Головні події 1871 року
Політичні лідери 1871 року
Всі події 1871 року
18 січня • У Дзеркальному залі Версальського палацу під Парижем король Прусії був проголошений німецьким імператором Вільгельмом І. Цим символічним актом завершилась боротьба за об'єднання всіх німецьких земель (без Австрії) в єдину національну державу — 
Другий рейх. Проголошення Німецької імперії саме у Франції після її поразки у війні 1870 року мало на меті продемонструвати Європі потужність нової держави.
28 січня • В ході Франко-пруської війни капітулював Париж, і Франція підписала перемир'я з Пруссією.
18 березня • При спробі роззброїти Національну гвардію біднота Парижа і гвардійці підняли повстання проти уряду Адольфа Тьєра. Цього дня була захоплена міська ратуша, урядові війська вимушено залишили місто — влада в Парижі перейшла до Центрального комітету Національної гвардії, більшість в якому складали соціалісти та анархісти. Делеговані міськими округами представники сформували міський уряд, Паризьку комуну, яка протрималась 72 дні і була розігнана урядовими військами.
20 квітня • Конгрес США прийняв закон, що зобов'язував президента Улісса Гранта застосувати надзвичайні силові заходи проти терористичних органцізацій і використати військові частини для придушення діяльності Ку-клукс-клану (ККК), підпільної органцізації, що сповідувала принципи расової зверхньості щодо афроамериканців. У 1882 році Верховний суд визнав даний закон неконституційним, але на цей час ККК був вже практично розгромлений.
10 травня • Підписано франкфуртський мирний договір між Францією та Німеччиною, що завершив війну 1870-71 років. До Німеччини, як переможця, відійшли Ельзас і Лотарінгія, а на Францію накладались ще репарації на суму в 5 мільярдів франків.
13 травня • Ватикан увійшов до складу Італійського королівства, а суверенітет папи обмежений палацами і садами Ватикану, римським Латеранським собором і заміською папською резиденцією.
28 травня • Після тижня кривавих боїв, в котрих загинуло більше 25 тисяч людей, зазнала поразки Паризька комуна. Військові суди засудили понад 13 000 чоловік, з них 7 500 чоловік було заслано в Нову Каледонію і Алжир, а 21 розстріляні біля стін кладовища Пер-Лашез. Без суду було розстріляно за різними оцінками від 15 до 30 тисяч чоловік.
27 червня • Уряд Японії рийняв рішення використовувати єну як основну національну грошову одиницю замість середньовічної рьо. Вона мала золоте забезпечення і випускалась у вигляді монет номіналом 1, 2, 5, 10, 20 і 50 єн.
20 липня • Британська Колумбія увійшла до складу Канадської конфедерації на правах штату.
8 жовтня • О 9-й годині вечора на фермі Патріка і Кетрін О'Лірі в південнозахідній частині Чикаго корова перекинула гасовий ліхтар, що привело до грандіозної пожежі в місті. Завдяки сухій погоді і сильному вітру за добу вогонь охопив всю південну частину міста, а до понеділка — і його північну частину. Завдяки дощу, що випав у вівторок, вогонь почав спадати і до вечора зовсім вщух, перетворивши дві третини Чикаго в руїну. В пожежі загинуло більше 250 чоловік, згоріло 17450 будівель і майже 98500 тисяч чоловік залишились без домівок.
13 жовтня • У Києві відкрилась приватна чоловіча гімназія, заснована українським меценатом Григорієм Ґалаґаном як пам'ять про свого померлого сина. Колегія Павла Ґалаґана отримала на своє утримання великі маєтності в Полтавській і Чернігівській губерніях, а також велику бібіліотеку.
10 листопада • Після восьми місяців пошуків американський журналіст Генрі Мортон Стенлі, що діяв за дорученням газети "Нью-Йорк геральд", знайшов у селищі Уджиджи біля озера Танганьїка шотландського місіонера і мандрівника Дейвіда Лівінгстона, від котрого не було звісток протягом останніх чотирьох років. Стенлі і Лівінгстон разом дослідили озеро, але так і не знайшли витоку Ніла, після чого в березні 1872 року Стенлі відбув на батьківщину, а Лівінгстон, відмовившись повертатись до Британії, залишився Африці, де й помер у травні 1873 року.
24 грудня • В Каїрі відбулась прем'єра опери Джузеппе Верді "Аїда", замовленої турецьким губернатором Єгипту Ісмаїл-пашою для урочистостей з нагоди відкриття Суецького каналу.
Народились 1871 року
15 січня — †
25 січня 1942 •
Агатангел Юхимович Кримський, український історик, письменник, перекладач, один з організаторіа Академії Наук України (1918).
12 лютого — †
11 січня 1916 •
Лесь Мартович (Олекса Семенович Мартович), український письменник («Не-читальник», «Забобон») і громадський діяч.
18 лютого — †
14 липня 1948 • Гаррі Брерлі, англійський металург; першим винайшов спосіб отримання нержавіючої сталі.
25 лютого — †
1 серпня 1913 •
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка),
українська поетеса ("Лісова пісня", "В катакомбах", "Осіння казка").
3 березня — †
19 лютого 1957 •
Моріс-Франсуа Гарен, французький спортсмен, велогонщик,
перший переможець багатоденних перегонів «Тур-де-Франс».
5 березня — †
15 січня 1919 •
Роза Люксембург, німецький ліворадикальний політичний діяч, одна з засновниць компартії Німеччини.
27 березня — †
12 березня 1950 •
Генріх Манн, німецький письменник ("Богині", "Юність і зрілість короля Генріха IV"), есеїст, драматург; брат письменника Томаса Манна.
9 травня — †
6 жовтня 1926 • Володимир Михайлович Гнатюк, український фольклорист, етнограф, літературознавець.
14 травня — †
7 грудня 1936 •
Василь Семенович Стефаник, український письменник-новеліст ("Камінний хрест", "Земля").
10 липня — †
18 листопада 1922 • (Валентин Луї Жорж Ежен)
Марсель Пруст, французький письменник (В пошуках втраченого часу), філософ.
13 серпня — †
15 січня 1919 • Карл Лібкнехт, німецький політичний діяч, один із засновників Компартії Німеччини.
19 серпня — †
30 січня 1948 •
Орвілл Райт,
американський авіатор, піонерів авіації; молодший брат Вілбера Райта.
27 серпня — †
28 грудня 1945 •
Теодор Драйзер, американський письменник (Сестра Керрі, Американська трагедія, Фінансист).
30 серпня — †
19 жовтня 1937 •
Ернест Резерфорд, британський фізик, лауреат
Нобелівської премії (1908).
28 вересня — †
1 листопада 1956 •
П'єтро Бадольйо, італійський військовий і
політик.
8 жовтня — †
8 серпня 1949 •
Іван Максимович Піддубний, український спортсмен-борець, шестиразовий чемпіон світу (1905-9); 25 років вважався непереможним борцем у світі.
30 жовтня — †
20 липня 1945 • Поль Валері, французький поет (Юна Парка, Морське кладовище, Зошити), філософ.
1 листопада — †
5 червня 1900 •
Стівен Крейн, американський письменник (Червона відзнака доблесті, Меггі: дівчина з вулиці, Відкритий човен).
23 листопада — †
13 листопада 1945 •
Антін Кравс (Антон Краус), український військовик,
генерал УГА.
Померли 1871 року
7 лютого •
Генрі Енгельгард Стейнвей, американський виробник унікальних піаніно, винахідник сучасного роялю. 150 років тому у
74 роки (нар.
15 лютого 1797 р.).
23 травня • Ярослав Домбровський, польський революціонер, військовий керівник
Паризької комуни (1871). 150 років тому у
35 років (нар.
13 листопада 1836 р.).
18 жовтня •
Чарльз Беббідж, англійський математик, винахідник першої обчислювальної машини. 150 років тому у
79 років (нар.
26 грудня 1792 р.).
ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ