втратами.

Народились в 1769-1773 роках

1769 — †4 вересня 1843 • У Бінцзянь (Хокуа), китайський торговець з Гуанчжоу; свого часу найбагатша людина світу.

10 січня 1769 — †7 грудня 1815 • Мішель (Амбруаз) Ней, французький полководець, маршал Франції, герцог Ельхінгенський, князь Московський, пер Франції, учасник наполеонівських воєн.

31 січня 1769 — †18 серпня 1823 • Андре-Жак Гарнерен, французький повітроплавець і перший у світі парашутист (1797).

4 березня 1769 — †2 серпня 1849 • Мухаммед Алі (Мехмет Алі), єгипетський і турецький політичний діяч, паша і хедив Єгипту (1805-49 рр.); засновник династії, що правила країною півтора століття до липневої революції 1952 року.

1 травня 1769 — †14 вересня 1852 • Артур Веллслі, перший герцог Веллінгтон ("Залізний герцог"), британський державний і військовий діяч, командувач англо-нідерландськими військами у битві при Ватерлоо, прем'єр-міністр Британії (1828-30 рр.).

4 травня 1769 — †7 січня 1830 • Томас Лоуренс, англійський живописець, придворний художник короля Георга III (з 1792 р.).

15 серпня 1769 — †5 травня 1821 • Наполеон I (Наполеон Бонапарт), французький полководець, імператор Франції (1804-1814, 1815 рр.), король Італії (1804-1814рр.), генерал революційної армії (1796 рр.), консул Франції (1799 р.).

23 серпня 1769 — †13 травня 1832 • Жорж Кюв'є, французький зоолог; ввів поняття типів у зоології.

9 вересня 1769 — †10 листопада 1838 • Іван Петрович Котляревський, український письменник, поет, драматург, основоположник сучасної української літератури, перший класик нової української літератури періоду її становлення, автор поеми "Енеїда" — першого твору української літератури, написаного народною мовою; серед найвизначніших творів — "Наталка-Полтавка", "Москаль-чарівник".

14 вересня 1769 — †6 травня 1859 • Александр фон Гумбольдт, німецький натураліст, один із засновників географії рослин, вчення про про життєві форми, загального землезнавства, кліматології.

1770

20 березня 1770 — †7 червня 1843 • Фрідріх Гельдерлін, німецький поет-романтик.

2 квітня 1770 — †29 березня 1818 • Александр Петіон, гаїтянський революціонер і військовий, перший президент Республіки Гаїті (1807-18 рр.).

7 квітня 1770 — †23 квітня 1850 • Вільям Вордсворт, англійський поет ("Природа не зрадить", "Вечірня прогулянка").

27 серпня 1770 — †14 листопада 1831 • Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, німецький філософ (Феноменологія духу, Наука логіки, Основи філософії права).

16 грудня 1770 — †26 березня 1827 • Людвіг ван Бетховен, німецький композитор, представник віденської класичної школи («П'ята симфонія», «Дев'ята симфонія», «Крейцерова соната», «Фіделіо», «Місячна соната», «Аппассіоната»).

бл. 1770 — † після 1826 • Олексій Павлович Павловський, український мовознавець («Грамматика малороссійскаго нарѣчия», «Прибавленіе къ грамматикѣ малороссійскаго нарѣчія», «Краткий малороссийский словарь»).

1771

13 квітня 1771 — †22 квітня 1833 • Річард Тревітік, англійський інженер, винахідник парового двигуна високого тиску (1797), першого самохідного пасажирського візка (1801) і першого залізничного локомотива (1804).

14 травня 1771 — †17 листопада 1858 • Роберт Оуен, англійський соціаліст-утопіст; намагався на практиці застосувати свої ідеї про гармонійні стосунки між людьми — спочатку на своїй прядильній фабриці в Шотландії, а потім в створених за власний кошт комунах в США ("Нова гармонія").

15 серпня 1771 — †21 вересня 1832 • Вальтер Скотт, шотландський письменник (Квентін Дорвард, Роб Рой, Айвенго).

1772

7 квітня 1772 — †10 жовтня 1837 • (Франсуа Марі) Шарль Фур'є, французький соціаліст-утопіст ("Теорія всесвітньої єдності", "Новий господарський соцієтарний світ").

18 квітня 1772 — †11 вересня 1823 • Давид Рікардо, англійський економіст, класик політичної економії ("Приниципи політичної економіки і оподаткування"); виявив закономірність пониження норми прибутку в умовах вільної конкуренції.

2 травня 1772 — †25 березня 1801 • Новаліс (Фрідріх фон Гарденберг), німецький письменник, поет, філософ.

4 травня 1772 — †20 серпня 1823 • Фрідріх Арнольд Брокгауз, німецький видавець, засновник однойменного видавництва (Амстердам, 1805), що протягом наступних двох століть друкувало одну з найпопулярніщих у світі енциклопедій.

24 серпня 1772 — †12 грудня 1843 • Віллем I (Вільгельм Оран-Насау), перший король Нідерландів (1815-40 рр.), перший великий герцог Люксембурзький.

1773

9 лютого 1773 — †4 квітня 1841 • Вільям Генрі Гаррісон, 9-й президент США; був на своєму посту лише місяць (з 4-го квітня по 4-е травня 1841 року), найкоротший термін з усіх американських президентів.

10 лютого 1773 — †16 листопада 1842 • Василь Назарович Каразін, український вчений, винахідник, громадський діяч; засновник першого у східній Україні Харківського університету (1805).

6 квітня 1773 — †23 червня 1836 • Джеймс Мілль, шотландський економіст.

15 травня 1773 — †11 червня 1859 • Клеменс Меттерніх-Віннебург, австрійський політичний діяч, канцлер (1821-48 рр.), один із засновників Священного союзу.

13 червня 1773 — †10 травня 1829 • Томас Юнг, англійський фізик, медик і мовознавець.

6 жовтня 1773 — †26 серпня 1863 • Луї-Філіпп I, герцог Орлеанський, король-громадянин французів (1830-48 рр.), останній монарх з титулом короля на французькому престолі.

21 грудня 1773 — †10 червня 1858 • Роберт Броун, шотландський ботанік; відкрив хаотичний рух дрібних часток у рідині під дією ударів молекул оточуючого середовища ("броунівський рух").

27 грудня 1773 — †15 грудня 1857 • Джордж Кейлі, англійський інженер, винахідник, теоретик повітроплавання.

Померли в 1769-1773 роках

20 квітня 1769 • Понтіак, вождь племені оттава; один з керівників індіанського повстання проти англійців (1763-66 рр.). Пом. 255 років тому десь у 49 років (нар. бл. 1720 р.).

після 1769 • Максим Ієвлевич Залізняк, козацький гетьман, керівник гайдамацького повстання (1768–69 рр.), відомого під назвою Коліївщина. Пом. бл. 255 років тому десь у 29 років (нар. бл. 1740 р.).

2 квітня 1770 • Жан-Антуан Нолле, французький священник, фізик («Дослідження конкретних причин електричних явищ», 1749), член Паризької академії наук. Пом. 254 роки тому у 70 років (нар. 19 листопада 1700 р.).

18 травня 1770 • Йоганн Генріх Вінклер, німецький філософ, філолог, натураліст («Думка про властивості, ефекти і причини електрики», 1744), ректор Лейпцизького університету. Пом. 254 роки тому у 67 років (нар. 12 березня 1703 р.).

28 квітня 1771 • Франческо Бартоломео Растреллі, російський архітектор італійського походження, представник пізнього бароко (Маріїнінський палац, Андріївська церква у Києві). Пом. 253 роки тому у 71 рік (нар. 1700 р.).

26 грудня 1771 • Клод Адріан Гельвецій, французький філософ-матеріаліст ("Про людину", "Про розум"). Пом. 253 роки тому у 56 років (нар. 31 січня 1715 р.).

21 березня 1772 • Жак-Ніколя Беллен, французький гідрограф, географ і картограф; автор перших детальних карт Канади і французьких володінь у Північній Америці. Пом. 252 роки тому у 69 років (нар. 1703 р.).

29 березня 1772 • Еммануїл Сведенборг, шведський учений-природознавець, теософ і винахідник. Пом. 252 роки тому у 84 роки (нар. 29 січня 1688 р.).

22 червня 1772 • Франсуа-Венсан Туссен, французький письменник («Манери») і перекладач. Пом. 252 роки тому у 57 років (нар. 21 грудня 1715 р.).

16 жовтня 1772 • Ахмад-шах Абдалі (Дуррані), шах Дурранійської імперії (1747—72 рр.), засновник афганської держави. Пом. 252 роки тому десь у 50 років (нар. бл. 1722 р.).

19 жовтня 1772 • Андреа Беллі, мальтійський підприємець і архітектор. Пом. 252 роки тому у 69 років (нар. 13 жовтня 1703 р.).

20 лютого 1773 • Карл Іммануїл III, герцог Савойський і 2-й король Сардинії (1730-73 рр.). Пом. 251 рік тому у 72 роки (нар. 27 квітня 1701 р.).

8 травня 1773 • Алі-бей аль-Кабір (Мгебришвілі), султан Єгипету (1768-73 рр.). Пом. 251 рік тому у 45 років (нар. 1728 р.).

8 листопада 1773 • Фрідріх-Вільгельм фон Зейдліц-Курцбах, прусський воєнначальник, командуючий кавалерією Фрідріха Великого. Пом. 251 рік тому у 52 роки (нар. 3 лютого 1721 р.).