Головні події 1792 року

• Ясський мир, 9 січня
• Повстання санкюлотів, 10 серпня
• Перша Французька республіка, 21 вересня
• Початок будівництва Білого дому, 13 жовтня

Політичні лідери 1792 року

• Великобританія: Георг III (1760-1820)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм II (1786-97)
• Королівство Швеція: Густав III (1771-92), Густав IV Адольф (1792-1809)
• Курфюрство Саксонія: Фрідріх Август III (1763-1806)
• Річ Посполита: Станіслав Понятовський (1764-95)
• Російська імперія: Катерина II (1762-96)
• США: Джордж Вашингтон (1789-97)
• Священна Римська імперія: Леопольд II (1790-92), Франц II (1792-1806)

Всі події 1792 року

9 січня • В Яссах між Росією і Туреччиною підписано мирний договір, що завершив Сьому Російсько-турецьку війну 1787-91 років. Росія закріпила за собою все Північне Причорномор'я, включаючи Крим, Північну Кубань, чим посилила свій влив на Кавказі та Балканах. Ясський мир став важливим досягненням експансіоністської політики російської імператриці Катерини II, котра прагнула не тільки економічно ослабити Османську імперію, але й реалізувати свій "грецький проект" — відродити під патронатом Росії Візантійську імперію.

20 березня • Національна асамблея Франції схвалила застосування гільйотини при стратах.

2 квітня • У США прийнято т. зв. Монетний акт, яким введено долар як основну розрахункову одиницю на території США.

20 квітня • Революційна Франція оголосила Австрії війну — війну "вільного народу проти несправедливої агресії королів". На боці Австрії виступила Пруссія, котра також була занепокоєна можливістю поширення революції в інших країнах Європи, — почалась перша коаліційна війна монархічних держав Європи проти Франції. Для останньої розпочалась смуга воєн, котра закінчилась лише після Віденського конгресу 1814-15 років.

25 квітня • У Франції на Гревській площі в Парижі вперше спорудили і використали для публічної страти гільйотину (тоді вона називалася Лузеттою). Першою жертвою був «розбійник з великої дороги» Ніколя Жак Пелетьє, палачем — Шарль Анрі Сансон. Натовп гав, привчених з часів середньовіччя до «вишуканих» страт, був розчарований швидкістю страти на гільйотині.

25 квітня • Військовий інженер і композитор Клод Жозеф Руже де Ліль написав музику і текст «Воєнного маршу Рейнської армії». З цією піснею на вустах 30 липня того ж року в Париж увійшов Марсельський добровольчий батальйон, після чого вона набула великої популярності. Наступного року Конвент затвердив «Марсельєзу» в якості гімну революційної Франції.

17 травня • 24 брокера підписали угоду про створення Нью-Йоркської фондової біржі. Першими на ній стали котирувалися акції The Bank of New York. Сьогодні Нью-Йоркська фондова біржа — головна фондова біржа США; на ній визначається індекс Доу-Джонса для акцій промислових компаній.

30 червня • У Париж з «Бойовою піснею Рейнської армії» увійшов марсельський батальон добровольців. З тих пір ця пісня, написана військовим інженером Клодом Жозефом Руже де Лілем, стала відома по всьому світу як «Марсельєза». 24 листопада 1793 року Конвент обрав «Марсельєзу» в якості державного гімну Франції.

18 липня • В ході Російсько-польської війни польська дивізія під проводом генерала Тадеуша Костюшка (6 тисяч багнетів) у битві під Дубенкою (біля Любліна) отримала перемогу над 30-тисячним корпусом росіян на чолі з генералом Михайлом Каховським. Це, однак, не врятувало Польщу від капітуляції через тиждень.

30 липня • В Париж з піснею, написаною саперним офіцером Клодом Жозефом Руже де Лілем, увійшов Марсельський батальйон добровольців. Бойова пісня, складена спеціально для Рейнської армії, з цих пір стала називатись «Марсельєза» і згодом стала гімном Франції.

10 серпня • В результаті збройного повстання санкюлотів захоплено королівську резиденцію палац Тюїльрі в Парижі. Людовик XVI був позбавлений влади, згодом — заарештований разом з родиною, і вже за місяць у Франції було ліквідовано монархічний лад і проголошено республіку.

7 вересня • Перша група колишніх запорозьких козаків під командою полковника Сави Білого висадилася в Тамані. 3847 піших козаків з гарматами відпливли 16 серпня 1792 року з Очаківського лиману і стали першими переселенцями Чорноморського козацького війська, які ступили на кубанську землю. Цю дату звичайно вважають за початок заселення українцями Кубані.

20 вересня • Біля Вальмі, що на півдорозі між Верденом і Парижем, відбулась перша битва між армією революційної Франції та військами антифранцузької коаліції, у якій війська під командою Шарля Дюмур'є і Франсуа Келлермана здолали австро-прусську армію Карла-Вільгельма Брауншвейгського, змусивши їх відступити за Рейн.

21 вересня • Національний конвент Франції прийняв декрет про ліквідацію в країні монархії і проголосили створення Французької республіки. Це відбулось через рік після того, як король Людовик XVI затвердив нову конституцію, котра позбавляла його значної частини влади.

22 вересня • Перший день після відсторонення французького короля Людовика XVI від влади і проголошення Французької Республіки став першим днем нового календаря, введеного Конвентом 5 жовтня 1793 року, — 22 вересня 1792 року стало 1 вандем'єра 1 року республіки.

13 жовтня • В новій столиці США Вашингтоні закладено перший камінь в будівлю нової резиденції президента, яка з 1809 року стала іменуватись Білим домом (назва була юридично узаконена в 1902 році) із-за контрастності сіро-білих стін будівлі з червноними цегляними стінами навколишніх будинків.

Народились 1792 року

29 лютого — †13 листопада 1868 • Джоаккіно Россіні, італійський композитор, автор численних опер ("Севільський цирюльник", "Отелло", "Сорока-злодійка", "Вільгельм Телль").

13 травня — †7 лютого 1878 • Пій IX (Джованні Марія Мастаї-Феретті), 255-й папа римський (з 1846 р.); останній глава суверенної церковної держави, засновник сучасного вчення про права і привілеї Римського первосвященика.

21 травня — †19 вересня 1843 • Гаспар-Гюстав Коріоліс, французький математик і механік («сила Коріоліса»).

6 липня — †2 березня 1855 • Микола I (Микола Павлович Романов), російський імператор (1825-55 рр.); син Павла І, батько Олександра II.

4 серпня — †8 липня 1822 • Персі Біш Шеллі, англійський поет (Королева Маб, Звільнений Прометей).

1 грудня — †24 лютого 1856 • Микола Іванович Лобачевський, російський математик, основоположник неевклідової геометрії.

6 грудня — †17 березня 1849 • Віллем II, король Нідерландів, великий герцог Люксембурга, герцог Лімбурга (1840-49 рр.) з Оранської династії.

26 грудня — †18 жовтня 1871 • Чарльз Беббідж, англійський математик, винахідник першої обчислювальної машини.

Померли 1792 року

23 лютого • Джошуа Рейнольдс, англійський художник (Амур розв'язує пояс Венері, Три грації); засновник і президент Королівської Академії в Лондоні (1768). 232 роки тому у 69 років (нар. 16 липня 1723 р.).

1 березня • Леопольд II (Петер Леопольд Габсбург), король Німеччини (з 1790 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1790 р.), Король Галичини та Володимирії; третій син Франца I та Марії Терезії, першим запровадив заборону смертної кари. 232 роки тому у 45 років (нар. 5 травня 1747 р.).

30 квітня • Джон Монтегю, 4-й граф Сендвічський, англійський політик, перший лорд Адміралтейства; увійшов в історію як любитель перекусити на швидку бутербродом зі шматком м'яса, покладеним між двома тостами, котрий стали називати сендвічами (1762). 232 роки тому у 74 роки (нар. 13 листопада 1718 р.).

22 червня • Мухаммад ібн Абд аль-Ваххаб, арабський теолог, один із співзасновників держави Саудів. 232 роки тому у 92 роки (нар. 1700 р.).