Головні події 1760-1764 років

• Битва біля Паніпата, 14 січня 1761
• Палацовий переворот Катерини II, 9 липня 1762
• Закінчення Семилітньої війни, 10 лютого 1763
• Ліквідація Гетьманщини, 21 листопада 1764
• Останній польський король Станіслав Понятовський, 25 листопада 1764

Політичні лідери 1760-1764 років

• Бухарське ханство: Абу'л Газі-хан (1758-85)
• Великобританія: Георг II (1727-60), Георг III (1760-1820)
• Гетьманат: Кирило Розумовський (1750-64)
• Королівство Пруссія: Фрідріх II Великий (1740-86)
• Королівство Франція: Людовик XV Улюблений (1715-74)
• Королівство Швеція: Адольф Фредерік (1751-71)
• Курфюрство Саксонія: Фрідріх Август III (1763-1806)
• Османська імперія: Мустафа III (1757-74)
• Річ Посполита: Август III Фрідріх (1734-63), Станіслав Понятовський (1764-95)
• Російська імперія: Єлизавета Петрівна (1741-62), Петро III (1762), Катерина II (1762-96)
• Священна Римська імперія: Марія Терезія (1740-80), Франц I Стефан (1745-65)

Всі події 1760-1764 років

8 вересня 1760 • Генерал-губернатор Канади Водрейль здав Монреаль анлійським військам генерала Амхерста. У відповідності з підписаною згодом Паризькою угодою Нова Франція стала власністю Великобританї.

1761

14 січня 1761 • Біля міста Паніпат (зараз Хар'яна, Індія) відбулась одна з найбільших битв XVIII століття — війська афганської імперії Ахмад-шаха Дуррані, що виступали у союзі з мусульманами занепалої Імперії Моголів, здобули перемогу над індуїстською армією Конфедерації Маратхів, підтримуваною французами. З обох боків у ній взяло участь більше 125 тисяч чоловік, близько 70 тисяч з яких загинули першого ж дня; ще близько 40 тисяч маратхів було вирізано на наступний день після пермоги афганців.

1762

5 січня 1762 • На престол Російської імперії зійшов Карл Петер Ульріх, внук Петра I і Катерини I, перший представник Гольштейн-Готторпської династії на російському престолі, який правив під іменем Петро III Федорович.

29 лютого 1762 • Російський імператор Петро III підписав маніфест про звільнення дворянства від обов'язкової військової та цивільної служб, надання права безперешкодно виїжджати за кордон, вступати там на службу, отримувати освіту не лише в навчальних закладах, а й удома.

1 березня 1762 • Російський імператор Петро III видав маніфест "Про дарування вільностей всьому російському дворянству", яким дав право дворянам за власною волею виходити у відставку або взагалі не поступати на державну службу.

10 березня 1762 • У Тулузі був страчений, катований на колесі, протестант Жан Калас, який став жертвою упередженого суду із-за своїх релігійних переконань. Це стало приводом для початку кампанії Вольтера за релігійну терпимість. 9 березня 1765 року, Жан Калас був визнаний невинним.

5 травня 1762 • У Петербурзі Росія і Пруссія підписали мирний договір, за яким Росія виходила із Семилітньої війни і добровільно повертала Пруссії завойовані території, включаючи її східну частину.

25 червня 1762 • Російський імператор Петро III зрівняв в правах православну і лютеранську церкви.

9 липня 1762 • В Росії здійснено палацовий переворот, в результаті якого було повалено владу імператора Петра III і на престол зійшла його дружина Катерина II. Для обгрунтування власних прав на престол (а не сина-спадкоємця Павла) Катерина посилалася на «бажання всіх Наших вірнопідданих явне і нелицемірне».

16 липня 1762 • У Ропшинському замку під Петергофом вбито кілька днів перед тим поваленого в результаті двірцевого перевороту російського імператора Петра ІІІ.

3 жовтня 1762 • У Петербурзі відулась коронація російської імператриці Катерини II, яка прийшла до влади в липні шляхом змови і повалення свого чоловіка Петра III.

4 жовтня 1762 • У Відні відбулась прем'єра опери німецького композитора Кристофа Глюка «Орфей і Еврідіка».

1763

10 лютого 1763 • В Парижі підписано мирну угоду між Францією та Іспанією з одного боку і Англією та Португалією — з іншого, яка поряд із Губерсбурзьким миром, підписаним 15 лютого Пруссією, Австрією і Саксонією, знаменувала завершення Семилітньої війни 1756-63 років і констатувала перетворення Великої Британії в найбільшу в світі колоніальну державу. Семилітня війна забрала життя півтора мільйонів чоловік.

15 лютого 1763 • Пруссія, Австрія і Саксонія підписали Губертусбурзький мирний договір, одну із двох угод (поряд з Паризьким миром), що завершували Семилітню війну. Підписання договору знаменувало перемогу в Європі Прусії і її союзника Великобританії, закріплювало за Прусією територію Сілезії і укріплювало її положення, як однєї з ведучих європейських держав.

7 травня 1763 • Повсталі проти англійців 300 індіанців з племені Оттава на чолі з вождем Понтіаком спробували штурмом захопити Детройт. Зазнавши невдачі, вони вирізали в окрузі всіх англійців і взяли в облогу Детройт силами 900 індіанців з шести племен. Вона тривала п'ять місяців, але індіанці були змушені відступити.

28 травня 1763 • У Києві відкрито першу школу з навчання живопису.

30 листопада 1763 • Універсалом гетьмана Кирила Розумовського в Україні запроваджено суди — земські (для цивільних справ), гродські (для кримінальних) та підкоморські (для земельних); Генеральний суд став найвищою апеляційною інстанцією.

1764

3 квітня 1764 • У Франкфурті-на-Майні відбулась коронація Йосифа II з династії лотаринзьких Габсбургів.

7 вересня 1764 • Після смерті польського короля Августа III в листопаді 1763 року польським королем під тиском Росії обраний фаворит російської імператриці Катерини II граф Станіслав Понятовський. Він став останнім королем Речі Посполитої, проросійська політика котрого не врятувала Польщу від її першого розділу в 1773 році. У 1795 році Понятовський зрікся престолу і решту життя провів у Росії.

21 листопада 1764 • Указом імператриці Катерина II граф Кирило Розумовський був позбавлений посади гетьмана і в Глухові була відновлена робота Малоросійської колегії на чолі з генералом Петром Румянцевим, перед яким була поставлена задача підготовки земель Гетьманщини до повної інтеграції до складу Російської імперії.

25 листопада 1764 • У церкві Святого Іоанна у Варшаві відбулась коронація Станіслава Августа Понятовського, обраного королем Польщі за підтримки Росії і Пруссії. Незважаючи на спроби провести реформи, його зусилля зміцнити державу виявилися марними і привели до втрати Польщею своєї державності.

Народились в 1760-1764 роках

2 березня 1760 — †5 квітня 1794 • Каміль Демулен, французький журналіст, активний учасник Великої французької революції.

10 травня 1760 — †27 червня 1836 • Клод Жозеф Руже де Ліль, французький військовий інженер, композитор ("Марсельеза", 1972).

14 вересня 1760 — †15 березня 1842 • Луїджи Керубіні, італійський композитор (Два дні).

17 жовтня 1760 — †19 травня 1825 • Клод Анрі де Рувруа Сен-Сімон, французький соціаліст-утопіст, соціолог (Нове християнство).

23 листопада 1760 — †27 травня 1797 • Гракх Бабеф (Франсуа Ноель), французький комуніст-утопіст, організатор і керівник "Змови рівних" (1797) за часів Директорії.

8 березня 1761 — †23 грудня 1915 • Ян Потоцький, польський письменник (“Рукопис, знайдений у Сараґосі”), перший польський повітроплавець.

1 грудня 1761 — †16 квітня 1850 • Марія Тюссо (Гросгольц), німецький скульптор, організатор першого і найзнаменитішого музею воскових фігур в Лондоні.

14 листопада 1762 — †25 липня 1817 • Карагеоргій (Георгій Петрович), керівник сербського повстання (1804-13 рр.) проти османського іга, засновник династії Карагеоргієвичів (1808).

29 листопада 1762 — †6 лютого 1833 • П'єр-Андре Латріель, французький зоолог, основоположник сучасної ентомології.

26 січня 1763 — †8 березня 1844 • Карл XIV Юхан (Жан-Батіст Бернадот), маршал Франції (1804), король Швеції і Норвегії (1818-44 рр.) під іменем Карл XIV Юхан (Карл III); засновник династії Бернадотів, яка й досі править Швецією.

16 травня 1763 — †14 листопада 1829 • Луї Ніколя Воклен, французький хімік; відкрив елементи хром і берилій.

23 червня 1763 — †29 травня 1814 • Жозефіна Богарне, імператриця Франції (1803-07 рр.), перша дружина Наполеона Бонапарта.

Померли в 1760-1764 роках

19 вересня 1761 • Пітер ван Мушенбрук, голландський фізик, винахідник «Лейденської банки» (1745). Пом. 263 роки тому у 69 років (нар. 14 березня 1692 р.).

бл. 1761 • Іван Георгій Пінзель, український скульптор, представник пізнього барокко і рококо. Пом. бл. 263 роки тому десь у 54 роки (нар. бл. 1707 р.).

5 січня 1762 • Єлизавета I (Єлизавета Петрівна Романова), 6-а російська імператриця (з 1741 р.); дочка Петра I і Катерини I. Пом. 262 роки тому у 53 роки (нар. 29 грудня 1709 р.).

26 травня 1762 • Александр Готліб Баумгартен, німецький філософ, родоначальник естетики як самостійної наукової дисципліни. Пом. 262 роки тому у 48 років (нар. 17 липня 1714 р.).

17 липня 1762 • Петро III (Карл Петр Ульріх Гольштейн-Готторпський), російський імператор (1761-62 рр.); внук Петра I. Пом. 262 роки тому у 34 роки (нар. 21 лютого 1728 р.).

5 жовтня 1763 • Август III (Август Фрідріх Веттін), курфюрст Саксонії та король Польщі, Великий князь Литовський і Руський. Пом. 261 рік тому у 67 років (нар. 17 жовтня 1696 р.).

15 квітня 1764 • Маркіза де Помпадур (Жанна-Антуанетта Пуассон), офіційна фаворитка французького короля Людовика XV. Пом. 260 років тому у 43 роки (нар. 29 грудня 1721 р.).

26 вересня 1764 • Беніто Херонімо Фейхо-і-Монтенегро, іспанський монах-бенедиктинць, філософ, есеїст (Універсальний критичний театр [1726-39], Вчені листи [1742-60]). Пом. 260 років тому у 88 років (нар. 8 жовтня 1676 р.).

26 жовтня 1764 • Вільям Хогарт, англійський художник і графік (Вибори, Кар'єра проститутки, Модний шлюб). Пом. 260 років тому у 67 років (нар. 10 листопада 1697 р.).

листопад 1764 • Семен Іванович Челюскін, російський мореплавець, мандрівник, полярний дослідник. Пом. 260 років тому десь у 64 роки (нар. бл. 1700 р.).