Хроніка подій 1793 року

Головні події 1793 року

Політичні лідери 1793 року

• Великобританія: Георг III (1760-1820)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм II (1786-97)
• Королівство Швеція: Густав IV Адольф (1792-1809)
• Курфюрство Саксонія: Фрідріх Август III (1763-1806)
• Річ Посполита: Станіслав Понятовський (1764-95)
• Російська імперія: Катерина II (1762-96)
• США: Джордж Вашингтон (1789-97)
• Священна Римська імперія: Франц II (1792-1806)
• Французька республіка: Максиміліан Робесп'єр (1793)

Всі події 1793 року

5 січня • Пруссія та Росія підписали в Санкт-Петербурзі конвенцію про Другий поділ Польщі, за якою Річ Посполита втрачала половину території, — до Прусії відійшли міста Гданськ, Торунь, частина Мазовії і половина Краківського воєводства з містом Ченстохов, до Росії — значна частина Білорусії та України.

9 січня • Француз Жан-П'єр Бланшар здійснив перший у Новому Світі політ на повітряній кулі — він стартував у Філадельфії і, пролетівши 20 кілометрів та досягнувши висоти 2 кілометри, приземлився в містечку Вудбері (штат Нью-Джерсі).

17 січня • Французький Конвент за пропозицією Робесп'єра проголосував за смертну кару позбавленого влади короля Людовика XVI: "Від імені французького народу Національний конвент оголосив Людовика Капета винним у зловживаннях проти свободи нації і загальної безпеки держави".

21 січня • 38-річний французький король Людовик XVI за вироком Національного Конвенту був публічно гільйотинований на площі Революції в Парижі і став єдиним королем коли-небудь страченим за тисячолітню історію французької монархії. З його смертю Французька революція вступила в нову фазу, коли в країні була встановлена диктатура Комітету національного порятунку, яка закінчилась падінням та стратою вождя якобинців Максимільєна Робесп'єра, фактичного диктатора країни.

23 січня • Пруссія і Росія підписали конвенцію про другий розділ Польщі, яка була затверджена восени на Гродненському сеймі, останньому в історії сесії сейму Речі Посполитої.

10 березня • Поразка Франції в першій коаліційній війні, невдоволення населення, викликане голодом, і монархічне повстання стали причиною того, що радикальні монтаньяри ввели в дію надзвичайні закони і заснували політичний Революційний трибунал.

6 квітня • Французький Конвент утворив виконавчий орган — Комітет громадянського порятунку, главою котрого став міністр юстиції Жорж Жак Дантон, а згодом — вождь монтаньярів Максимільєн Робесп'єр. У Франції почалась нова фаза терору — Комітет отримав диктаторські повноваження для забезпечення "національної оборони" — знищення всіх ворогів народу, до числа яких згодом був зарахований і Жорж Дантон.

22 квітня • Президент США Джордж Вашингтон заявив про нейтралітет своєї країни щодо військових дій між революційною Францією і коаліцією європейських монархій.

24 квітня • На території земель Правобережної України указом російського царя утворена єдина Мінсько-Ізяславсько-Брацлавська православна єпархія, якій належало 329 церков. Очолив її щойно звільнений з польської в'язниці єпископ Віктор Садковський.

31 травня • Триденне паризьке повстання санкюлотів, очолюваних якобинцями, привело до вигнання з Конвенту депутатів-жирондистів і встановлення диктатури якобинців.

2 червняМаксиміліан Робесп'єр, член Комітету з захисту Республіки, ініціював «Владу терору», знищення всіх підозрюваних у ворожості до Французької Республіки.

10 червня • У Парижі для широкого загалу відкрито перший у світі публічний зоопарк «Jardin des Plantes».

24 червня • Французький Конвент прийняв першу республіканську конституцію, котра проголошувала верховенство влади народу.

13 липня • 50-річний французький революціонер, оратор, письменник Жан Поль Марат, одна з найпомітніших постатей Французької революції, був убитий у ванній кімнаті жирондисткою Шарлоттою Корде, котра проникла до нього під виглядом журналістки.

15 липня • Капітан Наполеон Бонапарт призначений командуючим артилерійської батареї Марселя.

22 липня • Шотландський мандрівник Александер Маккензі став першим європейцем, що перетнув Канаду зі сходу до Тихого океану.

29 липня • Перший віце-губернатор Верхньої Канади Джон Грейвз Сімко заснував форт та морський порт Йорк (нині Торонто).

5 жовтня • Конвент прийняв рішення про введення в дію у Франції Революційного календаря — перший рік починався з першого дня республіки (22 вересня 1792 року). Рік ділився на 12 місяців по 30 днів в кожному; решта 5 днів (у високосний — 6) оголошувались святковими; кожну декаду місяця завершував вихідний день. Назви місяців відображали особливості пір року: вандем'єр — збір урожаю (вересень-жовтень), брюмер — тумани (жовтень-листопад), фрімер — заморозки (листопад-грудень), нівоз — сніг (грудень-січень), плювіоз — дощі (січень-лютий), вантоз — вітри (лютий-березень), жерміналь — паростки (березень-квітень), флореаль — цвітіння (квітень-травень), преріаль — луги (травень-червень), мессідор — жнива (червень-липень), термідор — спека (липень-серпень), фрюктідор — плоди (серпень-вересень).

16 жовтня • На площі Революції в Парижі, де дев'ять місяців перед тим був страчений король Франції Людовик XVI, обезголовлено його дружину, 37-річну Марію Антуанетту, засуджену революційним трибуналом за зраду, змову і марнотратство. Поховані у безіменних могилах, їх тіла через майже чверть століття були урочисто перепоховані у королівській усипальниці в Сен-Дені.

8 листопада • Після більше двох століть виконання функцій королівського палацу французький революційний уряд відкрив доступ до Лувру як публічного музею, колекція котрого на сьогодні є однією з найбільших у світі і містить експонати, що охоплюють 11 тисяч років людської цивілізації та культури.

12 листопада • Ухвалою революційного трибуналу за віддання наказу про розстріл беззбройної антимонархічної демонстрації на Марсовому полі 17 липня 1791 року гільйотинований мер Парижа і голова перших Національних зборів Жан-Сільвен Байї.

19 грудня • Завдяки смілій ініціативі капітана-артилериста Наполеона Бонапарта французькі революційні війська звільнили фортецю Тулон, захоплену роялістами і англійськими інтервентами. За цю операцію майбутньому імператору було присвоєно звання бригадного генерала.

31 грудня • Перший державний секретар (міністр закордонних справ) США Томас Джефферсон подав у відставку після ряду конфліктів з міністром фінансів Александром Гамільтоном. Джефферсон, прихильник якомога більшої самостійності штатів, звинуватив Гамільтона у втручанні в сферу зовнішньої політики і пробританську орієнтацію. Через вісім років Джефферсон став третім президентом США.

Народились 1793 року

2 березня — †26 липня 1863 • Сем Х'юстон, американський політичний діяч, перший президент Республіки Техас (1836-39, 1841-45 рр.).

19 квітня — †29 червня 1875Фердинанд I, 2-й імператор Австрії (1835-48 рр.), король Угорщини та Богемії (1835-48 рр.) з династії Габсбургів Лотаринзьких; син Франца I, дядько Франца Йосифа I.

23 грудня — †9 червня 1863Дост Мохаммад-хан, емір Афганістану (1823-39, 1845-63 рр.), засновник пуштунської династії Баракзай, що правила Афганістаном до 1973 року.

Померли 1793 року

21 січняЛюдовик XVI (Людовик Бурбон), король Франції (1774-92 рр.), гільйотинований під час Французької революції; внук Людовика XV. 231 рік тому у 39 років (нар. 23 серпня 1754 р.).

6 лютогоКарло Гольдоні, італійський драматург ("Слуга двох вельмож", "Хитра вдова", "Трактирниця"), один з творців італійської національної комедії. 231 рік тому у 86 років (нар. 25 лютого 1707 р.).

13 липняЖан Поль Марат, французький лікар, публіцист, радикальний діяч періоду Великої Французької революції, голова Якобинського клубу, великий прихильник терористичного методу вирішення економічних і політичних проблем, жертвою котрого сам же й став. 231 рік тому у 50 років (нар. 24 травня 1743 р.).

17 липня • Шарлотта Корде д'Армон, французька революціонерка-жирондистка; убивця Жана Поля Марата, вождя якобинців. 231 рік тому у 25 років (нар. 27 липня 1768 р.).

13 серпня • Жан Батист Меньє де ла Плас, французький військовий інженер, винахідник дирижабля. 231 рік тому у 39 років (нар. 19 червня 1754 р.).

16 жовтняМарія Антуанетта, французька королева (1770-93 рр.), донька імператриці Марії Терезії і Франсиска I, дружина Людовика XVI. 231 рік тому у 38 років (нар. 2 листопада 1755 р.).

12 листопада • Жан-Сільвен Байї, французький астроном і діяч Великої Французької революції; перший президент Національних зборів і мер Парижа. 231 рік тому у 57 років (нар. 15 вересня 1736 р.).


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН

Головні події 1793 року

Другий поділ Речі Посполитої

5 січня

Страта Людовика XVI

21 січня

Вбивство Марата

13 липня
headset

Страта Марії-Антуанетти

16 жовтня

Відкрито музей у Луврі

8 листопада

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН