Головні події 1890 року

• Відставка Отто фон Бісмарка, 18 березня
• Самогубство Вінсента ван Гога, 27 липня
• Перша страта на електричному стільці, 6 серпня

Політичні лідери 1890 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Великобританія: Роберт Гаскойн-Сесіл (1886-92), Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Умберто I (1878-1900)
• Королівство Баварія: Отто I (1886-1913)
• Королівство Португалія: Карлуш I Дипломат (1889-1908)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія: Вільгельм II (1888-1918), Отто фон Бісмарк (1871-90), Лео фон Капріві (1890-94)
• Османська імперія: Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія: Олександр III (1881-94)
• США: Бенджамін Гаррісон (1889-93)
• Французька республіка: Саді Карно (1887-94)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1890 року

25 січня • Завершила кругосвітню подорож репортер нью-йоркської газети World Неллі Блай (Елізабет Кокрен), яка вирішила довести, що жінки ні в чому не поступаються чоловікам, і побити досягнення героя Жюля Верна, що здійснив кругосвітню подорож за 80 днів. Вирушивши в дорогу 14 листопада 1889 року, журналістка успішно впоралася із завданням, витративши на досягнення мети 72 дні 6 годин і 11 хвилин.

18 березня • 75-річний рейхсканцлер Отто фон Бісмарк, який за майже двадцять років на своєму посту зумів перетворити Пруссію на одну з найпотужніших у військовому і економічному відношенні державу, подав у відставку. Через два дні вона була прийнята імператором Вільгельмом II.

1 червня • Бюро перепису населення США вперше почало використання електричної табуляційної машини Германа Холлеріта, призначеної для статистичної обробки перфокарт.

10 липня • Вайомінг став 44-м штатом США; він був першим (1869) із американських територій, де жінкам надали рівні з чоловіками виборчі права.

27 липня • В один з періодів душевної кризи, відчуваючи, що його хвороба стає тягарем для оточуючих, Вінсент ван Гог смертельно поранив себе пострілом з пістолета в груди і помер через два дні.

6 серпня • В нью-йоркській тюрмі Оберн страчено Вільяма Кеммлера, котрий із ревнощів зарубав на смерть сокирою свою подругу. Він став першим, кого було позбавлено життя на електричному стільці.

24 вересня • Під тиском властей США лідери Церкви Святих останніх днів проголосили "Маніфест мормонів", у якому оголосили про відмову від полігамії, як релігійної засади.

4 листопада • У Лондоні відкрилась перша у світі підземна електрична залізниця — лінія, довжиною 6 кілометрів сполучила два вокзали, Педдінгтон і Фаррінгтон, і мала назву Metropolitan Railway ("Столична залізниця"), від скоророчення котрого і пішла назва підземок "метро". Відкрив рух метрополітену і став першим його пасажиром принц Вельський, майбутній король Великої Британії Едуард VII.

15 грудня • У штаті Південна Дакота після придушення повстання індіанців племені сіу, котрі намагались залишити резервацію, щоб врятуватись від голоду, при спробі арешту від кулі лейтенанта Буллхеда загинув керівник повсталих 59-річний вождь сіу Сидячий Буйвол. В 1876 році він разом з іншим вождем — Несамовитим Конем — керував індійським загоном у битві біля ріки Літл-Бігхорн, коли була здобута одна з найбільших перемог індіанців у війні проти білих переселенців.

29 грудня • Після вбивства індіанською поліцією на початку грудня вождя Сидячий Бик, новий вождь сіу 70-річний Велика Нога разом зі своїм племенем вирішив залишити резервацію у Південній Дакоті в пошуках більш придатних для проживання територій. Біля Вундід-Ні індіанці були оточені військами 7-го кавалерійського полку під керівництвом полковника Джеймса Форсайта. Після ультимативної вимоги скласти зброю сіу вже готові були підкоритись, але випадковий постріл сповокував збройний конфлікт — практично на місці були розстріляні 146 індіанців, включаючи жінок і дітей, а за наступні шість годин кавалеристи, переслідуючи втікачів, вбили ще не менше 150 чоловік; втрати з американського боку склали 30 осіб.

Народились 1890 року

9 січня — †25 грудня 1938 • Карел Чапек, чеський письменник ("Війна з саламандрами", "Засіб Макропулоса"); "хрещений батько" терміну "робот".

14 січня — †8 серпня 1983 • Ролла Нейл Харгер, американський токсиколог і біохімік; розробив метод визначення кількості алкоголю в крові за складом видихнутого повітря (1931).

лютий

10 лютого — †3 вересня 1918 • Фанні Каплан (Фейга Хаїмівна Ройтблат), російська революціонерка; звинувачена у замаху на Леніна.

10 лютого — †30 травня 1960 • Борис Леонідович Пастернак, російський поет («Друге народження», «На ранніх поїздах»), прозаїк («Доктор Живаго»), лауреат Нобелівської премії (1958) «за значні досягнення в сучасній ліричній поезії, а також за продовження традицій російського епічного роману».

квітень

6 квітня — †23 грудня 1939 • Антон Герман Фоккер, голландський авіаконструктор і промисловець; разом з Рейнгодьдом Плацем створив більше 40 типів літаків.

26 квітня — †3 листопада 1937 • Микола Костянтинович Зеров, український літературознавець, аналітичний критик, перекладач.

травень

9 травня — †16 травня 1960 • Кирило Іванович Осьмак, діяч Української Центральної Ради, ОУН, Президент Української Головної Визвольної Ради.

15 травня — †15 травня 1980 • Кетрін Енн Портер, американська письменниця ("Полуденне вино", "Корабель дурнів").

19 травня — †2 вересня 1969 • Хо Ши Мін (Нгуєн Тат Тан), в'єтнамський політичний і державний діяч, прем'єр-міністр (1946-55 рр.) і президент (1945-69 рр.) Демократичної Республіки В'єтнам.

липень

17 липня — †19 грудня 1919 • Василь Никифорович Тютюнник, український військовий діяч, полковник генерального штабу Армії УНР, командувач Дієвої Армії УНР (1919).

серпень

18 серпня — †30 січня 1937 • Георгій Леонідович П'ятаков, український революціонер, більшовицький державний діяч, голова Тимчасового робітничо-селянського уряду України (1918).

вересень

15 вересня — †12 січня 1976 • Агата Крісті (Агата Мері Кларіса Міллер), англійська письменниця, майстер детективу, автор легендарних персонажів міс Марпл та Еркюля Пуаро (Убивство у "Східному експресі", Смерть на Нілі, А потім нічого не було), драматург (Мишоловка).

23 вересня — †1 лютого 1957 • Фрідріх Паулюс, німецький генерал-фельдмаршал, командуючий німецькими військами під час Сталінградської битви в роки Другої Світової війни.

жовтень

14 жовтня — †28 березня 1969 • Дуайт Дейвід Ейзенхауер, головнокомандуючий військами союзників у Західній Європі в роки Другої Світової війни, 34-й президент США (1953-61 рр.).

16 жовтня — †22 серпня 1922 • Майкл Коллінз, національний герой, борець за незалежність Ірландії, учасник Великоднього повстання (1916), засновник Ірландської республіканської армії, прем'єр-міністр Ірландської Вільної держави (1922).

22 жовтня — †12 квітня 1980 • Аверкій Матвійович Гончаренко, український військовий, сотник армії УНР; учасник бою під Крутами (1918), начальник канцелярії Головного отамана Симона Петлюри (1919), старшина 14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина» (1943-45).

листопад

22 листопада — †9 листопада 1970 • Шарль де Голль, французький генерал, керівник Руху опору в роки Другої Світової війни, перший президент 5-ї республіки (1958-1969 рр).

28 листопада — †26 вересня 1964 • Зінаїда Павлівна Тулуб, українська письменниця (Людолови, В степу безкраїм за Уралом), перекладач.

грудень

2 грудня — †18 вересня 1946 • Олександр Якович Шумський, український революціонер, радянський державний і політичний діяч, народний комісар внутрішніх справ (1920), освіти (1919, 1924-1927 рр.) УРСР.

12 грудня — †1 листопада 1964 • Андрій Атанасович Мельник, український військовий і політичний діяч, голова Проводу ОУН (з 1938 р.).

18 грудня — †31 січня 1954 • Едвін Армстронг, американський інженер, винахідник системи радіомовлення в FM-діапазоні (1933).

Померли 1890 року

29 липня • Вінсент ван Гог, голландський живописець-постмодерніст ("Нічне кафе", "Пейзаж в Овері після дощу"). 134 роки тому у 37 років (нар. 30 березня 1853 р.).

26 жовтня • Карло Коллоді (Карло Лоренцині), італійський журналіст, письменник (Пригоди Піноккіо, Подорож по Італії з Джаннеттино, Очі й носи, Веселі історії). 134 роки тому у 64 роки (нар. 24 листопада 1826 р.).

23 листопада • Вільгельм III (Віллем Александр Лодевейк), король Нідерландів (1849-90 рр.), великий герцог Люксембурга (з 1849 р.). 134 роки тому у 73 роки (нар. 19 лютого 1817 р.).

15 грудня • Сидячий Бик, вождь і духовний провідник племені хункпапа народу сіу, учасник переможної битви на ріці Літл-Бігхорн. Біля 134 роки тому десь у 59 років (нар. бл. 1831 р.).

26 грудня • Генріх Шліман, американський археолог німецького походження; знайшов місце в Малій Азії, де під шаром землі була поховано легендарне місто Троя, описане Гомером. Біля 134 роки тому десь у 68 років (нар. 6 січня бл. 1822 р.).