Головні події 1861 року
Політичні лідери 1861 року
• Австрійська імперія:
Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія:
Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія:
Віктор Еммануїл II (1861-78)
• Королівство Баварія: Максиміліан II (1848-64)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм IV (1840-61), Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Йоганн I (1854-73)
• Королівство двох Сицилій: Франциск II (1859-61)
• Папська держава:
Пій IX (1846-78)
• Російська імперія:
Олександр II (1855-81)
• США: Джеймс Б'юкенен (1857-61),
Авраам Лінкольн (1861-65)
• Французька імперія:
Наполеон III (1852-70)
Всі події 1861 року
22 січня • Французький мандрівник Анрі Муо виявив у джунглях Камбоджи храмовий комплекс Ангкор-Ват, збудований у XII столітті за часів короля Сурьявармана II. Розташований у 5,5 км північніше сучасного міста Сієм Ріп, столиці однойменної провінції Камбоджі, Ангкор-Ват являє собою частину храмового комплексу, спорудженого в районі стародавньої столиці держави кхмерів — міста Ангкор. Він займає площу 200 кв км. Недавно проведені дослідження свідчать, що його площа могла складати близько 3 000 км?, а кількість мешканців досягала півмільйона чоловік, тим самим роблячи його найбільшим людським поселенням доіндустріальної епохи. З 1863 року Ангкор-Ват зображається на прапорі Камбоджи.
8 лютого • У Річмонді делегатами від шести штатів — Південна Кароліна, Міссісіпі, Флорида, Алабама, Джорджия, Луїзіана, — які вийшли зі складу США після обрання президентом країни Авраама Лінкольна, представника Республіканської партії, що виступала за відміну рабовласництва, сформували тимчасовий уряд Конфедерації Сполучених Штатів. Наступного дня президентом нової країни був обраний Джеферсон Девіс. У березні до Конфедерації приєднався Техас, а в квітні армія Півдня атакувала один з небагатьох фортів у Південній Кароліні, які перебували під контролем США, — в країні почалась Громадянська війна.
18 лютого • Прем'єр-міністр Сардінії Камілло Бенсо Кавур, доповнивши сардінський парламент представниками від приєднаних областей, проголосив його загальноіталійським: Італія — без Риму і Венеції — стала конституційною монархією з централізованим управлінням за зразком Франції.
19 лютого • Оприлюднено «Маніфест про скасування кріпосного права» та «Положення про селян, що виходять з кріпосної залежності», видані російським царемр Олександром II. Кріпацької залежності 22,5 мільйонів осіб. Водночас за поміщиками залишалися всі їхні землі. Вони були зобов'язані надавати селянам так званий «садибний притулок» та тимчасові обробіткові ділянки, розміри яких визначалися спеціальними «уставними грамотами». Община залишалась, як і раніше, недоторканою.
26 лютого • Імператор Франц Йосиф видав Лютневий патент — загальнодержавну конституцію, яка перетворювала Дунайську монархію на централізовану державу. Згідно з патентом, законодавча влада належала імператору і двопалатному парламенту, рейхстагу, палата панів якого складалась з призначених імператором і спадкоємних членів, а палата депутатів обиралась обласними сеймами. З 343 депутатів 120 представляли Унорщину. Спосіб формування палати депутатів і обмеження компетенції обласних сеймів забезпечували австрійським німцям пануюче положення в імперії.
3 березня • У Петербурзі російський імператор Олександр II підписав маніфест про відміну у країні кріпацтва. Опублікований 15 березня, він приніс свободу 22,5 мільйонам кріпаків, які однак, не ставали власниками оброблюваної землі — відчуджена у поміщиків, вона передавалась сільським громадам, які розподіляли її порівну серед сільських жителів.
10 березня • У Санкт-Петербурзі у віці 47-и років пішов з життя Тарас Григорович Шевченко, ідеолог та символ української національної ідеї, творчість якого заклала основи сучасної української літератури.
17 березня • Офіційно оголошено про створення об'єднаного Італійського королівства. Сардинський кололь Віктор Емануїл II став королем Італії. За межами нового державного утворення залишились Венеція і Папська область, які увійшли до його складу у 1866-у і 1870-у роках відповідно. Тимчасовою столицею об'єднаного королівства, яке керувалось ліберальною конституцією Сардинії 1848 року, стала Флоренція.
12 квітня • З обстрілу гарнізону у форті Самтер (штат Південна Кароліна) військовим загоном під командуванням генерала Боргарда почалась найкривавіша війна в історії США — Громадянська. Після 34-х годин неперервного артилерійського вогню з 50 гармат і мортир форт під командуванням майора Роберта Андерсона капітулював. Через два дні президент США Авраам Лінкольн оголосив про набір 75 тисяч добровольців для відсічі агресії з Півдня.
17 травня • Під час лекції в Королівському інституті у Лондоні на тему «Про теорію трьох основних кольорів» шотландець Джеймс Максвелл продемонстрував перше стійке кольорове фотозображення, отримане шляхом суміщення на екрані трьох пучків білого світла, що проходили через три чорно-білі зображення, отримані при фотографуванні об'єкта через червоний, зелений і синій фільтри.
19 травня • У Сумах відкрито першу в Україні недільну школу.
22 травня • В Успенському соборі Канева відслужили панахиду і на Чернечій горі перепоховали останки Тараса Григоровича Шевченка, які були привезені з Петербурга. Влітку 1884 року на Тарасовій горі збудували перший народний музей — «Тарасову світлицю», а на могилі встановили монументальний чавунний пам`ятник-хрест за проектом академіка Сичугова. У 1989 році на цьому місці з'явився Шевченківський національний заповідник.
6 листопада • Джефферсон Девіс обраний президентом Конфедеративних Штатів Америки.
Народились 1861 року
2 лютого — †
3 листопада 1949 • Соломон Гугенхайм, американський бізнесмен, філантроп; засновник музею мистецтв у Нью-Йорку.
26 лютого — †
8 вересня 1948 •
Фердинанд I (Фердинанд Кобург), князь (з 1887 р.) і
цар Болгарії.
7 травня — †
7 серпня 1941 •
Рабіндранат Тагор, бенгалський і індійський поет ("Вечірні пісні", "Гітанджалі"), письменник ("Гора", "Дім і мир"), композитор, громадський діяч; лауреат Нобелівської премії (1913).
19 червня — †
30 грудня 1896 •
Хосе Протасіо Рісаль-Меркадо, філіппінський поет, письменник і публіцист, ідеолог філіппінського націоналізму.
20 червня — †
16 травня 1947 • Фредерік Гоуленд Хопкінс, англійський біохімік; відкрив вітаміни A і D; лауреат
Нобелівської премії (1929).
7 липня — †
4 травня 1912 • Нетті Стівенс, американський біолог; першою встановила залежність статі від набору хромосом.
8 серпня — †
8 лютого 1926 • Вільям Бетсон, англійський біолог, один із засновників генетики.
23 вересня — †
9 березня 1942 • Роберт Бош, німецький інженер, винахідник свічки запалювання, магнето, засновник однойменної фірми.
10 жовтня — †
13 травня 1930 •
Фрітьоф Нансен, норвезький полярний дослідник, першим здійснив лижний перехід через Гренландію (1888), керівник експедиції у високі широти Арктики на побудованому за власним проектом судні "Фрам", ініціатор підписання угоди про заснування посвідчень для переміщених осіб (1922), лауреат Нобелівської премії миру (1922).
6 листопада — †
28 листопада 1939 •
Джеймс Нейсміт, канадський вчитель фізкультури, автор гри в
баскетбол (1891).
15 грудня — †
29 лютого 1944 •
Пер Евінд Свінгувуд, фінський політик, третій президент Фінляндії (1931-37 рр.), перший і дев'ятий прем'єр-міністр (1917-18, 1930-31 рр.), голова сенату (1917-18 рр.).
21 грудня — †
20 червня 1929 •
Євген Харламович Чикаленко, український громадський діяч, благодійник, меценат, агроном, землевласник, видавець, публіцист.
Померли 1861 року
10 березня •
Тарас Григорович Шевченко, український поет («
Кобзар»), письменник, художник. 163 роки тому у
47 років (нар.
9 березня 1814 р.).
6 червня •
Камілло Бенсо Кавур, прем'єр-міністр Сардинського королівства,
перший прем'єр об'єднаної Італії (1861). 163 роки тому у
51 рік (нар.
10 серпня 1810 р.).
10 листопада • Анрі Муо, французький натураліст і мандрівник. 163 роки тому у
35 років (нар.
15 травня 1826 р.).