цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1957 року
4 жовтня 1957 року о 10-29 за московським часом в Радянському Союзі запущено перший у світі штучний супутник Землі, який за 92 дні, здійснив 1440 обертів, а його радіопередавачі працювали протягом двох тижнів після старту.

Головні події 1957 року


Всі події 1957 року

1 січня - Згідно з угодою, підписаною Францією і ФРН 27 жовтня 1956 року в Люксембурзі, Саар увійшов до складу ФРН на основі результатів референдуму, проведеного в Саарі в 1955 році. Франція отримала право на третину видобутку саарського вугілля.
3 січня - Після 11 років розробок американська компанія Hamilton Watch представила перші в світі наручні електричні годинники. В наступне десятиліття вони мали шалений успіх не тільки завдяки технологічній новизні, але й завдяки нестандартній асиметричній формі.
9 січня - Із-за провалу британської політики в період Суецької кризи, коли у 1956 році Велика Британія разом з Францією виступили на боці Ізраїлю під час окупації Синайського півострова, але під тиском ООН були змушені припинити агресію, Ентоні Іден пішов з поста прем'єр-міністра Великобританії. Наступного дня його змінив Гарольд Макміллан.
6 березня - Колишні британські колонії Золотий Берег і Тоголенд проголосили свою незалежність - створено державу під назвою Гана.
8 березня - Після виводу ізраїльських військ з окупованих єгипетських територій Суецький канал, найважливіший транспортний шлях для перевезення близькосхідної нафти у Європу, після 5-місячної перерви було знову відкрито для міжнародного плавання. У 1967 році після ізраїльської окупації Сінайського півострова Єгипет вже на вісім років припинив судноплавство по Суецькому каналу.
9 березня - Президент США Дуайт Ейзенхауер обнародував програмну заяву про надання американської військової і економічної допомоги країнам Близького Сходу у випадку загрози комунізму. Зразу після підписання доктрини Ейзенхауера до Східного Середземномор'я було направлено частину 6-го воєнно-морського флоту США, а протягом 1958 року в Ливані висадилось 18 тисяч морських піхотинців.
25 березня - Франція, Бельгія, Люксембург, Нідерланди і ФРН підписали у Римі договір про створення Європейської економічної співдружності ("Спільний ринок") і Європейської співдружності по атомній енергії ("Євратом").
27 березня - Кращим фільмом 56-го року Американська кіноакадемія назвала картину "Навколо світу за 80 днів" (5 "Оскарів"), кращим режисером - Джорджа Стівенса ("Гігант"), кращим актором - Юла Брінера ("Король і я"), кращою актрисою - Інгрід Бергман ("Анастасія"); за епізодичні ролі відзначено Ентоні Куінна і Дороті Мелоун.
8 квітня - У Москві п'єсою Віктора Розова «Вічно живі» відкрився театр «Современник».
11 квітня - Після року переговорів британська адміністрація погодилась про надання Сінгапуру повного самоврядування і створення незалежної держави зі своїм громадянством, яке надавалось всім, хто народився в Сінгапурі або в Малайській федерації, британцям та іншим іноземцям, що прожили тут два і десять років, відповідно.
15 травня - Великобританія провела випробування своєї першої водневої бомби і стала третьою термоядерною державою світу.
28 травня - В США засновано Національну академію грамзапису, котра вручає призи «Гремі», престижні нагороди за визначні досягнення в галузі музики.
18 червня - Група вищих радянських і партійних діячів скликала засідання Пленуму ЦК КПРС, на якому планувала змістити з поста Першого секретаря ЦК КПРС Микиту Хрущова. Проте останньому вдалось змінити хід засідання і домогтися зняття зі своїх посад учасників «антипартійної змови», котрі з часом були виключені з партії.
21 червня - В США агентами ФБР заарештовано радянського шпигуна Рудольфа Абеля, котрий вів розвідувальну діяльність у Нью-Йорку з 1948 року. За вироком суду Абель отримав 30 років тюрми, але в 1962 році його обміняли на збитого над СРСР пілота розвідувального літака "У-2" Френсіса Пауерса.
22 червня - Почав свою роботу пленум ЦК Компартії Радянського Союзу, на котрому розглядалося питання про "антипартійну групу" в складі Молотов, Маленков, Каганович і "примкнувшого до них" Шепілова, котра 18 червня вирішила змістити Микиту Хрущова з поста першого секретаря ЦК КПРС.
27 червня - Ураган Одрі в Луїзіані (США) забрав більше 500 людських життів.
29 червня - Пленум ЦК КПРС, що почав свою роботу 22 червня, прийняв рішення про виведення зі складу Президії ЦК партії "антипартійної групи" Молотова, Маленкова, Кагановича і Шепілова, котрі 18 червня на засіданні Президії намагались змістити з поста Першого секретаря Компартії Микиту Хрущова.
6 липня - Американка Алтея Гібсон перемогла на Вімблдоні і стала першою темношкірою спортсменкою, що виграла турнір "Великого шолому".
7 липня - У Пагуоші (Канада) відбулася перша Міжнародна конференція, яка поклала початок Пагуошському руху вчених за мир, роззброєння та міжнародну безпеку, за відвернення термоядерної війни.
9 липня - Групою шведських вчених відкрито 102-й хімічний елемент групи актиноїдів з атомним номером 102, який вони назвали Нобелій.
25 липня - Парламент Тунісу проголосував за ліквідацію монархії і проголосив Туніс республікою. Першим президентом країни був обраний Хабіб Бургіба.
29 липня - У Відні почало роботу Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), покликане здійснювати контроль за мирним використанням атомної енергії.
1 серпня - США і Канада створили єдине Північно-Американське командування ВПС - North American Air Defense Command (NORAD).
3 серпня - В СРСР проведено запуск першої радянської міжконтинентальної ракети «Р-7» конструкції Сергія Корольова.
21 серпня - В Радянському Союзі проведено перший у світі успішний запуск міжконтинентальної балістичної ракети «Р-7» конструкції Сергія Корольова з двигуном Валентина Глушка.
31 серпня - На півострові Малакка Малайська Федерація проголосила незалежність від Великобританії.
17 вересня - У Мексиці одружились італійська актриса Софі Лорен і режисер Карло Понті.
19 вересня - На полігоні в штаті Невада США провели перший підземний ядерний вибух.
24 вересня - У Барселоні відкрито футбольний стадіон Камп Ноу, будівництво якого розпочалось в березні 1954 році. Стадіон, місткістю 96336 відвідувачів, є найбільшим у Європі і 11-м у світі.
26 вересня - В нью-йоркському театрі «Winter Garden» на Бродвеї відбулась прем'єра мюзиклу «Вестсайдська історія», сучасної музично-хореографічної адаптації п'єси Шекспіра «Ромео і Джульєта». Автором музики до вистави був Леонард Бернстайн і на думку більшості критиків це була одна з кращих його робіт. Спекаткль був зіграний 734 рази, і на хвилі його успіху в 1961 році було знято кінематографічну версію мюзиклу з Наталі Вуд і Річардом Беймером у головних ролях. Стрічка мала шалений успіх і отримала 10 «Оскарів», включаючи номінацію «Кращий фільм».
4 жовтня - О 10-29 за московським часом в Радянському Союзі запущено перший у світі штучний супутник Землі.
25 жовтня - У перукарні нью-йоркського готелю "Шератон" два кілера, найнятих Віто Дженовезе, застрілили 55-річного Альберта Анастасія, керівника в 1930-і роки "Синдикату смерті", організації найманих убивць, а в 1940-50-і - боса однієї із п'яти гангстерських сімей Нью-Йорка.
25 жовтня - Федеральний окружний суд в Брукліні (Нью-Йорк) визнав радянського розвідника Рудольфа Абеля винним у шпигунстві і засудив його до 30 років тюрми. У лютому 1962 року Абель був обміняний на збитого над СРСР американського льотчика Френсіса Пауерса і американського студента Фредеріка Прайора, затриманого в НДР.
3 листопада - В Радянському Союзі запущено другий супутник. Він став першим, на борту котрого знаходилась тварина, собака Лайка. За офіційною версією Лайка прожила декілька днів до закінчення кисню в супутнику, а потім її життєдіяльність підтримувалась при допомозі спеціальної апаратури, котра вийшла з ладу після повної розрядки батарей. Лише у 2002 році стало відомо, що Лайка витримала лише чотири оберти навколо Землі - із-за конструкторських прорахунків і відсутності системи терморегуляції Лайка померла від стресу і перегріву, а радянські інформагенства протягом 7 днів передавали дані про самопочуття уже мертвої собаки. Сам супутник здійснив 2570 витків навколо Землі і згорів у атмосфері 4 квітня 1958 року.
7 листопада - На колишньому автомобільному заводі "Ауді-Хорх" в Цвікау, котрий дістався Східній Німеччині після Другої Світової війни, почався випуск нової марки машини "Trabant Sputnik" (на честь запущеного цього ж року Радянським Союзом космічного супутника) - модернізованої моделі "Audi P50" з півлітровим двигуном, котра попри свій убогий вигляд стала популярним засобом пересування в НДР.
23 листопада - У Мілані у видавництві Джанджакомо Фельтрінеллі вийшло перше видання роману «Доктор Живаго» російського письменника Бориса Пастернака. В 1958 році за цей роман Пастернак отримав Нобелівську премію з літератури. В СРСР роман був опублікований лише через тридцять років - в 1988 році.
17 грудня - США провели перше успішне випробування міжконтинентальної балістичної ракети "Атлас".
Народилися 1957 року
2 січня - Джоанна Пакула, американська актриса польського походження (Мистецтво вбивства, Вірус, Повелитель часу, Чоловіки й коханці, Помічені смертю, Парк Горького).
11 січня - Браян Робсон, англійський футболіст, тренер; капітан «Манчестер Юнайтед» протягом 12 років (клубний рекорд).
19 січня - Мікі Віртью, британський музикант (UB40).
21 січня - Джина (Вірджинія) Девіс, американська актриса, лауреат премії «Оскар» ("Випадковий турист" [1984]; "Муха", "Тельма і Луїза", "Тутсі", "Довгий поцілунок надобраніч").
23 січня - Кароліна, принцеса Монако; старша дочка принца Реньє і принцеси Грейс.
19 лютого - 6 лютого 1998, Фалько (Йоганн Хольцель), австрійський співак, композитор ("Rock Me Amadeus", "The Sound of Musik", "All Vienna").
21 лютого - Микола Расторгуєв, російський поп-співак, лідер групи "Любэ" ("Не валяй дурака, Америка", "Атас", "Люберцы", "Батька Махно").
27 лютого - Адріан Сміт, американський рок-музикант (Iron Maiden).
28 лютого - Джон Туртуро, американський актор ("Сицілієць", "Ганна і її сестри", "Колір грошей").
8 березня - Синтія Ротрок, американська актриса (амплуа - бойові мистецтва).
10 березня - 2 травня 2011, Усама бен Ладен, саудівський шейх, засновник і лідер військової ісламістської організаціїї «Аль-Каїда».
12 березня - Стів Харріс, англійський рок-музикант, співзасновник Iron Maiden.
20 березня - Спайк Лі (Шелдон Джексон), американський актор і кінорежисер ("Вона свого добилась", "Дій правильно", "Лихоманка джунглів", "Малькольм Ікс").
29 березня - Крістофер Ламберт (Крістоф Гі Дені Ламбер), французький актор ("Грейсток. Легенда про Тарзана", "Підземка", "Убити священника", "Горянин", "Сицілієць").
16 квітня - 9 червня 2010, Олександр Олексійович Зінченко, український політик.
21 квітня - Роберт Сміт, англійський музикант, співак, композитор (The Cure: "A Forest", "Charlotte Sometimes", "Let’s Go to Bed", "Love Cats", "Inbetween Days").
22 квітня - Дональд Туск, польський політик, прем'єр-міністр Польщі (2007-2014 рр.), співзасновник та голова партії «Громадянська платформа», Голова Європейської Ради (з 1 грудня 2014 р).
29 квітня - Деніел Дей-Льюіс, англійський кіноактор, триразовий лауреат премії «Оскар» («Лінкольн» [1989], «Моя ліва нога" [1989], «Нафта» [2008]; «Дев'ять», «Банди Нью-Йорка», «В ім'я батька», «Невинний вік», «Ганді», «Кімната з видом»).
5 травня - Річард Е. Грант, англійський актор ("Джек і Сара", "Таємниці Лос-Анжелеса", "Безневинний вік", "Дракула").
10 травня - 2 лютого 1979, Сід Вішез (Джон Саймон Річі), бас-гітарист англійської панк-групи The Sex Pistols.
16 травня - Юрій Юліанович Шевчук, російський рок-музикант (ДДТ).
18 травня - Мішель Крету (Міхай Крецу), французький музикант румунського походження (Enigma: Sadeness, Return To Innocence).
26 травня - Богдан Михайлович Бенюк, український актор театру і кіно; Народний артист України (1996).
27 травня - Сюзі Сю (Сьюзен Балліон), британська панк-співачка (Siouxsie and the Banshees: "Helter Skelter", "Lord’s Prayer", "Happy House").
30 травня - Оксана Володимирівна Білозір, українська співачка, політик.
13 червня - Ринат Файзрахманович Дасаєв, російський футболіст, воротар ("Спартак" Москва, збірна СРСР); срібний призер чемпіонату Європи (1988).
23 червня - Френсіс Макдорменд, актриса, лауреат «Оскара» (Фарго, Зірка шерифа, Міссісіпі у вогні).
24 червня - Астро (Теренс Вілсон), соліст британської групи UB40.
29 червня - Марія Кончіта Алонсо, американська актриса (Техас, Хижак 2, Поцілунок вампіра, Людина, що біжить, Москва на Гудзоні).
10 липня - Юрій Миколайович Стоянов, російський актор-комік (Городок).
13 липня - Кемерон Кроу, американський кінорежисер (Джері Макгваєр).
17 липня - Марія Арбатова (Марія Іванівна Гавриліна), російська письменниця, телеведуча, феміністка.
23 липня - Луїс Фернандо Монтойя, колумбійський футбольний тренер, кращий тренер Південної Америки (2004).
29 липня - Неллі Кім, радянська гімнастка, п'ятиразова Олімпійська чемпіонка (1976, 1980).
9 серпня - Мелані Гріффіт, американська актриса ("Підставне тіло", "Чужинець серед нас", "Народжений вчора", "Лоліта", "Божевільні в Алабамі"); дружина Антоніо Бандераса, колишня дружина Дона Джонсона.
10 серпня - 4 липня 2006, Андрій Іванович Краско, російський актор (Одна любов на мільйон, Турецький гамбіт, Єсенін, Доктор Живаго).
12 серпня - Ніна Іванівна Карпачова, уповноважена Верховної Ради України з прав людини (1998–2012 рр.).
16 серпня - Тім Фарріс, гітарист австралійської групи INXS.
26 серпня - Доктор Олбан (Олбан Нвапа), шведський поп-співак нігерійського походження (It's my Life).
1 вересня - Глорія Естефан (Глорія Марія Мілароса Фахардо), американська співачка кубинського походження, "королева латинської поп-музики", п'ятиразовий лауреат "Гремі" (Mi Tierra [1993], Abriendo Puertas [1995]; група: Miami Sound Machine: Don’t Want to Lose You, Turn the Beat Around; соло: Cuts Both Ways, Into the Light, Greatest Hits, Destiny); продано 90 мільйонів платівок.
1 вересня - Сергій Леонідович Гармаш, російський актор українського походження («Ворошиловський стрілець», «Стомлені сонцем 2», «Полювання на піранью»); Народний артист Росії (2006).
21 вересня - Ітан (Джес) Коен, американський кінорежисер, сценарист, продюсер, дворазовий лауреат премії «Оскар» («Фарґо», 1996, «Старим тут не місце», 2007; «Справжня мужність», «Після прочитання - спалити»)
27 вересня - Андрій Вікторович Куликов, український журналіст, радіоведучий, телеведучий («Свобода слова» на телеканалі ICTV).
7 жовтня - Джейн Торнвілл, англійська фігуристка, чотириразова чемпіонка світу, олімпійська чемпіонка (1988).
13 жовтня - Кріс Картер, канадський кіносценарист і кінопродюсер («Секретні матеріали»).
25 жовтня - Анатолій Степанович Гриценко, український політик і військовий діяч, міністр оборони (2005—07 рр.), голова «Громадянської позиції»
19 листопада - 23 лютого 2000, Офра Хаза, ізраїльська поп-співачка.
8 грудня - Михайло Михайлович Касьянов, російський політик, голова уряду Росії (з 2000 р.).
10 грудня - Майкл Кларк Дункан, американський актор ("Зелена миля", "Дев'ять ярдів").
13 грудня - Стів Бушемі, американський актор (Підпільна імперія, Кінець кохання, Монстри, Великий таточко, Армагеддон, Втеча з Лос-Анжелеса, Відчайдушний, Кримінальне чтиво, Скажені пси).
18 грудня - Ігор Борисович Скляр, російський співак (Комарово), актор (Імітатор, Ми з джазу, Батальйони просять вогню, В'язень замку Іф).
24 грудня - Хамід Карзай, президент Афганістану (з 2004 р.).
Померли 1957 року
6 січня - Авросій Максиміліаноч Бучма, український театральний і кіноактор ("Іван Грозний", "Нескорені", "Арсенал"). 59 років тому, в 66 років (нар. 14 березня 1891 р.).
14 січня - Хамфрі ДеФорест Богарт, американський актор, премії «Оскар» («Африканська королева» [1951]; «Касабланка», «Мати і не мати», «Сабріна»); на думку Американського інституту кіномистецтва - кращий актор американського кіно. 59 років тому, в 58 років (нар. 25 грудня 1899 р.).
16 січня - Артуро Тосканіні, італійський оперний диригент, віолончеліст. 59 років тому, в 90 років (нар. 25 березня 1867 р.).
1 лютого - Фрідріх Паулюс, німецький генерал-фельдмаршал, командуючий німецькими військами під час Сталінградської битви в роки Другої Світової війни. 59 років тому, в 67 років (нар. 23 вересня 1890 р.).
8 лютого - Вальтер Боте, німецький фізик, один з піонерів ядерної фізики, Нобелівський лауреат (1954). 59 років тому, в 66 років (нар. 8 січня 1891 р.).
8 лютого - Джон фон Нейман (Янош фон Нейман), американський математик угорського походження; заклав аксіоматичні основи теорії високошвидкісних обчислень. 59 років тому, в 54 роки (нар. 28 грудня 1903 р.).
9 лютого - Міклош Хорті, контр-адмірал австро-угорського флоту (1918), регент Королівства Угорщина (1920—1944); з 1949 року проживав у Португалії. 59 років тому, в 89 років (нар. 18 червня 1868 р.).
11 березня - Річард (Евелін) Берд, американський полярний дослідник; перший (разом з Флойдом Бенеттом) пролетів літаком над Північним полюсом (1926). 59 років тому, в 69 років (нар. 25 жовтня 1888 р.).
21 травня - Олександр Миколайович Вертинський, український і російський естрадний співак, поет, композитор. 59 років тому, в 68 років (нар. 21 березня 1889 р.).
27 серпня - Ернест Орландо Лоуренс, американський фізик, винахідник першого циклотрона, лауреат Нобелівської премії (1939); в честь нього названо хімічний елемент лоуренсій. 59 років тому, в 56 років (нар. 8 серпня 1901 р.).
20 вересня - Ян Сібеліус, фінський композитор ("Дочка Півночі", "Сумний вальс"), основоположник фінської музичної школи. 59 років тому, в 92 роки (нар. 8 грудня 1865 р.).
21 вересня - Хокон VII Глюксбург, король Норвегії, перший після її відділення від Швеції (1905). 59 років тому, в 85 років (нар. 3 серпня 1872 р.).
24 жовтня - Крістіан Діор, французький модельєр-дизайнер, кутюр'є. 59 років тому, в 52 роки (нар. 21 січня 1905 р.).
23 січня - Данило Павлович Скоропадський, український політичний і громадський діяч, син Гетьмана Павла Скоропадського; почесний голова Союзу Українців у Великобританії (1949). 59 років тому, в 53 роки (нар. 13 лютого 1904 р.).
Історія населення Землі
Інфографіка
Історія населення Землі

Головні події 1957 року

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх