Головні події 1766-1770 років
Політичні лідери 1766-1770 років
• Бухарське ханство: Абу'л Газі-хан (1758-85)
• Великобританія: Георг III (1760-1820)
• Королівство Пруссія:
Фрідріх II Великий (1740-86)
• Королівство Франція: Людовик XV Улюблений (1715-74)
• Королівство Швеція: Адольф Фредерік (1751-71)
• Курфюрство Саксонія: Фрідріх Август III (1763-1806)
• Османська імперія: Мустафа III (1757-74)
• Річ Посполита:
Станіслав Понятовський (1764-95)
• Російська імперія:
Катерина II (1762-96)
• Священна Римська імперія:
Марія Терезія (1740-80), Йосиф II (1765-90)
Всі події 1766-1770 років
24 липня 1766 • Підписанням миру між властями Оттави (Канада) і вождем Понтіаком завершилось трирічне повстання індіанців на величезній необжитій території, котра згодом стала штатами Мічіган, Огайо і Пенсильванія.
5 грудня 1766 • Антиквар Джеймс Крісті, колишній морський офіцер, провів свій перший аукціон у Лондоні. Сьогодні аукціонний дім Christie's належить французькому мільярдеру Франсуа Піно. Christie's має свої офіси в 31 країні світу і проводить більше 450 торгів щорічно.
1768
1768 • Між Російською і Османською Імперією розпочалась Російсько-турецька війна, в результаті якої до складу Росії увійшли південна Україна (Новоросія), Північний Кавказ і Крим.
29 лютого 1768 • У місті Бар на Поділлі польські магнати, невдоволені політикою короля Станіслава Понятовського, створили політичну конфедерацію, що виступила за відновлення привілеїв римо-католицької шляхти і проти «вічного миру» між Російською імперією та Річчю Посполитою.
15 травня 1768 • Згідно з Версальським договором, Генуя передала острів Корсика, яким володіла з 1284 року, Франції в якості оплати за борги.
6 червня 1768 • Козацький загін Максима Залізняка вирушив з Холодного Яру під Чигирином у похід проти поляків — в Україні почалось повстання, що увійшло в історію під назвою Коліївщина і забрало життя до 200 тисяч чоловік.
21 червня 1768 • Після двох днів облоги повстанське військо Максима Залізняка та Івана Гонти захопило Умань, яку захищало військо київського воєводи Салезія Потоцького. У різні, яка послідувала за цим, загинуло до 2 тисяч юдеїв, католиків та уніатів. Гайдамаки зібрали в Умані раду, на якій Залізняка було проголошено гетьманом і князем смілянським, а Гонту — полковником і князем уманським.
7 липня 1768 • В ході придушення Коліївщини російські частини оточили повстанський табір під Уманню і схопили керівників повстанців Максима Залізняка, Івана Ґонту та Семена Неживого, а їхні загони роззброїли. Решту гайдамацьких загонів було розбито в боях. Остаточно повстання було придушено тільки у квітні-травні 1769 р.
25 серпня 1768 • Із Плімута на кораблі «Індевор» Джеймс Кук відправився у свою перше кругосвітнє плавання. Офіційною метою експедиції було дослідження проходження Венери через диск Сонця.
6 грудня 1768 • В Едінбурзі (Шотландія) вийшов друком «Словник мистецтв та наук», який став першим томом «Encyclopedia Britannica», найстарішої універсальної енциклопедії англійською мовою. За задумом його авторів з «Товариство шотландських джентльменів» енциклопедія мала стати універсальним посібником з різних галузей практичної діяльності, містити перевірену наукову інформацію і побудована за алфавітним принципом.
10 грудня 1768 • У Лондоні засновано Королівську академію художеств, обрано 40 академіків; першим президентом Академії обраний Джошуа Рейнольдс.
1769
1769 • Після завоювання Бенгалії британською Ост-Індською імперією, вона конфіскувала всю казну країни, вдвоє підвищили податки, заборонили місцевим купцям займатись зовнішньою торгівлею. Це привело до розорення індійських землевласників, селян, ремісників та купців і, як результат, голоду від якого померло від 7 до 10 мільйонів бенгальців.
2 січня 1769 • У Лондоні відбулось перше засідання Королівської Академії Художеств, створення якої було схвалене королем в 1768 році. Першим президентом Академії став Джошуа Рейнольдс, котрий очолював її до 1792 року.
2 серпня 1769 • По дорозі до Сан-Дієго капітан іспанської армії Гаспар де Портола і священник-францисканець Хуан Креспі зробили зупинку в мальовничому місці, котре вони назвали Нуестра Сенйора ла Рейна де Лос Анджелес де Порциунцила. Засноване пізніше тут поселення отримало назву Ел Пуебла де Нуестра Сенйора ла Рейна де Лос Анжелес, котре з часом скоротилось до Лос-Анжелес.
13 грудня 1769 • Почалося перше концертне турне 13-річного Вольфганга Амадея Моцарта по Італії.
1770
5 березня 1770 • У Бостоні під час зіткнення між британськими військами і демонстрантами, які протестували проти введення Великою Британією нових податків і розквартирування у місті солдатів, надісланих метрополією для примусового запровадження нових економічних санкцій, убито п'ять цивільних. Деякими істориками ці п'ять жертв вважаються першими у ході Американської революційної війни проти Британії, яка фактично розпочалася у 1775 році після боїв біля Лексингтона і Конкорда.
22 квітня 1770 • У Парижі французький військовий інженер Ніколя Куньо провів випробування створеного ним "рухомого візка, який приводиться в дію водяною парою, що утворюється вогнем". Попри їх відносну успішність подальші роботи над, як вважається, першим у світі транспортним самохідним засобом, які велись для потреб армії, були припинені.
29 квітня 1770 • Під час свого першого кругосвітнього плавання англійський капітан Джеймс Кук уперше висадився в Австралії. На березі затоки, у водах якого зупинився «Індевор», експедиції вдалося знайти багато невідомих раніше видів рослин, тому Кук назвав цю затоку Ботанічною. Далі Кук попрямував на північний захід уздовж східного узбережжя Австралії.
16 травня 1770 • 14-літня Марія-Антуанетта, дочка австрійської ерцгерцогині Марії Терезії та імператора Священної Римської імперії Франсиска І, вийшла заміж за 15-літнього дофіна Франції, майбутнього короля Людовика XVI.
11 червня 1770 • Англійський мореплавець Джеймс Кук відкрив біля узбережжя Австралії Великий Бар'єрний риф.
22 серпня 1770 • Джеймс Кук оголосив східну частину Австралії власністю британської корони і назвав її Новий Східний Уельс.
14 листопада 1770 • Шотландський мандрівник Джеймс Брюс першим з європейців відкрив витік ріки Голубий Ніл.
Народились в 1766-1770 роках
6 січня 1766 — †
20 вересня 1840 • Хосе Гаспар де Франсія, парагвайський політичний і державний діяч, багаторічний диктатор країни (1814-40 рр.)і «батько парагвайської нації».
13 лютого 1766 — †
23 грудня 1834 • Томас Роберт Мальтус, англійський економіст і священик, автор теорії необхідності контролю за приростом населення («Есе про принципи населення», 1798).
10 квітня 1766 — †
3 листопада 1832 • Джон Леслі, шотландський фізик і математик; першим запропонував спосіб отримання сухого льоду (1817).
22 квітня 1766 — †
14 липня 1817 • Жермена де Сталь (Анна-Луїза Жермена Неккер, баронеса де Сталь-Гольштейн), французька письменниця.
6 серпня 1766 — †
22 грудня 1828 •
Вільям Хайд Волластон, англійський природознавець; відкрив ультрафіолетове випромінювання (1801, незалежно від німця Йоганна Ріттера), хімічні елементи паладій і родій (1804).
6 вересня 1766 — †
27 липня 1844 •
Джон Дальтон, англійський хімік і фізик, ввів поняття атомної маси, склав першу таблицю атомних мас елементів (1803), першим описав хворобу, що сьогодні відома як дальтонізм.
12 грудня 1766 — †
3 червня 1826 • Микола Михайлович Карамзін, російський письменник, поет, історик ("Історія держави Російської").
29 грудня 1766 — †
25 липня 1843 • Чарльз Макінтош, шотландський хімік, винахідник просиченої гумою тканини (1823); його іменем було названо плащі, що виготовлялись з подібної тканини.
1767
15 березня 1767 — †
8 червня 1845 • Ендрю Джексон, 7-й президент США (1828 — 36 рр.).
25 березня 1767 — †
13 жовтня 1815 •
Йоахім Мюрат, французький політичний і військовий діяч, учасник революційних і наполеонівських воєн, маршал Франції (1804), король Неаполітанський (1808–15 рр.).
13 травня 1767 — †
26 березня 1826 • Жуан VI (Жуан Милостивий), король Сполученого королівства Португалії, Бразилії та Альгарви (1816-26 рр.) з династії Браганса.
22 червня 1767 — †
8 квітня 1835 •
Вільгельм фон Гумбольд, німецький філософ, філолог, засновник Берлінського університету.
11 липня 1767 — †
23 лютого 1848 • Джон Квінсі Адамс, американський політик, 6-й президент США.
25 серпня 1767 — †
18 липня 1794 • Луї Антуан Сен-Жюст, французький революціонер, лідер якобинців, комісар Конвенту.
6 жовтня 1767 — †
8 жовтня 1820 • Анрі Крістоф, гаїтянський військовий і революціонер, перший президент Держави Гаїті (1807-11 рр.), перший король Гаїті (1811-20 рр.).
1768
12 лютого 1768 — †
2 березня 1835 •
Франц II (Франц Габсбург), король Німеччини (римський король) з 1792 року, останній імператор Священної Римської імперії німецької нації (1792-1806 рр.),
перший імператор Австрії (як Франц I, 1804-35 рр.).
21 березня 1768 — †
16 травня 1830 •
Жан Батіст Жозеф Фур'є, французький фізик і математик.
27 липня 1768 — †
17 липня 1793 • Шарлотта Корде д'Армон, французька революціонерка-жирондистка; убивця Жана Поля Марата, вождя якобинців.
4 вересня 1768 — †
4 липня 1848 •
Франсуа Рене де Шатобріан, французький письменник («Атала», «Рене») і політик.
1769
1769 — †
4 вересня 1843 •
У Бінцзянь (Хокуа), китайський торговець з Гуанчжоу; свого часу найбагатша людина світу.
10 січня 1769 — †
7 грудня 1815 • Мішель (Амбруаз) Ней, французький полководець, маршал Франції, герцог Ельхінгенський, князь Московський, пер Франції, учасник наполеонівських воєн.
31 січня 1769 — †
18 серпня 1823 • Андре-Жак Гарнерен, французький повітроплавець і перший у світі парашутист (1797).
4 березня 1769 — †
2 серпня 1849 • Мухаммед Алі (Мехмет Алі), єгипетський і турецький політичний діяч, паша і хедив Єгипту (1805-49 рр.); засновник династії, що правила країною півтора століття до липневої революції 1952 року.
1 травня 1769 — †
14 вересня 1852 •
Артур Веллслі, перший герцог Веллінгтон ("Залізний герцог"), британський державний і військовий діяч, командувач англо-нідерландськими військами у битві при Ватерлоо, прем'єр-міністр Британії (1828-30 рр.).
4 травня 1769 — †
7 січня 1830 • Томас Лоуренс, англійський живописець, придворний художник короля Георга III (з 1792 р.).
15 серпня 1769 — †
5 травня 1821 •
Наполеон I (Наполеон Бонапарт), французький полководець,
імператор Франції (1804-1814, 1815 рр.), король Італії (1804-1814рр.), генерал революційної армії (1796 рр.),
консул Франції (1799 р.).
23 серпня 1769 — †
13 травня 1832 • Жорж Кюв'є, французький зоолог; ввів поняття типів у зоології.
9 вересня 1769 — †
10 листопада 1838 •
Іван Петрович Котляревський, український письменник, поет, драматург, основоположник сучасної української літератури, перший класик нової української літератури періоду її становлення, автор поеми "Енеїда" — першого твору української літератури, написаного народною мовою; серед найвизначніших творів — "Наталка-Полтавка", "Москаль-чарівник".
14 вересня 1769 — †
6 травня 1859 •
Александр фон Гумбольдт, німецький натураліст, один із засновників географії рослин, вчення про про життєві форми, загального землезнавства, кліматології.
1770
20 березня 1770 — †
7 червня 1843 • Фрідріх Гельдерлін, німецький поет-романтик.
2 квітня 1770 — †
29 березня 1818 • Александр Петіон, гаїтянський революціонер і військовий, перший президент Республіки Гаїті (1807-18 рр.).
7 квітня 1770 — †
23 квітня 1850 •
Вільям Вордсворт, англійський поет ("Природа не зрадить", "Вечірня прогулянка").
27 серпня 1770 — †
14 листопада 1831 •
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, німецький філософ (Феноменологія духу, Наука логіки, Основи філософії права).
16 грудня 1770 — †
26 березня 1827 •
Людвіг ван Бетховен, німецький композитор, представник віденської класичної школи («
П'ята симфонія», «Дев'ята симфонія», «Крейцерова соната», «Фіделіо», «Місячна соната», «Аппассіоната»).
бл. 1770 — † після
1826 • Олексій Павлович Павловський, український мовознавець («Грамматика малороссійскаго нарѣчия», «Прибавленіе къ грамматикѣ малороссійскаго нарѣчія», «Краткий малороссийский словарь»).
Померли в 1766-1770 роках
23 лютого 1766 •
Станіслав Лещинський, король Польщі (1704-11, 1733-34 рр.), останній герцог Лотарингії (1737—66 рр.). Пом. 258 років тому у
89 років (нар.
20 жовтня 1677 р.).
25 червня 1767 • Георг Філіп Телеман, німецький композитор епохи пізнього барокко. Пом. 257 років тому у
86 років (нар.
14 березня 1681 р.).
20 квітня 1768 • Каналетто (Джованні Антоніо Каналь), італійський живописець і гравер, автор багаточисельних архітектурних пейзажів-панорам із зображенням Венеції ("Великий канал", "Ріальто"), Риму та Лондона. Пом. 256 років тому у
71 рік (нар.
18 жовтня 1697 р.).
29 квітня 1768 • Георг Брандт, шведський хімік, відкрив хімічний елемент кобальт (1730) — перший метал, котрий не був відомий у давнину. Пом. 256 років тому у
74 роки (нар.
21 липня 1694 р.).
14 липня 1768 • Іван Гонта, уманський полковник, один з керівників гайдамацького повстання (1768–69 рр.), відомого під назвою
Коліївщина. Пом. 256 років тому.
20 квітня 1769 •
Понтіак, вождь племені оттава; один з керівників індіанського повстання проти англійців (1763-66 рр.). Пом. 255 років тому десь у
49 років (нар. бл.
1720 р.).
після 1769 •
Максим Ієвлевич Залізняк, козацький гетьман, керівник гайдамацького повстання (1768–69 рр.), відомого під назвою
Коліївщина. Пом. бл. 255 років тому десь у
29 років (нар. бл.
1740 р.).
2 квітня 1770 • Жан-Антуан Нолле, французький священник, фізик («Дослідження конкретних причин електричних явищ», 1749), член Паризької академії наук. Пом. 254 роки тому у
70 років (нар.
19 листопада 1700 р.).
18 травня 1770 • Йоганн Генріх Вінклер, німецький філософ, філолог, натураліст («Думка про властивості, ефекти і причини електрики», 1744), ректор Лейпцизького університету. Пом. 254 роки тому у
67 років (нар.
12 березня 1703 р.).