Хроніка подій 1850 року

Головна подія 1850 року

Політичні лідери 1850 року

• Імперія Великих Моголів: Бахадур Шах II (1837-57)
• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Вікторія (1837-1901)
• Королівство Баварія: Максиміліан II (1848-64)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм IV (1840-61)
• Королівство Саксонія: Фрідріх Август II (1836-54)
• Королівство двох Сицилій: Фердинанд II (1830-59)
• Папська держава: Пій IX (1846-78)
• Російська імперія: Микола I (1825-55)
• США: Закарі Тейлор (1849-50), Міллард Філлмор (1850-53)
• Французька республіка: Луї-Наполеон Бонапарт (1848-52)

Всі події 1850 року

4 квітня • Лос-Анджелес отримав статус міста.

15 квітня • Сан-Франциско отримав статус міста.

19 квітня • Посол Великобританії Генрі Булвер і державний секретар США Джон Клейтон підписали у Вашингтоні угоду, котрою припиняли суперництво за Панамський перешийок, де планувалось будівництво каналу між Тихим і Атлантичним океанами, — обидві держави гарантували безпеку і нейтралітет Панамського перешийку.

7 липня • Шотландський мандрівник Едуард Ейр закінчив свою подорож по Австралії і став першим європейцем, котрий перетнув континент зі Сходу на Захід.

28 серпня • У Веймарі пройшла прем'єра опери Ріхарда Вагнера «Лоенгрін». Оскільки сам Вагнер вимушено залишив Німеччину після поразки Дрезденського повстання в травні 1849 року, в якому він брав участь, постановку здійснив і диригував оркестром друг композитора Ференц Ліст, котрий займав посаду придворного капельмейстера.

9 вересня • Лише через два роки перебуваня в складі США після завоювання у Мексики і оминувши статус території, Каліфорнія стала 31-м штатом США. Щоб увійти до їх складу вільним від рабства політичним суб'єктом, їй довелось відмовитись від більшої частини території, яка була приєднана до Нью-Мексико і Юти.

29 листопада • В Ольмюці між Австрією і Прусією підписано угоду, згідно з якою Пруссія відмовилась від плану очолити об'єднання Німеччини і погодилась разом з Австрією вирішити конфліктну ситуацію з Данією з приводу території Шлезвіга. Під тиском Росії та Австрії Пруссія була змушена повернутись до Франкфуртського союзного парламенту і лише згодом очолила Малогерманський (без Австрії) союз німецьких держав.

Народились 1850 року

15 січня — †15 червня 1889Міхай Емінеску (Емінович), румунський поет ("Ангел і Демон", "Епігони", "Імператор і пролетар").

15 січня — †10 лютого 1891Софія Василівна Ковалевська, російський математик, письменниця ("Нігілістка", "Спогади дитинства").

7 березня — †14 вересня 1937Томаш Масарик, чехословацький громадський і політичний діяч, перший Чехословацької республіки (1918-35 рр.).

18 травня — †3 лютого 1925 • Олівер Хевісайд, англійський фізик і математик, один з основоположників операційного і векторного аналізу; передбачив існування іоносфери Землі.

6 червня — †20 квітня 1918 • Фердинанд Браун, німецький фізик, лауреат Нобелівської премії (1909 р.; разом з Гульєльмо Марконі за винайдення безпровідного телеграфа).

24 червня — †5 червня 1916 • Гораций Герберт Кітченер, англійський фельдмаршал, військовий міністр; в 1895-98 рр. придушив повстання махдистів у Судані, в 1900-02 рр. був головнокомандуючим у англо-бурській війні.

9 липня — †22 вересня 1921 • Іван Вазов, болгарський письменник (Під ігом, Нова земля).

12 липня — †23 грудня 1912Отто Карл Шотензак, німець антрополог, відкривач викопної Гейдельберзької людини (1907).

5 серпня — †6 липня 1893Гі де Мопассан, французький письменник (Іветта, З життя жінок, Пампушка, Життя, Любий друг, Сильна, як смерть).

30 серпня — †4 липня 1896 • Марсело Іларіо дель Пілар, філіппінський письменник, юрист, журналіст, видавець, основоположник філіппінського націоналізму.

13 листопада — †3 грудня 1894Роберт Льюіс Стівенсон, шотландський письменник (Острів скарбів, Чорна стріла, Доктор Джекіл і містер Хайд).

Померли 1850 року

6 лютого • Дмитро Миколайович Бантиш-Каменський, український історик і археограф ("Історія Малої Росії", "Словник достопам'ятних людей Руської землі"). 174 роки тому у 62 роки (нар. 16 листопада 1788 р.).

26 лютого • Міньнін (Сюаньцзун), маньчжурський державний і політичний діяч, восьмий імператор китайської династії Цін (1820-50 рр.). 174 роки тому у 68 років (нар. 16 вересня 1782 р.).

16 квітняМарія Тюссо (Гросгольц), німецький скульптор, організатор першого і найзнаменитішого музею воскових фігур в Лондоні. 174 роки тому у 89 років (нар. 1 грудня 1761 р.).

23 квітняВільям Вордсворт, англійський поет ("Природа не зрадить", "Вечірня прогулянка"). 174 роки тому у 80 років (нар. 7 квітня 1770 р.).

9 травняЖозеф Луї Гей-Люсак, французький фізик і хімік; автор одного з «газових законів», названий його іменем, винахідник спиртометра і гідрометра; відкрив (разом з Л. Тенаром) бор (1808), першим отримав безводну синильну кислоту (1815). 174 роки тому у 72 роки (нар. 6 грудня 1778 р.).

2 липня • Роберт Піл, британський державний діяч, прем'єр-міністр (1834-35, 1841-46 рр.), засновник Консервативної партії на базі існуючої партії торі. 174 роки тому у 62 роки (нар. 5 лютого 1788 р.).

9 липня • Закарі Тейлор, американський військовий і політик, 12-й президент США (1849-50 рр.). 174 роки тому у 66 років (нар. 24 листопада 1784 р.).

17 серпня • Хосе де Сан-Мартін, аргентинський революціонер, генерал, національний герой Аргентини; у боротьбі проти Іспанії звільнив територію сучасної Аргентини, Чилі й Перу. Голова уряду Республіки Перу (1821-22 рр.). 174 роки тому у 72 роки (нар. 25 лютого 1778 р.).

18 серпняОноре де Бальзак, французький письменник ("Людська трагедія", "Шагренева шкіра", "Втрачені ілюзії"). 174 роки тому у 51 рік (нар. 20 травня 1799 р.).


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН

Головні події 1850 року

Каліфорнія — 31-й штат США

9 вересня

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН