Головна подія 1795 року

• Метрична система мір, 7 квітня

Політичні лідери 1795 року

• Великобританія: Георг III (1760-1820)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм II (1786-97)
• Королівство Швеція: Густав IV Адольф (1792-1809)
• Курфюрство Саксонія: Фрідріх Август III (1763-1806)
• Річ Посполита: Станіслав Понятовський (1764-95)
• Російська імперія: Катерина II (1762-96)
• США: Джордж Вашингтон (1789-97)
• Священна Римська імперія: Франц II (1792-1806)
• Французька республіка: Поль Баррас (1795-99)

Всі події 1795 року

19 січня • На території сучасних Нідерландів утворена Батавська республіка, що поклала край існуванню Республіки Сполучених Провінцій.

22 березня • Литовська делегація на чолі з Тискявічусом прибула на прийом у Петербург до російської цариці Катерини II і повідомила, що унія Литви і Польщі припинила своє існування.

1 квітня • У Парижі придушено повстання санклютів, викликане нестачею продовольства. Наступне повстання паризької бідноти у травні також зазнало поразки. Термидоріанський Конвент наказав роззброїти передмістя столиці.

5 квітня • В Базелі представники Французької республіки та Пруського королівства підписали мирний договір, за яким Пруссія після 3-річної війни вийшла із загальнєвропейської атифранцузької коаліції, створеної в 1793 році за участю Прусії, Австрії, Великої Британії, Іспанії та Нідерландів.

7 квітня • Спеціальним законом від 18 жерміналя у Франції введено метричну систему мір і запроваджено 5 одиниць — метр для вимірювання довжини, гектар для вимірювання площі, стер (кубічний метр) — для вимірювання об'єму твердих тіл, літр — для вимірювання об'єму рідин і грам для вимірювання маси тіл.

27 травня • У Санкт-Петербурзі відкрито першу державну загальнодоступну бібліотеку — Імператорську публічну бібліотеку.

16 липня • Російська імператриця Катерина ІІ заснувала Волинську губернію.

2 серпня • США та союз індіанських племен вайандотів, делаварів, шауні, оттава, оджибве, потаватомі, майамі, кікапу і каскаскія Західна Індіанська Конфедерація підписали Гринвілльский договір, за яким американці отримували у володіння землі сучасних штатів Огайо та Індіана.

22 серпня • Французький Конвент прийняв "Конституцію III року", котра встановлювала значний виборчий ценз чим позбавляла громадян країни загального виборчого права і передавала виконавчу владу Директорії. Це викликало повстаня у Парижі, котре 5 жовтня було придушене лідером термодоріанців Полем Баррасом і генералом Наполеоном Бонапартом.

5 жовтня • Голова Конвенту Поль де Баррас запропонував бригадному генералу 26-літньому Наполеону Бонапарту, звільненому з армії після повалення Робесп'єра в червні 1794 року, вернутись на службу і придушити повстання роялістів у Парижі. Після виконання цього завдання Наполеона призначили головнокомандуючим французької армії в Італії.

24 жовтня • У Петербурзі Австрією, Прусією і Росією підписано конвенцію про третій розділ Польського королівства, в котрому зазнало поразки національно-визвольне повстання під керівництвом Тадеуша Костюшко. В результаті розділення до Росії відійшли Литва, Курляндія, Західна Білорусь, Західна Україна (Вільно, Гродно, Брест, Луцьк, Кам'янець-Подільський), до Прусії — Познань, Торунь і Гданськ, а до Австрії — Люблінська і Хелмська землі. Польща, як держава, перестала існувати.

27 жовтня • У Мадриді підписано угоду, по якій Іспанія визнавала законність кордонів США на півдні і південному заході Північної Америки і гарантувала американцям безперешкодне судноплавство по річці Міссісіпі.

31 жовтня • У Франції утворено Директорію, новий вищий орган виконавчої влади країни.

Народились 1795 року

15 січня — †11 лютого 1829 • Олександр Сергійович Грибоєдов, російський письменник ("Горе з розуму") і дипломат.

3 лютого — †4 червня 1830 • Антоніо Хосе де Сукре, латиноамериканський військовий і політик, 4-й президент Перу (1823), 2-й президент Болівії (1825-28 рр.), Великий маршал Перу; сподвижник Сімона Болівара.

31 жовтня — †23 лютого 1821 • Джон Кітс, англійський поет-романтик (Ендіміон, Ізабелла, До осені, Напередодні дня святої Агнеси).

3 грудня — †27 серпня 1879 • Роуленд Хілл, англійський винахідник і реформатор британської поштової служби.

Померли 1795 року

31 січня • Александр Гамільтон, перший міністр фінансів США, засновник Національного банку США. 229 років тому у 38 років (нар. 11 січня 1757 р.).

26 серпня • Алессандро Каліостро (Джузеппе Бальзамо), італійський ілюзіоніст, авантюрист і шарлатан; у 1789 році за єресь, чаклунство і масонство у Римі засуджений судом інквізиції на довічне ув'язнення. 229 років тому у 52 роки (нар. 2 червня 1743 р.).