Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Хроніка подій 1743 - 1747 років

Головна подія 1743 - 1747 років

Лейденська банка, 11 жовтня 1745

Політичні лідери 1743 - 1747 років

• Великобританія: Георг II (1727-60)
• Королівство Іспанія: Філіп V Анжуйський (1724-46)
• Королівство Пруссія: Фрідріх II Великий (1740-86)
• Королівство Франція: Людовик XV Улюблений (1715-74)
• Королівство Швеція: Фредерік I Гессенський (1720-51)
• Османська імперія: Махмуд I (1730-54)
• Річ Посполита: Август III Фрідріх (1734-63)
• Російська імперія: Єлизавета Петрівна (1741-62)
• Священна Римська імперія: Марія Терезія (1740-80), Карл VII Віттельсбах (1742-45), Франц I Стефан (1745-65)

Всі події 1743 - 1747 років

23 березня 1743 • В Лондоні відбулась прем'єра ораторії Георга Генделя «Месія».

27 червня 1743 • У ході війни за австрійську спадщину біля селища Деттінген нині (Карлштайн-на-Майні), у баварській провінції Нижня Франконія відбулась Деттінгенська битва, в якій союзна армія «Прагматичної санкції» (Австрія, Англія, Гановер), під командуванням британського короля Георга II, здобула перемогу над і французькою армією маршала Адрієна де Ноайля.

18 серпня 1743 • В місті Або (нині Турку — Фінляндія) укладено мирний договір між Росією і Швецією, за яким Росії відійшла частина Фінляндії.

1744

1744 • Зусиллями Мухаммад ібн Сауда, правителя міста Ад-Дірія, та ісламського проповідника Мухаммада Абдуль-Ваххаба створена держава Саудів. Вона проіснувала 73 роки, допоки в 1817 році була розгромлена османською Туреччиною.

1745

8 січня 1745 • В ході війни за Австрійську спадщину Великобританія, Австрія, Нідерланди та Саксонія підписали антипрусський союз.

22 квітня 1745 • Після смерті в Мюнхені 20 січня баварського курфюста і імператора Карла VII Баварія і Австрія підписали у Фюссені мир у Війні за австрійську спадщину — Баварія відмовлялась від претензій на австрійський престол і імператорський титул.

4 вересня 1745 • У селі Космачі (нині Івано-Франківщина) загинув керівник карпатських опришків 45-річний Олекса Довбуш.

11 жовтня 1745 • Прусський фізик-любитель Евальд фон Клейст випадковим чином виявив, що наповнена водою скляна посудина із зануреним у неї металевим електродом електростатичного генератора, має здатність накопичувати електричний заряд. Незалежно від нього аналогічних висновків невдовзі дійшов голландець Пітер ван Мушенбрук з Лейдена, завдяки зв'язкам якого з науковими колами новий пристрій — прототип конденсатора — отримав назву Лейденська банка.

25 грудня 1745 • Пруссія і Австрія завершили другу Сілезьку війну підписанням миру в Дрездені. Прусський король визнав обрання Франца Стефана, чоловіка австрійської ерцгерцогині Марії Терезії, імператором Священної Римської імперії в обмін на отримання Сілезії.

1746

16 квітня 1746 • Поразкою шотландських опполченців у бою проти англійських військ біля Каллодена (Шотландія) закінчилась остання спроба дому Стюартів вернути англійський престол, яка увійшла в історію як Друге якобистське повстання. Битва біля Каллодена також стала останньою польовою битвою на території острова Великобританія.

27 квітня 1746 • У битві біля Каллоден-Мора шотландські повстанці під керівництвом претендента на англійський престол Карла Едуарда Стюарта були розбиті англійськими військами, на чолі яких стояв Вільям Август, брат англійського короля Георга II. Це було останнє повстання католиків, що зберегли вірність династії Стюартів, проти Гановерської династії, яка правила Британією з 1714 року. Незважаючи на підтримку короля Франції Людовика XV, 26-річний Едуард, внук короля Якова II, вигнаного з країни під час "Славної революції", втратив усі шанси на англійський престол.

1747

1747 • У Кандагарі військовий командир Ахмад-шах Дуррані заснував першу афганську державу.

9 квітня 1747 • В Лондоні за звинуваченням у державній зраді страчено Саймона Фрейзера, 11-го лорда династії Ловат; він став останнім, кого в Англії позбавили життя по судовому рішенню шляхом відрубування голови.

14 травня 1747 • В ході Війни за австрійську спадщину відбулась битва біля мису Фіністер (Іспанія) — в результаті несподіваного нападу на французький конвой, англійці захопили всі французькі кораблі (6 бойових і 7 торгових суден); 3 тисячі французів попали у полон і 700 чоловік загинуло.

Народились в 1743 - 1747 роках

19 лютого 1743 - 28 травня 1805 • Луїджи Родолфо Боккеріні, італійський композитор, віолончеліст, автор близько 30 симфоній.

13 квітня 1743 - 4 липня 1826Томас Джефферсон, 3-й президент США (1801-09 рр.), один з авторів «Декларації незалежності США».

24 травня 1743 - 13 липня 1793Жан Поль Марат, французький лікар, публіцист, радикальний діяч періоду Великої Французької революції, голова Якобинського клубу, великий прихильник терористичного методу вирішення економічних і політичних проблем, жертвою котрого сам же й став.

2 червня 1743 - 26 серпня 1795 • Алессандро Каліостро (Джузеппе Бальзамо), італійський ілюзіоніст, авантюрист і шарлатан; у 1789 році за єресь, чаклунство і масонство у Римі засуджений судом інквізиції на довічне ув'язнення.

26 серпня 1743 - 8 травня 1794Антуан Лоран Лавуазьє, французький вчений, один з основоположників сучасної хімії.

17 вересня 1743 - 29 березня 1794 • Жан Антуан де Кондорсе, французький математик, філософ, енциклопедист, політик, голова французьких Законодавчих зборів (з 1792 р.).

23 лютого 1744 - 19 вересня 1812Меїр Амшель Ротшильд, німецький банкір, філантроп, фінансовий магнат, засновник династії підприємців, ім'я котрого ось уже два століття є синонімом багатства і благополуччя.

1 серпня 1744 - 18 грудня 1829Жан Батист П'єр Антуан Ламарк, французький натураліст, основоположник зоопсихології, автор терміну "біологія".

25 серпня 1744 - 18 грудня 1803 • Йоганн-Готфрід Гердер, німецький філософ, теолог і письменник; головний натхненник німецького літературного руху "Буря і натсик".

20 вересня 1744 - 2 березня 1817 • Джакомо Кварнегі, російський архітектор італійського походження (Петербурзька Академія наук, Ермітажний театр, Смольний інститут, Гостинний двір).

22 грудня 1744 - 20 лютого 1805 • Данило Самійлович Самойлович (Сушковський), український медик, засновник епідеміологічної служби в Росії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства.

1745 - 1787 • Шахін Герай, останній кримський хан (1777–82, 1782–83 рр.); онук Девлета II Герая.

18 лютого 1745 - 5 березня 1827 • Алессандро Джузеппе Вольта, італійський фізик, один з основоположників вчення про електрику; першим створив хімічне джерело струму.

16 вересня 1745 - 28 квітня 1813 • Михайло Ілларіонович Кутузов, російський полководець і дипломат, генерал-фельдмаршал і світлійший князь (з 1812); герой Франко-російської війни 1812 р.

27 жовтня 1745 - 2 квітня 1777Максим Созонтович Березовський, український композитор, диригент, співак.

12 січня 1746 - 17 лютого 1827Іоганн Гайнріх Песталоцци, швейцарський педагог-новатор ("Як Гертруда учить своїх дітей", "Лінгард і Гертруда", "Лебедина пісня").

4 лютого 1746 - 15 жовтня 1817Тадеуш Костюшко, учасник війни за незалежність північноамериканських колоній (1775-83), керівник антиросійського Польського повстання (1794).

30 березня 1746 - 16 квітня 1828Франсиско-Хосе де Гойя, іспанський живописець і гравер, академік Мадридської Академії наук.

10 травня 1746 - 28 липня 1818 • Гаспар Монж, французький математик, основоположник нарисної геометрії.

16 липня 1746 - 22 червня 1826 • Джузеппе Піацци, італійський астроном; відкрив першу малу планету (астероїд) — Цереру.

20 вересня 1746 - 23 березня 1786 • Моріц-Август Беневський, польський авантюрист, король Мадагаскару (1785).

12 листопада 1746 - 7 квітня 1823 • Жак Александр Сезар Шарль, французький фізик (закон Шарля, 1787), винахідник, повітроплавець (першим наповнив повітряну кулю воднем і здійснив декілька рекордних підйомів).

5 травня 1747 - 1 березня 1792Леопольд II (Петер Леопольд Габсбург), король Німеччини (з 1790 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1790 р.), Король Галичини та Володимирії; третій син Франца I та Марії Терезії, першим запровадив заборону смертної кари.

Померли в 1743 - 1747 роках

21 січня 1744 • Джамбатіста Віко, італійський філософ, історик і правознавець, основоположник сучасної філософії історії (Заснування нової науки про загальну природу націй). 276 років тому, в 76 років (нар. 23 червня 1668 р.).

25 квітня 1744 • Андерс Цельсій, шведський астроном і фізик; запропонував температурну шкалу (1742), яка сьогодні носить його ім'я. 276 років тому, в 43 роки (нар. 27 листопада 1701 р.).

30 травня 1744 • Александр Поуп, англійський поет, перекладач. 276 років тому, в 56 років (нар. 21 травня 1688 р.).

18 березня 1745 • Роберт Волпол, граф Ордфорд, лідер партії віґів, перший прем'єр-міністр Великобританії (1721-42 рр.). 275 років тому, в 69 років (нар. 26 серпня 1676 р.).

4 вересня 1745 • Олекса Васильович Довбуш, український народний герой, ватажок повстання карпатських опришків (1738-45 рр.). 275 років тому, в 45 років (нар. 1700 р.).

19 жовтня 1745 • Джонатан Свіфт, ірландський письменник («Мандри Гуллівера», «Казка про бочку»). 275 років тому, в 78 років (нар. 30 листопада 1667 р.).

7 жовтня 1747 • Василь Григорович Григорович-Барський, український письменник, мандрівник. 273 роки тому, в 46 років (нар. 1 січня 1701 р.).

17 листопада 1747 • Ален Рене Лесаж, французький письменник («Жиль Блас»). 273 роки тому, в 79 років (нар. 6 травня 1668 р.).

Головні події 1743 - 1747 років

arrow_upward