сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 1814 року
24 грудня 1814 року у бельгійському місті Гент було підписано договір між Великою Британією і США, що завершував Другу англо-американську війну, яка почалась у 1812 році. Згідно з договором, котрий так і не вирішив спірні міждержавні питання, захоплені обома країнами території повинні були бути повернуті супротивнику і було заплановано створення міждержавної комісії для демаркації кордону між США і Канадою.

Політичні лідери 1814 року

Австрійська імперія: Франц I (1804-35), Клемент фон Меттерніх (1809-48) • Великобританія: Георг III (1760-1820) • Королівство Баварія: Максиміліан I Йозеф (1806-25) • Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм III (1797-1840) • Королівство Франція: Шарль Моріс де Талейран-Перігор (1814-15), Людовик XVIII (1814-15) • Королівство Швеція: Карл Седерманландський (1809-18) • Російська імперія: Олександр I (1801-25) • США: Джеймс Медісон (1809-17) • Французька імперія: Наполеон Бонапарт (1804-14).

Головні події 1814 року

Всі події 1814 року

14 січня - Після блискавичного і переможного шведсько-британського походу проти Данії (союзниці Франції), очоленого шведським коронованим принцем Бернадотом, датчани змушені були підписати Кільський мир, остнанню угоду періоду визвольних війн проти наполеонівського панування. Згідно з договором, Данія зобов'язувалась розірвати свій союз із Францією, розпочати війну проти Наполеона, передати Норвегію Швеції, отримавши взамін шведську Померанію і острів Рюган; Великобританія залишала за собою острів Гельголанд, захоплений в 1807 році.
1 лютого - Опубліковано поему "Корсар" лорда Джоджа Байрона. Першого ж дня було продано більше 10 тисяч примірників.
11 березня - Іспанський король Фердинанд VII, який повернувся на престол після поразки французького імператора Наполеона І, анулював Кадіську конституцію, затверджену в 1812 році, і ввів абсолютистське правління.
30 березня - Війська Шостої антинаполеонівської коаліції у складі російських та прусських корпусів атакували й після запеклих боїв увійшли в Париж. Битва за Париж стала однією з найкривавіших для союзників, які втратили за один день боїв понад 8 тисяч солдат (з них понад 6 тисяч росіян) і останньою в кампанії 1814 року, після якої імператор Наполеон зрікся влади.
1 квітня - Через день після входження союзницьких військ Росії, Прусії, Австрії та Великобританії в Париж, колишній міністр закордонних справ Франції Шарль Моріс де Талейран-Перигор сформував тимчасовий уряд, котрий оголосив про позбавлення влади Наполеона Бонапарта.
2 квітня - Після проголошення французьким тимчасовим урядом Наполеона позбавленим влади, він, за порадою своїх генералів, які вважали подальшу боротьбу з переважаючими силами чотирьох європейських держав безнадійною, зрікся престолу. Новим королем Франції став Людовик XVIII з династії Бурбонів, брат короля Людовика XVI, страченого у січні 1793 року. За наполяганням союзників у червні Людовик XVIII опублікував хартію, котра встановлювала у Франції конституційну монархію.
6 квітня - У Франціїї відновлено правління династії Бурбонів - постановою Сенату Наполеона Бонапарта позбавлено влади, а королем проголошено Людовика XVIII. За рішенням союзників-переможців - Росії, Австрії, Прусії і Великобританії - Наполеон I зберіг за собою титул імператора, йому була виділена щорічна пенсія у розмірі 2 мільйонів франків, охорона з 400 добровольців і віддано у володіння середземноморський острів Ельба, куди він відбув 28 квітня.
17 травня - Після поразки Данії, союзниці Франції, у Англо-датській війні 1807-1814 рр., установчі збори в Ейдсволлі прийняли конституцію Норвегії, котра проголошувала незалежність від датської корони. Але влітку цього ж року, після нападу Швеції, Норвегія змушена була вступити зі Швецією в унію, котру вдалось розірвати лише у 1905 році. Норвезька конституція 1814 року діє в країні й понині.
30 травня - У Парижі країни антинаполеонівської коаліції (Росія, Велика Британія, Австрія і Пруссія) підписали з Францією мирний договір. Згідно з його положеннями Франція зберігала свою територію в межах стану на 1 січня 1792 року, їй повертались більшість втрачених в ході війни колоній, відновлювалась незалежність італійських держав, німецьких князівств, Голландії і Швейцарії.
25 липня - Англійський винахідник Джордж Стівенсон провів випопробування першого паровоза, призначеного для буксування вугільних вагонеток. Він міг переміщати по колії до 30 тонн вантажу і був названий «Блюхер» на честь прусського генерала, що прославився перемогою над Наполеоном у битві під Ватерлоо.
14 серпня - У Мілані в театрі «Ла Скала» відбулась прем'єра комічної опери Джоакіно Россіні «Турок в Італії».
24 серпня - В ході Англо-американської війни англійські війська під командуванням генерала Роберта Роса перемогли американців у битві при Блейденсберзі і захопили столицю країни Вашингтон. У відповідь за спалення свого часу американцями урядових будівель у Йорку (нині Торонто), британці спалили Білий дім, Капітолій, бібліотеку Конгресу і ряд інших міських споруд.
18 вересня - У столиці Австрійської імперії почав роботу Віденський конгрес, який підвів підсумки Наполеонівських воєн. Згідно з його рішенням до складу нового королівства Нідерландів відійшли території Австрійських Нідерландів (сучасна Бельгія), однак всі інші володіння Австрії повернулися під контроль Габсбургів; Пруссії дісталася частина Саксонії; Данія, колишня союзниця Франції, втратила Норвегію, передану Швеції. В Італії була відновлена влада папи римського над Ватиканом і Папською областю, Бурбонам повернули Королівство Обох Сицилій, а Польща пережила Четвертий поділ - її землі відійшли до Росії, Австрії та Пруссії.
2 жовтня - Битвою в Ранкагуа іспанці завершили повторне завоювання Чилі, котра проголосила свою незалежність в 1811 році. Чилійський президент Хосе Мігель Каррера був змушений залишити країну, і до 1817 року Чилі залишалась під владою Іспанії.
1 листопада - У Відні почав роботу конгрес послів великих держав Європи, очолювана австрійським дипломатом Клементом фон Меттерніхом, яка протягом півроку врегульовувала питання міждержавних кордонів після розгрому наполеонівської Франції.
24 грудня - У бельгійському місті Гент було підписано договір між Великою Британією і США, що завершував Другу англо-американську війну, яка почалась у 1812 році. Згідно з договором, котрий так і не вирішив спірні міждержавні питання, захоплені обома країнами території повинні були бути повернуті супротивнику і було заплановано створення міждержавної комісії для демаркації кордону між США і Канадою.

Народились 1814 року

?? - 17 червня 1889, Джон Джеймс Юз (Джон Х'юз), валлійський підприємець; засновник міста Донецьк.
11 січня - 30 грудня 1899, Джеймс Пажет, британський хірург і фізіолог; вважається (разом із Рудольфом Вірховом) основоположником паталогоанатомії.
9 березня - 10 березня 1861, Тарас Григорович Шевченко, український поет ("Кобзар"), письменник, художник.
30 травня - 1 липня 1876, Михайло Олександрович Бакунін, російський революціонер, публіцист, теоретик анархізму і народництва.
19 липня - 10 січня 1862, Семуель Кольт, американський зброяр, промисловець; винахідник відомого револьвера системи "Кольт".
13 серпня - 21 червня 1874, Андерс Йонас Ангстрем, шведський фізик і астроном; виявив водень в атмосфері Сонця, основоположник спектроскопії.
2 вересня - 11 липня 1896, Ернст Курцис, німецький археолог, історик; керував розкопками в Олімпії (1875-81 рр.), місці проведення давньогрецьких Олімпійських ігор.
15 жовтня - 27 липня 1841, Михайло Юрієвич Лермонтов, російський поет (Бородіно), письменник (Герой нашого часу).
17 жовтня - 13 травня 1888, Яків Федорович Головацький, український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик УГКЦ, і педагог; співзасновник об'єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая».
6 листопада - 7 лютого 1894, Адольф (Антуан) Сакс, бельгійський майстер духових інструментів, винахідник саксофону.

Померли 1814 року

27 січня - Філіп Естлі, англійський підприємець, засновник і власник першого у світі цирку, засновником першої циркової династії. 204 роки тому, у 72 роки (нар. 8 січня 1742 р.).
26 березня - Жозеф Гільйотен, французький лікар, винахідник гільйотини, на котрій сам же й був страчений. 204 роки тому, у 76 років (нар. 28 травня 1738 р.).
29 травня - Жозефіна Богарне, імператриця Франції (1803-07 рр.), перша дружина Наполеона Бонапарта. 204 роки тому, у 51 рік (нар. 23 червня 1763 р.).
31 серпня - Артур Філліп, британський адмірал, засновник Сіднея (1788), перший губернатор Австралії. 204 роки тому, у 76 років (нар. 11 жовтня 1738 р.).
2 грудня - Донасьєн Альфонс Франсуа де Сад, французький письменник ("120 днів Содоми", "Жюстіна", "Філософія в будуарі"). 204 роки тому, у 74 роки (нар. 2 червня 1740 р.).
Червоний голод. Війна Сталіна з Україною
Пряма Мова
Червоний голод. Війна Сталіна з Україною

Головні події 1814 року

keyboard_arrow_left1813
1815keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward