Хроніка подій 1870 року

Головні події 1870 року

Політичні лідери 1870 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Вільям Гладстон (1868-74), Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Віктор Еммануїл II (1861-78)
• Королівство Баварія: Людвіг II (1864-86)
• Королівство Пруссія: Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Йоганн I (1854-73)
• Північнонімецький союз: Отто фон Бісмарк (1867-71)
• Папська держава: Пій IX (1846-78)
• Російська імперія: Олександр II (1855-81)
• США: Улісс Грант (1869-77)
• Французька імперія: Наполеон III (1852-70)
• Французька республіка: Луї Жюль Трошю (1870-71)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1870 року

15 січня • У карикатурі Томаса Наста, опублікованій у газеті "Harper's Weekly", Демократична партія США вперше була зображена у вигляді віслюка (сьогодні віслюк — офіційний символ партії). Насту належить і карикатура, опублікована в 1874 році, в якій вже насмішці було піддано Республіканську партію, а її алегоричне зображення у вигляді слона також стало офіційним партійним символом.

1 березня • Нищівною поразкою закінчилась війна Парагваю проти союзу Бразилії, Аргентини і Уругваю. Війна, що розпочалась у 1864 році, нападом Парагваю на Бразилію під приводом захисту Уругваю, привела до втрати Парагваєм майже половини своєї території, включаючи плодородні землі на заході та півночі, і 80% чоловічого населення країни. Президент Парагваю Франциско Лопес, фактичний диктатор, великодержавні наміри якого і спровокували війну, загинув в бою з бразильськими військами на ріці Аквідабан.

30 березня • Набула чинності 15-а поправка до Конституції США, котра забороняла дискриминацію за расовою ознакою при наданні виборчого права.

10 травня • Законодавчі збори Північно-Західного краю і Землі Руперта прийняли Закон про Манітобу і 15 липня території увійшли до складу Канади як провінція Манітоба. Це була перша провінція, яка приєдналась до створеного три роки перед тим британського домініону.

31 травня • Професор Едвард Джозеф де Смедт із компанії American Asphalt отримав патент на технологію виробництва асфальту («французьке асфальтне покриття»). Вперше його застосували в липні того же року на Вільям-стріт у Ньюарку.

13 липня • Князь Отто фон Бісмарк розіслав з німецького містечка Емс по дворах Європи телеграму із принизливим для Франції комюніке про переговори в Емсі прусського короля Вільгельма I та французького посланця Венсана Бенедетті. Таким чином Бісмарк здійснив свою знамениту провокацію, що увійшла в історію як «Емська депеша». Через шість днів Франція оголосила Пруссії війну, в якій уже взимку зазнала поразки.

19 липня • Франція, котра прагнула зберегти в Європі домінуюче положення і не допустити об'єднання Німеччини, оголосила війну Пруссії, яку безславно програла наступного року, що привело до падіння Другої імперії і чергової революції.

1 вересня • У останній битві франко-прусської війни біля фортеці Седан французька армія Наполеона III зазнала нищівної поразки від німецько-прусських військ під керівництвом Гельмута фон Мольтке.

2 вересня • Після поразки напередодні у битві біля Седана, французька армія імператора Наполеона III капітулювала і здалась в полон прусським військам. Наполеон зрікся престолу і через два дні у Франції була проголошена Третя республіка.

4 вересня • Через два дні після зречення Наполеона III, котрий здався в полон прусським військам після поразки біля Седана, Жюль Фавр і Леон Гамбетта проголосили в Парижі Третю республіку і сформували уряд національної оборони. У ньому Гамбетта отримав пост міністра внутрішніх справ, а Фавр — міністра іноземних справ. Відчайдушні спроби уряду створити нову армію для продовження війни проти Прусії привели до формування лише ряду загонів добровольців, котрі в листопаді здобули ряд перемог, але так і не змінили хід франко-прусської війни. 28 січня 1871 року Фавр підписав з з Прусією перемир'я, а 10 травня — Франкфуртський мир.

20 вересня • Через десять років з дня офіційного оголошення про створення Італійського королівства, італійські війська увійшли в Рим, який повністю зайняли до кінця наступного дня, поклавши край тисячостолітньому існуванню Папської держави. Опинившись оточеним у Ватиканському палаці і не маючи армії, папа Пій IX оголосив себе полоненим і не залишав палац до своєї смерті. Аналогічним статусом наділяли себе й наступні чотири папи, доки у 1929 році з урядом Муссоліні не було укладені угоди про створення Держави Міста Ватикан.

2 жовтня • Після того як війська Італійського королівства зайняли Рим, він став столицею об'єднаної Італії.

10 грудня • Парламент Північнонімецького союзу затвердив нову назву держави — Німецька імперія (Німецький рейх) і проголосив своїм імператором короля Пруссії.

26 грудня • Завершилось будівництво 13-кілометрового тунелю Фрежюс — першого залізничного тунелю під Альпами, який з'єднав Італію та Францію.

Народились 1870 року

8 січня — †16 березня 1930 • Мігель Прімо де Рівера, іспанський державний діяч, фельдмаршал, диктатор Іспанії (1923-30 рр.).

17 лютого — †10 квітня 1906Георгій Аполлонович Гапон, священник російської православної церкви, відомий як ініціатор подачі мирної петиції Миколі II, що закінчилась побоїщем і масовими смертями ("Кривава неділя", 1905 р.); вбитий бойовиками партії есерів.

4 березня — †12 серпня 1953Євген Оскарович Патон, український вчений у галузі мостобудування і зварювання, засновник і перший директор (з 1934 р.) Інституту електрозварювання АН України.

22 квітня — †21 січня 1924Володимир Ілліч Ленін (Ульянов), російський політичний діяч, лідер російських більшовиків; в листопаді 1917 року очолив переворот в Росії, що привів до встановлення на 70 років жорсткого комуністичного режиму; керівник більшовицького уряду (1917-1924 рр.).

30 квітня — †24 жовтня 1948 • Франц Легар (Ференц Легар), угорський композитор, автор оперет ("Весела вдова", "Земля усмішок"), диригент.

13 червня — †6 квітня 1961 • Жюль Борде, бельгійський імунолог і бактеріолог; лауреат Нобелівської премії (1919) за відкриття імунних властивостей антитіл сиворотки крові.

29 липня — †6 січня 1908 • Джордж Діксон, американський боксер; перший чорношкірий чемпіон світу в професійному боксі.

7 серпня — †16 січня 1950 • Густав Крупп фон Болен унд Гальбах, прусський дипломат, бізнесмен, глава концерну "Крупп" у першій половині 20-го ст. (прізвище Крупп отримав після одруження з Бертою Крупп, дочкою Фрідріха Круппа).

31 серпня — †6 травня 1952Марія Монтессорі, італійський лікар, педагог, перша італійка, що стала доктором медицини; прославилась розробкою унікальної педагогічної методики для роботи з соціально занедбаними дітьми.

7 вересня — †25 серпня 1938 • Олександр Іванович Купрін, російський письменник (Яма).

22 вересня — †10 жовтня 1966 • Шарлотта Купер, англійська спортсменка; п'ятиразова переможниця Вімблдонського турніру, перша олімпійська чемпіонка серед жінок (1900, теніс).

24 вересня — †23 травня 1960 • Жорж Клод, французький хімік, конструктор першої неонової лампи (1910).

22 жовтня — †8 листопада 1953 • Іван Олексійович Бунін, російський письменник (Суходол, Окаянні дні, Життя Арсеньєва), лауреат Нобелівської премії (1933) "за сувору майстерність, з яким він розвиває традиції російської класичної прози".

Померли 1870 року

21 січня • Олександр Іванович Герцен, російський письменник, публіцист, філософ, революціонер. 151 рік тому у 58 років (нар. 6 квітня 1812 р.).

4 квітня • Генріх Густав Магнус, німецький фізик та хімік (відкрив названу його ім'ям платинову сіль). 151 рік тому у 68 років (нар. 2 травня 1802 р.).

9 червняЧарльз Діккенс, англійський письменник ("Давид Копперфільд", "Олівер Твіст", "Холодний дім", "Тяжкі часи", "Посмертні записки Піквікського клубу"). 151 рік тому у 58 років (нар. 7 лютого 1812 р.).

20 червняЖюль де Гонкур, французький письменник (Жерміні Ласерте, Рене Мопрен); писав у свіавсторстві зі своїм старшим братом Едмном. 151 рік тому у 40 років (нар. 17 грудня 1830 р.).

23 вересняПроспер Меріме, французький драматург, новеліст ("Кармен"), історик ("Богдан Хмельницький"), етнограф і романіст 151 рік тому у 67 років (нар. 28 вересня 1803 р.).

12 жовтняРоберт Едвард Лі, командуючий армією Конфедерації (південних штатів) під час громадянської війни у США. 151 рік тому у 63 роки (нар. 19 січня 1807 р.).

28 листопада • Жан Фредерік Базіль, французький художник, один із засновників імпресіонізму у живописі. 151 рік тому у 29 років (нар. 6 грудня 1841 р.).

5 грудняАлександр Дюма-батько, французький письменник (Три мушкетери, Граф Монте-Крісто, Королева Марго). 151 рік тому у 68 років (нар. 24 липня 1802 р.).

7 грудняМихайло Михайлович Вербицький, український композитор, хоровий диригент, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна». 151 рік тому у 55 років (нар. 4 березня 1815 р.).

Карл Юнг «Діагностуючи диктаторів: Гітлер, Сталін, Муссоліні»
Пряма Мова
Карл Юнг «Діагностуючи диктаторів: Гітлер, Сталін, Муссоліні»

Головні події 1870 року

Франко-прусська війна

19 липня

«Ватиканський бранець»

20 вересня
Пряма Мова
Карл Юнг «Діагностуючи диктаторів: Гітлер, Сталін, Муссоліні»