Хроніка подій 1871 року

Головні події 1871 року

Політичні лідери 1871 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Вільям Гладстон (1868-74), Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл II (1861-78)
• Королівство Баварія: Людвіг II (1864-86)
• Королівство Пруссія: Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Йоганн I (1854-73)
• Німецька імперія: Вільгельм I (1871-88), Отто фон Бісмарк (1871-90)
• Північнонімецький союз: Отто фон Бісмарк (1867-71)
• Папська держава: Пій IX (1846-78)
• Російська імперія: Олександр II (1855-81)
• США: Улісс Грант (1869-77)
• Французька республіка: Луї Жюль Трошю (1870-71), Адольф Тьєр (1871-73)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1871 року

18 січня • У Дзеркальному залі Версальського палацу під Парижем король Прусії був проголошений німецьким імператором Вільгельмом І. Цим символічним актом завершилась боротьба за об'єднання всіх німецьких земель (без Австрії) в єдину національну державу — Другий рейх. Проголошення Німецької імперії саме у Франції після її поразки у війні 1870 року мало на меті продемонструвати Європі потужність нової держави.

28 січня • В ході Франко-пруської війни капітулював Париж, і Франція підписала перемир'я з Пруссією.

18 березня • При спробі роззброїти Національну гвардію біднота Парижа і гвардійці підняли повстання проти уряду Адольфа Тьєра. Цього дня була захоплена міська ратуша, урядові війська вимушено залишили місто — влада в Парижі перейшла до Центрального комітету Національної гвардії, більшість в якому складали соціалісти та анархісти. Делеговані міськими округами представники сформували міський уряд, Паризьку комуну, яка протрималась 72 дні і була розігнана урядовими військами.

20 квітня • Конгрес США прийняв закон, що зобов'язував президента Улісса Гранта застосувати надзвичайні силові заходи проти терористичних органцізацій і використати військові частини для придушення діяльності Ку-клукс-клану (ККК), підпільної органцізації, що сповідувала принципи расової зверхньості щодо афроамериканців. У 1882 році Верховний суд визнав даний закон неконституційним, але на цей час ККК був вже практично розгромлений.

10 травня • Підписано франкфуртський мирний договір між Францією та Німеччиною, що завершив війну 1870-71 років. До Німеччини, як переможця, відійшли Ельзас і Лотарінгія, а на Францію накладались ще репарації на суму в 5 мільярдів франків.

13 травня • Ватикан увійшов до складу Італійського королівства, а суверенітет папи обмежений палацами і садами Ватикану, римським Латеранським собором і заміською папською резиденцією.

28 травня • Після тижня кривавих боїв, в котрих загинуло більше 25 тисяч людей, зазнала поразки Паризька комуна. Військові суди засудили понад 13 000 чоловік, з них 7 500 чоловік було заслано в Нову Каледонію і Алжир, а 21 розстріляні біля стін кладовища Пер-Лашез. Без суду було розстріляно за різними оцінками від 15 до 30 тисяч чоловік.

27 червня • Уряд Японії рийняв рішення використовувати єну як основну національну грошову одиницю замість середньовічної рьо. Вона мала золоте забезпечення і випускалась у вигляді монет номіналом 1, 2, 5, 10, 20 і 50 єн.

20 липня • Британська Колумбія увійшла до складу Канадської конфедерації на правах штату.

8 жовтня • О 9-й годині вечора на фермі Патріка і Кетрін О'Лірі в південнозахідній частині Чикаго корова перекинула гасовий ліхтар, що привело до грандіозної пожежі в місті. Завдяки сухій погоді і сильному вітру за добу вогонь охопив всю південну частину міста, а до понеділка — і його північну частину. Завдяки дощу, що випав у вівторок, вогонь почав спадати і до вечора зовсім вщух, перетворивши дві третини Чикаго в руїну. В пожежі загинуло більше 250 чоловік, згоріло 17450 будівель і майже 98500 тисяч чоловік залишились без домівок.

13 жовтня • У Києві відкрилась приватна чоловіча гімназія, заснована українським меценатом Григорієм Ґалаґаном як пам'ять про свого померлого сина. Колегія Павла Ґалаґана отримала на своє утримання великі маєтності в Полтавській і Чернігівській губерніях, а також велику бібіліотеку.

10 листопада • Після восьми місяців пошуків американський журналіст Генрі Мортон Стенлі, що діяв за дорученням газети "Нью-Йорк геральд", знайшов у селищі Уджиджи біля озера Танганьїка шотландського місіонера і мандрівника Дейвіда Лівінгстона, від котрого не було звісток протягом останніх чотирьох років. Стенлі і Лівінгстон разом дослідили озеро, але так і не знайшли витоку Ніла, після чого в березні 1872 року Стенлі відбув на батьківщину, а Лівінгстон, відмовившись повертатись до Британії, залишився Африці, де й помер у травні 1873 року.

24 грудня • В Каїрі відбулась прем'єра опери Джузеппе Верді "Аїда", замовленої турецьким губернатором Єгипту Ісмаїл-пашою для урочистостей з нагоди відкриття Суецького каналу.

Народились 1871 року

15 січня — †25 січня 1942Агатангел Юхимович Кримський, український історик, письменник, перекладач, один з організаторіа Академії Наук України (1918).

12 лютого — †11 січня 1916Лесь Мартович (Олекса Семенович Мартович), український письменник («Не-читальник», «Забобон») і громадський діяч.

18 лютого — †14 липня 1948 • Гаррі Брерлі, англійський металург; першим винайшов спосіб отримання нержавіючої сталі.

25 лютого — †1 серпня 1913Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка), українська поетеса ("Лісова пісня", "В катакомбах", "Осіння казка").

3 березня — †19 лютого 1957Моріс-Франсуа Гарен, французький спортсмен, велогонщик, перший переможець багатоденних перегонів «Тур-де-Франс».

5 березня — †15 січня 1919Роза Люксембург, німецький ліворадикальний політичний діяч, одна з засновниць компартії Німеччини.

27 березня — †12 березня 1950Генріх Манн, німецький письменник ("Богині", "Юність і зрілість короля Генріха IV"), есеїст, драматург; брат письменника Томаса Манна.

9 травня — †6 жовтня 1926 • Володимир Михайлович Гнатюк, український фольклорист, етнограф, літературознавець.

14 травня — †7 грудня 1936Василь Семенович Стефаник, український письменник-новеліст ("Камінний хрест", "Земля").

10 липня — †18 листопада 1922 • (Валентин Луї Жорж Ежен) Марсель Пруст, французький письменник (В пошуках втраченого часу), філософ.

13 серпня — †15 січня 1919 • Карл Лібкнехт, німецький політичний діяч, один із засновників Компартії Німеччини.

19 серпня — †30 січня 1948Орвілл Райт, американський авіатор, піонерів авіації; молодший брат Вілбера Райта.

27 серпня — †28 грудня 1945Теодор Драйзер, американський письменник (Сестра Керрі, Американська трагедія, Фінансист).

30 серпня — †19 жовтня 1937Ернест Резерфорд, британський фізик, лауреат Нобелівської премії (1908).

28 вересня — †1 листопада 1956П'єтро Бадольйо, італійський військовий і політик.

8 жовтня — †8 серпня 1949Іван Максимович Піддубний, український спортсмен-борець, шестиразовий чемпіон світу (1905-9); 25 років вважався непереможним борцем у світі.

30 жовтня — †20 липня 1945 • Поль Валері, французький поет (Юна Парка, Морське кладовище, Зошити), філософ.

1 листопада — †5 червня 1900Стівен Крейн, американський письменник (Червона відзнака доблесті, Меггі: дівчина з вулиці, Відкритий човен).

23 листопада — †13 листопада 1945Антін Кравс (Антон Краус), український військовик, генерал УГА.

Померли 1871 року

7 лютогоГенрі Енгельгард Стейнвей, американський виробник унікальних піаніно, винахідник сучасного роялю. 150 років тому у 74 роки (нар. 15 лютого 1797 р.).

23 травня • Ярослав Домбровський, польський революціонер, військовий керівник Паризької комуни (1871). 150 років тому у 35 років (нар. 13 листопада 1836 р.).

18 жовтняЧарльз Беббідж, англійський математик, винахідник першої обчислювальної машини. 150 років тому у 79 років (нар. 26 грудня 1792 р.).

Головні події 1871 року

Друга Німецька імперія

18 січня

Паризька комуна

18 березня