Головна подія 1711-1715 років
Політичні лідери 1711-1715 років
• Великобританія: Анна Стюарт (1702-14), Георг I (1714-27)
• Гетьманат: Іван Скоропадський (1708-22),
Пилип Орлик (1710-42)
• Королівство Іспанія: Філіп V Анжуйський (1700-24)
• Королівство Пруссія:
Фрідріх I (1701-13), Фрідріх Вільгельм I (1713-40)
• Королівство Франція:
Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715), Людовик XV Улюблений (1715-74)
• Королівство Швеція:
Карл XII (1697-1718), Арвід Горн (1710-19)
• Московське царство:
Петро Великий (1682-1721)
• Османська імперія: Ахмед III (1703-30)
• Річ Посполита:
Август II Сильний (1709-33)
• Священна Римська імперія: Йосиф I Габсбург (1705-11), Карл VI Габсбург (1711-40)
• Сицилійське королівство:
Віктор Амадей II (1713-20)
Всі події 1711-1715 років
23 липня 1711 • Поблизу міста Ясси між оточеною московською армією на чолі з Петром Першим, та силами союзної коаліції, до якої входили турецький султан, кримський хан Девлет-Герай II, король Швеції Карл XII, гетьман Пилип Орлик та кошовий Кость Гордієнко, підписано Прутський договір, за яким Московська держава передавала Туреччині Азов і мусила зруйнувати свої щойно зведені фортеці Таганрог, Кам'яний Затон у нижній течії Дніпра та Новобогородицьку у гирлі Самари. Цар зобов'язався припинити втручання у внутрішні справи Речі Посполитої і «вийти геть із земель пов'язаних з Польщею козаків, запорожців, а також тих козаків, що перебувають у союзі з найяснішим ханом Криму». Москві навіть заборонялося мати свого посла у Стамбулі, тим самим визнавши юрисдикцію Туреччини над Військом Запорозьким.
1712
29 лютого 1712 • За рішенням короля король Карл XII у шведському календарі наступний день оголошувався не 1 березня, а 30 лютого.
19 травня 1712 • Петро I переніс столицю Росії з Москви до Санкт-Петербурга.
24 липня 1712 • Французькі війська штурмом взяли фортецю Денен і нанесли ніщівну поразку армії Священної Римської імперії, що змусило Габсбургів відмовитись від претензій на іспанський престол.
1713
26 березня 1713 • Іспанія наділила Англію виключним правом на работоргівлю в американських володіннях Іспанії.
11 квітня 1713 • Утрехтським мирним договором закінчилась війна за Іспанську спадщину між франко-іспанською коаліцією і коаліцією Великобританії, Голландії, Прусії, Португалії та Савойського герцогства. Мирний договір не був підписаний імператором Священної Римської імперії Карлом VI, котрий відмовився визнати Філіпа V Бурбона іспанським королем, оскільки сам претендував на цей престол. Однак антифранцузька опозиція не володіла достатньою силою, щоб здійснити свої наміри, і договорами в Раштатті (березень 1714 р.) і в Бадені (вересень 1714 р.), підписаними в рамках Утрехтського миру, завершила війну з Францією.
19 квітня 1713 • За відсутності синів-спадкоємців імператор Священної Римської імперії Карл VI видав «Прагматичну санкцію», закон про успадкування престолу в австрійській монархії Габсбургів. Встановлюючи неподільність габсбурзьких земель, закон дозволяв дочкам монарха або його брата їх успадкування при відсутності в нього синів. «Прагматична санкція» була визнана становими сеймами Імперії і майже всіма провідними країнами Європи, крім курфюрста Баварії Карла VII, зятя Карла V, який по смерті тестя в 1740 році розпочав війну за австрійську спадщину.
1714
7 березня 1714 • Війна між Францією та імператором Священної Римської імперії Карлом VI за Іспанську спадщину закінчилась миром в Раштатті, підписаним в рамках Утрехтської угоди, — Карл VI, останній серед правителів держав антифранцузької коаліції, визнав Філіпа V Бурбона королем Іспанії, відмовившись від своїх претензій зайняти іспанський престол.
1 серпня 1714 • На престол Великобританії і Ірландії зійшов Георг I з Гановерської династії як найближчий протестантський родич померлої королеми Анни Стюарт.
7 серпня 1714 • Біля мису Гангут (півострівв Ханко, Фінляндія) у Балтійському морі відбулась битва між російським і шведськими флотами, в якій росіяни здобули першу в свої історії перемогу на морі. Шведи втратили 10 суден, озброєних 116 гарматами, 711 вояків убитими й пораненими, а решта 237 чоловік були взяті в полон; російські втрати склали 127 вояків убитими й 342 пораненими. Цар Петро I після цього став віце-адміралом.
1 вересня 1714 • У Петербурзі за розпорядженням царя Петра I створена перша в Росії державна бібліотека. Її основу склали три книжні зібрання — бібліотека Аптекарського приказу, бібліотека герцога Курляндського і Готторпська бібліотека, подарована Петру герцогом Голштинським. Нині — це бібліотека Академії наук Росії.
1715
1 вересня 1715 • У віці 77 років помер Людовик XIV, «король-сонце», король Франції і Наварри, який правив 72 роки і 100 дні, більше, ніж будь-який король Європи. Він був переконаним прихильником абсолютної монархії і сприяв зростанню військової потужності Франції, її політичної ваги, інтелектуального престижу і розквіту культури.
Народились в 1711-1715 роках
7 травня 1711 — †
25 серпня 1776 • Девід Юм, шотландський філософ-емпірист, історик та економіст, діяч епохи Просвітництва.
25 вересня 1711 — †
7 лютого 1799 • Цяньлун (Као Цунг), четвертий імператор (1736-96 рр.) манчжурської династії Цін в Китаї. За часи його правління Китай взяв під контроль Тібет (1751), завоював Уйгурію (1755-1760), змусив Бірму і В'єтнам визнати васальну залежність від Китаю; зрікся престолу на користь свого сина Чіа Чьїнга.
19 листопада 1711 — †
15 квітня 1765 • Михайло Васильович Ломоносов, російський вчений, організатор науки.
24 січня 1712 — †
17 серпня 1786 •
Фрідріх Великий (Фрідріх II Гогенцоллерн),
прусський король (1740-86 рр.); полководець.
28 червня 1712 — †
2 липня 1778 •
Жан-Жак Руссо, французький письменник, філософ, просвітитель.
1713 — †
10 вересня 1791 •
Іван Григорович Григорович-Барський, український архітектор (Покровська церква у Києві).
22 липня 1713 — †
29 серпня 1780 • Жак Жермен Суфло, французький архітектор (Пантеон в Парижі).
5 жовтня 1713 — †
31 липня 1784 •
Дені Дідро, французький філософ, видавець, письменник (Лист про сліпих в повчання зрячим).
26 січня 1714 — †
20 серпня 1785 • Жан-Батіст Пігаль, французький скульптор.
6 червня 1714 — †
24 лютого 1777 • Жозе I (Жозе Реформатор), король Португалії з династії Браганса (1750-77 рр.).
2 липня 1714 — †
15 листопада 1787 •
Кристоф Віллібальд Глюк, німецький композитор ("Орфей і Еврідіка", "Паріс і Єлена").
17 липня 1714 — †
26 травня 1762 • Александр Готліб Баумгартен, німецький філософ, родоначальник естетики як самостійної наукової дисципліни.
31 січня 1715 — †
26 грудня 1771 • Клод Адріан Гельвецій, французький філософ-матеріаліст ("Про людину", "Про розум").
3 квітня 1715 — †
10 травня 1787 • Вільям Вотсон, англійський фармацевт, лікар і натураліст («Експерименти та спостереження», 1748), віце-президент Лондонського Королівського товариства.
21 грудня 1715 — †
22 червня 1772 • Франсуа-Венсан Туссен, французький письменник («Манери») і перекладач.
Померли в 1711-1715 роках
13 березня 1711 • Нікола Буало, французький поет, теоретик класицизму (Поетичне мистецтво). Пом. 313 років тому у
75 років (нар.
1 листопада 1636 р.).
17 квітня 1711 • Йосиф I (Йосиф
Габсбург), імператор Священої Римської імперії (1705-11 рр.), король Римський (1690-1711 рр.), король Угорщини(1687-1711 рр.), король Чехії (1687-1711 рр.), старший син імператора Леопольда I і Елеонори Нойбургсської. Пом. 313 років тому у
33 роки (нар.
26 липня 1678 р.).
17 листопада 1711 •
Петер Шенк-старший, німецький картограф, гравер і видавець. Пом. 313 років тому у
51 рік (нар.
20 грудня 1660 р.).
14 вересня 1712 • Джовані Доменіко Кассіні, французький астролог і астроном італійського походження; працюючи в Паризькій обсерваторії, відкрив чотири супутники Сатурна, проміжок в кільцях Сатурна ("Щілина Кассіні"), обертання Юпітера і Марса. Пом. 312 років тому у
87 років (нар.
8 червня 1625 р.).
25 лютого 1713 • Фрідріх I (Фрідріх Гогенцоллерн), курфюст Бранденбурзький,
перший прусський король (1701-13 рр.); син Фрідріха Вільгельма Бранденбурзького. Пом. 311 років тому у
56 років (нар.
11 липня 1657 р.).
14 травня 1713 • Самійло Іванович Самусь, український військовий діяч, наказний гетьман війська Запорозького на Правобережній Україні (1693-1704 рр.). Пом. 311 років тому.
1 серпня 1714 •
Анна Стюарт, перша королева Великої Британії (1702-14 рр.), останій представник роду Стюартів на англійському престолі. Пом. 310 років тому у
49 років (нар.
6 лютого 1665 р.).
7 січня 1715 • Франсуа Фенелон (Франсуа де Саліньяк), французький письменник, поборник ідей Просвітництва (Пригоди Телемака, Про виховання дівиць, Бесіда про мистецтво мовлення, Діалоги мертвих). Пом. 309 років тому у
64 роки (нар.
6 серпня 1651 р.).
8 березня 1715 •
Вільям Дампір, англійський мореплавець і пірат; тричі здійснив кругосвітню подорож. Пом. 309 років тому у
63 роки (нар.
5 вересня 1652 р.).
21 травня 1715 • П'єр Маньоль, французький ботанік. Пом. 309 років тому у
77 років (нар.
8 червня 1638 р.).
1 вересня 1715 •
Людовик XIV (Людовик Король-сонце), французький король (1643-1715 рр.)
французький король. Пом. 309 років тому у
77 років (нар.
5 вересня 1638 р.).
24 вересня 1715 • П'єр Периньйон, французький монах-бенедиктинець; зробив значний внесок у розвиток виробництва шампанського («Дом Периньйон»). Пом. 309 років тому у
77 років (нар.
1638 р.).