цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1946 року
20 грудня 1946 року, на наступний день після того, як французькі війська придушили у Ханої заколот, організований прокомуністичними силами під керівництвом Хо Ши Міна, він звернувся із закликом до всіх в'єтнамців піднятись на боротьбу із французькими колоніалістами - почалась 1-а Індокитайська війна.

Головні події 1946 року


Всі події 1946 року

10 січня - У Лондоні у Центральному залі Вестмінстера відбулось перше засідання Генеральної Асамблеї ООН за участю представників 51 країни. Через тиждень пройшла перша зустріч країн - членів Ради Безпеки, а 24 січня Генеральна Асамблея прийняла свою першу резолюцію, в якій країни закликались до мирного використання атомної енергії і нерозповсюдження атомної зброї та іншої зброї масового знищення.
10 січня - В рамках програми вивчення можливості створеня супутникових систем зв'язку лейтенант Джон де Уіт з колегами, що працювали у американській військовій лабораторії Evans Signal у місті Белмар (штат Нью-Джерсі), першими у світі відправили радарний сигнал до Місяця і через 2,4 секунди отримали відбитий супутником сигнал-відповідь.
20 січня - Після відмови Національних зборів підтримати його пропозицію про фактичний перехід Франції до режиму президентської республіки, Шарль де Голль, який з 1944 року очолював країну, подав у відставку з поста глави уряду.
22 січня - Указом президії Верховної Ради УРСР в складі Української РСР утворено Закарпатську область з центром в місті Ужгород.
1 лютого - У Лондоні на першому засіданні Генеральної Асамблеї ООН норвежець Трюгве Лі обраний першим Генеральним секретарем ООН.
14 лютого - У Пенсільванському університеті пройшла демонстрація роботи і пресконференція з приводу створення того, що згодом стали називати першим комп'ютером. Джон Мочлі та Джон Екерт представили "електронний цифровий інтегратор і калькулятор" - Electronic Numerical Integrator and Calculator (ENIAC). Він займав цілу кімнату, важив близько 30 тон, працював на 18 тисячах вакуумних ламп і призначався для проведення обрахунків артилерійських таблиць стрільби. Незважаючи на свою надзвичайну дороговизну (450 тисяч доларів) і невисоку продуктивність (до 5 тисяч операцій за секунду, менше, ніж швидкодія середнього калькулятора сьогодні), ENIAC став етапним моментом у розвитку сучасної комп'ютерної технології.
24 лютого - На президентських виборах в Аргентині перемогу здобув генерал Хуан Домінго Перон. Офіційно він зайняв посаду 4 червня і розпочав здійснення своєї програми індустріалізації країни і державного регулювання економіки. Перон націоналізував залізниці, велику частину фабрик, добився підвищення зарплати працюючих на державних підприємствах; у зовнішній політиці Перон проводив антиамериканську і антибританську політику, намагаючись зайняти "третю позицію", - між капіталізмом і соціалізмом, однак, популістські гасла, завдяки яким Перон прийшов до влади, не врятували країну від автократизму та придушення громадянських свобод, і в 1955 році Перон був позбавлений поста президента в результаті військового перевороту і був змушений емігрувати з країни.
26 лютого - З авіабази Карсвелл (штат Техас) піднявся в повітря літак-суперфртеця B-50 "Lucky Lady II" щоб здійснити перший у світі безпосадковий обліт земної кулі. Літак з екіпажем з 14 чоловік під командуванням капітана Джемса Галлахера успішно виконав завдання і приземлився 2 березня, подолавши за 94 години польоту 38 тисяч кілометрів з середньою швидкісью 400 км/год і чотири рази дозаправившись у повітрі. Перший безпосадковий навколоземний політ без дозаправки був здійснений в 1986 році на літаку "Voyager", виготовленому, в основному, з пластику.
5 березня - Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчілль, перебуваючи з візитом у Вестмінстерському коледжі у місті Фултон (штат Міссурі), виголосив одну з найвідоміших своїх промов. Закликавши президента США Гаррі Трумена тісніше співпрацювати з Британією в устрої повоєнного світу, Черчілль застеріг про діяльність "комуністичної п'ятої колони" у Західній та Південній Європі і заявив, що із-за експансіоністської діяльності СРСР "у Європі від Щецина на Балтиці до Трієста на Адріатиці виникла залізна завіса". Тепло зустрінута присутнім на виступі президентом Труменом, ця промова вважаєтья початком Холодної війни, яка тривала між Сходом і Заходом до початку 1990-х років, а вираз "залізна завіса" дуже швидко увійшов до лексикону всіх політиків світу.
8 березня - Львівський собор, скликаний за ініціативою трьох священників, скасував Берестейську унію 1596 року, висловився за розрив з Ватиканом та возз'єднання з Російською православною церквою. Оскільки жодного єпископа Української Греко-Католицької Церкви на цьому соборі не було, а самі ініціатори ще до проведення зібрання перейшли на російське православ'я, Львівський «собор» був оголошений Ватиканом наканонічним.
22 березня - В США запущено першу ракету, котра повинна була залишити межі земної атмосфери - вона піднялась на висоту 80 кілометрів.
30 березня - Військова поліція союзних військ арештувала у Франкфурті близько тисячі нацистів, котрі намагались відновити діяльність фашистської партії.
30 березня - Церемонія вручення «Оскарів» вперше транслювалась по радіо.
7 квітня - Міжнародна конференція охорони здоров'я, яка проходила у Нью-Йорку за участі 26 країн-членів ООН, ратифікували статут Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я. Він набув чинності через два роки.
7 квітня - Колишню Східну Пруссію перетворено на Кенігсберзьку область у складі РРФСР.
17 квітня - Франція, яка визнала незалежність Сирії в 1941 році, вивела з неї свої війська.
18 квітня - В Женеві закрилась остання сесія Ліги націй, на котрій було прийнято рішення про самоліквідацію цієї організації.
29 квітня - Міжнародний військовий трибунал у справах воєнних злочинів на Далекому Сході почав розгляд справи генерала Тойо Хідекі, прем'єр-міністра Японії з 1941 по 1945 рік, звинуваченого у злочинах проти людяності. За вироком трибуналу він був визнаний військовим злочинцем і повішений американцями у грудні 1948 року.
3 травня - В Токіо почав роботу міжнародний військовий трибунал над 25 високопоставленними державними й військовими діячами Японії, котрі сприяли участі країни в 2-й Світовій війні. На трибуналі були представлені 11 держав: СРСР, США, Китай, Великобританія, Австралія, Канада, Франція, Нідерланди, Нова Зеландія, Індія і Філіппіни. Трибунал закінчив свою роботу 12 листопада 1948 року.
7 травня - У Токіо фізик Акіо Моріта та інженер Масару Ібука заснували компанію «Токьо цусин коге Кабусікі-гайся» (Токійська телекомунікаційно-промислова компанія) або скорочено Тоцука. Невдовзі її назва була змінена на «Соні».
9 травня - З надією зберегти монархію, кололь Італії Віктор Емануїл III зрікся престолу на користь сина Умберто. Але за підсумками проведеного пізніше плебісциту в країні встановлено республіканське правління.
25 травня - Британія надала незалежність Трансіорданії (сьогодні - Іорданія) - країну очолив король Абдулла ібн Аль-Хуссейн.
26 травня - На перших післявоєнних виборах до законодавчих Національних зборів Чехословаччини перемогу здобули комуністи на чолі з Клементом Готвальдом.
31 травня - Постановою ЦК ВКП(б) і Ради Міністрів СРСР затверджено рішення колегії Міністерства авіаційної промисловості про створення Дослідного Конструкторського Бюро на Новосибірському авіаційному заводі й про призначення Олега Костянтиновича Антонова Головним конструктором. Улітку 1952-го року бюро Антонова переведене до Києва, де серійновироблявся літак Ан-2.
1 червня - За вироком народного трибуналу у Бухаресті страчено профашистського диктатора Румунії (1940-44 рр.) в роки Другої Світової війни 64-річного генерала Йона Антонеску.
2 червня - В результаті проведеного в Італії конституційного референдуму 54,3% тих, хто взяв у ньому участь (явка 89,1%), висловилось за ліквідацію в країні монархії і проголошення республіканського устрою країни. Одночасно з референдумом в Італії пройшли вибори до Установчих зборів, які в 1948 році прийняли конституцію Італійської Республіки.
4 червня - Відставний полковник Хуан Перон став президентом Аргентини. Під час його першого терміну правління великий вплив на політичне і духовне життя країни мала його дружина Єва (Евіта) Перон.
19 червня - В першому показаному по телебаченню нью-йоркським каналом WNBT-TV бою боксерів-важковиків за звання чемпіона світу Джо Луїс у 8-у раунді нокаутував Біллі Конна.
20 червня - Депутат британського парламенту від лейбористів Фред Роуз засуджений до 6 років тюрми за передачу військових секретів Радянському Союзу.
27 червня - На раді міністрів іноземних справ США Великої Британії, Франції та СРСР прийнято рішення про передачу Греції Додеканезських островів, які перед цим входили до складу Італії, а також міст Тенд і Брига в північно-східній ІТалії - Франції.
1 липня - Біля атолу Бікіні у Тихому океані США провели перше повоєнне випробування ядерної зброї - скинуту з літака 23-кілотонну атомну бомбу було підірвано на висоті 158 метрів над групою кораблів, в яких були поміщені піддослідні тварини. Операція «Crossroads» на атолі Бікіні загалом передбачала три ядерних вибухи - 25 липня було здійснено ще одне випробування (підводне), а третє довелось відмінити із-за неможливості дезактивації кораблів-мішеней.
4 липня - Філіппіни здобули незалежність від США.
5 липня - У Парижі, на показі мод в басейні Молітор Пул відбулася прем'єра бікіні - модель Мішелін Бернардіні вперше продемострувала купальний костюм, що складався з невеликих за розміром двох окремих частин, створений модельєром Луї Ріердом.
14 липня - Уперше опубліковано книгу американського педіатра Бенжаміна Спока «Дитина та догляд за нею», що принесла йому всесвітню славу.
22 липня - У Нью-Йорку закінчила роботу Міжнародна конференція ООН із охорони здоров'я, на якій схвалено і прийнячто статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), який набув чинності 7 квітня 1948 року. Сьогодні до ВООз входить 194 країни світу.
22 липня - Сіоністська терористична група «Іргун», до котрої входили майбутні прем'єр-міністри Ізраїлю Менахем Бегін та Іцхак Шамір, в Єрусалимі підірвала британський адміністративний офіс, розташований в готелі "Цар Давид", в результаті чого загинула 91 людина і 46 чоловік отримало поранення.
25 липня - В рамках операції «Crossroads» на атолі Бікіні США здійснили перший підводний атомний вибух - на глибині 27 метрів був підірвано два заряди потужністю 23 кілотони з метою дослідження впливу радіації на надводні кораблі, які використовувались як мішені.
31 липня - Військовою колегією Верховного суду СРСР генерал-лейтенант Андрій Власов, колишній командуючий 2-ю Ударною армією, котрий весною 1942 року попав у німецький полон і згодом очолив Російську повстанську армію, що воювала на боці Німеччини, засуджений до страти через повішення.
2 серпня - Завершено другий етап примусового переселення з Польщі до Української РСР (за допомогою Війська польського), який тривав із вересня 1944 року - за цей час було переселено понад 482 тисяч українців, у тому числі з Краківського воєводства - 21 776 осіб, з Ряшівського - 267 795, Люблінського - 190 734 особи. З УРСР до Польщі переселено 788 тисяч поляків.
22 серпня - В столиці Норвегії Осло почався перший післявоєнний чемпіонат Європи з легкої атлетики. У ньому вперше брали участь спортсмени з СРСР.
26 серпня - Двадцятирічна актриса Норма Джин Бейкер підписала контракт із кіностудією «XX Century Fox», де вона перед тим працювала статисткою. Її стали звати Мерилін Монро.
29 серпня - В ООН прийняті Афганістан, Ісландія і Швеція.
29 серпня - На студії «Decca Records» Елла Фіцджеральд з оркестром «The Delta Rhythm Boys» записала одну з найпопулярніших своїх пісень - «It’s a Pity to Say Goodnight».
20 вересня - У французькому курортному курортному місті Канни відкрився щорічний міжнародний кінофестиваль. Його дебют мав відбутися у вересні 1939-го, але Друга Світова війна змусила відкласти початок фестивалю на сім років. У конкурсній програмі брали участь представники 18 країн. Серед стрічок були роботи автро-американця Біллі Уайлдера "Втрачений уікенд", італійця Роберто Росселіні "Відкрите місто", француза Рене Клемена "Рельсова війна", англійця Дейвіда Ліна "Несподівана зустріч". Для того, щоб підтримати національні кінематографії країн-конкурсантів, організатори вручили вищу нагороду - Гран-прі - дев'ятьом фільмам.
28 вересня - Після шести років вигнання до Греції повернувся король Георгій.
1 жовтня - Нюрнберзький Міжнародний військовий трибунал виніс вирок двадцяти двом головним нацистським військовим злочинцям, звинувачених в тому, що з метою встановлення світового панування Німеччини вони розв'язали і вели агресивні війни, організували і здійснили найтяжчі злочини проти людства - дванадцятеро з них засуджені до смертної кари.
15 жовтня - Не очікуючи приведення до виконання смерного вироку Нюренбергського трибуналуу, покінчив життя самогубством командуючий повітряними силами рейху, президент Рейхстагу, голова гестапо, прем'єр-міністр Прусії, керівник лісового господарства рейху, керівник Національного метеобюро 53-річний Герман Герінг, друга особа Німеччини, очевидний спадкоємець Гітлера.
16 жовтня - У спортзалі нюрнберзької тюрми виконано вироки Нюрнберзького міжнародного військового трибуналу щодо десятьох вищих нацистських діячів Третього рейху, засуджених до страти, - за злочини проти людства і військові злочини американськими солдатами Джоном Вудсом і Джозефом Малтою повішені Йоахім Ріббентроп, Вільгельм Кейтель, Альфред Розенберг, Фріц Заукель, Альфред Йодль, Ернст Кальттенбрунер, Ганс Франк, Вільгельм Фрік та Артур Зейс-Інкварт.
16 жовтня - У складі клубу "Детройт Ред Уінгз" 18-літній Горді Хоу провів свою першу гру в НХЛ і на 14-й хвилині закинув першу шайбу. Всього за роки виступів у НХЛ і ВХА Хоу закинув 975 шайбу.
4 листопада - У Парижі засновано Організацію Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО).
23 листопада - Після припинення мирних переговорів між Францією і представниками комуністичних сил Північного В'єтнаму французькі бойові кораблі піддали обстрілу в'єтнамське місто Хайфон, в якому загинуло майже 6 тисяч жителів. Це стало початком збройного конфлікту, котрий 19 грудня переріс в Першу індокитайську війну і перетворився в найбільш тривале збройне протистояння 20-го століття.
11 грудня - Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення про створення ЮНІСЕФ, покликаний поліпшити стан здоров'я, харчуваня, умов існування дітей, які постраждали у Другій світовій війні. В 1953 році ООН розширила коло діяльності ЮНІСЕФ і продовжила його повноваження на невизначений період. Фонд отримав нову назву - Дитячий фонд ООН - із збереженням старої абревіатури. Штаб-квартира фонду знаходиться в Нью-Йорку. В 1965 році ЮНІСЕФ став лауреатом Нобелівської премії Миру. В Ураїні представництво ЮНІСЕФ відкрито в 1997 році.
11 грудня - Американський мільярдер і філантроп Джон Рокфеллер подарував 18 акрів землі у Нью-Йорку для будівництва приміщення ООН.
20 грудня - На наступний день після того, як французькі війська придушили у Ханої заколот, організований прокомуністичними силами під керівництвом Хо Ши Міна, він звернувся із закликом до всіх в'єтнамців піднятись на боротьбу із французькими колоніалістами - почалась Перша Індокитайська війна.
26 грудня - У Лас-Вегасі відкрився готель «Фламінго», побудований знаменитим гангстером Багсі Сігелом. З цього дня почалося перетворення Лас-Вегаса на світову столицю грального бізнесу.
Народилися 1946 року
1 січня - Роберто Рівеліно, бразильський футболіст; чемпіон світу (1970).
3 січня - Джон Пол Джонс (Болдуїн), рок-музикант (Led Zeppelin: "Whole Lotta Love", "Ramble On", "Immigrant Song", "Since I’ve Been Loving You", "Black Dog", "The Battle of Evermore", "Stairway to Heaven").
5 січня - Дайєн Кітон (Холл), американська актриса, лауреат премії «Оскар» ("Енні-холл" [1977]; "Клуб покинутих дружин", "Батько нареченої", "Таємниця манхеттенського вбивства", "Хрещений батько", "Маленька барабанниця", "Коханці та інші незнайомці").
5 січня - 12 травня 1995, Андрій Миколайович Болтнєв, російський актор ("Кодекс безчестя", "Чорний квадрат", "День кохання", "Важко бути богом", "Тринадцятий апостол", "Протистояння", "Мій друг Іван Лапшин").
6 січня - 7 липня 2006, Сід (Роджер) Барретт, англійський рок-музиант, гітарист, засновник групи Pink Floyd ("Baby Lemonade", "Golden Hair", "She Took a Long Cold Look").
8 січня - Роббі Крігер, американський рок-гітарист (The Doors: "Light My Fire").
18 січня - 3 листопада 1996, Євген Олександрович Щербань, український бізнесмен, політик.
20 січня - Девід Лінч, американський кінорежисер ("Твін Пікс", "Дюна").
23 січня - 23 березня 2013, Борис Абрамович Березовський, російський бізнесмен, політик, колишній депутат Держдуми.
5 лютого - Шарлотта Ремплінг, британська актриса ("Меланхолія", "Серце ангела", "Вердикт"), кавалер Ордену Британської імперії.
7 лютого - 2 січня 2011, Пітер Вільям Постлетуейт, британський актор («Місто злодіїв», «Звичайні підозрювані», «В ім'я батька», «Битва титанів», «Омен»).
7 лютого - Ектор Бабенко, американський режисер україно-бразильського походження ("Кінець ночі", "Агонізуючий пасажир", "Закон найслабкішого", "Поцілунок жінки-павука", "Чортополох").
1 березня - Валентин Васильович Щербачов, український спортивний журналіст.
6 березня - Володимир Дмитрович Талашко, український актор ("Чорний квадрат", "Кодекс мовчання", "Підземелля відьом", "Пароль знали двоє", "Таємниці святого Юра", "В бій ідуть одні "старики").
7 березня - Метью Фішер, британський рок-музикант (Procol Harum).
8 березня - Ренді Мейснер, бас-гітарист американської рок-групи The Eagles.
10 березня - Володимир Гостюхін, білоруський кіноактор ("Сходження", "Був місяць травень", "Урга - територія кохання").
12 березня - Лайза Мінеллі, американська співачка, актриса, лауреат премії «Оскар» ("Кабаре" [1972]; "Нью-Йорк, Нью-Йорк", "Поліцейський за наймом").
1 квітня - Арріго Саккі, італійський футбольний тренер ("Мілан", 1989-90 рр. - Кубок європейських чемпіонів).
3 квітня - Ганна Сухоцька, перша жінка на посаді прем'єр-міністра Польщі (1992-93 рр.).
19 квітня - Тім Керрі, американський кіноактор ("Один дома 2: Загублений у Нью-Йорку", «Оскар», "Полювання за "Червоним жовтнем", "Олівер Твіст", "Амадеус", "Волосся").
25 квітня - Володимир Вольфович Жириновський, російський політик, лідер Ліберально-демократичної партії Росії.
30 квітня - Карл XVI Густав (Карл Густав Бернадот), король Швеції (з 1973 р.) з династії Бернадотів.
30 квітня - Дон Шолландер, американський спортсмен; першим серед плавців виграв чотири золоті медалі на одній Олімпіаді (1964).
1 травня - Джон Ву, китайський режисер («Важка мішень», «Зламана стріла»).
2 травня - Ярослав Васильович Лупій, український кінорежисер ("І повториться все", "Сто радощів").
7 травня - Володимир Володимирович Бортко, російський режисер українського походження (Собаче серце, Бандитський Петербург, Тарас Бульба); Народний артист України (2003).
11 травня - Роберт Джарвік, південно-африканський лікар-хірург, винахідник-конструктор штучного серця (моделі Jarvik).
16 травня - Роберт Фріпп, англійський рок-гітарист (King Crimson).
17 травня - 20 листопада 1998, Галина Василівна Старовойтова, російський політичний і державний діяч, правозахисник.
19 травня - Мікеле Плачидо, італійський кіноактор ("Народний роман", "Спрут", "Стрибок в пустоту", "Зв'язок через піццерію").
19 травня - Джой Реймон (Джеффрі Хаймен), вокаліст панк-групи The Ramones ("Beat on the Brat", "Now I Wanna Sniff Some Glue", "Do You Remember Rock ’n’ Roll Radio", "Baby I Love You", "Howling at the Moon").
20 травня - Шер (Шерилін Саркісян ЛаП'єрр), американська співачка (група Sonny & Cher: "I Got You Babe", "The Beat Goes On", "All I Really Want to Do"; соло: "Bang Bang", "Gypsys", "Tramps and Thieves", "The Way of Love", "Dark Lady"), актриса, лауреат премії «Оскар» ("Лунатик" [1987]; "Іствудські відьми").
22 травня - 25 листопада 2005, Джордж Бест, ірландський футболіст ( «Манчестер Юнайтед»); володар Кубка європейських чемпіонів (1968), володар «Золотого м'яча» (1968).
5 червня - Стефанія Сандреллі, італійська актриса ("Останній поцілунок", "Чекаючи на Месію", "Можливо це любов", "Німфа", "Жінка в дзеркалі", "Я належу собі", "Розлучення по-італійськи").
11 червня - Олег Борисович Видов, російський кіноактор ("Тринадцять днів", "Червона спека", "Демидови", "Вершник без голови", "Звичайне чудо", "Я крокую по Москві").
13 червня - 8 листопада 2009, Ігор Володимирович Старигін, російський актор ("24 години", "Мушкетери - 20 років по тому", "Змієлов", "Д'Артаньян і три мушкетери", "Доживемо до понеділка").
14 червня - Дональд Трамп, американський підприємець і політик; 45-й президент США (2016).
17 червня - Баррі Манілоу (Баррі Алан Пінкус), композитор, співак, лауреат "Гремі" (I Write the Songs [1975]; Mandy, Looks Like We Made It, Can’t Smile Without You, Copacabana).
25 червня - Йєн Макдональд, англійський рок-музикант (Foreigner: Feels like the First Time, Cold as Ice, Long Long Way from Home, Double Vision, Hot Blooded, Blue Morning Blue Day).
28 червня - Олег Борисович Фіалко, український сценарист, режисер (Імітатор, Повернення Баттерфляй).
2 липня - Рон Сілвер (Рональд Цимельман), американський актор ("Розумник", "Кіссінжер і Ніксон", "Роман з каменем", "Любовна історія").
6 липня - Сильвестр Сталлоне, американський актор ("Роккі", "Рембо", "Спеціаліст", "Кобра", «Оскар», "Танго і Кеш", "Суддя Дредд", "Скелелаз").
6 липня - Джордж (Вокер) Буш-молодший, 43-й президент США; син Джорджа Герберта Вокера Буша, 41-го президента США.
9 липня - 19 лютого 1980, Бон Скотт (Роналд Белфорд Скотт), австралійський рок-музикант, перший вокаліст і фронтмен групи AC/DC.
15 липня - Муда Ваддаулах, 29-й султан Брунею, одна з найбагатших людей світу.
15 липня - Лінда Ронстадт, американська співачка (The Stone Poneys: Different Drum; соло: «Blue Bayou», «You’re No Good»), лауреат 11 премій «Греммі».
22 липня - Мірей Матьє, французька співачка; кавалер ордену Почесного легіону.
23 липня - 3 грудня 1995, Олександр Леонідович Кайдановський, російський кіноактор ("Свій серед чужих, чужий серед своїх", "Сталкер", "Рафферті", "Десять негритят", "Сповідь незнайомцю"), режисер, сценарист ("Проста смерть", "Маестро").
1 серпня - Реймонд Баррелл, англійський бас-гітарист (King Crimson, Bad Company).
3 серпня - Микола Бурляєв, російський актор (Служили два товариші, Андрій Рубльов, Лермонтов).
14 серпня - Володимир Федорович Мунтян, український футболіст ("Динамо" Київ), тренер ("Таврія" Симферопіль); семиразовий чемпіон СРСР.
19 серпня - Вільям (Джефферсон) Клінтон, 42-й президент США (1993-2000).
23 серпня - 7 вересня 1978, Кіт Мун, співак, ударник групи The Who (Substitute, I’m a Boy, Happy Jack, Pinball Wizard, See Me, Feel Me; solo: Two Sides of the Moon; actor: Sextette, Tommy, That’ll Be the Day).
29 серпня - Боб Бімон, американський легкоатлет, чий рекорд у стрибка в довжину на Олімпійських іграх у Мюнхені (1968), 8,90 м, залишався непобитим до 1991 року.
3 вересня - Юрій Олександрович Кузнецов, російський актор («Мистецтво жити в Одесі», «Вулиці розбитих ліхтарів», «Брат», «Літейний, 4»).
5 вересня - 24 листопада 1991, Фредді Меркюрі (Фарух Балсара), британський рок-співак, родом із Занзібару («I was Born to Love You»; Queen: «Another One Bites the Dust», «Crazy Little Thing Called Love», «We are the Champions»).
15 вересня - Олівер Стоун, американський кінорежисер, лауреат «Оскара» (Народжений 4-го липня [1989], Взвод [1986]; Уолл-стріт, Дж.Ф.К., Природжені вбивці, Сальвадор).
15 вересня - Томмі Лі Джонс, американський театральний і кіноактор, лауреат «Оскара» (Втікач [1993], Дж.Ф.К., Люди в чорному, Дочка шахтаря, Природжені вбивці, Клієнт).
4 жовтня - Сюзан Сарандон (Сюзан Абігейл Томалінг), американська актриса, лауреат «Оскара» (Приречений на смерть іде [1995]; Атлантик-сіті, Тельма і Луїза, Іствікські відьми, Клієнт).
10 жовтня - Чарльз Денс, англійський актор (Останній кіногерой, Чужий 3, Китайський місяць, Апельсин кольору крові).
14 жовтня - Джастін Хейворд, англійський рок-музикант, композитор (The Moody Blues: Go Now!, Nights In White Satin, Tuesday Afternoon, Question, Your Wildest Dreams; соло: Forever Autumn, Songwriter, Moving Mountains, Other Side of Life, Sur la Mer).
17 жовтня - Адам Міхнік, польський громадсько-політичний діяч, журналіст, дисидент; засновник і головний редактор "Газети виборчої".
22 жовтня - Робертіно Лоретті, італійський співак (дискант, баритон).
27 жовтня - Айвен Райтмен, американський кінорежисер (Придурки, Мисливці за привидами, Близнюки Дитсадівський поліцейський).
29 жовтня - Пітер Грін (Грінбаум), англійський рок-музикант, засновник групи Fleetwood Mac (Black Magic Woman).
6 листопада - Саллі Філд, американська актриса, лауреат «Оскара» (Норма Рей [1979], Потаємні місця у серці [1984]; Стальні магнолії, Міссіс Даубтфаєр, Форест Гамп).
8 листопада - Гус Хіддінк, нідерландський футболіст і тренер.
1 грудня - Гілберт (Реймонд) О'Салліван, ірландський поп-співак, зірка кінця 1960-х (Alone Again, Clare, Get Down, What’s in a Kiss, Back to Front).
2 грудня - 15 липня 1997, Джанні Версаче, італійський модельєр.
5 грудня - Хосе Каррерас, іспанський оперний співак (тенор).
13 грудня - Володимир Бистряков, український піаніст, композитор (Куда уехал цирк, Остров сокровищ).
14 грудня - Джейн Біркін, британська актриса (Французька інтрига, Маленьке кохання, Смерть на Нілі, Детектив Нестор Бурма).
16 грудня - (Горан) Бенні Андерссон, шведський піаніст, співак, композитор (Abba: I Have a Dream, Dancing Queen, Waterloo).
18 грудня - Стівен (Аллан) Спілберг, американський кінорежисер, продюсер, лауреат «Оскара» (Список Шиндлера [1993], Рятуючи рядового Райяна [1998]; Штучний інтелект, Мемуари гейші, Піймай мене, якщо зможеш, Люди в чорному, Парк Юрського періоду, Індіана Джонс, Каспер, Щелепи, Імперія сонця, Полтергейст).
18 грудня - 7 листопада 2011, Стівен (Банту) Біко, південно-африканський борець за свободу корінного населення ПАР, керівник "Руху за чорну самосвідомість".
20 грудня - Урі Геллер, ізраїльський ілюзіоніст і мистифікатор.
20 грудня - Дік Вулф, американський кінопродюсер (Закон і порядок).
24 грудня - 26 жовтня 2003, Леонід Філатов, російський театральний і кінактор (Екіпаж, Ярослав Мудрий, Забута мелодія для флейти, Сповідь його дружини, Місто Зеро, Сучі діти), письменник (Казка про Федота-стрільця), режисер (Сучі діти).
Померли 1946 року
8 лютого - Фелікс Гоффманн, німецький хімік; першим синтезував лікувальні препарати аспірин і героїн. 70 років тому, в 78 років (нар. 21 січня 1868 р.).
14 березня - Ференц Салаши, мадярський політичний діяч, керівник фашистської партії періоду Другої Світової війни, прем'єр-міністр Угорщини (1944-45 рр.). 70 років тому, в 49 років (нар. 6 січня 1897 р.).
23 березня - Микола Олександрович Бердяєв, російський релігійний і політичний філософ ("Мета творчості", "Філософія вільного духу", "Російська ідея"). 70 років тому, в 72 роки (нар. 18 березня 1874 р.).
24 березня - Олександр Олександрович Альохін, російський шахіст, четвертий чемпіон світу. 70 років тому, в 54 роки (нар. 31 жовтня 1892 р.).
25 травня - Патті Сміт Хілл, американський педагог, автор (разом із сестрою Мілдред) пісеньки "Happy Birthday to You". 70 років тому, в 78 років (нар. 27 березня 1868 р.).
1 червня - Йон Антонеску, румунський військовий і політичний діяч, маршал, профашистський диктатор Румунії (1940-44 рр.); страчений за вироком трибуналу. 70 років тому, в 64 роки (нар. 14 червня 1882 р.).
3 червня - Михайло Іванович Калінін, російський революціонер, глава радянських урядів з 1919 по 1946 роки, санкціонував масові репресії в СРСР в 1930-40-х роках. 70 років тому, в 71 рік (нар. 19 листопада 1875 р.).
14 червня - Джон Лоджи Берд, шотландський інженер, першим здійснив телевізійну передачу рухомих об'єктів (1926). 70 років тому, в 58 років (нар. 13 серпня 1888 р.).
19 липня - Олександр Олександрович Богомолець, український патофізіолог. 70 років тому, в 65 років (нар. 24 травня 1881 р.).
27 липня - Гертруда Стайн, американська письменниця ("Три життя", "Становлення американців", "Матір всім нам"). 70 років тому, в 72 роки (нар. 3 лютого 1874 р.).
1 серпня - Андрій Андрійович Власов, генерал-майор Червоної армії; після полонення в 1941 році, в 1943 році очолив Російську визвольну армію, котра воювала проти на боці Німеччини. 70 років тому, в 46 років (нар. 14 вересня 1900 р.).
13 серпня - (Джордж) Герберт Веллс, англійський письменник-фантаст (Війна світів, Машина часу, Людина-невидимка). 70 років тому, в 80 років (нар. 21 вересня 1866 р.).
15 жовтня - Герман Герінг, німецький політичний і військовий діяч, міністр авіації і головнокомандуючий військово-повітряними силами Німеччини (1939-45 рр.), друга особа в нацистській партії і державі (з 1940 р.) в період правління Гітлера. 70 років тому, в 53 роки (нар. 12 січня 1893 р.).
16 жовтня - Ульріх Йоахім фон Ріббентроп, німецький політичний і державний діяч; міністр закордонних справ в уряді Адольфа Гітлера (1933-45 рр.). 70 років тому, в 53 роки (нар. 30 квітня 1893 р.).
16 жовтня - Ернст Кальтенбруннер, австійський нацист, шеф Головного управління імперської безпеки (РСХА). 70 років тому, в 43 роки (нар. 4 жовтня 1903 р.).
23 жовтня - Ернест Сетон-Томпсон, канадський письменник-натураліст, художник; здобув славу і визнання завдяки власноручно ілюстрованим книгам про тварин. 70 років тому, в 86 років (нар. 14 серпня 1860 р.).
16 листопада - Альфред Розенберг, один з ідеологів нацизму і пропагандист фашистського світогляду, рейхсмністр східних окупованих земель (з 1941 р.). 70 років тому, в 53 роки (нар. 12 січня 1893 р.).
Висадка союзників у Нормандії
Фотоархів
Висадка союзників у Нормандії

Головні події 1946 року

20 грудня 1946 року, на наступний день після того, як французькі війська придушили у Ханої заколот, організовани..
20 грудня
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх