• Веймарська республіка: Густав Бауер (1919-20), Герман Мюллер (1920), Констянтин Ференбах (1920-21) • Великобританія: Девід Ллойд Джордж (1916-22), Георг V (1910-36) • Китайська республіка: Сюй Шічан (1918-22) • Королівство Італія: Віктор Еммануїл III (1900-46) • Ліга націй: Ерік Драммонд (1920-33) • Османська імперія: Мехмед VI (1918-22) • Польща: Юзеф Пілсудський (1918-22) • Російська республіка: Володимир Ленін (1917-22) • США: Томас Вудро Вільсон (1913-21) • УНР: Симон Петлюра (1919-20), Ісаак Мазепа (1919-20), Борис Мартос (1920) • УРСР: Григорій Петровський (1919-20), Християн Раковський (1920-23) • Угорське королівство: Міклош Хорті (1920-44) • Французька республіка: Раймон Пуанкаре (1913-20), Жорж Клемансо (1917-20), Поль Дешанель (1920), Александр Мільєран (1920-24)
Всі події 1920 року
10 січня • Набув чинності Статут Ліги Націй, ратифікований 42-а країнами-учасниками Паризької мирної конференції. Нова міжнародна міжурядова організація, створена для вирішення глобальних конфліктів, у більшості випадків не справилась з викликами часу і фактично перед початком Другої світової війни, а формально — по її завершенні, припинила своє існування.
12 січня • Під час шторму, втративши управління, біля міста Ла-Рошель розбився об рифи і затонув пароплав «Африка» судноплавної компанії Chargeurs Reunis. З 609 пасажирів та членів екіпажу уціліли лише 34. Це одна з найбільших катастроф в історії французького судноплавства.
17 січня • Набула чинності Вісімнадцята поправка до Конституції США, якою заборонявся продаж, виробництво та транспортування алкоголю. «Сухий закон» діяв до 5 грудня 1933 року, коли він був скасований Двадцять першою поправкою до Конституції США. На рівні окремих штатів обмеження залишались до 1948 (Оклахома, Канзас) чи навіть 1966 (Місісіпі) року.
28 січня • У Вінниці спільно Гнатом Юрою, Амвросієм Бучмою та Семеном Семдором засновано театр. Через три роки його було запрошено до Харкова, а в 1926 році — до Києва. Нині це Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.
лютий
2 лютого • У Тарту підписано мирний договір між Естонією та РРФСР, згідно з яким Росія визнавала незалежність Естонії, поступалася їй містами Печори, Ізборськ та Івангород і встановлювала з нею торгові та дипломатичні стосунки: Естонія вперше стала незалежною державою, а більшовицьку Росію вперше було визнано на дипломатичному рівні.
7 лютого • В Іркутську за повстановою місцевого Військово-революційного комітету розстріляно 47-річного адмірала Олександра Васильовича Колчака, верховного правителя монархічних російських військ в період громадянської війни.
12 лютого • У Києві Начальна команда Української Галицької армії уклала з Революційною військовою радою 12 армії РСФРР угоду про злиття УГА з Червоною армією, за якою галицькі частини зберігали свою осібність та реорганізовувалися у три окремі бригади. Завдання сторін розходилися і у квітні 1920 року, після активізації дій армії УНР, а потім і укладення у Варшаві українсько-польської угоди, Червона УГА припинила існування.
13 лютого • Ліга Націй підтвердила постійний нейтралітет Швейцарії.
29 лютого • Коаліція правих політичних партій проголосила Угорщину конституційною монархією, яку за відсутності монарха наступного дня очолив адмірал Міклош Хорті.
29 лютого • Національні збори Чехословаччини прийняли конституцію, що надала формальну автономію Карпатській Русі, і «Закон про мову», який оголосив чехословацьку мову державною.
березень
7 березня • Сирійський національний конгрес проголосив незалежність Сирії від Туреччини. Королем нової держави наступного дня був обраний емір Фейсал, один з керівників антиколоніального руху. Однак, вже через чотири місяці, у липні, владу короля повалили французькі війська.
8 березня • У Дамаску Сирійський національний конгрес, представницький орган арабського населення Близького Сходу, проголосив створення незалежного Сирійського королівства на чолі з Фейсалом бін Хусейном бін Алі аль-Хашимі. Друга незалежна арабська держава, що виникла на теренах колишньої Османської імперії, проіснувала лише чотири місяці і після окупації Північної Сирії французькими військами була розділена на чотири маріонеткові держави.
квітень
19 квітня • На конференції, що протягом тижня відбувалась в Сан-Ремо, розподілено мандати на управління близькосхідними територіями: Франція отримала мандат на Сирію і Ливан, Великобританія — на Месопотамію (Ірак); Палестина перейшла в підпорядкування Ліги націй. Однак 24 квітня Велика Британія за згоди Франції була оголошена єдиною державою, що має право на управління Палестиною, — до неї перейшла вся судова і адміністративна влада, а Ліга Націй зобов'язувала її забезпечити "... політичні, правові та економічні умови для створення єврейсьої національної держави".
20 квітня • В Антверпені (Бельгія) почались VII Олімпійські ігри, офіційне відкриття яких відбулося 14 серпня, а закриття — 29 серпня. Однак змагання з деяких видів спорту проводились і до і після їх закриття Ігор. Під час VII Олімпійських ігор вперше було піднято олімпійський прапор: біле шовкові полотнище з вишитим на ньому п'ятьма переплетеними кільцями блакитного, чорного, червоного, жовтого та зеленого кольорів, а також вперше були випущені голуби як символ миру. Героєм Ігор став фінський бігун Пааво Нурмі, який виграв 5 золотих і одну срібну нагороду; у командному заліку перемогла збірна США
21 квітня • У Варшаві голова дипломатичної місії міністр закордонних справ та юстиції Української Народної Республіки Андрій Лівицький та міністр закордонних справ Речі Посполитої Польської Ярослав Домбровський підписали договір, за яким Українська Народна Республіка визнавалася незалежною державою на чолі з Симоном Петлюрою.
23 квітня • В столиці Туреччини Анкарі відбулось перше засідання Великої Національної Асамблеї — національного парламенту недавно проголошеної республіки.
24 квітня • Уряди Польщі і УНР в особі українського генерала Володимира Сінклера та представника польського воєнного відомства Валерієм Славеком уклали угоду про військову допомогу, яка передбачала початок спільних польсько-українських воєнних дій проти більшовицьких військ на території України.
25 квітня • З наступу військ Юзефа Пілсудського на Київ почалась радянсько-польська війна, котра закінчилась підписанням 18 березня 1921 року Ризького мирного договору і розділом України.
28 квітня • Червона армія захопила Баку і Азербайджан проголошено радянською республікою.
травень
5 травня • Відбулося засідання Всеукраїнської православної церковної ради, на якому було вирішено проголосити автокефалію української православної церкви. Однак це так і не відбулося, оскільки до кінця року більшовики остаточно закріпилися в Україні.
7 травня • В ході радянсько-польської війни польські війська під командуванням Юзефа Пілсудського і Ридз-Едвард Смігли за підтримки частин військ Симона Петлюри зайняли Київ.
11 травня • Рада Оксфордського університету дозволила жінкам отримувати освіту у своїх навчальних закладах.
16 травня • Жанну д'Арк канонізовано римською католицькою церквою.
18 травня • Всеукраїнська православна Церковна рада, тимчасовий керівний орган Української православної церкви, створений на початку грудня 1917 року, проголосила Українську православну церкву автокефальною. Наступного року відбувся I Всеукраїнський церковний собор, що завершив організаційне оформлення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).
червень
4 червня • У Великому Тріанонському залі Версалю між союзними країнами Антанти та Угорщиною, як однією зі спадкоємниць Австро-Угорської імперії підписано договір, за яким вона погодилась на втрату майже трьох чвертей території, відмову від авіації і флоту та скорочення армії і визнання незалежності Чехо-Словаччини та Королівства сербів, хорватів і словенців. Деякі його положення були переглянуті на двох Віденських арбітражах у 1938 і 1940 роках, рішення котрих були визнані юридично нікчемними по закінченні Другої світової війни, і територіальні розмежування, визначені Тріанонським договором, були підтверджені Паризьким мирним договором 1947 року.
12 червня • Вибивши поляків з Києва, місто зайняли війська Червоної Армії.
16 червня • Римська католицька церква канонізувала Жанну д'Арк.
липень
7 липня • В Антверпені (Бельгія) почались VII Олімпійські ігри за участю спортсменів 2626 спортсменів з 29 країн, які розіграли 154 медалі з 26 видів спорту.
11 липня • До народного комісара закордонних справ РСФРР Георгія Чичеріна надійшла телеграма за підписом голови британського дипломатичного відомства Джорджа Керзона із закликом до перемир'я з Польщею і описом лінії розведення сторін. Незважаючи на те, що нота Керзона була відхилена більшовиками, саме Москва через чверть століття домоглась затвердження базованої на етнічному принципі «лінії Керзона» як основи повоєнного кордону Польщі та Радянського Союзу.
13 липня • Постановою Раднаркому УСРР створено Товариство Червоного Хреста України. У 1923 році Товариство увійшло в Союз товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР, який став членом міжнародної організації Червоного Хреста.
15 липня • Управління вищих шкіл Києва ухвалило створити на базі Київського університету Св. Володимира та Вищих жіночих курсів Київський вищий інститут народної освіти, якому радою професорів було присвоєно ім'я М. П. Драгоманова (тепер — Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова). Цього ж року в інститут були влиті народні університети, географічний, Фребелівський та вчительський інститути, а також приватні жіночі педагогічні курси. Перштм ректором інчтитуту став український математик Костянтин Мусійович Щербина.
16 липня • У Харкові почався ІV всеукраїнський з'їзд Української партії лівих соціал-революціонерів (боротьбистів) за участю 64 делегатів із вирішальним голосом і 18 — з дорадчим, на якому було ухвалено рішення про об'єднання з КП(б)У.
серпень
7 серпня • У Варшаві підписано україно-кубанський договір, за яким "Українська Народна Республіка визнає державну суверенність Республіки Кубанського краю". Республіка Кубанського краю визнала суверенність УНР і обидві республіки зобов'язалися підтримувати одна одну у боротьбі за своє національно-державне визволення.
10 серпня • Під Парижем підписано Севрський мирний договір між Великобританією, Францією, Італією, Японією і ще 9-ма державами з одного боку, та Туреччиною — з іншого. Згідно з ним територія Туреччини зменшувалась майже вчетверо порівняно із довоєнною, армія демобілізовувалась, а військовий флот передавався союзним державам. Умови Севрського договору було відмінено у 1923 році статтями Лозанського договору.
13 серпня • Двохсоттисячна більшовицька армія під командуванням Михайла Тухачевського розпочала наступ на Варшаву, який через два дні був зупинений. У результаті боїв, що тривали до 25 серпня, Польща змогла відстояти свою незалежність, завдавши поразку військам Радянської Росії. У Варшавській битві загинуло принаймні 25 тисяч червоноармійців, якими командували Михайло Тухачевський і Семен Будьонний, а 105 тисяч потрапили в полон. Втрати з боку поляків, яких очолював Юзеф Пілсудський, склали 4,5 тисячі убитими і 10 тисяч пропалими без вісті.
14 серпня • У Антверпені за участі короля Альберта I відбулась офіційна церемонія відкриття VII Олімпійських ігор, перші змагання яких почались ще в липні. У літніх Іграх VII Олімпіади взяло участь 2626 спортсменів з 29 країн, які розіграли 154 комплекти нагород у 26 видах спорту. На цих змаганнях було вперше виголошено олімпійську клятву і вперше було піднято олімпійський прапор: біле шовкове полотнище з вишитими на ньому п'ятьма переплетеними кільцями, які символізують п'ять континентів. По закінченні змагань прапор був вкрадений американським стрибунов у воду бронзовим призером Прістом Хейгом, який повернув його через 77 років під час Олімпійських ігор 2000 року.
15 серпня • Польські війська під командуванням маршала Пілсудського розгромили у битві під Варшавою Червону армію і остаточно зупинили її просування на Захід.
18 серпня • Теннессі став 36-м штатом США, котий ратифікував 19-у поправку до Конституції, яка надала жінкам право виборчого голосу, — поправка набула чинності і 26 серпня була формально внесена в основний закон країни.
26 серпня • Через 42 роки після початку обговорення питання в Конгресі і через вісім днів після того, як штат Теннессі ратифікував 19-у поправку до конституції США, вона набула чинності по всій країні — американки отримали право брати участь у виборах.
30 серпня • У Празі на з'їзді українців-військовиків з числа колишніх офіцерів Українські січові стрільці створено Українську військову організацію на чолі з Євгеном Коновальцем.
31 серпня • Біля села Комарове (поблизу Замостя, Східна Польща) відбулась вирішальна битва Російсько-польської війни і найбільша кавалерійська битва з 1813 року. Поляки розгромили російську 1-у Кінну Армію Семена Будьонного, яка після цієї поразки так і не змогла оговтатись і перестала бути ефективною бойовою силою. Поляки втратили в бою 500 чоловік і близько 700 коней; втрати росіян ніколи офіційно не публікувались і оцінюються в не менше 4 тисяч чоловік.
вересень
1 вересня • Франція, яка володіла За мандатом Ліги націй Франція розділила Сирію на шість частин, одна з яких стала іменуватись Великий Ливан зі столицею у місті Бейрут. Новій території був надано прапор із зображенням ливанського кедру на фоні французького прапора.
21 вересня • Одразу по залишенню Червоною армією території Східної Галичини, припинила своє існування Галицька СРР — остання з радянських республік, створених за межами колишньої Російської імперії. Ця подія засвідчила остаточний крах сподівань на світову революцію, у здійснені яких Східна Галичина посідала вагоме місце.
жовтень
14 жовтня • В естонському Тарту більшовицька Росія і Фінляндія підписали договір, що завершив Першу радянсько-фінську війну. Згідно з досягнутими домовленостями до Фінляндії у Заполяр'ї відійшла вся Печензька волость (Петсамо), західна частина півострова Рибачий, більша частина півострова Середній, острови Кій (Великий та Малий) та Айновські острови, а демаркація кордону у Фінській затоці була здійснена таким чином, що РСФРР виявилась відрізаною від виходу у міжнародні води.
28 жовтня • Розпочався генеральний наступ червоноармійців і махновців, які уклали з більшовиками союз про спільні дії проти Петра Врангеля, на кримському напрямі. Головний удар було завдано з Каховського плацдарму. Під загрозою оточення 3 листопада білогвардійські війська були змушені відступити до Перекопу і 16 листопада зазнали остаточної нищівної поразки.
листопад
15 листопада • В Женеві за участю представників 41-ї держави відбулось перше засідання Асамблеї Ліги Націй, створеної роком раніше.
21 листопада • Після отримання дозволу від польської сторони 12 тис вояків армії УНР разом зі штабом Головного Отамана Петлюри та урядом республіки перейшли на західний берег ріки Збруч. Ця подія поставили крапку в існуванні УНР як держави на території України.
грудень
16 грудня • У китайській провінції Ганьсу стався землетрус силою 8.6 бала за шкалою Ріхтера, один із найруйнівніших природних катаклізмів за всю історію людства, — на площі більше 65 тисяч квадратних кілометрів загинуло близько 200 тисяч осіб і ще 20 тисяч чоловік, позбавлених житла, померли протягом зими.
24 грудня • У своєму останньому виступі на сцені видатний італійський співак Енріко Карузо виконав партію Елеазара в опері Галеві "Дочка кардинала" в нью-йоркській Метрополіен-Опера.
28 грудня • У Москві Володимир Ленін та Георгій Чичерін з російського боку та Християн Раковський з боку УСРР підписали "Союзний Робітниче-Селянський договір між Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою й Українською Соціалістичною Радянською Республікою", яким РСФРР вперше формально визнавала незалежність УСРР. При цьому залишалися об'єднаними найважливіші наркомати, що відповідали за співпрацю у військовій і господарській сфері, в управлінні якими Україна отримувала більше повноважень, ніж мала до того часу.
Народились 1920 року
2 січня — †6 квітня1992 • Айзек Азимов, американський біохімік, письменник, працював у жанрі наукової фантастики ("Я Робот", "Зародження", "Фундамент та Імперія", "Самі боги", "Всесвіт").
6 січня — †3 вересня2012 • Сан Мун, корейський релігійний діяч, засновник секти муністів.
20 січня — †31 жовтня1993 • Федеріко Фелліні, італійський режисер, сценарист, лауреат премії «Оскар» ("Дорога" [1956], "Ночі Кабірії" [1957], "8 1/2" [1963], "Амаркорд" [1974]).
березень
8 березня — †30 квітня1994 • Іван Фотійович Стаднюк, російський письменник ("Люди — не ангели", "Москва, 41-й").
16 березня — †2 червня2000 • Михайло Абрамович Швейцер, російський кінорежисер ("Втеча містера Мак-Кінлі", "Золоте теля", "Маленькі трагедії").
17 березня — †15 серпня1975 • Муджибур Рахман, перший президент і прем'єр-міністр Бангладеш.
5 квітня — †24 листопада2004 • Артур Хейлі, американський письменник ("Аеропорт", "Готель", "Перевантаження").
7 квітня — †11 грудня2012 • Раві Шанкар, індійський композитор, музикант, сітарист-віртуоз.
травень
1 травня — †10 липня1999 • Нонна Кронидівна Копержинська, українська актриса театру і кіно; народна артистка України (1967).
6 травня — †29 серпня1961 • Григорій Михайлович Тютюнник, український письменник ("Зорані межі", "Вир"); брат Григора Тютюнника.
14 травня — †13 березня2003 • Ярослава Йосипівна Стецько, український політичний і державний діяч, член ОУН з 1938 р., очолювала Конгрес Українських Націоналістів, Організацію українських націоналістів (бандерівців), Антибільшовицький блок народів, депутат Верховної ради України (1997-2003 рр.).
16 травня — †6 липня2008 • Джозеф Отіс Флетчер, американський пілот і полярний дослідник; першим досягнув літаком Північного полюсу і, як вважаєть, взагалі перша людина якій це вдалось зробити (1952).
18 травня — †2 квітня2005 • Іван Павло II (Кароль Войтила), 264-й папа римський (1978-2005 рр.); перший поляк на цій посаді, перший папа-неіталієць за попередні 456 років.
22 травня — †10 квітня1989 • Микола Григорович Гринько, український кіноактор ("Один раз збрехавши", "Пароль знали двоє", "Будьте моїм чоловіком", "Ярослав Мудрий", "Тегеран-43", "Сталкер", "Двадцять днів без війни", "Дзеркало", "Романс про закоханих", "Соляріс", "Андрій Рубльов", "Тіні забутих предків", "Іванове дитинство").
червень
8 червня — †8 серпня1991 • Іван Микитович Кожедуб, український льотчик-ас, тричі Герой Радянського Союзу (1944, 1944, 1945), маршал авіації (1985); за роки Радянсько-німецької війни здійснив 330 бойових вильотів і в 120 повітряних боях збив 66 літаків (сам ніразу не був збитий).
15 червня — †24 лютого2003 • Альберто Сорді, італійський комедійний актор ("Білий шейх", "Мамині синки"), режисер ("Італієць в Америці", "Я знаю, що ти знаєш, що я знаю").
19 червня — †10 травня2002 • Ів Робер, французький кінорежисер (Високий блондин в чорному черевику).
27 червня — †21 квітня1988 • І.А.Л. Даймонд (Іцек Домнич), американський кіносценарист румунського походження, лауреат "Оскара" (Квартира [1960], В джазі тільки дівчата).
22 серпня — †5 червня2012 • Рей(монд) Дуглас Бредбері, американський письменник-фантаст (451 градус по Фаренгейту, Вино з кульбабок, Винятково досконале вбивство, Марсіанські хроніки).
29 серпня — †12 березня1955 • Чарлі (Чарльз Крістофер) Паркер, американський джазовий музикант (альт-саксофон), засновник стилю бі-боп (Now's the Time, Yardbird Suite Confirmation, Relaxin' at Camarillo).
вересень
23 вересня — †6 квітня2014 • Міккі Руні (Джо Юл), американський кіноактор (Місто хлопців, Цей божевільний, божевільний, божевільний світ, Людська комедія), дворазовий лауреат премії «Оскар».
25 вересня — †20 жовтня1994 • Сергій Федорович Бондарчук, російський актор (Отелло, Іван Франко, Тарас Шевченко, Доля людини, Війна і мир, Отець Сергій), кіносценарист (Борис Годунов, Ватерлоо), режисер (Червоні дзвони, Степ) українського походження.
жовтень
22 жовтня — †31 травня1996 • Тімоті Френсіс Лірі, американський письменник, психолог, відомий пропагандист психоделічних препаратів.
23 жовтня — †15 квітня1980 • Джанні Родарі, італійський письменник (Пригоди Цибуліно, Чарівний голос Джельсоміно).
листопад
18 листопада — †6 травня2006 • Костянтин Іванович Бєсков, російський футболіст ("Динамо" Москва), тренер ("Динамо" Москва, "Спартак" Москва, збірна СРСР).
6 грудня — †5 грудня2012 • Дейв Брубек, американський джазовий музикант, композитор (Take Five: "Jazz Goes to College", "Dave Brubeck at Storyville", "Two Generations of Brubeck", "All the Things We Are").
6 січня • Лев Платонович Симиренко, український вчений, помолог і плодовод; вивів сорт яблук — ренет Симиренка. 104 роки тому у 65 років (нар. 18 лютого1855 р.).
24 січня • Амедео (Кліменте) Модільяні, італійський художник і скульптор (Жінка з народу, Єврейка, Віолончеліст). 104 роки тому у 36 років (нар. 12 липня1884 р.).
28 січня • Панас Мирний (Панас Якович Рудченко), український прозаїк («Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія») та драматург. 104 роки тому у 71 рік (нар. 13 травня1849 р.).
7 лютого • Олександр Васильович Колчак, російський адмірал, верховний правитель Росії (1918-29 рр.). 104 роки тому у 47 років (нар. 16 листопада1873 р.).
20 лютого • Роберт Едвін Пірі, американський полярний дослідник, адмірал; першим досягнув Північного полюсу (1909). 104 роки тому у 64 роки (нар. 6 травня1856 р.).
28 квітня • Климент Аркадійович Тимірязєв, російський природознавець, фізіолог рослин, популяризатор науки. 104 роки тому у 77 років (нар. 3 червня1843 р.).
16 серпня • Джозеф Норман Лок'єр, англійський астрофізик; вивчаючи хромосферу Сонця відкрив новий елемент, гелій, котрий на Землі був знайдений Вільямом Рамзаєм через 27 років. 104 роки тому у 84 роки (нар. 17 травня1836 р.).
24 вересня • Петер Карл Фаберже, російський ювелір, засновник сімейної фірми і династії майстрів ювелірного мистецтва. 104 роки тому у 74 роки (нар. 30 травня1846 р.).
27 жовтня • Христина Данилівна Алчевська, український педагог, організатор народної освіти. 104 роки тому у 79 років (нар. 16 квітня1841 р.).