Головні події 1865 року

• Смерть Авраама Лінкольна, 15 квітня
• Закінчення Громадянської війни в США, 9 травня
• Скасування рабства у США, 18 грудня

Політичні лідери 1865 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл II (1861-78)
• Королівство Баварія: Людвіг II (1864-86)
• Королівство Пруссія: Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Йоганн I (1854-73)
• Папська держава: Пій IX (1846-78)
• Російська імперія: Олександр II (1855-81)
• США: Авраам Лінкольн (1861-65), Ендрю Джонсон (1865-69)
• Французька імперія: Наполеон III (1852-70)

Всі події 1865 року

31 січня • Конгресом США була прийнята Тринадцята поправка до Конституції США, яка забороняла рабство і примусову працю (крім покарання за злочин). Протягом року вона була ратифікована необхідною кількістю штатів і набула чинності 6 грудня, проте деякі штати ратифікували її через багато десятиліть: Кентуккі в 1976-у, а Міссісіпі — в 1995-у.

10 березня • У Перемишлі під час першого на Західній Україні шевченківського концерту відбулося перше публічне виконання Гімну України «Ще не вмерла України…» на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького.

1 квітня • В ході громадянської війни в США під Петерсбургом (штат Вірджинія) федеральні війська завдали нещівної поразки армії Півдня у битві біля Файв-Фокс.

9 квітня • В Аппоматтоксі (штат Вірджинія) 28-тисячна армія конфедератів генерала Роберта Лі капітулювала перед військами Півночі, котрими командував генерал Улісс Грант. У США закінчилась Громадянська війна, котра тривала чотири роки і забрала життя півмільйона людей.

14 квітня • Після смерті Рафаеля Каррери, котрий в 1839 році проголосив незалежність республіки Гватемали і був її президентом в 1844-48 і 1851-55 роках, в країні почалась громадянська війна, яка закінчилась в 1873 році перемогою лібералів.

14 квітня • В театрі Форда у Вашингтоні актор Джон Вілкс Бут, прихильник Конфедератів, пострілом з пістолета смертельно поранив президента США Авраама Лінкольна. 16-й президент помер вранці наступного дня.

15 квітня • Від вогнепального поранення, отриманого напередодні, у віці 56-и років помер Авраам Лінкольн, 16-й президент США. Це сталося лише через шість днів після капітуляції армії Півдня і фактичного завершення Громадянської війни.

27 квітня • Через декілька днів після закінчення громадянської війни поблизу Мемфіса на Міссісіпі вибухнув пароплав «Султана», на борту якого знаходилось біля 2100 пасажирів. 1700 з них, в основному ветеранів армії Півночі, що повертались додому з полону, загинули. Це найбільша аварія в історії судноплавства в США.

1 травня • Бразильська імперія, Аргентина і Уругвай підписали Договір Троїстого союзу для продовження війни з Парагваєм.

9 травня • Президент США Ендрю Джонсон офіційно оголосив про закінчення Громадянської війни, яка тривала чотири роки і забрала життя 620 тисяч американців. Останнім збройним формуванням переможеного Півдня, яке здалось армії Півночі 23 червня, була індіанська армія Трансміссіппі бригадного генерала-черокі Стенда Вейті.

10 травня • Після поразки Півдня у громадянській війні, президент конфедератів Джефферсон Девіс намагався втекти, але в цей день був схоплений в місті Ірвінвіль (штат Джорджия) і, закований в кандали, поміщений в каземат. Через два роки Девіса було звільнено і решту свого життя він провів у Канаді, не проявляючи ніякої політичної активності.

13 травня • В Одесі на базі Рішельєвського ліцею відкрито п'ятий в Україні університет — Новоросійський, сьогодні — державний університет імені І.І. Мечникова.

17 травня • Засновано Міжнародний телеграфний союз (нині — Міжнародний союз електрозв'язку).

2 червня • Генерал Конфедератів Едмунд Сміт підписав запропонований Північними штатами акт про припинення військових дій очолюваної ним армії, останньої армії сил Півдня. Ця подія вважається формальним закінченням чотирирічної громадянської війни в США, що забрала життя 620 тисяч людей, найкривавішої війни в американській історії.

10 червня • У Мюнхені в Національному театрі відбулась прем'єра опери Ріхарда Вагнера «Трістан та Ізольда».

4 липня • У Лондонському видавництві «Macmillan and Co» вийшло друком перше видання книги «Аліса в Країні чудес» англійського математика і письменника Чарльза Лютвіджа Доджсона пад псевдонімом Льюіс Керролл. Псевдонім автора був утворений шляхом перекладу його імені «Чарльз Доджсон» на латину, потім зворотнім перекладом отриманого варіанту «Каролюс Людовикус» (Carolus Ludovicus) і заміною місцями імені і прізвища.

5 липня • Проповідником-методистом Вільямом Бутом та його дружиною Кетрін у Лондоні засновано благодійницьку організацію «Армія спасіння». Організація поширює ідеї та догмати Біблії за допомогою проповідей, а також надання тим, хто потребує, соціальної, медичної, консультативної, моральної та іншої підтримки, включаючи надання допомоги в надзвичайних ситуаціях.

14 липня • Англійський дослідник Едувард Вімпер першим піднявся на третю за висотою точку Альп, гору Маттерхорн, висотою 4478 метрів.

12 серпня • Англійський хірург Джозеф Лістер вперше в медичній практиці використав під час операції карболову кислоту (фенол) для дезинфекції інструментів і рук.

16 серпня • Після чотирьох років боротьби з іспанцями Домініканська Республіка відстояла свою незалежність.

10 жовтня • Американець Джон Веслі Хаятт запатентував більярдну кулю. Він першим знайшов матеріал, котрим можна було замінити використовувану до того слонову кістку.

18 грудня • Після ратифікації необхідними трьома чвертями штатів 13-а поправка до Конституції США, котра забороняла рабство в усіх його формах, була офіційно проголошена частиною основного закону країни.

24 грудня • У місті Пуласкі (штат Теннессі) групою ветеранів армії Півдня, котра зазнала поразки у громадянській війні 1861-65 рр., створено таємне товариство Ку-клукс-клан (ККК), котре базувалось на засадах расової вищості білих людей і ставило за мету протидіяти інтеграції чорношкірого населення південних штатів у суспільне життя країни. Першим керівником ККК, Великим магом, став кавалерійський генерал-конфедерат Натан Бедфорд Форрест.

Народились 1865 року

28 січня — †22 вересня 1952 • Каарло Юго Стольберг, фінський державний та політичний діяч; перший президент Фінляндії (1919-25 рр.).

31 січня — †7 квітня 1925 • Василь Іванович Бєллавін (патріарх Тихон), Патріарх Московський і всієї Росії (1917-25 рр.).

9 квітня — †20 грудня 1937 • Еріх Людендорф, німецький військовий та політичний діяч, генерал Першої світової війни, один з очільників правого руху у повоєнній Німеччині.

28 квітня — †25 листопада 1937 • Микола Іванович Івасюк, український художник («В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Богун під Берестечком», «Битва під Хотином»).

25 травня — †18 лютого 1932 • Фрідріх Август III, останній король Саксонії (1904-18 рр.), з династії Веттінів.

3 червня — †20 січня 1936 • Георг V (Джордж Фредерік Віндзор), король Великобританії і імператор Індії (1910-36 рр.) з Саксен-Кобург-Готської (з 1917 року Віндзорської) династії.

13 червня — †28 січня 1939 • Вільям Батлер Єйтс, ірландський поет ("Кельтські сутінки"), драматург, лауреат Нобелівської премії (1923).

29 липня — †1 листопада 1944 • Андрей Шептицький (Роман Марія Александр Шептицький), єпископ Української греко-католицької церкви, Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви (з 1900 р.).

14 серпня — †9 грудня 1941 • Дмитро Сергійович Мережковський, російський письменник, релігійний філософ (Христос і Антихрист, Данте); чоловік поетеси Зінаїди Гіппіус.

11 вересня — †12 вересня 1929 • Яніс Райніс (Плієкшанс), латиський поет (Далекі відгуки у синій вечір, Посіви бурі), драматург (Вогонь і ніч).

8 грудня — †20 вересня 1957 • Ян Сібеліус, фінський композитор ("Дочка Півночі", "Сумний вальс"), основоположник фінської музичної школи.

30 грудня — †18 січня 1936 • (Джозеф) Редьярд Кіплінг, англійський письменник (Гора Пакопук, Книга джунглів, Кім, Ось такі історії, Ві Віллі Вінкі), лауреат Нобелівської премії з літератури (1907).

Померли 1865 року

19 січня • П'єр Жозеф Прудон, французький соціальний мислитель, теоретик анархізму. 156 років тому у 56 років (нар. 15 січня 1809 р.).

30 березня • Олександр Васильович Духнович, закарпатський греко-католицький священик, русинський письменник («Добродетель превышает богатство»), педагог («Народная педагогия»), поет, видавець («Церковный Вестник для русинов Австрийской державы»). 156 років тому у 62 роки (нар. 24 квітня 1803 р.).

15 квітня • Авраам Лінкольн, 16-й президент США (1861-65 рр.), один із співорганізаторів Республіканської партії. 156 років тому у 56 років (нар. 12 лютого 1809 р.).

8 червня • Джозеф Пекстон, англійський архітектор; автор Кришталевого палацу, збудованого для проведення першої Всесвітньої виставки в Лондоні. 156 років тому у 54 роки (нар. 3 серпня 1811 р.).

13 жовтня • Петро Петрович Гулак-Артемовський, український поет, байкар ("Пан і собака", "Солопій та Хівря", "Тюхтій та Чванько"). 156 років тому у 75 років (нар. 27 січня 1790 р.).

10 грудня • Леопольд I, перший король бельгійців (1831-65 рр.); з династії Саксен-Кобург-Готська. 156 років тому у 75 років (нар. 16 грудня 1790 р.).