Головна подія 1857 року

• Повстання сипаїв, 11 травня

Політичні лідери 1857 року

• Імперія Великих Моголів: Бахадур Шах II (1837-57)
• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Вікторія (1837-1901)
• Королівство Баварія: Максиміліан II (1848-64)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм IV (1840-61)
• Королівство Саксонія: Йоганн I (1854-73)
• Королівство двох Сицилій: Фердинанд II (1830-59)
• Папська держава: Пій IX (1846-78)
• Російська імперія: Олександр II (1855-81)
• США: Франклін Пірс (1853-57), Джеймс Б'юкенен (1857-61)
• Французька імперія: Наполеон III (1852-70)

Всі події 1857 року

7 лютого • Виправдальним вироком закінчився суд у Парижі над Гюставом Флобером, звинувачуваним у порушенні моралі та наругою над релігією в деяких сценах його роману «Мадам Боварі».

6 березня • Верховний суд США постановив, що раби є майном, а не громадянами.

25 березня • Француз Едуард Леон Скотт де Мартінвілль отримав патент на перший з відомих пристроїв для запису звукових коливань — фонавтограф. Прилад міг лише реєструвати візуальну форму звукових коливань, а відтворювати записаний звук було неможливо.

12 квітня • Окремою книгою у Парижі вийшов роман Гюстава Флобер «Мадам Боварі», який раніше друкувався на шпальтах літературного журналу «Revue de Paris».

11 травня • Столицю Індії Делі охопило повстання індійських солдатів, які виступили проти жорстокої колонізаторської політики англійців. Повстання поклало край владі Британської Ост-Індської компанії, призвело до її заміни прямим правлінням англійської корони і падіння останнього імператора Великих Моголів.

25 червня • Вийшов збірник віршів французького поета Шарля Бодлера «Квіти зла». Згодом суд оштрафував Бодлера за порушення норм суспільної моралі і з наступних видань був змушений вилучити шість найнепристойніших віршів.

2 серпня • Британський парламент прийняв закон про введення в Індії прямого правління, проголосивши все її населення підданими англійської королеви Вікторії, яка отримала титул імператриці єдиної Індії.

24 серпня • Різке зниження експорту США з початку року на фоні надмірного перевиробництва привело до першої в США і у світі економічної кризи, від якої вдалось оговтатись лише через рік.

31 грудня • Указом англійської королеви Вікторії столицею Канади проголошено місто Оттава.

Народились 1857 року

1 лютого — †24 грудня 1927 • Володимир Михайлович Бехтерєв, російський невропатолог, психіатр, психолог, фізіолог, морфолог.

22 лютого — †8 січня 1947 • Роберт Бейден-Павелл, англійський військовий, генерал, засновник світового скаутського руху.

22 лютого — †10 січня 1896 • Генріх-Рудольф Герц, німецький фізик, один з основоположників електродинаміки.

13 травня — †16 вересня 1932 • Рональд Росс, шотландський біолог; встановив роль комарів роду Anopheles у розповсюдженні малярії, що дало можливість знайти способи боротьби з цим захворюванням; лауреат Нобелівської премії (1902).

31 травня — †12 лютого 1939 • Пій XI (Акіле Ратті), 259-й папа Римський (1922-39 рр.); підписанням Латеранських угод (1929) добився автономії Ватикану.

3 червня — †12 червня 1924 • Жак де Морган, французький археолог; вів розкопки в Єгипті і Месопотамії, де знайшов «Кодекс Хаммурапі».

5 липня — †20 червня 1933 • Клара Цеткін, німецький політичний діяч, революціонерка, одна з організаторів Компартії Німеччини, активістка II Інтернаціоналу.

17 вересня — †19 вересня 1935 • Костянтин Едуардович Ціолковський, російський вчений і винахідник в галузі аеро- і ракетодинаміки, один з основоположників сучасної космонавтики.

2 жовтня — †28 листопада 1916 • Мартін Тьоніс Стейн, 6-й, останній, президент Оранжевої Вільної Держави (1896-1902 рр.).

3 грудня — †3 серпня 1924 • Джозеф Конрад (Юзеф Теодор Конрад Коженьовський), англійський письменник польського походження, родом з України (Серце пітьми, Примха Олмеєра, Очами Заходу).

3 грудня — †21 березня 1944 • Карл Коллер, австрійський і американський медик, офтальмолог; першовідкривач ефективного препарату для місцевої анестезії, в якості якого використав водний розчин кокаїну.

Померли 1857 року

15 лютого • Михайло Іванович Глінка, російський композитор, родоначальник російської класичної музики (опери "Іван Сусанін", "Руслан і Людмила"), класик російського романсу. 169 років тому у 53 роки (нар. 1 червня 1804 р.).

11 травня • Франсуа Ежен Відок, французький злочинець, що став засновником французької служби безпеки Сюрте. 169 років тому у 82 роки (нар. 23 липня 1775 р.).

11 травня • Франсуа Відок, французький авантюрист, злочинець (1793), сексот (1809), організатор служби безпеки Франції (1810), засновник першого у світі приватного детективного бюро (1832). 169 років тому у 82 роки (нар. 24 липня 1775 р.).

23 травня • Огюстен Луї Коші, французький математик, один з основоположників теорії аналітичних функцій. 169 років тому у 68 років (нар. 21 серпня 1789 р.).

20 червня • Луї Жак Тенар, французький хімік; відкрив перекис водню (1818). 169 років тому у 80 років (нар. 4 травня 1777 р.).

16 липня • П'єр Жан де Беранже, французький поет-сатирик (Король Івето, Безумці, Наварський принц). 169 років тому у 77 років (нар. 19 серпня 1780 р.).

15 грудня • Джордж Кейлі, англійський інженер, винахідник, теоретик повітроплавання. 169 років тому у 84 роки (нар. 27 грудня 1773 р.).