Головні події 1900 року

• Всесвітня виставка в Парижі (фото)
• Корейський вельможа (фото)
• Кубок Девіса з тенісу, 9 лютого
• Політ першого дирижабля, 2 липня
• Перший матч на Кубок Девіса, 8 серпня
• Придушення Боксерського повстання, 14 серпня

Політичні лідери 1900 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Великобританія: Роберт Гаскойн-Сесіл (1895-1902), Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Умберто I (1878-1900), Віктор Еммануїл III (1900-46)
• Королівство Баварія: Отто I (1886-1913)
• Королівство Португалія: Карлуш I Дипломат (1889-1908)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія: Вільгельм II (1888-1918), Хлодвіг Гогенлое (1894-1900), Бернгард фон Бюлов (1900-09)
• Османська імперія: Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія: Микола II (1894-1917)
• США: Вільям Мак-Кінлі (1897-1901)
• Французька республіка: Еміль Лубе (1899-1906)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1900 року

14 січня • У Римі в Театро Костанцо в присутності королеви Маргарити, президента італійської Ради міністрів Луїджі Пелле, міністра культури Баччеллі відбулася прем'єра опери "Тоска" Джакомо Пуччіні і була прийнята без захвату. Їй дорікали за неоригінальність мелодичних ідей, які повторюють попередні знахідки Пуччіні, в натуралізмі, особливої критиці піддалася сцена тортур.

лютий

9 лютого • Американець Дуайт Девіс виступив з ініціативою проведення міжнародних командних змагань з тенісу. Його виклик прийняла команда британських тенісистів, з котрою у серпні цього ж року збірна студентів Гарварда провела перший міжнародний турнір, який згодом став традиційним і сьогодні носить ім'я його ініціатора — Кубок Девіса.

16 лютого • У Лондоні вийшов друком перший і єдиний роман 26-річного Вінстона Черчілля "Саврола", написаний ним у 1897 році під час військової служби в Індії.

27 лютого • Ведучі представники Фабіанського товариства, тредюніонів і Незалежної робітничої партії створили в Лондоні Комітет робітничого представництва, на основі якого в 1906 році виникла Лейбористська партія. Її секретарем став Джеймс Рамсей Макдональд, майбутній перший прем'єр-міністр лейбористського уряду Великої Британії (1924).

27 лютого • У Мюнхені засновано футбольний клуб "Баварія". На сьогодні найтитулованіший клуб Німеччини — "Баварія" 15 разів ставала чемпіоном і 22 рази вигравала кубок країни.

березень

6 березня • Зі смерті у Сан-Франциско в США розпочалась пандемія бубонної чуми — інфекційне захворювання лімфатичної системи, як правило, в результаті укусу інфікованої блохи, що переноситься щурами. Вона тривала до 1904 року і забрала життя 113 осіб.

18 березня • Троє двадцятитрьохлітніх друзів, що проживали в Амстердамі, заснували футбольний клуб «Аякс». Через півроку команда провела першу гру під егідою Футбольного союзу Амстердама.

квітень

22 квітня • Французькі війська у бою біля Кусері розбили загони арабського шейха Раббаха, який заснував поблизу озера Чад власну державу. Територія Чаду була поділена між Францією, Великою Британією і Німеччиною.

травень

5 травня • На загальних зборах у покутському селі Заваллі Снятинського повіту засновано руханково-пожежне товариство "Січ", що стало початком створення в майбутньому військової формації "Українські січові стрільці". Засновником "Січі" був відомий галицький адвокат, один із провідних діячів радикальної партії Кирило Трильовський.

14 травня • В Парижі, приурочені до Всесвітньої виставки, відкрились II Олімпійські ігри. На них приїхало 997 спортсменів з 24 країн і вперше виступили жінки. На Іграх II Олімпіади, які тривали до 28 жовтня, були розіграні 95 комплектів нагород у 20 видах спорту. Лідером у командному заліку стала Франція, а першою в історії олімпійською чемпіонкою стала англійка Шарлотта Купер (теніс, одиночний розряд).

24 травня • В ході Другої Англо-бурської війни Велика Британія анексувала Оранжеву республіку, створену в 1836 році німецькими та голландськими поселенцями.

27 травня • На парламентських виборах у Бельгії вперше в світі застосовано систему пропорційного представництва.

29 травня • Французький колоніальний адміністратор Еміль Жантіль заснував місто Форт-Ламі, яке у 1973 році було перейменоване у Нджамена, сьогодні — столицю Республіки Чад.

29 травня • Американська компанія «Отіс» зареєструвала торгову марку «Ескалатор», яка з часом стала прозивним іменем всіх похилих конвеєрів у вигляді рухомих сходів, призначених для переміщення людей.

червень

20 червня • Як результат напруженості між представниками іноземних країн, котрі мали в Китаї свої комерційні інтереси, і патріотично настроєними китайцями, підтримуваними імператрицею Цисі, у Пекіні почалось повстання "Духовних кулаків", котрих західні місіонери прозвали "боксерами" за специфічні рухи під час магічних заклинань, котрі нагадували рухи боксерів — більше 100 тисяч "боксерів" взяли в облогу дипломатичне містечко в Пекіні, спалюючи в місті християнські церкви і вбиваючи європейців. Аналогічні дії згодом охопили весь Північний Китай. Повстання зазанало поразки 14 серпня, коли в Пекін увійшли англо-російсько-французько-японські війська.

липень

2 липня • Відбувся перший вдалий політ дирижабля моделі LZ-1, сконструйованого відставним прусським офіцером Фердинандом фон Цеппеліном. Політ 420-футової сигароподібної машини, котру приводив у рух 16-сильний мотор, над Боденським озером на околиці Фрідріхсгафена тривав 17 хвилин і закінчився падінням апарату через несправності в рулі висоти.

9 липня • Королева Великої Британії Вікторія схвалила Закон про утворення Австралійської федерації, на підставі якого з 1 січня 1901 року проголошувалось створення нової держави Австралійський Союз.

19 липня • До Всесвітньої виставки в Парижі почав діяти метрополітен, художньо оформлений у стилі модерн за проектом архітектора Гектора Гімара. Завдяки саме паризькому "chemin de fer metropolitain" слова "метро" і "метрополітен" увійшли у багато мов світу.

29 липня • В італійському місті Монца американо-італійський анархіст Гаетано Бреші застрілив короля Італії Умберто I. Спадкоємцем престолу став його син Віктор Емануїл III. Бреші був схоплений і згодом засуджений до довічних каторжних робіт; він покінчив життя самогубством 22 травня 1901 року.

серпень

1 серпня • Група молодих футболістів-аматорів міста Менхенгладбах заснувала футбольний клуб «Боруссія».

8 серпня • У Брукліні (штат Массачусетс) на майданчику Лонгвудського крикетного клубу відбувся перший матч за Кубок Міжнародної федерації лаун-тенісу. Організатором турніру і спонсором самого призу був американець Дуайт Девіс, чемпіон США 1898 року.

14 серпня • Міжнародні війська восьми країн з боями увійшли до столиці Китаю міста Пекін для придушення Боксерського повстання, що почалося в липні і вилилось у атаки на іноземні торгові представництва у Китаї і, зокрема, взяття в облогу дипломатичного селища в Пекіні.

вересень

1 вересня • Велика Британія анексувала бурську республіку Трансвааль (Південна Африка).

жовтень

28 жовтня • У Парижі закінчились II Олімпійські ігри, котрі тривали протягом п'яти місяців. Завойовані спортсменами золоті медалі розподілились наступним чином: Франція — 39, США — 20, Велика Британія — 17, Бельгія — 8, Швейцарія — 6, Австрія — 4 і Німеччина — 3.

листопад

8 листопада • Американське видавництво «Даблдей» видало перший роман Теодора Драйзера "Сестра Керрі", котрий невдовзі був відкликаний з продажу за аморальність сюжету.

грудень

14 грудня • На засіданні Фізичного товариства в Берліні німецький фізик Макс Планк виклав свою квантову теорію, основу сучасної квантової фізики, з допомогою котрої зумів пояснити ряд явищ, що не з находили тлумачення в класичній фізиці, наприклад, природу поглинання світла на атомному рівні. На основі теорії Планка Альберт Ейнштейн, Нільс Бор, Ервін Шредінгер і Поль Дірак розробили квантову механіку, математичний апарат квантової теорії, що розглядала енергію і як матерію і як хвилю, залежно від ряду поточних параметрів.

24 грудня • У Лейпцігу вийшов перший номер нелегальної газети російських соціал-демократів "Іскра", яка відіграла важливу роль у створенні Російської соціал-демократичної робітничої партії. До першої редакції "Іскри" входили П.Аксельрод, В.Засулич, В.Ленін, Л.Мартов, Г.Плеханов і А.Потресов.

Народились 1900 року

25 січня — †18 грудня 1975 • Теодозій Добжанський, американський біолог українського походження, один з піонерів генетики ("Генетика і походження видів").

лютий

2 лютого — †15 липня 1940 • Оксана Андріївна Петрусенко, видатна українська співачка (лірико-драматичне сопрано).

4 лютого — †11 квітня 1977 • Жак Превер, французький поет ("Слова", "Історії"), кіносценарист ("Набережна туманів", "Діти райка").

22 лютого — †29 липня 1983 • Луїс Бюнюель, французький кінорежисер, лауреат премії «Оскар» ("Золотий вік", "Сходи в небо", "Скромна чарівність буржуазії").

29 лютого — †20 вересня 1971 • Йоргос Сеферіс, грецький поет та дипломат, лауреат Нобелівської премії з літератури 1963 року.

березень

8 березня — †14 березня 1973 • Говард Ейкен, американський інженер-програміст, піонер комп'ютеробудування.

19 березня — †14 серпня 1958 • Фредерік Жоліо-Кюрі, французький фізик, Нобелівський лауреат (разом з дружиною — Ірен Кюрі, 1935 р.) з хімії, громадський діяч.

23 березня — †18 березня 1980 • Еріх Фром, американський психолог ("Сучасна людина думає, що вона втрачає час, коли робить щось повільно. Але насправді, вона не знає що робити з вільним часом, крім як убити його на дурниці").

24 березня — †24 грудня 1993 • Іван Семенович Козловський, український оперний співак (ліричний тенор), народний артист СРСР (1940), Герой Соціалістичної Праці, лауреат двох Сталінських премій, п'яти Ленінських та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.

квітень

5 квітня — †10 червня 1967 • Спенсер (Бонавентуре) Трейсі, американський актор, чотириразовий лауреат премії «Оскар», першим отримав двох "Оскарів" підряд ("Капітан Відвага" [1937], "Міські хлопці" [1938], "Доктор Джекіл і містер Хайд" [1941], "Батько нареченої" [1950]; "Тридцять секунд над Токіо", "Старий і море", "Цей божевільний, божевільний, божевільний світ", "Ребро Адама", "Вгадай, хто прийде на обід").

24 квітня — †13 лютого 1961 • Василь Пилипович Герасименко, радянський воєначальник, перший і єдиний в історії міністр оборони УРСР (1944-45 рр.).

25 квітня — †15 грудня 1958 • Вольфганг Паулі, швейцарський фізик-теоретик, один з основоположників квантової механіки, Нобелівський лауреат (1945).

26 квітня — †30 квітня 1985 • Чарльз Френсіс Ріхтер, американський сейсмолог (шкала виміру сили землетрусу, 1935).

травень

3 травня — †11 вересня 1974 • Микола Федорович Яковченко, український актор театру й кіно, Народний артист УРСР (1970).

5 травня — †20 серпня 1944 • Юрій Іванович Липа, український громадський діяч, письменник, поет, публіцист; один з ідеологів українського націоналізму.

17 травня — †3 червня 1989 • Рохулла Мусаві Хомейні, іранський релігійний діяч, аятолла, керівник Ісламської Республіки Іран після повалення влади шаха (1979-89 рр.).

30 травня — †16 серпня 1975 • Карлос Рауль Віянуева, венесуельський архітектор, один найвідоміших архітекторів, що працював у стилі модерн.

червень

5 червня — †8 лютого 1979 • Денніс Габор, англійський фізик мадярського походження; відкрив явище лазерної голографії (Нобелівська премія 1971 року).

17 червня — †2 травня 1945 • Мартін Борман, державний і політичний діяч Третього рейху; один із найближчих сподвижників Гітлера, лідер націонал-соціалістичної партії (з 1940 р.).

24 червня — †28 серпня 1959 • Рафал Лемкін, польський та американський науковець-правник; відомий насамперед запровадженням уперше терміну «геноцид» як правового поняття («Радянський геноцид в Україні», 1953).

29 червня — †31 липня 1944 • Антуан де Сент-Екзюпері, французький авіатор і письменник (Маленький принц).

липень

8 липня — †26 серпня 1976 • Юрій Корнійович Смолич (Георгій Корнелійович Смолич), український журналіст («Універсальний журнал»), театральний критик, письменник («Прекрасні катастрофи», «Театр невідомого актора», «Світанок над морем», «Рік народження 1917»).

12 липня — †14 березня 1971 • Павло Трохимович Кононенко, український поет (Незабутнє), письменник (Гостра могила, Гомін в хащі).

серпень

4 серпня — †30 березня 2002 • Єлизавета (Єлизавета Анжела Боуз-Лайон), англійська королева-матір, дружина короля Георга VI, матір нинішньої королеви Британії Єлизавети II; остання імператриця Індії.

вересень

3 вересня — †31 серпня 1986 • Урхо Калева Кекконен, фінський політик, 8-1 президент Фінляндії (1956-82 рр.).

14 вересня — †1 серпня 1946 • Андрій Андрійович Власов, радянський військовий, генерал-майор Червоної армії; після полонення в 1941 році, в 1943 році очолив Російську визвольну армію, котра воювала проти СРСР на боці Німеччини.

23 вересня — †2 листопада 1985 • Володимир Михайлович Кубійович, український історик, географ, енциклопедист («Географія українських і сумежних земель»).

жовтень

3 жовтня — †15 вересня 1938 • Томас Вулф, американський письменник (Додому нема вороття, Про час і ріку, Подивись на свою домівку, ангеле).

7 жовтня — †23 травня 1945 • Генріх Гіммлер, рейхсфюрер СС (з 1929 р.), шеф баварської поліції (з 1933 р.), шеф поліції і таємної поліції (гестапо, з 1936 р.) Німеччини, міністр інутрішніх справ Німеччини (з 1943 р.).

30 жовтня — †12 березня 1991 • Рагнар Айнар Граніт, шведський нейрофізик, лауреат Нобелівської премії в галузі мдицини і фізіології (1967) "за відкриття, пов'язані з первинними фізіологічними і хімічними зоровими процесами, що відбуваються в оці".

листопад

3 листопада — †6 вересня 1978 • Адольф Дасслер, німецький підприємець, засновник фірми спортивного одягу "Адідас".

8 листопада — †16 серпня 1949 • Маргарет Мітчелл, американська письменниця, лауреат Пулітцерівської премії (Віднесені вітром [1937]).

грудень

7 грудня — †10 червня 1961 • Катерина Василівна Білокур, майстер українського народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва».

Померли 1900 року

20 січня • Джон Раскін, англійський письменник, філософ, теоретик мистецтва. 126 років тому у 81 рік (нар. 8 лютого 1819 р.).

6 березня • Ґотліб Даймлер, німецький інженер, винахідник, піонер автомобілебудування, конструктор першого мотоцикла, засновник компанії "Daimler Motoren Gesellschaft". 126 років тому у 66 років (нар. 17 березня 1834 р.).

2 травня • Іван Костянтинович Айвазовський (Ованес Айвазян), російський художник-мариніст, автор більше 6 тисяч картин; збудував у рідній Феодосії морський порт і провів до міста залізницю. 126 років тому у 83 роки (нар. 29 липня 1817 р.).

4 травня • Юліян Куїловський-Сас, український церковний діяч, греко-католицький митрополит. 126 років тому у 74 роки (нар. 1 травня 1826 р.).

5 червня • Стівен Крейн, американський письменник (Червона відзнака доблесті, Меггі: дівчина з вулиці, Відкритий човен). 126 років тому у 29 років (нар. 1 листопада 1871 р.).

29 липня • Умберто I (Умберто Раньєро ді Савойя), другий король об'єднаної Італії (1878-1900 рр.) з Савойської династії. 126 років тому у 56 років (нар. 14 березня 1844 р.).

4 серпня • Етьєнн Ленуар, бельгійський винахідник, конструктор першого практично придатного двигуна внутрішнього згорання (1860). 126 років тому у 78 років (нар. 12 січня 1822 р.).

12 серпня • Вільгельм Стейніц, австрійський шахіст, перший чемпіон світу (1886, 1889, 1890). 126 років тому у 64 роки (нар. 14 травня 1836 р.).

13 серпня • Володимир Сергійовий Соловйов, російський філософ, поет. 126 років тому у 47 років (нар. 28 січня 1853 р.).

25 серпня • Фрідріх Вільгельм Ніцше, німецький поет, критик, філософ (Так говорив Заратустра, Воля до влади, По той бік добра і зла), невизнаний сучасниками і доведений цим до відчаю. 126 років тому у 56 років (нар. 15 жовтня 1844 р.).

30 листопада • Оскар Вайльд, ірландський поет, письменник (Портрет Доріана Грея, Ідеальний чоловік, Як важко бути серйозним). 126 років тому у 46 років (нар. 16 жовтня 1854 р.).