9 січня - Початок арештів членів Південного товариства декабистів став причиною повстання Чернігівського полку під керівництвом С.Муравйова-Апостола і М.Бестужева-Рюміна. У Василькові повсталі захопили зброю, продовольство і полкову касу, через два дні перед ними була зачитана прокламація "Православний катехізис", що закликала до виступу проти самодержавства, кріпацтва та рекруччини, і близько тисячі солдатів та 17 офіцерів почали рухатись в бік Житомира. Але 15 січня урядовим військам вдалось ізолювати полк, щоб запобіти приєданню до нього інших частин, де служили офіцери-декабристи, і розстрілятий його картечним вогнем. Згодом Муравйов-Апостол і Бестужев-Рюмін були страчені за вироком суду, четверо офіцерів вислані на довічну каторгу, а полк розформований.

15 червня - В Константинополі спалахнуло повстання яничар, невдоволених військовою реформою султана Махмуда, котра передбачала реорганізацію армії на європейський манер. Протягом дня було розграбовано палац великого візиря і яничари зажадали страти вищих військових сановників. У відповідь султан наказав оточити яничар на одній з площ міста і розстріляти натовп. Загинуло близько 7 тисяч чоловік, а після придушення бунту було страчено ще близько тисячі.

25 липня - В Росії завершився суд над учасниками грудневого повстання 1825 року. Із 121 декабриста до страти четвертуванням засуджено п'ятьох — Пестеля, Рилєєва, Муравйова-Апостола, Бестужева-Рюміна і Каховського, до страти через відсічення голови — 31-го, а решту — до каторжних робіт. Згодом четвертування було замінено на страту через повішення, а засудженим до відсічення голови вирок замінено на вічну каторгу.