Головні події 1741-1745 років

• Помер Пилип Орлик, 26 травня 1742
• Лейденська банка, 11 жовтня 1745

Політичні лідери 1741-1745 років

• Великобританія: Георг II (1727-60)
• Гетьманат: Пилип Орлик (1710-42)
• Королівство Іспанія: Філіп V Анжуйський (1724-46)
• Королівство Пруссія: Фрідріх II Великий (1740-86)
• Королівство Франція: Людовик XV Улюблений (1715-74)
• Королівство Швеція: Фредерік I Гессенський (1720-51)
• Османська імперія: Махмуд I (1730-54)
• Річ Посполита: Август III Фрідріх (1734-63)
• Російська імперія: Іван VI (1740-41), Єлизавета Петрівна (1741-62)
• Священна Римська імперія: Марія Терезія (1740-80), Карл VII Віттельсбах (1742-45), Франц I Стефан (1745-65)

Всі події 1741-1745 років

25 червня 1741 • Ерцгерцогиня Австрії Марія Терезія стала королевою Угорщини.

13 вересня 1741 • У Російській імперії видано указ про обмеження тривалості робочого дня 15 годинами.

14 вересня 1741 • Німецький композитор Георг Фредерік Гендель закінчив роботу над одним із кращих своїх творів — ораторією «Месія», котру він написав усього за 23 дні.

6 грудня 1741 • У Росії відбувся двірцевий переворот — імператорський престол посіла Єлизавета Петрівна, дочка Петра І, яка усунула від влади малолітнього Івана VI Антоновича і його регента-матір Анну Леопольдівну.

1742

24 січня 1742 • Карл Альберт, баварський курфюст з династії Віттельсбахів обраний імператором Священної Римської імперії під іменем Карл VII. Він став першим з 1438 року імператором, котрий походив не з династії Габсбургів.

13 квітня 1742 • У Дубліні (Ірландія) вперше публічно виконано ораторію «Месія» Георга Фредеріка Генделя.

20 травня 1742 • Російський мореплавець Семен Челюскін на собачих упряжках досягнув найпівнічнішої точки Євразії, яка сьогодні носить його ім'я, — мису Челюскіна.

26 травня 1742 • В Яссах (Молдова) у віці 69 років помер Пилип Орлик, обраний Гетьманом Війська Запорозького в умовах еміграції і в час ослаблення його військових і політичних союзників. Він протягом більше чверті століття марно відстоював ідею об'єднання і проголошення незалежності Української козацької держави, яка не знайшла підтримки ні в Гетьманщині, ні в європейських державах.

28 травня 1742 • В Лондоні відкрито перший в світі плавальний басейн у закритому приміщенні.

28 липня 1742 • Австрія та Пруссія підписали Берлінський мир, який поклав кінець Першій сілезькій війні.

1743

23 березня 1743 • В Лондоні відбулась прем'єра ораторії Георга Генделя «Месія».

27 червня 1743 • У ході війни за австрійську спадщину біля селища Деттінген нині (Карлштайн-на-Майні), у баварській провінції Нижня Франконія відбулась Деттінгенська битва, в якій союзна армія «Прагматичної санкції» (Австрія, Англія, Гановер), під командуванням британського короля Георга II, здобула перемогу над і французькою армією маршала Адрієна де Ноайля.

18 серпня 1743 • В місті Або (нині Турку — Фінляндія) укладено мирний договір між Росією і Швецією, за яким Росії відійшла частина Фінляндії.

1744

1744 • Зусиллями Мухаммад ібн Сауда, правителя міста Ад-Дірія, та ісламського проповідника Мухаммада Абдуль-Ваххаба створена держава Саудів. Вона проіснувала 73 роки, допоки в 1817 році була розгромлена османською Туреччиною.

1745

8 січня 1745 • В ході війни за Австрійську спадщину Великобританія, Австрія, Нідерланди та Саксонія підписали антипрусський союз.

22 квітня 1745 • Після смерті в Мюнхені 20 січня баварського курфюрста й імператора Карла VII Баварія і Австрія підписали у Фюссені мир у Війні за австрійську спадщину — Баварія відмовлялась від претензій на австрійський престол і імператорський титул.

11 жовтня 1745 • Прусський фізик-любитель Евальд фон Клейст випадковим чином виявив, що наповнена водою скляна посудина із зануреним у неї металевим електродом електростатичного генератора, має здатність накопичувати електричний заряд. Незалежно від нього аналогічних висновків невдовзі дійшов голландець Пітер ван Мушенбрук з Лейдена, завдяки зв'язкам якого з науковими колами новий пристрій — прототип конденсатора — отримав назву Лейденська банка.

25 грудня 1745 • Пруссія і Австрія завершили другу Сілезьку війну підписанням миру в Дрездені. Прусський король визнав обрання Франца Стефана, чоловіка австрійської ерцгерцогині Марії Терезії, імператором Священної Римської імперії в обмін на отримання Сілезії.

Народились в 1741-1745 роках

13 березня 1741 — †20 лютого 1790 • Йосиф II, король Німеччини (1764-90 рр.), імператор Священної Римської імперії (1765-90 рр.) з династії Габсбургів; старший син імператриці Марії Терезії.

9 травня 1741 — †5 червня 1816 • Джованні Паїзієлло, італійський композитор, автор опер («Дон Кіхот Ламанчський», «Служниця-господиня», «Севільський цирульник»).

23 серпня 1741 — †1788 • Жан Франсуа де Гало Лаперуз, французький мореплавець, дослідник Тихого океану (відкрив протоку між островами Сахалін і Хоккайдо, котра сьогодні носить його ім'я).

8 січня 1742 — †27 січня 1814 • Філіп Естлі, англійський підприємець, засновник і власник першого у світі цирку, засновником першої циркової династії.

14 серпня 1742 — †20 серпня 1823 • Пій VII, папа римський (1800-23 рр.); відлучив Наполеона Бонапарта від церкви і був ним заарештований.

26 вересня 1742 — †1 травня 1809 • Франсуа-Лоран д'Арланд, французький авіатор, що першим здійснив пілотований політ повітряною кулею (разом з Пілатром де Розьє).

бл. 1742 — †21 січня 1775 • Ємельян Іванович Пугачов, козацький отаман, керівник селянського повстання в Російської імперії (1773-75 рр.).

19 лютого 1743 — †28 травня 1805 • Луїджи Родолфо Боккеріні, італійський композитор, віолончеліст, автор близько 30 симфоній.

13 квітня 1743 — †4 липня 1826 • Томас Джефферсон, 3-й президент США (1801-09 рр.), один з авторів «Декларації незалежності США».

24 травня 1743 — †13 липня 1793 • Жан Поль Марат, французький лікар, публіцист, радикальний діяч періоду Великої Французької революції, голова Якобинського клубу, великий прихильник терористичного методу вирішення економічних і політичних проблем, жертвою котрого сам же й став.

2 червня 1743 — †26 серпня 1795 • Алессандро Каліостро (Джузеппе Бальзамо), італійський ілюзіоніст, авантюрист і шарлатан; у 1789 році за єресь, чаклунство і масонство у Римі засуджений судом інквізиції на довічне ув'язнення.

26 серпня 1743 — †8 травня 1794 • Антуан Лоран Лавуазьє, французький вчений, один з основоположників сучасної хімії.

17 вересня 1743 — †29 березня 1794 • Жан Антуан де Кондорсе, французький математик, філософ, енциклопедист, політик, голова французьких Законодавчих зборів (з 1792 р.).

23 лютого 1744 — †19 вересня 1812 • Меїр Амшель Ротшильд, німецький банкір, філантроп, фінансовий магнат, засновник династії підприємців, ім'я котрого ось уже два століття є синонімом багатства і благополуччя.

1 серпня 1744 — †18 грудня 1829 • Жан Батист П'єр Антуан Ламарк, французький натураліст, основоположник зоопсихології, автор терміну "біологія".

25 серпня 1744 — †18 грудня 1803 • Йоганн-Готфрід Гердер, німецький філософ, теолог і письменник; головний натхненник німецького літературного руху "Буря і натсик".

20 вересня 1744 — †2 березня 1817 • Джакомо Кварнегі, російський архітектор італійського походження (Петербурзька Академія наук, Ермітажний театр, Смольний інститут, Гостинний двір).

22 грудня 1744 — †20 лютого 1805 • Данило Самійлович Самойлович (Сушковський), український медик, засновник епідеміологічної служби в Росії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства.

1745 — †1787 • Шахін Герай, останній кримський хан (1777–82, 1782–83 рр.); онук Девлета II Герая.

18 лютого 1745 — †5 березня 1827 • Алессандро Джузеппе Вольта, італійський фізик, один з основоположників вчення про електрику; першим створив хімічне джерело струму.

16 вересня 1745 — †28 квітня 1813 • Михайло Ілларіонович Кутузов, російський полководець і дипломат, генерал-фельдмаршал і світлійший князь (з 1812); герой Франко-російської війни 1812 р.

27 жовтня 1745 — †2 квітня 1777 • Максим Созонтович Березовський, український композитор, диригент, співак.

Померли в 1741-1745 роках

17 березня 1741 • Жан Батист Руссо, французький поет. Пом. 283 роки тому у 71 рік (нар. 6 квітня 1670 р.).

28 липня 1741 • Антоніо Вівальді, італійський скрипаль-віртуоз, композитор ("Пори року"), автор більше сорока опер, кантат, ораторій, творець жанру сольного інструментального концерту. Пом. 283 роки тому у 63 роки (нар. 4 березня 1678 р.).

19 грудня 1741 • Вітус Берінг, датський морський офіцер на російській військово-морській службі, дослідник Камчатки, Тихоокеанського узбережжя Росії та західних берегів Північної Америки Пом. 283 роки тому у 60 років (нар. 12 серпня 1681 р.).

25 січня 1742 • Едмонд Галлей, англійський астроном, геофізик і математик; першим теоретично розрахував орбіту однієї із найзнаменитіших комет, котра від 1682 року носить його ім'я. Пом. 282 роки тому у 86 років (нар. 8 листопада 1656 р.).

26 травня 1742 • Пилип Степанович Орлик, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742 рр.). Пом. 282 роки тому у 70 років (нар. 21 жовтня 1672 р.).

21 січня 1744 • Джамбатіста Віко, італійський філософ, історик і правознавець, основоположник сучасної філософії історії (Заснування нової науки про загальну природу націй). Пом. 280 років тому у 76 років (нар. 23 червня 1668 р.).

25 квітня 1744 • Андерс Цельсій, шведський астроном і фізик; запропонував температурну шкалу (1742), яка сьогодні носить його ім'я. Пом. 280 років тому у 43 роки (нар. 27 листопада 1701 р.).

30 травня 1744 • Александр Поуп, англійський поет, перекладач. Пом. 280 років тому у 56 років (нар. 21 травня 1688 р.).

18 березня 1745 • Роберт Волпол, британський державний діяч, лідер партії віґів, перший прем'єр-міністр Великої Британії (1721-42 рр.) у сучасному розумінні посади. Пом. 279 років тому у 69 років (нар. 26 серпня 1676 р.).

4 вересня 1745 • Олекса Васильович Довбуш, український народний герой, ватажок повстання карпатських опришків (1738-45 рр.). Пом. 279 років тому у 45 років (нар. 1700 р.).

19 жовтня 1745 • Джонатан Свіфт, ірландський письменник («Мандри Гуллівера», «Казка про бочку»). Пом. 279 років тому у 78 років (нар. 30 листопада 1667 р.).