Хроніка подій 1924 року

Головні події 1924 року

Політичні лідери 1924 року

• Веймарська республіка: Вільгельм Маркс (1923-25)
• Великобританія: Стенлі Болдвін (1923-24, 1924-29), Джеймс Рамсей Макдональд (1924), Георг V (1910-36)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл III (1900-46), Беніто Муссоліні (1922-45)
• Ліга націй: Ерік Драммонд (1920-33)
• Османський халіфат: Абдул-Меджид II (1922-24)
• СРСР: Володимир Ленін (1922-24), Йосиф Сталін (1922-53)
• США: Калвін Кулідж (1923-29)
• Туреччина: Кемаль Ататюрк (1923-38)
• УРСР: Влас Чубар (1923-34)
• Угорське королівство: Міклош Хорті (1920-44)
• Французька республіка: Александр Мільєран (1920-24), Раймон Пуанкаре (1922-24), Гастон Думерг (1924-31), Едуар Ерріо (1924-25)

Всі події 1924 року

3 січня • Через два роки після відкриття британською експедицією Говарда Картера місця захоронення єгипетського фараона Тутанхамона поблизу міста Луксор, вдалось знайти головний скарб — кам'яний саркофаг віком близько 3 тисяч років, в котрому містилися три, вкладені одна в одну, труни, в найменшій з яких, зробленій з чистого золота, знаходилась мумія 18-літнього Тутанхамона.

16 січня • Іспанський льотчик Пабло Пескара протримався в повітрі на гелікоптері власної конструкції 8 хвилин 13 секунд, пролетівши більше кілометра.

21 січня • У селищі Горки під Москвою на 54-у році життя від крововиливу в мозок помер Володимир Ілліч Ленін (Ульянов), російський революціонер, теоретик марксизму, лідер більшовицької партії, один з організаторів і керівників Жовтневої революції 1917 року в Росії, перший керівник уряду Радянського Союзу.

22 січня • Після перемоги Лейбористської партії на парламентських виборах 6 грудня 1923 року її лідер Джеймс Рамсей Макдональд сформував перший в історії Великобританії лейбористський уряд меншості, котрий був підтриманий лібералами. Будучи прихильником "еволюційного соціалізму", Макдональд виступив проти лівого крила своєї партії і ввів до уряду головним чином представників правого крила Ліберальної партії.

25 січня • У французькому альпійському містечку Шамоні почались I зимові Олімпійські ігри, що проводилися як "Міжнародний спортивний тиждень з приводу VIII Олімпіади". Спортсмени змагались у 6-и видах спорту, а успіх заходу всупереч прогнозам був настільки великий, що Міжнародний Олімпійський Комітет (МОК) вирішив проводити з 1928 року Зимові Олімпіади регулярно щочотири роки.

27 січня • У Москві відбулись похорони вождя російської пролетарської революції Володимира Леніна. Поховати його було вирішено на Красній площі, серед братських могил героїв Жовтневої революції в спеціально спорудженому мавзолеї. Із-за стислих термінів перший мавзолей за проектом архітектора Щусєва був збудований з дерева і зведений за три дні — темно-сірий куб з верхівкою у вигляді ступінчатої піраміди. До 1 травня мавзолей був перебудований в монумент-трибуну, а в 1930 році набув свого нинішнього гранітного вигляду.

31 січня • У Шамоні (Франція) завершилися І зимові Олімпійські ігри, в яких брали участь 16 збірних. Завоювавши 17 медалей, у командному заліку перемогла збірна Норвегії.

лютий
8 лютого • У місті Карсон (штат Невада) відбулася перша у США страта у газовій камері — жертвою став Тонг Лі, член китайської банди, визнаний винним у вбивстві члена іншої банди. Отруйний газ був визнаний у Неваді в 1921 році більш гуманним засобом страти, ніж повішення, розстріл чи електричний струм.

березень
3 березня • Великі національні збори Турецької республіки ліквідувала халіфат, теократичну інституцію, що існувала у мусульманському світі майже 1300 років. Уранці наступного дня останній халіф Абдул Меджид II з династії Османів разом з родиною був примусово висланий за кордон й наступні два десятиліття свого життя провів здебільшого у Франції, повністю відійшовши від політичної діяльності.

7 березня • З метою закріпити територіальні претензії на Бессарабію, яка 27 березня 1918 року увійшла до складу королівства Румунія, на території Балтського і Одеського округів Одеської губернії і Тульчинського округу Подільської губернії була створена Молдавська автономна область у складі УРСР зі столицею у місті Балта.

9 березня • Італія провела анексію незалежного міста Рієка, відмовившись від претензій на Прибережну Далмацію, яка входила до складу Югославії.

16 березня • У відповідності з Римським договором від 27 січня 1924 року Італія анексувала Вільне місто Фіуме — незалежне місто Рієка — і береговий коридор, що з'єднував місто з територією Італії.

квітень
1 квітня • За участь у мюнхенському "пивному путчі", який закінчився провалом, лідера нацистської партії Адольфа Гітлера засуджено до п'яти років увязнення. Він був поміщений у тюрму Ландсберг, де почав диктувати Рудольфу Гессу свою книгу "Майн кампф" (Моя боротьба) і удосконалювати ораторську майстерність. Через дев'ять місяців під тиском прихильників націонал-соціалістів Гітлер був достроково звільнений з ув'язнення.

6 квітня • Чотири біплани "Дуглас Уорлд Крузер" взяли старт з американського міста Сіетл, щоб вперше облетіти земну кулю. Два з них вернулись назад, а два інших врешті-решт досягнули мети, пролетівши за 363 години майже 42 тисячі кілометрів. Загальна тривалість польоту склала 175 днів.

20 квітня • Компанії Western Electric і Warner Brothers офіційно оголосили про запровадження нової технології під назвою "Vitaphone" — системи синхронізації звукозапису із кінозображенням, що демонструється з проектора. Однак технологія, що лежала в основі "Vitaphone", виявилась дорогою і неперспективною — значно важливіше було знайти спосіб інтегрувати звукоряд в саму кінострічку, що й було реалізовано в 1927 році при допомозі системи "Movietone" на основі технології звукозапису "Phonofilm" американського винахідника Лі де Фореста. В кінці 1950-х років в кінострічках стали використовувати стереозвук, в 1970-х його доповнили системою шупопониження Dolby, а на початку 1990-х з'явились кінофільми з цифровим звукозаписом.

травень
1 травня • З конвеєра Харківського паровозобудівного заводу вийшла перша партія першого радянського трактора на гусеничному ходу «Комунар» серії «Фордзон-Путіловець». Прототипом машини стала німецька модель ВД-50 «Ханомаг».

4 травня • У Парижі почалися VIII Олімпійські ігри, останні, підготовкою до яких керував П'єр де Кубертен. Вперше на олімпіаді з'явився олімпійський девіз: «Citius, Altius, Fortius!» («Швидше, вище, сильніше!"). Кращим спортсменом Ігор, як і чотири роки тому, став фінський бігун Пааво Нурмі, який завоював 5 золотих медалей. У неофіційному командному заліку перемогла збірна США, яка завоювала 99 медалей (з них 45 золотих, по 27 срібних і бронзових).

10 травня • Директором ФБР призначено Едгара Гувера, котрий займав цей пост 48 років аж до своєї смерті у 1972 році.

17 травня • У Празі (Чехословаччина) засновано українське видавниче товариство «Сіяч».

червень
2 червня • Президент Келвін Кулідж підписав законопроект, прийнятий Конгресом США про надання громадянства всім індіанцям, що проживали в адміністративних кордонах країни. Перед громадянською війною 1861-65 років громадянство, як правило, не надавалось індіанцям і метисам; після війни громадянство могли отримати представники "дружніх племен" (які проживали на території штатів, а не індіанських територій) і індіанки, що вийшли заміж за американців, в 1919 році — всі індіанці, що брали участь в Першій Світовій війні, і лише у 1924-у — громадянство було надане всім індіанцям, які народились і проживали на території США, що склало близько третини корінного населення США.

8 червня • З табору на висоті 8120 метрів 38-літній британський шкільний вчитель Джордж Меллорі та 28-річний студет Оксфорду Ендрю Ірвін почали сходження на вершину Евереста. Після цього дня від них не було ніякої звістки. Лише 1 травня 1999 року тіло Меллорі було знайдене на висоті 8180 метрів.

26 червня • Закінчилась восьмилітня окупація американцями Домініканської республіки.

липень
5 липня • У Парижі президент Французької Республіки Гастон Думерг розпочав урочисту церемонію відкриття VIII Олімпійських ігор, які розпочались ще 27 травня. Вперше на Олімпіаді з'явився олімпійський девіз «Citius, Altius, Fortius!» («Швидше, вище, сильніше!"). У змаганнях взяли участь спортсмени з 44 країн , причому спортсмени Ірландії, Литви, Мексики, Польщі, Румунії, Уругваю, Філіппін та Еквадору брали участь в Іграх вперше. Кращим спортсменом VIII Олімпійських ігор був визнаний фінський бігун Пааво Нурмі, а в командній першості перемогла збірна США, яка завоювала 99 медалей (45 золотих і по 27 срібних та бронзових).

14 липня • У селищі Аян на узбережжі Охотського моря відбувся Всетунгуський з'їзд, на якому місцеві жителі Крайньої Півночі — тунгуси, якути й росіяни — проголосили самостійну Тунгуську республіку, яка не входить до складу Радянської Росії. У вересні зусиллями військ ГПУ і кораблів червоного флоту антирадянська Тунгуська республіка була ліквідована.

20 липня • В Парижі засновано Міжнародну шахову федерацію (ФІДЕ) — тепер цей день відзначається як Міжнародний день шахів.

25 липня • Уряд Греції прийняв рішення про депортацію з країни 50 тисяч вірменів.

вересень
23 вересня • У Ленінграді відбулась одна з найбільших повеней — вода в Неві піднялась на 380 сантиметри вище ординара.

жовтень
12 жовтня • Ухвалою ЦВК УРСР з частини території Балтського і Одеського округів Одеської губернії і Тульчинського округу Подільської губернії утворено Молдавську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку в складі УРСР зі столицею у місті Балта. Межею МАРСР на заході і південному заході була оголошена лінія річок Прут і Дунай. Таким чином до складу МАРСР формально входила і Бессарабія, оголошена окупованою Румунією.

29 жовтня • Місто Урга перейменоване в Улан-Батор і проголошене столицею Монгольської Народної Республіки.

листопад
26 листопада • Великий народний хурал (парламент) проголосив Монголію народною республікою і прийняв конституцію країни.

грудень
24 грудня • Президія виконкому Комінтерну ухвалила рішення про розпуск Української комуністичної партії як окремої партії та рекомендувала провести це рішення так, щоб члени УКП могли увійти до складу КП(б)У, яка була обласною філією РКП(б).

30 грудня • Використовуючи потужний телескоп американський астроном Едвін Хаббл виявив на фотографіях деяких найближчих галактик зірки, з яких вони складаються, чим доказав, що що вони аналогічні нашій Галактиці (Чумацький Шлях).

Народились 1924 року

9 січня — †20 липня 1990Сергій Йосипович Параджанов, український кінорежисер вірменського походження ("Тіні забутих предків", "Українська рапсодія", "Колір граната", "Легеда про Сурамську фортецю").

21 січня — †20 квітня 1992 • Бенні (Альфред Готорн) Хілл, англійський естрадний і кінокомік ("Шоу Бенні Хілла").

31 січня — †6 березня 1994 • Тенгіз Абуладзе, грузинський кінорежисер ("Мольба", "Дерево бажання", "Спокута").

лютий
21 лютого — †6 вересня 2019Роберт Мугабе, перший прем'єр-міністр (1980-97 рр.) і другий президент (1987-2017) Зімбабве.

березень
7 березня — †22 січня 1993Кобо Абе (Абе Кіміфуса), японський письменник ("Жінка в пісках", "Чуже обличчя", "Людина-ящик").

15 березня • Юрій Васильович Бондарєв, російський письменник ("Батальони просять вогню", "Берег", "Вибір").

19 березня — †13 лютого 2002 • Лев Олександрович Куліджанов, російський кінорежисер ("Дім, в якому я живу", "Коли дерева були великими", "Помирати не страшно").

квітень
3 квітня — †1 липня 2004Марлон Брандо, американський актор, вісім разів номінований на «Оскар», двічі нагороджений "Оскаром" ("Над водоспадом" [1954], "Хрещений батько" [1972]; "Апокаліпсис сьогодні", "Останнє танго в Парижі", "Дон Жуан де Марко").

16 квітня — †14 червня 1994 • Генрі Манчіні (Енріко Нікола Манчіні), американський композитор, лауреат чотирьох премій «Оскар» ("Місячна ріка" [1961], "Дні вина і троянд" [1962]; "Рожева Пантера", "Ромео і Джульєтта"), 20 нагород "Гремі".

28 квітня — †4 вересня 2014Донатас Юозович Баніоніс, литовський театральний і кіноактор ("Ніхто не хотів помирати", "Мертвий сезон", "Соляріс").

травень
1 травня — †29 листопада 2001 • Віктор Петрович Астаф'єв, російський письменник ("Зорепад", "Останній поклон", "Пир після перемоги", "Життя прожити", "Прокляті і вбиті").

1 травня — †26 січня 1990 • Давид Іванович Абашидзе, грузинський режисер («Піросмані», «Мелодії Верійського кварталу»).

9 травня — †12 червня 1997 • Булат Шалвович Окуджава, російський поет, співак.

11 травня • Ентоні Х'юіш, англійський астроном; перший астроном, що став лауреатом Нобелівської премії з фізики (1974), відкрив пульсари, космічні джерела імпульсного випромінювання (1967).

21 травня — †11 березня 2013 • Борис Львович Васильєв, російський письменник ("А зорі тут тихі...", "Завтра була війна").

22 травня — †1 жовтня 2018Шарль Азнавур (Шанур Варен Азнавурян), французький співак-шансоньє («She», «Isabelle», «Mes emmerdes»), композитор, актор («Американський щур», «Жерстяний барабан», «Едіт і Марсель»).


червень
12 червня — †30 листопада 2018Джордж (Герберт Вокер) Буш, 41-й президент США (1989-93 рр.).

19 червня — †24 червня 2003 • Василь Володимирович Биков, білоруський письменник ("Дожити до світанку", "Вовча зграя", "Знак біди").

25 червня — †9 квітня 2011 • Сідні Люмет, американський кінорежисер (Серпіко, Смертельна пастка, Сімейний бізнес, Глорія).

липень
15 липня — †7 січня 2000 • Махмуд Есамбаєв, чеченський танцівник.

20 липня — †29 вересня 2011 • Тетяна Михайлівна Ліознова, російський кінорежисер (Сімнадцять миттєвостей війни, Три тополі на плющисі).

серпень
2 серпня — †1 грудня 1987 • Джеймс Артур Болдуїн, американський письменник («Інша країна», «Записки сина Америки»).

12 серпня — †17 серпня 1988 • Мохаммад Зія Уль-Хак, президент Пакистану (1977-88 рр.); прийшов до влади в результаті військового перевороту.

25 серпня — †3 лютого 2009Павло Архипович Загребельний, український письменник («Європа 45», «Роксолана»), сценарист («Ярослав Мудрий», «Розгін»), журналіст («Літературна газета»); Герой України, лауреат Шевченківської премії.

вересень
28 вересня — †19 грудня 1996 • (Вінченцо Доменіко) Марчелло Мастрояні, італійський актор (Солодке життя, 8 1/2, Білі ночі, Вчора, сьогодні, завтра, Розлучення по-італійськи).

30 вересня — †25 серпня 1984Трумен Капоте (Стрекфас Персонс), американський письменник (Інші голоси — інші кімнати, Лугова арфа, Сніданок у Тіффані, З холодним серцем, Експеримент з множинністю засобів інформації).

жовтень
1 жовтня • Джиммі (Джеймс Ерл) Картер, 39-й президент США (1977-81 рр.).

3 жовтня — †1 липня 1992 • Франко Крістальді, італійський кінопродюсер (Закон є закон, Розлучення по-італійськи, Спокушена і залишена, Амаркорд, Христос зупинився в Еболі, І корабель пливе).

4 жовтня — †5 квітня 2008 • Чарльтон Хестон, американський кіноактор, лауреат «Оскара» (Бен-Гур [1959]; В пащі безумства, Десять заповідей, Планета мавп, Антоній і Клеопатра, Правдива брехня).

листопад
1 листопада — †17 червня 2015 • Сулейман Демірель, турецький політик, прем'єр-міністр Туреччини (1965-71, 1975-77, 1977-78, 1979-80, 1991-93), президент Туреччини (1993—2000).

грудень
3 грудня — †17 березня 2007 • Джон Бекус, американський математик, автор мови програмування ФОРТРАН.

14 грудня — †2 червня 1988 • Радж Капур, індійський актор і кінорежисер (Бродяга, Боббі).

Померли 1924 року

21 січняВолодимир Ілліч Ленін (Ульянов), російський політичний діяч, лідер російських більшовиків; в листопаді 1917 року очолив переворот в Росії, що привів до встановлення на 70 років жорсткого комуністичного режиму; керівник більшовицького уряду (1917-1924 рр.). 100 років тому у 54 роки (нар. 22 квітня 1870 р.).

3 лютогоТомас Вудро Вільсон, 28-й президент США (1913-21 рр.), лауреат Нобелівської премії миру (1919). 100 років тому у 68 років (нар. 28 грудня 1856 р.).

30 березня • Абдул-Меджид II, останній халіф з династії Османів (1922-24 рр.). 100 років тому у 56 років (нар. 29 травня 1868 р.).

21 квітня • Елеонора Дузе, італійська актриса. 100 років тому у 66 років (нар. 3 жовтня 1858 р.).

3 травняМикола Іванович Міхновський, український політичний та громадський діяч, правник, публіцист («Самостійна Україна»). 100 років тому у 51 рік (нар. 31 березня 1873 р.).

20 травня • Йосип Андрійович Тимченко, український механік-винахідник; винахідник кінопроектора. 100 років тому у 72 роки (нар. 26 листопада 1852 р.).

3 червняФранц Кафка, австрійський письменник ("Америка", "Процес", "Камінь"). 100 років тому у 41 рік (нар. 3 липня 1883 р.).

12 червня • Жак де Морган, французький археолог; вів розкопки в Єгипті і Месопотамії, де знайшов «Кодекс Хаммурапі». 100 років тому у 67 років (нар. 3 червня 1857 р.).

3 серпняДжозеф Конрад (Юзеф Теодор Конрад Коженьовський), англійський письменник польського походження, родом з України (Серце пітьми, Примха Олмеєра, Очами Заходу). 100 років тому у 67 років (нар. 3 грудня 1857 р.).

12 жовтняАнатоль Франс (Жак Анатоль Франсуа Тібо), французький письменник ("Злочин Сільвестра Боннара", "Сучасна історія", "На білому камені", "Острів пінгвінів"); лауреат Нобелівської премії (1921). 100 років тому у 80 років (нар. 16 квітня 1844 р.).

20 листопада • Ебенезер Кобб Морлі, англійський футболіст і спортивний менеджер; організатор Футбольної асоціації. 100 років тому у 93 роки (нар. 16 серпня 1831 р.).

29 листопадаДжакомо Пуччіні, італійський композитор, представник веризму, автор 12 опер (Манон Леско, Богема, Тоска, Мадам Баттерфляй, Турандот). 100 років тому у 66 років (нар. 22 грудня 1858 р.).

Головні події 1924 року

«Міс Америка», 1924

Смерть Леніна

21 січня

Відкриття перших Зимових Олімпійських ігор

25 січня

Перші зимові Олімпійські ігри

25 січня

Ліквідація ісламського халіфату

3 березня

Розпуск Української комуністичної партії

24 грудня