15 січня - У карикатурі Томаса Наста, опублікованій у газеті "Harper's Weekly", Демократична партія США вперше була зображена у вигляді віслюка (сьогодні віслюк — офіційний символ партії). Насту належить і карикатура, опублікована в 1874 році, в якій вже насмішці було піддано Республіканську партію, а її алегоричне зображення у вигляді слона також стало офіційним партійним символом.

1 березня - Нищівною поразкою закінчилась війна Парагваю проти союзу Бразилії, Аргентини і Уругваю. Війна, що розпочалась у 1864 році, нападом Парагваю на Бразилію під приводом захисту Уругваю, привела до втрати Парагваєм майже половини своєї території, включаючи плодородні землі на заході та півночі, і 80% чоловічого населення країни. Президент Парагваю Франциско Лопес, фактичний диктатор, великодержавні наміри якого і спровокували війну, загинув в бою з бразильськими військами на ріці Аквідабан.

30 березня - Набула чинності 15-а поправка до Конституції США, котра забороняла дискриминацію за расовою ознакою при наданні виборчого права.

10 травня - Законодавчі збори Північно-Західного краю і Землі Руперта прийняли Закон про Манітобу і 15 липня території увійшли до складу Канади як провінція Манітоба. Це була перша провінція, яка приєдналась до створеного три роки перед тим британського домініону.

31 травня - Професор Едвард Джозеф де Смедт із компанії American Asphalt отримав патент на технологію виробництва асфальту («французьке асфальтне покриття»). Вперше його застосували в липні того же року на Вільям-стріт у Ньюарку.

13 липня - Князь Отто фон Бісмарк розіслав з німецького містечка Емс по дворах Європи телеграму із принизливим для Франції комюніке про переговори в Емсі прусського короля Вільгельма I та французького посланця Венсана Бенедетті. Таким чином Бісмарк здійснив свою знамениту провокацію, що увійшла в історію як «Емська депеша». Через шість днів Франція оголосила Пруссії війну, в якій уже взимку зазнала поразки.

19 липня - Франція, котра прагнула зберегти в Європі домінуюче положення і не допустити об'єднання Німеччини, оголосила війну Пруссії, яку безславно програла наступного року, що привело до падіння Другої імперії і чергової революції.

1 вересня - У останній битві франко-прусської війни біля фортеці Седан французька армія Наполеона III зазнала нищівної поразки від німецько-прусських військ під керівництвом Гельмута фон Мольтке.

2 вересня - Після поразки напередодні у битві біля Седана, французька армія імператора Наполеона III капітулювала і здалась в полон прусським військам. Наполеон зрікся престолу і через два дні у Франції була проголошена Третя республіка.

4 вересня - Через два дні після зречення Наполеона III, котрий здався в полон прусським військам після поразки біля Седана, Жюль Фавр і Леон Гамбетта проголосили в Парижі Третю республіку і сформували уряд національної оборони. У ньому Гамбетта отримав пост міністра внутрішніх справ, а Фавр — міністра іноземних справ. Відчайдушні спроби уряду створити нову армію для продовження війни проти Прусії привели до формування лише ряду загонів добровольців, котрі в листопаді здобули ряд перемог, але так і не змінили хід франко-прусської війни. 28 січня 1871 року Фавр підписав з з Прусією перемир'я, а 10 травня — Франкфуртський мир.

20 вересня - Через десять років з дня офіційного оголошення про створення Італійського королівства, італійські війська увійшли в Рим, який повністю зайняли до кінця наступного дня, поклавши край тисячостолітньому існуванню Папської держави. Опинившись оточеним у Ватиканському палаці і не маючи армії, папа Пій IX оголосив себе полоненим і не залишав палац до своєї смерті. Аналогічним статусом наділяли себе й наступні чотири папи, доки у 1929 році з урядом Муссоліні не було укладені угоди про створення Держави Міста Ватикан.

2 жовтня - Після того як війська Італійського королівства зайняли Рим, він став столицею об'єднаної Італії.

10 грудня - Парламент Північнонімецького союзу затвердив нову назву держави — Німецька імперія (Німецький рейх) і проголосив своїм імператором короля Пруссії.

26 грудня - Завершилось будівництво 13-кілометрового тунелю Фрежюс — першого залізничного тунелю під Альпами, який з'єднав Італію та Францію.