цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1922 року
30 грудня 1922 року 2215 делегатів I з'їзду Рад від РРФСР, України, Білорусії і Закавказької Федерації затвердили Декларацію і Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Нова комуністична держава об'єднала більшу частину території колишньої Російської імперії з населенням 134 мільйони чоловік і стала першою у світі країною, заснованою на ідеології марксизму.

Головні події 1922 року


Всі події 1922 року

10 січня - Артур Гріффіт, засновник партії Шин Фейн і один з архітекторів мирної угоди з Великою Британією 1921 року, за якою Ірландія була розділена на дві частини, обраний президентом щойно створеної Ірландської Вільної Держави.
11 січня - 14-річний канадець Леонард Томпсон став першою людиною, кому була зроблена ін'єкція інсуліну. Проте перший досвід застосування інсуліну виявився невдалим. Через 12 днів учені Торонтського університету на чолі з Фредериком Бантінгом ввели пацієнту другу дозу вже краще очищеного інсуліну. Цього разу не було побічних дій і у хворого перестав прогресувати діабет.
23 січня - У госпіталі Торонто 14-річний канадець Леонард Томпсон став першою людиною, котрій була зроблена вдала ін'єкція інсуліну для боротьби з діабетом.
29 січня - Проіснувавши ледь більше року, об'єднана держава, куди входили Коста-Ріка, Гватемала, Гондурас і Сальвадор, припинила своє існування.
6 лютого - У Вашингтоні завершилась тримісячна міжнародна конференція, учасники якої підписали угоду про співвідношення сил в басейні Тихого океану і в Китаї. Згідно з нею, США, Велика Британія, Японія та Франція домовились про спільний захист своїх прав на острівні володіння в Тихому океані, а співвідношення флотів у регіоні було встановлено у пропорції 5:5:3:2. Учасники конференції заявили також про визнання незалежності Китаю і підтримку американської доктрини "відкритих дверей" в Китаї, розраховану на розширення американської економічної експансії в цій країні.
15 лютого - Гульєльмо Марконі розпочав регулярну трансляцію радіопередач із Ессекса.
23 лютого - Уряд більшовицької Росії видав декрет про вилученя церковних цінностей для потреб боротьби з голодом. 19 березня В.І. Ленін направив секретний лист членам Політбюро ЦК РКП(б), в якому вимагав "дати рішучий і безжалісний бій" духовенству, включаючи арешти і розстріли.
28 лютого - Великобританія в односторонньому порядку поголосила Єгипет суверенною державою. Єгипетський султан прийняв титул короля під іменем Фуад І.
31 березня - У Києві режисером і драматургом Лесем Курбасом створений театр-студія «Березіль». Першу виставу «Березілю» було представлено 7 листопада того ж року. До 1926 року театр працював у Києві, а з 1926 до 1933 — у Харкові (нині Харківський український драмтеатр).
3 квітня - Першим генсеком ЦК Російської компартії (більшовиків) обрано Йосифа Сталіна. Створений для керівництва апаратом партії пост завдяки перемозі Сталіна у внутріпартійній боротьбі перетворився на вищий пост у партійно-номенклатурній ієрархії Радянського Союзу.
10 квітня - У Генуї почалась конференція за участю Бельгії, Великобританії, Італії, Росії, Франції та інших країн, на котрій було заключено т.зв. Раппальский мирний договір між Росією та Німеччиною.
12 квітня - Всеукраїнський центральний виконавчий комітет у Харкові оголосив про амністію всім українцям за кордоном, які свого часу брали участь у військових організаціях П. Скоропадського, С. Петлюри, А. Денікіна, П. Врангеля та інших противників більшовицької влади. Всім їм дозволялося на загальних засадах разом з військовополоненими повернутися на батьківщину. У той же час вищезгадані діячі антибільшовицького руху, а також Ю. Тютюнник, Н. Махно, О. Кутєпов та Б. Савінков, оголошувалися поза законом.
16 квітня - Під час Генуезької конференції з економічних та фінансових питань в Рапалло, поблизу Генуї, підписано договір між РРФСР і Німеччиною, котрий передбачав відновлення дипломатичних стосунків між двома країнами, які по завершенні Першої Світової війни опинились в умовах політичної ізоляції, відмову від взаємних економічних та фінансових претензій і встановлення "особливих стосунків" в галузі воєнно-технічного співробітництва.
23 квітня - На батьківщині Вільяма Шекспіра місті Стратфорд-на-Ейвоні відкрився Королівський шекспірівський театр, котрий регулярно проводить шекспірівські фестивалі.
5 липня - За ініціативою Фрітьофа Нансена в Женеві підписано міжнародну угоду про заснування посвідченнь для переміщених осіб ("нансенівський паспорт"). Призначались вони для біженців з Росії, вірменам-утікачам від турецького геноциду, а пізніше - євреям нацистської Німеччини. Цього ж року Нансену буде присуджена Нобелівська премія миру, а в 1938 році її отримає створений уже по смерті норвежця Нансенівський міжнародний комітет у справах біженців.
5 липня - У гарнізоні форту Копакабана в Ріо-де-Жанейро почалось повстання демократично налаштованих молодих армійських офіцерів проти президента Бразилії Епітасіу Пессоа. Його підтримало близько 600 кадетів військового училища, проте до ранку наступного дня лише 18 повсталих вступили у бій з урядовими військами і майже всі вони загинули.
9 липня - На змаганнях в каліфорнійському місті Аламеда американець Джонні Вайсмюллер вперше у світі проплив 100 метрів вільним стилем швидше хвилини.
11 серпня - В якості слів гімну Німеччини затверджена перша строфа віршу "Дойчланд, Дойчланд юбер аллес", написаного в 1848 році професором Августом Генріхом Гофманом фон Фаллерслебеном. Музикою гімну стала мелодія Йозефа Гайдна, написана в 1797 році як гімн Австрійської імперії. В роки нацизму слова "Німеччина понад усе" набули націоналістичного підтексту, хоча їх первинний зміст був у заклику до об'єднання роздробленої країни. Після Другої Світової війни гімн було відмінено, але в 1950 році знову відновлено зі словами третьої строфи. Сьогодні це гімн об'єднаної Німеччини.
30 серпня - Турецька армія під проводом Мустафи Кемаля звільнила місто Ізмір, окуповане грецьким військом.
13 вересня - У лівійському селищі Ель-Азізія зареєстрована рекордно висока температура - у тіні було 57,7 градусів за шкалою Цельсія.
13 вересня - У щойно захопленому турецькою армією місті Смірна (нині - Ізмір, Туреччина) спалахнула пожежа, яка знищила більшу частину міста, крім мусульманських і юдейських кварталів. Під час погромів і у вогні за два тижні загинуло до 260 тисяч греків та вірмен, ще 160 тисяч з них було депортовано у внутрішні області Малої Азії і 400 000 були змушені рятуватись втечею до Греції.
18 жовтня - У Лондоні засновано British Broadcasting Corporation (BBC) - британську радіомовну компанію. Перша радіопрограма вийшла 14 листопада 1922 р. У 1927 р. компанії була націоналізована урядом, хоча й залишилася незалежною у редакційній політиці і має широке самоврядування. Сьогодні BBC - найбільша телерадіомовна компанія у світі зі штатом понад 26 тисяч чоловік і річним бюджетом 4 мільярда фунтів.
19 жовтня - Прем'єр-міністр Великобританії Дейвід Ллойд Джордж пішов у відставку. Новим главою уряду 23 жовтня став консерватор Ендрю Бонар Лоу.
25 жовтня - Війська Народно-революційної армії Далекосхідної Республіки під командуванням І. Уборевича увійшли до Владивостоку, котрий за дві години перед тим залишили останні японські і білогвардійські частини. Через три тижні Далекосхідна Республіка увійшла до складу Радянської Росії - громадянська війна у Росії завершилась перемогою більшовиків.
27 жовтня - На референдумі в Південній Родезії (сьогодні Замбія) більшісь населення висловилась проти входження країни до Південно-Африканського Союзу (нині Південно-Африканська Республіка).
28 жовтня - У Римі Беніто Муссоліні організував "похід на Рим" фашистів-чоносорочечників і під загрозою силового повалення уряду зажадав від короля Італії Віктора Емануїла III свого призначення прем'єр-міністром країни.
30 жовтня - Після "походу фашистів на Рим" італійський король Еммануїл III призначив лідера фашистської партії Беніто Муссоліні главою уряду.
1 листопада - Останній турецький султан Мехмед VI зрікся влади - Османська імперія припинила своє існування.
4 листопада - Британський археолог Говард Картер у Долині фараонів у Єгипті знайшов вхід до гробниці Тутанхамона, похованого 3200 років перед тим. У чотирикімнатній усипальниці були виявлені тисячі унікальних предметів старовини, найціннішим з котрих виявився кам'яний саркофаг, в котрому містилися три, вкладені одна в одну, труни, в найменшій з котрих, зробленій з чистого золота, знаходилась мумія 18-літнього фараона Тутанхамона. Сьогодні більшість із цих знахідок зберігаються в Каїрському музеї.
24 листопада - У Дубліні за звинуваченням у незаконному зберіганні і носінні зброї розстріляно 52-річного Роберта Ерскіна Чілдреса, відомого ірландського письменника ("Загадка пісків"), одного з лідерів ірландського визвольного руху, котрий разом із Емоном де Валера очолював Республіканську армію в Громадянській війні, що закінчилась розділенням Ірландії в 1921 році. Після 1921 року Чілдрес вступив до Ірландської Республіканської Армії (ІРА) і продовжив боротьбу за повне визволеня Ірландії, але був схоплений французькими миротворчими силами і відданий під суд.
26 листопада - Британські археологи лорд Карнарвон і Говард Картер стали першими за останні 3 тисячі років людьми, що увійшли в усипальницю єгипетського фараона Тутанхамона. Те, що вони там знайшли було згодом назване "найбільшою археологічною знахідкою всіх часів".
30 листопада - В Туріні (Італія) у спектаклі "Даніель" 78-річна Сара Бернар востаннє вийшла на сцену.
30 грудня - 2215 делегатів I з'їзду Рад від РРФСР, України, Білорусії і Закавказької Федерації затвердили Декларацію і Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Нова комуністична держава об'єднала більшу частину території колишньої Російської імперії з населенням 134 мільйони чоловік і стала першою у світі країною, заснованою на ідеології марксизму.
Народилися 1922 року
1 березня - 4 листопада 1995, Іцхак Рабін, ізраїльський військовий і політичний діяч, прем'єр-міністр Ізраїлю (1974-77, 1992-95 рр.), лауреат Нобелівської премії миру (1994); убитий єврейським екстремістом.
5 березня - 2 листопада 1975, П'єр Паоло Пазоліні, італійський письменник ("Відчайдухи", "Жорстоке життя", "Теорема"), сценарист, кінорежисер ("Мама Рома", "Птахи великі й маленькі", "Євангеліє від Матфея", "120 днів Содома").
8 березня - 2 червня 2003, Євген Семенович Матвєєв, російський актор ("Любити по-російськи", "Заповіт", "Матір і мачуха", "Воскресіння", "Піднята цілина"), режисер ("Перемога", "Циган"), сценарист ("Божевільні гроші", "Любов земна") українського походження.
12 березня - 21 жовтня 1969, Джек Керуак, американський письменник ("На дорозі", "Біг Сур").
23 березня - 27 жовтня 1990, Уго Тоньяцци, італійський кіноактор, зіграв більше 140 ролей ("Народний роман", "Мої друзі", "Трагедія смішної людини").
19 квітня - 20 вересня 1993, Еріх Альфред Хартман, німецький льотчик-ас; найрезультативніший в історії авіації - 352 перемоги у 825 повітряних боях (345 - на Східному фронті).
21 квітня - 10 серпня 2001, Станіслав Йосипович Ростоцький, російський кінорежисер ("Доживемо до понеділка", "А зорі тут тихі", "Білий Бім - Чорне Вухо").
6 травня - Володимир Абрамович Етуш, російський актор театру і кіно ("Кавказька полонянка", "Іван Васильович міняє професію", "Мрії ідіота"), педагог, професор.
14 травня - 10 грудня 1999, Франьо Туджман, перший президент Хорватії у посткомуністичний період (1991-99 рр.).
3 червня - 1 березня 2014, Ален Рене, французький кінорежисер ("Хіросіма, любов моя", "Війна закінчена", "Життя - роман").
7 червня - 22 травня 1990, Роккі Граціано (Томас Рокко Барбелла), американський боксер-професіонал, чемпіон світу в середній вазі (вага до 72,5 кг, 1947-48 рр.); провів 83 бої (виграв 67).
10 червня - 22 червня 1969, Джуді Гарленд (Френсіс Етель Гумм), американська акторка й співачка; лауреат премій «Золотий глобус», «Греммі», «Тоні»; матір актриси Лайзи Мінеллі.
19 червня - 8 вересня 2009, Ааге Нільс Бор, датський фізик-атомник; разом з батьком, Нільсом Бором, брав участь в атомному проекті під час Другої Світової війни; лауреат Нобелівської премії (1975, разом з Джеймсом Рейнуотером).
2 липня - П'єр Карден, французький кутюрьє; творець першої колекції чоловічого одягу (1960).
7 липня - 2 травня 1993, Іван Герасимович Лапіков, російський актор (Вічний поклик, Андрій Рубльов, Вони воювали за Батьківщину).
23 липня - 7 березня 2013, Даміано Даміані, італійський режисер (День сови, Зізнання комісара поліції прокурору республіки, Площа Сан-Бабіла, Спрут).
26 липня - 15 грудня 2010, Блейк Едвардс (Македвардс), американський кінорежисер (Рожева пантера, Великі перегони, Дні вина і троянд, Сніданок з Тіффані).
28 липня - 1 листопада 2008, Жак Пікар, швейцарський природознавець, дослідник морських глибин (один з трьох людей, хто побував на дні Маріанської впадини); син Огюста Пікара.
18 серпня - 14 січня 2006, Шеллі Вінтерз (Шрифт), американська кіноактриса, дворазовий лауреат «Оскара» (Блакитна латка [1965], Щоденник Анни Франк [1959]; Місце на сонці, Ніч мисливця).
17 вересня - 10 вересня 1979, Агостіньо Нето, ангольський поет, політик, перший президент Анголи (1975-79 рр.).
19 вересня - 22 листопада 2000, Еміль Затопек, чеський легкоатлет, чотириразовий Олімпійський чемпіон з бігу на середні і довгі дистанції (1952).
3 жовтня - 9 липня 2004, Жан Лефевр, французький комедійний актор (Джентельмен із Епсома, Фантомас, Чудовий, Вперед, Франціє!, Ідіот в Парижі, Вендетта).
31 жовтня - 5 серпня 1987, Анатолій Дмитрович Папанов, російський театральний і кіноактор (Діамантова рука, 12 стільців, Холодне літо 53-го, Живі і мертві, Йду на грозу).
31 жовтня - 15 жовтня 2012, Нородом Сіанук, король Камбоджи (1941-55 рр., 1993-2004 рр.); 10 разів був прем'єр-міністром Камбоджи (1945-62 рр.).
8 листопада - 2 вересня 2001, Крістіан Барнард, південно-африканський хірург; першим провів пересадку (1967) і підсадку (1974) серця, письменник (Небажані елементи).
11 листопада - 11 квітня 2007, Курт Воннегут, американський письменник (Механічне піаніно, Бійня номер п'ять, Колискова для кішки, Тюремна пташка, Балаган).
14 листопада - Бутрос Бутрос-Галі, Генеральний секретар ООН (1992-96 рр.).
15 листопада - 10 січня 2015, Франческо Розі, італійський кінорежисер (Правда, Кармен, Христос зупинився в Еболі, Справа Маттеї, Момент істини, Римські історії).
4 грудня - 25 листопада 1959, Жерар Філіп, французький кіноактор (Фанфан-тюльпан, Пармська обитель, Великі маневри).
11 грудня - 1 червня 1997, Микола Миколайович Озеров, російський спортсмен, 24-разовий чемпіон СРСР з тенісу, спотивний коментатор.
20 грудня - 27 грудня 2002, Джордж Рой Хілл, американський режисер (Короткий роман, Оса, Буч Кессіді, Страшно сучасна Міллі, Гавайї).
24 грудня - 25 січня 1990, Ава (Лавіна) Гарднер, американська актриса (Землетрус, Довге гаряче літо, Ніч ігуани), один із символів Голівуду 1940-50-х років; колишня дружина Мікі Руні, Арті Шоу, Френка Сінатри.
Померли 1922 року
5 січня - Ернест Генрі Шеклтон, англійський полярний дослідник; перша людина, що спробувала досягти Південного полюсу. 94 роки тому, в 48 років (нар. 15 лютого 1874 р.).
29 квітня - Кирило Григорович Стеценко, український композитор, хоровий диригент, музичний, громадський діяч. 94 роки тому, в 40 років (нар. 24 травня 1882 р.).
2 серпня - Александр Грехем Белл, канадський винахідник (телефонний апарат) шотландського походження. 94 роки тому, в 75 років (нар. 3 березня 1847 р.).
12 серпня - Артур Гріффіт, ірландський журналіст, політичний діяч, один з засновників партії Шин Фейн (1905), президент Ірландської вільної держави (1922). 94 роки тому, в 50 років (нар. 31 березня 1872 р.).
22 серпня - Майкл Коллінз, національний герой, борець за незалежність Ірландії, учасник Пасхального повстання (1916), засновник Ірландської республіканської армії, прем'єр-міністр Ірландської вільної держави (1922). 94 роки тому, в 32 роки (нар. 16 жовтня 1890 р.).
18 листопада - (Валентин Луї Жорж Ежен) Марсель Пруст, французький письменник (В пошуках втраченого часу), філософ. 94 роки тому, в 51 рік (нар. 10 липня 1871 р.).
16 грудня - Еліезер Бен-Єгуда (Лейзер-Іцхок Перельман), єврейський лінгвіст, «батько сучасної мови іврит». 94 роки тому, в 64 роки (нар. 7 січня 1858 р.).
Правила життя Йосифа Сталіна
Правила життя
Правила життя Йосифа Сталіна

Головні події 1922 року

30 грудня 1922 року 2215 делегатів I з'їзду Рад від РРФСР, України, Білорусії і Закавказької Федерації затвердил..
30 грудня
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх