Головна подія 1849 року
Політичні лідери 1849 року
• Імперія Великих Моголів:
Бахадур Шах II (1837-57)
• Австрійська імперія:
Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія:
Вікторія (1837-1901)
• Королівство Баварія: Максиміліан II (1848-64)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм IV (1840-61)
• Королівство Саксонія: Фрідріх Август II (1836-54)
• Королівство двох Сицилій:
Фердинанд II (1830-59)
• Папська держава:
Пій IX (1846-78)
• Російська імперія: Микола I (1825-55)
• США: Джеймс Нокс Полк (1845-49), Закарі Тейлор (1849-50)
• Французька республіка:
Луї-Наполеон Бонапарт (1848-52)
Всі події 1849 року
21 лютого • Битвою біля Гуджараті, в якій британські війська отримали перемогу над сікхами, закінчилась Друга сікхська війна, за результатами якої, Велика Британія анексувала сікхське князівство у Пенджабі.
4 березня • Конституцією Австрійської імперії округ Буковина, виведений зі складу Королівства Галичини і Лодомерії, був оголошений коронною землею зі статусом герцогства. Наступного року йому була «дарована конституція», що проголошувала рівність усіх народностей, що населяли герцогство Буковина, і право на формування місцевих представницьких і виконавчих органів влади.
15 квітня • Урочисто освячено Великий Кремлівський палац у Москві, збудований у 1838—1849 роках. Ансамбль палацу загальною площею 25 км2 включає в себе Теремний палац, дев'ять церков (14, 16, 17 століть), вестибюль і близько 700 кімнат. В даний час використовуються для державних і дипломатичних прийомів і офіційних церемоній, а сам палац є парадною резиденцією Президента Російської Федерації.
22 травня • Авраам Лінкольн отримав патент № 6 469 на конструкцію плавучого сухого доку. Це єдиний президент США, що має патент на винахід.
5 червня • Данія стала конституційною монархією — запроваджено двопалатний парламент, який обирається на загальних виборах. Верхня палата була розпущенна конституційною реформою 1953 року, коли було також запроваджено наслідування престолу по жіночій лінії.
12 червня • Американський винахідник Льюіс П. Хаслетт отримав патент №6529 на протигаз, винайдений ним два роки перед тим.
22 серпня • Перше авіабомбардування: австрійці, що оточили Венецію, скинули з аеростатів запалювальні снаряди.
6 жовтня • У Будапешті розстріляно 13 лідерів угорської революції, котра була придушена в квітні австрійськими імперськими військами при підтримці російського експедиційного корпусу.
Народились 1849 року
2 лютого — †
8 листопада 1921 • Павол Гвездослав (Павол Орсаг), словацький поет ("Криваві сонети").
13 травня — †
28 січня 1920 •
Панас Мирний (Панас Якович Рудченко), український прозаїк («Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія») та драматург.
29 червня — †
13 березня 1915 • Сергій Юрійович Вітте, міністр фінансів (1892-1903), перший конституційний голова Ради міністрів Росії (1905-06).
17 липня — †
4 жовтня 1930 •
Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач), українська письменниця (Козачка Олена, Український орнамент), редактор-видавець (журнал "Рідний край"); мати Лесі Українки, сестра Михайла Драгоманова.
26 вересня — †
27 лютого 1936 •
Іван Петрович Павлов, російський фізіолог, лауреат Нобелівської премії (1904).
Померли 1849 року
17 березня • Віллем II, король Нідерландів, великий герцог Люксембурга, герцог Лімбурга (1840-49 рр.) з Оранської династії. 175 років тому у
57 років (нар.
6 грудня 1792 р.).
31 липня • Шандор Петефі, угорський поет ("Витязь Янош", "Мотузка палача"), революціонер. 175 років тому у
26 років (нар.
1 січня 1823 р.).
2 серпня • Мухаммед Алі (Мехмет Алі), єгипетський і турецький політичний діяч, паша і хедив Єгипту (1805-49 рр.); засновник династії, що правила країною півтора століття до липневої революції 1952 року. 175 років тому у
80 років (нар.
4 березня 1769 р.).
7 жовтня •
Едгар Аллан По (Рос), американський письменник, поет ("Убивство на вулиці Морг", "Золотий жук"). 175 років тому у
40 років (нар.
19 січня 1809 р.).
17 жовтня •
Фридерік (Францишек) Шопен, польський композитор, піаніст-віртуоз. 175 років тому у
39 років (нар.
1 березня 1810 р.).