Головні події 1881 року
Політичні лідери 1881 року
• Австрійська імперія:
Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Вільям Гладстон (1880-85),
Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Умберто I (1878-1900)
• Королівство Баварія:
Людвіг II (1864-86)
• Королівство Пруссія: Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія:
Вільгельм I (1871-88),
Отто фон Бісмарк (1871-90)
• Османська імперія:
Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія:
Олександр II (1855-81), Олександр III (1881-94)
• США: Разерфорд Гейз (1877-81), Джеймс Гарфілд (1881), Честер Алан Артур (1881-85)
• Французька республіка: Жуль Греві (1879-87)
• Японія:
Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)
Всі події 1881 року
26 січня • В Судані почалось повстання — єгиптянин Мухаммед-Ахмед ібн Аллах проголосив себе махді, тобто спадкоємцем пророка Мухаммеда, і закликав мульман-суданців до священної війни на захист віри (джихад) проти турецько-єгипетських властей. Кількість прихильників махді швидко зростала, а перші воєнні перемоги дали можливість заснувати у верхів'ях Нілу незалежну державу зі столицею в Омдурмані, котра проіснувала до 1898 року.
13 березня • У Санкт-Петербурзі бомбою, кинутою народовольцем Ігнатієм Гриневицьким, був смертельно поранений російський цар
Олександр II Романов. Того ж дня на престол зійшов його 336-літній син Олександр ІІІ.
26 березня • Князь Карл Гогенцоллерн-Зігмарген проголошений королем Каролем I, а Об'єднане князівство Волощини і Молдови — королівством Румунія.
4 квітня • Народоволець Микола Кибальчич, знаходячись у Петропавлівській в'язниці (Петербург), за декілька днів до страти, створив ескіз ракетного літального апарату з камерою згорання та пояснювальну записку до нього.
15 квітня • У Петербурзі за замах на імператора Олександра II страчено
Миколу Івановича Кибальчича, 28-річного українського народовольця-терориста, котрий сидячи у в'язниці розробив проект реактивного двигуна.
12 травня • Франція проголосила свій протекторат над Тунісом, яким номінально керувала місцева родова аристократія.
22 травня • У 15 річницю свого першого приїзду в Бухарест відбулась коронація першого короля Румунії Кароля Гогенцоллерн-Зігмаргена і його дружини Єлизавети. Він правив найдовше найдовше в історії Молдови і Валахії і помер на початку Першої світової війни, таємно підписавши військовий договір з Антантою, направлений проти своєї малої батьківщини Австрії і Пруссії, де при владі був його близький родич кайзер Вільгельм.
18 червня • Імператори Німеччини, Австрії та Росії підписали таємну угоду, "Союз трьох імператорів", згідно з котрою члени союзу зобов'язувались не надавати підтримки жодній з держав, котра напала на одного з членів союзу.
7 липня • У Римі в «Журналі для дітей» впеше надрукована казка «Піноккіо. Історія дерев'яної ляльки» італійського письменника Карло Коллоді. Надрукований в 1883 році окремою книгою, «
Піноккіо» був перекладений 87 мовами світу.
11 жовтня • Американець Дейвід Гендерсон Х'юстон зі штату Вісконсін запатентував роликову фотоплівку для фотокамер.
Народились 1881 року
4 лютого — †
2 грудня 1969 • Климент Єфремович Ворошилов, радянський військовий і державний діяч, нарком оборони (1934-40 рр.), голова президії Верховної ради СРСР (1953-60 рр.).
11 лютого — †
30 грудня 1950 • Артур Девідсон, американський підприємець, співзасновник компанії
Harley Davidson.
12 лютого — †
23 січня 1931 •
Анна Павлівна Павлова, російська балерина.
25 лютого — †
14 березня 1938 • Олексій Іванович Риков, російський революціонер-більшовик, радянський державний діяч, другий після Леніна голова Раднаркому (1924-30 рр.) СРСР.
27 лютого — †
25 лютого 1954 • Свейнн Б'єрнссон, ісландський політик, перший президент
Республіки Ісландія (1944).
березень
12 березня — †
10 листопада 1938 •
Мустафа Кемаль Ататюрк, турецький політичний діяч,
засновник і перший президент
Турецької республіки (1923-38 рр.).
23 березня — †
22 серпня 1958 • Роже Мартен дю Гар, французький письменник, Нобелівський лауреат (1937).
25 березня — †
26 вересня 1945 • Бела Барток, угорський композитор ("Палац герцога Синя Борода"), піаніст, музичний фольклорист.
квітень
10 квітня — †
7 червня 1942 • В'ячеслав Костянтинович Прокопович, український політичний і громадський діяч, педагог, публіцист і історик; голова Ради міністрів УНР (1920).
травень
4 травня — †
11 червня 1970 •
Олександр Федорович Керенський, російський політичний діяч, член партії есерів,
голова Тимчасового уряду Росії (1917).
24 травня — †
19 липня 1946 •
Олександр Олександрович Богомолець, український патофізіолог.
червень
24 червня — †
6 серпня 1925 • Григорій Іванович Котовський, командир більшовицьких загонів у період громадянської війни в Україні (1918-20 рр).
липень
23 липня — †
22 липня 1940 • Борис Ростиславович Хрещатицький, російський, український і французький військовий діяч; отаман Далекосхідного українського війська Зеленого Клину (1918-23 рр.), кавалер ордена «Почесного легіону».
серпень
6 серпня — †
11 березня 1955 •
Александр Флемінг, шотландський бактеріолог, лауреат Нобелівської премії (1945) за відкриття пеніциліну (1929).
12 серпня — †
21 січня 1959 • Сесіл (Блаунт) Деміль, американський кінорежисер, продюсер, один із співзасновників компанії Paramount Pictures (1913), лауреат «
Оскара» (Десять заповідей).
вересень
15 вересня — †
21 серпня 1947 •
Етторе Бугатті, італійський конструктор спортивних і напівспортивних автомобілів.
25 вересня — †
19 жовтня 1936 • Лу Сінь, китайський письменник, основоположник сучасної китайської літератури (Заклик).
жовтень
1 жовтня — †
29 вересня 1956 • Вільям Боїнг, американський авіаконструктор.
6 жовтня — †
29 грудня 1952 •
Іван Антонович Кочерга, український драматург (Фея гіркого мигдалю, Алмазне жорно, Свіччине весілля, Ярослав Мудрий, Пророк).
22 жовтня — †
1 лютого 1958 • Клінтон Джозеф Девіссон, американський фізик, лауреат
Нобелівської премії (1937; разом з Джорджем Томсоном) "за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах".
25 жовтня — †
8 квітня 1973 •
Пабло Пікассо (Пабло Руїз Бласко),
іспанський художник (Родина арлекіна, Панни з Авіньйону, Ґерніка), скульптор, графік і кераміст.
листопад
25 листопада — †
3 червня 1963 • Іоанн XXIII (Анджело Джузеппе Ронканеллі), римський папа (з 1958 р.), реформатор і модернізатор католицької церкви.
28 листопада — †
22 лютого 1942 •
Стефан Цвейг, австрійський письменник (Амок, Збентеження почуттів, Тріумф і трагедія Еразма Роттердамського, Марія Стюарт).
Померли 1881 року
9 лютого •
Федір Михайлович Достоєвський, російський письменник (Бідні люди, Злочин і кара, Ідіот, Біси, Брати Карамазови). 144 роки тому у
60 років (нар.
11 листопада 1821 р.).
13 березня •
Олександр II (Олександр Миколайович Романов),
російський імператор (1855-81 рр.) з династії Романових. 144 роки тому у
63 роки (нар.
29 квітня 1818 р.).
28 березня •
Модест Петрович Мусоргський, російський композитор ("Борис Годунов", "Хованщина"). 144 роки тому у
42 роки (нар.
21 березня 1839 р.).
15 квітня •
Микола Іванович Кибальчич, український винахідник (розробник першого реактивного двигуна для космічного апарату), революціонер-народоволець, член організацій "Свобода або смерть", "Земля і воля", учасник замаху на російського царя Олександра II (зконструював вибуховий пристрій, 1881 р.). 144 роки тому у
28 років (нар.
31 жовтня 1853 р.).
19 квітня •
Бенджамін Дізраелі, британський політик-реформатор, прем'єр-міністр (1868, 1874-80 рр.), письменник (Конінгсбі). 144 роки тому у
77 років (нар.
21 грудня 1804 р.).
5 листопада • Роберт Маллет, ірландський інженер-геофізик, "батько сейсмології". 144 роки тому у
71 рік (нар.
3 червня 1810 р.).
5 грудня • Микола Іванович Пирогов, російський хірург і анатом, природодослідник. 144 роки тому у
71 рік (нар.
25 листопада 1810 р.).
17 грудня • Льюіс Генрі Морган, американський історик і етнограф, основоположник наукової антропології, автор капітальної праці "Дослідження розвитку людства від дикості через варварство до цивілізації". 144 роки тому у
63 роки (нар.
21 листопада 1818 р.).