Головна подія 1809 року

• Велике князівство Фінляндське, 29 березня

Політичні лідери 1809 року

• Австрійська імперія: Франц I (1804-35), Клемент фон Меттерніх (1809-48)
• Великобританія: Георг III (1760-1820)
• Королівство Баварія: Максиміліан I Йозеф (1806-25)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм III (1797-1840)
• Королівство Саксонія: Фрідріх Август I (1806-27)
• Королівство Швеція: Густав IV Адольф (1792-1809), Карл XIII Седерманландський (1809-18)
• Російська імперія: Олександр I (1801-25)
• США: Томас Джеффесон (1801-09), Джеймс Медісон (1809-17)
• Французька імперія: Наполеон Бонапарт (1804-14)

Всі події 1809 року

19 січня • Після майже 15 років експериментів француз Ніколя Аперт отримав патент на консервну банку. Наступного року він опублікував книгу "Мистецтво зберігання тваринних і овочевих речовин", яка вважається першим методичним посібником по книгою по консервуванню.

20 лютого • У ході Піренейської війни двомісячна облога Сарагоси закінчується перемогою французів.

13 березня • Рішенням імперської ради шведського короля Густава IV Арнольда, за час правління якого Швеція зазнала великих втрат у війні проти Франції і Росії, позбавлено влади. Новим королем став дядько Густава IV Карл ХIII.

29 березня • В ході неоголошеної Російсько-шведської війни на скликаному в місті Борго сеймі представники аристократії, духовенства, міщан та селян шістьох шведських ленів склали присягу російському імператору Олександру I, який прийняв титул великого князя Фінляндського.

28 квітня • Пруський офіцер Фердинанд Шилла вивів з Берліна гусарський полк, щоб підняти загальне повстання проти французів, що окупували Німеччину. Але заколот провалився — 31 травня Шилла загинув, 11 його офіцерів були розстріляні, а 500 солдатів — відправлені на французькі галери.

17 травня • Французський імператор Наполеон видав декрет, яким оголосив, що глава католицької церкви позбавляється світської влади, а Рим і всі володіння папи приєднуються до Французької імперії. У відповідь папа Пій VII опублікував буллу про відлучення від церкви "викрадача спадщини святого Павла". У літку цього ж року Рим було захоплено французами, а папа арештований і вивезений до Франції.

25 травня • У місті Чукісака (сучасне місто Сукре, Болівія) розпочалось повстання проти губернатора Рамона Гарсія-де-Леона Пісарро, яке стало початком війни за незалежність південно-американських колоній Іспанії.

6 червня • В результаті перевороту проти короля Густава IV Адольфа шведський парламент прийняв нову конституцію, яка розподілила владу між королем, Державною радою та риксдагом, — Швеція стала конституційною монархією, обмеживши владу регента Карла XIII, проголошеного королем.

10 червня • Після окупації французьким військами Риму і приєднання до Франції папської області, папа римський Пій VII відлучив від церкви Наполеона I Бонапарта. Через місяць папа був заарештований і вивезений до Франції, де пербував до 1814 року.

19 червня • Перші станові збори (сейм) представників народів Фінляндії, що відбувся в місті Борго (нині Порвоо), затвердив широку автономію Великого князівства Фінляндського, пов'язаного з Російським імператорським домом особистою унією. Боргоський сейм зберіг юридичні рамки фінської національної державності, яка до цього знаходилася в залежності від шведської корони.

5 липня • Під містечком Ваграм, поблизу Відня, почався дводенний бій між французькою та австрійською арміями — 170-тисячне військо Наполеона розбило 110-тисячну армію австрійців, і в жовтні австрійський імператор Франц I був змушений підписати Шенбруннський мирний трактат, по якому Австрія втрачала велику частину своїх територій і зобов'язувалась виплатити багатомільйонну контрибуцію.

16 липня • В Ла-Пасі почалось повстання проти іспанської влади і місто проголосило свою незалежність та створило уряд під керівництвом полковника Педро Мурільйо. До кінця місяця владу хунти було повалено. Повстання в Ла-Пасі вважається початком війни за незалежність Латинської Америки.

8 жовтня • Австрійський імператор Франц I призначив свого посла в Парижі Клеменса Венцеля Меттерніха міністром іноземних справ. На цьому посту він пробув наступні 40 років.

14 жовтня • Між Австрією і Францією підписано Шенбрунський (Віденський) мирний договір, котрий підводив підсумки австро-французької війни і фіксував втрату Габсбургами Австрійських Нідерландів, Тіроля, Країни, частини Верхньої Австрії, Карінтії та Хорватії і територій, отриманих після третього поділу Польщі.

Народились 1809 року

4 січня — †6 січня 1852 • Луї Брайль, французький педагог, автор системи читання і писемності для сліпих.

15 січня — †19 січня 1865 • П'єр Жозеф Прудон, французький соціальний мислитель, теоретик анархізму.

19 січня — †7 жовтня 1849 • Едгар Аллан По (Рос), американський письменник, поет ("Убивство на вулиці Морг", "Золотий жук").

3 лютого — †4 листопада 1847 • Фелікс Мендельсон (Бартольді), німецький композитор ("Італійська симфонія", "Шотландська симфонія", "Фінгалова печера"), диригент, піаніст, засновник першої німецької консерваторії (Лейпціг, 1843).

12 лютого — †15 квітня 1865 • Авраам Лінкольн, 16-й президент США (1861-65 рр.), один із співорганізаторів Республіканської партії.

12 лютого — †19 квітня 1882 • Чарльз (Роберт) Дарвін, британський натураліст, автор еволюційної теорії розвитку людства ("Походження видів шляхом природнього відбору, або збереження придатних порід у боротьбі за життя").

15 березня — †24 лютого 1876 • Джозеф Дженкінс Робертс, 1-й і 7-й президент Ліберії (1848-56, 1872-76 рр.).

1 квітня — †4 березня 1852 • Микола Васильович Гоголь (Яновський), російський письменник ("Мертві душі", "Вій", "Вечори на хуторі поблизу Диканьки", "Шинель", "Ревізор", "Тарас Бульба").

6 серпня — †6 жовтня 1892 • Альфред Теннісон, англійський поет (Королівські ідилії, Королева Марія).

4 вересня — †3 квітня 1949 • Юліуш Словацький, польський поет, драматург

29 грудня — †19 травня 1898 • Вільям Гладстон, визначний британський політик, чотири рази перебував на посту прем'єр-міністра Великої Британії (1868-74, 1880-85, 1886, 1892-94 рр.).

Померли 1809 року

7 березня • Жан-П'єр Бланшар, французький аеронавт; першим перетнув Ла-Манш на повітряній кулі (разом з американцем Джоном Джеффрісом, 7 січня 1785 р.). 215 років тому у 56 років (нар. 4 липня 1753 р.).

1 травня • Франсуа-Лоран д'Арланд, французький авіатор, що першим здійснив пілотований політ повітряною кулею (разом з Пілатром де Розьє). 215 років тому у 67 років (нар. 26 вересня 1742 р.).

31 травня • Франц Йозеф Гайдн, австрійський композитор, "батько симфонії", автор понад 100 симфоній і 80 струнних квартетів. 215 років тому у 77 років (нар. 31 березня 1732 р.).

7 вересня • Рама I (Рама Великий), король Сіаму (1782-1809 рр.), засновник династії Чакрі, що править у Таїланді до сьогодні. 215 років тому у 72 роки (нар. 20 березня 1737 р.).