Головна подія 1880 року
Політичні лідери 1880 року
• Австрійська імперія:
Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Бенджамін Дізраелі (1874-80), Вільям Гладстон (1880-85),
Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Умберто I (1878-1900)
• Королівство Баварія:
Людвіг II (1864-86)
• Королівство Пруссія: Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія:
Вільгельм I (1871-88),
Отто фон Бісмарк (1871-90)
• Османська імперія:
Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія:
Олександр II (1855-81)
• США: Разерфорд Гейз (1877-81)
• Французька республіка: Жуль Греві (1879-87)
• Японія:
Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)
Всі події 1880 року
15 січня • Лондонська телефонна компанія випустила першу телефонну книгу, в якій були зазначені 255 абонентів.
27 січня • Томас Едісон отримав патент на лампочку розжарювання.
3 травня • У Львові почала діяти перша на території сучасної України трамвайна лінія, яка з'єднала головний залізничний вокзал по вулиці Городоцькій з Митною площею та Підзамчем. Через два дні в місті було відкрито два маршрути кінного трамваю.
3 червня • У Вашингтоні Александер Грехем Белл здійснив передачу першого безпровідного телефонного повідомлення за допомогою винайденого ним разом з Чарльзом Тейнтером фотофона, пристрою для передачі на відстань звуків за допомогою світлового променю.
21 червня • У бою за звання чемпіона світу з боксу серед важковиків, що відбувся на станціїї Коллієрз (штат Західна Вірджинія), Педді Райян у 87-у раунді переміг Джо Госса.
27 липня • Відбулась одна з найголовніших битв Другої англо-афганської війни — у битві при Майванді афганці під керівництвом Аюб-хана перемогли англійців, але втратили більшість свого війська і були змушені відступити від Кандагара.
15 жовтня • Через 632 роки після початку робіт у Кьольні завершено зведення собору, перший камінь у будівництво котрого було закладено в 1248 році архієпископом Кьольна Конрадом фон Гохштаденом на місці собору 9 століття, постраждалого від пожежі. На урочистому відкритті був присутній німецький імператор Вільгельм I.
11 листопада • Ірландська Земельна ліга, організація орендаторів для захисту своїх економічних прав, змусила емігрувати відставного англійського капітана Чарльза Бойкота, управляючого одного з маєтків, котрий після невдалого і неврожайного року почав виселяти фермерів, не здатних внести орендну плату. Формою протесту була обрана солідарна відмова вести з Бойкотом будь-які справи і мати з ним побутово-суспільні зносини. Виїхавши до Англії, Бойкот розорився, а за його прізвищем така форма боротьби отримала назву "бойкот".
30 грудня • В провінції Трансвааль на півдні Африки почалось антибританське повстання — бури, очолювані Паулем Крюгером, проголосили створення незалежної від Британії республіки Трансвааль, яка за Преторійською конвенцією 1881 року була визнана самостійною державою.
Народились 1880 року
26 січня — †
5 квітня 1964 • Даглас Макартур, американський військовий діяч, гереал армії США, командувач союзницьких військ на Далекому Сході під час
Другої Світової війни.
9 березня — †
13 березня 1944 • Василь Іванович Сімович, український мовознавець, філолог і культурний діяч.
29 травня — †
8 травня 1930 • Освальд Шпенглер, німецький філософ, історик ("Занепад Європи").
27 червня — †
1 червня 1968 • Хелен Келлер, американський педагог, приклад вольового подолання здавалось би непереборних труднощів — втративши в дитинстві зір і слух, навчилась читати, писати, розмовляти, з відзнакою закінчила коледж і зайнялась навчанням сліпих і глухонімих дітей.
26 липня — †
6 березня 1951 •
Володимир Кирилович Винниченко,
український письменник (Заповіт батьків, Записки кирпатого Мефистофеля, Хочу!, Слово за тобою, Сталін!), редактор (журнал "Дзвін"), політик (голова уряду Центральної Ради [1917], Директорії [1918-19]).
23 серпня — †
8 липня 1932 • Олександр Грін (Олександр Степанович Гриневський), російський письменник (Червоні вітрила).
26 серпня — †
9 листопада 1918 • Гійом Аполлінер (Вільгельм Аполлінарій Костровицький), французький поет (Життя присвятити коханню, Міст Мірабо, Алкоголи).
25 вересня — †
11 липня 1918 • Михайло Артемович Муравйов, російський революціонер (есер), командир загонів Червоної гвардії.
27 вересня — †
1 вересня 1953 • Жак Тібо, французький скрипаль.
18 жовтня — †
4 серпня 1940 •
Володимир Євгенович Жаботинський, єврейський письменник і публіцист, один з лідерів сіоністського руху; співзасновник держави Ізраїль.
28 листопада — †
7 серпня 1921 • Олександр Олександрович Блок, російський поет-символіст (Вірші про Прекрасну Даму, Дванадцять, Відплата, Балаганчик).
29 грудня — †
18 вересня 1939 • Вільям Харлі, американський інженер, підприємець, співзасновник компанії
Harley Davidson.
31 грудня — †
16 жовтня 1959 •
Джордж Маршалл, американський генерал, голова об'єднаного штабу союзників у роки
Другої Світової війни, держсекретар США (1947), автор
програми економічного відродження повоєнної Європи, лауреат Нобелівської премії миру (1953).
Померли 1880 року
6 травня • Фрідріх Байєр, німецький підприємець, засновник фармацевтичної компанії Bayer AG. 144 роки тому у
55 років (нар.
6 червня 1825 р.).
8 травня •
Гюстав Флобер, французький письменник (Мадам Боварі, Саламбо, Іродіада). 144 роки тому у
59 років (нар.
12 грудня 1821 р.).
5 жовтня • Вільям Ласселл, англійський астроном; відкрив супутники Урана і Нептуна. 144 роки тому у
81 рік (нар.
18 червня 1799 р.).
5 жовтня •
Жак Оффенбах (Жакоб Еберст), французький композитор, основоположник класичної оперети. 144 роки тому у
61 рік (нар.
20 червня 1819 р.).
9 листопада •
Едвін Дрейк, американський промисловець,
піонер нафтодобувної промисловості США. 144 роки тому у
61 рік (нар.
29 березня 1819 р.).