Головні події 1904 року

• Початок Російсько-японської війни, 8 лютого
• Будівництво Панамського каналу, 4 травня
• III літні Олімпійські ігри, 23 листопада

Політичні лідери 1904 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Великобританія: Артур Джеймс Балфур (1902-05), Едвард VII (1901-10)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл III (1900-46)
• Королівство Баварія: Отто I (1886-1913)
• Королівство Португалія: Карлуш I Дипломат (1889-1908)
• Королівство Саксонія: Георг I (1902-04), Фрідріх Август III (1904-18)
• Німецька імперія: Вільгельм II (1888-1918), Бернгард фон Бюлов (1900-09)
• Османська імперія: Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія: Микола II (1894-1917)
• США: Теодор Рузвельт (1901-09)
• Французька республіка: Еміль Лубе (1899-1906)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1904 року

7 січня • Британська компанія Marconi запропонувала перший міжнародний радіопозивний-повідомлення про небезпеку. Сигнал C.Q.D., що у вільному перекладі означає "Прибувайте швидше! Небезпека!" ("Come quick! Danger!") почав використовуватися з 7 лютого 1904 року і застосовувася до 1908 року, коли він був замінений на сигнал S.O.S.

12 січня • На замерзлій поверхні озера Сент-Клер у штаті Вашингтон американець Барні Олдфілд встановив новий рекорд швидкості для автомобіля — рухаючись на спеціально переобладнаному "Форді" він розвинув швидкість 91.37 миль/год (близько 148 км/год).

лютий

1 лютого • На студії Victor Records Енріко Карузо записав свою першу платівку.

8 лютого • Не дійшовши згоди щодо розділу сфер впливу в Маньчжурії та Кореї, пізно ввечері 8 японських есмінців атакували російську ескадру, що стояла на зовнішньому рейді Порт-Артура, російської військової бази в Китаї. Це стало початком війни, яка наступного року завершилась безумовною перемогою Японії, що утвердилась як перша азіатська колоніальна держава.

17 лютого • У Міланському театрі Ла-Скала повним провалом завершилась прем'єра опери Джакомо Пуччіні «Мадам Батерфляй» («Чіо-Чіо-Сан»).

квітень

8 квітня • Великобританія і Франція підписали договір — "Сердечну згоду" — про мирне розділення сфер їх колоніальних інтересів. "Сердечна згода" (Антанта) з формальної точки зору не була союзницькою угодою, а лише вирішувала конкретні питання щодо колоніальних володіь в Африці: Франція визнала британські володіння в Єгипті, а Британія — французьке домінування в Марокко. Для Німеччини, яка також претендувала на Марокко, Антанта означала провал її експансіоністських планів. Підписавши цей договір, Велика Британія відмовилась від попереднього зовнішньополітичного принципу ізоляції і почала приймати активну участь у вирішенні кофліктних ситуацій в Європі.

травень

4 травня • Військове міністерство США розпочало будівництво Панамського каналу, перші роботи з прокладання якого почались ще в 1881 році. Воно тривало понад 10 років силами 70 тисяч робітників і обійшлось у 400 мільйонів доларів.

21 травня • Представниками семи країні — Бельгії, Голландії, Данії, Іспанії, Франції, Швейцарії та Швеції — у Парижі засновано Міжнародну федерацію футболу (ФІФА). Через два дні на конгресі ФІФА обрано її першого президента — француза Робера Герена.

липень

1 липня • У місті Леверкузен (Північний Рейн-Вестфалія) хіміко-фармацевтична компанія Bayer заснувала футбольний клуб «TuS Friedrich Bayer & Co 1904 Leverkusen», відомий сьогодні як «Байєр 04».

1 липня • У Сент-Луїсі (США) почались III Олімпійські ігри. Вони тривали до 23 листопада і в них взяли участь 651 чоловік, включаючи 6 жінок, які представляли команди 13 країн і змагалися за 94 комплекти медалей у 18 видах спорту (зокрема з такого екзотичного як перетягування канату в яких США перемогли Грецію і Південну Африку).

21 липня • Завершено будівництво Великої Сибірської магістралі, яке тривало 13 років. Вона сполучила Санкт-Петербург і Москву з містами Східного Сибіру і Далекого Сходу. Офіційне відкриття залізниці відбулося 1 січня наступного року.

серпень

29 серпня • У Непалі відмінено рабство.

вересень

8 вересня • Вільям Харлі і брати Артур, Волтер та Вільям Девідсонсони завершили створення прототипа свого першого мотоцикла з двигуном 115 куб. см. Наступного року їх було продано три штуки.

жовтень

4 жовтня • У Швеції створено футбольний клуб "Гетеборг".

27 жовтня • Мер Нью-Йорку Джордж Макклілен урочисто відкрив першу в Америці лінію метро, що сполучила район Бруклінського моста і Бродвей. Це був перший у світі метрополітен, поїзди якого рухались по підземним і підводним тунелям. Сьогодні нью-йоркське метро — найбільше у світі.

листопад

1 листопада • Німецька ескадра крейсерів під командуванням адмірала Максиміліана фон Шпеє знищила в ході морського бою біля чилійської бухти Коронель два з чотирьох корабля британської ескадри контр-адмірала К.Кредока. Двом іншим кораблям вдалось відійти до Фолклендських островів.

23 листопада • У Сент-Луїсі (штат Міссурі) закінчились III літні Олімпійські ігри, які тривали з 1 липня в рамках Всесвітньої виставки з нагоди сторіччя покупки США Луїзіани. В них взяло участь 646 чоловіків і 6 жінок, включаючи 6 жінок, які представляли 12 країн і боролись за 94 нагороди у 18 видах спорту. Найбільше медалей здобула збірна США — 234 (78 золотих, 82 срібних і 78 бронзових), Німеччини (13 медалей) і Куби (9 медалей).

Народились 1904 року

18 січня — †29 листопада 1986 • Кері Грант (Арчибальд Александр Ліч), американський кіноактор англійського походження («Жахлива правда», «Філадельфійська історія», «Лиха слава», «Спіймати злодія», «На північ через північний захід»); лауреат почесної премії «Оскар» (1970).

22 січня — †30 квітня 1983 • Джордж Баланчин (Георгій Баланчівадзе), американський хореограф, новатор балету.

лютий

2 лютого — †15 грудня 1938 • Валерій Павлович Чкалов, російський льотчик-ас; розробив ряд фігур вищого пілотажу, здійснив безпосадковий переліт через Північний полюс з СРСР до США (1936).

8 лютого — †5 січня 1994 • Ігор Федорович Белза, український музикознавець, композитор, історик культури, педагог.

13 лютого — †23 лютого 1957 • Данило Павлович Скоропадський, український політичний і громадський діяч, син Гетьмана Павла Скоропадського; почесний голова Союзу Українців у Великобританії (1949).

21 лютого — †18 грудня 1980 • Олексій Миколайович Косигін, радянський державний діяч, голова Ради міністрів СРСР (1964-80 рр.).

березень

1 березня — †16 грудня 1944 • Гленн Міллер, американський композитор, аранжувальник, тромбоніст, керівник джаз-оркестру, один з ведучих представників музики в стилі свінг.

4 березня — †19 серпня 1968 • Джордж (Георгій Антонович) Гамов, американський (уродженець Одеси) фізик-теоретик, автор теорії «великого вибуху», який привів до виникнення Всесвіту, і першої моделі генетичного коду.

7 березня — †4 червня 1942 • Рейнгард Гейдріх, німецький державний діяч, обергрупенфюрер СС, генерал поліції, начальник Головного управління імперської безпеки (1939-42 рр.), імперський протектор Чехії і Моравії (1941-42 рр.).

20 березня — †18 серпня 1990 • Б.Ф. (Баррус Фредерік) Скіннер, американський психолог, один з основоположників теорії бехейворизму.

квітень

15 квітня — †21 липня 1944 • Аршиль Горкі (Востанік Манук Адоян), американський художник вірменського походження, один із засновників «абстрактного сюрреалізму» та абстрактного експресіонізму.

22 квітня — †18 лютого 1967 • (Юліус) Роберт Оппенгеймер, американський фізик німецького походження, керівник "Манхеттенського проекту" (розробка і створення першої атомної бомби).

24 квітня — †19 квітня 1997 • Віллем де Кунінг, американський художник і скульптор голландського походження; один з видатних митців другої половини XX століття.

травень

6 травня — †11 лютого 1978 • Гаррі Едмунд Мартінсон, шведський поет і прозаїк ("Кочівник", "Кропива цвіте", "Аніара"), лауреат Нобелівської премії (1974).

11 травня — †23 січня 1989 • Сальвадор (Феліпе Хасінто) Далі (і Доменеч), іспанський художник, представник сюрреалізму.

17 травня — †15 листопада 1976 • Жан Габен (Жан Алексіс Монкорже), французький кіноактор ("Ніч — моє царство", "Набережна туманів", "Велика ілюзія", "Двоє в місті").

червень

2 червня — †20 січня 1984 • Джонні (Пітер Джон) Вайсмюллер, американський плавець, п'ятиразовий чемпіон Олімпійських ігор [1924, 1928], автор 67 світових рекордів (першим проплив 100 метрів швидше за хвилину), актор ("Тарзан", "Втеча Тарзана", "Тарзан знаходить сина", "Секретна пригода Тарзана", "Тарзан у Нью-Йорку").

6 червня — †16 липня 1992 • Тетяна Іванівна Пельтцер, російська актриса театру і кіно ("Вам і не снилось").

10 червня — †14 лютого 1988 • Фредерік Лоу, американський композитор австрійського походження, лауреат премії «Оскар» ("Джиджи" [1958], "Моя прекрасна леді", "Камелот").

липень

2 липня — †12 жовтня 1996 • Жан Рене Лакост, французький тенісист, 10-разовий переможець турнірів Великого шолому, перша ракетка світу (1926-27 рр.); засновник торгової марки Lacoste.

12 липня — †23 вересня 1973 • Пабло Неруда (Рікардо Елізер Нефталі Реєс Басуальто), чилійський поет, лауреат Нобелівської премії (1971) (Іспанія в серці, Меморіал Чорного острова).

14 липня — †24 липня 1991 • Айзек (Ісаак) Башевіс Зінгер, американський письменник, лауреат Нобелівської премії (1978).

серпень

3 серпня — †25 квітня 1988 • Кліфорд Саймак, американський письменник-фантаст («Де живе зло», «Заповідник гоблінів», «Станція пересадки»).

18 серпня — †7 червня 1996 • Макс Фактор, американський косметолог, засновник парфюмерної компанії.

21 серпня — †26 квітня 1984 • (Вільям Аллен) Каунт Бейсі, американський джазовий піаніст, композитор.

22 серпня — †19 лютого 1997 • Ден Сяопін, китайський політик; один з керівників КНР (1973-97 рр.), який реформував країну, не займаючи жодного з перших постів.

26 серпня — †4 січня 1986 • Крістофер Ішервуд, англійський письменник ("Прощай, Берлін").

вересень

4 вересня — †8 липня 1994 • Крістіан Жак, французький кінорежисер (Фанфан-Тюльпан, Закон є закон, Бабетта йде на війну).

15 вересня — †18 березня 1983 • Умберто II (Умберто Нікола ді Савойя), четвертий та останній король Італії (1946) із Савойської династії..

29 вересня — †22 грудня 1936 • Микола Олексійович Островський, російський письменник українського походження (Як гартувалась сталь, Народжені бурею).

жовтень

1 жовтня — †5 листопада 1989 • Володимир Самійлович Горовіц, американський піаніст-віртуоз (Нью-йоркський філармонічний оркестр).

2 жовтня — †3 квітня 1991 • (Генрі) Грем Грін, англійський розвідник, письменник (Тихий американець, Наша людина в Гавані, Комедіанти, Влада і слава).

9 жовтня — †23 листопада 1983 • Микола Платонович Бажан, український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач.

Померли 1904 року

27 квітня • Михайло Петрович Старицький, український письменник, театральний і культурний діяч. 117 років тому у 64 роки (нар. 14 грудня 1840 р.).

1 травня • Антонін Леопольд Дворжак, чеський альтист, піаніст, диригент, композитор (З Нового Світу, Батьківщина моя, Русалка, Циганські мелодії). 117 років тому у 63 роки (нар. 8 вересня 1841 р.).

3 липня • Теодор Герцль, австрійський журналіст, засновник політичного сіонізму. 117 років тому у 44 роки (нар. 2 травня 1860 р.).

14 липня • Стефан Пауль Крюгер, 5-й, останній (1880-1900 рр.), президент Південно-Африканської Республіки (Трансваалю). 117 років тому у 79 років (нар. 10 жовтня 1825 р.).

15 липня • Антон Павлович Чехов, російський письменник, драматуг ("Дядя Ваня", "Людина у футлярі", "Палата № 6", "Дама з собачкою", "Вишневий сад", "Три сестри"). 117 років тому у 44 роки (нар. 29 січня 1860 р.).

4 жовтня • Фредерік Огюст Бертольді, французький скульптор; автор статуї "Свобода", подарованої Францією США. 117 років тому у 70 років (нар. 2 квітня 1834 р.).

4 жовтня • Фредерік Бартольді, французький скульптор; автор статуї «Свободи» в гавані Нью-Йорка. 117 років тому у 70 років (нар. 2 серпня 1834 р.).

13 грудня • Микола Васильович Скліфосовський, український хірург; організатор медичного факультету при університеті в Одесі. 117 років тому у 68 років (нар. 6 квітня 1836 р.).