Хроніка подій 1871 року

Головні події 1871 року

Політичні лідери 1871 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Вільям Гладстон (1868-74), Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл II (1861-78)
• Королівство Баварія: Людвіг II (1864-86)
• Королівство Пруссія: Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Йоганн I (1854-73)
• Німецька імперія: Вільгельм I (1871-88), Отто фон Бісмарк (1871-90)
• Північнонімецький союз: Отто фон Бісмарк (1867-71)
• Папська держава: Пій IX (1846-78)
• Російська імперія: Олександр II (1855-81)
• США: Улісс Грант (1869-77)
• Французька республіка: Луї Жюль Трошю (1870-71), Адольф Тьєр (1871-73)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1871 року

18 січня • У Дзеркальному залі Версальського палацу під Парижем король Прусії був проголошений німецьким імператором Вільгельмом І. Цим символічним актом завершилась боротьба за об'єднання всіх німецьких земель (без Австрії) в єдину національну державу — Другий рейх. Проголошення Німецької імперії саме у Франції після її поразки у війні 1870 року мало на меті продемонструвати Європі потужність нової держави.

28 січня • В ході Франко-пруської війни капітулював Париж, і Франція підписала перемир'я з Пруссією.

18 березня • При спробі роззброїти Національну гвардію біднота Парижа і гвардійці підняли повстання проти уряду Адольфа Тьєра. Цього дня була захоплена міська ратуша, урядові війська вимушено залишили місто — влада в Парижі перейшла до Центрального комітету Національної гвардії, більшість в якому складали соціалісти та анархісти. Делеговані міськими округами представники сформували міський уряд, Паризьку комуну, яка протрималась 72 дні і була розігнана урядовими військами.

20 квітня • Конгрес США прийняв закон, що зобов'язував президента Улісса Гранта застосувати надзвичайні силові заходи проти терористичних органцізацій і використати військові частини для придушення діяльності Ку-клукс-клану (ККК), підпільної органцізації, що сповідувала принципи расової зверхньості щодо афроамериканців. У 1882 році Верховний суд визнав даний закон неконституційним, але на цей час ККК був вже практично розгромлений.

10 травня • Підписано франкфуртський мирний договір між Францією та Німеччиною, що завершив війну 1870-71 років. До Німеччини, як переможця, відійшли Ельзас і Лотарінгія, а на Францію накладались ще репарації на суму в 5 мільярдів франків.

13 травня • Ватикан увійшов до складу Італійського королівства, а суверенітет папи обмежений палацами і садами Ватикану, римським Латеранським собором і заміською папською резиденцією.

28 травня • Після тижня кривавих боїв, в котрих загинуло більше 25 тисяч людей, зазнала поразки Паризька комуна. Військові суди засудили понад 13 000 чоловік, з них 7 500 чоловік було заслано в Нову Каледонію і Алжир, а 21 розстріляні біля стін кладовища Пер-Лашез. Без суду було розстріляно за різними оцінками від 15 до 30 тисяч чоловік.

27 червня • Уряд Японії рийняв рішення використовувати єну як основну національну грошову одиницю замість середньовічної рьо. Вона мала золоте забезпечення і випускалась у вигляді монет номіналом 1, 2, 5, 10, 20 і 50 єн.

20 липня • Британська Колумбія увійшла до складу Канадської конфедерації на правах штату.

8 жовтня • О 9-й годині вечора на фермі Патріка і Кетрін О'Лірі в південнозахідній частині Чикаго корова перекинула гасовий ліхтар, що привело до грандіозної пожежі в місті. Завдяки сухій погоді і сильному вітру за добу вогонь охопив всю південну частину міста, а до понеділка — і його північну частину. Завдяки дощу, що випав у вівторок, вогонь почав спадати і до вечора зовсім вщух, перетворивши дві третини Чикаго в руїну. В пожежі загинуло більше 250 чоловік, згоріло 17450 будівель і майже 98500 тисяч чоловік залишились без домівок.

13 жовтня • У Києві відкрилась приватна чоловіча гімназія, заснована українським меценатом Григорієм Ґалаґаном як пам'ять про свого померлого сина. Колегія Павла Ґалаґана отримала на своє утримання великі маєтності в Полтавській і Чернігівській губерніях, а також велику бібіліотеку.

10 листопада • Після восьми місяців пошуків американський журналіст Генрі Мортон Стенлі, що діяв за дорученням газети "Нью-Йорк геральд", знайшов у селищі Уджиджи біля озера Танганьїка шотландського місіонера і мандрівника Дейвіда Лівінгстона, від котрого не було звісток протягом останніх чотирьох років. Стенлі і Лівінгстон разом дослідили озеро, але так і не знайшли витоку Ніла, після чого в березні 1872 року Стенлі відбув на батьківщину, а Лівінгстон, відмовившись повертатись до Британії, залишився Африці, де й помер у травні 1873 року.

24 грудня • В Каїрі відбулась прем'єра опери Джузеппе Верді "Аїда", замовленої турецьким губернатором Єгипту Ісмаїл-пашою для урочистостей з нагоди відкриття Суецького каналу.

Народились 1871 року

15 січня — †25 січня 1942Агатангел Юхимович Кримський, український історик, письменник, перекладач, один з організаторіа Академії Наук України (1918).

12 лютого — †11 січня 1916Лесь Мартович (Олекса Семенович Мартович), український письменник («Не-читальник», «Забобон») і громадський діяч.

18 лютого — †14 липня 1948 • Гаррі Брерлі, англійський металург; першим винайшов спосіб отримання нержавіючої сталі.

25 лютого — †1 серпня 1913Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка), українська поетеса ("Лісова пісня", "В катакомбах", "Осіння казка").

3 березня — †19 лютого 1957Моріс-Франсуа Гарен, французький спортсмен, велогонщик, перший переможець багатоденних перегонів «Тур-де-Франс».

5 березня — †15 січня 1919Роза Люксембург, німецький ліворадикальний політичний діяч, одна з засновниць компартії Німеччини.

27 березня — †12 березня 1950Генріх Манн, німецький письменник ("Богині", "Юність і зрілість короля Генріха IV"), есеїст, драматург; брат письменника Томаса Манна.

9 травня — †6 жовтня 1926 • Володимир Михайлович Гнатюк, український фольклорист, етнограф, літературознавець.

14 травня — †7 грудня 1936Василь Семенович Стефаник, український письменник-новеліст ("Камінний хрест", "Земля").

10 липня — †18 листопада 1922 • (Валентин Луї Жорж Ежен) Марсель Пруст, французький письменник (В пошуках втраченого часу), філософ.

13 серпня — †15 січня 1919 • Карл Лібкнехт, німецький політичний діяч, один із засновників Компартії Німеччини.

19 серпня — †30 січня 1948Орвілл Райт, американський авіатор, піонерів авіації; молодший брат Вілбера Райта.

27 серпня — †28 грудня 1945Теодор Драйзер, американський письменник (Сестра Керрі, Американська трагедія, Фінансист).

30 серпня — †19 жовтня 1937Ернест Резерфорд, британський фізик, лауреат Нобелівської премії (1908).

28 вересня — †1 листопада 1956П'єтро Бадольйо, італійський військовий і політик.

8 жовтня — †8 серпня 1949Іван Максимович Піддубний, український спортсмен-борець, шестиразовий чемпіон світу (1905-9); 25 років вважався непереможним борцем у світі.

30 жовтня — †20 липня 1945 • Поль Валері, французький поет (Юна Парка, Морське кладовище, Зошити), філософ.

1 листопада — †5 червня 1900Стівен Крейн, американський письменник (Червона відзнака доблесті, Меггі: дівчина з вулиці, Відкритий човен).

23 листопада — †13 листопада 1945Антін Кравс (Антон Краус), український військовик, генерал УГА.

Померли 1871 року

7 лютогоГенрі Енгельгард Стейнвей, американський виробник унікальних піаніно, винахідник сучасного роялю. 154 роки тому у 74 роки (нар. 15 лютого 1797 р.).

23 травня • Ярослав Домбровський, польський революціонер, військовий керівник Паризької комуни (1871). 154 роки тому у 35 років (нар. 13 листопада 1836 р.).

18 жовтняЧарльз Беббідж, англійський математик, винахідник першої обчислювальної машини. 154 роки тому у 79 років (нар. 26 грудня 1792 р.).

Правила життя Миколи Гоголя
Правила життя
Правила життя Миколи Гоголя

Головні події 1871 року

Друга Німецька імперія

18 січня

Паризька комуна

18 березня
Правила життя
Правила життя Миколи Гоголя