Головна подія 1875 року

• Відкриття у Чернівцях університету імені Франца Йосифа, 4 жовтня

Політичні лідери 1875 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Бенджамін Дізраелі (1874-80), Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл II (1861-78)
• Королівство Баварія: Людвіг II (1864-86)
• Королівство Пруссія: Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія: Вільгельм I (1871-88), Отто фон Бісмарк (1871-90)
• Папська держава: Пій IX (1846-78)
• Російська імперія: Олександр II (1855-81)
• США: Улісс Грант (1869-77)
• Французька республіка: Патріс де Мак-Магон (1873-79)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1875 року

21 січня • З мінімальною перевагою в один голос (353 проти 352-х) у Франції прийнято конституцію Третьої республіки, яка суттєво зміцнила позиції президента — спроби реставрації монархії, які здійснювалися після падіння Паризької Комуни (1871), зазнали остаточної поразки. За новою конституцією президента республіки обирало об'єднане засідання палати депутатів і сенату на сім років. Він мав право призначати міністрів і вищих цивільних та військових службовців, керувати збройними силами, оголошувати війну і підписувати мирні угоди. Вища законодавча влада належала палаті депутатів і сенату. Першим президентом Третьої республіки став маршал Патріс Мак-Магон, обраний президентом Національними зборами Франції ще травні 1874 року.

26 січня • Джордж Грін зі штату Мічіган запатентував електричну машинку для сверління, пломбування і полірування зубів.

3 березня • У Парижі в Opera Comique закінчилась провалом прем'єра опери "Кармен" Жоржа Бізе.

3 березня • У Монреалі, на катку «Вікторія» відбувся перший у світі матч по хокею з шайбою в закритому приміщенні.

1 квітня • Англійська газета «Таймс» перша у світі опублікувала тижневий прогноз погоди.

7 травня • У Петербурзі підписано російсько-японський договір про обмін територіями, згідно з яким Росія поступалася Курильськими островами в обмін на острів Сахалін.

20 травня • У Парижі 17-а державами підписана Метрична конвенція, яка мала забезпечити єдність метрологічних стандартів різних країн і удосконалення метричної системи мір. Конвенцією було засновано Міжнародне бюро ваги і мір та Міжнародний комітет ваги і мір, на які покладались питання стандартизації в галузі метрології.

19 червня • В Боснії і Герцеговині почалось повстання проти Османської імперії, яке привело до початку Сербсько-турецької, Чорногорсько-турецької воєн і поклало початок так званій Великій Східній Кризі. Результатом повстання і воєн проти Османської імперії став Берлінський конгрес 1878 року, на якому Сербія і Чорногорія отримали незалежність, у той час як Австро-Угорщина окупувала Боснію і Герцеговину, яка де-юре залишалася частиною Османської імперії.

25 серпня • 27-річний англійський капітан торгового флоту Метью Вебб став першою людиною, котрій вдалось переплисти Ла-Манш. На подолання 21 милі від Дувру до Кале він затратив 21 годину 45 хвилин. Насправді ж, із-за сильної течії Уеббу довелось проплисти 39 миль. Під час плавання капітан пив бренді, каву і чай, щоб підкріпитись і зігрітися. У Англії він був зустрітий як герой, а на його батьківщині у місті Шропшир було споруджено тріумфальну арку.

4 жовтня • У Чернівцях відбулось урочисте відкриття університету імені Франца Йосифа, заснованого за ініціативи юриста і політика Костянтина Томащука, який і став його першим ректором. На трьох факультетах університету — теологічному, правничому і філософському — першого року навчалось 208 студентів, у 1914 — 1198, у 1933 — З247.

17 листопада • Олена Петрівна Блаватська і Генрі Стіл Олкотт заснували у Нью-Йорку Теософічне товариство, метою котрого було створення всесвітнього братства, покликаного поширювати теософський світогляд, сприяти досягненню абсолютної етики і загальної досконалості.

Народились 1875 року

5 січня — †19 квітня 1967 • Конрад Аденауер, німецький політик, перший канцлер повоєнної Німеччини (1949-63 рр.).

11 січня — †1 грудня 1945 • Фредерік Марк Бекет, канадський металург і винахідник в галузі електрообладнання і хімічних сплавів.

14 січня — †4 вересня 1965 • Альберт Швейцер, німецький філософ, музикант, лікар, місіонер, лауреат Нобелівської премії миру (1952).

22 січня — †23 липня 1948 • Девід Ворк Гріффіт, американський кінорежисер, актор, сценарист, продюсер («Народження нації», «Нетерпимість»); лауреат почесного «Оскар» (1936).

27 лютого — †30 жовтня 1956 • Володимир Петрович Філатов, український лікар-офтальмолог, організатор і керівник Українського науково-дослідного експериментального інституту очних хвороб та тканиної терапії, автор методу та інструментарію пересадки рогівки на більмо, відкривач явища біогенної стимуляції.

7 березня — †28 грудня 1937 • Моріс Жозеф Равель, французький композитор ("Дитя і чари", "Іспанська рапсодія", "Болеро").

1 квітня — †10 лютого 1932 • (Річард Горацій) Едгар Воллес, англійський письменник ("Втрачений мільйон", "Месник"), драматург, кіносценарист ("Кінг Конг"), автор 175 книг, 15 п'єс, основоположник нового літературного жанру "триллер".

2 квітня — †18 серпня 1940 • Волтер Крайслер, американський підприємець, засновник корпорації "Крайслер".

29 квітня — †13 лютого 1950 • Рафаель Сабатіні, англійський письменник («Одіссея капітана Блада»).

6 червня — †12 серпня 1955 • Томас Манн, німецький письменник ("Будденброки", "Доктор Фаустус", "Смерть у Венеції"), Нобелівський лауреат 1929 року.

26 липня — †6 червня 1961 • Карл Густав Юнг, швейцарський психолог, філософ (Метаморфози і символ лібідо).

24 серпня — †16 вересня 1911 • Едуар Ньєпор, французький льотчик і авіаконструктор.

26 серпня — †14 червня 1919 • Олександр Олександрович Мурашко, український живописець і педагог (Українська Академія образотворчого мистецтва); племінник Миколи Мурашка.

1 вересня — †19 березня 1950 • Едгар Райс Берроуз, американський письменник («Тарзан»).

3 вересня — †30 січня 1951 • Фердинанд Порше, австрійський автоконструктор, творець Volkswagen Beetle, німецького танку «Тигр», серії спортивних авто Porsche.

12 вересня — †21 вересня 1944 • Олександр Антонович Кошиць, український хоровий диригент, композитор та етнограф.

22 вересня — †10 квітня 1911 • Мікалоюс Чюрльоніс, литовський художник і композитор ("Соната сонця", "У лісі").

19 листопада — †3 червня 1946 • Михайло Іванович Калінін, російський революціонер, глава радянських урядів з 1919 по 1946 роки, санкціонував масові репресії в СРСР в 1930-40-х роках.

4 грудня — †29 грудня 1926 • Райнер Марія Рільке, австрійський поет, письменник, філософ (Сонети до Орфея, Мальте, Часослов, Книга картин).

Померли 1875 року

3 січня • П'єр Лярусс, французький лексикограф, енциклопедист, укладач знаменитого "Словника Лярусса". 150 років тому у 58 років (нар. 23 жовтня 1817 р.).

22 лютого • Жан Батіст Каміль Коро, французький живописець, один із засновників французького реалістичного пейзажу. 150 років тому у 79 років (нар. 17 липня 1796 р.).

22 лютого • Чарльз Лаєлл, шотландський геолог, вулканолог, палеонтолог та гляціолог, основоположник сучасної геології. 150 років тому у 78 років (нар. 14 листопада 1797 р.).

3 червня • Жорж Бізе, французький композитор, автор опер (Шукачі перлів, Кармен, Джаміле), творів для піаніно і оркестру. 150 років тому у 37 років (нар. 25 жовтня 1838 р.).

29 червня • Фердинанд I, 2-й імператор Австрії (1835-48 рр.), король Угорщини та Богемії (1835-48 рр.) з династії Габсбургів Лотаринзьких; син Франца I, дядько Франца Йосифа I. 150 років тому у 82 роки (нар. 19 квітня 1793 р.).

23 липня • Ісаак Мерріт Зінгер, американський винахідник і промисловець; суттєво удосконалив конструкцію швейну машину та заснував компанію «Зингер». 150 років тому у 64 роки (нар. 26 жовтня 1811 р.).

4 серпня • Ганс-Крістіан Андерсен, датський письменник, автор понад 150 казок ("Гидке каченя", "Стійкий олов'яний солдатик", "Снігова королева", "Кресало", "Русалочка"). Саме день народження Андерсена святкується як Міжнародний день дитячої книги. 150 років тому у 70 років (нар. 2 квітня 1805 р.).