Головні події 1840 року

• Перше видання «Кобзаря», 26 квітня
• Перша поштова марка, 1 травня
• Британська колонія Нова Зеландія, 21 травня

Політичні лідери 1840 року

• Імперія Великих Моголів: Бахадур Шах II (1837-57)
• Австрійська імперія: Фердинанд I (1835-48), Клемент фон Меттерніх (1809-48)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Вікторія (1837-1901)
• Королівство Баварія: Людвиг I (1825-48)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм III (1797-1840), Фрідріх Вільгельм IV (1840-61)
• Королівство Саксонія: Фрідріх Август II (1836-54)
• Королівство Франція: Луї-Філіпп I (1830-48)
• Королівство Швеція: Карл XIV Юхан (1818-44)
• Королівство двох Сицилій: Фердинанд II (1830-59)
• Російська імперія: Микола I (1825-55)
• США: Мартін Ван Бюрен (1837-41), Вільям Генрі Гаррісон (1837-41)
• Французька республіка: Адольф Тьєр (1840)

Всі події 1840 року

22 січня • На новозеландський острів Окленд висадилися перші британські колоністи, що прибули сюди кораблем під керівництвом Едварда Вейкфілда. Цього ж року відкрита ще в 1642 році голандцем Тасманом територія була анексована Великою Британією і на острові з'явилось перше постійне європейське поселення — місто Веллінгтон.

26 квітня • У Петербурзі за сприяння письменника Євгена Гребінки і поміщика Петра Мартоса вийшла перша збірка поетичних творів Тараса Шевченка «Кобзар», до якого увійшли 8 віршів і поем: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ`яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами». Останнє прижиттєве видання «Кобзаря» містило вже 43 вірші і було першим, надрукованим за українським фонетичним правописом.

1 травня • У Великобританії надруковано дві перші в світі поштові марки: чорна однопенсова і синя двопенсова з профілем королеви Вікторії. Автором ідеї використання марок для оплати поштових послуг був англійський винахідник Роуленд Хілл. 6 травня марки почали офіційно використовувати поштові служби Великої Британії.

21 травня • На підставі договору, укладеному із вождями та старійшинами племен маорі, лейтенант-губернатор Нової Зеландії Вільям Гобсон проголосив її володінням Великої Британії.

20 червня • Американський художник Семюел Морзе отримав патент на телеграфний апарат, який зміг реалізувати як діючий пристрій через чотири роки.

23 червня • Англійський парламент прийняв рішення про об'єднання з наступного року Верхньої і Нижньої Канади в єдину колонію з внутрішнім самоуправлінням.

15 липня • Англія, Росія, Австрія і Пруссія прийняли Лондонську конвенцію про допомогу Туреччині у війні з Єгиптом.

23 липня • Під час Кавказької війни у районі Гехинського лісу та річки Валерик відбулася кровопролитна битва, у якій перемогли російські війська на чолі з генералом Галафеєвим. Вони зайняли Малу Чечню, а очільник мюридів імам Шаміль відступив у Дагестан.

6 серпня • 56 бонапартистів на чолі з Луї Наполеоном Бонапартом, племінником Наполеона I, висадились в Булоні з метою захоплення влади в Парижі. Але цього ж дня вони були заарештовані і Луї засудили до пожиттєвого ув'язнення. В 1846 році він втік з тюрми-фортеці Гам, в 1850 році став президентом Франції, а згодом її імператором.

7 жовтня • Перший голландський король Вільгельм I зрікся престолу на користь свого сина Вільгельма II.

20 жовтня • Французький прем'єр-міністр Адольф Тьєр подав у відставку після отримання відмови від короля Луї Філіппа виділити додаткові кошти на укріплення армії. Цьому передувала хвиля антимонархічних забастовок і демонстрацій.

Народились 1840 року

бл. 1840 року — †5 вересня 1877 • Несамовитий Кінь, вождь племені оглала народу сіу; учасник переможної битви на ріці Літл-Бігхорн.

5 лютого — †24 листопада 1914 • Гайрам Стівенс Максим, британський винахідник і виробник зброї американського походження (кулемет «Максим»).

5 лютого — †23 жовтня 1923 • Джон Бойд Данлоп, шотландський лікар-ветеринар, винахідник перших пневматичних гумових скатів (1888).

22 лютого — †13 серпня 1913 • Август Бебель, діяч німецького і міжнародного робітничого руху, один із засновників німецької соціал-демократичної партії, керівний діяч 2-го Інтернаціоналу.

2 квітня — †29 вересня 1902 • Еміль Золя, французький письменник ("Ругон-Маккари", "Жерміналь", "Чрево Парижу"), публіцист ("Я звинувачую").

7 травня — †6 листопада 1893 • Петро Ілліч Чайковський, російський композитор ("Слов'янський марш", "Лебедине озеро", "Ромео і Джульєтта", "Пікова дама", "Іоланта", "Лускунчик").

13 травня — †16 грудня 1897 • Альфонс Доде, французький письменник ("Незвичайні пригоди Тартарена з Тараскона", "Королі у вигнанні").

22 травня — †21 квітня 1910 • Марко Лукич Кропивницький, український театральний діяч, драматург ("Дай серцю волю, заведе в неволю", "Доки сонце зійде, роса очі виїсть"), композитор, актор, один із засновників українського професійного театру.

2 червня — †11 січня 1928 • Томас Харді, англійський письменник ("Тесс з роду д'Ербервіллів", "Джуд Непомітний"), поет ("Вірші Уессекса").

27 вересня — †7 грудня 1902 • Томас Наст, американський карикатурист; автор алегоричних карикатур Демократичної і Республіканської партій США, які стали їх символами.

12 листопада — †17 листопада 1917 • Огюст Роден, французький скульптор-імпресіоніст (Мислитель, Поцілунок, Бальзак, Бронзовий вік).

14 листопада — †5 грудня 1926 • Клод Моне, французький живописець, основоположник імпресіонізму (Враження — схід сонця, Поле маків, Водяні лілеї).

14 грудня — †27 квітня 1904 • Михайло Петрович Старицький, український письменник, театральний і культурний діяч.

Померли 1840 року

25 квітня • Сімеон Пуассон, французький математик і фізик. 184 роки тому у 59 років (нар. 21 червня 1781 р.).

27 травня • Нікколо Паганіні, італійський скрипаль-віртуоз, композитор (п'ять концертів для скрипки з оркестром). 184 роки тому у 58 років (нар. 27 жовтня 1782 р.).

20 вересня • Хосе Гаспар де Франсія, парагвайський політичний і державний діяч, багаторічний диктатор країни (1814-40 рр.)і «батько парагвайської нації». 184 роки тому у 74 роки (нар. 6 січня 1766 р.).