Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 1875 року

Головна подія 1875 року

Політичні лідери 1875 року

Всі події 1875 року

21 січня - З мінімальною перевагою в один голос (353 проти 352-х) у Франції прийнято конституцію Третьої республіки, яка суттєво зміцнила позиції президента — спроби реставрації монархії, які здійснювалися після падіння Паризької Комуни (1871), зазнали остаточної поразки. За новою конституцією президента республіки обирало об'єднане засідання палати депутатів і сенату на сім років. Він мав право призначати міністрів і вищих цивільних та військових службовців, керувати збройними силами, оголошувати війну і підписувати мирні угоди. Вища законодавча влада належала палаті депутатів і сенату. Першим президентом Третьої республіки став маршал Патріс Мак-Магон, обраний президентом Національними зборами Франції ще травні 1874 року.

26 січня - Джордж Грін зі штату Мічіган запатентував електричну машинку для сверління, пломбування і полірування зубів.

3 березня - У Парижі в Opera Comique закінчилась провалом прем'єра опери "Кармен" Жоржа Бізе.

3 березня - У Монреалі, на катку «Вікторія» відбувся перший у світі матч по хокею з шайбою в закритому приміщенні.

1 квітня - Англійська газета «Таймс» перша у світі опублікувала тижневий прогноз погоди.

7 травня - У Петербурзі підписано російсько-японський договір про обмін територіями, згідно з яким Росія поступалася Курильськими островами в обмін на острів Сахалін.

20 травня - У Парижі 17-а державами підписана Метрична конвенція, яка мала забезпечити єдність метрологічних стандартів різних країн і удосконалення метричної системи мір. Конвенцією було засновано Міжнародне бюро ваги і мір та Міжнародний комітет ваги і мір, на які покладались питання стандартизації в галузі метрології.

19 червня - В Боснії і Герцеговині почалось повстання проти Османської імперії, яке привело до початку Сербсько-турецької, Чорногорсько-турецької воєн і поклало початок так званій Великій Східній Кризі. Результатом повстання і воєн проти Османської імперії став Берлінський конгрес 1878 року, на якому Сербія і Чорногорія отримали незалежність, у той час як Австро-Угорщина окупувала Боснію і Герцеговину, яка де-юре залишалася частиною Османської імперії.

25 серпня - 27-річний англійський капітан торгового флоту Метью Вебб став першою людиною, котрій вдалось переплисти Ла-Манш. На подолання 21 милі від Дувру до Кале він затратив 21 годину 45 хвилин. Насправді ж, із-за сильної течії Уеббу довелось проплисти 39 миль. Під час плавання капітан пив бренді, каву і чай, щоб підкріпитись і зігрітися. У Англії він був зустрітий як герой, а на його батьківщині у місті Шропшир було споруджено тріумфальну арку.

4 жовтня - У Чернівцях відбулось урочисте відкриття університету імені Франца Йосифа, заснованого за ініціативи юриста і політика Костянтина Томащука, який і став його першим ректором. На трьох факультетах університету — теологічному, правничому і філософськму — першого року навчалось 208 студентів, у 1914 — 1198, у 1933 — З247.

17 листопада - Олена Петрівна Блаватська і Генрі Стіл Олкотт заснували у Нью-Йорку Теософічне товариство, метою котрого було створення всесвітнього братства, покликаного поширювати теософський світогляд, сприяти досягненню абсолютної етики і загальної досконалості.

Народились 1875 року

5 січня - 19 квітня 1967, Конрад Аденауер, німецький політик, перший канцлер повоєнної Німеччини (1949-63 рр.).

11 січня - 1 грудня 1945, Фредерік Марк Бекет, канадський металург і винахідник в галузі електрообладнання і хімічних сплавів.

14 січня - 4 вересня 1965, Альберт Швейцер, німецький філософ, музикант, лікар, місіонер, лауреат Нобелівської премії миру (1952).

22 січня - 23 липня 1948, Девід Ворк Гріффіт, американський кінорежисер, актор, сценарист, продюсер («Народження нації», «Нетерпимість»); лауреат почесного «Оскар» (1936).

27 лютого - 30 жовтня 1956, Володимир Петрович Філатов, український лікар-офтальмолог, організатор і керівник Українського науково-дослідного експериментального інституту очних хвороб та тканиної терапії, автор методу та інструментарію пересадки рогівки на більмо, відкривач явища біогенної стимуляції.

7 березня - 28 грудня 1937, Моріс Жозеф Равель, французький композитор ("Дитя і чари", "Іспанська рапсодія", "Болеро").

1 квітня - 10 лютого 1932, (Річард Горацій) Едгар Воллес, англійський письменник ("Втрачений мільйон", "Месник"), драматург, кіносценарист ("Кінг Конг"), автор 175 книг, 15 п'єс, основоположник нового літературного жанру "триллер".

2 квітня - 18 серпня 1940, Волтер Крайслер, американський підприємець, засновник корпорації "Крайслер".

29 квітня - 13 лютого 1950, Рафаель Сабатіні, англійський письменник («Одіссея капітана Блада»).

6 червня - 12 серпня 1955, Томас Манн, німецький письменник ("Будденброки", "Доктор Фаустус", "Смерть у Венеції"), Нобелівський лауреат 1929 року.

26 липня - 6 червня 1961, Карл Густав Юнг, швейцарський психолог, філософ (Метаморфози і символ лібідо).

24 серпня - 16 вересня 1911, Едуар Ньєпор, французький льотчик і авіаконструктор.

26 серпня - 14 червня 1919, Олександр Олександрович Мурашко, український живописець і педагог.

1 вересня - 19 березня 1950, Едгар Райс Берроуз, американський письменник («Тарзан»).

3 вересня - 30 січня 1951, Фердинанд Порше, австрійський автоконструктор, творець Volkswagen Beetle, німецького танку "Тигр", серії спортивних авто Porsche.

12 вересня - 21 вересня 1944, Олександр Антонович Кошиць, український хоровий диригент, композитор та етнограф.

22 вересня - 10 квітня 1911, Мікалоюс Чюрльоніс, литовський художник і композитор ("Соната сонця", "У лісі").

19 листопада - 3 червня 1946, Михайло Іванович Калінін, російський революціонер, глава радянських урядів з 1919 по 1946 роки, санкціонував масові репресії в СРСР в 1930-40-х роках.

4 грудня - 29 грудня 1926, Райнер Марія Рільке, австрійський поет, письменник, філософ (Сонети до Орфея, Мальте, Часослов, Книга картин).

Померли 1875 року

3 січня - П'єр Лярусс, французький лексикограф, енциклопедист, укладач знаменитого "Словника Лярусса". 144 роки тому, у 58 років (нар. 23 жовтня 1817 р.).

22 лютого - Жан Батіст Каміль Коро, французький живописець, один із засновників французького реалістичного пейзажу. 144 роки тому, у 79 років (нар. 17 липня 1796 р.).

3 червня - Жорж Бізе, французький композитор, автор опер (Шукачі перлів, Кармен, Джаміле), творів для піаніно і оркестру. 144 роки тому, у 37 років (нар. 25 жовтня 1838 р.).

23 липня - Ісаак Мерріт Зінгер, американський винахідник і промисловець; суттєво удосконалив конструкцію швейну машину та заснував компанію «Зингер». 144 роки тому, у 64 роки (нар. 26 жовтня 1811 р.).

4 серпня - Ганс-Крістіан Андерсен, датський письменник, автор понад 150 казок ("Гидке каченя", "Стійкий олов'яний солдатик", "Снігова королева", "Кресало", "Русалочка"). Саме день народження Андерсена святкується як Міжнародний день дитячої книги. 144 роки тому, у 70 років (нар. 2 квітня 1805 р.).

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left1874
1876keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward