Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 1848 року

Головні події 1848 року

Політичні лідери 1848 року

• Австрійська імперія: Фердинанд I (1835-48), Клемент фон Меттерніх (1809-48), Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Вікторія (1837-1901)
• Королівство Баварія: Людвиг I (1825-48), Максиміліан II (1848-64)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм IV (1840-61)
• Королівство Саксонія: Фрідріх Август II (1836-54)
• Королівство Франція: Луї-Філіпп I (1830-48), Франсуа Гізо (1847-48)
• Папська держава: Пій IX (1846-78)
• Російська імперія: Микола I (1825-55)
• США: Джеймс Нокс Полк (1845-49)
• Французька республіка: Жак-Шарль Дюпон де л’Ер (1848), Франсуа Араго (1848), Луї Ежен Кавеньяк (1848), Луї-Наполеон Бонапарт (1848-52)

Всі події 1848 року

24 січня • У Північній Каліфорнії Джеймс Маршал знайшов великий золотий злиток, що дало поштовх до виникнення явища, котре через рік стало називатись "золотою лихоманкою".

2 лютого • У місті Гваделупа-Ідальго США та Мексика підписали мирний договір про закінчення 17-місячної війни, у якій загинуло 25 тисяч мексиканців і 12 тисяч американців. Згідно з договором, кордоном між Мексикою та США ставала річка Ріо-Гранде, Мексика втрачала майже половину своєї території, а США збільшували свою на третину. На завойованих США землях площею понад 3 мільйони квадратних кілометрів були утворені штати Арізона, Вайомінг, Каліфорния, Колорадо, Невада, Нью-Мексико і Техас. У якості компенсації США зобов'язувались виплатити Мексиці у вигляді репарацій 15 мільйонів доларів і її борги американським кредиторам у розмірі 3.25 мільйона доларів.

16 лютого • У Парижі Фредерік Шопен зіграв свій останній концерт. Через рік він помер від туберкульозу.

21 лютого • У Лондоні групою німецьких революціонерів-соціалістів «Комуністична ліга» опубліковано «Маніфест Комуністичної партії», написаний 29-річним Карлом Марксом при участі Фрідріха Енгельса. Політичний памфлет, безсумнівно, найдієвіший у історії, став наріжним каменем світового комуністичного руху, справивши величезний вплив на розвиток світової гуманітарної думки, і ліг в основу програми всіх комуністичних партій світу.

22 лютого • У Парижі почались масові заворушення, жорстоке придушення яких королівськими військами привело до зречення престолу короля Луї Філіппа 24 лютого і проголошеня 25 лютого республіки.

24 лютого • У результаті повстання парижан проти реформ прем'єр-міністра Франсуа Гізо король французів Луї-Філіпп I зрікся престолу на користь свого дев'ятилітнього сина Філіппа, графа Парижу.

25 лютого • Після кількох днів багатотисячних антиурядових демонстрацій, які змусили короля Луї-Філіппа I зректись престолу, Тимчасовий уряд проголосив Францію республікою. Маючи найліберальнішу і найдемократичнішу в Європі конституцію, вона проіснувала неповних п'ять років і була повалена в результаті державного перевороту президента Луї Наполеона Бонапарта, який у грудні 1852 року став імператором.

27 лютого • У Мангеймі (Німеччина) та інших містах Баденського герцогства відбулись масові народні збори, які вимагали прийняття конституції, відміни феодальних повинностей і проголошення демократичних свобод. Вони знайшли підтримку в інших німецьких державах і переросли в Березневу революцію.

4 березня • У Франціїї введено в дію загальне виборче право для всіх чоловіків.

13 березня • У Відні, столиці Австрійської імперії, почалось народне повстання. Наступного дня у відставку пішов канцлер Клеменс Меттерніх, а 17 квітня було утворено новий уряд.

15 березня • Після повідомлення з Відня про початок революції, у Пешті (Угорщина) почалось народне повстання. Цього ж дня Державні збори прийняли закони, за якими Угорщина конституювалася як незалежна держава, пов'язана з Австрією особистою унією, і в ній відміняласьсь кріпацька залежність селян.

22 березня • Венеція оголосила про відновлення своєї незалежності від Австрійської імперії.

23 березня • Угорщина проголосила свою незалежність від Австрії.

29 березня • Унікальний випадок — через сильні морози, що скував річку Ніагару, на один день "зупинився" Ніагарський водоспад.

31 березня • У Франкфурті зібрався перший загальнонімецький т. зв. попередній парламент, який постановив скликати єдині для всієї Німеччини національні збори з метою виробити конституцію для Німеччини.

27 квітня • Спеціальним декретом уряду Другої Французької республіки рабство заборонене у французьких колоніях — за державний кошт раби були примусово викуплені у їх власників і оголошені віьними людьми.

2 травня • У Львові створена перша українська політична організація в Галичині – Головна Руська Рада. Головою був обраний перемишльський єпископ Григорій Яхимович. Руська Рада виступила за створення в межах Австро-Угорщини української самоуправної області з Галичини, Буковини і Закарпаття.

15 травня • У Східній Галичині, що знаходилась під владою Австрії, скасовано кріпацтво.

2 червня • У Празі розпочався Слов'янський конгрес, скликаний з метою протидії проголошеному німецьким парламентом у Франкфурті над Майном об'єднанню всіх німецьких земель Німеччини й Австрії, включно з Чехією. В ньому взяли участь представники всіх слов'янських народів, що населяли Австрійську імперію, а також Балкани.

23 червня • В Парижі почалось збройне повстання робітників, що протестували проти закриття національних майстерень (громадських робіт для безробітних), зарахування неодружених робітників віком 18-25 років до армії і висилки всіх решту на громадські роботи в провінцію. У повстанні брало участь близько 45 тисяч людей, котрі спорудили понад 600 барикад. В ході боїв з урядовими військами протягом 23-26 червня загинуло декілька тисяч осіб.

26 червня • Поразкою закінчилось у Парижі Червневе повстання, яке почалось 23 червня і причиною якого було закриття Національних майстерень — громадські заклади для безробіних пролетаріїв. 115 тисяч чоловік, які виявились позбавленими засобів на існування почали будувати в місті барикади і захопили склади зброї. Повстання було придушене Національною гвардією — загинуло понад 10 тисяч повсталих і ще 4 тисячі було вислано в Алжир.

29 липня • В Ірландії поразкою завершилось національне повстання в Тіпперері під керівництвом Вільяма Сміта О'Браєна. Члени Молодого Ірландського руху планували проголосити незалежність Ірландії, але погана організація і брак підтримки населенням призвели до поразки. О'Браєн був заарештований, засуджений до смертної кари, котру замінили на заслання до Тасманії.

23 вересня • Американець Джон Куртіс зі штату Мен налагодив виготовлення у домашніх умовах і комерційний продаж перших жувальних гумок — "Чиста ялинкова гумка" була створена на основі індіанських рецептів.

29 вересня • Поблизу міста Пакозд за 70 кілометрів від Пешта відбулась битва між хорватськими військами і угорською революційною армією, яка стала першою в ході придушення Угорської революції. Вона остаточно зазнала краху у серпні наступного року після втручання Росії, котра завдала поразки революційній армії у битві біля міста Вілагош у Трансильванії.

12 листопада • Набула чинності конституція Другої французької республіки, створена Установчими зборами. Згідно з нею, главою держави ставав президент, що обирався загальним голосуванням на чотири роки, і наділявся широкими повноваженнями; законодавчу владу в країні здійснювали Законодавчі збори, що обирались на три роки.

2 грудня • Під впливом революційних подій 53-річний австрійський імператор Фердинанд I був змушений зректися престолу на користь свого 18-річного племінника Франца Йосифа I, котрому вдалось зміцнити владу в країні і при допомозі воєнної сили придушити національно-революційні рухи в Угорщині, Австрії та Чехії, а також здобути перемогу у війні проти Італії.

10 грудня • На перших у Франції прямих (але не загальних) виборах глави держави Луї Наполеон Бонапарт набрав 75% голосів і став президентом Французької Республіки. Наступні прямі вибори президента Франції були проведені лише в 1965 році.

Народились 1848 року

1 січня7 лютого 1918, Володимир (Священомученик), Василь Никифорович Богоявленський, Київський і Галицький православний митрополит (1915—18 рр.), перший новомученик часів комуністичного гоніння на церкву 20 століття.

6 січня1 червня 1876, Христо Ботев, герой болгарського руху опору турецьким завойовникам, поет.

23 травня10 серпня 1896, Отто Лілієнталь, німецький інженер, піонер авіації.

7 червня8 травня 1903, (Ежен Анрі) Поль Гоген, французький художник, один з основних предстаників постімпресіонізму.

Померли 1848 року

24 січня • Горейс Уелс, американський стоматолог, першим застосував медичну анестезію (1845). 171 рік тому, у 33 роки (нар. 21 січня 1815 р.).

23 лютого • Джон Квінсі Адамс, американський політик, 6-й президент США. 171 рік тому, у 81 рік (нар. 11 липня 1767 р.).

4 липняФрансуа Рене де Шатобріан, французький письменник («Атала», «Рене») і політик. 171 рік тому, у 80 років (нар. 4 вересня 1768 р.).

7 серпня • Йєнс Якоб Берцеліус, шведський геолог і хімік; відкрив церій, селен, торій, вперше отримав у вільному стані кремній, титан, тантал, цирконій; визначив атомну вагу 46 відомих на той час хімічних елементів і ввів для них буквенні позначення. 171 рік тому, у 69 років (нар. 20 серпня 1779 р.).

12 серпня • Джордж Стівенсон, англійський винахідник, конструктор першого залізничного парового локомотива. 171 рік тому, у 67 років (нар. 9 червня 1781 р.).

15 грудняЄвген Павлович Гребінка, український поет ("Малоросійські приказки", "Човен", "Українська мелодія", "Очи черные"), прозаїк ("Записки студента", "Петербурзька сторона", "Фактор"). 171 рік тому, у 36 років (нар. 2 лютого 1812 р.).

Головні події 1848 року

keyboard_arrow_left1847
1849keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward