Головні події 1898 року

• Колонія Гонконг, 9 червня
• Перша Філіппінська Республіка, 12 червня
• Завершення Іспано-американської війни, 10 грудня

Політичні лідери 1898 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Великобританія: Роберт Гаскойн-Сесіл (1895-1902), Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Умберто I (1878-1900)
• Королівство Баварія: Отто I (1886-1913)
• Королівство Португалія: Карлуш I Дипломат (1889-1908)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія: Вільгельм II (1888-1918), Хлодвіг Гогенлое (1894-1900)
• Османська імперія: Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія: Микола II (1894-1917)
• США: Вільям Мак-Кінлі (1897-1901)
• Французька республіка: Фелікс Фор (1895-99)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1898 року

15 лютого • У порту Гавани за нез'ясованих обставин вибухнув броненосець "Мен", який прибув сюди для захисту американців під час антиіспанського виступу кубинських патріотів, — корабель затонув і загинуло 260 членів його екіпажу. Цей інцидент був використанний американцями для звинуваченя Іспанії в агресії проти США, і через два місяці Конгрес надав право президенту Маккінлі "силою втихомирити Кубу" — Куба була визнана незалежною державою і США зажадали від Іспанії виведення військ з її території. У відповідь Іспанія оголосила США війну, в результаті якої втратила і Кубу, і Філіппіни, і Пуерто-Ріко.

6 березня • Китай на 99 років здав в оренду Німецькій імперії порт Циндао в бухті Цзяочжоувань на Жовтому морі.

13 березня • 13-14 березня у Мінську пройшов I з'їзд Російської соціал-демократичної партії, котрий проголосив її створення.

19 квітня • Конгрес США визнав незалежність Куби і поставив вимогу Іспанії залишити острів.

23 квітня • У відповідь на підтримку Конгресом США прагнення кубинців до незалежності і проголошення 20 квітня війни Іспанії, Іспанія розірвала дипломатичні відносини зі США і оголосила їм війну, яка через вісім місяців закінчилась для неї катастрофічною поразкою.

24 квітня • Іспанія оголосила війну США, відкинувши ультиматум про вивід військ з Куби. В результаті цієї війни Іспанія втратила всі свої колонії в Карибському морі.

1 травня • В ході Іспано-американської війни в бухті Маніли відбулась битва між ескадрами американського комодора Джорджа Дьюї та іспанського контр-адмірала Патрісіо Монтехо, в ході якої іспанська ескадра на Філіппінах була повністю знищена. Блискуча перемога всього лише через тиждень після оголошення війни надихнула американське суспільство, надала впевненість у швидкому успіху всієї військової кампанії. Американський флот вперше розгромив у ескадреній битві флот однієї з європейських держав і увійшов до числа провідних військових флотів світу. Ця битва зробила Дж. Дьюї, нагородженого званням адмірала флоту, національним героєм США. Під час його урочистої зустрічі в Нью-Йорку після закінчення війни на феєрверки було витрачено більше пороху, ніж американці витратили під час битви в Манільській бухті.

9 червня • У Пекіні представниками урядів Китаю та Британії підписано договір про продовження оренди британцями Гонконгу ще на 99 років.

10 червня • В ході Американо-іспанської війни американські морські піхотинці вперше висадились на Кубі у бухті Гуантанамо і через місяць боїв змусили капітулювати іспанський гарнізон на Кубі.

11 червня • В Китаї почалась «Реформа ста днів», ініційована імператором Гуансюй і направлена на реформування армії, розвиток залізничного транспорту, промисловості і створення пошти. Із-за протидії консерваторів та імператриці Цисі реформа була згорнута 21 вересня, а імператор опинився під домашнім арештом в результаті війського перевороту, який поглибив кризу маньчжурської династії, що була невдовзі скинута Сіньхайською революцією 1912 року.

12 червня • В ході Іспано-американської війни повстанці під проводом 29-літнього Еміліо Агінальдо проголосили незалежність Філіппін від Іспанії. У середині серпня повстанці та американські війська змусили іспанців повністю залишити Філіппіни, але надії Агінальдо на незалежність так і не стали реальністю, оскільки США анексували Філіппіни за мирним договором 1899 року. Це привело до трирічної війни, яка завершилась капітуляцією філіппінців у квітні 1902 року.

13 червня • У Канаді створено територію Юкон зі столицею у місті Доусон.

16 червня • Конгрес США прийняв рішення про анексію Республіки Гаваїв, яке було схвалене президентом Вільямом Мак-Кінлі 7 липня.

27 червня • Канадський мореплавець Джошуа Слокам на шлюпі «Спрей» завершив своє одночне кругосвітнє плавання, яке почалось 24 квітня 1895 року. За три роки Слокам обігнув земну кулю, подолавши більше 74 тисяч кілометрів. В 1900 году він описав це плавання в книзі «Сам під парусом навколо Землі».

1 липня • Почалась вирішальна битва в американо-іспанській війні за Кубу — американці атакували іспанські позиції на горі Сан-Хуан, останній бастіон перед взяттям порту Сантьяго. До кінця дня вершина була захоплена, наступного дня почато облогу міста Сантьяго, а 3 липня, після атаки з моря, місто було взяте американцями, і вся Куба опинилась від контролем США.

18 липня • У місті Більбао засновано футбольний клуб «Атлетік», сьогодні — один з найтитулованіших клубів Іспанії і один з трьох клубів-засновників Прімери, який ніколи з неї не вибував.

22 липня • В сибірському селі Шушенське одружились Володимир Ульянов (Ленін) і Надія Крупська.

25 липня • В ході Американо-іспанської війни війська США висадились в Пуерто-Ріко, невеличкому острові, що був одним із двох стратегічно важливих іспанських територій в Карибському морі. В середині серпня весь острів було окуповано американцями, а в грудні, після підписання Паризького мирного договору, Пуерто-Ріко увійшов до складу США на правах самоврядованої території.

28 серпня • Фармацевт Калеб Бредхем зі штату Північна Кароліна створив прохолоджувальний напій «Brad' s drink», через 5 років перейменований в «Пепсі-Кола».

31 серпня • У Києві відкрито Київський політехнічний інститут (нині — Національний політехнічний університет) у складі чотирьох відділень (факультетів) — механічного, хімічного, інженерного та сільськогосподарського.

2 вересня • Британські війська на чолі з генералом Горацієм Кітченером у битві біля Омдурмана здобули перемогу над 50-тисячною армією махдістів. Один з кавалерійських підрозділів очолював лейтенант Вінстон Черчілль. Повстання махдістів, почате в Судані ще в 1881 році послідовниками Мухаммеда Ахмеда, котрий проголосив себе новим месією (махді), було придушене і цього ж дня англійці увійшли в столию Судана місто Хартум.

18 жовтня • Всього лише через рік після надання Іспанією Пуерто-Ріко статусу самоуправної території, США в ході Іспано-американської війни захопили острів і встановили на ньому військове правління. У грудні Паризький договір, що офіційно завершував війну, закріпив Пуерто-Ріко за США. За наступні тридцять років США намагались американізувати острів і запровадити англійську мову в якості офіційної, для чого в 1917 році надали пуерто-ріканцям права громадян США, але завдяки популярності в Пуерто-Ріко патріотично настроєної Народно-Демократичної партії, цього зробити не вдалось, і з 1948 року пуерто-ріканці мають змогу самі обирати губернатора, а затверджена в 1952 році конгресом США конституція Пуерто-Ріко проголосила острів автономною територією США.

10 грудня • У Парижі підписано мирний договір, що формально завершував тримісячну Іспано-американську війну. Зазнавши повного розгрому на морі, Іспанія була змушена погодитись на втрату Гуаму, Філіппін, Пуерто-Ріко і Куби, чим практично завершила процес деколонізації Латинської Америки. Не в змозі захищати решту своїх володінь, наступного року Іспанія продала Німеччині Північні Маріанські і Каролінські острови та архіпелаг Палау.

18 грудня • У парку Ашер поблизу Парижа Гастон де Шаслуп-Лоба встановив перший офіційно зареєстрований рекорд швидкості автомобіля: на машині "Jeantaud" з електромотором і лужними батареями він розвинув швидкість 39.245 миль/год (близько 64 км/год).

26 грудня • На засіданні Французької академії наук П'єр і Марія Кюрі зробили повідомлення, що вони виділили з уранової руди новий, 89-й, хімічний елемент — радіоактивний радій (у суміші з барієм). Чистий радій був виділений у 1902 році подружжям Кюрі і Андре Деб'єрном. За відкриття радію та полонію подружжя Кюрі в 1903 році отримали Нобелівську премію з фізики.

Народились 1898 року

22 січня — †11 лютого 1948 • Сергій Михайлович Ейзенштейн, російський кінорежисер ("Стачка", "Броненсець Потьомкін", "Старе й нове"), теоретик кіно.

лютий

10 лютого — †14 серпня 1956 • Бертольд Брехт, німецький режисер, письменник, драматург ("Матінка Кураж і її діти", "Тришаговий роман", "Кавказьке крейдяне коло", "Життя Галілея").

11 лютого — †30 травня 1964 • Лео Силард, американський фізик угорського походження, один з творців першого атомного реактора, один з ініціаторів створення Пагуошського руху вчених за роззброєння, міжнародну безпеку і наукове співробітництво (1955).

15 лютого — †15 квітня 1967 • Тото (Антоніо Вінченце Клементе), італійський актор-комік ("Закон є закон", "Поліцейські та злодії", "Неаполь — місто мільйонерів", "Золото Неаполя", "Операція "Святий Януарій"); герцог Комнено ді Бізанціо.

18 лютого — †14 серпня 1988 • Енцо Феррарі, італійський автогонщик, підприємець, виробник автомобілів Ferrari.

березень

5 березня — †8 січня 1976 • Чжоу Еньлай, китайський політик, перший прем'єр Держради КНР (1949-76 рр.); нащадок засновника неоконфуціанства Чжоу Дуньї.

квітень

9 квітня — †23 січня 1976 • Поль Робсон, американський співак (бас), драматичний актор, громадський діяч.

10 квітня — †11 червня 1993 • Мстислав (Степан Іванович Скрипник), патріарх (з 1990 р.) Київський (УАПЦ).

травень

3 травня — †8 грудня 1978 • Голда Меїр (Мабович), прем'єр-міністр Ізраїлю (1969-1974 рр.), почесний президент Соціалістичного інтернаціоналу (з 1976 р.).

червень

5 червня — †19 серпня 1936 • Федеріко Гарсіа Лорка, іспанський поет.

17 червня — †27 березня 1972 • Моріс Корнеліус Ешер, голландський художник-абстракціоніст.

22 червня — †25 вересня 1970 • Еріх Марія Ремарк, німецький письменник (Чорний обеліск, Три товариша, На Західному фронті без змін).

26 червня — †15 вересня 1978 • Вільгельм Еміль Мессершмітт, німецький авіаконструктор.

липень

19 липня — †29 липня 1979 • Герберт Маркузе, німецький філософ, соціолог, психолог, громадський діяч, представник Франкфуртської школи неомарксизму.

24 липня — †2 липня 1937 • Амелія Ерхарт, американська льотчиця, перша жінка, що здійснила трансатлантичний безпосадковий переліт, перша жінка, що самостійно здійснила трансатлантичний переліт, перша жінка, що самостійно здійснила переліт з Гавайїв до Каліфорнії; пропала безвісти над Тихим океаном під час обльоту Землі вздовж екватора.

серпень

13 серпня — †17 липня 1994 • Жан Борорта, французький тенісист; перемагав у різних розрядах в 19 турнірах "Великого Шолому".

вересень

8 вересня — †22 липня 1986 • Наталія Миколаївна Ужвій, українська театральна і кіноактриса (Калиновий гай, Украдене щастя, Тарас Шевченко, Райдуга).

24 вересня — †21 лютого 1968 • Говард Волтер Флорі, австралійський медик, лауреат Нобелівської премії (1945); разом з Ернстом Чейном отримав очищений пеніцилін і першим застосував його для лікування людини (1940).

26 вересня — †11 липня 1937 • Джордж Гершвін (Якоб Гершович), американський композитор і піаніст, котрий зумів поєднати елементи джазу, класичної музики і естрадної пісні (I Got Rhythm, Rhapsody in Blue, Porgy and Bess).

листопад

7 листопада — †24 жовтня 1977 • Дмитро Леонтійович Капка, український актор (ЧП, Тихий Дон, Вій).

Померли 1898 року

14 січня • Льюіс Керролл (Чарльз Латуідж Доджсон), англійський математик, письменник ("Аліса в країні чудес"). 127 років тому у 66 років (нар. 27 січня 1832 р.).

19 травня • Вільям Гладстон, визначний британський політик, чотири рази перебував на посту прем'єр-міністра Великої Британії (1868-74, 1880-85, 1886, 1892-94 рр.). 127 років тому у 89 років (нар. 29 грудня 1809 р.).

30 липня • Отто Едуард Леопольд фон Бісмарк, прем'єр-міністр Королівства Пруссія (1862-90 рр.), перший рейхсканцлер Німецької імперії (1871-90 рр.). 127 років тому у 83 роки (нар. 1 квітня 1815 р.).

16 грудня • Павло Михайлович Третьяков, російський купець, меценат, засновник картинної галереї російського національного мистецтва в Москві. 127 років тому у 66 років (нар. 27 січня 1832 р.).