сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 1848 року
29 вересня 1848 року поблизу міста Пакозд за 70 кілометрів від Пешта відбулась битва між хорватськими військами і угорською революційною армією, яка стала першою в ході придушення Угорської революції. Вона остаточно зазнала краху у серпні наступного року після втручання Росії, котра завдала поразки революційній армії у битві біля міста Вілагош у Трансильванії.

Політичні лідери 1848 року

Австрійська імперія: Фердинанд I (1835-48), Клемент фон Меттерніх (1809-48), Франц Йосиф I (1848-1916) • Великобританія: Вікторія (1837-1901) • Королівство Баварія: Людвиг I (1825-48), Максиміліан II (1848-64) • Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм IV (1840-61) • Королівство Франція: Луї-Філіпп I (1830-48), Франсуа Гізо (1847-48) • Папська держава: Пій IX (1846-78) • Російська імперія: Микола I (1825-55) • США: Джеймс Нокс Полк (1845-49) • Французька республіка: Жак-Шарль Дюпон де л’Ер (1848), Франсуа Араго (1848), Луї Ежен Кавеньяк (1848), Луї-Наполеон Бонапарт (1848-52).

Головні події 1848 року

Всі події 1848 року

24 січня - У Північній Каліфорнії Джеймс Маршал знайшов великий золотий злиток, що дало поштовх до виникнення явища, котре через рік стало називатись "золотою лихоманкою".
2 лютого - У місті Гваделупа-Ідальго США та Мексика підписали мирний договір про закінчення 17-місячної війни, у якій загинуло 25 тисяч мексиканців і 12 тисяч американців. Згідно з договором, кордоном між Мексикою та США ставала річка Ріо-Гранде, Мексика втрачала майже половину своєї території, а США збільшували свою на третину. На завойованих США землях площею понад 3 мільйони квадратних кілометрів були утворені штати Арізона, Вайомінг, Каліфорния, Колорадо, Невада, Нью-Мексико і Техас. У якості компенсації США зобов'язувались виплатити Мексиці у вигляді репарацій 15 мільйонів доларів і її борги американським кредиторам у розмірі 3.25 мільйона доларів.
16 лютого - У Парижі Фредерік Шопен зіграв свій останній концерт. Через рік він помер від туберкульозу.
21 лютого - У Лондоні групою німецьких революціонерів-соціалістів «Комуністична ліга» опубліковано «Маніфест Комуністичної партії», написаний 29-річним Карлом Марксом при участі Фрідріха Енгельса. Політичний памфлет, безсумнівно, найдієвіший у історії, став наріжним каменем світового комуністичного руху, справивши величезний вплив на розвиток світової гуманітарної думки, і ліг в основу програми всіх комуністичних партій світу.
22 лютого - У Парижі почались масові заворушення, жорстоке придушення яких королівськими військами привело до зречення престолу короля Луї Філіппа 24 лютого і проголошеня 25 лютого республіки.
24 лютого - У результаті повстання парижан проти реформ прем'єр-міністра Франсуа Гізо король французів Луї-Філіпп I зрікся престолу на користь свого дев'ятилітнього сина Філіппа, графа Парижу.
25 лютого - Після кількох днів багатотисячних антиурядових демонстрацій, які змусили короля Луї-Філіппа I зректись престолу, Тимчасовий уряд проголосив Францію республікою. Маючи найліберальнішу і найдемократичнішу в Європі конституцію, вона проіснувала неповних п'ять років і була повалена в результаті державного перевороту президента Луї Наполеона Бонапарта, який у грудні 1852 року став імператором.
27 лютого - У Мангеймі (Німеччина) та інших містах Баденського герцогства відбулись масові народні збори, які вимагали прийняття конституції, відміни феодальних повинностей і проголошення демократичних свобод. Вони знайшли підтримку в інших німецьких державах і переросли в Березневу революцію.
4 березня - У Франціїї введено в дію загальне виборче право для всіх чоловіків.
13 березня - У Відні, столиці Австрійської імперії, почалось народне повстання. Наступного дня у відставку пішов канцлер Клеменс Меттерніх, а 17 квітня було утворено новий уряд.
15 березня - Після повідомлення з Відня про початок революції, у Пешті (Угорщина) почалось народне повстання. Цього ж дня Державні збори прийняли закони, за якими Угорщина конституювалася як незалежна держава, пов'язана з Австрією особистою унією, і в ній відміняласьсь кріпацька залежність селян.
22 березня - Венеція оголосила про відновлення своєї незалежності від Австрійської імперії.
23 березня - Угорщина проголосила свою незалежність від Австрії.
29 березня - Унікальний випадок - через сильні морози, що скував річку Ніагару, на один день "зупинився" Ніагарський водоспад.
31 березня - У Франкфурті зібрався перший загальнонімецький т. зв. попередній парламент, який постановив скликати єдині для всієї Німеччини національні збори з метою виробити конституцію для Німеччини.
27 квітня - Спеціальним декретом уряду Другої Французької республіки рабство заборонене у французьких колоніях - за державний кошт раби були примусово викуплені у їх власників і оголошені віьними людьми.
2 травня - У Львові створена перша українська політична організація в Галичині – Головна Руська Рада. Головою був обраний перемишльський єпископ Григорій Яхимович. Руська Рада виступила за створення в межах Австро-Угорщини української самоуправної області з Галичини, Буковини і Закарпаття.
15 травня - У Східній Галичині, що знаходилась під владою Австрії, скасовано кріпацтво.
2 червня - У Празі розпочався Слов'янський конгрес, скликаний з метою протидії проголошеному німецьким парламентом у Франкфурті над Майном об'єднанню всіх німецьких земель Німеччини й Австрії, включно з Чехією. В ньому взяли участь представники всіх слов'янських народів, що населяли Австрійську імперію, а також Балкани.
23 червня - В Парижі почалось збройне повстання робітників, що протестували проти закриття національних майстерень (громадських робіт для безробітних), зарахування неодружених робітників віком 18-25 років до армії і висилки всіх решту на громадські роботи в провінцію. У повстанні брало участь близько 45 тисяч людей, котрі спорудили понад 600 барикад. В ході боїв з урядовими військами протягом 23-26 червня загинуло декілька тисяч осіб.
26 червня - Поразкою закінчилось у Парижі Червневе повстання, яке почалось 23 червня і причиною якого було закриття Національних майстерень - громадські заклади для безробіних пролетаріїв. 115 тисяч чоловік, які виявились позбавленими засобів на існування почали будувати в місті барикади і захопили склади зброї. Повстання було придушене Національною гвардією - загинуло понад 10 тисяч повсталих і ще 4 тисячі було вислано в Алжир.
29 липня - В Ірландії поразкою завершилось національне повстання в Тіпперері під керівництвом Вільяма Сміта О'Браєна. Члени Молодого Ірландського руху планували проголосити незалежність Ірландії, але погана організація і брак підтримки населенням призвели до поразки. О'Браєн був заарештований, засуджений до смертної кари, котру замінили на заслання до Тасманії.
23 вересня - Американець Джон Куртіс зі штату Мен налагодив виготовлення у домашніх умовах і комерційний продаж перших жувальних гумок - "Чиста ялинкова гумка" була створена на основі індіанських рецептів.
29 вересня - Поблизу міста Пакозд за 70 кілометрів від Пешта відбулась битва між хорватськими військами і угорською революційною армією, яка стала першою в ході придушення Угорської революції. Вона остаточно зазнала краху у серпні наступного року після втручання Росії, котра завдала поразки революційній армії у битві біля міста Вілагош у Трансильванії.
12 листопада - Набула чинності конституція Другої французької республіки, створена Установчими зборами. Згідно з нею, главою держави ставав президент, що обирався загальним голосуванням на чотири роки, і наділявся широкими повноваженнями; законодавчу владу в країні здійснювали Законодавчі збори, що обирались на три роки.
2 грудня - Під впливом революційних подій 53-річний австрійський імператор Фердинанд I був змушений зректися престолу на користь свого 18-річного племінника Франца Йосифа I, котрому вдалось зміцнити владу в країні і при допомозі воєнної сили придушити національно-революційні рухи в Угорщині, Австрії та Чехії, а також здобути перемогу у війні проти Італії.
10 грудня - На перших у Франції прямих (але не загальних) виборах глави держави Луї Наполеон Бонапарт набрав 75% голосів і став президентом Французької Республіки. Наступні прямі вибори президента Франції були проведені лише в 1965 році.

Народились 1848 року

1 січня - 7 лютого 1918, Володимир (Священомученик), Василь Никифорович Богоявленський, Київський і Галицький православний митрополит (1915—18 рр.), перший новомученик часів комуністичного гоніння на церкву 20 століття.
6 січня - 1 червня 1876, Христо Ботев, герой болгарського руху опору турецьким завойовникам, поет.
23 травня - 10 серпня 1896, Отто Лілієнталь, німецький інженер, піонер авіації.
7 червня - 8 травня 1903, (Ежен Анрі) Поль Гоген, французький художник, один з основних предстаників постімпресіонізму.

Померли 1848 року

24 січня - Горейс Уелс, американський стоматолог, першим застосував медичну анестезію (1845). 170 років тому, у 33 роки (нар. 21 січня 1815 р.).
23 лютого - Джон Квінсі Адамс, американський політик, 6-й президент США. 170 років тому, у 81 рік (нар. 11 липня 1767 р.).
4 липня - Франсуа Рене де Шатобріан, французький письменник («Атала», «Рене») і політик. 170 років тому, у 80 років (нар. 4 вересня 1768 р.).
7 серпня - Йєнс Якоб Берцеліус, шведський геолог і хімік; відкрив церій, селен, торій, вперше отримав у вільному стані кремній, титан, тантал, цирконій; визначив атомну вагу 46 відомих на той час хімічних елементів і ввів для них буквенні позначення. 170 років тому, у 69 років (нар. 20 серпня 1779 р.).
12 серпня - Джордж Стівенсон, англійський винахідник, конструктор першого залізничного парового локомотива. 170 років тому, у 67 років (нар. 9 червня 1781 р.).
15 грудня - Євген Павлович Гребінка, український поет ("Малоросійські приказки", "Човен", "Українська мелодія", "Очи черные"), прозаїк ("Записки студента", "Петербурзька сторона", "Фактор"). 170 років тому, у 36 років (нар. 2 лютого 1812 р.).

Головні події 1848 року

keyboard_arrow_left1847
1849keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward