Головні події 1751-1755 років

• Осман ІІІ — 25-й султан Османської імперії, 13 грудня 1754
• Великий Лісабонський землетрус, 1 листопада 1755

Політичні лідери 1751-1755 років

• Великобританія: Георг II (1727-60)
• Гетьманат: Кирило Розумовський (1750-64)
• Королівство Пруссія: Фрідріх II Великий (1740-86)
• Королівство Франція: Людовик XV Улюблений (1715-74)
• Королівство Швеція: Фредерік I Гессенський (1720-51), Адольф Фредерік (1751-71)
• Османська імперія: Махмуд I (1730-54), Осман III (1754-57)
• Річ Посполита: Август III Фрідріх (1734-63)
• Російська імперія: Єлизавета Петрівна (1741-62)
• Священна Римська імперія: Марія Терезія (1740-80), Франц I Стефан (1745-65)

Всі події 1751-1755 років

1 липня 1751 • Вийшов друком перший том «Енциклопедії або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел», виданий Дені Дідро і Жаном Лероном Д'Аламбером. Всього «Енциклопедія» складалася з 35 томів, налічувала 71818 статей та 3129 ілюстрацій і друкувалась до 1780 року.

1752

15 червня 1752 • Пошмейстер Пенсільванії Бенджамін Франклін в експерименті з повітряним змієм довів електричне походження блискавки.

25 серпня 1752 • Останній день Юліанського календара у Великобританії і її колоніях. З наступного дня набув чинність Григоріанський календар.

1753

27 травня 1753 • У Києві завершено будівництво Андріївської церкви на Андріївській горі, зведеної за проектом архітектора Бартоломео Растреллі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Росії Єлизаветою Петрівною.

1754

18 червня 1754 • Для захисту Нової Сербії, території між Південним Бугом та Дніпром, відібраної в українського козацтва і заселеної сербами, угорцями, волохами, молдавани, хорватами, закладено фортецю Святої Єлисавети. Після знищення Запорізької Січі у червні 1775 року та приєднання Кримського ханства до Російськогї імперії 1783 року Єлисаветинська фортеця втратила військово-стратегічне значенняі 21 лютого 1784 року фортеця Святої Єлисавети перетворена на місто Єлисаветград (нині — Кропивницький).

7 липня 1754 • У Нью-Йорку відкрився Королівський коледж, через 30 років перейменований у Колумбійський, а згодом (1912) став Колумбійським університетом — однин з найпрестижніших вузів світу. Серед його випускників — чотири президенти США (включаючи Барака Обаму), 97 Нобелівських лауреата , 101 лауреат Пулітцерівської премії , 25 володарів премії Американської Кіноакадемії («Оскар»), 26 глав іноземних держав.

29 липня 1754 • У першому міжнародному боксерському матчі чемпіон Великої Британії Джек Слек за 25 хвилин нокаутував француза Жака Петі.

13 грудня 1754 • Після раптової смерті Махмуда І на османський престол зійшов його зведений брат 55-річний Осман ІІІ, син Мустафи ІІ та наложниці-українки Шехсувар. Неповні три роки свого правління психічно й фізично травмований півстолітньою ізоляцією султан провів у меркантильних двірцевих інтригах.

1755

23 січня 1755 • Російська імператриця Єлизавета Петрівна затвердила проект створення першого в Росії університету — Московського. Навчання на його трьох факультетах почалось 26 квітня.

1 листопада 1755 • Столиця Португалії Лісабон була зруйнована землетрусом магнітудою 9 балів. На місто, охоплене пожежею, налетіли хвилі цунамі, котрі зруйнували близько 15 тисяч будівель і привели до загибелі до 100 тисяч чоловік, що робить Лісабонський землетрус одним із найруйнівніших в історії людства.

Народились в 1751-1755 роках

12 січня 1751 — †4 січня 1825 • Фердинанд I,перший король Двох Сицилій (1816-25 рр.) з династії іспанських Бурбонів.

28 жовтня 1751 — †10 жовтня 1825 • Дмитро Степанович Бортнянський, український композитор, диригент, співак.

30 жовтня 1751 — †7 липня 1816 • Річард (Брінслі) Шерідан, ірландський драматург (Суперники, Критик, Школа лихослів'я), театральний діяч (керівник лондонського театру "Друрі-Лейн", 1778-1811 рр.), політик (депутат парламенту від партії віґів, 1780-812 рр.).

16 червня 1752 — †8 жовтня 1800 • Салават Юлаєв, башкирський поет, сподвижник російського бунтівника Ємельяна Пугачова.

7 липня 1752 — †7 серпня 1834 • Жозеф Марі Жаккар, французький інженер, винахідник ткацького станка на первокартах для візерунчатих тканин (машина Жаккарда).

1753 — †31 жовтня 1806 • Кітаґава Утамаро (Кітаґава Нобуйосі), японський художник, майстер гравюри по дереву.

28 квітня 1753 — †20 липня 1821 • Франц Карл Ахард, німецький хімік; винайшов метод добування цукру з певних сортів буряка (1786).

8 травня 1753 — †30 липня 1811 • Мігель Ідальго, національний герой Мексики, "батько мексиканської незалежності" — керівник національного повстання (1810-11 рр.), яке переросло у війну за незалежність від Іспанії.

4 липня 1753 — †7 березня 1809 • Жан-П'єр Бланшар, французький аеронавт; першим перетнув Ла-Манш на повітряній кулі (разом з американцем Джоном Джеффрісом, 7 січня 1785 р.).

7 січня 1754 — †2 серпня 1799 • Жак-Етьєн Монгольф'є, французький підприємець, винахідник (разом з братом Жозефом-Мішелем Монгольф'є літальної повітряної кулі, 1783 р.).

13 лютого 1754 — †17 травня 1838 • Шарль-Моріс де Талейран (Талейран-Перігор), французький державний діяч, міністр закордонних справ Франції (1797-1807, 1814-15 рр.).

30 березня 1754 — †15 червня 1785 • Жан-Франсуа Пілатр де Розьє, французький авіатор, що першим здійснив пілотований політ повітряною кулею (разом з Франсуа д'Арландом).

19 червня 1754 — †13 серпня 1793 • Жан Батист Меньє де ла Плас, французький військовий інженер, винахідник дирижабля.

2 серпня 1754 — †14 червня 1825 • П'єр Ле Енфан, французький архітектор; автор плану будівництва столиці США Вашингтона.

23 серпня 1754 — †21 січня 1793 • Людовик XVI (Людовик Бурбон), король Франції (1774-92 рр.), гільйотинований під час Французької революції; внук Людовика XV.

1 жовтня 1754 — †24 березня 1801 • Павло I (Павло Петрович Романов), 9-ий російський імператор (з 1796 р.); син Петра III і Катерини II.

10 квітня 1755 — †2 липня 1843 • Самуель Ганеман, німецький лікар, засновник гомеопатії ("Подібне лікується подібним").

11 квітня 1755 — †21 грудня 1824 • Джеймс Паркінсон, англійський лікар; першим дыагностував запалення апендикса (апендицит, 1812), першим (1817) описав дрижальний параліч, хворобу, яку сьогодні називають "хворобою Паркінсона".

6 червня 1755 — †22 вересня 1776 • Натан Хейл, американський офіцер-патріот ("Єдине, про що я жалкую, так це те, що в мене тільки одне життя, котре я можу віддати за батьківщину"); страчений англійцями у віці 21-го року за шпигунство на користь армії генерала Джорджа Вашингтона.

1 листопада 1755 — †13 жовтня 1822 • Антоніо Канова, італійський скульптор, представник класицизму (Амур і Псіхея, Паоліна Боргезе в образі Венери).

2 листопада 1755 — †16 жовтня 1793 • Марія Антуанетта, французька королева (1770-93 рр.), донька імператриці Марії Терезії і Франсиска I, дружина Людовика XVI.

17 листопада 1755 — †16 вересня 1824 • Людовик XVIII (Людовик Бурбон), король Франції (1812-24 рр.); брат страченого короля Людовика XVI.

Померли в 1751-1755 роках

16 червня 1752 • Джозеф Батлер, англійський філософ-мораліст. Пом. 273 роки тому у 60 років (нар. 29 травня 1692 р.).

11 січня 1753 • Ганс Слоун, англійський медик, натураліст, колекціонер, президент Лондонського королівського товариства; на підставі його збірки книг, манускриптів, історичних знахідок було створено (1759) Британський музей (нині — Національна бібліотека і музей Великої Британії). Пом. 272 роки тому у 93 роки (нар. 16 квітня 1660 р.).

14 січня 1753 • Джордж Берклі, англійський філософ і релігійний діяч ("Трактат про начала людського знання"). Пом. 272 роки тому у 68 років (нар. 12 березня 1685 р.).

8 жовтня 1754 • Генрі Філдінг, англійський письменник ("Пасквін", "Історичний календар 1736 року", "Джонатан Уайльд"). Пом. 271 рік тому у 47 років (нар. 22 квітня 1707 р.).

27 листопада 1754 • Абрахам де Муавр, французький математик (правило піднесення комплексного числа до степеня — формула Муавра). Пом. 271 рік тому у 87 років (нар. 26 травня 1667 р.).

13 грудня 1754 • Махмуд, султан Османської імперії (з 1730 р.). Пом. 271 рік тому у 58 років (нар. 2 серпня 1696 р.).