цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1990 року
16 листопада 1990 року на екрани США вийшов фільм Кріса Коламбуса «Один вдома» з 10-літнім Маколеєм Калкіним у головній ролі. Успіх фільму, який був найкасовішою комедією до 2011 року, дав привід зняти ще чотири сиквели, лише один з яких став особливо успішним.

Головні події 1990 року


Всі події 1990 року

4 січня - Колишній панамський диктатор Мануель Норьєга, після 10-денного переховування в посольстві Ватикана, здався американським експедиційним військам. Доставлений в Майямі (штат Флорида), Норьєга був заарештований американською поліцією за звинуваченнями у торгівлі і транспортуванні наркотиків, рекеті та відмиванні грошей.
10 січня - За 14,1 мільярдів доларів компанія Time купила Warner Communications. Під назвою Time Warner нова компанія стала чи не найбільшим медіа- та шоу-конгломератом світу; 10 січня 2000 року вона була куплена інтернет-гігантом AOL за 160 мільярдів доларів.
12 січня - Румунія стала першою з країн Східної Європи і колишніх членів Організації Варшавського договору, яка заборонила комуністичну партію. У 2013 році Партія соціалістичного альянсу намагалась змінити назву на Румунська комуністична партія, проте отримала на це заборону суду.
14 січня - На американському телеканалі FOX відбулась прем'єра мультиплікаційного серіалу "Simpsons".
16 січня - З метою припинити міжетнічні та релігійні вірмено-азербайджанські конфлікти, що привели до численних людських жертв, радянське керівництво на чолі з Михайлом Горбачовим оголосило в деяких районах Азербайджану та Вірменії надзвичайний стан і направило в райони заворушень 11-тисячний армійський контингент. Однак, протягом наступних двох років, до відставки Горбачова і розпаду СРСР, сутички на етнічній основі в Азербайджані радянському керівництву припинити так і не вдалось.
19 січня - Після вірменських погромів, які почались в Баку 13 січня і тривали протягом 5 днів, що привело до загибелі 35-х чоловік та перетворення 220 тисяч вірмен на біженців, Верховна рада СРСР прийняла рішення про введення в Баку військ і оголошення в місті надзвичайного стану, щоб запобігти подальшому кровопролиттю і, насамперед, для відведення загрози падіння комуністичного режиму в Азербайджані. За офіційними даними, наступного дня в результаті дій військових загинуло 125 осіб.
22 січня - Близько двох мільйонів людей прийняло участь в демонстрації в Баку, протестуючи проти жорстоких вбивств, що мали місце під час придушення радянськими військами націоналістичних виступів в Азербайджані.
31 січня - У Москві на Пушкинській вулиці, відкрився перший в Радянському Союзі McDonald’s.
1 лютого - Югославська армія застосувала силу для придушення виступу албанців у Косово, котрі протестували проти поправок до конституції, прийнятих в березні 1989 року, що обмежували автономію краю, отриману в 1974 році, - під час розгону демонстрації загинуло 26 чоловік і ще 19 були вбиті після введення до Косова федеральних військ. Це був перший прецидент в історії Югославії. Надалі пактика застосування армії для врегулювання національних конфліктів стала для сербського уряду звичною і привела до громадянської війни і, зрештою, розпаду СФРЮ.
2 лютого - Під тиском чорної більшості Південної Африки, президент Ф. де Клерк зняв заборону на діяльність Африканського Національного Конгресу і пообіцяв звільнити з тюрми Нельсона Манделу.
7 лютого - Увечері третього дня масових мітингів у Москві та в інших містах СРСР пленум Центрального комітету Компартії Радянського Союзу погодився з пропозицією президента Михайла Горбачова і проголосував за відміну однопартійної системи. Фактично КПРС погодилась на те, щоб альтернативні політичні партії мали можливість боротися за політичну владу в країні, що стало ще одним симптомом колапсу радянської системи, яка зазнала краху менш, ніж через два роки - 25 грудня 1991 року з поста президента СРСР подав у відставку Михайло Горбачов, а 31 грудня 1991 року Радянський Союз офіційно припинив своє існування.
11 лютого - Після 27-и років ув'язнення звільнено борця за права чорношкірих Нельсона Манделу, засудженого в 1964 році на довічне ув'язнення. Звільнення Мандели було однією з умов, які висунув Африканський Національний Конгрес (АНК) в обмін на згоду брати участь в розробці нової конституції країни.
11 лютого - У 10-у раунді професійного боксерського поєдинку, що відбувся в Токіо, Джеймс Дуглас нокаутував Майка Тайсона і став чемпіоном світу у надважкій категорії.
13 лютого - Сполучені Штати Америки і їх союзники з одного боку та Радянський Союз і Східна Німеччина з іншого досягли в Оттаві (Канада) угоди про двоетапне об'єднання Німеччини.
15 лютого - Через 8 років після закінчення Фолклендської війни Велика Британія і Аргентина відновили дипломатичні стосунки в повному обсязі.
18 лютого - На парламентських виборах в Японії перемогу здобула Ліберально-демократична партія, яка виступала під гаслом "Свобода і демократія чи соціалізм". У виборах взяло участь 73.3% відсотка виборців, і прихильники демократії отримали в палаті представників 272 з 512 місць.
22 лютого - У номінації "Кращий новий артист" Греммі отримав британський дует Milli Vanilli. Він переміг Neneh Cherry, Indigo Girls, Soul II Soul, Tone Loc. Дебютний альбом Milli Vanilli «Girl You Know It's True» був проданий у кількості 14 мільйонів примірнків. У листопаді цього ж року німецький продюсер Френк Фаріан зізнався, що учасники дуету Роб Пілатус і Фаб Морван не мають ніякого відношення до музики, записаної Фаріаном з іншими, менш фотогенічними музикантами. Через чотири дні Milli Vanilli були позбавлені Греммі .
26 лютого - Через рік після згоди президента Нікарагуа Даніеля Ортеги на проведення в країні вільних виборів, лівацький Сандіністський уряд зазнав поразки - у боротьбі за президентське крісло Ортега програв Віолеті Барріос де Чаморо, за яку віддали свої голоси 55% виборців, а Сандіністський фронт опинився в меншості в Національній асамблеї (парламенті).
4 березня - В Білорусії, Росії та Україні пройшли місцеві та республіканські вибори, на котрих перемогу здобули реформаторськи та національно-патріотично настроєні кандидати.
6 березня - З'їзд народних депутатів СРСР прийняв закон про власність, котрий визнавав існування в СРСР різних форм власності, включаючи приватну.
11 березня - Верховна рада Литви одноголосно прийняла акт "Про відновлення незалежної Литовської держави" і оголосила про вихід республіки зі складу СРСР. Вона стала першою із радянських республік, яка проголосила свою незалежність. Головою Верховної ради Литви став голова демократичного руху "Саюдіс" професор Вітаутас Ландсбергіс, прем'єр-міністром - Казиміра Прунскене. З'їзд народних депутатів СРСР на своєму засіданні 15 березня оголосив незаконним рішення Литви і зажадав протягом двох днів відмінити закони, прийняті литовським парламентом. Радянське керівництво розпочало проти Литви економічну блокаду, і 29 червня Верховна рада Литви відклала дату набуття чинності Акту про відновлення незалежності. Щоб змусити Литву відмовитись від виходу з СРСР, у січні 1991 року у Вільнюс були введені радянські танки і війська спеціального призначення. Протистояння закінчилось у вересні 1991 року, коли СРСР погодився визнати незалежність Литви, а також Латвії та Естонії.
12 березня - У Москві відкрився III позачерговий з'їзд народних депутатів СРСР, на котрому було відмінено 6-у статтю Конституції СРСР про керівну роль Комуністичної партії.
13 березня - З'їзд народних депутатів СРСР прийняв пропозицію Михайла Горбачова щодо створення у країні багатопартійної системи на чолі з сильним президентом.
14 березня - На наступний день після введення посади президента СРСР, Позачерговий з'їзд народних депутатів СРСР обрав Михайла Сегійовича Горбачова першим президентом Радянського Союзу терміном на 5 років. Головою Верховної ради СРСР було обрано Анатолія Івановича Лук'янова. Крім того, з'їзд вилучив з Конституції СРСР статтю 6 про керівну роль в країні Комуністичної партії. Незважаючи на те, що введення посади президента і обрання на неї Горбачова було його безумовною перемогою у протистоянні як з реформаторами, так і з ортодоксальними комуністами, слабкість законодавчої бази президенства привела до втрати влади Горбачовим у грудні наступного року. Він став першим і останнім президентом СРСР.
17 березня - Президент Литви Вітаутас Ландсбергіс відхилив ультиматум Москви, що вимагав відмовитись від проголошеної нещодавно незалежноcті республіки.
18 березня - На східнонімецьких землях проведено перші вільні вибори - перемогу здобули консервативні партії.
18 березня - З бостонського музею Isabella Stewart Gardner викрадено 11 творів мистецтва, включаючи роботи Рембрандта, Вермеєра, Мане, Дега, і китайські бронзові вироби, датовані 1200-м роком до н.е. Загальна вартість вкраденого була оцінена в 300 мільйонів доларів.
21 березня - Після 75 років колоніального панування Німеччини і Південної Африки та 25 років партизанської війни, Намібія стала незалежною державою.
24 березня - Намагаючись недопустити вихід Литви зі складу СРСР, в Вільнюс введено регулярні радянські війська та військову техніку.
26 березня - "Водій місс Дейзі" став кращим фільмом 89-го року і приніс «Оскара» Джессіці Тенді; кращим актором названо Деніела Дей-Льюіса за його роль у фільмі "Моя ліва нога".
27 березня - Намагаючись недопустити вихід Литви зі складу СРСР, по всій республіці почато патрулювання військовими.
28 березня - На 62-й церемонії вручення нагород Американської кіноакадемії (Academy of Motion Picture Arts and Sciences, AMPAS) картина "Водій місс Дейзі" була визнана кращим фільмом 1989 року; Олівер Стоун став кращим режисером (фільм "Народжений 4-го липня"), Деніел Дей-Льюіс - кращим актором ("Моя ліва нога"), 80-річна Джессіка Тенді - кращою актрисою ("Водій місс Дейзі"). За роботу в епізодичних ролях нагороди отримали Дензел Вашингтон ("Слава") і Бренда Фікер ("Моя ліва нога").
30 березня - Естонія заявила про початок підготовки виходу зі складу СРСР.
8 квітня - На парламентських виборах у Словенії перемогу здобула опозиція - блок некомуністичних партій "Демос" отримав 55% голосів виборців.
8 квітня - На американському телеканалі ABC почалась прем'єрна демонстрація серіалу "Твін Пікс" режисера Дейвіда Лінча. Історія про агента ФБР Дейла Купера, що прибув до провінційного містечка розслідувати таємничу смерть Лори Палмер, стала культовою стрічкою 1990-х років. Показ серіалу тривав до 18 квітня 1991 року.
9 квітня - Верховна рада Грузії прийняла Акт про відновлення державної незалежності Грузії.
10 квітня - Після втручання лідера Лівії Муаммара Кадафі, палестинськими терористами з Південного Лівану звільнено трьох заручників-європейців - французьке подружжя і їх дворічну доньку, народжену у неволі.
13 квітня - На підставі виявлених в партійних архівах документів Радянський Союз офіційно визнав свою відповідальність за убивство НКВС у 1940-у році в Катинському лісі кількох тисяч польских офіцерів, злочин, в котрому до цього дня в СРСР звинувачували нацистів. Радянський уряд "... висловив глибокий жаль з приводу трагедії" і назвав її одним із найжорстокіших проявів сталінізму.
18 квітня - Намагаючись вчинити тиск на Литву і запобігти її виходу із СРСР, радянські власті припинили поставки по трубним магістралям в республіку нафти, а на наступний день і газу.
20 квітня - Федеральні збори Чехословаччини прийняли закон про зміну назви держави, котра стала іменуватись Чеською і Словацькою Федеративною Республікою (скорочено - Чехо-Словаччина).
23 квітня - Намібія стала 160-м членом ООН і 50-м членом Британської Співдружності.
25 квітня - Екіпаж космічного човника «Дискавері», що стартував напередодні з мису Канаверал (Флорида), вивів на орбіту телескоп Хаббл, давно очікувану космічну обсерваторію. Задуманий в 1940-х роках, зпроектований в 1970-х, збудований в 1980-х, Хаббл має роздільну здатність, що вдесятеро перевищуває можливості наземних лабораторій і дає можливість проводити неспотворену земною атмосферою зйомку астрономічних об'єктів. Телескоп розміром з автобус і вартістю півтора мільярда доларів працює на сонячній енергії і робить один оберт навколо Землі з періодом 97 хвилин. Серед багатьох унікальних фотографій, отриманих при допомозі Хаббла, є поверхня Плутона, зіткнення комети з Юпітером, газові туманності і віддалені галактики.
25 квітня - В результаті виборів Віолетта Барріос де Чаморро стала президентом Нікарагуа на наступні шість років - одинадцятирічному прокомуністичному правлінню сандіністів у країні прийшов кінець.
29 квітня - У Києві прийнято рішення про розпуск Української Гельсинської Групи і створення на її основі Української Республіканської партії.
4 травня - Верховна рада Латвійської РСР прийняла декларацію про відновлення державної незалежності Латвійської республіки.
12 травня - З метою разом виборювати незалежність своїх країн і добитися виходу з СРСР, президенти Естонії, Латвії та Литви вирішили відновити політичний альянс 1934 року.
15 травня - На аукціоні Крісті картина художника ван Гога "Портрет доктора Гаше" була продана за рекордну суму в 82,5 мільйона доларів. Попередній рекорд також належав картині ван Гога - у 1987 році "Іриси" були продані за 53,9 мільйона.
15 травня - Академік Ігор Юхновський очолив першу опозиційну фракцію в Верховній Раді Української РСР – «Народну раду». Загалом про свою опозиційність у парламенті оголосили 125 депутатів.
18 травня - Між ФРН і НДР підписано договір про валютний, економічний і соціальний союз.
20 травня - В Радянському Союзі прийнято закон «Про порядок в'їзду і виїзду радянських ромадян за кордон», який знімав будь-які обмеження на закордонні поїздки.
20 травня - Румунський Національний Фронт порятунку переміг на перших за останні 50 років демократичних виборах.
21 травня - Після 150 років відокремлення, котре відбулось за часів британських і отоманських колоніальних володінь на Аравійському півострові (турки пішли з півострова у 1918, а британці - лише у 1967, коли на півдні була проголошено утворення Народної Республіки Південний Ємен), об'єднались промарксистський Південний Ємен і консервативний Північний. Президент Єменської Арабської Республіки Алі Абдула став президентом новоутвореної держави, а лідер Південного Ємену - віце-президентом. Країна пережила економічну кризу 1991 року і громадянську війну 1994-го. Лише у 1997 році в Ємені відбулись перші демократичні вибори.
22 травня - Компанія Microsoft випустила операційну систему Windows 3.0. Вона стала першою вдалою версією Windows, яка змогла реально конкурувати з Apple Macintosh та Commodore Amiga.
29 травня - З третьої спроби Борис Єльцин обраний Головою Верховної ради РРФСР.
1 червня - На екрани США вийшов фільм Пола Верховена «Згадати все» за участю Арнольда Шварценнегера і Шерон Стоун. Він отримав «Оскар» за візуальні ефекти, мав непогані відгуки критиків і глядачів, зібравши в прокаті в чотири разу більшу суму, ніж бюджет з його виробництва.
1 червня - У Вашингтоні президент США Джордж Буш та радянський лідер Михайло Горбачов підписали договір про припинення виробництва хімічної зброї та скорочення вже існуючих її арсеналів.
4 червня - Всеукраїнський православний собор у Києві проголосив патріархат УАПЦ і обрав митрополита Мстислава першим патріархом Української автокефальної православної церкви.
6 червня - Всеукраїнський православний собор у Києві за участю більш як 700 делегатів з усієї України (серед яких було 7 єпископів і понад 200 священиків) проголосив факт утворення патріархату УАПЦ і обрав митрополита Мстислава (Степана Скрипника) першим патріархом Української автокефальної православної церкви.
10 червня - На президентських виборах в Перу Альберто Фухіморі з невеликою перевагою переміг письменника Маріо Варгоса Льосу.
11 червня - Верховна Рада УРСР змінила порядок вирахування часу на території України, приєднавши Україну до східноєвропейської часової зони.
12 червня - З'їзд народних депутатів РРФСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет Російської Федерації. З 1994 року цей день в Росії відмічається як державне свято.
12 червня - У СРСР прийнято закон «Про друковані та інші засоби масової інформації», яким була відмінена цензура в країні.
19 червня - У Москві заснована Комуністична партія Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки як структурна частина КПРС, що об'єднала партійні організації КПРС, розташовані на території РРФСР. У 1993 році перейменована у КПРФ.
22 червня - Після поділу Берліну стіною на вулиці Фрідріхштрассе відкрито КПП «Чарлі» (Чекпойнт Чарлі), найзнаменитіший контрольно-пропускний пункт переходу із Західного в Східний Берлін.
2 липня - У Москві почав роботу XXVIII з'їзд КПРС, останній в історії партії. Він виявив глибоку кризу в партії: хоча консерватори на з'їзді опинилися в меншості, не вдалося утвердити Програму КПРС, Борис Єльцин і деякі інші його однодумці вийшли з партії.
8 липня - Чемпіоном світу з футболу втретє стала збірна Західної Німеччини, котра у фіналі в Римі перемогла команду Аргентини з рахунком 1-0.
8 липня - Німець Борис Бекер переміг шведа Стефана Едберга і вдруге став переможцем Вімблдонського турніру.
10 липня - На XXVIII з'їзді КПРС Михайло Горбачов переобраний генеральним секретарем партії.
16 липня - 357-а голосами "за" при чотирьох "проти" Верховною Радою Української РСР ухвалена Декларація про державний суверенітет УРСР, яка проголосила державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх стосунках. Практично всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР. Однак це не означало революційної зміни поглядів комуністів. Заключним в Декларації стало положення про те, що принципи Декларації про суверенітет України будуть використані для укладення нового союзного договору.
16 липня - Американськиим астрофізиком Марком Р. Шоуолтером відкрито Пан, другий за віддаленістю від планети 30-кілометровий природний супутник Сатурна. Його існування було передбачене 5 років перед тим.
16 липня - Китайскою ракетою-носієм віведено на орбіту перший пакистанський супутник Землі «Бадр-А».
18 липня - У Стрию Львівської області над міськвиконкомом вперше у радянський час піднято український національний синьо-жовтий прапор над адміністративною будівлею.
20 липня - Верховна Рада Північно-Осетинської автономної республіки ухвалила декларацію про державний суверенітет і перейменувала місто Орджонікідзе у Владикавказ.
22 липня - Америкнець Грег Лемон з результатом 90 годин 43 хвилини і 20 секунд втретє виграв перегони «Тур де Франс». Перед цим він здобував перемоги в 1986 і 1989 роках.
23 липня - Леонід Кравчук обраний Головою Верховної Ради УРСР.
24 липня - В Києві біля будинку мерії вперше піднято жовто-блакитний прапор. З 2000 року 24 липня відзначається як День українського національного прапора.
27 липня - В Білорусії прийнято Декларацію про державний суверенитет.
2 серпня - Іракські війська увійшли на територію Кувейту, багату нафтою сусідню державу. Кувейтські війська практично не чинили опору і їх залишки, а також емір Кувейту, його сім'я і уряд втекли до Саудівської Аравії. Протягом кількох годин Ірак зайняв столицю країни і отримав контроль над 20% світових запасів нафти і доступ до великого за площею узбережжя Перської затоки.
7 серпня - Африканський Національний Конгрес заявив про припинення збройної боротьби, що тривала майже 30 років, проти апартеїду у Південно-Африканській республіці.
8 серпня - Ірак завершив введення в Кувейт 200-тисячного контингенту військ і оголосив про анексію країни й надання їй статусу 19-ї провінції Іраку.
10 серпня - Міжпланетна станція НАСА «Магеллан», запущена за допомогою шатлу «Атлантіс» 4 травня 1989 року, вийшла на орбіту навколо Венери.
13 серпня - Президент СРСР Михайло Горбачов видав указ про відновлення прав усіх жертв політичних репресій в СРСР у піріод 1920-1950 років.
19 серпня - Відбувся I З'їзд народних депутатів степового півдня Молдавської РСР, на якому була прийнята «Декларація про свободу і незалежність гагаузької народу від Республіки Молдова» і проголошена Республіка Гагаузіґ в складі СРСР. Через два дні на надзвичайному засіданні Президії Верховної Ради Молдавської РСР рішення про проголошення республіки було визнано незаконним, а проведення з'їзду депутатів - антиконституційним. Формально Республіка Гагаузія як невизнана держава проіснувала до грудня 1994 року, коли було підписано документ про мирне інтеграції Гагаузії в Молдову на правах автономії, що і було здійснено до літа 1995 року.
23 серпня - Вірменія проголосила незалежність від СРСР.
24 серпня - Прийнята декларація про суверинітет Таджикистану.
25 серпня - Верховна рада Абхазії проголосила незалежність Абхазії від Грузії.
28 серпня - Ірак оголосив окупований Кувейт своєю 19-ю провінцією, перейменував місто-столицю Кувейт в Кадіма і утворив новий міський район, названий на честь Саддама Хусейна. Цього ж дня було сформовано новий маріонетковий уряд повінції Кувейт під керівництвом Алаа Хусейна.
31 серпня - У Берліні підписано договір про об'єднання ФРН і НДР.
2 вересня - У молдавському місті Типасполь на II-ому Надзвичайному З'їзді депутатів усіх рівнів Придністров'я проголошено створення Придністровської Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки у складі СРСР. Перейменована після розпаду СРСР у Придністровську Молдавську Республіку, вона була визнана лише іншими самопроголошені республіки пострадянського простору — Абхазією, Південною Осетією та Нагірним Карабахом.
9 вересня - Піт Сампрас переміг у фіналі US Open Андре Агассі. Це була його перша перемога в турнірах Великого шолому.
9 вересня - Пійманий при спробі втечі, після жорстоких тортур убитий ліберійський диктатор-президент Самуель Доу.
12 вересня - Міністри іноземних справ Великобританії, СРСР, США, Франції та обох Німеччин, НДР та ФРН, в московському готелі "Октябрьская" підписали підсумковий документ конференції "Два плюс чотири" - угоду про остаточне урегулювання стосунків з Німеччиною, котра передбачала план об'єднання Німеччини, відновлення її суверинітету, вступ в НАТО і виведення радянських військ. Угода закріплювала існуючі в Європі кордони і припиняла права і обов'язки союзників щодо Західного Берліна і Німеччини в цілому. Радянський Союз, підпис якого під угодою, був вирішальний, за згоду на об'єднання Німеччини згодом отримав від ФРН 15 мільярдів марок на покриття витрат, пов'язаних з виведенням військ з НДР, і безпроцентний кредит у сумі 3 мільярдів марок.
13 вересня - У США на кабельному каналі NBC відбулась прем'єра серіалу «Закон і порядок» Діка Вульфа. З тих пір було показано 456 серій, розділених на 20 сезонів. «Закон і порядок» - найтриваліший поліцейський телесеріал і другий за тривалістю після мультсеріалу «Сімпсони».
2 жовтня - На площі Жовтневої революції в Києві кілька десятків студентів Києва, Львова та Дніпропетровська оголосили про початок голодування і акцій непокори, щоб змусити Верховну Раду Української РСР прийняти закони для забезпечення суверенітету республіки. «Революція на граніті» завершилась через два тижні прийняттям практично всіх вимог студентства.
3 жовтня - За чотири дні до 41-ї річниці проголошення Німецької Демократичної Республіки Східна і Західна Німеччини об'єднались в єдину державу після 45 років післявоєнного розділення держави. Формально возз'єднання відбулось у вересні, після ратифікації відповідного договору парламентами ФРН і НДР і офіційні урочистості були заплановані на грудень, але із-за серйозних економічних проблем в НДР цю подію було перенесено на два місяці раніше.
8 жовтня - Біля мечеті в Єрусалимі ізраїльською поліцією вбито 17 і поранено більше сотні палестинців. Згідно з проведеним наступним розлідуванням, застосування зброї було нічим невмотивоване і невиправдане: із проїжджаючої поліцейської машини біля групи арабських жінок випадково випала каністра зі сльозоточивим газом; у відповідь палестинці закидали машину камінням і змусили ізраїльтян втекти, але вони згодом повернулись з підкріпленням і почали розстріл беззбройних людей. Цей інцидент змусив власті Ізраїлю відновити розділ Єрусалиму на західну і східну частини по лінії кордону, котрий існував між Ізраїлем і Іорданією в 1948 році. Палестинці сприйняли це як свою моральну перемогу, оскільки ніякими політичними засобами не могли змусити ізраїльтян визнати факт розділення міста на єврейську і арабську частини - Ізраїль попри здоровий глузд та історичні факти стверджував, що Єрусалим був і є суто єврейською територією.
13 жовтня - Сирійські і ливанські війська захопили президентський палац у Бейруті, змусивши капітулювати генерала Мішеля Ауна, котрий сховався у французькому посольстві.
15 жовтня - Радянський лідер Михайло Горбачов став лауреатом Нобелівської премії миру за його роботу по успішному припиненню "холодної війни". Після приходу до влади у 1985 році, Горбачов доклав чимало зусиль для знаходження спільної мови із некомуністичним світом - він чотири рази зустрічався з президентом США Рональдом Рейганом, включаючи зустріч в 1987 році, коли було досягнуто домовленість про скорочення в Європі ракет середнього радіуса дії, ініціював виведення радянських військ з Афганістану в 1988 році, після десятирічної окупації країни, знайшов важелі впливу на Кубу та В'єтнам для виведення їх військ з Анголи і Кампучії. У 1989 році під час зустрічі з президентом США Джорджем Бушем (старшим) Горбачов констатував захінчення "холодної війни".
17 жовтня - Засновано IMDb (Internet Movie Database), найбільшу в світі базу даних і вебсайт про кінематограф, яка на той час була групою новин Usenet rec.arts.movies. Станом на кінець 201 року в на сайті зібрана інформація про 2 мільйони 140 тисяч кінофільмов і телесеріалів, а також 4,5 мільйони персоналій, пов'язаних з кіно.
17 жовтня - Задоволенням Верховною Радою УРСР практично всіх вимог протестуючих у Києві закінчилась «Революція на граніті», оголошена студентами Києва, Львова та Дніпропетровська два тижні перед тим.
22 жовтня - На вимогу київських студентів, котрі на площі Жовтневої революції (нині - майдан Незалежності) оголосили політичне голодування, глава уряду Віталій Масол подав у відставку.
25 жовтня - У третьому раунді бою у Лас-Вегасі Евандер Холіфілд нокаутував Бастера Даґласа і став абсолютним чемпіоном світу з боксу у надважкій ваговій категорії.
2 листопада - У Дубосарах (Молдавія) відбулись перші збройні сутички між молдавськими і придністровськими військовими формуваннями - загинуло три особи.
5 листопада - У Нью-Йорку єгипетський араб Ель-Саїд Носаїр застрілив при виході з готелю ізраїльського екстреміста американського походження Меїра Кахане, засновника і керівника воєнізованої організації Ліга захисту євреїв, забороненої в Ізраїлі расистської партії Кач, колишнього депутата кнесету, ініціатора багатьох антиарабських акцій під гаслом виселення арабів з Ізраїлю. Суд встановив, що Носаїр діяв сам і засудив його на довічне ув'язнення, хоча пізніше виявилось, що він був членом терористичного угруповування Шейка Омара Абдель-Рахмана.
7 листопада - У Москві під час святкування річниці Жовтневої революції здійснено замах на Президента СРСР Михайла Горбачова - 48-річний слюсар Іжорського заводу Олександр Шмонов, наблизившись в колоні демонстрантів до Мавзолею, де знаходилось керівництво СРСР, здійснив два невдалих постріли з обрізу і був затриманий співробітниками міліції і КГБ.
12 листопада - Крон-принц Акіхіто, єдиний син останнього імператора Хірохіто з династичної лінії, що веде свій відлік з 660 року до н.е., був офіційно коронований на престол і став 125-м імператором Японії. У 1959 році він порушив 1500-літню традицію і одружився з особою некоролівської крові, Шодою Мічіко, дочкою крупного бізнесмена. Прийшовши до влади, Акіхіто, біолог за освітою і практично повністю декоративна постать в японській політиці, започаткував нову японську еру Хейсей ("досягнення миру"). В імперській сім'ї троє дітей - крон-принц Нарухіто (1960 р.н.), принц Акішино (1965) і принцеса Норі (1969).
16 листопада - На екрани США вийшов кінофільм Кріса Коламбуса «Один вдома» з 10-літнім Маколеєм Калкіним у головній ролі. Успіх фільму, який був найкасовішою комедією до 2011 року, дав привід зняти ще чотири сиквели, лише один з яких став особливо успішним.
19 листопада - На зустрічі в Парижі представників країн-учасниць ОБСЄ прийнято "Хартію для нової Європи" і підписано договір про скорочення звичайних озброєнь.
22 листопада - У Києві завершено зведення найвищої у світі піраміди з пробок для пляшок. Команда з 11 чоловік під керівництвом Євгена Лепехова за п'ять днів виготовила конструкцію висотою 70 сантиметрів і площею 4 на 4 метра, в якій в 129 рядів було викладено 362194 пробки.
22 листопада - Не зумівши отримати перемогу в першому турі щорічних виборів керівника консервативної партії, 65-річна Маргарет Тетчер зняла свою кандидатуру з подальшого голосування і оголосила про свою відставку з поста прем'єр-міністра країни, котрий вона займала протягом трьох термінів підряд. За 11 років свого керівництва Великою Британією, найдовший період з 1827 року, Маргарет Тетчер досить жорстко втілювала свою концепцію розвитку країни, заслуживши прізвисько "залізна леді", - вона провела приватизацію численних державних підприємств, зменшила кількість виплачуваних державою дотацій, законодавчо обмежила права профспілок, здобула перемогу у Фолклендській війні 1982 року проти Аргентини, почала жорстоке переслідування ірландських сепаратистів у Північній Ірландії.
29 листопада - Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію, що дозволяла застосувати проти Ірака силу у випадку, якщо він не виведе свої війська з Кувейту до 15 січня 1991 року.
1 грудня - Будівельники підземної траси під Ла-Маншем між Великою Британією та Францією пробили перший із трьох запроектваних тунелів - в породі було зроблено отвір достатнього розміру, щоб французи і британці могли потиснути руки на глибині 40 метрів під землею і водою. Офіційне відкриття тунелю відбулось в травні 1994 року.
1 грудня - Катастрофічний стан з продовольством вперше після Світової війни викликав необхідність введення в Ленінграді продовольчих карток.
3 грудня - На перших з 1932 року загальнонімецьких парламентських виборах перемогу отримала правляча коаліція ХДС/ХСС. Федеральним канцлером знову став Гельмут Коль.
5 грудня - Пісня Вітні Х'юстон "I'm Your Baby Tonight" вийшла на перше місце чарту Billboard.
9 грудня - На президентських виборах у Польщі переміг лідер профспілкового об’єднання «Солідарність» Лех Валенса. Колишній електрик, лауреат Нобелівської премії миру 1983 року 47-річний Валенса набрав у другому турі 74,25% голосів і став першим президентом Польщі, обраним прямим голосуванням.
12 грудня - Рішенням 14-ї сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО у Банффі (Канада) до списку Світової спадщини ЮНЕСКО внесли перший український об’єкт під назвою “Софійський собор у Києві та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська лавра” за №527.
17 грудня - У Москві почався IV з'їзд народних депутатів СРСР, в перший же день якого прозвучала вимога відставки президента Михайла Горбачова. Незважаючи на те, що ця пропозиція не була підтримана, вона знаменувала собою консолідацію ортодоксально-консервативних сил в КПРС і депутатському корпусі. В ході гострої політичної боротьби, що засвідчила повний розрив Горбачова з реформістськими радикальними колами, були прийняті рішення, направлені на посилення президентської влади - замість самостійної Ради міністрів створено підконтрольний президенту Кабінет міністрів на чолі з Валентином Павловим, запроваджено пост віце-президента (під відвертим тиском Горбачова на нього обрано профспілкового лідера Геннадія Янаєва), ліквідовано дорадчий орган Президентську раду. Натомість створено Раду безпеки і прийнято закон про референдум, для підведення юридичної бази під намір наступного року провести загальносоюзний референдум про майбутнє СРСР.
17 грудня - Жан-Бертран Арістід, ліво-радикально настроєний колишній католицький священник, обраний президентом Гаїті на перших за всю історію країни демократичних виборах. Менш, ніж через рік він був усунутий від влади в результаті військового перевороту і емігрував до США. Його владу було відновлено в 1994 році, завдяки зусиллям ООН, котра санкціонувала застосування сили проти диктаторського режиму і особистим зусиллям колишнього президента США Джиммі Картера, якому в переддень інтервенції 20 тисяч американських солдатів вдалось узгодити умови повернення Арістіда з представниками хунти. 17 грудня 1996 року новим президентом Гаїті був обраний друг і послідовник Арістіда Рене Преваль, а в 2000-у році Арістід був вдруге обраний президентом Гаїті.
22 грудня - I-ою Генеральною асамблеєю засновників створено Національний олімпійський комітет України, який об'єднав 40 федерацій з олімпійських видів спорту. Він був визнаний Міжнародним олімпійським комітетом в 1993 році.
26 грудня - Під час IV З'їзду народних депутатів, що з 17 грудня проходив у Москві, за ініціативою президента СРСР Михайла Горбачова обрано першого віце-президента СРСР - ним став профспілковмй діяч Геннадій Янаєв, котрий менш, ніж через рік очолив антигорбачовський путч.
Народилися 1990 року
12 січня - Сергій Олександрович Карякін, український (з 2009 р. - російський) шахіст; увійшов до Книги рекордів Гіннеса як наймолодший міжнародний гросмейстер — отримав це спортивне звання у віці 12 років і 211 днів.
15 квітня - Емма Вотсон, британська кіноактриса («Гаррі Поттер і смертельні реліквії», «Балетні туфельки»).
17 червня - Алан Єлізбарович Дзагоєв, російський футболіст.
11 липня - Каролін Возняцкі, датська тенісистка польського походження, перша ракетка світу (жовтень 2010).
4 вересня - Ольга Геннадіївна Харлан, українська фехтувальниця (шабля), олімпійська чемпіонка Пекіна у командній першості (2008), чемпіонка світу (2009), чемпіонка Європи (2009).
30 листопада - Магнус Карлсен, норвезький шаховий гросмейстер, Чемпіон світу (2013).
7 грудня - Урсула Радваньска, польська тенісистка.
12 грудня - Борис Апрєль (Борис Максимович Круглов), український поп-співак.
Померли 1990 року
25 січня - Ава (Лавіна) Гарднер, американська актриса (Землетрус, Довге гаряче літо, Ніч ігуани), один із символів Голівуду 1940-50-х років; колишня дружина Мікі Руні, Арті Шоу, Френка Сінатри. 26 років тому, в 68 років (нар. 24 грудня 1922 р.).
26 січня - Давид Іванович Абашидзе, грузинський режисер («Піросмані», «Мелодії Верійського кварталу»). 26 років тому, в 66 років (нар. 1 травня 1924 р.).
16 лютого - Володимир Васильович Щербицький, український політичний діяч, перший секретар ЦК КПУ (1972-89 рр.). 26 років тому, в 72 роки (нар. 17 лютого 1918 р.).
21 березня - Лев Іванович Яшин, радянський футболіст, воротар, кращий футболіст Європи (1963). 26 років тому, в 61 рік (нар. 22 жовтня 1929 р.).
15 квітня - Грета Гарбо (Грета Ловіса Густафссон), шведська кіноактриса (Сага про Йєста Берлінга, Анна Кареніна, Мата Харі, Двулика жінка), одна з найзнаменитіших постатей в кінематографі 20-го століття. 26 років тому, в 85 років (нар. 18 вересня 1905 р.).
11 травня - Венедикт Васильович Єрофеєв, російський письменник (Москва-Пєтушкі, Василь Розанов очима ексцентрика, Моя маленька ленініана, Вальпургієва ніч, або Кроки Командора). 26 років тому, в 52 роки (нар. 24 жовтня 1938 р.).
16 травня - Джим (Джеймс Морі) Хенсон, американський лялькар, автор програми "Маппет-шоу", лауреат 18-и премій "Еммі". 26 років тому, в 54 роки (нар. 24 вересня 1936 р.).
18 травня - Джил Йєрленд, американська актриса ("Замах", "Бажання смерті 2", "Важкі часи"), письменниця; дружина актора Чарльза Бронсона. 26 років тому, в 54 роки (нар. 24 квітня 1936 р.).
22 травня - Роккі Граціано (Томас Рокко Барбелла), американський боксер-професіонал, чемпіон світу в середній вазі (вага до 72,5 кг, 1947-48 рр.); провів 83 бої (виграв 67). 26 років тому, в 68 років (нар. 7 червня 1922 р.).
2 червня - Рекс (Реджинальд Кері) Гаррісон, американський актор, лауреат премії «Оскар» ("Моя прекрасна леді" [1964], "Клеопатра", "Доктор Дулітл"). 26 років тому, в 82 роки (нар. 5 березня 1908 р.).
3 червня - Роберт (Нортон) Нойс, американський вчений, інженер, винахідник першої інтегральної мікросхеми (1959), співзасновник корпорації "Інтел" (1968), винахідник мікрочіпу пам'яті на кремнієвій основі (1970, разом з Гордоном Муром). 26 років тому, в 63 роки (нар. 12 грудня 1927 р.).
15 липня - Валентин Савович Пікуль, російський письменник (Маю честь, Фаворит, Пером і шпагою). 26 років тому, в 62 роки (нар. 13 липня 1928 р.).
19 липня - Георгій Іванович Бурков, російський кіноактор ("Калина червона", "Гараж"). 26 років тому, в 57 років (нар. 31 травня 1933 р.).
21 липня - Сергій Йосипович Параджанов, український кінорежисер вірменського походження ("Тіні забутих предків", "Українська рапсодія", "Цвіт граната", "Легеда про Сурамську фортецю"). 26 років тому, в 66 років (нар. 9 січня 1924 р.).
22 липня - Едуард Анатолійович Стрельцов, радянський футболіст (кращий в сезонах 1967, 68 рр.), Олімпійський чемпіон (1956). 26 років тому, в 53 роки (нар. 21 липня 1937 р.).
15 серпня - Віктор Робертович Цой, російський рок-співак (Кино). 26 років тому, в 28 років (нар. 21 червня 1962 р.).
18 серпня - Б.Ф. (Баррус Фредерік) Скіннер, американський психолог, один з основоположників теорії бехейворизму. 26 років тому, в 86 років (нар. 20 березня 1904 р.).
24 серпня - Сергій Донатович Довлатов, російський письменник («Компроміс», «Заповідник», «He лише Бродський). 26 років тому, в 49 років (нар. 3 вересня 1941 р.).
6 вересня - Том Фогерті, американський рок-музикат, гітарист, співак, композитор (Creedence Clearwater Revival: Bad Moon Rising, Down on the Corner, Proud Mary, Lookin’ Out My Back Door, Up Around the Bend; соло: Goodbye Media Man, Lady of Fatima, Beauty is Under the Skin, Joyful Resurrection). 26 років тому, в 49 років (нар. 9 листопада 1941 р.).
26 вересня - Альберто Моравіа, італійський письменник (Римські оповідання, Байдужість, Римлянка. Чочара). 26 років тому, в 83 роки (нар. 28 листопада 1907 р.).
30 вересня - Патрік (Віктор Мартіндейл) Вайт, австралійський письменник ("Фосс", "Казус з туайнборнами"), Нобелівський лауреат (1973). 26 років тому, в 78 років (нар. 28 травня 1912 р.).
13 жовтня - Ле Дик Тхо (Фан Дінь Кхай), в'єтнамський політик, один із засновників комуністичної партії Індокитаю (1930), лауреат Нобелівської премії миру (1973), прийняти яку він відмовився. 26 років тому, в 79 років (нар. 14 жовтня 1911 р.).
14 жовтня - Леонард Бернстайн, американський композитор (Вестсайдська історія, Моя сестра Елейн, Вік турботи, Моє місто), піаніст, диригент (Ньюйоркський філармонічний оркестр). 26 років тому, в 72 роки (нар. 25 серпня 1918 р.).
27 жовтня - Уго Тоньяцци, італійський кіноактор, зіграв більше 140 ролей ("Народний роман", "Мої друзі", "Трагедія смішної людини"). 26 років тому, в 68 років (нар. 23 березня 1922 р.).
11 листопада - Янніс Ріцос, грецький поет ("Пісня моїй сестрі", "Греція", "Становлення"). 26 років тому, в 81 рік (нар. 1 травня 1909 р.).
14 грудня - Фрідріх Дюрренматт, швейцарський драматург і публіцист ("В Писанні сказано", "Сліпець", "Візит старої дами", "Суддя і його палач", "Реквієм за детективним романом"). 26 років тому, в 69 років (нар. 5 січня 1921 р.).
Правила життя Муаммара Каддафі
Правила життя
Правила життя Муаммара Каддафі

Головні події 1990 року

7 листопада 1990 року в Москві під час святкування річниці Жовтневої революції здійснено замах на Президента СРС..
7 листопада
16 листопада
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх