Головна подія 1853 року
Політичні лідери 1853 року
• Імперія Великих Моголів:
Бахадур Шах II (1837-57)
• Австрійська імперія:
Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія:
Вікторія (1837-1901)
• Королівство Баварія: Максиміліан II (1848-64)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм IV (1840-61)
• Королівство Саксонія: Фрідріх Август II (1836-54)
• Королівство двох Сицилій:
Фердинанд II (1830-59)
• Папська держава:
Пій IX (1846-78)
• Російська імперія: Микола I (1825-55)
• США: Міллард Філлмор (1850-53), Франклін Пірс (1853-57)
• Французька імперія:
Наполеон III (1852-70)
Всі події 1853 року
6 березня • У Венеції пройшла прем'єра опери
Джуппе Верді "Травіата".
17 березня • Антоніо Лопес де Санта-Анна востаннє, водинадцяте, обраний президентом Мексики. Він пробув на цьому посту до 9 серпня 1855 року, коли був усунутий ліберальною обозицією, яка звинуватила президента у тиранії і диктатурі.
2 липня • Під приводом захисту православного населення за наказом імператора Миколи І 82-тисячний російський корпус під командою генерала Михайла Горчакова форсував річку Прут і захопив Молдавію та Валахію — васальні князівства Османської імперії. Після проведення ряду безуспішних переговорів у жовтні Туреччина оголосила Росії війну, яка увійшла в історію як Кримська.
22 серпня • Лідер чеченців Шаміль оголосив священну війну Росії і виступив з Ведена у перший похід.
16 жовтня • Після відмови імператора Миколи I вивести війська з окупованих Молдавії і Валахії Туреччина оголосила війну Російській імперії. Десята Російсько-турецька війна, відома як Кримська тривала майже три роки і закінчилась перемогою коаліції європейських країн, котрі підтримали Османську імперію.
30 грудня • За 10 мільйонів доларів США купили у Мексики територію площею близько 12 тисяч кв. км для демаркації південних кордонів штатів Нью-Мексико і Арізона.
Народились 1853 року
7 січня — †
26 березня 1909 •
Микола Миколайович Аркас-старший, український культурно-освітній діяч, письменник, композитор, історик.
28 січня — †
19 травня 1895 •
Хосе Марті (Хосе Хуліан Марті-і-Перес), кубинський революціонер, письменник, національний герой Куби.
28 січня — †
13 серпня 1900 • Володимир Сергійовий Соловйов, російський філософ, поет.
30 березня — †
29 липня 1890 •
Вінсент ван Гог, голландський живописець-постмодерніст ("Нічне кафе", "Пейзаж в Овері після дощу").
5 липня — †
26 березня 1902 •
Сесіль Джон Родс, британський колоніальний адміністратор, прем'єр-міністр Капської колонії (1890-96 рр.), засновник колонії Родезія (1891), бізнесмен (алмазна компанія De Beers, 1881).
18 липня — †
4 лютого 1928 • Гендрік Антон Лоренц, голландський фізик, лауреат
Нобелівської премії (1902).
27 липня — †
25 грудня 1921 • Володимир Галактіонович Короленко, російський письменник (Сон Макара, Сліпий музикант).
2 вересня — †
4 квітня 1932 • Вільгельм Оствальд, німецький фізик і хімік, лауреат
Нобелівської премії з хімії (1909).
4 вересня — †
16 червня 1905 • Герман фон Віссман, німецький мандрівник, дослідник Африки.
21 вересня — †
21 лютого 1926 •
Гейке Камерлінг-Оннес, голландський фізик, лауреат Нобелівської премії (1913) «за відкриття явища надпровідності» (1911); розробив метод отримання рідкого гелію.
5 жовтня — †
12 серпня 1938 • Людвіг Борхардт, німецький єгиптолог; відомий як людина, що знайшла бюст
Нефертіті.
31 жовтня — †
15 квітня 1881 •
Микола Іванович Кибальчич, український винахідник (розробник першого реактивного двигуна для космічного апарату), революціонер-народоволець, член організацій "Свобода або смерть", "Земля і воля", учасник замаху на російського царя Олександра II (зконструював вибуховий пристрій, 1881 р.).
Померли 1853 року
17 березня • Крістіан Доплер, австрійський фізик, математик, астроном; теоретично пояснив залежність частоти звукових і світлових коливань від швидкості руху джерела випромінювання і спостерігача (ефект Доплера, 1842). 172 роки тому у
50 років (нар.
29 листопада 1803 р.).