• Австрійська імперія: Франц I (1804-35) • Великобританія: Георг III (1760-1820) • Герцогство Баварія: Максиміліан I Йозеф (1799-1806) • Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм III (1797-1840) • Королівство Швеція: Густав IV Адольф (1792-1809) • Курфюрство Саксонія: Фрідріх Август III (1763-1806) • Російська імперія: Олександр I (1801-25) • США: Томас Джеффесон (1801-09) • Священна Римська імперія: Франц II (1792-1806) • Французька імперія: Наполеон Бонапарт (1804-14)
Всі події 1805 року
29 січня • Підписано Указ про відкриття у Харкові Імператорського Університету. Він був заснований з ініціативи місцевого громадянства, головним чином заходами В. Каразіна, ідею якого підтримали й зібрали потрібні кошти дворянство та міська управа. Куратором університету був призначений граф Северин Потоцький, а першим ректором був філолог Іван Рижський. Харківський університет — другий за віком (після Львівського університету) університет сучасної України.
24 травня • У Відні Людвіг ван Бетховен разом з британським скрипалем Джорджем Бриджтауером вперше виконав написану спеціально для Бриджтауера «Сонату для скрипки і фортепіано № 9», відому також як «Крейцерова соната». Сам Родольфо Крейцер, перший скрипаль свого часу, якому було присвячено сонату, ніколи її не виконував, вважаючи її невдалою.
26 травня • В Міланському кафедральному соборі Наполеон I коронувався на монарха Італії. Перед цим він був президентом Італійської республіки.
4 червня • Закінчилась перша берберська війна — представники США та Тріполі (сьогоднішня Лівія) погодились підписати мирний договір, про припинення військових дій, розпочатих чотири роки перед тим американцями, котрі ввели у Середземне море свій флот на захист торгових суден від піратів, що базувалися в берберських країнах — Марокко, Алжирі, Тунісі та Триполітанії.
26 липня • В результаті виверження Везувію зруйновано значну частину Неаполя і загинуло близько 26 тисяч осіб.
9 серпня • Австрія приєдналась до третьої антифранцузької коаліції, в яку входили Британія, Росія і королівство П'ємонт-Сардинія.
21 жовтня • У морській битві біля мису Трафальгар, південніше Кадіса (Іспанія), британська ескадра адмірала Гораціо Нельсонарозгромила франко-іспанський флот П'єра-Шарля Вільньова. Ця поразка не завадила успіху Франції у війні проти Третьої коаліції, але забезпечила Великій Британії панування на морі аж до кінця XIX століття. 47-річний Нельсон, сміливість і воєнна майстерність котрого забезпечили британцям перемогу, загинув на капітанському містку свого флагмана «Вікторія».
2 грудня • Імператор Наполеон I в битві під Аустерліцом розбив армії імператорів Австрії Франца I і Росії Олександра I під командуванням Михайла Кутузова, змушеного діяти за затвердженим Олександром I невдалим планом австрійського генерала Франца фон Вейротера. Ця поразка привела до розпаду третьої антифранцузької коаліції держав, а військове мистецтво Наполеона, який одним вчасно виконаним маневром розбив супротивника, поставив його в один ряд із легендарними Олександром Македонським і Ганнібалом Баркою, котрі плославились перемогами під Гавгемалами і Каннами.
15 грудня • Під тиском Наполеона I прусський король Фрідріх Вільгельм III відмовився від нейтралітету і заключив з Францією оборонно-наступальний пакт.
26 грудня • В Пресбурзі (нині — Братіслава) Франція і Австрія підписали мирний договір, що завершив війну третьої антифранцузької коаліції. Хоча Фрація і програла морські битви Великій Британії, вона перемогла Австрію і Росію на суші, а після перемоги Наполеона під Аустерліцом на початку грудня Австрія була змушена визнати важкі умови Братиславського миру, який означав для неї втрату політичного впливу в Центральній і Південній Європі. Мирний договір, що складався з 24 статей, передбачав, зокрема, передачу Австрією Італійському королівству Венеції, Істрії і Далмації, визнання Наполеона I королем Італії, відмову Австрії від Тіроля, Форарльберга, Ліндау і Брейгсгауса на користь Баварії, Бадена і Вюртебурга і визнання їх правителів королями.
26 грудня • Згідно з умовами Пресбурзького мирного договру Австрія вимушено відмовилась від претензій на Баварське герцогство, на території якого проголошувалось союзне Франції Баварське королівство. У січні наступного року королем Баварії став Максиміліан I Йозеф з династії Віттельсбахів.
Народились 1805 року
2 квітня — †4 серпня1875 • Ганс-Крістіан Андерсен, датський письменник, автор понад 150 казок ("Гидке каченя", "Стійкий олов'яний солдатик", "Снігова королева", "Кресало", "Русалочка"). Саме день народження Андерсена святкується як Міжнародний день дитячої книги.
22 червня — †10 березня1872 • Джузеппе Мадзіні, італійський політик, письменник, філософ, революціонер («Молода Італія»).
19 листопада — †7 грудня1894 • Фердинанд де Лессепс, французький дипломат, інженер, керівник будівництва Суецького (1854-69 рр.) і Панамського (1881-88 рр.) каналів, кавалер ордену Почесного легіону.
23 грудня — †27 червня1844 • Джозеф Сміт, американський релігійний діяч, засновник Церкви святих останнього дня, автор "Книги Мормона".
Померли 1805 року
20 лютого • Данило Самійлович Самойлович (Сушковський), український медик, засновник епідеміологічної служби в Росії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. 219 років тому у 61 рік (нар. 22 грудня1744 р.).
9 травня • Йоганн Фрідріх Шиллер, німецький поет і драматург (Розбійники, Марія Стюарт, Орлеанська діва). 219 років тому у 46 років (нар. 10 листопада1759 р.).
28 травня • Луїджи Родолфо Боккеріні, італійський композитор, віолончеліст, автор близько 30 симфоній. 219 років тому у 62 роки (нар. 19 лютого1743 р.).
21 жовтня • Гораціо Нельсон, англійський флотоводець, адмірал, переможець французів у битвах при Абукіре і Трафальгарі. 219 років тому у 47 років (нар. 29 вересня1758 р.).