Головні події 1862 року

• Лондонське метро, квітень (фото)
• Отто фон Бісмарк — прем'єр-міністр Пруссії, 23 вересня

Політичні лідери 1862 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл II (1861-78)
• Королівство Баварія: Максиміліан II (1848-64)
• Королівство Пруссія: Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Йоганн I (1854-73)
• Папська держава: Пій IX (1846-78)
• Російська імперія: Олександр II (1855-81)
• США: Авраам Лінкольн (1861-65)
• Французька імперія: Наполеон III (1852-70)

Всі події 1862 року

24 січня • В Бухаресті відбулось установче засідання об'єднаного парламенту князівств Валахії і Молдавії. Молдавський полковник Александру Йон Куза, господар Молдавії і Валахії з 1859 року, підтриманий парламентом, проголосив об'єднання обох князівств в Об'єднане князівство Волощини і Молдови зі столицею в Бухаресті піл протекторатом Османської імперії.

9 березня • В гавані Гемптон-Роудс в усті ріки Джеймс-рівер відбувся перший у світі бій між двома броненосними кораблями — "Монітором" армії Півночі і "Вірджинією" армії Півдня. Після чотирьох годин взаємних обстрілів з гармат "Вірджинія" залишила поле бою практично неушкодженою.

26 квітня • В ході громадянської війни Західна армія Північних штатів під командуванням генерал-майора Улісса Гранта, підтримувана флотом з моря, зайняла Новий Орлеан.

5 травня • В ході франко-мексиканської війни відбулась битва біля Пуебли, в якій війська генерала Ігнасіо Сарагоси зупинили французький марш на Мехіко.

14 травня • Швейцарець Адольф Ніколь запатентував хронограф — пристрій для фіксування тривалості подій з точністю більшою за секунду.

20 травня • Президент США Лінкольн підписав «Закон про гомстеди», який набував чинності з 1 січня наступного року, — будь-який громадянин США старший 21 року, який не брав участь у Громадянській війні на боці Півдня, за 10 доларів міг отримати 65 гектарів землі в районі Середнього Заходу, Великих рівнин і Тихоокеанського узбережжяя; після 5 років обробітку земля безоплатно передавалась у власність. Завдяки цьому закону було продано 115 тисяч гектарів (12% території країни) і було освоєно величезні неосвоєні території. Закон діяв до 1976 року (на Алясці — до 1986 року).

31 травня • В ході Громадянської війни в США відбулась битва біля Севен-Пайнса (штат Вірджинія), в якій федеральна армія підступила до столиці Півдня міста Річмонд. Це перша битва у світовій історії, де були застосовані кулемети.

19 червня • Більше двох з половиною років виявилось необхідним, щоб Прокламація про звільнення з рабства президента Авраама Лінкольна вступила в дію по всій території США. В цей день вона була оголошена генерал-майором Гордоном Гренгером у місті Галвстон, штат Техас, і стосувалась всіх рабів штату.

27 червня • Біля Гейнс-Міллс (штат Вірджинія) відбулась одна із найбільших битв Громадянської війни в США, в якій 57-тисячна армія генерала Лі отримала свою першу перемогу над армією Півночі.

4 липня • Під час пікніка Чарльз Джонсон почав розповідати Алісі Лінделл історію дівчинки, котра попала у Країну чудес. Ця та інші розповіді лягли в основу книги «Аліса в Країні чудес», виданої рівно через три роки під всевдонімом Льюіс Керролла.

23 вересня • Після відставки князя Гогнлое король Вільгельм I призначив Отто фон Бісмарка прем'єр-міністром, а згодом і міністром іноземних справ Королівства Пруссія. Він пообіцяв королю вести себе як "відданий васал, що спішить на допомогу своєму сеньйору" і не буде відчувати себе обмеженим ні парламентом, ні конституцією.

4 листопада • Доктор Річард Гатлінг запатентував перший у світі багатоствольний кулемет Revolving Battery Gun. Повертання стволів в перших моделях Гатлінга проводилось вручну, що, тим не менш, забезпечувало від 200 до 1000 пострілів у хвилину.

Народились 1862 року

28 березня — †7 березня 1932 • Арістид Бріан, французький політичний і державний діяч, 11 разів займав пост прем'єр-міністра (1909-31 рр.), лауреат Нобелівської премії миру (1926).

14 квітня — †18 вересня 1911 • Петро Аркадійович Столипін, російський державний діяч, голова Ради міністрів Російської імперії (1906-11 рр.).

5 травня — †9 квітня 1918 • Ніко Піросмані (Піросманішвілі), грузинський художник.

2 липня — †12 березня 1942 • Вільям Генрі Брегг, англійський фізик, основоположник рентгеноструктурного аналізу, лауреат Нобелівської премії (1915, разом з сином Вільямом Лоренсом Бреггом).

22 серпня — †25 березня 1918 • Клод Дебюссі, французький композитор-імпресіоніст (Діва-обранниця, Ноктюрни, Струнний квартет).

29 серпня — †6 травня 1949 • Моріс Метерлінк, бельгійський письменник (Синій птах, Сестра Беатріса) і філософ, лауреат Нобелівської премії з літератури (1911).

11 вересня — †5 червня 1910 • О'Генрі (Вільям Сідні Портер), американський письменник (Королі і капуста, Фараон і церковний спів, Вождь червоношкірих, Дари волхвів).

27 вересня — †27 серпня 1919 • Луїс Бота, перший прем'єр-міністр Південно-Африканського Союзу (1910-19 рр.).

19 жовтня — †10 квітня 1954 • Огюст Люм'єр, французький винахідник кінематографа (1895); брат Луї Люм'єра.

24 жовтня — †23 січня 1956 • Даніель Сваровський, австрійський підприємець, засновник компанії Swarovski.

22 грудня — †9 червня 1961 • Жан-Марі Каміль Герен, французький лікар-ветеринар, бактеріолог; один із розробників вакцини проти туберкульозу (1921).

Померли 1862 року

1 січня • Михайло Васильович Остроградський, український математик; викладач Колегії Анрі IV (Париж), професор Петербурзького університету та Морського кадетського корпусу, член Петербурзької АН (з 1830, у віці 29 років), Паризької (з 1856 р.), Римської й Туринської Академій наук. 162 роки тому у 61 рік (нар. 24 вересня 1801 р.).

10 січня • Семуель Кольт, американський зброяр, промисловець; винахідник відомого револьвера системи "Кольт". 162 роки тому у 48 років (нар. 19 липня 1814 р.).

18 січня • Джон Тайлер, американський поілтичний діяч, 10-й президент США (1841 — 45 рр.). 162 роки тому у 72 роки (нар. 29 березня 1790 р.).

3 квітня • Джеймс Кларк Росс, британський офіцер, дослідник Арктики та Антарктики; у 1841 році відкрив море, назване пізніше його іменем, і частину Східної Антарктиди, названу Землею Вікторії. 162 роки тому у 62 роки (нар. 15 квітня 1800 р.).

24 липня • Мартін ван Бюрен, 8-й президент США (1837-41 рр.). 162 роки тому у 80 років (нар. 5 грудня 1782 р.).

6 вересня • Густаф Ерік Паш (Берггрен), шведський хімік; винахідник безпечних сірників (1844). 162 роки тому у 74 роки (нар. 3 вересня 1788 р.).

7 листопада • Бахадур Шах II (Бахадур Шах Зафар), останній імператор Імперії Великих Моголів (1837-57 рр.). 162 роки тому у 87 років (нар. 24 жовтня 1775 р.).