Головні події 1889 року

• Табулятор Германа Холлеріта, 8 січня
• Відкриття Ейфелевої вежі, 31 березня

Політичні лідери 1889 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Роберт Гаскойн-Сесіл (1886-92), Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Умберто I (1878-1900)
• Королівство Баварія: Отто I (1886-1913)
• Королівство Португалія: Карлуш I Дипломат (1889-1908)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія: Вільгельм II (1888-1918), Отто фон Бісмарк (1871-90)
• Османська імперія: Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія: Олександр III (1881-94)
• США: Гровер Клівленд (1885-89), Бенджамін Гаррісон (1889-93)
• Французька республіка: Саді Карно (1887-94)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1889 року

8 січня • Доктор Герман Голлеріт отримав патент (No. 395781) на винайдений ним табулятор, який дозволяла підраховувати статистичні дані шляхом зчитування інформації зі спеціальних перфорованих карт. Перше практичне застосування табулятивна машина знайшла в 1890 році при підведенні підсумків перепису населення, зокрема при систематизації данних за віком, статтю, зайнятістю і т.п.

31 березня • Александер Гюстав Ейфель підняв французький «триколор» на маківці Ейфелевої вежі в Парижі, збудованої до відкриття Паризької виставки, присвяченої століттю Великої французької революції. Трьохсотметрова вежа вагою близько 7 тисяч тон викликала різні оцінки у сучасників (Гі де Мопассан і Александр Дюма називали її "нічним кошмаром"). Сьогодні Ейфелева вежа — архітектурна пам`ятка Парижа і символ Франції. Її щороку відвідують мільйони туристів, кількість яких з дня відкриття до 31 грудня 2007 року склала 236 445 812 осіб, — вона є найвідвідуванішим туристичним об'єктом у світі.

6 травня • Приурочена до століття взяття Бастилії, в Парижі відкрилась Всесвітняя виставка, на якій були представлені науково-технічні досягнення того часу. Входом на виставку слугувала Ейфелева вежа. До дня закриття 6 листопада її відвідало понад 6 мільйонів глядачів.

30 травня • До Норвегії повернулась експедиція Фрітьофа Нансена, першій, котрій вдалось подолати льодовик острова Гренландія.

22 червня • Пруссія першою в Європі ввела пенсії по старості.

8 липня • В Нью-Йорку вперше вийшла друком фінансова газета «The Wall Street Journal», й по сьогодні одне з найавторитетніших видань у світі.

6 серпня • У Лондоні відкрився готель «Савой», перший у світі готель з ванними кімнатами в кожному номері.

2 вересня • В Маріуполі почав працювати морський порт.

30 вересня • Територія Вайомінг прийняла конституцію, яка надала жінкам право голосу на виборах. Наступного року Вайомінг увійшов до складу США і став першим штатом, де жінки отримали рівні політичні права з чоловіками.

6 жовтня • У Парижі вперше відкрилося кабаре «Мулен Руж». Жозеф Оллер і Шарль Зідлер приурочили його відкриття до початку Всесвітньої вистаки і завершенню будівництва Ейфелевої вежі.

29 жовтня • Британський політичний діяч Сесіл Родс, котрий завдяки прибуткам від діамантових копалень в Південній Африці мав величезний капітал і набув значного політичного впливу, отримав від уряду Великої Британії королівську хартію, що гарантувала безпеку для території західніше Трансвааля, де згодом були засновані колонії, названі в його честь — Південна та Західна Родезія.

14 листопада • Репортер "New York World" 25-літня Неллі Блай, вирівшивши довести, що жінки нічим не поступаються чоловікам, вирушила у кругосвітню подорож, котру запланувала здійснити за маршрутом героя роману Жюля Верна "Навколо світу за 80 днів". Вона успішно справилась з поставленою задачею, побувавши в Лондоні, Кале, Бріндізі, Суеці, Адені, Коломбо, Сінгапурі, Гонконзі, Йокогамі, Сан-Франциско, і з тріумфом з'явилась у Нью-Йорку на 8 днів швидше містера Фогга, зустрівшись в ході подорожі і з самим Жюлем Верном.

15 листопада • В результаті військового перевороту в Бразилії повалено владу Педру II, другого і останнього імператора, що правив країною 49 років. Період його перебування при владі характеризувався політичною стабільністю і ростом економічного добробуту населення. Однак, невдоволені монархічною формою правління військові, підтримувані досить чисельним міським середнім класом, вчинили заколот і проголосили Бразилію республікою на чолі з маршалом Мануелем Деодоро да Фонескою. Педро II був змушений виїхати до Європи, де й помер через два роки.

23 листопада • В салуні "Пале-Роял" в Сан-Франциско встановлено перший у світі музичний автомат. Пристрій, зконструйований Луїсом Глассом, представляв собою фонограф Едісона з чотирма змінними свинцевими трубками, на котрих було записано музичні композиції, які можна було відворювати після кидання клієнтом 5-центової монети у спеціальну щілину. За перші півроку експлуатації музичний автомат приніс власнику салуну прибуток в 1 тисячу доларів.

Народились 1889 року

17 січня — †25 січня 1947 • Аль(фонс) Капоне, американський гангстер ("людина зі шрамом"), глава впливового кримінального угруповування періоду "сухого закону".

лютий

20 лютого — †30 березня 1977 • Лев(ко) Миколайович Ревуцький, український композитор, педагог, автор фортепіанних творів ("Хустина", "Галицькі пісні", "Друга симфонія").

28 лютого — †15 лютого 1979 • Павло Феофанович Шандрук, український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, командуючий Українською Національною Армією.

березень

12 березня — †11 квітня 1950 • Вацлав Фомич Ніжинський, російський артист балету, балетмейстер, хореограф польського походження.

21 березня — †21 травня 1957 • Олександр Миколайович Вертинський, російський естрадний співак, поет, композитор.

квітень

16 квітня — †25 грудня 1977 • Чарльз Спенсер Чаплін, англійський актор, режисер, сценарист, композитор ("Золота лихоманка", "Вогні великого міста", "Волоцюга", "Нові часи", "Великий диктатор"), один із засновників кінокомпанії United Artists, лауреат премії «Оскар» за внесок у кіномистецтво (1971).

20 квітня — †30 квітня 1945 • Адольф Гітлер (Шиккельгрубер), німецький політичний і військовий діяч, фюрер Націонал-соціалістичної партії (1921-45 рр.), канцлер Німеччини (1933-45 рр.); скінчив життя самогубством разом зі своєю дружиною Євою Браун.

28 квітня — †27 липня 1970 • Антоніу Салазар, португальський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр Португалії (1932-68 рр.), в. о. президента Португалії (1951).

травень

25 травня — †26 жовтня 1972 • Ігор Іванович Сікорський, американський авіаконструктор українського походження; автор першого світового рекоду швидкості (з екіпажем) — 111 км/год (1911 р., на літаку "Сікорський-2"), збудував близько 15 типів літаків, першим створив турбінні вертольоти і вертольоти-амфібії; конструктор першого вдалого американського гелікоптера.

червень

13 червня — †31 серпня 1915 • Адольф Пегу, французький льотчик-ас; першим у світі виконав «мертву петлю».

23 червня — †5 березня 1966 • Анна Ахматова (Горенко), російська поетеса.

липень

5 липня — †11 жовтня 1963 • Жан Кокто, французький режисер ("Людський голос"), письменник, актор, художник, кінорежисер ("Орфей").

17 липня — †11 березня 1970 • Ерл Стенлі Гарднер, американський письменник, автор детективів, найвідоміший герой котрих — Перрі Мейсон (Справа про бархатні колготки).

30 липня — †29 липня 1982 • Володимир Кузьмич Зворикін, американський вчений-винахідник російського походження, "батько" телебачення (патенти на іконоскоп, кінескоп, система передачі кольорового зображення).

30 липня — †4 березня 1960 • Олександр Якович Шульгин, український політичний, громадський, культурний і науковий діяч, дипломат, член Центральної Ради (1917), генеральний секретар міжнаціональних справ (1917), Голова Уряду УНР в екзилі (1939-40 рр.).

вересень

26 вересня — †26 травня 1976 • Мартін Гайдеггер, німецький філософ-екзістенціаліст (Буття і час, Про існування людської свободи).

листопад

13 листопада — †28 вересня 1956 • Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко), український письменник-сатирик (Зенітка, Весна-красна, Вишневі усмішки).

14 листопада — †27 травня 1964 • Джавахарлал Неру, індійський політичний діяч, перший прем'єр-міністр Індії (1947-64 рр.); батько Індіри Ганді.

18 листопада — †26 лютого 1939 • Станіслав Вікентійович Косіор, радянський партійний, генеральний секретар та перший секретар ЦК КП(б)У (1928-38 рр.).

20 листопада — †28 вересня 1953 • Едвін Пауелл Хаббл, американський астроном; першим виявив галактики за межами Молочного Шляху і розробив концепцію всесвіту, що розширяється.

Померли 1889 року

15 червня • Міхай Емінеску (Емінович), румунський поет ("Ангел і Демон", "Епігони", "Імператор і пролетар"). 135 років тому у 39 років (нар. 15 січня 1850 р.).

29 червня • Джон Джеймс Юз (Джон Х'юз), валлійський підприємець; засновник міста Донецьк. Біля 135 років тому десь у 75 років (нар. бл. 1814 р.).

11 жовтня • Джеймс-Прескот Джоуль, англійський фізик, дослідник електромагнітних, теплових і кінетичних процесів у газах. Біля 135 років тому десь у 71 рік (нар. 24 грудня бл. 1818 р.).

18 жовтня • Антоніо Меуччі, італійський вчений, дійсний винахідник телефону (1860, за 5 років до Александра Белла). Біля 135 років тому десь у 81 рік (нар. 13 квітня бл. 1808 р.).

6 грудня • Джеферсон Девіс, перший і останній президент Конфедерації південих штатів (1861-65 рр.). Біля 135 років тому десь у 81 рік (нар. 3 червня бл. 1808 р.).

12 грудня • Роберт Браунінг, англійський поет, письменник ("Чоловік та жінка", "Діючі особи"), основоположник жанру поетичного монолога-сповіді в англійській поезії. Біля 135 років тому десь у 77 років (нар. 7 травня бл. 1812 р.).