цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Хроніка подій 1890 року
6 серпня 1890 року в нью-йоркській тюрмі Оберн страчено Вільяма Кеммлера, котрий із ревнощів зарубав на смерть сокирою свою співмешканку. Він став першим, кого було позбавлено життя на електричному стільці, який за 20 років став найпоширенішим засобом страти, замінивши повішення у більшості штатів Сходу і Півдня США.

Головні події 1890 року

Всі події 1890 року

25 січня - Завершила кругосвітню подорож репортер нью-йоркської газети World Неллі Блай (Елізабет Кокрен), яка вирішила довести, що жінки ні в чому не поступаються чоловікам, і побити досягнення героя Жюля Верна, що здійснив кругосвітню подорож за 80 днів. Вирушивши в дорогу 14 листопада 1889 року, журналістка успішно впоралася із завданням, витративши на досягнення мети 72 дні 6 годин і 11 хвилин.
18 березня - 75-річний рейхсканцлер Отто фон Бісмарк, який за майже двадцять років на своєму посту зумів перетворити Пруссію на одну з найпотужніших у військовому і економічному відношенні державу, подав у відставку. Через два дні вона була прийнята імператором Вільгельмом II.
1 червня - Бюро перепису населення США вперше почало використання електричної табуляційної машини Германа Холлеріта, призначеної для статистичної обробки перфокарт.
10 липня - Вайомінг став 44-м штатом США; він був першим (1869) із американських територій, де жінкам надали рівні з чоловіками виборчі права.
27 липня - В один з періодів душевної кризи, відчуваючи, що його хвороба стає тягарем для оточуючих, Вінсент ван Гог смертельно поранив себе пострілом з пістолета в груди і помер через два дні.
6 серпня - В нью-йоркській тюрмі Оберн страчено Вільяма Кеммлера, котрий із ревнощів зарубав на смерть сокирою свою подругу. Він став першим, кого було позбавлено життя на електричному стільці.
24 вересня - Під тиском властей США лідери Церкви Святих останніх днів проголосили "Маніфест мормонів", у якому оголосили про відмову від полігамії, як релігійної засади.
4 листопада - У Лондоні відкрилась перша у світі підземна електрична залізниця - лінія, довжиною 6 кілометрів сполучила два вокзали, Педдінгтон і Фаррінгтон, і мала назву Metropolitan Railway ("Столична залізниця"), від скоророчення котрого і пішла назва підземок "метро". Відкрив рух метрополітену і став першим його пасажиром принц Вельський, майбутній король Великої Британії Едуард VII.
15 грудня - У штаті Південна Дакота після придушення повстання індіанців племені сіу, котрі намагались залишити резервацію, щоб врятуватись від голоду, при спробі арешту від кулі лейтенанта Буллхеда загинув керівник повсталих 59-річний вождь сіу Сидячий Буйвол. В 1876 році він разом з іншим вождем - Несамовитим Конем - керував індійським загоном у битві біля ріки Літл-Бігхорн, коли була здобута одна з найбільших перемог індіанців у війні проти білих переселенців.
29 грудня - Після вбивства індіанською поліцією на початку грудня вождя Сидячий Бик, новий вождь сіу 70-річний Велика Нога разом зі своїм племенем вирішив залишити резервацію у Південній Дакоті в пошуках більш придатних для проживання територій. Біля Вундід-Ні індіанці були оточені військами 7-го кавалерійського полку під керівництвом полковника Джеймса Форсайта. Після ультимативної вимоги скласти зброю сіу вже готові були підкоритись, але випадковий постріл сповокував збройний конфлікт - практично на місці були розстріляні 146 індіанців, включаючи жінок і дітей, а за наступні шість годин кавалеристи, переслідуючи втікачів, вбили ще не менше 150 чоловік; втрати з американського боку склали 30 осіб.
Народилися 1890 року
9 січня - 25 грудня 1938, Карел Чапек, чеський письменник ("Війна з саламандрами", "Засіб Макропулоса"); "хрещений батько" терміну "робот".
14 січня - 8 серпня 1983, Ролла Нейл Харгер, американський токсиколог і біохімік; розробив метод визначення кількості алкоголю в крові за складом видихнутого повітря (1931).
10 лютого - 3 вересня 1918, Фанні Каплан (Фейга Хаїмівна Ройтблат), російська революціонерка; звинувачена у замаху на Леніна.
10 лютого - 30 травня 1960, Борис Леонідович Пастернак, російський поет ("Друге народження", "На ранніх поїздах"), прозаїк ("Доктор Живаго"), лауреат Нобелівської премії (1958) "за значні досягнення в сучасній ліричній поезії, а також за продовження традицій російського епічного роману".
6 квітня - 23 грудня 1939, Антон Герман Фоккер, голландський авіаконструктор і промисловець; разом з Рейнгодьдом Плацем створив більше 40 типів літаків.
26 квітня - 3 листопада 1937, Микола Костянтинович Зеров, український літературознавець, аналітичний критик, перекладач.
9 травня - 16 травня 1960, Кирило Іванович Осьмак, діяч Української Центральної Ради, ОУН, Президент Української Головної Визвольної Ради.
15 травня - 15 травня 1980, Кетрін Енн Портер, американська письменниця ("Полуденне вино", "Корабель дурнів").
19 травня - 2 вересня 1969, Хо Ши Мін (Нгуєн Тат Тан), в'єтнамський політичний і державний діяч, прем'єр-міністр (1946-55 рр.) і президент (1945-69 рр.) Демократичної Республіки В'єтнам.
18 серпня - 30 січня 1937, Георгій Леонідович П'ятаков, український революціонер, більшовицький державний діяч, голова Тимчасового робітничо-селянського уряду України (1918).
15 вересня - 12 січня 1976, Агата Крісті (Агата Мері Кларіса Міллер), англійська письменниця, майстер детективу, автор легендарних персонажів міс Марпл та Еркюля Пуаро (Убивство у "Східному експресі", Смерть на Нілі, А потім нічого не було), драматург (Мишоловка).
23 вересня - 1 лютого 1957, Фрідріх Паулюс, німецький генерал-фельдмаршал, командуючий німецькими військами під час Сталінградської битви в роки Другої Світової війни.
14 жовтня - 28 березня 1969, Дуайт Дейвід Ейзенхауер, головнокомандуючий військами союзників у Західній Європі в роки Другої Світової війни, 34-й президент США (1953-61 рр.).
16 жовтня - 22 серпня 1922, Майкл Коллінз, національний герой, борець за незалежність Ірландії, учасник Пасхального повстання (1916), засновник Ірландської республіканської армії, прем'єр-міністр Ірландської вільної держави (1922).
22 листопада - 9 листопада 1970, Шарль де Голль, французький генерал, керівник Руху опору в роки Другої Світової війни, перший президент 5-ї республіки (1958-1969 рр).
28 листопада - 26 вересня 1964, Зінаїда Павлівна Тулуб, українська письменниця (Людолови, В степу безкраїм за Уралом), перекладач.
12 грудня - 1 листопада 1964, Андрій Атанасович Мельник, український військовий і політичний діяч, голова Проводу ОУН (з 1938 р.).
18 грудня - 31 січня 1954, Едвін Армстронг, американський інженер, винахідник системи радіомовлення в FM-діапазоні (1933).
Померли 1890 року
29 липня - Вінсент ван Гог, голландський живописець-постмодерніст ("Нічне кафе", "Пейзаж в Овері після дощу"). 127 років тому, в 37 років (нар. 30 березня 1853 р.).
26 жовтня - Карло Коллоді (Карло Лоренцині), італійський журналіст, письменник (Пригоди Піноккіо, Подорож по Італії з Джаннеттино, Очі й носи, Веселі історії). 127 років тому, в 64 роки (нар. 24 листопада 1826 р.).
23 листопада - Вільгельм III (Віллем Александр Лодевейк), король Нідерландів (1849-90 рр.), великий герцог Люксембурга (з 1849 р.). 127 років тому, в 73 роки (нар. 19 лютого 1817 р.).
26 грудня - Генріх Шліман, американський археолог німецького походження; знайшов місце в Малій Азії, де під шаром землі була поховано легендарне місто Троя, описане Гомером. 127 років тому, в 68 років (нар. 6 січня 1822 р.).
Правила життя Вінсента ван Гога
Правила життя
Правила життя Вінсента ван Гога

Головні події 1890 року

© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх